Глава 11
|
Главa №i
|
1
|
1
|
Будьте моїми послідовниками, як і я Христа. | Подражaтелє мнЁ бывaйте, ћкоже и3 ѓзъ хrтY. |
2
|
2
|
Хвалю вас, браття, що все моє пам’ятаєте і дотримуєте передання так, як я передав вам. | Хвалю1 же вы2, брaтіе, ћкw вс‰ мо‰ п0мните, и3 ћкоже предaхъ вaмъ, пред†ніz держитE. |
3
|
3
|
Хочу також, щоб ви дізналися, що всякому чоловікові голова Христос; голова жінці — чоловік, а голова Христу — Бог. | Хощy же вaсъ вёдэти, ћкw всsкому мyжу главA хrт0съ є4сть, главa же женЁ мyжъ, главa же хrтY бGъ. |
4
|
4
|
Кожний чоловік, який молиться або пророкує з покритою головою, осоромлює свою голову. | Всsкъ мyжъ, моли1тву дёz и3ли2 прbр0чествуzй покрhтою глав0ю, срамлsетъ главY свою2: |
5
|
5
|
І кожна жінка, яка молиться або пророкує з непокритою головою, осоромлює свою голову, бо це те саме, якби вона була острижена. | и3 всsка женA, моли1тву дёющаz и3ли2 прbр0чествующаz tкровeнною глав0ю, срамлsетъ главY свою2: є3ди1но бо є4сть и3 т0жде [є4же бhти] њстри1женнэй: |
6
|
6
|
Бо коли жінка не покривається, то нехай і стрижеться; а коли жінці сором бути остриженій чи поголеній, нехай покривається. | ѓще бо не покрывaетсz женA, да стрижeтсz: ѓще ли же срaмъ женЁ стри1щисz и3ли2 бри1тисz, да покрывaетсz. |
7
|
7
|
Отже, чоловік не повинен покривати голову, бо він є образ і слава Божа; а жінка є слава чоловіка. | Мyжъ ќбw не д0лженъ є4сть покрывaти главY, w4бразъ и3 слaва б9іz сhй: женa же слaва мyжу є4сть. |
8
|
8
|
Бо не чоловік від жінки, а жінка від чоловіка; | (За? Rм7}.) Нёсть бо мyжъ t жены2, но женA t мyжа: |
9
|
9
|
і не чоловік був створений для жінки, а жінка для чоловіка. | и4бо не с0зданъ бhсть мyжъ жены2 рaди, но женA мyжа рaди. |
10
|
10
|
Тому жінка і повинна мати на голові своїй знак влади над нею, заради ангелів. | Сегw2 рaди должнA є4сть женA влaсть и3мёти на главЁ ѓгGлъ рaди. |
11
|
11
|
А втім, ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка, в Господі. | Nбaче ни мyжъ без8 жены2, ни женA без8 мyжа, њ гDэ. |
12
|
12
|
Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; все ж — від Бога. | Ћкоже бо женA t мyжа, си1це и3 мyжъ жен0ю: вс‰ же t бGа. |
13
|
13
|
Розсудіть самі: чи личить жінці молитися Богові з непокритою головою? | Въ вaсъ самёхъ суди1те, лёпо ли є4сть женЁ tкровeннэй бGу моли1тисz; |
14
|
14
|
Чи не сама природа вчить вас, що коли чоловік запускає волосся, то це для нього безчестя, | И#ли2 и3 не сaмое є3стество2 ўчи1тъ вы2, ћкw мyжъ ќбw ѓще власы2 расти1тъ, безчeстіе є3мY є4сть, |
15
|
15
|
але коли жінка запускає волосся, це для неї честь, бо волосся дано їй замість покривала. | женa же ѓще власы2 расти1тъ, слaва є4й є4сть; занE растёніе власHвъ вмёстw њдэsніz дано2 бhсть є4й. |
16
|
16
|
Коли б хтось захотів сперечатися, то ми не маємо такого звичаю, ані церкви Божі. | Ѓще ли кто2 мни1тсz сп0рливъ бhти, мы2 таковaгw њбhчаz не и4мамы, нижE цRкви б9іz. |
17
|
17
|
Але‚ пропонуючи це, я не хвалю вас, що збираєтесь ви не на краще, а на гірше. | Сіe же завэщавaz не хвалю2, ћкw не на лyчшее, но на хyждшее сбирaетесz. |
18
|
18
|
Бо, по-перше, чую, що‚ коли ви сходитеся до церкви, між вами бувають розділення, чому почасти і вірю. | Пeрвое ќбw, сходsщымсz вaмъ въ цRковь, слhшу въ вaсъ р†спри сyщыz, и3 чaсть нёкую (си1хъ) вёрую. |
19
|
19
|
Бо повинна бути між вами і розбіжність думок, щоб виявилися серед вас досвідчені. | Подобaетъ бо и3 є3ресeмъ въ вaсъ бhти, да и3скyсніи kвлeни бывaютъ въ вaсъ. |
20
|
20
|
Далі, ви збираєтесь разом не так, як для споживання вечері Господньої; | Сходsщымсz u5бо вaмъ вкyпэ, нёсть гDскую вeчерю ћсти: |
21
|
21
|
бо кожний спішить раніше від інших з’їсти свою їжу, тож один лишається голодний, а інший упивається. | кjйждо бо свою2 вeчерю предварsетъ въ снэдeніе, и3 џвъ ќбw ѓлчетъ, џвъ же ўпивaетсz. |
22
|
22
|
Хіба у вас нема домів для того, щоб їсти й пити? Чи зневажаєте Церкву Божу і принижуєте бідних? Що сказати вам? Чи похвалити вас за це? Hе похвалю. | Е#дa бо домHвъ не и4мате, во є4же ћсти и3 пи1ти; И#ли2 њ цRкви б9іей нерадитE и3 срамлsете не и3мyщыz; Что2 вaмъ рекY; похвалю1 ли вы2 њ сeмъ; Не похвалю2. |
23
|
23
|
Бо я від Господа прийняв те, що і вам передав, що Господь Ісус у ту ніч, коли був зраджений, узяв хліб | (За? Rм7f7.) Ѓзъ бо пріsхъ t гDа, є4же и3 предaхъ вaмъ, ћкw гDь ї}съ въ н0щь, въ ню1же прeданъ бывaше, пріeмь хлёбъ, |
24
|
24
|
і, віддавши хвалу, переломив і сказав: прийміть, споживайте, це Тіло Моє, яке за вас ламається; це творіть на спомин про Мене. | и3 бlгодари1въ преломи2, и3 речE: пріими1те, kди1те, сіE є4сть тёло моE, є4же за вы2 ломи1мое: сіE твори1те въ моE воспоминaніе. |
25
|
25
|
Також і чашу після вечері взяв, промовивши: ця чаша є новий завіт у Моїй Крові, це творіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене. | Тaкожде и3 чaшу по вeчери, гlz: сіS чaша н0вый завётъ є4сть въ моeй кр0ви: сіE твори1те, є3ли1жды ѓще піeте, въ моE воспоминaніе. |
26
|
26
|
Бо кожного разу, коли ви споживаєте хліб цей і п’єте чашу цю, смерть Господню сповіщаєте, доки Він прийде. | Е#ли1жды бо ѓще ћсте хлёбъ сeй и3 чaшу сію2 піeте, см7рть гDню возвэщaете, д0ндеже пріи1детъ. |
27
|
27
|
Тому-то, хто їстиме хліб цей або питиме чашу Господню недостойно, винний буде супроти Тіла і Крови Господньої. | Тёмже и4же ѓще ћстъ хлёбъ сeй и3ли2 піeтъ чaшу гDню недост0йнэ, пови1ненъ бyдетъ тёлу и3 кр0ви гDни. |
28
|
28
|
Hехай же випробовує себе людина, і так нехай їсть від хліба цього і п’є від чаші цієї. | Да и3скушaетъ же человёкъ себE, и3 тaкw t хлёба да ћстъ и3 t чaши да піeтъ. |
29
|
29
|
Бо хто їсть і п’є недостойно, той їсть і п’є на осудження собі, не думаючи про Тіло Господнє. | Kдhй бо и3 піsй недост0йнэ, сyдъ себЁ ћстъ и3 піeтъ, не разсуждaz тёла гDнz. |
30
|
30
|
Через це багато з вас немічних і недужих і чимало вмирає. | Сегw2 рaди въ вaсъ мн0зи нeмощни и3 недyжливи, и3 спsтъ (ўсыпaютъ) дов0лни. |
31
|
31
|
Бо коли б ми судили самі себе, то не були б судимі. | (За? Rн7.) Ѓще бо бhхомъ себE разсуждaли, не бhхомъ њсуждeни бhли. |
32
|
32
|
Будучи ж судимі, караємось від Господа, щоб не бути засудженими зі світом. | Суди1ми же, t гDа наказyемсz, да не съ мjромъ њсyдимсz. |
33
|
33
|
Тому, браття мої, коли сходитеся на вечерю, чекайте один одного. | Тёмже, брaтіе мо‰, сходsщесz ћсти, дрyгъ дрyга жди1те. |
34
|
34
|
А коли хто голодний, то нехай їсть вдома, щоб ви збиралися не на осудження. Інше ж влаштую, коли прийду. | Ѓще ли кто2 ѓлчетъ, въ домY да ћстъ, да не въ грёхъ сх0дитесz. Њ пр0чихъ же, є3гдA пріидY, ўстр0ю. |