|
Глава 15
|
Главa є7i
|
|
1
|
1
|
| Звіщаю вам, браття, благовістування, яке я благовістив вам, яке ви і прийняли, в якому і утвердилися, | (За? Rн7}.) Сказyю же вaмъ, брaтіе, бlговэствовaніе, є4же благовэсти1хъ вaмъ, є4же и3 пріsсте, въ нeмже и3 стоитE, |
|
2
|
2
|
| яким і спасаєтеся, якщо дотримуєтеся того слова так, як я благовістив вам, коли тільки не марно увірували. | и4мже и3 спасaетесz, кaцэмъ сл0вомъ благовэсти1хъ вaмъ, ѓще содержитE: рaзвэ ѓще не всyе вёровасте. |
|
3
|
3
|
| Бо я передав вам спочатку те, що й сам прийняв, а саме: що Христос помер за гріхи наші, за Писанням, | Предaхъ бо вaмъ и3спeрва, є4же и3 пріsхъ, ћкw хrт0съ ќмре грBхъ нaшихъ рaди, по писaніємъ, |
|
4
|
4
|
| і що Він був похований, і що воскрес на третій день, за Писанням, | и3 ћкw погребeнъ бhсть, и3 ћкw востA въ трeтій дeнь, по писaніємъ, |
|
5
|
5
|
| і що явився Кифі, потім одинадцятьом; | и3 ћкw kви1сz ки1фэ, тaже є3динонaдесzтимъ: |
|
6
|
6
|
| потім явився більш як п’ятистам браттям одночасно, більшість яких живуть і донині, а деякі й померли; | пот0мъ же kви1сz б0лэ пzти2 сHтъ брaтіzмъ є3ди1ною, t ни1хже мн0жайшіи пребывaютъ досeлэ, нёцыи же и3 почи1ша: |
|
7
|
7
|
| потім явився Якову, також усім апостолам; | пот0мъ же kви1сz їaкwву, тaже ґпcлwмъ всёмъ: |
|
8
|
8
|
| а після всіх явився і мені, мов якомусь виродкові. | послэди1 же всёхъ, ћкw нёкоему и4звергу, kви1сz и3 мнЁ. |
|
9
|
9
|
| Бо я найменший з апостолів і недостойний зватися апостолом, тому що гнав Церкву Божу. | Ѓзъ бо є4смь мнjй ґпcлwвъ, и4же нёсмь дост0инъ нарещи1сz ґпcлъ, занE гони1хъ цRковь б9ію. |
|
10
|
10
|
| Але благодаттю Божою я є те, що є; і благодать Його в мені не була марною, та й потрудився я більше за них усіх: тільки не я, а благодать Божа, яка зі мною. | Блгdтію же б9іею є4смь, є4же є4смь, и3 блгdть є3гw2, ћже во мнЁ, не тщA бhсть, но пaче всёхъ и4хъ потруди1хсz: не ѓзъ же, но блгdть б9іz, ћже со мн0ю. |
|
11
|
11
|
| Проте чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так увірували. | Ѓще u5бо ѓзъ, ѓще ли nни2, тaкw проповёдуемъ, и3 тaкw вёровасте. |
|
12
|
12
|
| Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес з мертвих, то як же деякі з вас говорять, що нема воскресіння мертвих? | (За? Rн7f7.) Ѓще же хrт0съ проповёдуетсz, ћкw и3з8 мeртвыхъ востA, кaкw глаг0лютъ нёцыи въ вaсъ, ћкw воскrніz мeртвыхъ нёсть; |
|
13
|
13
|
| Якщо нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес. | И# ѓще воскrніz мeртвыхъ нёсть, то2 ни хrт0съ востA: |
|
14
|
14
|
| А якщо і Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша. | ѓще же хrт0съ не востA, тщE ќбw проповёданіе нaше, тщa же и3 вёра вaша. |
|
15
|
15
|
| Крім цього, ми були б лжесвідками Божими, тому що свідчили б про Бога, що Він воскресив Христа, Якого Він не воскресив, якщо мертві не воскресають; | Њбрэтaемсz же и3 лжесвидётелє б9іи, ћкw послyшествовахомъ на бGа, ћкw воскRси2 хrтA, є3гHже не воскRси2, ѓще ќбw мeртвіи не востаю1тъ: |
|
16
|
16
|
| бо якщо мертві не воскресають, то й Христос не воскрес. | ѓще бо мeртвіи не востаю1тъ, то2 ни хrт0съ востA: |
|
17
|
17
|
| А якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна: ви ще у гріхах ваших. | ѓще же хrт0съ не востA, сyетна вёра вaша, є3щE є3стE во грэсёхъ вaшихъ: |
|
18
|
18
|
| Тому і ті, що вмерли у Христі, загинули, | ќбw и3 ўмeршіи њ хrтЁ, погиб0ша. |
|
19
|
19
|
| і якщо ми в цьому тільки житті уповаємо на Христа, то ми нещасніші за всіх людей. | (И#) ѓще въ животЁ сeмъ т0чію ўповaюще є3смы2 во хrтA, њкаsннэйши всёхъ человBкъ є3смы2. |
|
20
|
20
|
| Але Христос воскрес з мертвих, первісток серед померлих. | (За? R….) Нн7э же хrт0съ востA t мeртвыхъ, начaтокъ ўмeршымъ бhсть. |
|
21
|
21
|
| Бо як смерть через людину, так через людину і воскресіння мертвих. | Понeже бо человёкомъ смeрть (бhсть), и3 чlвёкомъ воскrніе мeртвыхъ. |
|
22
|
22
|
| Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть, | Ћкоже бо њ ґдaмэ вси2 ўмирaютъ, тaкожде и3 њ хrтЁ вси2 њживyтъ, |
|
23
|
23
|
| кожний по своєму чину: первісток Христос, потім ті, які увірували в Христа, в пришестя Його. | кjйждо же во своeмъ чинY: начaтокъ хrт0съ, пот0мъ же хrтY вёровавшіи въ пришeствіи є3гw2. |
|
24
|
24
|
| А потому кінець, коли Він передасть царство Богу і Отцю, коли скасує всяке начальство, і всяку владу і силу, | Тaже кончи1на, є3гдA предaстъ цrтво бGу и3 nц7Y, є3гдA и3спраздни1тъ всsко начaлство и3 всsку влaсть и3 си1лу: |
|
25
|
25
|
| бо Йому належить царствувати, доки покладе всіх ворогів під ноги Свої. | подобaетъ бо є3мY цrтвовати, д0ндеже положи1тъ вс‰ враги2 под8 ногaма свои1ма. |
|
26
|
26
|
| Останній же ворог знищиться — смерть, | Послёдній же врaгъ и3спраздни1тсz смeрть, |
|
27
|
27
|
| бо все впокорив під ноги Його. Коли ж сказано, що все Йому підкорене, то ясно, що, крім Того, Який підкорив Йому все. | вс‰ бо покори2 под8 н0зэ є3гw2: внегдa же рещи2, ћкw вс‰ покорє1на сyть є3мY, ћвэ, ћкw рaзвэ пок0ршагw є3мY вс‰. |
|
28
|
28
|
| Коли ж упокорить Йому все, тоді і Сам Син підкориться Тому, Хто впокорив Йому все, щоб Бог був у всьому все. | Е#гдa же покори1тъ є3мY всsчєскаz, тогдA и3 сaмъ сн7ъ покори1тсz пок0ршему є3мY всsчєскаz, да бyдетъ бGъ всsчєскаz во всёхъ. |
|
29
|
29
|
| Бо що роблять ті, які хрестяться заради мертвих? Якщо мертві зовсім не воскресають, то навіщо і хрестяться заради мертвих? | (За? R…№.) Понeже что2 сотворsтъ крестsщіисz мeртвыхъ рaди; Ѓще tню1дъ мeртвіи не востаю1тъ, что2 и3 крещaютсz мeртвыхъ рaди; |
|
30
|
30
|
| Hавіщо і ми повсякчас наражаємося на небезпеки? | Почт0 (же) и3 мы2 бэды6 пріeмлемъ на всsкъ чaсъ; |
|
31
|
31
|
| Я щодня вмираю: тому свідок ваша похвала мені, браття, яку я маю в Христі Ісусі, Господі нашому. | По вс‰ дни6 ўмирaю: тaкw ми2 вaша похвалA, брaтіе, ю4же и4мамъ њ хrтЁ ї}сэ гDэ нaшемъ. |
|
32
|
32
|
| Коли я боровся із звірами в Ефесі, то, з людського погляду, яка мені користь, якщо мертві не воскресають? Будемо їсти й пити, бо завтра помремо! | Ѓще (бо) по человёку со ѕвёремъ борsхсz въ є3фeсэ, кaz ми2 п0льза, ѓще мeртвіи не востаю1тъ; Да ћмы и3 піeмъ, ќтрэ бо ќмремъ. |
|
33
|
33
|
| Hе обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї. | Не льсти1тесz: тлsтъ њбы6чаи бlги бесBды ѕлы6. |
|
34
|
34
|
| Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо‚ на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога. | И#стрезви1тесz првdнw и3 не согрэшaйте: невёдэніе бо б9іе нёцыи и4мутъ, къ срaму вaмъ глаг0лю. |
|
35
|
35
|
| Та хто-небудь скаже: як саме воскреснуть мертві? І в якому тілі прийдуть? | Но речeтъ нёкто: кaкw востaнутъ мeртвіи; к0имъ же тёломъ пріи1дутъ; |
|
36
|
36
|
| Hерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не умре. | Безyмне, ты2 є4же сёеши, не њживeтъ, ѓще не ќмретъ: |
|
37
|
37
|
| І коли ти сієш, то сієш не тіло майбутнє, а голе зерно, яке трапиться, пшеничне чи якесь інше; | и3 є4же сёеши, не тёло бyдущее сёеши, но голо2 зeрно, ѓще случи1тсz, пшени1цы и3ли2 и3н0гw t пр0чихъ: |
|
38
|
38
|
| але Бог дає йому тіло, як хоче, і кожній зернині своє тіло. | бGъ же даeтъ є3мY тёло, ћкоже восх0щетъ, и3 коемyждо сёмени своE тёло. |
|
39
|
39
|
| Hе всяка плоть є така ж сама плоть; але інша плоть у людей, інша у тварин, інша у риб, інша у птахів. | (За? R…в7.) Не всsка пл0ть тaже пл0ть: но и4на ќбw пл0ть человёкwмъ, и4на же пл0ть скотHмъ, и4на же рhбамъ, и4на же пти1цамъ. |
|
40
|
40
|
| Є тіла небесні і є тіла земнi; та інша слава небесних, інша земних. | И# тэлесA небє1снаz, и3 тэлесA земн†z: но и4на ќбw небє1снымъ слaва, и3 и4на земны6мъ: |
|
41
|
41
|
| Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; і зірка від зірки різниться у славі. | и4на слaва с0лнцу, и3 и4на слaва лунЁ, и3 и4на слaва ѕвэздaмъ: ѕвэздa бо t ѕвэзды2 рaзнствуетъ во слaвэ. |
|
42
|
42
|
| Так і при воскресінні мертвих: сіється у тління, встає в нетліннi; | Тaкожде и3 воскrніе мeртвыхъ: сёетсz въ тлёніе, востаeтъ въ нетлёніи: |
|
43
|
43
|
| сіється у безчесті, встає у славi; сіється в немочі, встає у силi; | сёетсz не въ чeсть, востаeтъ въ слaвэ: сёетсz въ нeмощи, востаeтъ въ си1лэ: |
|
44
|
44
|
| сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Є тіло душевне, і є тіло духовне. | сёетсz тёло душeвное, востаeтъ тёло дух0вное. Е$сть тёло душeвное, и3 є4сть тёло дух0вное. |
|
45
|
45
|
| Так і написано: перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам є дух животворчий. | Тaкw и3 пи1сано є4сть: бhсть пeрвый человёкъ ґдaмъ въ дyшу жи1ву, послёдній ґдaмъ въ д¦ъ животворsщь. |
|
46
|
46
|
| Але не духовне перше, а душевне, потім духовне. | Но не прeжде дух0вное, но душeвное, пот0мъ же дух0вное. |
|
47
|
47
|
| Перший чоловік — із землі, земний; другий чоловік — Господь з неба. | (За? R…G.) Пeрвый человёкъ t земли2, пeрстенъ: вторhй чlвёкъ гDь съ нб7сE. |
|
48
|
48
|
| Який земний, такі й земнi; і який небесний, такі й небесні. | Kк0въ пeрстный, такови2 и3 пeрстніи: и3 kк0въ нбcный, тaцы же и3 нбcніи: |
|
49
|
49
|
| І як ми носили образ земного, так будемо носити і образ небесного. | и3 ћкоже њблек0хомсz во w4бразъ пeрстнагw, да њблечeмсz и3 во w4бразъ нбcнагw. |
|
50
|
50
|
| Але скажу вам, браття, що плоть і кров успадкувати Царства Божого не можуть, і тління не успадкує нетління. | Сіe же глаг0лю, брaтіе, ћкw пл0ть и3 кр0вь цrтвіz б9іz наслёдити не м0гутъ, нижE тлёніе нетлёніz наслёдствуетъ. |
|
51
|
51
|
| Ось кажу вам таїну: не всі ми помремо, але всі змінимось; | СE, тaйну вaмъ глаг0лю: вси1 бо не ќспнемъ, вси1 же и3змэни1мсz |
|
52
|
52
|
| раптом, в одну мить, при останній сурмi; бо засурмить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимось. | вск0рэ, во мгновeніи џка, въ послёдней трубЁ: вострyбитъ бо, и3 мeртвіи востaнутъ нетлённи, и3 мы2 и3змэни1мсz: |
|
53
|
53
|
| Бо тлінному цьому належить одягнутися в нетлінне, і смертному цьому одягнутись у безсмертя. | подобaетъ бо тлённому семY њблещи1сz въ нетлёніе и3 мeртвенному семY њблещи1сz въ безсм7ртіе. |
|
54
|
54
|
| Коли ж тлінне це вдягнеться в нетлінне і смертне це вдягнеться в безсмертя, тоді збудеться слово написане: «Поглинута смерть перемогою». | Е#гдa же тлённое сіE њблечeтсz въ нетлёніе и3 смeртное сіE њблечeтсz въ безсм7ртіе, тогдA бyдетъ сл0во напи1санное: пожeрта бhсть смeрть побёдою. |
|
55
|
55
|
| Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога? | Гдё ти, смeрте, жaло; гдё ти, ѓде, побёда; |
|
56
|
56
|
| Жало ж смерти — гріх; а сила гріха — закон. | Жaло же смeрти грёхъ: си1ла же грэхA зак0нъ. |
|
57
|
57
|
| Дяка Богові, Який дав нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа. | БGу же бlгодарeніе, дaвшему нaмъ побёду гDемъ нaшимъ ї}съ хrт0мъ. |
|
58
|
58
|
| Отже, браття мої улюблені, будьте тверді, непохитні, завжди збагачуйтесь у ділі Господньому, знаючи, що труд ваш не марний перед Господом. | (За? R…д7.) Тёмже, брaтіе мо‰ возлю1блєннаz, твeрди бывaйте, непостyпни, и3збhточествующе въ дёлэ гDни всегдA, вёдzще, ћкw трyдъ вaшъ нёсть т0щь пред8 гDемъ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
