Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 10

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Главa ‹	Глава 10

1	1
Маккавeй же и3 и5же съ ни1мъ бsху, гDу и5хъ защищaющу, хрaмъ ќбw и3 грaдъ воспріsша:	Маккавей же і ті, що були з ним, під проводом Господа, знову зайняли храм і місто,
2	2
к†пища же t и3ноплемeнникwвъ на т0ржищи ўстр0єннаz, є3щe же и3 трє1бища раскопaша,	а побудовані іноплемінниками на площі жертовники і капища зруйнували.
3	3
и3 њчи1стивше хрaмъ, и4нъ nлтaрь сотвори1ша, и3 разжeгше кaменіе и1 взeмше џгнь t ни1хъ, принес0ша жeртву по двою2 лёту и шeсти мцcэхъ, и3 fmміaмъ и3 свёщники, и3 хлёбwвъ предложeніе сотвори1ша.	Очистивши храм, вони спорудили інший жертовник; розпаливши камені і взявши з них вогонь, принесли жертву після дворічної перерви, зробили кадильницю і свічники і предкладення хлібів.
4	4
Сі‰ же сотв0рше, молsху гDа пaдше ни1цъ, да не ктомY въ сицєвaz ѕл†z впадyтъ, но ѓще когдA и3 согрёшатъ, t негw2 съ кр0тостію да наказyютсz, ґ не вaрварwмъ и3 хyльнымъ kзhкwмъ предадsтсz.	Влаштувавши все це, вони молили Господа, падаючи ниць, щоб їм не зазнавати більше таких бід; якщо ж коли і згрішать, те нехай покарає Він їх милостиво, не віддаючи богохульним і жорстоким язичникам.
5	5
И# въ џньже дeнь хрaмъ t и3ноплемє1нникъ њскверни1сz, случи1сz въ т0й же дeнь њчищeнію бhти хрaма, двaдесzть пsтагw днE мцcа, и4же є4сть хаслevъ.	У той самий день, в який осквернений був храм іноплемінниками, звершилося й очищення храму, у двадцять п’ятий день того самого місяця Хаслева.
6	6
И# съ весeліемъ прaздноваху днjй џсмь по w4бразу сёней, поминaюще, ћкw прeжде мaлагw врeмене прaздникъ сённицъ въ горaхъ и3 въ пещeрахъ ѕвюри1нымъ w4бразомъ бsху провождaюще.	І провели вони у веселощах вісім днів за подобою свята кущів, згадуючи, як незадовго перед тим часом вони проводили свято кущів, подібно до звірів, у горах і печерах.
7	7
Сегw2 рaди fЂрси и3 вBтви зелє1ныz, є3щe же и3 фjніки и3мёюще, пBсни приношаху бlгопоспэши1вшему њчтcити мёсто своE.	Тому вони з жезлами, оповитими плющем, і з квітучими гілками і пальмами підносили хвальні пісні Тому, Який благопоспішив очистити місце Своє.
8	8
И# ўзак0ниша џбщимъ повелёніемъ и3 ўставленіемъ всемY kзhку їудeйску по вс‰ лBта прaздновати дни6 сі‰.	І загальним рішенням і вироком визначили — всьому юдейському народу святкувати ці дні щорічно.
9	9
И# ґнтіохъ ќбw, и4же проименовaшесz є3піфaнъ, кончи1ну тaкw и3мЁ.	Така була кончина Антиоха, прозваного Єпифаном.
10	10
Нн7э же ±же њ є3vпaторэ ґнті0хэ, сhнэ нечести1вагw бhвшемъ, речeмъ, сокращaюще ѕла†z, ±же во брaнехъ сотворє1на сyть.	Тепер викладемо, що відбувалося за Антиоха Евпатора, сина того нечестивця, обмежуючись лихами воєн.
11	11
Сeй бо воспріsвъ цaрствіе, постaви над8 дэлaми цaрскими лmсjю нёкоего, кілисmрjи же и3 фінікjи воев0ду первоначaлнаго.	Прийнявши царство, він доручив управління якомусь Лісію, головному воєначальнику Келе-Сирії і Фінікії.
12	12
Птоломeй бо нарицaемый мaкрwнъ прaвду соблюдaти произв0ливъ ко їудewмъ бhвшаz рaди къ ни6мъ њби1ды, покушaшесz ±же къ ни6мъ ми1рнw препроводи1ти.	Бо Птоломей, на прізвисько Макрон, вважав за краще дотримуватися справедливости щодо юдеїв, після несправедливостей, які були стосовно них, і намагався справи з ними закінчувати мирно.
13	13
Тёмже њклеветaнъ t другHвъ ко є3vпaтору и3 чaстw нарицaемь ѓкибы предaтель, понeже кЂпръ ввёрениый t філоми1тора њстaви и3 ко ґнті0ху є3піфaну tи1де, нижE честнhz влaсти и3мyщь, t печaли њтрави1въ себE жив0тъ скончA.	Тому на нього звели наклеп улюбленці перед Евпатором, і, всюди чуючи назву зрадника за те, що він залишив довірений йому від Филометора Кіпр і перейшов до Антиоха Єпифана, він, не маючи почесної влади, від суму отруїв себе, і так скінчив життя своє.
14	14
Горгjа же бhвъ воев0да над8 мэстaми, собирaше чужди1хъ в0євъ и3 непрестaннw на їудє1и рaтоваше.	Горгій же, ставши у тих місцях воєначальником, утримував наймані війська і безупинно підтримував війну проти юдеїв.
15	15
Съ ни1мъ же кyпиw и3 їдумeане њбдержaще крBпкіz тверды6ни њбучaху їудewвъ, и3 и3згонsемыхъ и3з8 їеrли1ма пріeмлюще, рaтовати начинaху.	Разом з ним і ідумеї, які володіли зручними укріпленнями, тривожили юдеїв, і, приймаючи до себе вигнаних з Єрусалима, починали війни.
16	16
Сyщіи же со маккавeомъ сотв0рше моли1тву и3 моли1вше бGа споб0рника и5мъ бhти, на їдумє1йскіz тверды6ни ўстреми1шасz.	Ті ж, що були з Маккавеєм, звершуючи моління і благаючи Бога бути помічником їм у війні, кинулися на укріплення ідумеїв.
17	17
Къ ни6мъ же и3 приступи1вше мyжественнw њдержaша мэстA, всBмъ же на стэнЁ рaтующымъ tмсти1ша и3 срэтaющихсz закалaху, ўби1ша же не мeнше двaдесzти тhсzщъ.	І, зробивши на них сильний напад, вони оволоділи цими місцями, помстилися всім, хто бився на стінах, умертвляли всіх, хто траплявся назустріч, і побили не менше двадцяти тисяч.
18	18
И#збёгшымъ же иBкіимъ не мeнши девzти2 тhсzщъ въ двЁ п›рги крBпки ѕэлw2 и3 вс‰, ±же проти1ву њблежeніz, и3мyщыz,	Не менше дев’яти тисяч утекли у дві дуже міцні вежі, зебезпечені всім проти облоги.
19	19
маккавeй њстaвивъ сjмwна и3 їHсифа, є3щe же и3 закхeа и3 и5же съ ни1мъ доволиыхъ ко њблежeнію и4хъ, на нyжднаz мэстA сaмъ tи1де.	Залишивши Симона і Йосифа і ще Закхея з достатньою кількістю людей для облоги їх, Маккавей сам вирушив у такі місця, де він більше потрібен був.
20	20
Сyщіи же съ сjмwномъ сребролюби1віи t нёкіихъ, и4же въ п›ргахъ, сребр0мъ прельщeни, и3 сeдмьдесzтъ тhсzщъ дрaхмъ взeмше, њстaвиша нёкіихъ и3збэжaти.	А ті, що були із Симоном, будучи сріблолюбними, дали деяким з тих, що знаходилися у вежах, підкупити себе грішми; одержавши сімдесят тисяч драхм, дозволили деяким утекти.
21	21
Е#гдa же возвэсти1сz маккавeю њ бhвшемъ, собрaвъ начaлники людjй, порицaше, ћкw за сребро2 продaша брaтію, супостaтwвъ на ни1хъ tпусти1вше.	Коли донесено було Маккавею про те, що сталося, він, зібравши народних вождів, докоряв їм, що вони за срібло продали братів, відпустивши ворогів їхніх.
22	22
Си1хъ u5бо предaтелей бhвшихъ ўби2 и3 внезaпу двЁ п›рги разруши2.	Цих людей, які зробилися зрадниками, він віддав на смерть, і негайно оволодів двома вежами.
23	23
Nрyжіемъ же во всёхъ и3 рукaми благоуспэвaz, погуби2 въ двY твердhнехъ б0лэе двaдесzти тhсzщъ.	Маючи постійно успіх у зброї, яка була у руках його, він знищив у цих двох укріпленнях понад двадцять тисяч чоловік.
24	24
Тімоfeй же, и4же прeжде t їудє1й бhсть поражeнъ, собрaвъ в0євъ стрaнныхъ мн0жество, и3 во ґсjи бhвщихъ к0нникwвъ собрaвъ не мaлw, приjде ѓки nрyжіемъ їудeю хотsщь взsти.	Тимофій же, раніше переможений юдеями, зібрав дуже численне військо з чужоземців, зібрав чимало і вершників, що були в Азії, і з’явився в Юдею з наміром завоювати її.
25	25
Маккавeй же и3 сyщіи съ ни1мъ, приближaющусz томY, ко моли1твэ б9ій њбратишасz, главы6 землeю посhпавше и3 чрє1сла врeтищами препоsсавше,	При його наближенні ті, що були з Маккавеєм, звернулися у молитві до Бога, посипавши землею голови й оперезавши стегна веретищами.
26	26
пред nлтaрнымъ прaгомъ ни1цъ пaдше, молsху млcтива и5мъ бhти, враждовaти же враждyющымъ на ни1хъ и3 супостaтwмъ проти1витсz ћкw зак0нъ глаг0летъ.	Припадаючи до підніжжя жертовника, вони благали Його, щоб Він був милостивим до них, був ворогом ворогам їхнім і супротивником супротивникам, як говорить закон.
27	27
Бhвше же по моли1твэ, воспріeмше nр{жіz далeче и3з8 грaда и3зыд0ша: прибли1жшежесz къ супостaтwмъ, њ себЁ стaша.	Звершивши молитву, вони взяли зброю і далеко відійшли від міста; наблизившись же до ворогів, зупинилися.
28	28
С0лнцу же возсіzвающу, nбои2 сразишасz: сjи ќбw спорyчника и3мyще благополyчіz и3 побёды съ добродётелію ко гDу прибёжище, nни1 же воев0ду брaней ўчини1ща ћрость.	Коли зійшло сонце, ті й інші вступили у битву — одні, в доблесті своїй, маючи запорукою успіху і перемоги пристановище у Господі, інші, — поставивши проводирем битви лють.
29	29
Пребывaющей же крёпцейй брaни, kви1шасz супостaтwмъ t нб7сE мyжіе пsть на к0нехъ зл†ты ўзды6 и3мyщихъ, благолёпни, и3 прaвzще їудewвъ двA:	Коли відбулася завзята битва, то супротивникам явилися з неба п’ять величних мужів на конях із золотими вуздами, і двоє з них були на чолі юдеїв:
30	30
и3 маккавeа средЁ себє2 вземше и3 защищaюще свои1мъ всеорyжіемъ невреди1ма сохранsху, на супостaты же стрёлы и3 мHлніи метaху: тёмже смэси1вшесz невидёніемъ сэчaхусz мzтeжа и3сп0лнени.	вони взяли Маккавея у середину до себе і, покриваючи своїм озброєнням, зберігали його неушкодженим, на супротивників же кидали стріли і блискавки, так що вони, змішавшись від осліплення і сповнені страху, самі себе уражали.
31	31
Ўбіeнныхъ же бhсть двaдесzть тhсzщъ и3 пsтсwть сHтъ, к0нныхъ же шeсть сHтъ.	Побито було двадцять тисяч п’ятсот піших і шістсот кінних.
32	32
Сaмъ же тімоfeй побэбжE въ газaру глаг0лемую твердhню, ѕэлw2 крёпкую, воев0дствующу тaмw херeю.	Сам Тимофій утік у фортецю, називану Газара, дуже міцну, яка знаходилася під начальством Херея.
33	33
Маккавeй же и3 сyщіи съ нимъ вeселw њбсэд0ша крёпость дни6 четhри.	Ті, що були з Маккавеєм, весело облягали цю фортецю протягом чотирьох днів.
34	34
сyщіи же внyтрь на твeрдость мёста ўповaюще, пaче мёры хyлzху и3 словесA беззакHннаz и3зношaху.	А ті, що знаходилися у фортеці, впевнені у неприступності цього місця, надмірно лихословили і промовляли хульні слова.
35	35
Ћвльшужесz пsтому дню2 двaдесzть ю4ношей, и5же съ маккавeемъ бёху, разжeгшесz ћростію хулeніz рaди, прибли1жившесz ко стэнЁ, мyжественнw и3 ѕвэроwбрaзною ±ростію прилучи1вшихсz разсэцaху.	На світанку п’ятого дня двадцять юнаків з тих, що були з Маккавеєм, запалившись гнівом від такого лихослів’я, хоробро кинулися на стіну і зі звірячою люттю уражали кожного, хто траплявся.
36	36
И#нjи же под0бнэ возшeдше съ нyждею къ сyщымъ внyтрь, зажигaху п›рги, и3 возжeгше nгни6ща, живhхъ хyльникwвъ сожг0ша.	Інші також кинулися під час сум’яття на тих, що знаходилися всередині, підпалювали вежі, і, розпаливши багаття, спалювали хульників живими; інші розбивали ворота, і, впустивши у них решту війська, оволоділи містом;
37	37
И#нjи же вратA разсэк0ша, и3 впусти1вше пр0чій п0лкъ, взsша грaдъ, и3 тімоfeа скрhвшагосz въ нёкоемъ рвЁ заклaша, и3 брaта є3гw2 херeа и3 ґполлwфaна.	Тимофія ж, який сховався у рові, убили, так само як і брата його Херея, й Аполлофана.
38	38
Сі‰ же сотв0рше съ пёсньми и3 и3сиовёданьми благословлsху гDа бlгодётелz вели1каго ї}лю и3 побёду и5мъ дaвшаго.	Звершивши це, вони з піснями і славослів’ями подякували Господу, Який так багато благодіяв Ізраїлю і дарував їм перемогу.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт