|
Глава 3
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
|
Та́кожде же и жены́, повину́ющяся свои́мъ муже́мъ, да и а́ще нѣ́цыи не повину́ются сло́ву, же́нскимъ житіє́мъ безъ сло́ва плѣне́ни бу́дутъ,
|
Також і ви, жінки, будьте покірні своїм чоловікам, щоб деякі з них, які хоч і не підкоряються слову, життям своїх жінок без слова приєднувались,
|
|
2
|
2
|
|
ви́дѣвше є́же со стра́хомъ чи́сто житіє́ ва́ше.
|
коли побачать ваше чисте, богобоязне життя.
|
|
3
|
3
|
|
И́мже да бу́детъ не внѣ́шняя, плете́нія вла́съ и обложе́нія зла́та, или́ одѣя́нія ри́зъ, лѣ́пота,
|
Нехай буде прикрасою вашою не зовнішнє — заплітання волосся, золоте вбрання або нарядність в одязі,
|
|
4
|
4
|
|
но потає́ный се́рдца человѣ́къ, въ неистлѣ́ніи кро́ткаго и молчали́ваго ду́ха, є́же є́сть предъ Бо́гомъ многоцѣ́нно.
|
а потаємна людина серця в нетлінній красі лагідного і мовчазного духу, що дорогоцінне перед Богом.
|
|
5
|
5
|
|
Та́ко бо иногда́ и святы́я жены́, упова́ющыя на Бо́га, украша́ху себе́, повину́ющяся свои́мъ муже́мъ:
|
Так колись і святі жінки, покладаючи надію на Бога, прикрашали себе, підкоряючись своїм чоловікам.
|
|
6
|
6
|
|
я́коже Са́рра послу́шаше Авраа́ма, господи́на того́ зову́щи: єя́же бы́сте ча́да, благотворя́щя и не боя́щяся ни єди́наго стра́ха.
|
Так Сарра підкорялась Авраамові, називаючи його господарем. Ви — діти її, якщо робите добро і не лякаєтесь ніякого страху.
|
|
7
|
7
|
|
Му́жіє та́кожде, вку́пѣ живу́ще со свои́ми жена́ми по ра́зуму, я́ко немощнѣ́йшу сосу́ду же́нскому воздаю́ще че́сть, я́ко и снаслѣ́дницы благода́тныя жи́зни, во є́же не прекраща́тися моли́твамъ ва́шымъ.
|
Також і ви, чоловіки, поводьтеся розсудливо з жінками, як немічному сосуду, віддаючи їм честь‚ як співспадкоємницям благодатного життя, щоб не було вам перешкод у молитвах.
|
|
8
|
8
|
|
Коне́цъ же, вси́ єдиному́дрени бу́дите, ми́лостиви, братолю́бцы, (милосе́рдни,) благоутро́бни, мудролю́бцы, смиреному́дри:
|
І нарешті, будьте всі однодумні, милостиві, братолюбні, милосердні, дружелюбні, смиренномудрі;
|
|
9
|
9
|
|
не воздаю́ще зла́ за зло́, или́ досажде́нія за досажде́ніє: супроти́вноє же, благословя́ще, вѣ́дяще, я́ко на се́ зва́ни бы́сте, да благослове́ніє наслѣ́дите.
|
не платіть злом за зло або лихослів’ям за лихослів’я; а, навпаки, благословляйте, знаючи, що ви на це покликані, щоб успадкувати благословення.
|
|
10
|
10
|
|
|
Бо, хто хоче любити життя і бачити добрі дні, той нехай стримує язик свій від зла і вуста свої від лукавих слів;
|
|
11
|
11
|
|
Да уклони́тся от зла́, и да сотвори́тъ бла́го, да взы́щетъ ми́ра и да держи́тся єго́:
|
ухиляйся від зла і твори добро; шукай миру і прагни його,
|
|
12
|
12
|
|
зане́ о́чи Госпо́дни на пра́ведныя, и у́шы Єго́ въ моли́тву и́хъ, лице́ же Госпо́дне на творя́щыя зла́я, є́же потреби́ти и́хъ от земли́.
|
бо очі Господні звернені до праведних, і вуха Його — до молитви їхньої, а лице Господнє проти тих, хто чинить зло‚ щоб їх винищити із землі.
|
|
13
|
13
|
|
И кто́ озло́битъ ва́съ, а́ще благо́му подо́бницы бу́дете?
|
І хто заподіє вам зло, якщо ви будете ревнителями доброго?
|
|
14
|
14
|
|
Но а́ще и стра́ждете пра́вды ра́ди, блаже́ни єсте́: стра́ха же и́хъ не убо́йтеся, ниже́ смуща́йтеся.
|
Але коли ви і страждаєте за правду, ви блаженні; а страху їхнього не бійтеся і не тривожтеся.
|
|
15
|
15
|
|
Го́спода же Бо́га освяти́те въ сердца́хъ ва́шихъ: гото́ви же при́сно ко отвѣ́ту вся́кому вопроша́ющему вы́ словесе́ о ва́шемъ упова́ніи, съ кро́тостію и стра́хомъ:
|
Господа Бога святіть у серцях ваших; завжди будьте готові всім, хто домагається від вас звіту про ваше уповання, дати відповідь із лагідністю і благоговінням.
|
|
16
|
16
|
|
со́вѣсть иму́ще бла́гу, да о не́мже клеве́щутъ ва́съ а́ки злодѣ́євъ, постыдя́тся злосло́вящіи ва́ше благо́є о Христѣ́ житіє́.
|
Майте добру совість, щоб тим самим, за що лихословлять на вас, як злочинців, були осоромлені ті, які ганьблять ваше добре життя в Христі.
|
|
17
|
17
|
|
Лу́чше бо є́сть благо́є творя́щымъ, а́ще хо́щетъ во́ля Бо́жія, пострада́ти, не́жели зло́ творя́щымъ:
|
Бо коли на те воля Божа, то краще постраждати за добрі діла, ніж за злі;
|
|
18
|
18
|
|
зане́ и Христо́съ єди́ною о грѣсѣ́хъ на́шихъ пострада́, пра́ведникъ за непра́ведники, да приведе́тъ ны́ Бо́гови, умерщвле́нъ у́бо бы́въ пло́тію, ожи́въ же Ду́хомъ:
|
тому що і Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші, Праведник за неправедних, бувши умертвлений тілом, але оживши Духом,
|
|
19
|
19
|
|
о Не́мже и су́щымъ въ темни́цѣ духово́мъ соше́дъ проповѣ́да,
|
Яким Він і тим духам, що перебували у темниці, зійшовши, проповідав,
|
|
20
|
20
|
|
проти́вльшымся иногда́, єгда́ ожида́ше Бо́жіє долготерпѣ́ніє, во дни́ Но́євы, дѣ́лаєму ковче́гу, въ не́мже ма́ло, си́рѣчь о́смь ду́шъ, спасо́шася от воды́.
|
які колись противилися Божому довготерпінню, що очікувало їх за днів Ноя, коли будувався ковчег, у якому небагато, тобто вісім душ, спаслося від води.
|
|
21
|
21
|
|
Єго́же воображе́ніє ны́нѣ и на́съ спаса́єтъ креще́ніє, не плотскі́я отложе́ніє скве́рны, но со́вѣсти бла́ги вопроше́ніє у Бо́га, воскресе́ніємъ Іису́съ Христо́вымъ,
|
Так і нас нині‚ подібно до цього образу, хрещення, не обмивання тілесної нечистоти, а обіцяння Богові доброї совісти, спасає воскресінням Ісуса Христа,
|
|
22
|
22
|
|
И́же є́сть о десну́ю Бо́га, возше́дъ на не́бо, поко́ршымся Єму́ а́нгеломъ и власте́мъ и си́ламъ.
|
Який, зійшовши на небо, перебуває праворуч Бога і Якому скорились ангели, і влади, і сили.
|
