Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa l
Глава 30
1
1
Послa же є3зекjа ко всемY ї}лю и3 їyдэ, и3 написA посл†ніz ко є3фрeму и3 манассjи, да пріи1дутъ къ д0му гDню во їеrли1мъ сотвори1ти пaсху гDу бGу ї}леву. І послав Єзекія по всій землі Ізраїльській і Юдеї, і листи писав до Єфрема і Манассії, щоб прийшли в дім Господній, в Єрусалим, для звершення пасхи Господу Богу Ізраїлевому.
2
2
И# ўсовётова цaрь и3 кн‰зи и3 всE мн0жество во їеrли1мэ сотвори1ти пaсху во вторhй мцcъ: І поклали на раді цар і князі його і все зібрання в Єрусалимі — звершити пасху в другий місяць,
3
3
не возмог0ша бо сотвори1ти во врeмz своE, ћкw свzщeнницы не њчи1стишасz дов0лни, и3 лю1діе не u5 собрaшасz во їеrли1мъ. бо не могли зробити її у свій час, тому що священики ще не освятилися в достатній кількості і народ не зібрався в Єрусалим.
4
4
И# ўг0дно бhсть сл0во царeви и3 всемY мн0жеству. І сподобалося це цареві і всьому зібранню.
5
5
И# постaвиша сл0во, да пр0йдетъ пр0повэдь во вeсь ї}ль t вирсавeи дaже до дaна, да пріи1дутъ сотвори1ти пaсху гDу бGу ї}леву во їеrли1мэ, мн0зи бо не сотвори1ша по писaнію. І вирішили оголосити по всьому Ізраїлю, від Вирсавії до Дана, щоб ішли в Єрусалим для звершення пасхи Господу Богу Ізраїлеву, тому що давно не звершували її, як написано.
6
6
И# поид0ша гонцы2 съ послaньми t царS и3 t начaлникwвъ во вeсь ї}ль и3 їудeю по повелёнію царeву, глаг0люще: сhнове ї}лєвы, њбрати1тесz ко гDу бGу ґвраaмлю и3 їсаaкову и3 їaкwвлю, и3 њбрати1те спaсшихсz, и5же и3збhша t руки2 царS ґссyрска, І пішли гінці з листами від царя і від князів його по всій землі Ізраїльській та Юдеї, і за повелінням царя говорили: діти Ізраїля! наверніться до Господа Бога Авраама, Ісаака й Ізраїля, і Він повернеться до залишка, який уцілів у вас від руки царів ассирійських.
7
7
и3 не бyдите ћкоже nтцы2 вaши и3 брaтіz в†ша, и5же tступи1ша t гDа бGа nтє1цъ свои1хъ, и3 предадE и5хъ въ погублeніе, ћкоже вы2 ви1дите: І не будьте такими, як батьки ваші і брати ваші, які беззаконно чинили перед Господом Богом батьків своїх; і Він віддав їх на спустошення, як ви бачите.
8
8
и3 нн7э не њжесточи1те сердeцъ вaшихъ, ћкоже nтцы2 вaши: дади1те слaву гDу бGу и3 вни1дите во свzти1лище є3гw2, є4же њс™и2 во вёкъ, и3 служи1те гDу бGу вaшему, и3 tврати1тъ t вaсъ гнёвъ ћрости своеS: Нині не будьте жорстокосердими, як батьки ваші, підкоріться Господу і приходьте до святилища Його, яке Він освятив повік; і служіть Господу Богу вашому, і Він відверне від вас полум’я гніву Свого.
9
9
понeже є3гдA њбрати1тесz вы2 ко гDу, брaтіz в†ша и3 ч†да в†ша бyдутъ въ щедр0тахъ пред8 всёми плэни1вшими и5хъ, и3 возврати1тъ въ зeмлю сію2, занE млcтивъ и3 щeдръ гDь бGъ нaшъ, и3 не tврати1тъ лицA своегw2 t нaсъ, ѓще њбрати1мсz къ немY. Коли ви навернетеся до Господа, тоді брати ваші і діти ваші [будуть] у милості у тих, що полонили їх, і повернуться в землю цю, бо благий і милосердний Господь Бог ваш і не відверне лиця від вас, якщо ви навернетеся до Нього.
10
10
И# бsху гонцы2 проходsще t грaда во грaдъ, на горЁ є3фрeмли и3 манассjинэ, дaже и3 до завулHна: и3 бhша ћкw посмэzвaеми и3 поругaеми. І ходили гінці з міста до міста по землі Єфремовій і Манассіїній і до Завулонової, але з них сміялися і знущалися.
11
11
Но мyжіе t ґси1ра и3 t манассjи и3 t завулHна ўстыди1шасz и3 пріид0ша въ їеrли1мъ и3 во їудeю. Однак деякі з коліна Асирового, Манассіїного і Завулонового смирилися і прийшли в Єрусалим.
12
12
И# бhсть рукA гDнz дaти и5мъ сeрдце є3ди1но пріити2, є4же сотвори1ти по повелёнію царeву и3 кнzзeй сл0во гDне. І над Юдеєю була рука Божа, яка дарувала їм єдине серце, щоб виконувати повеління царя і князів, за словом Господнім.
13
13
И# собрaшасz во їеrли1мъ лю1діе мн0зи, да сотворsтъ прaздникъ њпрэсн0кwвъ въ мцcъ вторhй, с0нмъ мн0гъ ѕэлw2. І зібралося в Єрусалим безліч народу для звершення свята опрісноків, у другий місяць, — зібрання дуже численне.
14
14
И# востaша, и3 разори1ша nлтари6, и5же во їеrли1мэ, и3 вс‰, въ ни1хже кадsху јдwлwмъ, и3спроверг0ша и3 вверг0ша и5хъ въ пот0къ кeдрскій, І встали і зруйнували жертовники, які були в Єрусалимі; і все, на чому звершувалося куріння [ідолам], зруйнували і кинули в потік Кедрон;
15
15
и3 пожр0ша пaсху въ четвертыйнaдесzть дeнь мцcа вторaгw: свzщeнницы же и3 леvjти ўмили1шасz и3 њсвzти1шасz, и3 принес0ша всесожжє1ніz въ д0мъ гDень: і закололи пасхального агнця в чотирнадцятий день другого місяця. Священики і левити присоромившись, освятилися і принесли всепалення в дім Господній,
16
16
и3 стaша въ чи1нэ своeмъ по њбhчаю своемY, по зaповэди мwmсeа человёка б9іz, и3 свzщeнницы пріeмлzху кр0вь t рукY леv‡тску. і стали на своєму місці за уставом своїм, за законом Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров’ю [приймаючи її] з рук левитів.
17
17
Понeже мн0гъ нар0дъ њсвzщeнъ не бhсть, леvjти же бsху жрyще пaсху всsкому, и4же не можaше њсвzти1тисz гDу: Оскільки багато було в зібранні таких, які не освятилися, то замість нечистих левити закололи пасхального агнця, для присвяти Господу.
18
18
понeже б0лшаz чaсть людjй t є3фрeма и3 манассjи, и3 їссахaра и3 завулHна њсвzщeнна не бhсть, но kд0ша пaсху не по писaнію. Багато хто з народу, більшість з коліна Єфремового і Манассіїного, Іссахарового і Завулонового, не очистилися; однак вони їли пасху, не за уставом.
19
19
И# помоли1сz є3зекjа њ ни1хъ глаг0лz гDь бGъ бlгjй да ўмлcтивитсz њ всsцэмъ сeрдцы напрaвившемсz є4же взыскaти гDа бGа nтє1цъ свои1хъ, ґ не по њчищeнію с™hнь. Але Єзекія помолився за них, говорячи: Господь благий нехай простить кожного, хто розчулив серце своє до того, щоб шукати Господа Бога, Бога батьків своїх, хоча і без очищення священного!
20
20
И# ўслhша гDь є3зекjю и3 и3зцэли2 лю1ди. І почув Господь Єзекію і простив народ.
21
21
И# сотвори1ша сhнове ї}лєвы њбрётшіисz во їеrли1мэ прaздникъ њпрэсн0кwвъ сeдмь днjй въ весeліи вели1цэ хвaлzще гDа на всsкъ дeнь, леvjти же и3 свzщeнницы во nргaны гDу. І звершили сини Ізраїлеві, які знаходилися в Єрусалимі, свято опрісноків за сім днів, з великою радістю; щодня левити і священики славили Господа на інструментах, зроблених для славослів’я Господа.
22
22
И# глаг0ла є3зекjа ко всsкому сeрдцу леvjтwвъ, и5же и3мёхъ рaзумъ блaгъ ко гDу: и3 скончaша прaздникъ њпрэсн0кwвъ сeдмь днjй жрyще жeртву спасeніz и3 и3сповёдающесz гDу бGу nтє1цъ свои1хъ. І говорив Єзекія за серцем усім левитам, які мали добре розуміння в служінні Господу. І їли святкове сім днів, приносячи жертви мирні і славлячи Господа Бога батьків своїх.
23
23
И# ўсовётова вeсь соб0ръ кyпнw сотвори1ти и4ны сeдмь днjй (прaздника): и3 сотвори1ша сeдмь днjй и3нhхъ въ весeліи. І вирішило все зібрання святкувати інші сім днів, і провели ці сім днів у веселощах,
24
24
Понeже є3зекjа цaрь їyдинъ дадE начaтки всемY нар0ду тhсzщу телцє1въ и3 сeдмь тhсzщъ nвeцъ: нач†лницы же дaша лю1демъ телцє1въ тhсzщу и3 nвeцъ дeсzть тhсzщъ, и3 њсвzти1шасz свzщeнникwвъ мн0жество. тому що Єзекія, цар Юдейський, виставив для тих, що зібралися, тисячу тельців і десять тисяч дрібної худоби, і вельможі виставили для тих, що зібралися, тисячу тельців і десять тисяч дрібної худоби; і священиків освятилося вже багато.
25
25
И# возрaдовасz всS цeрковь, свzщeнницы и3 леvjти, и3 всE мн0жество їyдино и3 њбрётшіисz и3з8 їеrли1ма, и3 пришeлцы пришeдшіи t земли2 ї}левы и3 њбитaющіи во їудeи. І веселилися всі ті, що зібралися з Юдеї, і священики і левити, і все зібрання, яке прийшло від Ізраїля, і прибульці, які прийшли з землі Ізраїльської і жили в Юдеї.
26
26
И# бhсть весeліе вeліе во їеrли1мэ: ћкw t днjй соломHна, сhна давjдова царS ї}лева, не бhсть таковhй прaздникъ во їеrли1мэ. І була радість велика в Єрусалимі, тому що з днів Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, не бувало подібного до цього в Єрусалимі.
27
27
И# востaша свzщeнницы и3 леvjти и3 благослови1ша людjй, и3 ўслhшанъ бhсть глaсъ и4хъ, и3 пріи1де молeніе и4хъ въ жили1ще с™0е є3гw2 на нб7о. І встали священики і левити, і благословили народ; і почутий був голос їх, і зійшла молитва їх у святу оселю Його на небеса.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.