|
Главa є7i
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
| (За? Rн7}.) Сказyю же вaмъ, брaтіе, бlговэствовaніе, є4же благовэсти1хъ вaмъ, є4же и3 пріsсте, въ нeмже и3 стоитE, | Звіщаю вам, браття, благовістування, яке я благовістив вам, яке ви і прийняли, в якому і утвердилися, |
|
2
|
2
|
| и4мже и3 спасaетесz, кaцэмъ сл0вомъ благовэсти1хъ вaмъ, ѓще содержитE: рaзвэ ѓще не всyе вёровасте. | яким і спасаєтеся, якщо дотримуєтеся того слова так, як я благовістив вам, коли тільки не марно увірували. |
|
3
|
3
|
| Предaхъ бо вaмъ и3спeрва, є4же и3 пріsхъ, ћкw хrт0съ ќмре грBхъ нaшихъ рaди, по писaніємъ, | Бо я передав вам спочатку те, що й сам прийняв, а саме: що Христос помер за гріхи наші, за Писанням, |
|
4
|
4
|
| и3 ћкw погребeнъ бhсть, и3 ћкw востA въ трeтій дeнь, по писaніємъ, | і що Він був похований, і що воскрес на третій день, за Писанням, |
|
5
|
5
|
| и3 ћкw kви1сz ки1фэ, тaже є3динонaдесzтимъ: | і що явився Кифі, потім одинадцятьом; |
|
6
|
6
|
| пот0мъ же kви1сz б0лэ пzти2 сHтъ брaтіzмъ є3ди1ною, t ни1хже мн0жайшіи пребывaютъ досeлэ, нёцыи же и3 почи1ша: | потім явився більш як п’ятистам браттям одночасно, більшість яких живуть і донині, а деякі й померли; |
|
7
|
7
|
| пот0мъ же kви1сz їaкwву, тaже ґпcлwмъ всёмъ: | потім явився Якову, також усім апостолам; |
|
8
|
8
|
| послэди1 же всёхъ, ћкw нёкоему и4звергу, kви1сz и3 мнЁ. | а після всіх явився і мені, мов якомусь виродкові. |
|
9
|
9
|
| Ѓзъ бо є4смь мнjй ґпcлwвъ, и4же нёсмь дост0инъ нарещи1сz ґпcлъ, занE гони1хъ цRковь б9ію. | Бо я найменший з апостолів і недостойний зватися апостолом, тому що гнав Церкву Божу. |
|
10
|
10
|
| Блгdтію же б9іею є4смь, є4же є4смь, и3 блгdть є3гw2, ћже во мнЁ, не тщA бhсть, но пaче всёхъ и4хъ потруди1хсz: не ѓзъ же, но блгdть б9іz, ћже со мн0ю. | Але благодаттю Божою я є те, що є; і благодать Його в мені не була марною, та й потрудився я більше за них усіх: тільки не я, а благодать Божа, яка зі мною. |
|
11
|
11
|
| Ѓще u5бо ѓзъ, ѓще ли nни2, тaкw проповёдуемъ, и3 тaкw вёровасте. | Проте чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так увірували. |
|
12
|
12
|
| (За? Rн7f7.) Ѓще же хrт0съ проповёдуетсz, ћкw и3з8 мeртвыхъ востA, кaкw глаг0лютъ нёцыи въ вaсъ, ћкw воскrніz мeртвыхъ нёсть; | Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес з мертвих, то як же деякі з вас говорять, що нема воскресіння мертвих? |
|
13
|
13
|
| И# ѓще воскrніz мeртвыхъ нёсть, то2 ни хrт0съ востA: | Якщо нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес. |
|
14
|
14
|
| ѓще же хrт0съ не востA, тщE ќбw проповёданіе нaше, тщa же и3 вёра вaша. | А якщо і Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша. |
|
15
|
15
|
| Њбрэтaемсz же и3 лжесвидётелє б9іи, ћкw послyшествовахомъ на бGа, ћкw воскRси2 хrтA, є3гHже не воскRси2, ѓще ќбw мeртвіи не востаю1тъ: | Крім цього, ми були б лжесвідками Божими, тому що свідчили б про Бога, що Він воскресив Христа, Якого Він не воскресив, якщо мертві не воскресають; |
|
16
|
16
|
| ѓще бо мeртвіи не востаю1тъ, то2 ни хrт0съ востA: | бо якщо мертві не воскресають, то й Христос не воскрес. |
|
17
|
17
|
| ѓще же хrт0съ не востA, сyетна вёра вaша, є3щE є3стE во грэсёхъ вaшихъ: | А якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна: ви ще у гріхах ваших. |
|
18
|
18
|
| ќбw и3 ўмeршіи њ хrтЁ, погиб0ша. | Тому і ті, що вмерли у Христі, загинули, |
|
19
|
19
|
| (И#) ѓще въ животЁ сeмъ т0чію ўповaюще є3смы2 во хrтA, њкаsннэйши всёхъ человBкъ є3смы2. | і якщо ми в цьому тільки житті уповаємо на Христа, то ми нещасніші за всіх людей. |
|
20
|
20
|
| (За? R….) Нн7э же хrт0съ востA t мeртвыхъ, начaтокъ ўмeршымъ бhсть. | Але Христос воскрес з мертвих, первісток серед померлих. |
|
21
|
21
|
| Понeже бо человёкомъ смeрть (бhсть), и3 чlвёкомъ воскrніе мeртвыхъ. | Бо як смерть через людину, так через людину і воскресіння мертвих. |
|
22
|
22
|
| Ћкоже бо њ ґдaмэ вси2 ўмирaютъ, тaкожде и3 њ хrтЁ вси2 њживyтъ, | Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть, |
|
23
|
23
|
| кjйждо же во своeмъ чинY: начaтокъ хrт0съ, пот0мъ же хrтY вёровавшіи въ пришeствіи є3гw2. | кожний по своєму чину: первісток Христос, потім ті, які увірували в Христа, в пришестя Його. |
|
24
|
24
|
| Тaже кончи1на, є3гдA предaстъ цrтво бGу и3 nц7Y, є3гдA и3спраздни1тъ всsко начaлство и3 всsку влaсть и3 си1лу: | А потому кінець, коли Він передасть царство Богу і Отцю, коли скасує всяке начальство, і всяку владу і силу, |
|
25
|
25
|
| подобaетъ бо є3мY цrтвовати, д0ндеже положи1тъ вс‰ враги2 под8 ногaма свои1ма. | бо Йому належить царствувати, доки покладе всіх ворогів під ноги Свої. |
|
26
|
26
|
| Послёдній же врaгъ и3спраздни1тсz смeрть, | Останній же ворог знищиться — смерть, |
|
27
|
27
|
| вс‰ бо покори2 под8 н0зэ є3гw2: внегдa же рещи2, ћкw вс‰ покорє1на сyть є3мY, ћвэ, ћкw рaзвэ пок0ршагw є3мY вс‰. | бо все впокорив під ноги Його. Коли ж сказано, що все Йому підкорене, то ясно, що, крім Того, Який підкорив Йому все. |
|
28
|
28
|
| Е#гдa же покори1тъ є3мY всsчєскаz, тогдA и3 сaмъ сн7ъ покори1тсz пок0ршему є3мY всsчєскаz, да бyдетъ бGъ всsчєскаz во всёхъ. | Коли ж упокорить Йому все, тоді і Сам Син підкориться Тому, Хто впокорив Йому все, щоб Бог був у всьому все. |
|
29
|
29
|
| (За? R…№.) Понeже что2 сотворsтъ крестsщіисz мeртвыхъ рaди; Ѓще tню1дъ мeртвіи не востаю1тъ, что2 и3 крещaютсz мeртвыхъ рaди; | Бо що роблять ті, які хрестяться заради мертвих? Якщо мертві зовсім не воскресають, то навіщо і хрестяться заради мертвих? |
|
30
|
30
|
| Почт0 (же) и3 мы2 бэды6 пріeмлемъ на всsкъ чaсъ; | Hавіщо і ми повсякчас наражаємося на небезпеки? |
|
31
|
31
|
| По вс‰ дни6 ўмирaю: тaкw ми2 вaша похвалA, брaтіе, ю4же и4мамъ њ хrтЁ ї}сэ гDэ нaшемъ. | Я щодня вмираю: тому свідок ваша похвала мені, браття, яку я маю в Христі Ісусі, Господі нашому. |
|
32
|
32
|
| Ѓще (бо) по человёку со ѕвёремъ борsхсz въ є3фeсэ, кaz ми2 п0льза, ѓще мeртвіи не востаю1тъ; Да ћмы и3 піeмъ, ќтрэ бо ќмремъ. | Коли я боровся із звірами в Ефесі, то, з людського погляду, яка мені користь, якщо мертві не воскресають? Будемо їсти й пити, бо завтра помремо! |
|
33
|
33
|
| Не льсти1тесz: тлsтъ њбы6чаи бlги бесBды ѕлы6. | Hе обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї. |
|
34
|
34
|
| И#стрезви1тесz првdнw и3 не согрэшaйте: невёдэніе бо б9іе нёцыи и4мутъ, къ срaму вaмъ глаг0лю. | Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо‚ на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога. |
|
35
|
35
|
| Но речeтъ нёкто: кaкw востaнутъ мeртвіи; к0имъ же тёломъ пріи1дутъ; | Та хто-небудь скаже: як саме воскреснуть мертві? І в якому тілі прийдуть? |
|
36
|
36
|
| Безyмне, ты2 є4же сёеши, не њживeтъ, ѓще не ќмретъ: | Hерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не умре. |
|
37
|
37
|
| и3 є4же сёеши, не тёло бyдущее сёеши, но голо2 зeрно, ѓще случи1тсz, пшени1цы и3ли2 и3н0гw t пр0чихъ: | І коли ти сієш, то сієш не тіло майбутнє, а голе зерно, яке трапиться, пшеничне чи якесь інше; |
|
38
|
38
|
| бGъ же даeтъ є3мY тёло, ћкоже восх0щетъ, и3 коемyждо сёмени своE тёло. | але Бог дає йому тіло, як хоче, і кожній зернині своє тіло. |
|
39
|
39
|
| (За? R…в7.) Не всsка пл0ть тaже пл0ть: но и4на ќбw пл0ть человёкwмъ, и4на же пл0ть скотHмъ, и4на же рhбамъ, и4на же пти1цамъ. | Hе всяка плоть є така ж сама плоть; але інша плоть у людей, інша у тварин, інша у риб, інша у птахів. |
|
40
|
40
|
| И# тэлесA небє1снаz, и3 тэлесA земн†z: но и4на ќбw небє1снымъ слaва, и3 и4на земны6мъ: | Є тіла небесні і є тіла земнi; та інша слава небесних, інша земних. |
|
41
|
41
|
| и4на слaва с0лнцу, и3 и4на слaва лунЁ, и3 и4на слaва ѕвэздaмъ: ѕвэздa бо t ѕвэзды2 рaзнствуетъ во слaвэ. | Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; і зірка від зірки різниться у славі. |
|
42
|
42
|
| Тaкожде и3 воскrніе мeртвыхъ: сёетсz въ тлёніе, востаeтъ въ нетлёніи: | Так і при воскресінні мертвих: сіється у тління, встає в нетліннi; |
|
43
|
43
|
| сёетсz не въ чeсть, востаeтъ въ слaвэ: сёетсz въ нeмощи, востаeтъ въ си1лэ: | сіється у безчесті, встає у славi; сіється в немочі, встає у силi; |
|
44
|
44
|
| сёетсz тёло душeвное, востаeтъ тёло дух0вное. Е$сть тёло душeвное, и3 є4сть тёло дух0вное. | сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Є тіло душевне, і є тіло духовне. |
|
45
|
45
|
| Тaкw и3 пи1сано є4сть: бhсть пeрвый человёкъ ґдaмъ въ дyшу жи1ву, послёдній ґдaмъ въ д¦ъ животворsщь. | Так і написано: перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам є дух животворчий. |
|
46
|
46
|
| Но не прeжде дух0вное, но душeвное, пот0мъ же дух0вное. | Але не духовне перше, а душевне, потім духовне. |
|
47
|
47
|
| (За? R…G.) Пeрвый человёкъ t земли2, пeрстенъ: вторhй чlвёкъ гDь съ нб7сE. | Перший чоловік — із землі, земний; другий чоловік — Господь з неба. |
|
48
|
48
|
| Kк0въ пeрстный, такови2 и3 пeрстніи: и3 kк0въ нбcный, тaцы же и3 нбcніи: | Який земний, такі й земнi; і який небесний, такі й небесні. |
|
49
|
49
|
| и3 ћкоже њблек0хомсz во w4бразъ пeрстнагw, да њблечeмсz и3 во w4бразъ нбcнагw. | І як ми носили образ земного, так будемо носити і образ небесного. |
|
50
|
50
|
| Сіe же глаг0лю, брaтіе, ћкw пл0ть и3 кр0вь цrтвіz б9іz наслёдити не м0гутъ, нижE тлёніе нетлёніz наслёдствуетъ. | Але скажу вам, браття, що плоть і кров успадкувати Царства Божого не можуть, і тління не успадкує нетління. |
|
51
|
51
|
| СE, тaйну вaмъ глаг0лю: вси1 бо не ќспнемъ, вси1 же и3змэни1мсz | Ось кажу вам таїну: не всі ми помремо, але всі змінимось; |
|
52
|
52
|
| вск0рэ, во мгновeніи џка, въ послёдней трубЁ: вострyбитъ бо, и3 мeртвіи востaнутъ нетлённи, и3 мы2 и3змэни1мсz: | раптом, в одну мить, при останній сурмi; бо засурмить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимось. |
|
53
|
53
|
| подобaетъ бо тлённому семY њблещи1сz въ нетлёніе и3 мeртвенному семY њблещи1сz въ безсм7ртіе. | Бо тлінному цьому належить одягнутися в нетлінне, і смертному цьому одягнутись у безсмертя. |
|
54
|
54
|
| Е#гдa же тлённое сіE њблечeтсz въ нетлёніе и3 смeртное сіE њблечeтсz въ безсм7ртіе, тогдA бyдетъ сл0во напи1санное: пожeрта бhсть смeрть побёдою. | Коли ж тлінне це вдягнеться в нетлінне і смертне це вдягнеться в безсмертя, тоді збудеться слово написане: «Поглинута смерть перемогою». |
|
55
|
55
|
| Гдё ти, смeрте, жaло; гдё ти, ѓде, побёда; | Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога? |
|
56
|
56
|
| Жaло же смeрти грёхъ: си1ла же грэхA зак0нъ. | Жало ж смерти — гріх; а сила гріха — закон. |
|
57
|
57
|
| БGу же бlгодарeніе, дaвшему нaмъ побёду гDемъ нaшимъ ї}съ хrт0мъ. | Дяка Богові, Який дав нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа. |
|
58
|
58
|
| (За? R…д7.) Тёмже, брaтіе мо‰ возлю1блєннаz, твeрди бывaйте, непостyпни, и3збhточествующе въ дёлэ гDни всегдA, вёдzще, ћкw трyдъ вaшъ нёсть т0щь пред8 гDемъ. | Отже, браття мої улюблені, будьте тверді, непохитні, завжди збагачуйтесь у ділі Господньому, знаючи, що труд ваш не марний перед Господом. |
