|
Главa є7i
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
|
(За? Rн7}.) Сказyю же вaмъ, брaтіе, бlговэствовaніе, є4же благовэсти1хъ вaмъ, є4же и3 пріsсте, въ нeмже и3 стоитE,
|
Звіщаю вам, браття, благовістування, яке я благовістив вам, яке ви і прийняли, в якому і утвердилися,
|
|
2
|
2
|
|
и4мже и3 спасaетесz, кaцэмъ сл0вомъ благовэсти1хъ вaмъ, ѓще содержитE: рaзвэ ѓще не всyе вёровасте.
|
яким і спасаєтеся, якщо дотримуєтеся того слова так, як я благовістив вам, коли тільки не марно увірували.
|
|
3
|
3
|
|
Предaхъ бо вaмъ и3спeрва, є4же и3 пріsхъ, ћкw хrт0съ ќмре грBхъ нaшихъ рaди, по писaніємъ,
|
Бо я передав вам спочатку те, що й сам прийняв, а саме: що Христос помер за гріхи наші, за Писанням,
|
|
4
|
4
|
|
и3 ћкw погребeнъ бhсть, и3 ћкw востA въ трeтій дeнь, по писaніємъ,
|
і що Він був похований, і що воскрес на третій день, за Писанням,
|
|
5
|
5
|
|
и3 ћкw kви1сz ки1фэ, тaже є3динонaдесzтимъ:
|
і що явився Кифі, потім одинадцятьом;
|
|
6
|
6
|
|
пот0мъ же kви1сz б0лэ пzти2 сHтъ брaтіzмъ є3ди1ною, t ни1хже мн0жайшіи пребывaютъ досeлэ, нёцыи же и3 почи1ша:
|
потім явився більш як п’ятистам браттям одночасно, більшість яких живуть і донині, а деякі й померли;
|
|
7
|
7
|
|
пот0мъ же kви1сz їaкwву, тaже ґпcлwмъ всёмъ:
|
потім явився Якову, також усім апостолам;
|
|
8
|
8
|
|
послэди1 же всёхъ, ћкw нёкоему и4звергу, kви1сz и3 мнЁ.
|
а після всіх явився і мені, мов якомусь виродкові.
|
|
9
|
9
|
|
Ѓзъ бо є4смь мнjй ґпcлwвъ, и4же нёсмь дост0инъ нарещи1сz ґпcлъ, занE гони1хъ цRковь б9ію.
|
Бо я найменший з апостолів і недостойний зватися апостолом, тому що гнав Церкву Божу.
|
|
10
|
10
|
|
Блгdтію же б9іею є4смь, є4же є4смь, и3 блгdть є3гw2, ћже во мнЁ, не тщA бhсть, но пaче всёхъ и4хъ потруди1хсz: не ѓзъ же, но блгdть б9іz, ћже со мн0ю.
|
Але благодаттю Божою я є те, що є; і благодать Його в мені не була марною, та й потрудився я більше за них усіх: тільки не я, а благодать Божа, яка зі мною.
|
|
11
|
11
|
|
Ѓще u5бо ѓзъ, ѓще ли nни2, тaкw проповёдуемъ, и3 тaкw вёровасте.
|
Проте чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так увірували.
|
|
12
|
12
|
|
(За? Rн7f7.) Ѓще же хrт0съ проповёдуетсz, ћкw и3з8 мeртвыхъ востA, кaкw глаг0лютъ нёцыи въ вaсъ, ћкw воскrніz мeртвыхъ нёсть;
|
Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес з мертвих, то як же деякі з вас говорять, що нема воскресіння мертвих?
|
|
13
|
13
|
|
И# ѓще воскrніz мeртвыхъ нёсть, то2 ни хrт0съ востA:
|
Якщо нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
|
|
14
|
14
|
|
ѓще же хrт0съ не востA, тщE ќбw проповёданіе нaше, тщa же и3 вёра вaша.
|
А якщо і Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша.
|
|
15
|
15
|
|
Њбрэтaемсz же и3 лжесвидётелє б9іи, ћкw послyшествовахомъ на бGа, ћкw воскRси2 хrтA, є3гHже не воскRси2, ѓще ќбw мeртвіи не востаю1тъ:
|
Крім цього, ми були б лжесвідками Божими, тому що свідчили б про Бога, що Він воскресив Христа, Якого Він не воскресив, якщо мертві не воскресають;
|
|
16
|
16
|
|
ѓще бо мeртвіи не востаю1тъ, то2 ни хrт0съ востA:
|
бо якщо мертві не воскресають, то й Христос не воскрес.
|
|
17
|
17
|
|
ѓще же хrт0съ не востA, сyетна вёра вaша, є3щE є3стE во грэсёхъ вaшихъ:
|
А якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна: ви ще у гріхах ваших.
|
|
18
|
18
|
|
ќбw и3 ўмeршіи њ хrтЁ, погиб0ша.
|
Тому і ті, що вмерли у Христі, загинули,
|
|
19
|
19
|
|
(И#) ѓще въ животЁ сeмъ т0чію ўповaюще є3смы2 во хrтA, њкаsннэйши всёхъ человBкъ є3смы2.
|
і якщо ми в цьому тільки житті уповаємо на Христа, то ми нещасніші за всіх людей.
|
|
20
|
20
|
|
(За? R….) Нн7э же хrт0съ востA t мeртвыхъ, начaтокъ ўмeршымъ бhсть.
|
Але Христос воскрес з мертвих, первісток серед померлих.
|
|
21
|
21
|
|
Понeже бо человёкомъ смeрть (бhсть), и3 чlвёкомъ воскrніе мeртвыхъ.
|
Бо як смерть через людину, так через людину і воскресіння мертвих.
|
|
22
|
22
|
|
Ћкоже бо њ ґдaмэ вси2 ўмирaютъ, тaкожде и3 њ хrтЁ вси2 њживyтъ,
|
Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть,
|
|
23
|
23
|
|
кjйждо же во своeмъ чинY: начaтокъ хrт0съ, пот0мъ же хrтY вёровавшіи въ пришeствіи є3гw2.
|
кожний по своєму чину: первісток Христос, потім ті, які увірували в Христа, в пришестя Його.
|
|
24
|
24
|
|
Тaже кончи1на, є3гдA предaстъ цrтво бGу и3 nц7Y, є3гдA и3спраздни1тъ всsко начaлство и3 всsку влaсть и3 си1лу:
|
А потому кінець, коли Він передасть царство Богу і Отцю, коли скасує всяке начальство, і всяку владу і силу,
|
|
25
|
25
|
|
подобaетъ бо є3мY цrтвовати, д0ндеже положи1тъ вс‰ враги2 под8 ногaма свои1ма.
|
бо Йому належить царствувати, доки покладе всіх ворогів під ноги Свої.
|
|
26
|
26
|
|
Послёдній же врaгъ и3спраздни1тсz смeрть,
|
Останній же ворог знищиться — смерть,
|
|
27
|
27
|
|
вс‰ бо покори2 под8 н0зэ є3гw2: внегдa же рещи2, ћкw вс‰ покорє1на сyть є3мY, ћвэ, ћкw рaзвэ пок0ршагw є3мY вс‰.
|
бо все впокорив під ноги Його. Коли ж сказано, що все Йому підкорене, то ясно, що, крім Того, Який підкорив Йому все.
|
|
28
|
28
|
|
Е#гдa же покори1тъ є3мY всsчєскаz, тогдA и3 сaмъ сн7ъ покори1тсz пок0ршему є3мY всsчєскаz, да бyдетъ бGъ всsчєскаz во всёхъ.
|
Коли ж упокорить Йому все, тоді і Сам Син підкориться Тому, Хто впокорив Йому все, щоб Бог був у всьому все.
|
|
29
|
29
|
|
(За? R…№.) Понeже что2 сотворsтъ крестsщіисz мeртвыхъ рaди; Ѓще tню1дъ мeртвіи не востаю1тъ, что2 и3 крещaютсz мeртвыхъ рaди;
|
Бо що роблять ті, які хрестяться заради мертвих? Якщо мертві зовсім не воскресають, то навіщо і хрестяться заради мертвих?
|
|
30
|
30
|
|
Почт0 (же) и3 мы2 бэды6 пріeмлемъ на всsкъ чaсъ;
|
Hавіщо і ми повсякчас наражаємося на небезпеки?
|
|
31
|
31
|
|
По вс‰ дни6 ўмирaю: тaкw ми2 вaша похвалA, брaтіе, ю4же и4мамъ њ хrтЁ ї}сэ гDэ нaшемъ.
|
Я щодня вмираю: тому свідок ваша похвала мені, браття, яку я маю в Христі Ісусі, Господі нашому.
|
|
32
|
32
|
|
Ѓще (бо) по человёку со ѕвёремъ борsхсz въ є3фeсэ, кaz ми2 п0льза, ѓще мeртвіи не востаю1тъ; Да ћмы и3 піeмъ, ќтрэ бо ќмремъ.
|
Коли я боровся із звірами в Ефесі, то, з людського погляду, яка мені користь, якщо мертві не воскресають? Будемо їсти й пити, бо завтра помремо!
|
|
33
|
33
|
|
Не льсти1тесz: тлsтъ њбы6чаи бlги бесBды ѕлы6.
|
Hе обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї.
|
|
34
|
34
|
|
И#стрезви1тесz првdнw и3 не согрэшaйте: невёдэніе бо б9іе нёцыи и4мутъ, къ срaму вaмъ глаг0лю.
|
Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо‚ на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога.
|
|
35
|
35
|
|
Но речeтъ нёкто: кaкw востaнутъ мeртвіи; к0имъ же тёломъ пріи1дутъ;
|
Та хто-небудь скаже: як саме воскреснуть мертві? І в якому тілі прийдуть?
|
|
36
|
36
|
|
Безyмне, ты2 є4же сёеши, не њживeтъ, ѓще не ќмретъ:
|
Hерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не умре.
|
|
37
|
37
|
|
и3 є4же сёеши, не тёло бyдущее сёеши, но голо2 зeрно, ѓще случи1тсz, пшени1цы и3ли2 и3н0гw t пр0чихъ:
|
І коли ти сієш, то сієш не тіло майбутнє, а голе зерно, яке трапиться, пшеничне чи якесь інше;
|
|
38
|
38
|
|
бGъ же даeтъ є3мY тёло, ћкоже восх0щетъ, и3 коемyждо сёмени своE тёло.
|
але Бог дає йому тіло, як хоче, і кожній зернині своє тіло.
|
|
39
|
39
|
|
(За? R…в7.) Не всsка пл0ть тaже пл0ть: но и4на ќбw пл0ть человёкwмъ, и4на же пл0ть скотHмъ, и4на же рhбамъ, и4на же пти1цамъ.
|
Hе всяка плоть є така ж сама плоть; але інша плоть у людей, інша у тварин, інша у риб, інша у птахів.
|
|
40
|
40
|
|
И# тэлесA небє1снаz, и3 тэлесA земн†z: но и4на ќбw небє1снымъ слaва, и3 и4на земны6мъ:
|
Є тіла небесні і є тіла земнi; та інша слава небесних, інша земних.
|
|
41
|
41
|
|
и4на слaва с0лнцу, и3 и4на слaва лунЁ, и3 и4на слaва ѕвэздaмъ: ѕвэздa бо t ѕвэзды2 рaзнствуетъ во слaвэ.
|
Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; і зірка від зірки різниться у славі.
|
|
42
|
42
|
|
Тaкожде и3 воскrніе мeртвыхъ: сёетсz въ тлёніе, востаeтъ въ нетлёніи:
|
Так і при воскресінні мертвих: сіється у тління, встає в нетліннi;
|
|
43
|
43
|
|
сёетсz не въ чeсть, востаeтъ въ слaвэ: сёетсz въ нeмощи, востаeтъ въ си1лэ:
|
сіється у безчесті, встає у славi; сіється в немочі, встає у силi;
|
|
44
|
44
|
|
сёетсz тёло душeвное, востаeтъ тёло дух0вное. Е$сть тёло душeвное, и3 є4сть тёло дух0вное.
|
сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Є тіло душевне, і є тіло духовне.
|
|
45
|
45
|
|
Тaкw и3 пи1сано є4сть: бhсть пeрвый человёкъ ґдaмъ въ дyшу жи1ву, послёдній ґдaмъ въ д¦ъ животворsщь.
|
Так і написано: перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам є дух животворчий.
|
|
46
|
46
|
|
Но не прeжде дух0вное, но душeвное, пот0мъ же дух0вное.
|
Але не духовне перше, а душевне, потім духовне.
|
|
47
|
47
|
|
(За? R…G.) Пeрвый человёкъ t земли2, пeрстенъ: вторhй чlвёкъ гDь съ нб7сE.
|
Перший чоловік — із землі, земний; другий чоловік — Господь з неба.
|
|
48
|
48
|
|
Kк0въ пeрстный, такови2 и3 пeрстніи: и3 kк0въ нбcный, тaцы же и3 нбcніи:
|
Який земний, такі й земнi; і який небесний, такі й небесні.
|
|
49
|
49
|
|
и3 ћкоже њблек0хомсz во w4бразъ пeрстнагw, да њблечeмсz и3 во w4бразъ нбcнагw.
|
І як ми носили образ земного, так будемо носити і образ небесного.
|
|
50
|
50
|
|
Сіe же глаг0лю, брaтіе, ћкw пл0ть и3 кр0вь цrтвіz б9іz наслёдити не м0гутъ, нижE тлёніе нетлёніz наслёдствуетъ.
|
Але скажу вам, браття, що плоть і кров успадкувати Царства Божого не можуть, і тління не успадкує нетління.
|
|
51
|
51
|
|
СE, тaйну вaмъ глаг0лю: вси1 бо не ќспнемъ, вси1 же и3змэни1мсz
|
Ось кажу вам таїну: не всі ми помремо, але всі змінимось;
|
|
52
|
52
|
|
вск0рэ, во мгновeніи џка, въ послёдней трубЁ: вострyбитъ бо, и3 мeртвіи востaнутъ нетлённи, и3 мы2 и3змэни1мсz:
|
раптом, в одну мить, при останній сурмi; бо засурмить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимось.
|
|
53
|
53
|
|
подобaетъ бо тлённому семY њблещи1сz въ нетлёніе и3 мeртвенному семY њблещи1сz въ безсм7ртіе.
|
Бо тлінному цьому належить одягнутися в нетлінне, і смертному цьому одягнутись у безсмертя.
|
|
54
|
54
|
|
Е#гдa же тлённое сіE њблечeтсz въ нетлёніе и3 смeртное сіE њблечeтсz въ безсм7ртіе, тогдA бyдетъ сл0во напи1санное: пожeрта бhсть смeрть побёдою.
|
Коли ж тлінне це вдягнеться в нетлінне і смертне це вдягнеться в безсмертя, тоді збудеться слово написане: «Поглинута смерть перемогою».
|
|
55
|
55
|
|
Гдё ти, смeрте, жaло; гдё ти, ѓде, побёда;
|
Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?
|
|
56
|
56
|
|
Жaло же смeрти грёхъ: си1ла же грэхA зак0нъ.
|
Жало ж смерти — гріх; а сила гріха — закон.
|
|
57
|
57
|
|
БGу же бlгодарeніе, дaвшему нaмъ побёду гDемъ нaшимъ ї}съ хrт0мъ.
|
Дяка Богові, Який дав нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
|
|
58
|
58
|
|
(За? R…д7.) Тёмже, брaтіе мо‰ возлю1блєннаz, твeрди бывaйте, непостyпни, и3збhточествующе въ дёлэ гDни всегдA, вёдzще, ћкw трyдъ вaшъ нёсть т0щь пред8 гDемъ.
|
Отже, браття мої улюблені, будьте тверді, непохитні, завжди збагачуйтесь у ділі Господньому, знаючи, що труд ваш не марний перед Господом.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.