|
Перше соборне послання святого апостола Петра
|
Перше соборне послання святого апостола Петра
|
|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
Глава 4
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 61) Христу́ у́бо пострада́вшу за ни пло́тію, і ви в ту же мисль вооружі́теся; зане́ пострада́вий пло́тію, преста́ от гріха́, | Отже, як Христос постраждав за нас тілом, так і ви озбройтеся тією самою думкою; бо хто страждає тілом, перестає грішити, |
|
2
|
2
|
| во є́же не ктому́ челові́чеським по́хотем, но во́лі Бо́жієй про́чеє во пло́ті жи́ти вре́м'я. | щоб останній час життя в тілі жити вже не за людськими похотями, а за волею Божою. |
|
3
|
3
|
| Довлі́єть бо вам мимоше́дшеє вре́м'я житія́, во́лю язи́чеськую твори́вшим, хо́ждшим в нечистота́х, в по́хотех, (в мужело́жстві, в скотоло́жстві, в по́мисліх,) в пія́нстві, в козлогласова́ніїх, в лихоіма́нії і богоме́рзьких ідолослуже́ніїх; | Бо досить, що ви в минулому житті виконували волю язичників, перебуваючи в розпусті, похотях‚ мужолозтві, скотолозтві, помислах, пияцтві, безчинному бенкетуванні, хабарництві й богомерзенних ідолослужіннях; |
|
4
|
4
|
| о не́мже див'я́ться, не сходя́щимся вам в то́же блуда́ разлія́ніє, ху́ляще; | тому вони й дивуються, що ви не берете участи з ними в цій розпусті, і лихословлять на вас. |
|
5
|
5
|
| і́же воздадя́ть сло́во гото́ву Су́щему суди́ти живи́м і ме́ртвим. | Вони дадуть відповідь Тому, Хто має судити живих і мертвих. |
|
6
|
6
|
| На се бо і ме́ртвим благовісти́ся, да суд у́бо при́ймуть по челові́ку пло́тію, поживу́ть же по Бо́зі ду́хом. | Бо на це і мертвим благовістилося, щоб вони, як люди, прийнявши суд людською плоттю, по-Божому жили духом. |
|
7
|
7
|
| Всім же кончи́на прибли́жися. Уцілому́дрітеся у́бо і трезві́теся в моли́твах. | А втім, близький усьому кінець. Отже, будьте розсудливі і пильнуйте в молитвах. |
|
8
|
8
|
| Пре́жде же всіх друг ко дру́гу любо́в прилі́жну імі́йте, зане́ любо́в покрива́єть мно́жество гріхо́в. | Передусім же майте щиру любов один до одного, бо любов покриває безліч гріхів. |
|
9
|
9
|
| Страннолю́бці друг ко дру́гу, без ропта́нії. | Будьте гостинні один до одного без нарікань. |
|
10
|
10
|
| Ки́йждо я́коже прия́т дарова́ніє, между́ себе́ сим служа́ще, я́ко до́брії строї́теліє разли́чния благода́ті Бо́жия. | Служіть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрі домоправителі різноманітної благодаті Божої. |
|
11
|
11
|
| А́ще кто глаго́леть, я́ко словеса́ Бо́жія; а́ще кто слу́жить, я́ко от крі́пости, ю́же подає́ть Бог; да о всем сла́виться Бог Ісу́с Христо́м, Єму́же єсть сла́ва і держа́ва во ві́ки віко́в. Амі́нь. | Чи говорить хто, говори як слова Божi; чи хто служить, служи по силі, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог Ісусом Христом. Йому ж слава і влада на віки віків. Амінь. |
|
12
|
12
|
| (Зач. 62) Возлю́бленнії, не диві́теся є́же в вас раждеже́нію ко іскуше́нію вам бива́єму, я́ко чу́жду вам случа́ющуся, | Улюблені! Вогняної спокуси, що посилається вам для випробування, не цурайтеся, ніби пригоди для вас чужої, |
|
13
|
13
|
| но поне́же приобща́єтеся Христо́вим страсте́м, ра́дуйтеся, я́ко да і в явле́ніє сла́ви Єго́ возра́дуєтеся веселя́щеся. | оскільки ви берете участь у стражданнях Христових, радійте, щоб і в з’явлення слави Його ви зраділи і звеселились. |
|
14
|
14
|
| А́ще укоря́ємі бива́єте о і́мені Христо́ві, блаже́нні єсте́ я́ко сла́ви і Бо́жий Дух на вас почива́єть; о́німи у́бо ху́литься, а ва́ми прославля́ється. | Якщо лихословлять вас за ім’я Христове, то ви блаженні, бо Дух слави і Дух Божий спочиває на вас. Тими Він ганьбиться, а вами прославляється. |
|
15
|
15
|
| Да не кто у́бо от вас постра́ждеть я́ко уби́йця, іли́ я́ко тать, іли́ я́ко злоді́й, іли́ я́ко чуждопосіти́тель; | Тільки б не постраждав хто з вас, як убивця, чи злодій, чи злочинець, або як той, хто зазіхає на чуже; |
|
16
|
16
|
| а́ще ли же я́ко христия́нин, да не стиди́ться, да прославля́єть же Бо́га в ча́сті сей. | а коли як християнин, то не соромся, а прославляй Бога за таку долю. |
|
17
|
17
|
| Я́ко вре́м'я нача́ти суд от до́му Бо́жия; а́ще же пре́жде от вас, ка́я кончи́на проти́в'ящимся Бо́жию Єва́нгелію? | Бо час розпочатися судові з дому Божого; а якщо перше почнеться з нас, то який кінець тих, хто противиться Євангелію Божому? |
|
18
|
18
|
| І а́ще пра́ведник єдва́ спасе́ться, нечести́вий і грі́шний гді яви́ться? | І якщо праведник ледве спасається, то нечестивий і грішний де з’явиться? |
|
19
|
19
|
| Ті́мже і стра́ждущії по во́лі Бо́жієй, я́ко ві́рну Зижди́телю, да предадя́ть ду́ші своя́ во благотворе́нії. | Тому і ті, що страждають з волі Божої, нехай віддадуть Йому, як вірному Творцеві, душі свої, роблячи добро. |
