1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 9
|
Ѱало́мъ ѳ҃
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о та́йних си́на, псало́м Дави́ду, 9. | Въ коне́цъ, ѡ҆ та́йныхъ сы́на, ѱало́мъ дв҃дꙋ, ѳ҃. |
|
2
|
2
|
| Іспові́мся Тебі́, Го́споди, всім се́рдцем мої́м, пові́м вся чудеса́ Твоя́. | И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀, гдⷭ҇и, всѣ́мъ се́рдцемъ мои́мъ, повѣ́мъ всѧ̑ чꙋдеса̀ твоѧ̑. |
|
3
|
3
|
| Возвеселю́ся і возра́дуюся о Тебі́, пою́ і́мені Твоєму́, Ви́шній. | Возвеселю́сѧ и҆ возра́дꙋюсѧ ѡ҆ тебѣ̀, пою̀ и҆́мени твоемꙋ̀, вы́шнїй. |
|
4
|
4
|
| Внегда́ возврати́тися врагу́ моєму́ всп'ять, ізнемо́гуть і поги́бнуть от лиця́ Твоєго́. | Внегда̀ возврати́тисѧ врагꙋ̀ моемꙋ̀ вспѧ́ть, и҆знемо́гꙋтъ и҆ поги́бнꙋтъ ѿ лица̀ твоегѡ̀. |
|
5
|
5
|
| Я́ко сотвори́л єси́ суд мой і прю мою́; сіл єси́ на Престо́лі, судя́й пра́вду. | Ꙗ҆́кѡ сотвори́лъ є҆сѝ сꙋ́дъ мо́й и҆ прю̀ мою̀: сѣ́лъ є҆сѝ на прⷭ҇то́лѣ, сꙋдѧ́й пра́вдꙋ. |
|
6
|
6
|
| Запрети́л єси́ язи́ком, і поги́бе нечести́вий, і́м'я єго́ потреби́л єси́ в вік і в вік ві́ка. | Запрети́лъ є҆сѝ ꙗ҆зы́кѡмъ, и҆ поги́бе нечести́вый: и҆́мѧ є҆гѡ̀ потреби́лъ є҆сѝ въ вѣ́къ и҆ въ вѣ́къ вѣ́ка. |
|
7
|
7
|
| Врагу́ оскуді́ша ору́жія в коне́ць, і гра́ди разруши́л єси́; поги́бе па́м'ять єго́ с шу́мом. | Врагꙋ̀ ѡ҆скꙋдѣ́ша ѻ҆рꙋ̑жїѧ въ коне́цъ, и҆ гра́ды разрꙋши́лъ є҆сѝ: поги́бе па́мѧть є҆гѡ̀ съ шꙋ́момъ. |
|
8
|
8
|
| І Госпо́дь во вік пребива́єть, угото́ва на суд Престо́л Свой; | И҆ гдⷭ҇ь во вѣ́къ пребыва́етъ, оу҆гото́ва на сꙋ́дъ прⷭ҇то́лъ сво́й: |
|
9
|
9
|
| і Той суди́ти і́мать вселе́нній в пра́вду, суди́ти і́мать лю́дем в правоті́. | и҆ то́й сꙋди́ти и҆́мать вселе́ннѣй въ пра́вдꙋ, сꙋди́ти и҆́мать лю́демъ въ правотѣ̀. |
|
10
|
10
|
| І бисть Госпо́дь прибі́жище убо́гому, помо́щник во благовре́меніїх, в ско́рбіх. | И҆ бы́сть гдⷭ҇ь прибѣ́жище оу҆бо́гомꙋ, помо́щникъ во бл҃говре́менїихъ, въ ско́рбехъ. |
|
11
|
11
|
| І да упова́ють на Тя зна́ющії і́м'я Твоє́, я́ко не оста́вил єси́ взиска́ющих Тя, Го́споди. | И҆ да оу҆пова́ютъ на тѧ̀ зна́ющїи и҆́мѧ твоѐ, ꙗ҆́кѡ не ѡ҆ста́вилъ є҆сѝ взыска́ющихъ тѧ̀, гдⷭ҇и. |
|
12
|
12
|
| По́йте Го́сподеві, живу́щему в Сіо́ні, возвісті́те во язи́ціх начина́нія Єго́; | По́йте гдⷭ҇еви, живꙋ́щемꙋ въ сїѡ́нѣ, возвѣсти́те во ꙗ҆зы́цѣхъ начина̑нїѧ є҆гѡ̀: |
|
13
|
13
|
| я́ко взиска́яй кро́ви їх пом'яну́, не заби́ зва́нія убо́гих. | ꙗ҆́кѡ взыска́ѧй крѡ́ви и҆́хъ помѧнꙋ̀, не забы̀ зва́нїѧ оу҆бо́гихъ. |
|
14
|
14
|
| Поми́луй м'я, Го́споди, виждь смире́ніє моє́ от враг мої́х, вознося́й м'я от врат сме́ртних; | Поми́лꙋй мѧ̀, гдⷭ҇и, ви́ждь смире́нїе моѐ ѿ вра̑гъ мои́хъ, возносѧ́й мѧ̀ ѿ вра́тъ сме́ртныхъ: |
|
15
|
15
|
| я́ко да возвіщу́ вся хвали́ Твоя́ во враті́х дще́ре Сіо́ні; возра́дуємся о спасе́нії Твоє́м. | ꙗ҆́кѡ да возвѣщꙋ̀ всѧ̑ хвалы̑ твоѧ̑ во вратѣ́хъ дще́ре сїѡ́ни: возра́дꙋемсѧ ѡ҆ спⷭ҇нїи твое́мъ. |
|
16
|
16
|
| Углібо́ша язи́ци в па́губі, ю́же сотвори́ша; в сі́ті сей, ю́же скри́ша, ув'язе́ нога́ їх. | Оу҆глѣбо́ша ꙗ҆зы́цы въ па́гꙋбѣ, ю҆́же сотвори́ша: въ сѣ́ти се́й, ю҆́же скры́ша, оу҆вѧзѐ нога̀ и҆́хъ. |
|
17
|
17
|
| Зна́єм єсть Госпо́дь судьби́ Творя́й; в ді́ліх руку́ своє́ю ув'язе́ грі́шник. | Зна́емь є҆́сть гдⷭ҇ь сꙋдбы̑ творѧ́й: въ дѣ́лѣхъ рꙋкꙋ̀ своє́ю оу҆вѧзѐ грѣ́шникъ. |
|
18
|
18
|
| Да возвратя́ться грі́шници во ад, всі язи́ци забива́ющії Бо́га. | Да возвратѧ́тсѧ грѣ̑шницы во а҆́дъ, всѝ ꙗ҆зы́цы забыва́ющїи бг҃а. |
|
19
|
19
|
| Я́ко не до конця́ забве́н бу́деть ни́щий, терпі́ніє убо́гих не поги́бнеть до конця́. | Ꙗ҆́кѡ не до конца̀ забве́нъ бꙋ́детъ ни́щїй, терпѣ́нїе оу҆бо́гихъ не поги́бнетъ до конца̀. |
|
20
|
20
|
| Воскресни́, Го́споди, да не кріпи́ться челові́к, да су́дяться язи́ци пред Тобо́ю. | Воскрⷭ҇нѝ, гдⷭ҇и, да не крѣпи́тсѧ человѣ́къ, да сꙋ́дѧтсѧ ꙗ҆зы́цы пред̾ тобо́ю. |
|
21
|
21
|
| Поста́ви, Го́споди, законоположи́теля над ни́ми, да разумі́ють язи́ци, я́ко челові́ци суть. | Поста́ви, гдⷭ҇и, законоположи́телѧ над̾ ни́ми, да разꙋмѣ́ютъ ꙗ҆зы́цы, ꙗ҆́кѡ человѣ́цы сꙋ́ть. |
|
22
|
22
|
| Вску́ю, Го́споди, отстоя́ дале́че, презира́єши во благовре́меніїх, в ско́рбіх? | Вскꙋ́ю, гдⷭ҇и, ѿстоѧ̀ дале́че, презира́еши во бл҃говре́менїихъ, въ ско́рбехъ; |
|
23
|
23
|
| Внегда́ горди́тися нечести́вому, возгара́ється ни́щий; ув'яза́ють в сові́тіх, я́же помишля́ють. | Внегда̀ горди́тисѧ нечести́вомꙋ, возгара́етсѧ ни́щїй: оу҆вѧза́ютъ въ совѣ́тѣхъ, ꙗ҆̀же помышлѧ́ютъ. |
|
24
|
24
|
| Я́ко хвали́м єсть грі́шний в по́хотех душі́ своєя́, і оби́дяй благослови́м єсть. | Ꙗ҆́кѡ хвали́мь є҆́сть грѣ́шный въ по́хотехъ дꙋшѝ своеѧ̀, и҆ ѡ҆би́дѧй благослови́мь є҆́сть. |
|
25
|
25
|
| Раздражи́ Го́спода грі́шний; по мно́жеству гні́ва Своєго́ не взи́щеть; ність Бо́га пред ним. | Раздражѝ гдⷭ҇а грѣ́шный: по мно́жествꙋ гнѣ́ва своегѡ̀ не взы́щетъ: нѣ́сть бг҃а пред̾ ни́мъ. |
|
26
|
26
|
| Оскверня́ються путіє́ єго́ на вся́ко вре́м'я; оте́млються судьби́ Твоя́ от лиця́ єго́; всі́ми враги́ свої́ми облада́єть. | Ѡ҆сквернѧ́ютсѧ пꙋтїѐ є҆гѡ̀ на всѧ́ко вре́мѧ: ѿе́млютсѧ сꙋдбы̑ твоѧ̑ ѿ лица̀ є҆гѡ̀: всѣ́ми враги̑ свои́ми ѡ҆блада́етъ. |
|
27
|
27
|
| Рече́ бо в се́рдці своє́м: не подви́жуся от ро́да в род без зла; | Рече́ бо въ се́рдцы свое́мъ: не подви́жꙋсѧ ѿ ро́да въ ро́дъ без̾ ѕла̀: |
|
28
|
28
|
| Єго́же кля́тви уста́ єго́ по́лна суть, і го́рести і льсти; под язи́ком єго́ труд і болі́знь. | є҆гѡ́же клѧ́твы оу҆ста̀ є҆гѡ̀ пѡ́лна сꙋ́ть, и҆ го́рести и҆ льстѝ: под̾ ѧ҆зы́комъ є҆гѡ̀ трꙋ́дъ и҆ болѣ́знь. |
|
29
|
29
|
| Присіди́ть в лови́тельстві с бога́тими в та́йних, є́же уби́ти непови́ннаго; о́чі єго́ на ни́щаго призира́єті. | Присѣди́тъ въ лови́телствѣ съ бога́тыми въ та́йныхъ, є҆́же оу҆би́ти непови́ннаго: ѻ҆́чи є҆гѡ̀ на ни́щаго призира́етѣ. |
|
30
|
30
|
| Лови́ть в та́йні, я́ко лев, во огра́ді своє́й, лови́ть є́же восхи́тити ни́щаго, восхи́тити ни́щаго, внегда́ привлещи́ ї в сі́ті своє́й. | Лови́тъ въ та́йнѣ ꙗ҆́кѡ ле́въ во ѡ҆гра́дѣ свое́й, лови́тъ є҆́же восхи́тити ни́щаго, восхи́тити ни́щаго, внегда̀ привлещѝ и҆̀ въ сѣ́ти свое́й. |
|
31
|
31
|
| Смири́ть єго́, преклони́ться і паде́ть, внегда́ єму́ облада́ти убо́гими. | Смири́тъ є҆го̀: преклони́тсѧ и҆ паде́тъ, внегда̀ є҆мꙋ̀ ѡ҆блада́ти оу҆бо́гими. |
|
32
|
32
|
| Рече́ бо в се́рдці своє́м: заби́ Бог, отврати́ лице́ своє́, да не ви́дить до конця́. | Рече́ бо въ се́рдцы свое́мъ: забы̀ бг҃ъ, ѿвратѝ лицѐ своѐ, да не ви́дитъ до конца̀. |
|
33
|
33
|
| Воскресни́, Го́споди Бо́же мой, да вознесе́ться рука́ Твоя́, не забу́ди убо́гих Твої́х до конця́. | Воскрⷭ҇нѝ, гдⷭ҇и бж҃е мо́й, да вознесе́тсѧ рꙋка̀ твоѧ̀, не забꙋ́ди оу҆бо́гихъ твои́хъ до конца̀. |
|
34
|
34
|
| Чесо́ ра́ди прогні́ва нечести́вий Бо́га; рече́ бо в се́рдці своє́м: не взи́щеть. | Чесѡ̀ ра́ди прогнѣ́ва нечести́вый бг҃а; рече́ бо въ се́рдцы свое́мъ: не взы́щетъ. |
|
35
|
35
|
| Ви́диши, я́ко Ти болі́знь і я́рость смотря́єши, да пре́дан бу́деть в ру́ці Твої́; Тебі́ оста́влен єсть ни́щий, си́ру Ти бу́ди помо́щник. | Ви́диши, ꙗ҆́кѡ ты̀ болѣ́знь и҆ ꙗ҆́рость смотрѧ́еши, да пре́данъ бꙋ́детъ въ рꙋ́цѣ твоѝ: тебѣ̀ ѡ҆ста́вленъ є҆́сть ни́щїй, си́рꙋ ты̀ бꙋ́ди помо́щникъ. |
|
36
|
36
|
| Сокруши́ ми́шцю грі́шному і лука́вому; взи́щеться гріх єго́ і не обря́щеться. | Сокрꙋшѝ мы́шцꙋ грѣ́шномꙋ и҆ лꙋка́вомꙋ: взы́щетсѧ грѣ́хъ є҆гѡ̀ и҆ не ѡ҆брѧ́щетсѧ. |
|
37
|
37
|
| Госпо́дь Цар во вік і в вік ві́ка; поги́бнете, язи́ци, от землі́ Єго́. | Гдⷭ҇ь цр҃ь во вѣ́къ и҆ въ вѣ́къ вѣ́ка: поги́бнете, ꙗ҆зы́цы, ѿ землѝ є҆гѡ̀. |
|
38
|
38
|
| Жела́ніє убо́гих усли́шал єси́, Го́споди, угото́ванію се́рдця їх внят у́хо Твоє́. | Жела́нїе оу҆бо́гихъ оу҆слы́шалъ є҆сѝ, гдⷭ҇и, оу҆гото́ванїю се́рдца и҆́хъ внѧ́тъ оу҆́хо твоѐ. |
|
39
|
39
|
| Суди́ си́ру і смире́ну, да не приложи́ть ктому́ велича́тися челові́к на землі́. | Сꙋдѝ си́рꙋ и҆ смире́нꙋ, да не приложи́тъ ктомꙋ̀ велича́тисѧ человѣ́къ на землѝ. |
