|
Глава 4
|
|
|
1
|
|
| І обернувся я і побачив усякі утиски, які чиняться під сонцем: і ось сльози пригноблених, а утішителя у них немає; і в руках гнобителів їхніх — сила, а утішителя у них немає. | |
|
2
|
|
| І ублажив я мертвих, які давно померли, більше за живих, які живуть досі; | |
|
3
|
|
| а блаженніший за них обох той, хто ще не існував, хто не бачив злих діл, які чиняться під сонцем. | |
|
4
|
|
| Бачив я також, що всякий труд і всякий успіх у ділах викликають між людьми взаємну заздрість. І це — суєта і томління духу! | |
|
5
|
|
| Нерозумний сидить, склавши свої руки, і з’їдає плоть свою. | |
|
6
|
|
| Краще жменя зі спокоєм, ніж пригорщі з трудом і томління духу. | |
|
7
|
|
| І обернувся я і побачив ще суєту під сонцем; | |
|
8
|
|
| чоловік самотній, і іншого немає; ні сина, ні брата немає у нього; а всім трудам його немає кінця, і око його не насичується багатством. «Для кого ж я працюю і позбавляю душу мою блага?» І це — суєта і недобра справа! | |
|
9
|
|
| Двом краще, ніж одному; тому що у них є добра винагорода у праці їх: | |
|
10
|
|
| тому що коли впаде один, то іншій підніме товариша свого. Але горе одному, коли впаде, а іншого немає, який підняв би його. | |
|
11
|
|
| Також якщо лежать двоє, то тепло їм; а одному як зігрітися? | |
|
12
|
|
| І якщо стане переборювати хто-небудь одного, то двоє встоять проти нього: і нитка, утроє скручена, не скоро порветься. | |
|
13
|
|
| Краще бідний, але розумний юнак, ніж старий, але нерозумний цар, який не вміє приймати поради; | |
|
14
|
|
| бо той з в’язниці вийде на царство, хоча народився у царстві своєму бідним. | |
|
15
|
|
| Бачив я всіх, хто живе, які ходять під сонцем, з цим іншим юнаком, який займе місце того. | |
|
16
|
|
| Не було числа всьому народу, що був перед ним, хоч пізніші не радітимуть ним. І це — суєта і томління духу! | |
|
17
|
|
| Спостерігай за ногою твоєю, коли йдеш у дім Божий, і будь готовий більше до слухання, ніж до жертвоприношення; бо вони не думають, що зле чинять. |
