|
Глvа, з~”
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
|
Цр~ь е^гљ=пет#скїи п#толомњи филопа'торъ. сђщимъ въ црsтвїи мое^мᲆ страти'гом# и^ во'емъ, и^ всњмъ в#чиненыM наD ве'щьми на'шими радоватися и^ здравъствова'ти. здра'въствђ'емъ же и^ м^ы, и^ ча'да на'ша. и^ внегда` и^спра'вльшђ намъ вели'комђ б~ђ ве'щи ја%коже предърњхомъ” Тогда`
|
«Цар Птоломей Филопатор начальникам єгипетським і всім поставленим на посади — радуватися і бути здоровими. Здорові і ми і діти наші, бо великий Бог благодіє нам у справах за нашим бажанням.
|
|
2
|
2
|
|
нњ'цїи дрђѕи на'ши злонра'вїеM свои^мъ ча'стње нам# прилага'ющеся поё^сти'ша насъ въ сїе, е^же б^ы эT црsтвїя на'шего сᲆбра'ти всњхъ і^ё'деѓ'въ въ е^ді'но мњсто. и^ эTстђпниk мђченїи ё^мђ'чити иX,
|
Деякі з друзів наших за зловмисництвом своїм часто представляли нам і переконували нас зібрати всіх юдеїв, які знаходяться у царстві, і замучити надзвичайними стратами, як зрадників,
|
|
3
|
3
|
|
пронося'щи на'мъ гл~ы и^же нико'гдаже въ бл~го стоа'нїи црsтва на'шего ве'щи бђдTђ а^ще не съвръши'тся сїе. зане же и%мђть сїи къ всњмъ чл~комъ несъжи'тїе.
|
додаючи, що доки не буде цього зроблено, справи нашого царства ніколи не будуть благовпорядковані через ненависть, яку вони мають до всіх народів.
|
|
4
|
4
|
|
и^же и^ свя'занныхъ и^хъ приведо'ша к# намъ съ ё^кориꙁною ја^ко плњн#никовᲆ” па'че же ја%ко преда'теле'и безъ вся'кого разсђжденїя і^ и^спыта'нїя хотњша и^хъ ё^би'ти. сверепњ'имимъ подобїемᲆ паче зако'на скљ=фска воѓ^рђжены”
|
Вони-то привели їх у кайданах насильно, як невільників, або краще, як наклепників, і без усякого розгляду і дослідження намагалися погубити їх, винаходячи жорстокості, лютіші навіть за скіфські звичаї.
|
|
5
|
5
|
|
Мы' же ё^бо иM ѓ^ сиX жесᲄоча'е запрети'хоM, ꙁане и%мамы къ всњмъ чл~коM смиреномђдрїе, и^ е^два` животъ и^мъ дарова'хомъ” и^б^о и^ нбsнаго б~а позна'хом# крњ'посᲄь, ꙁастђпа'ющђю і^ё^де'а, и^ ја%ко эTц~а за сн~ы вы'нђ съпобор#ствђ'ющђ” ксемђ же и^ любовь юже и%мђть к намъ и^ꙁвњстнђ размы'слихомᲆ, та'кожDе и^ къ прароди'телемъ на'шимъ бл~горазђмїе неразвра'тно, и^ си'хъ ра'ди ви'нъ пра'ведне эTпђсти'хомъ вся'ко съпротивленїе по е^мђже л^и ѓ%бразђ.
|
Ми суворо заборонили це і з благовоління, яке маємо до всіх людей, негайно дарували їм життя; а коли довідалися, що небесний Бог є вірний покров юдеїв і завжди захищає їх, як батько синів, ще ж взявши до уваги відому їхню доброзичливість до нас і до предків наших, ми справедливо звільнили їх від усякого звинувачення у чому б то не було,
|
|
6
|
6
|
|
и^ повелњхомъ комђждо въ своя` и^хъ сђщества въꙁврати'тися, и^дњже а^ще сђть. ники'мъ же ѓ%бразомъ эTнђдь н^и е^ді'наго иX не ё^тщета'юще. ни'же понося'щи ѓ^ бы'вшихъ свезани и^хъ надъ и^ми`.
|
і наказали всім і кожному повернутися у свої доми, так щоб ніде ніхто ні в чому не ображав їх і не докоряв у тім, що відбулося без їхньої провини.
|
|
7
|
7
|
|
зна'емо б^о да' есть вамъ ја%ко а^ще чт^о ѕл^о ё^хитримъ по си'хъ на нихъ, и^л^и лђкаво, и^л^и в чемъ ѓ^скорбимъ и^хъ. т^о разгнњваемъ не чл~ка н^о всњхъ си'лъ влDкђ и^ б~а вы'шняго. и^же намъ вы'нђ эTм#ститъ ѓ^ вещехъ сихъ по всемђ` неи^ꙁбњжне. съ сиM и^мњите здра'вїе”
|
Знайте, що коли ми почнемо проти них що-небудь лихе або взагалі образимо їх, то будемо мати проти себе не людину, але володаря над усякою владою всевишнього Бога месником за діла наші в усьому і завжди неминуче. Будьте здорові».
|
|
8
|
8
|
|
Взя'вши же і^ё^де'и эT цр~я посла'нїе не тща'шася въскорњ эTи^ти. н^о примоли'ша цр~я даже сђщїи эT рода и^хъ полђчатъ и^ми до'лжное мђченїе, и^же ст~го б~а и^ зако'нъ е^го во'лне эTстђпи'ша,
|
Одержавши це послання, юдеї не поспішали негайно вирушити, але просили царя, щоб ті з роду юдейського, які самовільно залишили святого Бога і закон Божий, одержали через них належне покарання,
|
|
9
|
9
|
|
пригл~аша б^о цр~ю ја%ко чрева ра'ди свое^го бжsтвеная преда'нїя престђпи'ша, т^о ниже цр~ьскимъ повеле'нїемъ бл~гораꙁђмни бђдђтъ.
|
додаючи, що ті, які переступили заради черева постанови Божественні, ніколи не будуть мати доброї прихильности і до правління царя.
|
|
10
|
10
|
|
ѓ^н# же пои%стиннњ сїя гл~а та'ко бы'ти, и^ похваливъ даде и^мъ вла'сть сїю е^же ја%ти всњхъ престђпникъ зако'на бж~їя, по всњхъ мњстњхъ црsтвїя е^го, съ дръзостїю безъ вся'коя цр~ьскїя вла'сти и^ съꙁренїа, ё^би'ти і^ и^скорени'ти и^хъ”
|
Цар визнав, що вони говорять правду, схвалив їх, і дав їм повноваження на все, щоб вони тих, що переступили закон Божий, знищили в усякому місці царства його безперешкодно, без особливого дозволу або нагляду царя.
|
|
11
|
11
|
|
Тогда` і^ё^де'и бл~годари'ша цр~ю ја%ко подо'ба бњше, і^ере'и же и^хъ ѓ^ сихъ и^ вс^е мно'жество вкђпњ воZгласи'ша а^л#лилђі^а`, и^ съ ра'достїю эTи^до'ша”
|
Тоді, подякувавши йому, як належало, священики і вся безліч народу заспівали «алилуя» і з радістю вирушили.
|
|
12
|
12
|
|
Си'це же приклю'чшагося престђпника мђча'хђ и^же бњше эT ро'да и^хъ, и^ ѓ'бразᲆ подава'хђ и%нњмъ,
|
Усякого одноплемінника з тих, що осквернилися, якого зустрічали на шляху, вони карали й убивали у приклад іншим.
|
|
13
|
13
|
|
и^ въ мђченїи тоM ё^би'ша дн~и ѓ%наго бо'леи триста мђжїи. ё^бива'ющи же и^хъ бл~гоё^мне веселя'хђся”
|
У цей день вони умертвили понад триста мужів, і торжествували з веселощами, умертвляючи нечистих.
|
|
14
|
14
|
|
А$ и'же да'же до сме'рти съ гм~ъ бм~ъ пребы'ша, полђчи'вши съвръшенђю свобо'дђ вњнча'ша себе эT разли'чных# цвњтъ сплет#ше вњн#цы. и^ эTи^доша эT гра'да съ веселїем#, и^ въс#клица'нїемъ, въ хваленїиX, и^ вс^е бл~гогла'сныхъ пњнїихъ бл~годаря'ще б~а эTц~ь, и^ сп~са і^и^л~ева”
|
Самі ж, бувши з Богом до смерти й одержавши повну радість спасіння, піднялися з міста, увінчані всякими запашними квітами, з веселощами і вигуками, хвалами і благозвучними піснями, дякуючи Богу батьків, вічному Спасителю Ізраїля.
|
|
15
|
15
|
|
ПришеDше же въ мњсто п#толомаи^дђ нарица'емое родофорон#ское, в немже ѓ^жида'хђ иX корабли мно'ѕи. и^ по ѓ^бщемъ и^хъ совњте,
|
Прийшовши до Птолемаїди, названої за властивістю місця Родофором [трояндоносною], в якій за загальною їхньою домовленістю очікували їх кораблі сім днів,
|
|
16
|
16
|
|
и^ т^ђ сᲆтвори'ша пирᲆ спsнїя на дн~и сеDмь” Цр~ь б^о дарова кое^мђждо и^хъ потреб#ная на пђти да'же до жили'ща и^хъ.
|
вони влаштували там бенкет спасіння, бо цар щедро забезпечив їх усім, що потрібно було кожному до прибуття у свій дім.
|
|
17
|
17
|
|
Оскільки вони добулися сюди у мирі, із пристойними подяками, то і тут також установили весело святкувати ці дні під час перебування свого.
|
|
|
18
|
18
|
|
сђщи же свобо'дни эTи^доша е^ді'ни земле'ю, дрђѕїи же мо'ремъ, и^нїи же рњко'ю цр~ьскимъ повеле'нїемъ ко'ждо въ своя` с^и. и^ ё^дръжа'ша вла'сть наD вра'ги бо'льшђю неже прежде сла'вою, и^ стра'хоM, та'кожDе и^ сђщества кое^гождо ё^целњша.*
|
Освятивши ці дні й затвердивши свою обітницю поставленням стовпа на місці бенкету, вони вирушили далі суходолом і морем і рікою, кожен у своє житло, неушкоджені, вільні, у повній радості, маючи охороною царське повеління. Тоді-то придбали вони більшу, ніж раніше, силу і славу і зробилися страшними для ворогів, ні від кого ніскільки не пригноблювані у своєму володінні,
|
|
19
|
19
|
|
въспрїяша б^о эT пописа'нїи ко'ждо. а^ще же кт^о и^мᲇ что` эT и^мњнїи и^хъ стра'хомъ ве'лии^мъ эTдая'хђ и^м#. величїа же ра'ди и^ силы бж~їя ю%же сътвори` ѓ^ сп~сенїю и^х#,
|
й усі одержали своє за описом, так що, хто мав що-небудь у себе, з величезним страхом віддавали їм, бо найбільші благодіяння явив їм найвеличніший Бог на спасіння їх.
|
|
20
|
20
|
|
бл~гословля'хђ е^го въ вњчное врњмя ѓ^ і^ил~и”
|
Благословенний Спаситель Ізраїля на вічні часи! Амінь.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.