Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 14
Главa д7i
1
1
Досягайте любови; дбайте про дари духовні, а особливо про те, щоб пророкувати. Держи1тесz любвE: ревнyйте же духHвнымъ, пaче же да прbр0чествуете.
2
2
Бо хто говорить незнайомою мовою, той говорить не людям, а Боговi; тому що ніхто не розуміє його, він таємне говорить духом; Глаг0лzй бо љзы6ки, не человёкwмъ глаг0летъ, но бGу: никт0же бо слhшитъ, дyхомъ же глаг0летъ т†йны:
3
3
а хто пророкує, той говорить людям на повчання, на умовляння і на втішення. прbр0чествуzй же, человёкwмъ глаг0летъ созидaніе и3 ўтэшeніе и3 ўтверждeніе.
4
4
Хто говорить незнайомою мовою, той повчає себе; а хто пророкує, той повчає церкву. Глаг0лzй (бо) љзы6ки себE зи1ждетъ, ґ прbр0чествуzй цRковь зи1ждетъ.
5
5
Бажаю, щоб усі ви говорили мовами; та краще, щоб ви пророкували; бо більший той, хто пророкує, ніж той, хто говорить мовами, хіба що він буде і тлумачити, щоб церква розбудовувалася. Хощy же всёхъ вaсъ глаг0лати љзы6ки, пaче же да прорицaете: б0лій бо прbр0чествуzй, нeжели глаг0лzй љзы6ки, рaзвэ ѓще (кто2) сказyетъ, да цRковь созидaніе пріeмлетъ.
6
6
Тепер же, браття, якщо я прийду до вас і буду говорити незнайомими мовами, то яку вам принесу користь, якщо не з’ясую вам чи одкровенням, чи пізнанням, чи пророцтвом, чи повчанням? (За? Rн7е7.) Нн7э же, брaтіе, ѓще пріидY къ вaмъ љзы6ки глаг0лz, кyю вaмъ п0льзу сотворю2, ѓще вaмъ не глаг0лю и3ли2 во tкровeніи, и3ли2 въ рaзумэ, и3ли2 въ прbр0чествіи, и3ли2 въ научeніи;
7
7
І бездушні речі, що дають звук, як сопілка чи гуслі, коли не видають різних тонів, то як зрозуміти те, що грають на сопілці чи на гуслях? Nбaче безд{шнаz глaсъ даю6щаz, ѓще сопёль, ѓще гyсли, ѓще рaзнствіz пискaніемъ не дадsтъ, кaкw разyмно бyдетъ пискaніе и3ли2 гудeніе;
8
8
І коли сурма даватиме невиразний звук, то хто стане готуватися до бою? И$бо ѓще безвёстенъ глaсъ трубA дaстъ, кто2 ўгот0витсz на брaнь;
9
9
Так і ви, якщо промовляєте язиком незрозумілі слова, то як зрозуміють, що ви говорите? Ви будете говорити на вітер. Тaкw и3 вы2 ѓще не благоразyмно сл0во дадитE љзhкомъ, кaкw ўразумёетсz глаг0лемое; Бyдете бо на воздyхъ глаг0люще.
10
10
Скільки, наприклад, різних слів у світі, а жодного з них немає без значення. Толи1цы ќбw, ѓще ключи1тсz, р0ди гласHвъ сyть въ мjрэ, и3 ни є3ди1нъ и4хъ безглaсенъ.
11
11
Але якщо я не розумію значення слів, то я для того, хто говорить, буду іноземець; і той, хто говорить, іноземець для мене. Ѓще u5бо не ўвёмъ си1лы глaса, бyду глаг0лющему и3ноzзhчникъ, и3 глаг0лющій мнЁ и3ноzзhчникъ.
12
12
Так і ви, коли дбаєте про дари духовні, старайтеся збагатитися ними для повчання церкви. Тaкw и3 вы2, понeже ревни1телє є3стE духовHмъ, (±же) къ созидaнію цRкве проси1те [и3щи1те], да и3збhточествуете.
13
13
А тому той, хто говорить незнайомою мовою, молись про дар тлумачення. Тёмже глаг0лzй љзhкомъ да м0литсz, да сказyетъ.
14
14
Бо коли я молюся незнайомою мовою, то хоч і дух мій молиться, але розум мій лишається безплідним. Ѓще бо молю1сz љзhкомъ, дyхъ м0й м0литсz, ґ ќмъ м0й без8 плодA є4сть.
15
15
Що ж робити? Буду молитися духом, буду молитися і розумом; буду співати духом, буду співати і розумом. Что2 u5бо є4сть; Помолю1сz дyхомъ, помолю1сz же и3 ўм0мъ: воспою2 дyхомъ, воспою1 же и3 ўм0мъ.
16
16
Бо коли ти благословлятимеш духом, то як проста людина скаже «амінь» на твою подяку‚ якщо вона не розуміє, що ти говориш? Понeже ѓще благослови1ши дyхомъ, и3сполнszй мёсто невёжды кaкw речeтъ ґми1нь, по твоемY благодарeнію; Понeже не вёсть, что2 глаг0леши.
17
17
Ти добре дякуєш, та інший не повчається. Ты2 ќбw д0брэ благодари1ши, но другjй не созидaетсz.
18
18
Дякую Богові моєму: я більше за всіх вас говорю мовами; Благодарю2 бGа моего2, пaче всёхъ вaсъ љзы6ки глаг0лz:
19
19
але в церкві хочу краще п’ять слів сказати розумом моїм, щоб і інших наставити, ніж тисячі слів незнайомою мовою. но въ цRкви хощY пsть словeсъ ўм0мъ мои1мъ глаг0лати, да и3 и4ны п0льзую, нeжели тмы6 словeсъ љзhкомъ.
20
20
Браття! Не будьте дітьми розумом: на зле будьте, як діти, а розумом будьте повнолітні. (За? Rн7ѕ7.) Брaтіе, не дёти бывaйте ўмы6: но ѕл0бою младeнствуйте, ўмы6 же совершeни бывaйте.
21
21
У законі написано: «Іншими мовами й іншими устами говоритиму народові цьому; та й тоді не послухають Мене, — говорить Господь». Въ зак0нэ пи1шетъ: ћкw и3нhми љзы6ки и3 ўстны6 и3нhми возгlю лю1демъ си6мъ, и3 ни тaкw послyшаютъ менє2, гlетъ гDь.
22
22
Отже, мови є знамення не для віруючих, а для невіруючих; пророцтво ж не для невіруючих, а для віруючих. Тёмже љзhцы въ знaменіе сyть не вёрующымъ, но невBрнымъ: ґ прbр0чество не невBрнымъ, но вёрующымъ.
23
23
Коли вся церква зійдеться разом‚ і всі почнуть говорити незнайомими мовами, і увійдуть до вас недосвідчені або невіруючі, то чи не скажуть, що ви біснуєтесь? Ѓще u5бо сни1детсz цRковь всS вкyпэ, и3 вси2 љзы6ки глаг0лютъ, вни1дутъ же (и3) неразyмивіи и3ли2 невёрніи, не рекyтъ ли, ћкw бэснyетесz;
24
24
Та коли всі пророкують і ввійде хтось невіруючий або недосвідчений, то його всі викривають і всі осуджують. Ѓще же вси2 прbр0чествуютъ, вни1детъ же нёкій невёренъ и3ли2 невёжда, њбличaетсz всёми, (и3) и3стzзyетсz t всёхъ,
25
25
І таким чином таємниці серця його виявляються, і він, упавши ниць, поклониться Богові і скаже: «Воістину з вами Бог». и3 си1це т†йнаz сeрдца є3гw2 kвлє1на бывaютъ: и3 тaкw пaдъ ни1цъ покл0нитсz бGови, возвэщaz, ћкw вои1стинну бGъ съ вaми є4сть.
26
26
Так що ж, браття? Коли ви сходитесь і у кожного з вас є псалом, є повчання, є мова, є одкровення, є тлумачення, — все це нехай буде на повчання. (За? Rн7з7.) Что2 u5бо є4сть, брaтіе; Е#гдA сх0дитесz, кjйждо вaсъ pал0мъ и4мать, ўчeніе и4мать, љзhкъ и4мать tкровeніе и4мать, сказaніе и4мать: вс‰ (же) къ созидaнію да бывaютъ.
27
27
Якщо хто говорить незнайомою мовою, говоріть двоє, найбільше троє, і то по одному, а один нехай тлумачить. Ѓще љзhкомъ кто2 глаг0летъ, по двэмA, и3ли2 мн0жае по тріeмъ, и3 по чaсти: и3 є3ди1нъ да сказyетъ.
28
28
Коли ж тлумача не буде, то мовчи в церкві, а говори собі та Богові. Ѓще ли не бyдетъ сказaтель, да молчи1тъ въ цRкви, себё же да глаг0летъ и3 бGови.
29
29
І пророки нехай говорять двоє чи троє, а інші нехай розмірковують. Прbр0цы же двA и3ли2 тріE да глаг0лютъ, и3 друзjи да разсуждaютъ:
30
30
Коли ж другому, що сидить, буде одкровення, то перший нехай мовчить. ѓще ли и3н0му tкрhетсz сэдsщу, пeрвый да молчи1тъ.
31
31
Бо всі один по одному можете пророкувати, щоб усі повчалися і всі втішалися. М0жете бо вси2 по є3ди1ному прbр0чествовати, да вси2 ўчaтсz и3 вси2 ўтэшaютсz.
32
32
І духи пророчі покірні пророкам, И# дyси прbр0честіи прbр0кwмъ повинyютсz:
33
33
тому що Бог не є Бог безладу, а миру. Так буває по всіх церквах у святих. нёсть бо нестроeніz бGъ, но ми1ра, ћкw во всёхъ цRквахъ с™hхъ.
34
34
Жінки ваші у церквах нехай мовчать, бо не дозволено їм говорити, а коритися, як і закон говорить. Жєны2 вaшz въ цRквахъ да молчaтъ: не повелёсz бо и5мъ глаг0лати, но повиновaтисz, ћкоже и3 зак0нъ глаг0летъ.
35
35
Якщо ж вони хочуть чогось навчитися, нехай спитають про те вдома у своїх чоловіків, бо непристойно жінці говорити в церкві. Ѓще ли чесомY научи1тисz хотsтъ, въ домY свои1хъ мужeй да вопрошaютъ: срaмно бо є4сть женЁ въ цRкви глаг0лати.
36
36
Хіба від вас слово Боже вийшло? Чи до вас одних досягло? И#ли2 t вaсъ сл0во б9іе и3зhде; И#ли2 вaсъ є3ди1ныхъ дости1же;
37
37
Якщо хто вважає себе пророком чи духовним, нехай той розуміє, що я пишу вам, бо це заповіді Господні. Ѓще кто2 мни1тсz прbр0къ бhти и3ли2 дух0венъ, да разумёетъ, ±же пишY вaмъ, занE гDни сyть зaпwвэди;
38
38
А хто не розуміє, нехай не розуміє. ѓще ли кто2 не разумёетъ, да не разумэвaетъ.
39
39
Отже, браття, дбайте про те, щоб пророкувати, але не забороняйте говорити й мовами; Тёмже, брaтіе мо‰, ревнyйте є4же прbр0чествовати, и3 є4же глаг0лати љзы6ки не возбранsйте:
40
40
тільки все повинно бути благопристойно і статечно. вс‰ же благоwбрaзнw и3 по чи1ну да бывaютъ.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.