|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
| Коли навколишні народи почули, що побудовано жертовник і відновлено святилище, як раніше, дуже обурилися; | И# бhсть є3гдA ўслhшаша kзhцы w4крестъ, ћкw создaсz nлтaрь и3 њбнови1сz с™hнz ћкоже прeжде, и3 разгнёвашасz ѕэлw2: |
|
2
|
2
|
| і наважилися знищити рід Якова, який жив серед них, і почали убивати і знищувати людей у цьому народі. | и3 совэщaшасz погуби1ти р0дъ їaкwвль, и5же бёху посредЁ и4хъ, и3 начaша ўбивaти въ лю1дехъ и3 и3стреблsти. |
|
3
|
3
|
| Тоді Іуда ополчився проти синів Ісава в Ідумеї, в Акравимі, оскільки вони тримали в облозі Ізраїля, й уразив їх великим ураженням, і упокорив їх, і взяв здобич їх. | И# рaтоваше їyда на сhны и3сavwвы во їдумeи, ћже во ґкравати1нэ, понeже њбсэдsху ї}лz: и3 порази2 и5хъ ћзвою вели1кою, и3 ўтэсни2 и5хъ, и3 взS коры6сти и4хъ. |
|
4
|
4
|
| Згадав він і про злобу синів Веана, які були для народу сіткою і спотиканням, влаштовуючи йому засідки на дорогах. | И# помzнY ѕл0бу сынHвъ веaнихъ, и5же бёху лю1демъ въ сёть и3 въ соблaзнъ, во є4же лови1ти и5мъ на путeхъ. |
|
5
|
5
|
| Хоч вони замкнулися від нього у вежах, але він ополчився проти них, піддав їх закляттю і спалив вогнем вежі їхні з усіма, хто був у них. | И# затвори1шасz t негw2 въ пЂргэхъ, и3 наступи2 на ни1хъ, и3 проклS и5хъ, и3 зажжE пЂрги и4хъ nгнeмъ, со всёми ±же въ ни1хъ бsху. |
|
6
|
6
|
| Потім він перейшов до синів Аммона і зустрів сильне військо і численний народ і Тимофія, провідника їхнього. | И# пр0йде на сы6ны ґммw6ни, и3 њбрёте рyку крёпку и3 лю1ди мнHги, и3 тімоfeа вождA и4хъ. |
|
7
|
7
|
| Він мав з ними багато битв, і вони були розбиті перед лицем його; він уразив їх; | И# состaви на ни1хъ бр†ни мнHги, и3 сотрeни сyть пред8 лицeмъ є3гw2, и3 поби2 и5хъ, |
|
8
|
8
|
| узяв Іазер і селища його і повернувся в Юдею. | и3 взS їази1ра и3 дщє1ри є3гw2, и3 возврати1сz во їудeю. |
|
9
|
9
|
| Тоді зібралися язичники, які жили у Галааді, проти ізраїльтян, що знаходилися в краях їхніх, щоб знищити їх; але вони втекли у фортецю Дафему. | И# собрaшасz kзhцы и5же въ галаадjтідэ проти1ву ї}лтzнwмъ сyщымъ въ предёлэхъ и4хъ, да и3збію1тъ и5хъ. и3 побэг0ша въ даfeму твердhню. |
|
10
|
10
|
| І послали листи до Іуди і братів його і сказали: зібралися проти нас навколишні язичники, щоб знищити нас, | И# послaша писaніе ко їyдэ и3 брaтіи є3гw2, рекyще: собрaшасz на ны2 kзhцы, и5же w4крестъ нaсъ, и3зби1ти нaсъ, |
|
11
|
11
|
| і готуються йти і зробити напад на фортецю, в яку ми втекли, і Тимофій на чолі війська їхнього. | и3 гот0вzтсz пріити2 и3 взsти твердhню, въ ню1же вбэг0хомъ, и3 тімоfeй є4сть воев0да си1лъ и4хъ: |
|
12
|
12
|
| Отже, прийди і визволи нас від руки їх, тому що багато з нас загинули; | нн7э u5бо пришeдъ и3збaви нaсъ t руки2 и4хъ, ћкw падE мн0жество t нaсъ: |
|
13
|
13
|
| і всі брати наші, які були у межах Това, віддані на смерть, а дружин їхніх і дітей їхніх і майно взяли у полон, і погубили там близько тисячі мужів. | и3 вси2 брaтіz н†ша сyщіи въ мёстэхъ тувjинихъ ўбіeни сyть, и3 плэни1ша жeнъ и4хъ и3 ч†дъ и4хъ и3 и3мBніz и4хъ, и3 погуби1ша тaмw ћкw тhсzщу мужeй. |
|
14
|
14
|
| Ще читалися ці листи, як ось, прийшли інші вісники з Галилеї у розідраному одязі з таким повідомленням: | И# є3щE пис†ніz чтsхусz, и3 сE, и3нjи вBстницы пріид0ша t галілeи въ раздрaныхъ ри1захъ, возвэщaюще по словесє1мъ си6мъ, рекyще: |
|
15
|
15
|
| зібралися проти нас із Птолемаїди і з Тира і Сидона, і з усієї Галилеї язичницької, щоб погубити нас. | собрaшасz на нaсъ t птолемаjды и3 тЂра, и3 сідHна и3 всеS галілeи и3ноплемє1нникъ, є4же и3скорени1ти нaсъ. |
|
16
|
16
|
| Коли почули ці слова Іуда і народ, то зібралися великі збори для наради, що зробити для цих братів, які знаходяться у біді і яким загрожує війна від тих язичників? | Е#гдa же ўслhша їyда и3 лю1діе словесA сі‰, собрaсz соб0ръ вели1къ ўсовётовати, что2 сотворsтъ брaтіzмъ свои6мъ сyщымъ въ ск0рби и3 вою1ємымъ t ни1хъ. |
|
17
|
17
|
| Тоді Іуда сказав Симону, братові своєму: вибери собі мужів і йди і захисти братів твоїх, які знаходяться у Галилеї; а я та Іонафан, брат мій, підемо у Галаад. | И# речE їyда сjмwну и3 брaту своемY: и3збери2 себЁ мyжы и3 и3ди2, и3 и3збaви брaтію твою2 сyщую въ галілeи: ѓзъ же и3 брaтъ м0й їwнаfaнъ п0йдемъ въ галаадjтъ. |
|
18
|
18
|
| І залишив він Йосифа, сина Захарії, та Азарію начальниками над народом із залишком війська в Юдеї для охорони. | И# њстaви їHсифа сhна захaріина и3 ґзaрію воевHды лю1демъ съ пр0чими вHины во їудeи на хранeніе, |
|
19
|
19
|
| І дав їм повеління, сказавши: управляйте народом цим, але не починайте війни проти язичників до нашого повернення. | и3 заповёда и5мъ, глаг0лz: прилэжи1те лю1демъ си6мъ и3 не сотвори1те брaни на kзhки, д0ндеже мы2 возврати1мсz. |
|
20
|
20
|
| Симону виділені для походу у Галилею три тисячі мужів, Іуді ж — у Галаад вісім тисяч мужів. | И# tдэли1ша сjмwну мужeй три2 тhсzщы, да и4детъ въ галілeю, їyдэ же џсмь тhсzщъ мужeй въ галаадjтъ. |
|
21
|
21
|
| І вирушив Симон у Галилею і провів багато битв з язичниками, і розбив язичників. | И# и4де сjмwнъ въ галілeю и3 состaви бр†ни мнHги на kзhки, и3 сотр0шасz kзhцы t лицA є3гw2, |
|
22
|
22
|
| Він переслідував їх до воріт Птолемаїди, і впало з язичників до трьох тисяч чоловіків, і він узяв здобич їхню. | и3 погнA в8слёдъ и4хъ дaже до врaтъ птолемаjды: и3 пад0ша t kзы6къ ћкw три2 тhсzщы мужeй, и3 взS кwрhсти и4хъ, |
|
23
|
23
|
| Також узяв він із собою [юдеїв], які знаходилися у Галилеї й Арваттах, з дружинами і дітьми і з усім майном їхнім, і привів у Юдею з великою радістю. | и3 поsтъ сyщихъ въ галілeи и3 во ґрваттjсэхъ съ женaми и3 ч†ды, и3 вс‰ є3ли6ка бsху и5мъ, и3 приведE во їудeю съ весeліемъ вeліимъ. |
|
24
|
24
|
| А Іуда Маккавей та Іонафан, брат його, перейшли Йордан і звершили триденну путь у пустелі. | И# їyда маккавeй и3 їwнаfaнъ брaтъ є3гw2 преид0ша їoрдaнъ, и3 и3д0ша пyть тріeхъ днjй въ пустhни, |
|
25
|
25
|
| Їх зустріли навуфеї і прийняли мирно, і розповіли їм усе, що сталося з братами їхніми у Галааді, | и3 срэт0ша наватeєвъ, и3 пріsша и5хъ ми1рнw, и3 повёдаша и5мъ вс‰, ±же случи1шасz брaтіи и4хъ въ галаадjтідэ, |
|
26
|
26
|
| і що багато з них замкнені у Васарі й Восорі, в Алемах, Хасфорі, Македі і Карнаїні — усі ці міста укріплені і великі — | и3 ћкw мн0зи t ни1хъ заключeни сyть въ вос0рэ и3 вос0ръ, во ґлемjсэхъ, хасфHрэ, макeдэ и3 карнаjнэ: сjи вси2 грaди твeрди и3 вели1цы: |
|
27
|
27
|
| і в інших містах Галаада знаходяться в облозі, і що завтра призначено напасти на ці укріплення і взяти їх і погубити всіх їх в один день. | и3 въ пр0чіихъ градёхъ галаадjтіды сyть затворeни, и3 во ќтріе стр0zтсz њполчи1тисz на тверды6ни и3 ћти и3 и3зби1ти всёхъ си1хъ во є3ди1нъ дeнь. |
|
28
|
28
|
| Тому Іуда зі своїм військом несподівано направив шлях свій у пустелю до Восора і взяв це місто, і вибив усю чоловічу стать вістрям меча, і взяв усю здобич їхню, і спалив його вогнем; | И# возврати1сz їyда и3 вHи є3гw2 въ пyть въ пустhню въ вос0ръ внезaпу: и3 взS грaдъ, и3 ўби2 всsкъ мyжескъ п0лъ ўсты6 мечA, и3 взS вс‰ коры6сти и4хъ, и3 сожжE є3го2 nгнeмъ: |
|
29
|
29
|
| а звідти вирушив уночі і йшов до укріплення. | и3 востA tтyду н0щію и3 и4де дaже до твердhни. |
|
30
|
30
|
| Коли наставав ранок, і звели очі, і ось, народ численний, якому числа не було, піднімають драбини і машини, щоб узяти укріплення, і облягають тих, що у ньому. | И# бhсть пред8 зарeю, и3 воздвиг0ша џчи свои2, и3 сE, лю1діе мн0зи, и5мже не бЁ числA, несyще лBствицы и3 мих†ны взsти твердhню, и3 рaтоваху и5хъ. |
|
31
|
31
|
| Побачив Іуда, що почалася битва і волання міста піднімалося до неба трубами і гучним криком, | И# ви1дэ їyда, ћкw начaсz брaнь, и3 в0пль грaда взhде дaже до небесE трубaми и3 глaсомъ вeліимъ, |
|
32
|
32
|
| і сказав воїнам: бийтеся тепер за братів ваших. | и3 речE мужє1мъ си1лы: бjйтесz днeсь за брaтію вaшу. |
|
33
|
33
|
| Він обійшов ворогів з тилу з трьома загонами, і засурмили трубами і викликнули з молитвою; | И# и3зhде тремS начaлы созади2 и4хъ: и3 воструби1ша трубaми и3 возопи1ша въ моли1твэ. |
|
34
|
34
|
| і дізналося військо Тимофія, що це — Маккавей, і побігли від лиця його, і він уразив їх великою поразкою, і впало їх у цей день до восьми тисяч чоловіків. | И# познA п0лкъ тімоfeовъ, ћкw маккавeй є4сть, и3 tбэжA t лицA є3гw2, и3 поби2 и5хъ ћзвою вeліею, и3 пад0ша t ни1хъ въ дeнь w4нъ ћкw џсмь тhсzщъ мужeй. |
|
35
|
35
|
| Тоді повернув він у Масфу й обложив і взяв її, вибив усю чоловічу стать у ній, узяв здобич її і спалив її вогнем; | И# њбрати1сz (їyда) въ масфY и3 повоевA ю5 и3 взS ю5, и3 ўби2 вeсь мyжескъ п0лъ є3S и3 взS коры6сти є3S, и3 сожжE ю5 nгнeмъ: |
|
36
|
36
|
| вирушивши звідти, він узяв Хасфон, Макед, Восор та інші міста галаадські. | tтyду п0йде и3 взS хасфHръ, макeдъ и3 вос0ръ и3 пр0чыz грaды галаадjтіды. |
|
37
|
37
|
| Після цих подій Тимофій зібрав інше військо і розташувався станом перед Рафоном по той бік потоку. | И# по си1хъ словесёхъ собрA тімоfeй п0лкъ и4нъ и3 њполчи1сz къ лицY рафHна њб8 nнY странY пот0ка. |
|
38
|
38
|
| І послав Іуда оглянути військо, й оголосили йому і сказали: зібралися до них усі навколишні язичники — сила численна, | И# послA їyда соглsдати п0лкъ. и3 возвэсти1ша є3мY глаг0люще: с0брани сyть къ немY вси2 kзhцы, и5же w4крестъ нaсъ, си1ла вeліz ѕэлw2: |
|
39
|
39
|
| і вони найняли на допомогу собі аравитян і розташувалися станом за потоком, будучи готові йти проти тебе війною. І пішов Іуда назустріч їм. | и3 ґрaвлzнъ наsша въ п0мощь себЁ, и3 њполчaютсz њб8 nнY странY пот0ка, гот0ви пріити2 на тS на брaнь. и3 и4де їyда во срётеніе и4хъ. |
|
40
|
40
|
| Тоді Тимофій сказав своїм воєначальникам, коли Іуда і військо його наближалися до потоку води: якщо він перейде до нас раніше, то ми не в силах будемо устояти проти нього, бо він переможе нас. | И# речE тімоfeй начaлникwмъ в0євъ свои1хъ: є3гдA прибли1житсz їyда и3 п0лкъ є3гw2 къ пот0ку водн0му, ѓще пріи1детъ къ нaмъ прeжде, не м0жемъ постоsти проти1ву є3гw2, ћкw могjй возм0жетъ проти1ву нaсъ: |
|
41
|
41
|
| Якщо ж він убоїться і розташується станом по той бік потоку, то ми перейдемо до нього і переможемо його. | ѓще же ўстраши1тсz и3 њполчи1тсz њб8 nнY странY рэки2, прeйдемъ къ немY и3 возм0жемъ проти1ву є3гw2. |
|
42
|
42
|
| Як тільки підійшов Іуда до потоку води, то поставив при потоці народних писарів і наказав їм, сказавши: не залишайте жодної людини у стані, але нехай усі йдуть на битву. | Е#гдa же прибли1жисz їyда къ пот0ку водн0му, постaви кни1жники людjй при пот0цэ и3 повелЁ и5мъ глаг0лz: не њставлsйте всsкаго человёка њстaтисz въ полцЁ, но да грzдyтъ вси2 на брaнь. |
|
43
|
43
|
| І переправився до них перший і весь народ за ним. І знищені були перед лицем його всі язичники, і кинули зброю свою, і втекли у капище, яке було у Карнаїні. | И# прeйде на ни1хъ прeжде, и3 вси2 лю1діе в8слёдъ є3гw2. и3 сотрeни сyть вси2 kзhцы пред8 лицeмъ є3гw2, и3 поверг0ша nр{жіz сво‰, и3 бэжaша въ кaпище, є4же къ карнаjнэ. |
|
44
|
44
|
| Тоді взяли вони це місто і спалили вогнем капище з усіма, що знаходилися у ньому; і переможений був Карнаїн, і не міг більше протистояти Іуді. | И# взsша грaдъ, и3 кaпище сожг0ша nгнeмъ со всёми, ±же въ нeмъ: и3 побэждeнъ бhсть карнаjнъ и3 не возм0же ктомY стaти проти1ву лицA їyдина. |
|
45
|
45
|
| І зібрав Іуда всіх ізраїльтян, що знаходилися у Галааді, від малого до великого, і дружин їхніх, і дітей їхніх, і майно, дуже велике ополчення, щоб іти у землю Юдейську. | И# собрA їyда всёхъ ї}лтzнъ, и5же бёху въ галаадjтідэ, t мaла дaже до вели1ка, и3 жєны2 и4хъ и3 ч†да и4хъ и3 и3мBніz, п0лкъ вели1къ ѕэлw2, пріити2 въ зeмлю їyдину. |
|
46
|
46
|
| І дійшли вони до Ефрона. Це було велике місто, дуже укріплене, на шляху; неможливо було ухилитися від нього ні праворуч, ні ліворуч; потрібно було пройти через нього, | И# пріид0ша дaже до є3фрHна, и3 сeй грaдъ вeлій на вх0дэ твeрдъ ѕэлw2: и3 не бЁ ўклони1тисz t негw2 на дeсно и3ли2 шyее, но т0кмw сквозЁ є3го2 проити2. |
|
47
|
47
|
| а жителі замкнулися у ньому і ворота завалили каменями. | И# заключи1шасz, и5же бsху въ грaдэ, и3 загради1ша вратA кaменіемъ. и3 послA къ ни6мъ їyда со словесы2 ми1рными, глаг0лz: |
|
48
|
48
|
| Іуда послав до них з мирною пропозицією: ми пройдемо через землю вашу, щоб іти нам у землю нашу, і ніхто не скривдить вас, тільки ногами нашими пройдемо. Але вони не захотіли відчинити йому. | пр0йдемъ по земли2 вaшей, є4же tити2 въ зeмлю нaшу, и3 никт0же вaсъ и3з8wби1дитъ, т0кмw ногaми пр0йдемъ. и3 не восхотёша tвeрсти є3мY. |
|
49
|
49
|
| Тоді Іуда наказав оголосити в ополченні, щоб кожен озброївся на своєму місці; | И# повелЁ їyда проповёдати въ полцЁ њполчи1тисz коемyждо, въ нeмже кто2 є4сть мёстэ. |
|
50
|
50
|
| і озброїлися воїни й облягали місто весь той день і всю ніч, і здалося місто у руки його. | И# њполчи1шасz мyжіе си1лы и3 рaтоваша грaдъ т0й вeсь дeнь и3 всю2 н0щь. и3 предадeсz грaдъ въ рyки є3гw2. |
|
51
|
51
|
| І вибив він усю чоловічу стать вістрям меча і до основ зруйнував місто, й узяв здобич його, і пройшов через місто по вбитих. | И# поби2 всsкъ мyжескъ п0лъ ўсты6 мечA и3 и3скорени2 є3го2, и3 взS коры6сти є3гw2 и3 пр0йде сквозЁ грaдъ по ўбіє1нымъ. |
|
52
|
52
|
| І переправилися через Йордан на велику рівнину навпроти Вефсана. | И# преид0ша їoрдaнъ въ п0ле вели1кое проти1ву лицY веfсaна. |
|
53
|
53
|
| І збирав Іуда тих, що залишилися, і підбадьорював народ упродовж усього шляху, доки не прийшли у землю Юдейську. | И# бЁ їyда собирaz дaльнэйшихъ и3 ўвэщaваше людjй по всемY пути2, д0ндеже пріи1дутъ въ зeмлю їyдину. |
|
54
|
54
|
| І зійшли на гору Сион з веселощами і радістю і принесли всепалення, тому що ніхто не упав з них до самого повернення у мирі. | И# взыд0ша на г0ру сіHнъ съ весeліемъ и3 рaдостію и3 принес0ша всесожжє1ніz, ћкw не падE t ни1хъ ни є3ди1нъ, д0ндеже возврати1шасz въ ми1рэ. |
|
55
|
55
|
| У ті дні, коли Іуда та Іонафан знаходилися у Галааді, а Симон, брат його, — у Галилеї перед Птолемаїдою, | И# во дни6, въ нsже бhсть їyда и3 їwнаfaнъ въ галаaдэ, и3 сjмwнъ брaтъ є3гw2 въ галілeи проти1ву лицY птолемаjды, |
|
56
|
56
|
| почули Йосиф, син Захарії, та Азарій, воєначальники, про славні воїнські подвиги, звершені ними, | слhша їHсифъ захaріинъ сhнъ и3 ґзaріа, нач†лницы си1лы, њ вeщехъ благосодёzнныхъ и3 њ брaнехъ, ±же сотвори1ша, |
|
57
|
57
|
| і сказали: зробимо і ми собі ім’я; підемо воювати з язичниками, які оточують нас. | и3 рёша: сотвори1мъ и3 мы2 себЁ и4мz и3 п0йдемъ рaтовати на kзhки, и5же w4крестъ нaсъ. |
|
58
|
58
|
| Так оголосили вони війську, яке було при них, і пішли на Іамнію. | И# возвэсти1ша сyщымъ t си1лы ћже съ ни1ми и3 и3д0ша на їамнjю. |
|
59
|
59
|
| І вийшов Горгій з міста і воїни його назустріч їм на битву. | И# и3зhде горгjа и3з8 грaда и3 мyжіе є3гw2 во срётеніе и5мъ на брaнь. |
|
60
|
60
|
| І, кинувшись навтіки, Йосиф та Азарія були переслідувані до меж Юдеї; і впало у цей день з народу ізраїльського до двох тисяч чоловіків. | И# побэждeнъ бhсть їHсифъ и3 ґзaріа, и3 гнaни бhша дaже до предBлъ їyдиныхъ: и3 пад0ша въ дeнь w4нъ t людjй ї}левыхъ ћкw двЁ тhсzщы мужeй. и3 бhсть ћзва вели1ка въ лю1дехъ ї}левыхъ, |
|
61
|
61
|
| І було велике сум’яття у народі ізраїльському, тому що не послухалися Іуди і братів його, мріючи показати хоробрість, | понeже не послyшаша їyды и3 брaтій є3гw2, мнsщесz хрaбри бhти: |
|
62
|
62
|
| тоді як вони не були від сімені тих мужів, руці яких надано спасіння Ізраїля. | тjи же не бsху t сёмене мужeй џнэхъ, и4миже дадeсz спасeніе ї}лю рук0ю и4хъ. |
|
63
|
63
|
| Але муж Іуда і брати його дуже прославилися перед усім Ізраїлем і перед усіма народами, де тільки чути було ім’я їх, — | И# мyжъ їyда и3 брaтіz є3гw2 прослaвишасz ѕэлw2 пред8 всёмъ ї}лемъ и3 kзы6ки всёми, и3дёже слhшашесz и4мz и4хъ. |
|
64
|
64
|
| і збиралися до них ті, що прийшли привітати. | И# совокупи1шасz къ ни6мъ блaго глаг0лющіи. |
|
65
|
65
|
| Після того вийшли Іуда і брати його і воювали проти синів Ісава у землі, яка лежить на південь, і уразив Хеврон і селища його, і зруйнував укріплення його, і спалив вежі його навколо нього, | И# и3зhде їyда и3 брaтіz є3гw2, и3 рaтоваху сынHвъ и3сavлихъ въ земли2 ћже къ ю4гу, и3 порази2 хеврHна и3 дщє1ри є3гw2, и3 разори2 тверды6ни є3гw2, и3 столпы2 є3гw2 пожжE w4крестъ. |
|
66
|
66
|
| і піднявся, щоб іти у землю іноплемінників, і пройшов Самарію. | И# воздви1жесz и3ти2 въ зeмлю и3ноплемeнникwвъ и3 прохождaше самарjю. |
|
67
|
67
|
| У той час упали у битві священики, які бажали прославитися хоробрістю і безрозсудно вийшли на війну. | Въ дeнь w4нъ пад0ша свzщeнницы на брaни, хотsщіи хрaбрэе бhти, внегдA и3зhти и5мъ на брaнь без8 совёта (є3гw2). |
|
68
|
68
|
| І повернув Іуда на Азот, землю іноплемінників, зруйнував жертовники їхні, спалив вогнем різьблені зображення богів їхніх, узяв здобич міст і повернувся у землю Юдейську. | И# ўклони1сz їyда во ґзHтъ въ зeмлю и3ноплемeнникwвъ, и3 разори2 к†пища и4хъ, и3 и3зва‰ніz богHвъ и4хъ сожжE nгнeмъ, и3 взS кwрhсти t градHвъ, и3 возврати1сz въ зeмлю їyдину. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
