Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

Порівняти:
⇄

Глава 5 з 15
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Глvа, е~”
Глава 5
1
1
Тогоже времени а^нтиѓ'хъ второ'е прехоже'нїе ё^гото'ва въ е^гљ=пет#.
Близько цього часу Антиох почав другий похід у Єгипет.
2
2
слђчи же ся всњмъ по всемђ гра'дђ ви'дњти въ дн~и м~, риска'ю%щихъ на ко'нехъ въ зла'тыхъ ри'заX и^ въ полцехъ
Сталося, що над усім містом майже протягом сорока днів являлися у повітрі вершники, які носилися у золотих одежах і на зразок воїнів (були) озброєні списами,
3
3
конницы съ копїи въчинени. и^схоже'нїя сътвори'ти эT бли'зђ, и^ щи'томъ въздвигне'нїя и^ ѓме'мниковъ мно'жество, и^ мече'и совлече'нїе, и^ стрњлъ мета'нїя. и^ зла'тымъ ѓ^рђжїемъ блиста'нїя, вся'кихъ бро'неи.
і стрункі загони кінноти, і напади і відступи з обох боків, обертання щитів, безліч списів і змахи мечів, кидання стріл і блиск золотого обладунку й усякого роду озброєння.
4
4
тњмже вси` моля'хђся на бл~го ја^вле'нїе бы'ти”
Чому всі молилися, щоб це явлення було до блага.
5
5
Быs же бесњда л#жи'ва, ја%ко живота` и^схожа'ше а^нтиѓ'хъ” Вꙁя'тъ и^а^со'нъ не ма'лоты'сящъ мђжїи вниде въ граD внеꙁа'пђ. и^ гража'не на стњнђ притњка'хђ и^ конецъ вꙁя'тїю гра'да быs менелаи же побњже въ кра'и гра'да”
Коли потім рознеслася неправдива чутка, начебто Антиох помер, Іасон, зібравши не менше тисячі мужів, зробив раптовий напад на місто, коли вони зійшли на стіну і врешті місто було взяте, Менелай утік у фортецю.
6
6
И$а^сонъ не праща'ше ё^паде'нїя гража'номъ свои^мъ. ни помышля'ше преспњва'нїя на ё^жи'ки лђка'во выᲄи вельми` ча'юще враго'мъ и^ не гража'ноM себњ премњне'нїе прїяти.
А Іасон нещадно чинив кровопролиття між своїми співгромадянами, не думаючи про те, що успіх проти одноплемінників є найбільше нещастя, і уявляючи одержати трофеї ніби від ворогів, а не одноплемінних.
7
7
и^ нача'льства па'ки не въздержа`, конецъ б^о лая'тельствъ свои^хъ съ трђдомъ прїятᲆ. и^ бњглецъ па'ки и^де въ а^мани'ты.
Утім, він не досяг начальства, а кінцем його зловмисництва було те, що він з ганьбою, як утікач, знову пішов у країну Аммонитську.
8
8
конецъ зла'го жи'тїя полђчи`, ꙁаключенъ къ а^рета'нђ а^раpскђ мђчителю, бњгающи эT града въ градъ всњмъ ненави'дњнъ. ја%ко эTстђпникъ зако'на и^ гнђша'емъ ја%ко эTч~ества и^ гража'номъ вра'гъ, въ егљ=петъ и^згна'нъ е^сть,
Кінцем його злісного життя було те, що, звинувачений перед Аретою, володарем Аравійським, він бігав з міста у місто, всіма переслідуваний і ненавидимий, як відступник від законів, і зневажений, як ворог батьківщини і співгромадян, був вигнаний у Єгипет.
9
9
і^ и^же мно'ги эT ѓ^ч~ества свое^го и^згна`. страньствђя погиба'ше. къ лакедемонїѓмъ эTи^де, ја%ко ё^жи'чества раd прибњжище хотя` и^мњти.
Той, який багатьох вигнав з батьківщини, сам загинув на чужій стороні, прийшовши до лакедемонян і сподіваючись, через родинне походження, знайти у них притулок.
10
10
и^же мно'гихъ беꙁъгро'бне съкры`, и^ са'мᲆ неѓ^плака'нъ и^ непогребенъ ѓ^ста'ся ни пђтняго погребенїя сподоби'ся, ни эTч~ескомђ гробђ причасти'ся.
Залишивши багатьох без поховання, він сам залишився неоплаканим, і не удостоєний ні поховання, ні батьківського гробу.
11
11
припаDшим же цр~ю ѓ^ бы'вшихъ ё^сђмнися цр~ь да не і^ё^де'я эTстђпитъ и^ того ради прїи'де эT е^гљ=пта скорбя` дш~ею. взя` града ѓ^рђжника
Коли все, що відбулося, дійшло до слуху царя, він подумав, що Юдея відходить від нього, піднявся з Єгипту, розлютившись у душі, і взяв місто озброєною рукою.
12
12
повелњ же страти'гомъ неща'дно напада'ющихъ, и^ по домехъ въсходя'щи ꙁакала'ти.
Він наказав воїнам нещадно бити усіх, хто трапиться, й умертвляти, хто стане ховатися у домах.
13
13
бы'ша б^о паде'нїя ю%ношамъ и^ ста'рцемъ и^ женам# и^ ча'домъ и^стребле'нїя, дв~амъ же и^ ѓ'трокоM смр~ть.
Так звершилося побиття юних і старих, умертвлення чоловіків, дружин і дітей, заколення дів і немовлят.
14
14
бњша же токмо въ трехъ дн~ехъ Wп~, ё^бїеныхъ. Wм~, свя'заныхъ, не ме'нши же проданыхъ.
Протягом трьох днів загинуло вісімдесят тисяч: сорок тисяч упало від руки вбивць, і не менше убитих було продано.
15
15
н^о ни та` довлњша и^мъ. дръꙁнђ па'ки вни'ти въ цр~ковь всеа земля` ст~њишђ, и^мњяи менела'я въди'теля, и^ зако'нъ эTч~ь быs преда'тель,
Але, не задовольнившись цим, він насмілився ввійти у найсвятіший на всій землі храм, маючи провідником Менелая, цього зрадника законів і батьківщини.
16
16
и^ скверными рђка'ми прие^мляше ст~ыя съсђды, и^же эT и'ныX цр~еи бњхђ поста'влена на красотђ мњста и^ сла'вђ и^ честь, и^ скверными рђка'ми възима'я подая'ше.
Скверними руками приймаючи священні сосуди й інші речі, пожертвувані іншими царями на звеличення і славу і честь святого місця, грабуючи нечестивими руками, роздавав.
17
17
премњни'ся мы'слїю а^нтїѓX не помышля'я ја%ко грњхъ ра'ди ѓ^бита'ющиX въ градњ мало прогнњвася влDка, тњмже быs на мњсто презрњнїе
І звеличився Антиох у своїх думках, не розуміючи, що Господь на короткий час прогнівався за гріхи тих, що жили у місті, чому і залишилося без захисту це місце.
18
18
а^щеy не слђчи'ся иM мно'гими грњхи быти ѓ^бъя'тыM. ја%ко и^лиѓ^до'ръ по'сланыи эT селевкїа цр~я къ взяᲄїю съкровища, сеи пришеD внезапђ бїенъ и^ премњниs дрьзостїю.
Якби вони не були обійняті багатьма гріхами, тоді подібно до Іліодора, посланого царем Селевком оглянути скарбницю, і він, лиш тільки увірвався б, негайно був би покараний і залишив би свою зухвалість.
19
19
н^о не ра'ди мњста ја^зыk н^о ја^зы'ка ради мњсто г~ь и^збра`”
Але Господь обрав не для місця народ, а для народу це місце.
20
20
Тњмже ё^бо и^ сїе мњсто съприча'стно бы'сть люде'и лђка'выхъ. послњди же бл~годњя'нымъ эT г~а съѓ^бщи'ся, и^же ѓ^ста'вленое во гнњвњ вседръжи'теля, паки въ примњре'нїю вели'каго влDкы съ всею сла'вою и^справися”
Тому і саме місце, ставши причетним до колишніх народних нещасть, прилучилося потім до благодіянь Господа і, бувши залишеним Всемогутнім у гніві, знову, з милосердя верховного Владики, постало в усій славі.
21
21
Тњмже а^нтїѓ'хъ Wа~, и^ и~ со'т#, эTја%тыX эT цр~кве тала'нтъ скорњ'ише въ а^нтїѓ^хїю възвраᲄися чая'и эT горды'ни ꙁемля` плыᲄи, и^ пђчинђ` преше'дъ иꙁы'иде разгордњнїя ра'ди срDца.
Отже, Антиох, викравши з храму тисячу вісімсот талантів, поспішно відійшов до Антиохії, у гордовитості серця знаходячи можливим зробити землю судноплавною і море сухопутним.
22
22
ѓ^ста'ви же преDста'тели къ ѓ^ѕлобле'нїю лю'демъ, въ і^ерsли'мњ ё^бо фили'п#па родомъ фриге'нина, ѓ^бы'чаи жесточа'ишїи и^мњяй эT поста'вльшаго.
Тим часом він залишив приставників, щоб гнітити народ, у Єрусалимі — Филипа, родом фригійця, норовом же людину ще більш жорстоку, ніж той, що поставив його,
23
23
въ гаризи'не же а^ндро'ника и^ менела'я и^же ꙁлњ'ише и'ныхᲆ ѓ^ѕлобля'ше гража'нъ.
а в Гаризині — Андроника, і зверх того Менелая, який перевершив інших злобою до жителів і мав вороже ставлення до громадян юдейських.
24
24
прїиде къ гража'номъ і^ё^де'искимᲆ и^мњяй ѕлобы завњтъ” И$ посла` ненавидњна нача'лника а^поллонїя с во'и, Wк~в” повелњ е^мђ всњхъ съвръшеныхъ времены погђби'ти же'ны и^ ю'ноши продая'ти”
Він послав винуватця нечестя, Аполлонія, з двадцятьма двома тисячами війська, повелівши всіх дорослих побити, а жінок і дітей продавати.
25
25
Се'и же пришедъ въ і^ерsлимъ и^ ми'рне поDсђди'ся даже до дн~е ст~ыя сђбо'ты” И$ тогда` праꙁднђющимъ і^ё^де'ѓмъ въѓ^рђжитися свои^мъ повелњ”
Він же, прийшовши у Єрусалим і удавано зберігаючи мир, зволікав до святого дня суботи і, застигнувши юдеїв під час спокою, повелів своїм людям озброїтися.
26
26
Вси же въкђпњ и^же на позо'ръ теча'хђ закла` и^ гра'дъ съ ѓ^рђжїи протњкающи людїи мно'жество погђби`”
Усіх, що вийшли на це видовище, він умертвив і, ввірвавшись з військом у місто, побив безліч народу.
27
27
І$ё'да же мак#каве'и и^же десятыи бы'сть, эTи'де в пђсто мњсто ѕвњрїимъ ѓ%бразомъ живя'ше съ сђщими с ниM, и^ травђ` ја%ко пи'щђ ја^дя'щи пребыва'хђ, въ е^же не причаститися къ ѓ^скверне'нїю”
А Іуда Маккавей, десятий у роді своєму, відійшов у пустелю і жив зі своїми прихильниками у горах за подобою звірів, годуючись травами, щоб не стати причетним до осквернення.

Глава 5 з 15
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.