Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 5

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Главa є7	Глава 5

1	1
И# бhсть є3гдA ўслhшаша kзhцы w4крестъ, ћкw создaсz nлтaрь и3 њбнови1сz с™hнz ћкоже прeжде, и3 разгнёвашасz ѕэлw2:	Коли навколишні народи почули, що побудовано жертовник і відновлено святилище, як раніше, дуже обурилися;
2	2
и3 совэщaшасz погуби1ти р0дъ їaкwвль, и5же бёху посредЁ и4хъ, и3 начaша ўбивaти въ лю1дехъ и3 и3стреблsти.	і наважилися знищити рід Якова, який жив серед них, і почали убивати і знищувати людей у цьому народі.
3	3
И# рaтоваше їyда на сhны и3сavwвы во їдумeи, ћже во ґкравати1нэ, понeже њбсэдsху ї}лz: и3 порази2 и5хъ ћзвою вели1кою, и3 ўтэсни2 и5хъ, и3 взS коры6сти и4хъ.	Тоді Іуда ополчився проти синів Ісава в Ідумеї, в Акравимі, оскільки вони тримали в облозі Ізраїля, й уразив їх великим ураженням, і упокорив їх, і взяв здобич їх.
4	4
И# помzнY ѕл0бу сынHвъ веaнихъ, и5же бёху лю1демъ въ сёть и3 въ соблaзнъ, во є4же лови1ти и5мъ на путeхъ.	Згадав він і про злобу синів Веана, які були для народу сіткою і спотиканням, влаштовуючи йому засідки на дорогах.
5	5
И# затвори1шасz t негw2 въ пЂргэхъ, и3 наступи2 на ни1хъ, и3 проклS и5хъ, и3 зажжE пЂрги и4хъ nгнeмъ, со всёми ±же въ ни1хъ бsху.	Хоч вони замкнулися від нього у вежах, але він ополчився проти них, піддав їх закляттю і спалив вогнем вежі їхні з усіма, хто був у них.
6	6
И# пр0йде на сы6ны ґммw6ни, и3 њбрёте рyку крёпку и3 лю1ди мнHги, и3 тімоfeа вождA и4хъ.	Потім він перейшов до синів Аммона і зустрів сильне військо і численний народ і Тимофія, провідника їхнього.
7	7
И# состaви на ни1хъ бр†ни мнHги, и3 сотрeни сyть пред8 лицeмъ є3гw2, и3 поби2 и5хъ,	Він мав з ними багато битв, і вони були розбиті перед лицем його; він уразив їх;
8	8
и3 взS їази1ра и3 дщє1ри є3гw2, и3 возврати1сz во їудeю.	узяв Іазер і селища його і повернувся в Юдею.
9	9
И# собрaшасz kзhцы и5же въ галаадjтідэ проти1ву ї}лтzнwмъ сyщымъ въ предёлэхъ и4хъ, да и3збію1тъ и5хъ. и3 побэг0ша въ даfeму твердhню.	Тоді зібралися язичники, які жили у Галааді, проти ізраїльтян, що знаходилися в краях їхніх, щоб знищити їх; але вони втекли у фортецю Дафему.
10	10
И# послaша писaніе ко їyдэ и3 брaтіи є3гw2, рекyще: собрaшасz на ны2 kзhцы, и5же w4крестъ нaсъ, и3зби1ти нaсъ,	І послали листи до Іуди і братів його і сказали: зібралися проти нас навколишні язичники, щоб знищити нас,
11	11
и3 гот0вzтсz пріити2 и3 взsти твердhню, въ ню1же вбэг0хомъ, и3 тімоfeй є4сть воев0да си1лъ и4хъ:	і готуються йти і зробити напад на фортецю, в яку ми втекли, і Тимофій на чолі війська їхнього.
12	12
нн7э u5бо пришeдъ и3збaви нaсъ t руки2 и4хъ, ћкw падE мн0жество t нaсъ:	Отже, прийди і визволи нас від руки їх, тому що багато з нас загинули;
13	13
и3 вси2 брaтіz н†ша сyщіи въ мёстэхъ тувjинихъ ўбіeни сyть, и3 плэни1ша жeнъ и4хъ и3 ч†дъ и4хъ и3 и3мBніz и4хъ, и3 погуби1ша тaмw ћкw тhсzщу мужeй.	і всі брати наші, які були у межах Това, віддані на смерть, а дружин їхніх і дітей їхніх і майно взяли у полон, і погубили там близько тисячі мужів.
14	14
И# є3щE пис†ніz чтsхусz, и3 сE, и3нjи вBстницы пріид0ша t галілeи въ раздрaныхъ ри1захъ, возвэщaюще по словесє1мъ си6мъ, рекyще:	Ще читалися ці листи, як ось, прийшли інші вісники з Галилеї у розідраному одязі з таким повідомленням:
15	15
собрaшасz на нaсъ t птолемаjды и3 тЂра, и3 сідHна и3 всеS галілeи и3ноплемє1нникъ, є4же и3скорени1ти нaсъ.	зібралися проти нас із Птолемаїди і з Тира і Сидона, і з усієї Галилеї язичницької, щоб погубити нас.
16	16
Е#гдa же ўслhша їyда и3 лю1діе словесA сі‰, собрaсz соб0ръ вели1къ ўсовётовати, что2 сотворsтъ брaтіzмъ свои6мъ сyщымъ въ ск0рби и3 вою1ємымъ t ни1хъ.	Коли почули ці слова Іуда і народ, то зібралися великі збори для наради, що зробити для цих братів, які знаходяться у біді і яким загрожує війна від тих язичників?
17	17
И# речE їyда сjмwну и3 брaту своемY: и3збери2 себЁ мyжы и3 и3ди2, и3 и3збaви брaтію твою2 сyщую въ галілeи: ѓзъ же и3 брaтъ м0й їwнаfaнъ п0йдемъ въ галаадjтъ.	Тоді Іуда сказав Симону, братові своєму: вибери собі мужів і йди і захисти братів твоїх, які знаходяться у Галилеї; а я та Іонафан, брат мій, підемо у Галаад.
18	18
И# њстaви їHсифа сhна захaріина и3 ґзaрію воевHды лю1демъ съ пр0чими вHины во їудeи на хранeніе,	І залишив він Йосифа, сина Захарії, та Азарію начальниками над народом із залишком війська в Юдеї для охорони.
19	19
и3 заповёда и5мъ, глаг0лz: прилэжи1те лю1демъ си6мъ и3 не сотвори1те брaни на kзhки, д0ндеже мы2 возврати1мсz.	І дав їм повеління, сказавши: управляйте народом цим, але не починайте війни проти язичників до нашого повернення.
20	20
И# tдэли1ша сjмwну мужeй три2 тhсzщы, да и4детъ въ галілeю, їyдэ же џсмь тhсzщъ мужeй въ галаадjтъ.	Симону виділені для походу у Галилею три тисячі мужів, Іуді ж — у Галаад вісім тисяч мужів.
21	21
И# и4де сjмwнъ въ галілeю и3 состaви бр†ни мнHги на kзhки, и3 сотр0шасz kзhцы t лицA є3гw2,	І вирушив Симон у Галилею і провів багато битв з язичниками, і розбив язичників.
22	22
и3 погнA в8слёдъ и4хъ дaже до врaтъ птолемаjды: и3 пад0ша t kзы6къ ћкw три2 тhсzщы мужeй, и3 взS кwрhсти и4хъ,	Він переслідував їх до воріт Птолемаїди, і впало з язичників до трьох тисяч чоловіків, і він узяв здобич їхню.
23	23
и3 поsтъ сyщихъ въ галілeи и3 во ґрваттjсэхъ съ женaми и3 ч†ды, и3 вс‰ є3ли6ка бsху и5мъ, и3 приведE во їудeю съ весeліемъ вeліимъ.	Також узяв він із собою [юдеїв], які знаходилися у Галилеї й Арваттах, з дружинами і дітьми і з усім майном їхнім, і привів у Юдею з великою радістю.
24	24
И# їyда маккавeй и3 їwнаfaнъ брaтъ є3гw2 преид0ша їoрдaнъ, и3 и3д0ша пyть тріeхъ днjй въ пустhни,	А Іуда Маккавей та Іонафан, брат його, перейшли Йордан і звершили триденну путь у пустелі.
25	25
и3 срэт0ша наватeєвъ, и3 пріsша и5хъ ми1рнw, и3 повёдаша и5мъ вс‰, ±же случи1шасz брaтіи и4хъ въ галаадjтідэ,	Їх зустріли навуфеї і прийняли мирно, і розповіли їм усе, що сталося з братами їхніми у Галааді,
26	26
и3 ћкw мн0зи t ни1хъ заключeни сyть въ вос0рэ и3 вос0ръ, во ґлемjсэхъ, хасфHрэ, макeдэ и3 карнаjнэ: сjи вси2 грaди твeрди и3 вели1цы:	і що багато з них замкнені у Васарі й Восорі, в Алемах, Хасфорі, Македі і Карнаїні — усі ці міста укріплені і великі —
27	27
и3 въ пр0чіихъ градёхъ галаадjтіды сyть затворeни, и3 во ќтріе стр0zтсz њполчи1тисz на тверды6ни и3 ћти и3 и3зби1ти всёхъ си1хъ во є3ди1нъ дeнь.	і в інших містах Галаада знаходяться в облозі, і що завтра призначено напасти на ці укріплення і взяти їх і погубити всіх їх в один день.
28	28
И# возврати1сz їyда и3 вHи є3гw2 въ пyть въ пустhню въ вос0ръ внезaпу: и3 взS грaдъ, и3 ўби2 всsкъ мyжескъ п0лъ ўсты6 мечA, и3 взS вс‰ коры6сти и4хъ, и3 сожжE є3го2 nгнeмъ:	Тому Іуда зі своїм військом несподівано направив шлях свій у пустелю до Восора і взяв це місто, і вибив усю чоловічу стать вістрям меча, і взяв усю здобич їхню, і спалив його вогнем;
29	29
и3 востA tтyду н0щію и3 и4де дaже до твердhни.	а звідти вирушив уночі і йшов до укріплення.
30	30
И# бhсть пред8 зарeю, и3 воздвиг0ша џчи свои2, и3 сE, лю1діе мн0зи, и5мже не бЁ числA, несyще лBствицы и3 мих†ны взsти твердhню, и3 рaтоваху и5хъ.	Коли наставав ранок, і звели очі, і ось, народ численний, якому числа не було, піднімають драбини і машини, щоб узяти укріплення, і облягають тих, що у ньому.
31	31
И# ви1дэ їyда, ћкw начaсz брaнь, и3 в0пль грaда взhде дaже до небесE трубaми и3 глaсомъ вeліимъ,	Побачив Іуда, що почалася битва і волання міста піднімалося до неба трубами і гучним криком,
32	32
и3 речE мужє1мъ си1лы: бjйтесz днeсь за брaтію вaшу.	і сказав воїнам: бийтеся тепер за братів ваших.
33	33
И# и3зhде тремS начaлы созади2 и4хъ: и3 воструби1ша трубaми и3 возопи1ша въ моли1твэ.	Він обійшов ворогів з тилу з трьома загонами, і засурмили трубами і викликнули з молитвою;
34	34
И# познA п0лкъ тімоfeовъ, ћкw маккавeй є4сть, и3 tбэжA t лицA є3гw2, и3 поби2 и5хъ ћзвою вeліею, и3 пад0ша t ни1хъ въ дeнь w4нъ ћкw џсмь тhсzщъ мужeй.	і дізналося військо Тимофія, що це — Маккавей, і побігли від лиця його, і він уразив їх великою поразкою, і впало їх у цей день до восьми тисяч чоловіків.
35	35
И# њбрати1сz (їyда) въ масфY и3 повоевA ю5 и3 взS ю5, и3 ўби2 вeсь мyжескъ п0лъ є3S и3 взS коры6сти є3S, и3 сожжE ю5 nгнeмъ:	Тоді повернув він у Масфу й обложив і взяв її, вибив усю чоловічу стать у ній, узяв здобич її і спалив її вогнем;
36	36
tтyду п0йде и3 взS хасфHръ, макeдъ и3 вос0ръ и3 пр0чыz грaды галаадjтіды.	вирушивши звідти, він узяв Хасфон, Макед, Восор та інші міста галаадські.
37	37
И# по си1хъ словесёхъ собрA тімоfeй п0лкъ и4нъ и3 њполчи1сz къ лицY рафHна њб8 nнY странY пот0ка.	Після цих подій Тимофій зібрав інше військо і розташувався станом перед Рафоном по той бік потоку.
38	38
И# послA їyда соглsдати п0лкъ. и3 возвэсти1ша є3мY глаг0люще: с0брани сyть къ немY вси2 kзhцы, и5же w4крестъ нaсъ, си1ла вeліz ѕэлw2:	І послав Іуда оглянути військо, й оголосили йому і сказали: зібралися до них усі навколишні язичники — сила численна,
39	39
и3 ґрaвлzнъ наsша въ п0мощь себЁ, и3 њполчaютсz њб8 nнY странY пот0ка, гот0ви пріити2 на тS на брaнь. и3 и4де їyда во срётеніе и4хъ.	і вони найняли на допомогу собі аравитян і розташувалися станом за потоком, будучи готові йти проти тебе війною. І пішов Іуда назустріч їм.
40	40
И# речE тімоfeй начaлникwмъ в0євъ свои1хъ: є3гдA прибли1житсz їyда и3 п0лкъ є3гw2 къ пот0ку водн0му, ѓще пріи1детъ къ нaмъ прeжде, не м0жемъ постоsти проти1ву є3гw2, ћкw могjй возм0жетъ проти1ву нaсъ:	Тоді Тимофій сказав своїм воєначальникам, коли Іуда і військо його наближалися до потоку води: якщо він перейде до нас раніше, то ми не в силах будемо устояти проти нього, бо він переможе нас.
41	41
ѓще же ўстраши1тсz и3 њполчи1тсz њб8 nнY странY рэки2, прeйдемъ къ немY и3 возм0жемъ проти1ву є3гw2.	Якщо ж він убоїться і розташується станом по той бік потоку, то ми перейдемо до нього і переможемо його.
42	42
Е#гдa же прибли1жисz їyда къ пот0ку водн0му, постaви кни1жники людjй при пот0цэ и3 повелЁ и5мъ глаг0лz: не њставлsйте всsкаго человёка њстaтисz въ полцЁ, но да грzдyтъ вси2 на брaнь.	Як тільки підійшов Іуда до потоку води, то поставив при потоці народних писарів і наказав їм, сказавши: не залишайте жодної людини у стані, але нехай усі йдуть на битву.
43	43
И# прeйде на ни1хъ прeжде, и3 вси2 лю1діе в8слёдъ є3гw2. и3 сотрeни сyть вси2 kзhцы пред8 лицeмъ є3гw2, и3 поверг0ша nр{жіz сво‰, и3 бэжaша въ кaпище, є4же къ карнаjнэ.	І переправився до них перший і весь народ за ним. І знищені були перед лицем його всі язичники, і кинули зброю свою, і втекли у капище, яке було у Карнаїні.
44	44
И# взsша грaдъ, и3 кaпище сожг0ша nгнeмъ со всёми, ±же въ нeмъ: и3 побэждeнъ бhсть карнаjнъ и3 не возм0же ктомY стaти проти1ву лицA їyдина.	Тоді взяли вони це місто і спалили вогнем капище з усіма, що знаходилися у ньому; і переможений був Карнаїн, і не міг більше протистояти Іуді.
45	45
И# собрA їyда всёхъ ї}лтzнъ, и5же бёху въ галаадjтідэ, t мaла дaже до вели1ка, и3 жєны2 и4хъ и3 ч†да и4хъ и3 и3мBніz, п0лкъ вели1къ ѕэлw2, пріити2 въ зeмлю їyдину.	І зібрав Іуда всіх ізраїльтян, що знаходилися у Галааді, від малого до великого, і дружин їхніх, і дітей їхніх, і майно, дуже велике ополчення, щоб іти у землю Юдейську.
46	46
И# пріид0ша дaже до є3фрHна, и3 сeй грaдъ вeлій на вх0дэ твeрдъ ѕэлw2: и3 не бЁ ўклони1тисz t негw2 на дeсно и3ли2 шyее, но т0кмw сквозЁ є3го2 проити2.	І дійшли вони до Ефрона. Це було велике місто, дуже укріплене, на шляху; неможливо було ухилитися від нього ні праворуч, ні ліворуч; потрібно було пройти через нього,
47	47
И# заключи1шасz, и5же бsху въ грaдэ, и3 загради1ша вратA кaменіемъ. и3 послA къ ни6мъ їyда со словесы2 ми1рными, глаг0лz:	а жителі замкнулися у ньому і ворота завалили каменями.
48	48
пр0йдемъ по земли2 вaшей, є4же tити2 въ зeмлю нaшу, и3 никт0же вaсъ и3з8wби1дитъ, т0кмw ногaми пр0йдемъ. и3 не восхотёша tвeрсти є3мY.	Іуда послав до них з мирною пропозицією: ми пройдемо через землю вашу, щоб іти нам у землю нашу, і ніхто не скривдить вас, тільки ногами нашими пройдемо. Але вони не захотіли відчинити йому.
49	49
И# повелЁ їyда проповёдати въ полцЁ њполчи1тисz коемyждо, въ нeмже кто2 є4сть мёстэ.	Тоді Іуда наказав оголосити в ополченні, щоб кожен озброївся на своєму місці;
50	50
И# њполчи1шасz мyжіе си1лы и3 рaтоваша грaдъ т0й вeсь дeнь и3 всю2 н0щь. и3 предадeсz грaдъ въ рyки є3гw2.	і озброїлися воїни й облягали місто весь той день і всю ніч, і здалося місто у руки його.
51	51
И# поби2 всsкъ мyжескъ п0лъ ўсты6 мечA и3 и3скорени2 є3го2, и3 взS коры6сти є3гw2 и3 пр0йде сквозЁ грaдъ по ўбіє1нымъ.	І вибив він усю чоловічу стать вістрям меча і до основ зруйнував місто, й узяв здобич його, і пройшов через місто по вбитих.
52	52
И# преид0ша їoрдaнъ въ п0ле вели1кое проти1ву лицY веfсaна.	І переправилися через Йордан на велику рівнину навпроти Вефсана.
53	53
И# бЁ їyда собирaz дaльнэйшихъ и3 ўвэщaваше людjй по всемY пути2, д0ндеже пріи1дутъ въ зeмлю їyдину.	І збирав Іуда тих, що залишилися, і підбадьорював народ упродовж усього шляху, доки не прийшли у землю Юдейську.
54	54
И# взыд0ша на г0ру сіHнъ съ весeліемъ и3 рaдостію и3 принес0ша всесожжє1ніz, ћкw не падE t ни1хъ ни є3ди1нъ, д0ндеже возврати1шасz въ ми1рэ.	І зійшли на гору Сион з веселощами і радістю і принесли всепалення, тому що ніхто не упав з них до самого повернення у мирі.
55	55
И# во дни6, въ нsже бhсть їyда и3 їwнаfaнъ въ галаaдэ, и3 сjмwнъ брaтъ є3гw2 въ галілeи проти1ву лицY птолемаjды,	У ті дні, коли Іуда та Іонафан знаходилися у Галааді, а Симон, брат його, — у Галилеї перед Птолемаїдою,
56	56
слhша їHсифъ захaріинъ сhнъ и3 ґзaріа, нач†лницы си1лы, њ вeщехъ благосодёzнныхъ и3 њ брaнехъ, ±же сотвори1ша,	почули Йосиф, син Захарії, та Азарій, воєначальники, про славні воїнські подвиги, звершені ними,
57	57
и3 рёша: сотвори1мъ и3 мы2 себЁ и4мz и3 п0йдемъ рaтовати на kзhки, и5же w4крестъ нaсъ.	і сказали: зробимо і ми собі ім’я; підемо воювати з язичниками, які оточують нас.
58	58
И# возвэсти1ша сyщымъ t си1лы ћже съ ни1ми и3 и3д0ша на їамнjю.	Так оголосили вони війську, яке було при них, і пішли на Іамнію.
59	59
И# и3зhде горгjа и3з8 грaда и3 мyжіе є3гw2 во срётеніе и5мъ на брaнь.	І вийшов Горгій з міста і воїни його назустріч їм на битву.
60	60
И# побэждeнъ бhсть їHсифъ и3 ґзaріа, и3 гнaни бhша дaже до предBлъ їyдиныхъ: и3 пад0ша въ дeнь w4нъ t людjй ї}левыхъ ћкw двЁ тhсzщы мужeй. и3 бhсть ћзва вели1ка въ лю1дехъ ї}левыхъ,	І, кинувшись навтіки, Йосиф та Азарія були переслідувані до меж Юдеї; і впало у цей день з народу ізраїльського до двох тисяч чоловіків.
61	61
понeже не послyшаша їyды и3 брaтій є3гw2, мнsщесz хрaбри бhти:	І було велике сум’яття у народі ізраїльському, тому що не послухалися Іуди і братів його, мріючи показати хоробрість,
62	62
тjи же не бsху t сёмене мужeй џнэхъ, и4миже дадeсz спасeніе ї}лю рук0ю и4хъ.	тоді як вони не були від сімені тих мужів, руці яких надано спасіння Ізраїля.
63	63
И# мyжъ їyда и3 брaтіz є3гw2 прослaвишасz ѕэлw2 пред8 всёмъ ї}лемъ и3 kзы6ки всёми, и3дёже слhшашесz и4мz и4хъ.	Але муж Іуда і брати його дуже прославилися перед усім Ізраїлем і перед усіма народами, де тільки чути було ім’я їх, —
64	64
И# совокупи1шасz къ ни6мъ блaго глаг0лющіи.	і збиралися до них ті, що прийшли привітати.
65	65
И# и3зhде їyда и3 брaтіz є3гw2, и3 рaтоваху сынHвъ и3сavлихъ въ земли2 ћже къ ю4гу, и3 порази2 хеврHна и3 дщє1ри є3гw2, и3 разори2 тверды6ни є3гw2, и3 столпы2 є3гw2 пожжE w4крестъ.	Після того вийшли Іуда і брати його і воювали проти синів Ісава у землі, яка лежить на південь, і уразив Хеврон і селища його, і зруйнував укріплення його, і спалив вежі його навколо нього,
66	66
И# воздви1жесz и3ти2 въ зeмлю и3ноплемeнникwвъ и3 прохождaше самарjю.	і піднявся, щоб іти у землю іноплемінників, і пройшов Самарію.
67	67
Въ дeнь w4нъ пад0ша свzщeнницы на брaни, хотsщіи хрaбрэе бhти, внегдA и3зhти и5мъ на брaнь без8 совёта (є3гw2).	У той час упали у битві священики, які бажали прославитися хоробрістю і безрозсудно вийшли на війну.
68	68
И# ўклони1сz їyда во ґзHтъ въ зeмлю и3ноплемeнникwвъ, и3 разори2 к†пища и4хъ, и3 и3зва‰ніz богHвъ и4хъ сожжE nгнeмъ, и3 взS кwрhсти t градHвъ, и3 возврати1сz въ зeмлю їyдину.	І повернув Іуда на Азот, землю іноплемінників, зруйнував жертовники їхні, спалив вогнем різьблені зображення богів їхніх, узяв здобич міст і повернувся у землю Юдейську.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт