|
Главa }
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
| Їyда же маккавeй и3 и5же съ ни1мъ, входsще тaйнw въ сeла, созывaху ср0дники и3 пребывaюшихъ во їудeйствэ пріeмлюще собрaша до шести2 тhсzщъ мужeй. | Тим часом Іуда Маккавей і ті, що були з ним, таємно входячи у селища, скликали родичів і, приймаючи тих, що залишилися в юдействі, зібрали до шести тисяч мужів. |
|
2
|
2
|
| И# призывaху гDа призрёти на лю1ди t всёхъ попирaємыхъ, ўщeдрити же и3 хрaмъ t нечести1выхъ человBкъ њсквернeнъ | Вони взивали до Господа, щоб Він зглянувся на народ, який усі топчуть, і пожалів храм, осквернений людьми нечестивими; |
|
3
|
3
|
| поми1ловати же и3 разореный грaдъ и3 и3мёющь рaвнw со землeю бhти, и3 глaсъ кровeй вопію1щихъ къ немY ўслhшати, | щоб помилував розорене місто, близьке до того, щоб зрівнятися з землею, і почув кров, яка волає до Нього; |
|
4
|
4
|
| помzнyти же и3 безгрёшныхъ младeнцєвъ беззак0нное погублeніе и3 бы6вшаz хулє1ніz на и4мz є3гw2, и3 возненави1дэти лук†вства. | щоб згадав про беззаконне погублення безвинних немовлят і про колишні хуління Його імені, й обурився на злих. |
|
5
|
5
|
| Собрaвъ же мн0жество, маккавeй нестерпи1мь ћжE kзhкwмъ бhсть, гнёву гDню въ млcть њбрати1вшусz. | Оточивши себе багатьма, Маккавей зробився непереможним для язичників, коли гнів Господа перетворився на милість. |
|
6
|
6
|
| И# напaдаz на вє1си и3 грaды нечazннw сожигaше, и3 благоврeмєнна мэстA взимaющь, не мaлw супост†тъ побэждaше ўбивaz, | Раптово нападаючи на міста і селища, він спалював їх, і, займаючи зручні місця, немало переміг ворогів, змушуючи їх утікати; |
|
7
|
7
|
| наипaче же н0щы на такwвaz нападє1ніz въ п0мощь пріeмлzше: и3 слaва нёкаz мyжества є3гw2 прохождaше всю1ду. | переважно він обирав собі на допомогу для таких справ ночі, і чутка про його мужність розносилася всюди. |
|
8
|
8
|
| Ви1дэ же філjппъ по мaлу въ пред8успэsніе грzдyща мyжа, чaстэе же во благодeнствіихъ ўспэвaюща, ко птоломeю воев0дэ кілисmрjи и3 фінікjи писA, дабы2 помогaлъ въ цaрскихъ дёлэхъ. | Филип, бачачи, що цей муж помалу входить у силу, а частіше буває щасливий у ділах, писав до Птоломея, воєначальника Келе-Сирії і Фінікії, щоб він допоміг ділам царя. |
|
9
|
9
|
| џнъ же ск0рw и3збрaвъ нікан0ра, сhна патр0клова t пeрвэйшихъ другHвъ послA, подчини1въ є3мY t всsкихъ kзhкwвъ воwружeнныхъ ви1євъ не мeнше двaдесzти тhсzщъ, да вeсь їудeйскій р0дъ и3збіeтъ: придадe же є3мY и3 горгjю мyжа страти1га и3 въ рaтныхъ дёлэхъ и3скyсство и3мyща. | Він же, негайно обравши Никанора, сина Патроклового, одного з перших своїх друзів, послав його, підпорядкувавши йому не менше двадцяти тисяч чоловік з різних народів, знищити весь рід юдеїв; приєднав до нього і Горгія воєначальника, досвідченого у справах військових. |
|
10
|
10
|
| Ўстaви же нікан0ръ дaнь царю2, ћже ри1млzнwмъ даsшесz, двЁ тhсzщы талaнтwвъ t плэнeніz їудeйскагw нап0лнити. | Никанор ухвалив: данину у дві тисячі талантів, яку цар винен був римлянам, поповнити від полонення юдеїв. |
|
11
|
11
|
| Ѓбіе же въ помHрскіхъ грaды послA, созывaz на кyплю jудeйскихъ плённикwвъ, њбэщazсz дeвzтьдесzтъ плённикwвъ за талaнтъ дaти, не чaz мщeніz хотsщаго послёдовати є3мY t вседержи1телz. | Тому негайно послав у приморські міста, запрошуючи їх купувати у раби юдеїв і обіцяючи доставляти по дев’яносто полонених за один талант; але не очікував він тієї помсти, яка готова була прийти на нього від Всемогутнього. |
|
12
|
12
|
| Їyдэ же возвэщeно бЁ њ прищeствіи нікан0ровэ: и3 є3гдA џнъ возвэсти2 сyщымъ съ соб0ю њ пришeствіи в0инства, | Іуді ж дано було знати про прихід Никанора, і коли він передав тим, що були з ним, про прибуття війська, |
|
13
|
13
|
| ўжaсшесz и3 не вёровавше б9ію tмщeнію разбэгaхусz и3 t мёста своегw2 tступaху: | тоді боязкі й ті, що не вірили у воздаяння Боже, розбіглися, залишивши місця свої. |
|
14
|
14
|
| и3нjи же њст†вшаz вс‰ продаsху, кyпнw же гDа молsху, да и3збaвитъ t нечести1вагw нікан0ра пр0даныхъ, прeжде дaже сни1тисz, | Інші ж продавали все, що залишилося у них, і благали Господа визволити їх, проданих нечестивим Никанором раніше битви, |
|
15
|
15
|
| и3 ѓще не и4хъ рaди, то2 рaди завёта, и4же бhсть ко nтцє1мъ и4хъ, и3 призывaніz рaди честнaгw и3 великолёпагw и4мене своегw2 на ни1хъ. | якщо не для них, то заради завітів з батьками їхніми і наречення на них святого і славного імені Його. |
|
16
|
16
|
| Собрaвъ же маккавeй сyщихъ w4крестъ є3гw2 числ0мъ шeсть тhсzщъ, молsше, да не ўжaснутсz t супроти1вникwвъ, нижE да ўстрашaтсz непрaведнw грzдyщихъ на нS kзhкwвъ мн0жества, но мyжественнw да подвизaютсz, | Тоді Маккавей зібрав тих, що були з ним, числом шість тисяч мужів, і умовляв їх не страшитися ворогів і не боятися великої кількости язичників, що неправедно йдуть на них, але мужньо битися, |
|
17
|
17
|
| пред8 nчи1ма имёюще беззак0ннw на мёсто с™0е содёланную t ни1хъ ўкори1зну и3 посмэsннагw грaда њби1ду, є3щe же и3 прароди1телнагw жи1телства разрушeніе. | маючи перед очима неправедно нанесену ними образу святому місцю і розорення зганьбленого міста і порушення праотецьких настанов. |
|
18
|
18
|
| Nни1 бо на nрyжіе надёютсz кyпнw и3 на дeрзость, речE: мh же на вседержи1телz бGа могyщаго и3 грzдyщихъ мгновeніемъ низложи1ти надёемсz. | Бо, — говорив він, — вони надіються на зброю і відважність, а ми надіємося на всемогутнього Бога, Який одним помахом може подолати і тих, що йдуть на нас, і весь світ. |
|
19
|
19
|
| Воспомzнyвъ же и5мъ и3 бы6вшаz заступлє1ніz при прароди1телехъ, и3 ћкw под8 сеннахирjмомъ сто џсмьдесzтъ пsть тhсzщь погиб0ща, | Він розповів їм і про те заступництво, яке одержували їхні предки, і як при Сеннахиримі погублені сто вісімдесят п’ять тисяч мужів, |
|
20
|
20
|
| и3 въ вавmлHнэ на галaтwвъ бhвшее њполчeніе, кaкw вси2, є3гдA на брaнь пріид0ша, џсмь тhсzщъ съ четhрію тысzщами македHнzнъ, македHнzнwмъ tчazвшымсz, є3ди1ни џсмь тhсzщъ поби1ша сто2 двaдесzть тhсzщъ п0мощію дaнною и5мъ t нб7сE, и3 п0льзу мн0гу взsша. | і про битву, що була у Вавилоні проти галатів, як вони прийшли на битву в кількості лише восьми тисяч з чотирма тисячами македонян, і коли македоняни змішалися, то ці вісім тисяч погубили сто двадцять тисяч завдяки допомозі, яка була їм з неба, й одержали велику здобич. |
|
21
|
21
|
| Си1ми (воспомzновє1ніи) дeрзwстны w4ныz постaвивъ и3 готHвы ўмрeти за зак0ны и3 nтeчество, четверочaстно в0инство постaви: | Такими розповідями зробивши їх безстрашними і готовими померти за закони і батьківщину, він розділив військо на чотири загони, |
|
22
|
22
|
| ўчини1въ и3 брaтію свою2 воев0дами nбоегw2 њполчeніz, сjмwна и3 їHсифа и3 їwнаfaна, поддaвъ коемyждо тhсzщу и3 пsть сHтъ, | призначивши вождями кожного загону братів своїх: Симона, Йосифа та Іонафана, і підпорядкувавши кожному по тисячі п’ятсот чоловік. |
|
23
|
23
|
| є3щe же и3 є3леазaру (повелёвъ) чести2 с™yю кни1гу и3 дaвъ знaменіе п0мощи б9ію, пeрвому полкY сaмъ предводи1телствуz сразjсz съ ніканоромъ. | Потім наказав Єлеазару читати священну книгу, і, обнадіявши Божою допомогою, сам прийняв провід над передовим загоном і вступив у битву з Никанором. |
|
24
|
24
|
| Бhвшу же и5мъ вседержи1телю споб0рнику, ўби1ша супостaтwвъ б0лэе девzти2 тhсzщъ, ћзвеныхъ же и3 безчленныхъ б0лшую чaсть сотворища в0євъ нікан0ровыхъ, всёхъ же въ бёгство понyдиша. | Оскільки помічником їх був Усемогутній, то вони побили ворогів понад дев’ять тисяч, і ще більшу частину Никанорового війська залишили пораненими і покаліченими, і всіх змусили втікати. |
|
25
|
25
|
| Срeбреники же t пришeдшихъ на кyплю и4хъ взsша. | Узяли і гроші у тих, що прийшли купувати їх; переслідували їх на значну відстань, і повернулися, будучи зупинені часом. |
|
26
|
26
|
| Гони1вше же и4хъ ѕёлнэ, возврати1шасz t врeмене заключeни: бЁ бо (дeнь) пред8 суббHтою, сеS рaди вины2 не продолжи1ша гонsще и5хъ. | Бо це був день перед суботою; з цієї причини вони і не продовжували гнатися за ними. |
|
27
|
27
|
| nр{жіz же и4хъ собирaюще и3 коры6сти t супост†тъ teмлюще, суббHту прaздноваху попремн0гу благословsще и3 и3сповёдаюшесz гDеви спcшему и5хъ въ дeнь сeй, начaло млcти ўчини1вшему и5мъ. | Зібравши ж за ними зброю і знявши обладунок з ворогів, вони святкували суботу, щиро дякуючи і прославляючи Господа, Який спас їх у той день і Який почав являти їм Своє милосердя. |
|
28
|
28
|
| По суббHтэ же немwщнhмъ и3 сиротaмъ, и3 вдовaмъ (и3 њби6димымъ) раздэли1вше t корhстэй, прHчаz сaми и3 џтроцы раздэли1ша. | Після суботи, виділивши зі здобичі калікам, удовам і сиротам, інше розділили між собою і дітьми своїми. |
|
29
|
29
|
| Сі‰ же содёzвше и3 џбщую моли1тву сотв0рше, млcрдаго гDа молsху, въ конeцъ примири1тисz рабHмъ свои6мъ. | Закінчивши це, вони встановили громадську молитву, і благали милосердого Господа остаточно примиритися з рабами Своїми. |
|
30
|
30
|
| И# t сyщихъ съ тімоfeемъ и3 вакхjдомъ проти1вныхъ мн0жае двaдесzти тhсzщъ ўби1ша и3 тверды6ни ѕэлw2 высHкіz њдержaша, и3 мнHгіz коры6сти раздэли1ша, равночaстнэ себЁ и3 немощны6мъ, и3 сиротaмъ и3 вдовaмъ, є3щe же и3 старёйшинамъ сотв0рше. | І тоді, як Тимофій і Вакхид напали на них спільно, вони побили понад двадцять тисяч і легко оволоділи високими фортецями; вони розділили дуже багато здобичі рівними частинами між собою й каліками і сиротами і вдовами, ще ж і старійшинами. |
|
31
|
31
|
| Собрaвше же nрyжіz и4хъ, прилёжнэ вс‰ положи1ша въ мёстэхъ благоврeменныхъ, пр0чыz же коры6сти во їеrли1мъ принес0ша. | Зібравши після них зброю, ретельно склали все у зручних місцях, іншу ж здобич принесли у Єрусалим. |
|
32
|
32
|
| И# філaрха тімоfeева ўби1ша мyжа беззак0ннЁйшаго и3 вельми2 їудewвъ њѕл0бившаго, | Убили і вождя військ Тимофієвих, людину дуже нечестиву, яка заподіяла багато зла юдеям. |
|
33
|
33
|
| иобэди1тєлнаz же прaзднующе во nтeчествэ, зажeгшихъ свzшє1ннаz вратA, калісfeна и3 нёкіихъ и3нhхъ сожг0ша ўбёгшихъ во є3ди1ну хрaмину, и5же дост0йную мздY нечeстіz воспріsша. | Потім, торжествуючи перемогу на батьківщині, вони спалили Каллисфена і деяких інших, які спалили священні ворота й утекли в один дім, так що ці за своє нечестя понесли гідну відплату. |
|
34
|
34
|
| Треклsтёйшій же нікан0ръ, и4же тысzщу купцє1въ на кyплю їудewвъ приведhй, | А найзлочинніший Никанор, який привів тисячу купців для купівлі юдеїв, |
|
35
|
35
|
| смирeнъ п0мощію гDнею t тёхъ, и5хже проти1ву себє2 за ничт0же вмэнsше, слaвную tложи1въ ри1зу, чрез8 средиземное (м0ре) бэглецA w4бразомъ ўединена себE сотв0рь, пріи1де во ґнтіохjю преѕёлнэ неблагополyченъ њ погублёніи в0инства. | за допомогою Божою посоромлений був тими, яких вважав за ніщо, і, скинувши розкішний одяг, під виглядом біглого раба через внутрішні землі прийшов один в Антиохію, вкрай засмучений поразкою війська. |
|
36
|
36
|
| И# и4же њбэщA ри1млzнwмъ дaнь воздaти t плэнeніz їеrли1мскагw, проповёдаше, ±кw защи1тителz бGа и3мёютъ їудeи, и3 сегw2 рaди не ўzзвлsеми сyть їудeє, занE послёдуютъ зак0нwмъ t тогw2 ўстaвлєнымъ. | Той, який взявся доставити римлянам данину від полонених у Єрусалимі, оголосив, що юдеї мають захисником Бога, і таким чином залишаються неушкодженими, тому що підкорюються установленим від Бога законам. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
