|
Главa №i
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| Подражaтелє мнЁ бывaйте, ћкоже и3 ѓзъ хrтY. | Будьте моїми послідовниками, як і я Христа. |
|
2
|
2
|
| Хвалю1 же вы2, брaтіе, ћкw вс‰ мо‰ п0мните, и3 ћкоже предaхъ вaмъ, пред†ніz держитE. | Хвалю вас, браття, що все моє пам’ятаєте і дотримуєте передання так, як я передав вам. |
|
3
|
3
|
| Хощy же вaсъ вёдэти, ћкw всsкому мyжу главA хrт0съ є4сть, главa же женЁ мyжъ, главa же хrтY бGъ. | Хочу також, щоб ви дізналися, що всякому чоловікові голова Христос; голова жінці — чоловік, а голова Христу — Бог. |
|
4
|
4
|
| Всsкъ мyжъ, моли1тву дёz и3ли2 прbр0чествуzй покрhтою глав0ю, срамлsетъ главY свою2: | Кожний чоловік, який молиться або пророкує з покритою головою, осоромлює свою голову. |
|
5
|
5
|
| и3 всsка женA, моли1тву дёющаz и3ли2 прbр0чествующаz tкровeнною глав0ю, срамлsетъ главY свою2: є3ди1но бо є4сть и3 т0жде [є4же бhти] њстри1женнэй: | І кожна жінка, яка молиться або пророкує з непокритою головою, осоромлює свою голову, бо це те саме, якби вона була острижена. |
|
6
|
6
|
| ѓще бо не покрывaетсz женA, да стрижeтсz: ѓще ли же срaмъ женЁ стри1щисz и3ли2 бри1тисz, да покрывaетсz. | Бо коли жінка не покривається, то нехай і стрижеться; а коли жінці сором бути остриженій чи поголеній, нехай покривається. |
|
7
|
7
|
| Мyжъ ќбw не д0лженъ є4сть покрывaти главY, w4бразъ и3 слaва б9іz сhй: женa же слaва мyжу є4сть. | Отже, чоловік не повинен покривати голову, бо він є образ і слава Божа; а жінка є слава чоловіка. |
|
8
|
8
|
| (За? Rм7}.) Нёсть бо мyжъ t жены2, но женA t мyжа: | Бо не чоловік від жінки, а жінка від чоловіка; |
|
9
|
9
|
| и4бо не с0зданъ бhсть мyжъ жены2 рaди, но женA мyжа рaди. | і не чоловік був створений для жінки, а жінка для чоловіка. |
|
10
|
10
|
| Сегw2 рaди должнA є4сть женA влaсть и3мёти на главЁ ѓгGлъ рaди. | Тому жінка і повинна мати на голові своїй знак влади над нею, заради ангелів. |
|
11
|
11
|
| Nбaче ни мyжъ без8 жены2, ни женA без8 мyжа, њ гDэ. | А втім, ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка, в Господі. |
|
12
|
12
|
| Ћкоже бо женA t мyжа, си1це и3 мyжъ жен0ю: вс‰ же t бGа. | Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; все ж — від Бога. |
|
13
|
13
|
| Въ вaсъ самёхъ суди1те, лёпо ли є4сть женЁ tкровeннэй бGу моли1тисz; | Розсудіть самі: чи личить жінці молитися Богові з непокритою головою? |
|
14
|
14
|
| И#ли2 и3 не сaмое є3стество2 ўчи1тъ вы2, ћкw мyжъ ќбw ѓще власы2 расти1тъ, безчeстіе є3мY є4сть, | Чи не сама природа вчить вас, що коли чоловік запускає волосся, то це для нього безчестя, |
|
15
|
15
|
| женa же ѓще власы2 расти1тъ, слaва є4й є4сть; занE растёніе власHвъ вмёстw њдэsніz дано2 бhсть є4й. | але коли жінка запускає волосся, це для неї честь, бо волосся дано їй замість покривала. |
|
16
|
16
|
| Ѓще ли кто2 мни1тсz сп0рливъ бhти, мы2 таковaгw њбhчаz не и4мамы, нижE цRкви б9іz. | Коли б хтось захотів сперечатися, то ми не маємо такого звичаю, ані церкви Божі. |
|
17
|
17
|
| Сіe же завэщавaz не хвалю2, ћкw не на лyчшее, но на хyждшее сбирaетесz. | Але‚ пропонуючи це, я не хвалю вас, що збираєтесь ви не на краще, а на гірше. |
|
18
|
18
|
| Пeрвое ќбw, сходsщымсz вaмъ въ цRковь, слhшу въ вaсъ р†спри сyщыz, и3 чaсть нёкую (си1хъ) вёрую. | Бо, по-перше, чую, що‚ коли ви сходитеся до церкви, між вами бувають розділення, чому почасти і вірю. |
|
19
|
19
|
| Подобaетъ бо и3 є3ресeмъ въ вaсъ бhти, да и3скyсніи kвлeни бывaютъ въ вaсъ. | Бо повинна бути між вами і розбіжність думок, щоб виявилися серед вас досвідчені. |
|
20
|
20
|
| Сходsщымсz u5бо вaмъ вкyпэ, нёсть гDскую вeчерю ћсти: | Далі, ви збираєтесь разом не так, як для споживання вечері Господньої; |
|
21
|
21
|
| кjйждо бо свою2 вeчерю предварsетъ въ снэдeніе, и3 џвъ ќбw ѓлчетъ, џвъ же ўпивaетсz. | бо кожний спішить раніше від інших з’їсти свою їжу, тож один лишається голодний, а інший упивається. |
|
22
|
22
|
| Е#дa бо домHвъ не и4мате, во є4же ћсти и3 пи1ти; И#ли2 њ цRкви б9іей нерадитE и3 срамлsете не и3мyщыz; Что2 вaмъ рекY; похвалю1 ли вы2 њ сeмъ; Не похвалю2. | Хіба у вас нема домів для того, щоб їсти й пити? Чи зневажаєте Церкву Божу і принижуєте бідних? Що сказати вам? Чи похвалити вас за це? Hе похвалю. |
|
23
|
23
|
| (За? Rм7f7.) Ѓзъ бо пріsхъ t гDа, є4же и3 предaхъ вaмъ, ћкw гDь ї}съ въ н0щь, въ ню1же прeданъ бывaше, пріeмь хлёбъ, | Бо я від Господа прийняв те, що і вам передав, що Господь Ісус у ту ніч, коли був зраджений, узяв хліб |
|
24
|
24
|
| и3 бlгодари1въ преломи2, и3 речE: пріими1те, kди1те, сіE є4сть тёло моE, є4же за вы2 ломи1мое: сіE твори1те въ моE воспоминaніе. | і, віддавши хвалу, переломив і сказав: прийміть, споживайте, це Тіло Моє, яке за вас ламається; це творіть на спомин про Мене. |
|
25
|
25
|
| Тaкожде и3 чaшу по вeчери, гlz: сіS чaша н0вый завётъ є4сть въ моeй кр0ви: сіE твори1те, є3ли1жды ѓще піeте, въ моE воспоминaніе. | Також і чашу після вечері взяв, промовивши: ця чаша є новий завіт у Моїй Крові, це творіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене. |
|
26
|
26
|
| Е#ли1жды бо ѓще ћсте хлёбъ сeй и3 чaшу сію2 піeте, см7рть гDню возвэщaете, д0ндеже пріи1детъ. | Бо кожного разу, коли ви споживаєте хліб цей і п’єте чашу цю, смерть Господню сповіщаєте, доки Він прийде. |
|
27
|
27
|
| Тёмже и4же ѓще ћстъ хлёбъ сeй и3ли2 піeтъ чaшу гDню недост0йнэ, пови1ненъ бyдетъ тёлу и3 кр0ви гDни. | Тому-то, хто їстиме хліб цей або питиме чашу Господню недостойно, винний буде супроти Тіла і Крови Господньої. |
|
28
|
28
|
| Да и3скушaетъ же человёкъ себE, и3 тaкw t хлёба да ћстъ и3 t чaши да піeтъ. | Hехай же випробовує себе людина, і так нехай їсть від хліба цього і п’є від чаші цієї. |
|
29
|
29
|
| Kдhй бо и3 піsй недост0йнэ, сyдъ себЁ ћстъ и3 піeтъ, не разсуждaz тёла гDнz. | Бо хто їсть і п’є недостойно, той їсть і п’є на осудження собі, не думаючи про Тіло Господнє. |
|
30
|
30
|
| Сегw2 рaди въ вaсъ мн0зи нeмощни и3 недyжливи, и3 спsтъ (ўсыпaютъ) дов0лни. | Через це багато з вас немічних і недужих і чимало вмирає. |
|
31
|
31
|
| (За? Rн7.) Ѓще бо бhхомъ себE разсуждaли, не бhхомъ њсуждeни бhли. | Бо коли б ми судили самі себе, то не були б судимі. |
|
32
|
32
|
| Суди1ми же, t гDа наказyемсz, да не съ мjромъ њсyдимсz. | Будучи ж судимі, караємось від Господа, щоб не бути засудженими зі світом. |
|
33
|
33
|
| Тёмже, брaтіе мо‰, сходsщесz ћсти, дрyгъ дрyга жди1те. | Тому, браття мої, коли сходитеся на вечерю, чекайте один одного. |
|
34
|
34
|
| Ѓще ли кто2 ѓлчетъ, въ домY да ћстъ, да не въ грёхъ сх0дитесz. Њ пр0чихъ же, є3гдA пріидY, ўстр0ю. | А коли хто голодний, то нехай їсть вдома, щоб ви збиралися не на осудження. Інше ж влаштую, коли прийду. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
