|
Глvа, в~”
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
|
А/лефъ” Ка'ко ѓ^мрачи въ гнњ'вњ своеM г~ь дще'рь сїѓ'ню. съверже съ нб~се на' ꙁемлю сла'вђ і^и^л~евђ. и^ не помянђ поDно'жїа но'гђ свое^ю въ дн~ь гнњ'ва и^ ја^рости свое^я”
|
Як потьмарив Господь у гніві Своєму дочку Сиону! з небес повалив на землю красу Ізраїля і не згадав про підніжжя ніг Своїх у день гніву Свого.
|
|
2
|
2
|
|
Бе'тъ” Погрђзи г~ь и^ не поща'ди всњ'хъ кра'сныхъ і^а'ковль. раꙁори ја%ростїю све^ю твердњ'ли дще'ри і^ё'дины, и^ꙁверже на' зеMлю, и^ ѓ^скверни цр~я и^ кн~ѕя е^я`”
|
Погубив Господь усі оселі Якова, не пощадив, зруйнував у люті Своїй укріплення дочки Іудиної, повалив на землю, відкинув царство і князів його, як нечистих:
|
|
3
|
3
|
|
Ги'мель” Съкрђши въ гнњ'вњ ја%рости свое^я веs ро'гъ і^и^л~евъ. ѓ^брати въспя'ть десни'цђ е^го эT лица` врагђ. и^ раждеже въ і^аковᲇ ја%ко ѓ%гнь пла'мы, и^ поᲄреби вс^е ѓ%крsтъ”
|
у запалі гніву зломив усі роги Ізраїлеві, відвів правицю Свою від ворога і запалав у Якові, як палючий вогонь, що пожирає усе навколо;
|
|
4
|
4
|
|
Да'летъ” Напряже лђкъ свои ја%ко ра'тникъ, ё^тверди десни'цђ свою ја%ко сђпостаT. і^ и^ꙁби вся кра'снаа ѓ%чїю мое^ю. в селеX дщери сїѓ'ня. раꙁлїя ја^ко ѓ%гнь ја%роs свою`”
|
натягнув лук Свій, як неприятель, спрямував правицю Свою, як ворог, і убив усе, жадане для очей; на скинію дочки Сиону вилив лють Свою, як вогонь.
|
|
5
|
5
|
|
Ге” Бы'сть г~ь въ врага мњ'сто, погрђꙁи і^и^л~я. погрђꙁи вс^я сн~ы е^го. расы'па вся стњ'ны е^го. и^ ё^мно'жи дще'ри сїѓ'нњ, смире'на и^ смире'нђ”
|
Господь став як супротивник, знищив Ізраїля, зруйнував усі палаци його, зруйнував укріплення його і розповсюдив у дочки Іудиної нарікання і плач.
|
|
6
|
6
|
|
Ва'фъ” И/ простре` ја%ко виногра'дᲆ хра'мы е^го, расы'па празDники е^го. ꙁабы` г~ь е^же сътвори в сїѓ'нᲇ пра'ꙁDники и^ сђбо'ты. и^ раꙁгнњ'ва ꙁапреще'нїемъ гнњ'ва свое^го цр~я и^ кн~ѕя и^ жерца`”
|
І зняв огорожу Свою, як у саду; розорив Своє місце зібрань, змусив Господь забути свята і суботи на Сионі; і в обуренні гніву Свого відкинув царя і священика.
|
|
7
|
7
|
|
За'инъ” Эtри'нђ г~ь тре'бникъ свои, эTтрясе ст~ыня своя. съкрђши в рђцњ вра'жїи забра'ла гра'да е^я`. глsа въꙁDа'ша вᲆ домђ` гн~и, ја%ко въ дн~ь праꙁDника”
|
Відкинув Господь жертовник Свій, відвернув серце Своє від святилища Свого, віддав до рук ворогів стіни палаців його; у домі Господньому вони шуміли, як у святковий день.
|
|
8
|
8
|
|
Гетъ” Помы'сли г~ь расы'пати стњ'нђ дще'ри сїѓ'ня. протя'же мњ'рђ. не ѓбрати'ся рђка` е^го эT попра'нїя. и^ сњтова преDгражденїе, и^ гра'дъ въкђ'пњ сњтова'ста”
|
Господь визначив зруйнувати стіну дочки Сиону, простягнув вірьовку, не відхилив руки Своєї від руйнування; знищив зовнішні укріплення, і стіни разом зруйновані.
|
|
9
|
9
|
|
Те'тъ” Врасто'ша въ ꙁе'млю вра'та е^я`. погђби` и^ съкрђши ве'рїя е^я`, цр~я е^я` и^ кн~ѕи е^я` въ стра'нахъ. нњ'сть в неM ꙁако'на, и^ пррoцы е^я` не ви'дњша видњнїя эT г~а”
|
Ворота її вросли у землю; Він зруйнував і розтрощив засуви їх; цар її і князі її — серед язичників; не стало закону, і пророки її не сподобляються видінь від Господа.
|
|
10
|
10
|
|
И$ѓ'дъ” Сњдо'ша на ꙁемли` и^ ё^молко'ша старњ'ишины дще'ри сїѓ'ня. въсыпа'шA пер#сть на главы` своя`, препоя^са'шаs въ врњтища. ѓ^бниꙁиша на ꙁемли` старњ'ишины дще'ри і^ерsлимля”
|
Сидять на землі безмовно старці дочки Сионової, посипали попелом свої голови, оперезались веретищем; опустили до землі голови свої діви єрусалимські.
|
|
11
|
11
|
|
Ка'фъ” Э$скђдњ'ста ѓ%чи мои слеꙁа'ми, смђтиs срDце мое, расы'пася на ꙁемли` сла'ва моя, ѓ^ съкрђше'нїи дще'ри людїи мои^хъ. внегда` ѓ^скђдњ младе'нець и^ с#сы'и, въ сто'гнахъ граDныхъ”
|
Виснажилися від сліз очі мої, хвилюються у мені нутрощі мої, виливається на землю печінка моя від загибелі дочки народу мого, коли діти і немовлята умирають від голоду посеред міських вулиць.
|
|
12
|
12
|
|
Ламедъ” Мт~ремъ свои^мъ реко'ша, гд^њ пшеница и^ вино`. внегда` раслабля'хђ ја%ко ја^ꙁве'ни на сто'гнахъ граDныхъ. вънегда` расыпа'хђся дш~а и^хъ в ло'нњ мт~ре и^хъ”
|
Матерям своїм говорять вони: «де хліб і вино?», помираючи, подібно до поранених, на вулицях міських, виливаючи душі свої у лоно матерів своїх.
|
|
13
|
13
|
|
Ме'мъ” Чт^о ти совњтђ'ю, и^ли чт^о ти ся кленђ дщи і^ерsлиMля. кт^о т^я сп~сеT, и^ли кт^о т^я ё^тњшитъ дв~це дщи сїѓ'ня. ја%ко възвели'чися ча'ша съкрђше'нїя твое^го, и^ кт^о т^я и^сцњлитъ”
|
Що мені сказати тобі, з чим порівняти тебе, дочко Єрусалима? до чого уподібнити тебе, щоб утішити тебе, діво, дочко Сиону? бо рана твоя велика, як море; хто може зцілити тебе?
|
|
14
|
14
|
|
Нђ'нъ” Пррoцы твои видњша тебњ сђдя'а и^ безђмїе, и^ не ѓ^бличи'ша ѓ^ непра'вдњ твое'и, ја%коже възврати'ти плњн#ники твоя`. и^ ви'дњша тебњ словеса` сђя'а, і^ и^зринове'нїя”
|
Пророки твої віщували тобі пусте і неправдиве і не розкривали твого беззаконня, щоб відвернути твій полон, і сповіщали тобі одкровення неправдиві, які і привели тебе до вигнання.
|
|
15
|
15
|
|
Саме'хъ” Въс#плеска'ша рђкама ѓ^ тебњ вс^и минђющеи пђтем#, поꙁвиꙁда'ша и^ покива'ша главою иX, ѓ^ дще'ри і^ерsлим#ли рекђще. с^е ли гра'дъ вњнецъ сла'вњ весе'лїе всея` ꙁемля`”
|
Руками сплескують про тебе всі, хто проходить шляхом, свистять і хитають головою своєю про дочку Єрусалима, говорячи: «чи це місто, яке називали досконалістю краси, радістю всієї землі?»
|
|
16
|
16
|
|
А/и^нъ” Эtверꙁо'ша на' тя ё^ста` своя` вс^и враѕи твои. поꙁвиꙁда'ша и^ поскрежета'ша ꙁђбы свои^ми, и^ рњша, поглоти'мъ ю&. ѓ^ба'че сеи дн~ь е^го'же чая'хомъ, ѓ^брњто'хоM и^ ви'дњхоM”
|
Розкрили на тебе пастку свою всі вороги твої, свистять і скрегочуть зубами, говорять: «поглинули ми його, тільки цього дня і чекали ми, дочекалися, побачили!»
|
|
17
|
17
|
|
Фе” Сътвори г~ь е^же помы'сли, скон#ча словеса` своя`, ја%же ꙁаповњ'да эT дн~еи пе'рвыхъ. раꙁори и^ не пощадњ, и^ въꙁвесели ѓ^ тебњ вра'га, и^ въꙁнесе ро'гъ стђжа'ющаго т^и”
|
Звершив Господь, що визначив, виконав слово Своє, сказане у давні дні, розорив без пощади і дав ворогові порадіти над тобою, підніс ріг ворогів твоїх.
|
|
18
|
18
|
|
Ца'ди” Възопи срDце и^хъ къ г~ђ на стњнах# дще'ри сїѓ'ня. да и^ꙁлїю'тъ ја%ко и^ водоте'чїя сле'ꙁы дн~ь и^ но'щь. не да'жDь ё^трезве'нїа себњ, и^ да не премолцаеT ѕњни'ца ѓ%чїю твое^ю”
|
Серце їх волає до Господа: стіно дочки Сиону! лий струмком сльози день і ніч, не давай собі спокою, не спускай зіниць очей твоїх.
|
|
19
|
19
|
|
Ко'фъ” Въста'ни стђжи въ но'щи вᲆ нача'лњ страж#бњ твое'и. и^ пролїи ја%ко во'дђ срDце свое, преD лицемъ гн~имъ. и^ въꙁDви'гни к немђ рђцњ свои, ѓ$ дш~ахъ младе'нецъ твои^хъ расла'бленыхъ гла'домъ, эT нача'ла всњхъ и^схоD”
|
Вставай, волай уночі, на початку кожної сторо́жі; виливай, як воду, серце твоє перед лицем Господа; простягай до Нього руки твої за душу дітей твоїх, які гинуть від голоду на перехрестях усіх вулиць.
|
|
20
|
20
|
|
Ре'шъ” Ви'ждь г~и и^ призри, кого е^си ѓ^требиl си'це. а^ще и^ꙁ#ја^дятъ же'ны пло'дъ ё^тро'бы свое^я, ѓ^требле'нїе сътвори съкачи, и^збїю'тъ младе'нца с#сђщая со'сца. а^ще ё^бїеши въ ст~ыни гн~и жерца и^ пррoки”
|
«Споглянь, Господи, і подивися: кому Ти зробив так, щоб жінки їли плід свій, немовлят, вигодуваних ними? щоб убивали у святилищі Господньому священика і пророка?
|
|
21
|
21
|
|
Ши'нъ” Оу^спо'ста на и^схо'дехъ зе'мныхъ ѓ%трокъ и^ ста'рецъ, дв~цы мои и^ ю'ноты эTи^до'ша плњне'ны, мече'мъ и^ гла'доM и^зби` въ дн~ь гнњ'ва твое^го, свари и^ не пощадњ”
|
Діти і старці лежать на землі по вулицях; діви мої та юнаки мої впали від меча; Ти убивав їх у день гніву Твого, знищував без милосердя.
|
|
22
|
22
|
|
Та'фъ” Призва` ја%ко и^ въ дн~ь пра'ꙁDника ѓ^бита'нїя мое^го ѓ%крsтъ. и^ не бы'сть въ дн~ь гнњ'ва гн~я ё^цњлњваяи, и^ ѓ^ста'вленъ. и^хже въскорми'хъ и^ вᲆздои'хъ, вра'гъ мои погђби'лъ е&”
|
Ти скликав звідусіль, як на свято, жахи мої, і в день гніву Господнього ніхто не врятувався, ніхто не уцілів; тих, які були мною вигодувані й вирощені, ворог мій знищив».
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.