1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 55
|
Ѱало́мъ н҃є
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о лю́дех от святи́х удале́нних, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ удержа́ша ї іноплеме́нници в Ге́фі, псало́м, 55.
|
Въ коне́цъ, ѡ҆ лю́дехъ ѿ ст҃ы́хъ оу҆дале́нныхъ, дв҃дꙋ въ столпописа́нїе, внегда̀ оу҆держа́ша и҆̀ и҆ноплемє́нницы въ ге́ѳѣ, ѱало́мъ, н҃е҃.
|
|
2
|
2
|
|
Поми́луй м'я, Бо́же, я́ко попра́ м'я челові́к; весь день боря́ стужи́ мі.
|
Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, ꙗ҆́кѡ попра́ мѧ человѣ́къ: ве́сь де́нь борѧ̀ стꙋжи́ ми.
|
|
3
|
3
|
|
Попра́ша м'я вразі́ мої́ весь день; я́ко мно́зі борю́щії м'я с висоти́.
|
Попра́ша мѧ̀ вразѝ моѝ ве́сь де́нь: ꙗ҆́кѡ мно́зи борю́щїи мѧ̀ съ высоты̀.
|
|
4
|
4
|
|
В день не [сей рі́чи [не] в ні́кіїх не імі́ється] убою́ся, аз же упова́ю на Тя.
|
Въ де́нь не [се́й рѣ́чи [не] въ нѣ́кїихъ не и҆мѣ́етсѧ] оу҆бою́сѧ, а҆́зъ же оу҆пова́ю на тѧ̀.
|
|
5
|
5
|
|
О Бо́зі похвалю́ словеса́ моя́; на Бо́га упова́х, не убою́ся; что сотвори́ть мні плоть?
|
Ѡ҆ бз҃ѣ похвалю̀ словеса̀ моѧ̑: на бг҃а оу҆пова́хъ, не оу҆бою́сѧ: что̀ сотвори́тъ мнѣ̀ пло́ть;
|
|
6
|
6
|
|
Весь день слове́с мої́х гнуша́хуся; на м'я вся помишле́нія їх на зло.
|
Ве́сь де́нь слове́съ мои́хъ гнꙋша́хꙋсѧ: на мѧ̀ всѧ̑ помышлє́нїѧ и҆́хъ на ѕло̀.
|
|
7
|
7
|
|
Вселя́ться і скри́ють, ті́ї п'я́ту мою́ сохраня́ть, я́коже потерпі́ша ду́шу мою́ [ті́ї п'я́ту мою́ наблюда́ти бу́дуть, я́коже жда́ху душі́ моєя́].
|
Вселѧ́тсѧ и҆ скры́ютъ, ті́и пѧ́тꙋ мою̀ сохранѧ́тъ, ꙗ҆́коже потерпѣ́ша дꙋ́шꙋ мою̀ [ті́и пѧ́тꙋ мою̀ наблюда́ти бꙋ́дꙋтъ, ꙗ҆́коже жда́хꙋ дꙋшѝ моеѧ̀].
|
|
8
|
8
|
|
Ні о чесо́мже отри́неши я, гні́вом лю́ди низведе́ши.
|
Ни ѡ҆ чесо́мже ѿри́неши ѧ҆̀, гнѣ́вомъ лю́ди низведе́ши.
|
|
9
|
9
|
|
Бо́же, живо́т мой возвісти́х Тебі́; положи́л єси́ сле́зи моя́ пред Тобо́ю, я́ко і во обітова́нії Твоє́м.
|
Бж҃е, живо́тъ мо́й возвѣсти́хъ тебѣ̀: положи́лъ є҆сѝ сле́зы моѧ̑ пред̾ тобо́ю, ꙗ҆́кѡ и҆ во ѡ҆бѣтова́нїи твое́мъ.
|
|
10
|
10
|
|
Да возвратя́ться вразі́ мої́ всп'ять, в о́ньже а́ще день призову́ Тя; се позна́х, я́ко Бог мой єси́ Ти.
|
Да возвратѧ́тсѧ вразѝ моѝ вспѧ́ть, въ ѻ҆́ньже а҆́ще де́нь призовꙋ́ тѧ: сѐ, позна́хъ, ꙗ҆́кѡ бг҃ъ мо́й є҆сѝ ты̀.
|
|
11
|
11
|
|
О Бо́зі похвалю́ глаго́л, о Го́споді похвалю́ сло́во.
|
Ѡ҆ бз҃ѣ похвалю̀ гл҃го́лъ, ѡ҆ гдⷭ҇ѣ похвалю̀ сло́во.
|
|
12
|
12
|
|
На Бо́га упова́х, не убою́ся; что сотвори́ть мні челові́к?
|
На бг҃а оу҆пова́хъ, не оу҆бою́сѧ: что̀ сотвори́тъ мнѣ̀ человѣ́къ;
|
|
13
|
13
|
|
Во мні, Бо́же, моли́тви, я́же возда́м хвали́ Твоєя́;
|
Во мнѣ̀, бж҃е, моли́твы, ꙗ҆̀же возда́мъ хвалы̀ твоеѧ̀:
|
|
14
|
14
|
|
я́ко ізба́вил єси́ ду́шу мою́ от сме́рти, о́чі мої́ от слез і но́зі мої́ от поползнове́нія; благоугожду́ пред Го́сподем во сві́ті живи́х.
|
ꙗ҆́кѡ и҆зба́вилъ є҆сѝ дꙋ́шꙋ мою̀ ѿ сме́рти, ѻ҆́чи моѝ ѿ сле́зъ и҆ но́зѣ моѝ ѿ поползнове́нїѧ: благоꙋгождꙋ̀ пред̾ гдⷭ҇емъ во свѣ́тѣ живы́хъ.
|
