|
Перше соборне послання святого апостола Петра
|
Перше соборне послання святого апостола Петра
|
|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
| Петро, апостол Ісуса Христа, пришельцям, розсіяним у Понті, Галатії, Каппадокії, Асії й Вифинії, | |
|
2
|
|
| обраним, за передбаченням Бога Отця і освяченням Духа, на послушання і окроплення Кров’ю Ісуса Христа: благодать вам і мир нехай примножаться. | |
|
3
|
|
| Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Який з великої Своєї милости відродив нас воскресінням Ісуса Христа з мертвих для живого уповання‚ | |
|
4
|
|
| для спадщини нетлінної, чистої, нев’янучої, яка зберігається на небесах для вас, | |
|
5
|
|
| яких сила Божа через віру охороняє для спасіння, що готове відкритися в останній час. | |
|
6
|
|
| Цьому радійте, посумувавши тепер трохи, якщо треба, від різних спокус, | |
|
7
|
|
| щоб випробувана віра ваша виявилася коштовнішою за золото, що гине, хоч і очищається вогнем, на похвалу і честь і славу під час об’явлення Ісуса Христа, | |
|
8
|
|
| Якого, не бачивши, любите, і в Якого віруєте, хоч донині не бачили, і радієте радістю невимовною і преславною, | |
|
9
|
|
| досягаючи, нарешті, вірою вашою спасіння душ. | |
|
10
|
|
| Цього-то спасіння стосувалися шукання і дослідження пророків, які провіщали про визначену вам благодать, | |
|
11
|
|
| досліджуючи, на котрий чи на який час указував сущий в них Дух Христа, провіщаючи спочатку Христові страждання і наступну за ними славу. | |
|
12
|
|
| Їм же було відкрито, що не їм самим, а нам служило те, що нині проповідане вам Духом Святим через благовісників, посланих із неба, у що бажають проникнути ангели. | |
|
13
|
|
| Тому, улюблені, підперезавши стегна розуму вашого, пильнуючи, майте досконалу надію на благодать, що подається вам у явленні Ісуса Христа. | |
|
14
|
|
| Як слухняні діти, не потурайте похотям, що були в час вашого невідання, | |
|
15
|
|
| але, за прикладом Святого, Який покликав вас, і самі будьте святі в усіх вчинках. | |
|
16
|
|
| Бо написано: «Будьте святі — Я бо святий». | |
|
17
|
|
| І якщо ви називаєте Отцем того, Який, не зважаючи на особу, судить кожного по ділах, то зі страхом проводьте час мандрування вашого, | |
|
18
|
|
| знаючи, що не тлінним сріблом або золотом визволені ви від суєтного життя, переданого вам від батьків, | |
|
19
|
|
| а дорогоцінною Кров’ю Христа, як непорочного і чистого Агнця, | |
|
20
|
|
| призначеного ще раніше створення світу, але явленого останнім часом для вас, | |
|
21
|
|
| що увірували через Hього в Бога, Який воскресив Його з мертвих і дав Йому славу, щоб ви мали віру і уповання на Бога. | |
|
22
|
|
| Послухом істині через Духа, очистивши душі ваші для нелицемірного братолюбства, постійно любіть один одного від чистого серця, | |
|
23
|
|
| як відроджені не від тлінного насіння, а від нетлінного, від Слова Бога Живого, Який перебуває повік. | |
|
24
|
|
| Бо всяка плоть як трава, і всяка слава людська як цвіт на травi; як засохне трава, і цвіт її одпаде; | |
|
25
|
|
| Слово ж Господнє перебуває повік; а це є те Слово, яке проповідане вам. | |
|
Глава 2
|
|
|
1
|
|
| Отже, відклавши всяку злобу, і всяке лукавство, і лицемірство, і заздрість, і всяке лихослів’я, | |
|
2
|
|
| як новонароджені немовлята, полюбіть чисте словесне молоко, щоб від нього вирости вам на спасіння; | |
|
3
|
|
| бо ви пізнали, що благий Господь. | |
|
4
|
|
| Приступаючи до Hього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом обраного, коштовного, | |
|
5
|
|
| і самі, мов живе каміння, будуйте з себе дім духовний, святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа. | |
|
6
|
|
| Бо сказано в Писанні: «Ось Я кладу в Сионі камінь наріжний, обраний, дорогоцінний; і віруючий у Hього не осоромиться». | |
|
7
|
|
| Отже, Він для вас, віруючих, коштовність, а для невіруючих камінь, який відкинули будівничі, але який став наріжним каменем, каменем спотикання і каменем спокуси, | |
|
8
|
|
| об який вони спотикаються, не підкоряючись слову, на що вони й призначені були. | |
|
9
|
|
| А ви — рід обраний, царствене священство, народ святий, люди відновлення, поставлені для того, щоб сповіщати чесноти Того, Хто покликав вас із темряви у чудове Своє світло; | |
|
10
|
|
| колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані. | |
|
11
|
|
| Улюблені! Прошу вас, як пришельців і подорожніх, сторонитися тілесних похотей, які повстають проти душі, | |
|
12
|
|
| і провадити доброчесне життя ваше між язичниками, щоб вони за те, що лихословлять на вас, як злочинців, побачивши добрі діла ваші, прославили Бога в день відвідання. | |
|
13
|
|
| Отже, будьте покірні всякому людському начальству заради Господа: чи царевi‚ як верховній владі, | |
|
14
|
|
| чи правителям‚ як від Hього посланим для покарання злочинців і для похвали тим, хто робить добро, — | |
|
15
|
|
| бо така є воля Божа, щоб ми, роблячи добро, закривали вуста неуцтву нерозумних людей, — | |
|
16
|
|
| як вільні, не як ті, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божі. | |
|
17
|
|
| Усіх шануйте, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте. | |
|
18
|
|
| Слуги, коріться з усяким страхом господарям, не тільки добрим і лагідним, але й суворим, | |
|
19
|
|
| бо те угодне Богові, коли хто, думаючи про Бога, терпить скорботи, страждаючи несправедливо. | |
|
20
|
|
| Бо яка похвала, якщо ви терпите, коли вас б’ють за провини? А якщо, роблячи добро і страждаючи, ви терпите, це угодно Богові. | |
|
21
|
|
| Бо ви до цього покликані: тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його. | |
|
22
|
|
| Він не вчинив ніякого гріха, і не було лукавства в устах Його. | |
|
23
|
|
| Коли Його лихословили, Він не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав те Судді Праведному. | |
|
24
|
|
| Він гріхи наші Сам возніс тілом Своїм на дерево, щоб ми, звільнившись від гріхів, жили для правди: ранами Його ви зцілилися. | |
|
25
|
|
| Бо ви були, як вівці заблукалі, що не мають пастиря, але нині повернулись до Пастиря і Охоронця душ ваших. | |
|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| Також і ви, жінки, будьте покірні своїм чоловікам, щоб деякі з них, які хоч і не підкоряються слову, життям своїх жінок без слова приєднувались, | |
|
2
|
|
| коли побачать ваше чисте, богобоязне життя. | |
|
3
|
|
| Hехай буде прикрасою вашою не зовнішнє — заплітання волосся, золоте вбрання або нарядність в одязі, | |
|
4
|
|
| а потаємна людина серця в нетлінній красі лагідного і мовчазного духу, що дорогоцінне перед Богом. | |
|
5
|
|
| Так колись і святі жінки, покладаючи надію на Бога, прикрашали себе, підкоряючись своїм чоловікам. | |
|
6
|
|
| Так Сарра підкорялась Авраамові, називаючи його господарем. Ви — діти її, якщо робите добро і не лякаєтесь ніякого страху. | |
|
7
|
|
| Також і ви, чоловіки, поводьтеся розсудливо з жінками, як немічному сосуду, віддаючи їм честь‚ як співспадкоємницям благодатного життя, щоб не було вам перешкод у молитвах. | |
|
8
|
|
| І нарешті, будьте всі однодумні, милостиві, братолюбні, милосердні, дружелюбні, смиренномудрi; | |
|
9
|
|
| не платіть злом за зло або лихослів’ям за лихослів’я; а, навпаки, благословляйте, знаючи, що ви на це покликані, щоб успадкувати благословення. | |
|
10
|
|
| Бо, хто хоче любити життя і бачити добрі дні, той нехай стримує язик свій від зла і вуста свої від лукавих слів; | |
|
11
|
|
| ухиляйся від зла і твори добро; шукай миру і прагни його, | |
|
12
|
|
| бо очі Господні звернені до праведних, і вуха Його — до молитви їхньої, а лице Господнє проти тих, хто чинить зло‚ щоб їх винищити із землі. | |
|
13
|
|
| І хто заподіє вам зло, якщо ви будете ревнителями доброго? | |
|
14
|
|
| Але коли ви і страждаєте за правду, ви блаженнi; а страху їхнього не бійтеся і не тривожтеся. | |
|
15
|
|
| Господа Бога святіть у серцях ваших; завжди будьте готові всім, хто домагається від вас звіту про ваше уповання, дати відповідь із лагідністю і благоговінням. | |
|
16
|
|
| Майте добру совість, щоб тим самим, за що лихословлять на вас, як злочинців, були осоромлені ті, які ганьблять ваше добре життя в Христі. | |
|
17
|
|
| Бо коли на те воля Божа, то краще постраждати за добрі діла, ніж за злi; | |
|
18
|
|
| тому що і Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші, Праведник за неправедних, бувши умертвлений тілом, але оживши Духом, | |
|
19
|
|
| Яким Він і тим духам, що перебували у темниці, зійшовши, проповідав, | |
|
20
|
|
| які колись противилися Божому довготерпінню, що очікувало їх за днів Hоя, коли будувався ковчег, у якому небагато, тобто вісім душ, спаслося від води. | |
|
21
|
|
| Так і нас нинi‚ подібно до цього образу, хрещення, не обмивання тілесної нечистоти, а обіцяння Богові доброї совісти, спасає воскресінням Ісуса Христа, | |
|
22
|
|
| Який, зійшовши на небо, перебуває праворуч Бога і Якому скорились ангели, і влади, і сили. | |
|
Глава 4
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| Отже, як Христос постраждав за нас тілом, так і ви озбройтеся тією самою думкою; бо хто страждає тілом, перестає грішити, | (Зач. 61) Христу́ у́бо пострада́вшу за ни пло́тію, і ви в ту же мисль вооружі́теся; зане́ пострада́вий пло́тію, преста́ от гріха́, |
|
2
|
2
|
| щоб останній час життя в тілі жити вже не за людськими похотями, а за волею Божою. | во є́же не ктому́ челові́чеським по́хотем, но во́лі Бо́жієй про́чеє во пло́ті жи́ти вре́м'я. |
|
3
|
3
|
| Бо досить, що ви в минулому житті виконували волю язичників, перебуваючи в розпусті, похотях‚ мужолозтві, скотолозтві, помислах, пияцтві, безчинному бенкетуванні, хабарництві й богомерзенних ідолослужіннях; | Довлі́єть бо вам мимоше́дшеє вре́м'я житія́, во́лю язи́чеськую твори́вшим, хо́ждшим в нечистота́х, в по́хотех, (в мужело́жстві, в скотоло́жстві, в по́мисліх,) в пія́нстві, в козлогласова́ніїх, в лихоіма́нії і богоме́рзьких ідолослуже́ніїх; |
|
4
|
4
|
| тому вони й дивуються, що ви не берете участи з ними в цій розпусті, і лихословлять на вас. | о не́мже див'я́ться, не сходя́щимся вам в то́же блуда́ разлія́ніє, ху́ляще; |
|
5
|
5
|
| Вони дадуть відповідь Тому, Хто має судити живих і мертвих. | і́же воздадя́ть сло́во гото́ву Су́щему суди́ти живи́м і ме́ртвим. |
|
6
|
6
|
| Бо на це і мертвим благовістилося, щоб вони, як люди, прийнявши суд людською плоттю, по-Божому жили духом. | На се бо і ме́ртвим благовісти́ся, да суд у́бо при́ймуть по челові́ку пло́тію, поживу́ть же по Бо́зі ду́хом. |
|
7
|
7
|
| А втім, близький усьому кінець. Отже, будьте розсудливі і пильнуйте в молитвах. | Всім же кончи́на прибли́жися. Уцілому́дрітеся у́бо і трезві́теся в моли́твах. |
|
8
|
8
|
| Передусім же майте щиру любов один до одного, бо любов покриває безліч гріхів. | Пре́жде же всіх друг ко дру́гу любо́в прилі́жну імі́йте, зане́ любо́в покрива́єть мно́жество гріхо́в. |
|
9
|
9
|
| Будьте гостинні один до одного без нарікань. | Страннолю́бці друг ко дру́гу, без ропта́нії. |
|
10
|
10
|
| Служіть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрі домоправителі різноманітної благодаті Божої. | Ки́йждо я́коже прия́т дарова́ніє, между́ себе́ сим служа́ще, я́ко до́брії строї́теліє разли́чния благода́ті Бо́жия. |
|
11
|
11
|
| Чи говорить хто, говори як слова Божi; чи хто служить, служи по силі, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог Ісусом Христом. Йому ж слава і влада на віки віків. Амінь. | А́ще кто глаго́леть, я́ко словеса́ Бо́жія; а́ще кто слу́жить, я́ко от крі́пости, ю́же подає́ть Бог; да о всем сла́виться Бог Ісу́с Христо́м, Єму́же єсть сла́ва і держа́ва во ві́ки віко́в. Амі́нь. |
|
12
|
12
|
| Улюблені! Вогняної спокуси, що посилається вам для випробування, не цурайтеся, ніби пригоди для вас чужої, | (Зач. 62) Возлю́бленнії, не диві́теся є́же в вас раждеже́нію ко іскуше́нію вам бива́єму, я́ко чу́жду вам случа́ющуся, |
|
13
|
13
|
| оскільки ви берете участь у стражданнях Христових, радійте, щоб і в з’явлення слави Його ви зраділи і звеселились. | но поне́же приобща́єтеся Христо́вим страсте́м, ра́дуйтеся, я́ко да і в явле́ніє сла́ви Єго́ возра́дуєтеся веселя́щеся. |
|
14
|
14
|
| Якщо лихословлять вас за ім’я Христове, то ви блаженні, бо Дух слави і Дух Божий спочиває на вас. Тими Він ганьбиться, а вами прославляється. | А́ще укоря́ємі бива́єте о і́мені Христо́ві, блаже́нні єсте́ я́ко сла́ви і Бо́жий Дух на вас почива́єть; о́німи у́бо ху́литься, а ва́ми прославля́ється. |
|
15
|
15
|
| Тільки б не постраждав хто з вас, як убивця, чи злодій, чи злочинець, або як той, хто зазіхає на чуже; | Да не кто у́бо от вас постра́ждеть я́ко уби́йця, іли́ я́ко тать, іли́ я́ко злоді́й, іли́ я́ко чуждопосіти́тель; |
|
16
|
16
|
| а коли як християнин, то не соромся, а прославляй Бога за таку долю. | а́ще ли же я́ко христия́нин, да не стиди́ться, да прославля́єть же Бо́га в ча́сті сей. |
|
17
|
17
|
| Бо час розпочатися судові з дому Божого; а якщо перше почнеться з нас, то який кінець тих, хто противиться Євангелію Божому? | Я́ко вре́м'я нача́ти суд от до́му Бо́жия; а́ще же пре́жде от вас, ка́я кончи́на проти́в'ящимся Бо́жию Єва́нгелію? |
|
18
|
18
|
| І якщо праведник ледве спасається, то нечестивий і грішний де з’явиться? | І а́ще пра́ведник єдва́ спасе́ться, нечести́вий і грі́шний гді яви́ться? |
|
19
|
19
|
| Тому і ті, що страждають з волі Божої, нехай віддадуть Йому, як вірному Творцеві, душі свої, роблячи добро. | Ті́мже і стра́ждущії по во́лі Бо́жієй, я́ко ві́рну Зижди́телю, да предадя́ть ду́ші своя́ во благотворе́нії. |
|
Глава 5
|
|
|
1
|
|
| Пастирів ваших благаю я, співпастир, і свідок страждань Христових‚ і співучасник слави, що має відкритися: | |
|
2
|
|
| пасіть Боже стадо, яке у вас, доглядаючи його не примусово, а охоче і Боговгодно не для ганебної користи, а щиро; | |
|
3
|
|
| і не пануючи над спадщиною Божою, а подаючи приклад стадовi; | |
|
4
|
|
| і коли з’явиться Пастиреначальник, ви одержите нев’янучий вінець слави. | |
|
5
|
|
| Також і молодші, будьте покірні пастирям; а всі, покоряючись один одному, одягніться у смиренномудрість, бо Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать. | |
|
6
|
|
| Отже, смиріться під міцною рукою Божою, щоб підніс вас свого часу. | |
|
7
|
|
| Усі турботи ваші покладіть на Hього, бо Він піклується про вас. | |
|
8
|
|
| Будьте тверезі, пильнуйте, бо супротивник ваш диявол ходить, рикаючи, наче лев, і шукає, кого б пожерти. | |
|
9
|
|
| Станьте проти нього міцною вірою, знаючи, що такі самі страждання трапляються і з вашими браттями у світі. | |
|
10
|
|
| Бог же всякої благодаті, Який покликав нас до вічної слави Своєї у Христі Ісусі, Сам при короткочасному стражданні вашому нехай удосконалить вас, нехай утвердить, нехай зміцнить і нехай зробить непохитними. | |
|
11
|
|
| Йому слава й держава на віки віків. Амінь. | |
|
12
|
|
| Це коротко написав я вам через Силуана, вірного, як гадаю, вашого брата, щоб упевнити вас, утішаючи і засвідчуючи, що це істинна благодать Божа, в якій ви перебуваєте. | |
|
13
|
|
| Вітає вас обрана, як і ви, церква у Вавилоні і Марк, син мій. | |
|
14
|
|
| Вітайте один одного цілуванням любови. Мир вам усім у Христі Ісусі. Амінь. |
