Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 11

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Главa №i	Глава 11

1	1
И# бhсть по возвращeніи лёта, во врeмz и3схождeніz царeй (на брaнь), и3 послA давjдъ їwaва и3 џтроки сво‰ съ ни1мъ, и3 всего2 ї}лz: и3 расточи1ша сhны ґммw6ни и3 њбсэд0ша w4крестъ раввafа, и3 давjдъ сёде во їеrли1мэ.	Через рік, у той час, коли виходять царі в походи, Давид послав Іоава і слуг своїх з ним і всіх ізраїльтян; і вони вразили аммонитян і обложили Равву; Давид же залишався в Єрусалимі.
2	2
И# бhсть при вeчерэ, и3 востA давjдъ t л0жа своегw2, и3 хождaше на кр0вэ д0му цaрскагw, и3 ўви1дэ женY съ кр0ва мhющуюсz: женa же вз0ромъ добрA велми2:	Одного разу надвечір Давид, вставши з постелі, прогулювався на покрівлі царського дому і побачив з покрівлі жінку, яка купається; а та жінка була дуже красива.
3	3
и3 послA давjдъ, и3 взыскA женY, и3 речE: не сіs ли вирсавjа дщeрь є3ліaвлz, женA ўрjи хеттeанина;	І послав Давид розвідати, хто ця жінка? І сказали йому: це Вирсавія, дочка Елиама, дружина Урії хеттеянина.
4	4
И# послA давjдъ слуги6, и3 взS ю5, и3 вни1де къ нeй, и3 преспA съ нeю: и3 тA бЁ њчи1стиласz t нечистоты2 своеS, и3 возврати1сz въ д0мъ св0й.	Давид послав слуг узяти її; і вона прийшла до нього, і він спав з нею. Коли ж вона очистилася від нечистоти своєї, повернулася в дім свій.
5	5
И# зачaтъ женA во чрeвэ: и3 послaвши возвэсти2 давjду и3 речE: сE, ѓзъ є4смь во чрeвэ и3мyщаz.	Жінка ця зробилася вагітною і послала сповістити Давида, говорячи: я вагітна.
6	6
И# послA давjдъ ко їwaву, глаг0лz: посли2 ко мнЁ ўрjю хеттeанина. И# послA їwaвъ ўрjю къ давjду.	І послав Давид сказати Іоаву: пришли до мене Урію хеттеянина. І послав Іоав Урію до Давида.
7	7
И# пріи1де ўрjа и3 вни1де къ немY, и3 вопроси2 є3го2 давjдъ њ ми1рэ їwaва и3 њ ми1рэ людjй и3 њ ми1рэ брaни.	І прийшов до нього Урія, і розпитав його Давид про становище Іоава і про становище народу, і про хід війни.
8	8
И# речE давjдъ ко ўрjи: и3ди2 въ д0мъ тв0й, и3 ўмhй н0зэ твои2. И# и3зhде ўрjа и3з8 д0му царeва, и3 и4де в8слёдъ є3гw2 снёдь царeва.	І сказав Давид Урії: йди додому й омий ноги свої. І вийшов Урія з дому царського, а слідом за ним понесли і царську страву.
9	9
И# спA ўрjа пред8 враты2 д0му царeва съ рабы6 господи1на своегw2, ґ не и4де въ д0мъ св0й.	Але Урія спав біля воріт царського дому з усіма слугами свого господаря, і не пішов у свій дім.
10	10
И# возвэсти1ша давjду, глаг0люще: ћкw не ходи2 ўрjа въ д0мъ св0й. И# речE давjдъ ко ўрjи: не съ пути1 ли пришeлъ є3си2; почто2 не вшeлъ є3си2 въ д0мъ тв0й;	І донесли Давиду, говорячи: не пішов Урія в дім свій. І сказав Давид Урії: ось, ти прийшов з дороги; чому ж не пішов ти в дім свій?
11	11
И# речE ўрjа къ давjду: ківHтъ б9ій и3 ї}ль и3 їyда пребывaютъ въ кyщахъ, и3 господи1нъ м0й їwaвъ и3 раби2 господи1на моегw2 на лицы2 сeлъ пребывaютъ, ѓзъ же вни1ду ли въ д0мъ м0й ћсти и3 пи1ти и3 спaти съ жен0ю моeю; кaкw; живA душA твоS, ѓще сотворю2 глаг0лъ сeй.	І сказав Урія Давиду: ковчег [Божий] і Ізраїль й Іуда знаходяться в наметах, і господар мій Іоав і раби господаря мого перебувають у полі, а я ввійшов би в дім свій їсти і пити і спати зі своєю дружиною! Клянуся твоїм життям і життям душі твоєї, цього я не зроблю.
12	12
И# речE давjдъ ко ўрjи: посэди2 здЁ и3 днeсь, и3 заyтра tпущy тz. И# пребhсть ўрjа во їеrли1мэ въ т0й дeнь и3 во ќтрешній.	І сказав Давид Урії: залишся тут і на цей день, а завтра я відпущу тебе. І залишився Урія в Єрусалимі на цей день до завтра.
13	13
И# призвA є3го2 давjдъ, и3 kдE пред8 ни1мъ и3 піsше, и3 ўпои2 є3го2, и3 tи1де въ вeчеръ спaти на л0же своE съ рабы6 господи1на своегw2, въ д0мъ же св0й не и4де.	І запросив його Давид, і їв Урія перед ним і пив, і напоїв його Давид. Але ввечері Урія пішов спати на постіль свою з рабами господаря свого, а у свій дім не пішов.
14	14
И# бhсть ќтро, и3 написA давjдъ писaніе ко їwaву, и3 послA рук0ю ўрjиною.	Зранку Давид написав листа до Іоава і послав його з Урією.
15	15
И# написA въ писaніи, глаг0лz: введи2 ўрjю проти1ву брaни крёпкіz и3 возврати1тесz вспsть t негw2, да ћзвенъ бyдетъ и3 ќмретъ.	В листі він написав так: поставте Урію там, де буде найсильніша битва, і відступіть від нього, щоб він був уражений і помер.
16	16
И# бhсть є3гдA стрежaше їwaвъ ў грaда, и3 постaви ўрjю на мёстэ, и3дёже вёдzше, ћкw мyжіе си1льни тaмw.	Тому, коли Іоав облягав місто, то поставив він Урію на такому місці, про яке знав, що там хоробрі люди.
17	17
И# и3зыд0ша мyжіе и3з8 грaда и3 біsхусz со їwaвомъ: и3 пад0ша t людjй t рабHвъ давjдовыхъ, ќмре же и3 ўрjа хеттeанинъ.	І вийшли люди з міста й билися з Іоавом, і впали деякі з народу, зі слуг Давидових; був убитий також і Урія хеттеянин.
18	18
И# послA їwaвъ, и3 возвэсти2 давjду вс‰ словесA, ±же њ брaни, глаг0лати къ царю2.	І послав Іоав донести Давиду про весь хід битви.
19	19
И# заповёда (їwaвъ) послY, глаг0лz: є3гдA скончaеши вс‰ рBчи, ±же t брaни, къ царю2 глаг0лати,	І наказав посланому, говорячи: коли ти розповіси цареві про весь хід битви
20	20
и3 бyдетъ ѓще разгнёваетсz цaрь и3 речeтъ ти2: почто2 прибли1жистесz ко грaду на брaнь; не вёдасте ли, ћкw стрэлsти бyдутъ съ стэны2;	і побачиш, що цар розгнівався, і скаже тобі: «навіщо ви так близько підходили до міста битися? хіба ви не знали, що зі стіни будуть кидати на вас?
21	21
кто2 ўби2 ґвімелeха сhна їероваaлz сhна ни1рова; не женa ли вeрже нaнь ўл0мкомъ жeрнова съ стэны2, (и3 ўрази2 є3го2,) и3 ќмре въ fамaсэ; почто2 приступaсте къ стэнЁ; и3 речeши: и3 рaбъ тв0й ўрjа хеттeанинъ (ўбіeнъ бhсть, и3) ќмре.	хто убив Авимелеха, сина Ієроваалового? чи не жінка кинула на нього зі стіни уламок жорна [й уразила його], і він помер у Тевеці? Навіщо ж ви близько підходили до стіни?», тоді ти скажи: і раб твій Урія хеттеянин також [уражений і] помер.
22	22
И# и4де пос0лъ їwaвль къ царю2 во їеrли1мъ, и3 пріи1де, и3 возвэсти2 давjду вс‰, є3ли6ка глаг0ла є3мY їwaвъ, вс‰ глаг0лы брaни. И# разгнёвасz давjдъ на їwaва и3 речE къ послY: почто2 прибли1жистесz ко грaду би1тисz; не вёдасте ли, ћкw ћзвени бyдете со стэны2; кто2 ўби2 ґвімелeха сhна їероваaлz; не женa ли вeрже нaнь ўл0мокъ жeрнова со стэны2, и3 ќмре въ fамaсэ; почто2 прибли1жистесz къ стэнЁ;	І пішов [посланий від Іоава до царя в Єрусалим], і прийшов, і розповів Давиду про все, для чого послав його Іоав, про весь хід битви. [І розгнівався Давид на Іоава і сказав посланому: навіщо ви близько підходили до міста битися? хіба ви не знали, що вас уражати будуть зі стіни? хто убив Авимелеха, сина Ієроваалового? чи не жінка кинула на нього зі стіни уламок жорна, і він помер у Тевеці? Навіщо ви близько підходили до стіни?]
23	23
И# речE пос0лъ къ давjду: ћкw ўкрэпи1шасz на ны2 мyжіе и3 и3зыд0ша на ны2 на село2, и3 гони1хомъ \| до врaтъ грaда:	Тоді посланий сказав Давиду: долали нас ті люди і вийшли до нас у поле, і ми переслідували їх до входу у ворота;
24	24
и3 стрэлsша стрэлцы2 со стэны2 на рабы6 тво‰, и3 ўмр0ша t џтрwкъ цaрскихъ, и3 рaбъ тв0й ўрjа хеттeанинъ ќмре.	тоді стріляли стрільці зі стіни на рабів твоїх, і померли деякі з рабів царя; помер також і раб твій Урія хеттеянин.
25	25
И# речE давjдъ къ послY: си1це да речeши ко їwaву: да не бyдетъ ѕло2 пред8 nчи1ма твои1ма сл0во сіE, ћкw nвогдA ќбw си1це, nвогдa же и3нaкw поzдaетъ мeчь: ўкрэпи2 брaнь твою2 на грaдъ, и3 раскопaй и5: и3 ўкрэпи2 є3го2.	Тоді сказав Давид посланому: так скажи Іоаву: «нехай не бентежить тебе ця справа, тому що меч поїдає іноді того, іноді цього; посиль війну твою проти міста і зруйнуй його». Так підбадьор його.
26	26
И# ўслhша женA ўрjина, ћкw ќмре ўрjа мyжъ є3S, и3 рыдaше по мyжи своeмъ.	І почула дружина Урії, що помер Урія, чоловік її, і плакала за чоловіком своїм.
27	27
И# прeйде плaчь, и3 послA давjдъ, и3 введE ю5 въ д0мъ св0й, и3 бhсть є3мY женA, и3 роди2 є3мY сhна. И# ѕ0лъ kви1сz глаг0лъ, є3г0же сотвори2 давjдъ, пред8 nчи1ма гDнима.	Коли скінчився час плачу, Давид послав, і взяв її в дім свій, і вона стала його дружиною і народила йому сина. І було це діло, яке вчинив Давид, зле в очах Господа.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт