|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
|
И отступи́ Моа́въ от Ізра́иля, по уме́ртвіи Ахаа́вли.
|
І відійшов Моав від Ізраїля після смерти Ахава.
|
|
2
|
2
|
|
Охозі́а же паде́ изъ окна́, є́же въ го́рницѣ єго́ въ самарі́и, и разболѣ́ся, и посла́ послы́ и рече́ къ ни́мъ: иди́те и вопроси́те у Ваа́ла скве́рнаго бо́га аккаро́нска, а́ще жи́въ бу́ду от болѣ́зни моєя́ сея́? и идо́ша вопроша́ти єго́ ра́ди.
|
Охозія ж упав через ґрати зі світлиці своєї, що в Самарії, і занедужав. І послав послів, і сказав їм: підіть, запитайте у Веельзевула, божества аккаронського: чи видужаю я від цієї хвороби? [І пішли вони запитувати.]
|
|
3
|
3
|
|
И а́нгелъ Госпо́день рече́ ко иліи́ Ѳесві́тянину, глаго́ля: воста́въ, иди́ на срѣ́теніє посло́мъ Охозі́и царя́ самарі́йска и рече́ши къ ни́мъ: или́ нѣ́сть Бо́га во Ізра́или, я́ко гряде́те вопроша́ти Ваа́ла скве́рнаго бо́га во аккаро́нѣ?
|
Тоді ангел Господній сказав Іллі фесвитянину: встань, піди назустріч посланим від царя Самарійського і скажи їм: хіба немає Бога в Ізраїлі, що ви йдете запитувати Веельзевула, божество аккаронське?
|
|
4
|
4
|
|
и сего́ ра́ди си́це глаго́летъ Госпо́дь: о́дръ, на него́же возше́лъ єси́ ту́, не и́маши слѣ́зти съ него́, я́ко ту́ сме́ртію у́мреши, И и́де иліа́ и рече́ къ ни́мъ.
|
За це так говорить Господь: з постелі, на яку ти ліг, не встанеш з неї, але помреш. І пішов Ілля, [і сказав їм].
|
|
5
|
5
|
|
И возврати́шася послы́ къ нему́, и рече́ къ ни́мъ: что́ я́ко возврати́стеся?
|
І повернулися до Охозії послані. І він сказав їм: чого це ви повернулися?
|
|
6
|
6
|
|
И рѣ́ша къ нему́: му́жъ изы́де въ срѣ́теніє на́мъ и рече́ къ на́мъ: иди́те возврати́теся къ царю́ посла́вшему вы́ и глаго́лите къ нему́: си́це глаго́летъ Госпо́дь: или́ не́сть Бо́га во Ізра́или, я́ко вы́ гряде́те вопроша́ти Ваа́ла скве́рнаго бо́га во аккаро́нѣ? сего́ ра́ди от одра́, на него́же возше́лъ єси́, не и́маши слѣ́зти съ него́, я́ко ту́ сме́ртію у́мреши.
|
І сказали йому: назустріч нам вийшов чоловік і сказав нам: підіть, поверніться до царя, який послав вас, і скажіть йому: так говорить Господь: хіба немає Бога в Ізраїлі, що ти посилаєш запитувати Веельзевула, божество аккаронське? За те з постелі, на яку ти ліг, не встанеш з неї, але помреш.
|
|
7
|
7
|
|
И рече́ къ ни́мъ ца́рь, глаго́ля: како́въ взо́ромъ бя́ше му́жъ то́й вше́дый въ срѣ́теніє ва́мъ и глаго́лавый ва́мъ словеса́ сія́?
|
І сказав їм: який на вигляд той чоловік, який вийшов назустріч вам і говорив вам слова ці?
|
|
8
|
8
|
|
И рѣ́ша къ нему́: му́жъ косма́тъ и по́ясомъ усме́ннымъ препоя́санъ о чре́слѣхъ свои́хъ. И рече́ ца́рь: иліа́ Ѳесві́тянинъ се́й є́сть.
|
Вони сказали йому: чоловік той весь у волоссі і шкіряним поясом підперезаний по стегнах своїх. І сказав він: це Ілля фесвитянин.
|
|
9
|
9
|
|
И посла́ къ нему́ старѣ́ишину пятьдеся́тника и пятьдеся́тъ муже́й єго́. И взы́де и пріи́де къ нему́: и се́, иліа́ бѣ́ сѣдя́ верху́ горы́. И глаго́ла пятьдеся́тникъ къ нему́ и рече́: человѣ́че Бо́жіи, ца́рь зове́тъ тя́, сни́ди.
|
І послав до нього п’ятдесятника з його п’ятидесятком. І він пішов до нього, коли Ілля сидів на верхівці гори, і сказав йому: чоловіче Божий! цар говорить: зійди.
|
|
10
|
10
|
|
И отвѣща́ иліа́ и рече́ къ пятьдеся́тнику: а́ще є́смь человѣ́къ Бо́жій а́зъ, то́ да сни́детъ о́гнь съ небесе́ и снѣ́стъ тя́ и пятьдеся́тъ твои́хъ [съ тобо́ю]. И сни́де о́гнь съ небесе́ и снѣде́ єго́ и пятьдеся́тъ муже́й єго́.
|
І відповідав Ілля, і сказав п’ятдесятникові: якщо я чоловік Божий, то нехай зійде вогонь з неба і попалить тебе і твій п’ятидесяток. І зійшов вогонь з неба і попалив його і п’ятидесяток його.
|
|
11
|
11
|
|
И приложи́ ца́рь посла́ти къ нему́ друга́го пятьдеся́тника и пятьдеся́тъ [муже́й] съ ни́мъ. И возше́дъ, и глаго́ла пятьдеся́тникъ къ нему́ и рече́: человѣ́че Бо́жій, си́це глаго́летъ ца́рь: потща́вся сни́ди.
|
І послав до нього цар іншого п’ятдесятника з його п’ятидесятком. І він став говорити йому: чоловіче Божий! так сказав цар: зійди швидше.
|
|
12
|
12
|
|
И отвѣща́ иліа́ и глаго́ла къ нему́ и рече́: а́ще человѣ́къ Бо́жій а́зъ є́смь, то́ да сни́детъ о́гнь съ небесе́, и да снѣ́стъ тя́ и пятьдеся́тъ [муже́й] съ тобо́ю. И сни́де о́гнь съ небесе́ и снѣде́ єго́ и пятьдеся́тъ муже́й єго́.
|
І відповів Ілля і сказав йому: якщо я чоловік Божий, то нехай зійде вогонь з неба і попалить тебе і твій п’ятидесяток. І зійшов вогонь Божий з неба, і попалив його і п’ятидесяток його.
|
|
13
|
13
|
|
И приложи́ ца́рь єще́ посла́ти старѣ́ишину, пятьдеся́тника тре́тіяго, и пятьдеся́тъ муже́й съ ни́мъ. И пріи́де къ нему́ пятьдеся́тникъ тре́тій, и поклони́ся на колѣ́на своя́ предъ иліє́ю, и моли́ єго́, и глаго́ла къ нему́ и рече́: человѣ́че Бо́жій, пощади́ ду́шу мою́ и ду́шу ра́бъ твои́хъ си́хъ пятьдеся́тъ предъ очи́ма твои́ма:
|
І ще послав утретє п’ятдесятника з його п’ятидесятком. І піднявся, і прийшов п’ятдесятник третій, і упав на коліна свої перед Іллею, і благав його, і говорив йому: чоловіче Божий! нехай не буде знехтувана душа моя і душі рабів твоїх — цих п’ятдесятьох — перед очима твоїми;
|
|
14
|
14
|
|
се́, сни́де о́гнь съ небесе́ и пояде́ два́ пятьдеся́тника пе́рвыя съ пятіюдесятми́ и́хъ: и ны́нѣ да пощади́тся душа́ рабо́въ твои́хъ предъ очи́ма твои́ма.
|
ось, зійшов вогонь з неба, і попалив двох п’ятдесятників попередніх з їх п’ятидесятками; але тепер нехай не буде знехтувана душа моя перед очима твоїми!
|
|
15
|
15
|
|
И глаго́ла а́нгелъ Госпо́день ко иліи́ и рече́: сни́ди съ ни́мъ, не убо́йся от лица́ и́хъ. И воста́ иліа́ и сни́де съ ни́мъ къ царю́,
|
І сказав ангел Господній Іллі: піди з ним, не бійся його. І він встав, і пішов з ним до царя.
|
|
16
|
16
|
|
и глаго́ла къ нему́ и рече́: си́це глаго́летъ Госпо́дь: что́ я́ко посла́лъ єси́ послы́ вопроша́ти Ваа́ла скве́рнаго бо́га во аккаро́нѣ, а́ки бы не бы́лъ Бо́гъ во Ізра́или, є́же вопроси́ти от него́ словесе́? сего́ ра́ди от одра́, на́ньже возше́лъ єси́ ту́, не и́маши слѣ́зти съ него́ я́ко сме́ртію у́мреши.
|
І сказав йому: так говорить Господь: за те, що ти посилав послів запитувати Веельзевула, божество аккаронське, ніби в Ізраїлі немає Бога, щоб запитувати про слово Його, — з постелі, на яку ти ліг, не встанеш з неї, але помреш.
|
|
17
|
17
|
|
И у́мре по глаго́лу Госпо́дню, єго́же глаго́ла иліа́. И ца́рствова Іора́мъ бра́тъ Охозі́инъ вмѣ́сто єго́, поне́же не имѣ́ сы́на Охозі́а, въ лѣ́то второ́є Іора́ма сы́на Іосафа́та царя́ Іу́дина.
|
І помер він за словом Господнім, що прорік Ілля. І став царем Іорам [брат Охозії], замість нього, на другий рік Іорама, сина Іосафатового, царя Юдейського, бо сина в того не було.
|
|
18
|
18
|
|
И про́чая слове́съ Охозі́иныхъ, єли́ка сотвори́, не се́ ли, сія́ пи́сана въ кни́гахъ слове́съ дні́й царе́й Ізра́илевыхъ?
|
Інше про Охозію, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських.
|
