|
Псалом 141
|
Ѱало́мъ рм҃а
|
|
1
|
1
|
|
Ра́зума Дави́ду, внегда́ би́ти єму́ в верте́пі моля́щемуся, 141.
|
Ра́зꙋма дв҃дꙋ, внегда̀ бы́ти є҆мꙋ̀ въ верте́пѣ молѧ́щемꙋсѧ, р҃м҃а҃.
|
|
2
|
2
|
|
Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, гла́сом мої́м ко Го́споду помоли́хся.
|
Гла́сомъ мои́мъ ко гдⷭ҇ꙋ воззва́хъ, гла́сомъ мои́мъ ко гдⷭ҇ꙋ помоли́хсѧ.
|
|
3
|
3
|
|
Пролію́ пред Ним моле́ніє моє́, печа́ль мою́ пред Ним возвіщу́.
|
Пролїю̀ пред̾ ни́мъ моле́нїе моѐ, печа́ль мою̀ пред̾ ни́мъ возвѣщꙋ̀.
|
|
4
|
4
|
|
Внегда́ ізчеза́ти от мене́ ду́ху моєму́, і Ти позна́л єси́ стезі́ моя́; на путі́ сем, по нему́же хожда́х, скри́ша сіть мні.
|
Внегда̀ и҆зчеза́ти ѿ менє̀ дꙋ́хꙋ моемꙋ̀, и҆ ты̀ позна́лъ є҆сѝ стєзѝ моѧ̑: на пꙋтѝ се́мъ, по немꙋ́же хожда́хъ, скры́ша сѣ́ть мнѣ̀.
|
|
5
|
5
|
|
Сматря́х одесну́ю і возгля́дах, і не бі зна́яй мене́; поги́бе бі́гство от мене́, і ність взиска́яй ду́шу мою́.
|
Сматрѧ́хъ ѡ҆деснꙋ́ю и҆ возглѧ́дахъ, и҆ не бѣ̀ зна́ѧй менѐ: поги́бе бѣ́гство ѿ менє̀, и҆ нѣ́сть взыска́ѧй дꙋ́шꙋ мою̀.
|
|
6
|
6
|
|
Воззва́х к Тебі́, Го́споди, ріх: Ти єси́ упова́ніє моє́, часть моя́ єси́ на землі́ живи́х.
|
Воззва́хъ къ тебѣ̀, гдⷭ҇и, рѣ́хъ: ты̀ є҆сѝ оу҆пова́нїе моѐ, ча́сть моѧ̀ є҆сѝ на землѝ живы́хъ.
|
|
7
|
7
|
|
Воньми́ моле́нію моєму́, я́ко смири́хся зіло́; ізба́ви м'я от гоня́щих м'я, я́ко укріпи́шася па́че мене́.
|
Вонмѝ моле́нїю моемꙋ̀, ꙗ҆́кѡ смири́хсѧ ѕѣлѡ̀: и҆зба́ви мѧ̀ ѿ гонѧ́щихъ мѧ̀, ꙗ҆́кѡ оу҆крепи́шасѧ па́че менє̀.
|
|
8
|
8
|
|
Ізведи́ із темни́ці ду́шу мою́, іспові́датися і́мені Твоєму́; мене́ ждуть пра́ведници, до́ндеже возда́си мні.
|
И҆зведѝ и҆з̾ темни́цы дꙋ́шꙋ мою̀, и҆сповѣ́датисѧ и҆́мени твоемꙋ̀: менѐ ждꙋ́тъ првⷣницы, до́ндеже возда́си мнѣ̀.
|
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...