|
Главa д7i
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
|
Держи1тесz любвE: ревнyйте же духHвнымъ, пaче же да прbр0чествуете.
|
Досягайте любови; дбайте про дари духовні, а особливо про те, щоб пророкувати.
|
|
2
|
2
|
|
Глаг0лzй бо љзы6ки, не человёкwмъ глаг0летъ, но бGу: никт0же бо слhшитъ, дyхомъ же глаг0летъ т†йны:
|
Бо хто говорить незнайомою мовою, той говорить не людям, а Боговi; тому що ніхто не розуміє його, він таємне говорить духом;
|
|
3
|
3
|
|
прbр0чествуzй же, человёкwмъ глаг0летъ созидaніе и3 ўтэшeніе и3 ўтверждeніе.
|
а хто пророкує, той говорить людям на повчання, на умовляння і на втішення.
|
|
4
|
4
|
|
Глаг0лzй (бо) љзы6ки себE зи1ждетъ, ґ прbр0чествуzй цRковь зи1ждетъ.
|
Хто говорить незнайомою мовою, той повчає себе; а хто пророкує, той повчає церкву.
|
|
5
|
5
|
|
Хощy же всёхъ вaсъ глаг0лати љзы6ки, пaче же да прорицaете: б0лій бо прbр0чествуzй, нeжели глаг0лzй љзы6ки, рaзвэ ѓще (кто2) сказyетъ, да цRковь созидaніе пріeмлетъ.
|
Бажаю, щоб усі ви говорили мовами; та краще, щоб ви пророкували; бо більший той, хто пророкує, ніж той, хто говорить мовами, хіба що він буде і тлумачити, щоб церква розбудовувалася.
|
|
6
|
6
|
|
(За? Rн7е7.) Нн7э же, брaтіе, ѓще пріидY къ вaмъ љзы6ки глаг0лz, кyю вaмъ п0льзу сотворю2, ѓще вaмъ не глаг0лю и3ли2 во tкровeніи, и3ли2 въ рaзумэ, и3ли2 въ прbр0чествіи, и3ли2 въ научeніи;
|
Тепер же, браття, якщо я прийду до вас і буду говорити незнайомими мовами, то яку вам принесу користь, якщо не з’ясую вам чи одкровенням, чи пізнанням, чи пророцтвом, чи повчанням?
|
|
7
|
7
|
|
Nбaче безд{шнаz глaсъ даю6щаz, ѓще сопёль, ѓще гyсли, ѓще рaзнствіz пискaніемъ не дадsтъ, кaкw разyмно бyдетъ пискaніе и3ли2 гудeніе;
|
І бездушні речі, що дають звук, як сопілка чи гуслі, коли не видають різних тонів, то як зрозуміти те, що грають на сопілці чи на гуслях?
|
|
8
|
8
|
|
И$бо ѓще безвёстенъ глaсъ трубA дaстъ, кто2 ўгот0витсz на брaнь;
|
І коли сурма даватиме невиразний звук, то хто стане готуватися до бою?
|
|
9
|
9
|
|
Тaкw и3 вы2 ѓще не благоразyмно сл0во дадитE љзhкомъ, кaкw ўразумёетсz глаг0лемое; Бyдете бо на воздyхъ глаг0люще.
|
Так і ви, якщо промовляєте язиком незрозумілі слова, то як зрозуміють, що ви говорите? Ви будете говорити на вітер.
|
|
10
|
10
|
|
Толи1цы ќбw, ѓще ключи1тсz, р0ди гласHвъ сyть въ мjрэ, и3 ни є3ди1нъ и4хъ безглaсенъ.
|
Скільки, наприклад, різних слів у світі, а жодного з них немає без значення.
|
|
11
|
11
|
|
Ѓще u5бо не ўвёмъ си1лы глaса, бyду глаг0лющему и3ноzзhчникъ, и3 глаг0лющій мнЁ и3ноzзhчникъ.
|
Але якщо я не розумію значення слів, то я для того, хто говорить, буду іноземець; і той, хто говорить, іноземець для мене.
|
|
12
|
12
|
|
Тaкw и3 вы2, понeже ревни1телє є3стE духовHмъ, (±же) къ созидaнію цRкве проси1те [и3щи1те], да и3збhточествуете.
|
Так і ви, коли дбаєте про дари духовні, старайтеся збагатитися ними для повчання церкви.
|
|
13
|
13
|
|
Тёмже глаг0лzй љзhкомъ да м0литсz, да сказyетъ.
|
А тому той, хто говорить незнайомою мовою, молись про дар тлумачення.
|
|
14
|
14
|
|
Ѓще бо молю1сz љзhкомъ, дyхъ м0й м0литсz, ґ ќмъ м0й без8 плодA є4сть.
|
Бо коли я молюся незнайомою мовою, то хоч і дух мій молиться, але розум мій лишається безплідним.
|
|
15
|
15
|
|
Что2 u5бо є4сть; Помолю1сz дyхомъ, помолю1сz же и3 ўм0мъ: воспою2 дyхомъ, воспою1 же и3 ўм0мъ.
|
Що ж робити? Буду молитися духом, буду молитися і розумом; буду співати духом, буду співати і розумом.
|
|
16
|
16
|
|
Понeже ѓще благослови1ши дyхомъ, и3сполнszй мёсто невёжды кaкw речeтъ ґми1нь, по твоемY благодарeнію; Понeже не вёсть, что2 глаг0леши.
|
Бо коли ти благословлятимеш духом, то як проста людина скаже «амінь» на твою подяку‚ якщо вона не розуміє, що ти говориш?
|
|
17
|
17
|
|
Ты2 ќбw д0брэ благодари1ши, но другjй не созидaетсz.
|
Ти добре дякуєш, та інший не повчається.
|
|
18
|
18
|
|
Благодарю2 бGа моего2, пaче всёхъ вaсъ љзы6ки глаг0лz:
|
Дякую Богові моєму: я більше за всіх вас говорю мовами;
|
|
19
|
19
|
|
но въ цRкви хощY пsть словeсъ ўм0мъ мои1мъ глаг0лати, да и3 и4ны п0льзую, нeжели тмы6 словeсъ љзhкомъ.
|
але в церкві хочу краще п’ять слів сказати розумом моїм, щоб і інших наставити, ніж тисячі слів незнайомою мовою.
|
|
20
|
20
|
|
(За? Rн7ѕ7.) Брaтіе, не дёти бывaйте ўмы6: но ѕл0бою младeнствуйте, ўмы6 же совершeни бывaйте.
|
Браття! Не будьте дітьми розумом: на зле будьте, як діти, а розумом будьте повнолітні.
|
|
21
|
21
|
|
Въ зак0нэ пи1шетъ: ћкw и3нhми љзы6ки и3 ўстны6 и3нhми возгlю лю1демъ си6мъ, и3 ни тaкw послyшаютъ менє2, гlетъ гDь.
|
У законі написано: «Іншими мовами й іншими устами говоритиму народові цьому; та й тоді не послухають Мене, — говорить Господь».
|
|
22
|
22
|
|
Тёмже љзhцы въ знaменіе сyть не вёрующымъ, но невBрнымъ: ґ прbр0чество не невBрнымъ, но вёрующымъ.
|
Отже, мови є знамення не для віруючих, а для невіруючих; пророцтво ж не для невіруючих, а для віруючих.
|
|
23
|
23
|
|
Ѓще u5бо сни1детсz цRковь всS вкyпэ, и3 вси2 љзы6ки глаг0лютъ, вни1дутъ же (и3) неразyмивіи и3ли2 невёрніи, не рекyтъ ли, ћкw бэснyетесz;
|
Коли вся церква зійдеться разом‚ і всі почнуть говорити незнайомими мовами, і увійдуть до вас недосвідчені або невіруючі, то чи не скажуть, що ви біснуєтесь?
|
|
24
|
24
|
|
Ѓще же вси2 прbр0чествуютъ, вни1детъ же нёкій невёренъ и3ли2 невёжда, њбличaетсz всёми, (и3) и3стzзyетсz t всёхъ,
|
Та коли всі пророкують і ввійде хтось невіруючий або недосвідчений, то його всі викривають і всі осуджують.
|
|
25
|
25
|
|
и3 си1це т†йнаz сeрдца є3гw2 kвлє1на бывaютъ: и3 тaкw пaдъ ни1цъ покл0нитсz бGови, возвэщaz, ћкw вои1стинну бGъ съ вaми є4сть.
|
І таким чином таємниці серця його виявляються, і він, упавши ниць, поклониться Богові і скаже: «Воістину з вами Бог».
|
|
26
|
26
|
|
(За? Rн7з7.) Что2 u5бо є4сть, брaтіе; Е#гдA сх0дитесz, кjйждо вaсъ pал0мъ и4мать, ўчeніе и4мать, љзhкъ и4мать tкровeніе и4мать, сказaніе и4мать: вс‰ (же) къ созидaнію да бывaютъ.
|
Так що ж, браття? Коли ви сходитесь і у кожного з вас є псалом, є повчання, є мова, є одкровення, є тлумачення, — все це нехай буде на повчання.
|
|
27
|
27
|
|
Ѓще љзhкомъ кто2 глаг0летъ, по двэмA, и3ли2 мн0жае по тріeмъ, и3 по чaсти: и3 є3ди1нъ да сказyетъ.
|
Якщо хто говорить незнайомою мовою, говоріть двоє, найбільше троє, і то по одному, а один нехай тлумачить.
|
|
28
|
28
|
|
Ѓще ли не бyдетъ сказaтель, да молчи1тъ въ цRкви, себё же да глаг0летъ и3 бGови.
|
Коли ж тлумача не буде, то мовчи в церкві, а говори собі та Богові.
|
|
29
|
29
|
|
Прbр0цы же двA и3ли2 тріE да глаг0лютъ, и3 друзjи да разсуждaютъ:
|
І пророки нехай говорять двоє чи троє, а інші нехай розмірковують.
|
|
30
|
30
|
|
ѓще ли и3н0му tкрhетсz сэдsщу, пeрвый да молчи1тъ.
|
Коли ж другому, що сидить, буде одкровення, то перший нехай мовчить.
|
|
31
|
31
|
|
М0жете бо вси2 по є3ди1ному прbр0чествовати, да вси2 ўчaтсz и3 вси2 ўтэшaютсz.
|
Бо всі один по одному можете пророкувати, щоб усі повчалися і всі втішалися.
|
|
32
|
32
|
|
И# дyси прbр0честіи прbр0кwмъ повинyютсz:
|
І духи пророчі покірні пророкам,
|
|
33
|
33
|
|
нёсть бо нестроeніz бGъ, но ми1ра, ћкw во всёхъ цRквахъ с™hхъ.
|
тому що Бог не є Бог безладу, а миру. Так буває по всіх церквах у святих.
|
|
34
|
34
|
|
Жєны2 вaшz въ цRквахъ да молчaтъ: не повелёсz бо и5мъ глаг0лати, но повиновaтисz, ћкоже и3 зак0нъ глаг0летъ.
|
Жінки ваші у церквах нехай мовчать, бо не дозволено їм говорити, а коритися, як і закон говорить.
|
|
35
|
35
|
|
Ѓще ли чесомY научи1тисz хотsтъ, въ домY свои1хъ мужeй да вопрошaютъ: срaмно бо є4сть женЁ въ цRкви глаг0лати.
|
Якщо ж вони хочуть чогось навчитися, нехай спитають про те вдома у своїх чоловіків, бо непристойно жінці говорити в церкві.
|
|
36
|
36
|
|
И#ли2 t вaсъ сл0во б9іе и3зhде; И#ли2 вaсъ є3ди1ныхъ дости1же;
|
Хіба від вас слово Боже вийшло? Чи до вас одних досягло?
|
|
37
|
37
|
|
Ѓще кто2 мни1тсz прbр0къ бhти и3ли2 дух0венъ, да разумёетъ, ±же пишY вaмъ, занE гDни сyть зaпwвэди;
|
Якщо хто вважає себе пророком чи духовним, нехай той розуміє, що я пишу вам, бо це заповіді Господні.
|
|
38
|
38
|
|
ѓще ли кто2 не разумёетъ, да не разумэвaетъ.
|
А хто не розуміє, нехай не розуміє.
|
|
39
|
39
|
|
Тёмже, брaтіе мо‰, ревнyйте є4же прbр0чествовати, и3 є4же глаг0лати љзы6ки не возбранsйте:
|
Отже, браття, дбайте про те, щоб пророкувати, але не забороняйте говорити й мовами;
|
|
40
|
40
|
|
вс‰ же благоwбрaзнw и3 по чи1ну да бывaютъ.
|
тільки все повинно бути благопристойно і статечно.
|
Категорії
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.