Главa д7
|
Глава 4
|
|
|
1
|
1
|
И# слhша їевосfeй сhнъ саyль, ћкw ќмре ґвени1ръ сhнъ ни1ровъ въ хеврHнэ, и3 њслабёша рyцэ є3гw2, и3 вси2 мyжіе ї}лєвы и3знемог0ша.
|
І почув [Ієвосфей,] син Саулів, що помер Авенир у Хевроні, й опустилися руки його, і весь Ізраїль збентежився.
|
2
|
2
|
И# двA м{жа старBйшины полкHвъ їевосfeа сhна саyлz: и4мz є3ди1ному ваанA и3 и4мz друг0му рихaвъ, сhнове реммHна вирwfeйскагw t сынHвъ веніамjнихъ: ћкw вирHfъ вмэнsшесz въ сынёхъ веніамjнихъ.
|
У [Ієвосфея,] сина Саулового, два було начальники війська; ім’я одного — Баана й ім’я другого — Рихав, сини Реммона беерофянина, з нащадків Веніамінових, бо і Беероф зараховувався до Веніаміна.
|
3
|
3
|
И# tбэг0ша вирwfeє въ геfeмъ, и3 бёша тaмw живyще до днeшнzгw днE.
|
І втекли беерофяни в Гиффаїм і залишилися там прибульцями до цього дня.
|
4
|
4
|
И# їwнаfaну сhну саyлю сhнъ бЁ хр0мъ ногaма, сhнъ пzти2 лётъ: и3 т0й, є3гдA пріи1де возвэщeніе њ саyлэ и3 їwнаfaнэ сhнэ є3гw2 t їезраeлz, и3 взsтъ є3го2 пёстунница є3гw2, и3 бэжA: и3 бhсть тщaщейсz є4й на tшeствіе, и3 падE, и3 њхромЁ, и4мz же є3мY мемфівосfeй.
|
В Іонафана, сина Саулового, був син кульгавий. П’ять років було йому, коли прийшла звістка про Саула та Іонафана з Ізрееля, і нянька, узявши його, побігла. І коли вона бігла поспішно, то він упав, і зробився кульгавим. Ім’я його Мемфивосфей.
|
5
|
5
|
И# поид0ста сhнове реммHна вирwfeйскагw, рихaвъ и3 ваанA, и3 внид0ста во врeмz зн0z дневнaгw въ д0мъ їевосfeовъ, и3 т0й почивaше на nдрЁ въ полyдне:
|
І пішли сини Реммона беерофянина, Рихав і Баана, і прийшли в саму спеку дня до дому Ієвосфея; а він спав на постілі опівдні.
|
6
|
6
|
и3 сE, врaтникъ д0му њчищaше пшени1цу и3 воздремA и3 спaше, рихaвъ же и3 ваанA брaтіz ўтаи6вшасz внид0ста въ д0мъ:
|
[А воротар дому, який очищав пшеницю, задрімав і заснув] і Рихав і Баана, брат його, ввійшли усередину дому, ніби для того, щоб узяти пшениці; і вразили його в живіт і утекли.
|
7
|
7
|
їевосfeй же почивaше на nдрЁ своeмъ въ л0жницэ своeй: и3 би1ста є3го2, и3 ўмертви1ста є3го2, и3 tsста главY є3гw2, и3 взsста главY є3гw2, и3 tид0ста путeмъ и4же на зaпадъ всю2 н0щь:
|
Коли вони ввійшли в дім, [Ієвосфей] лежав на постілі своїй, у спальній кімнаті своїй; і вони вразили його, і умертвили його, і відрубали голову його, і взяли голову його із собою, і йшли безлюдною дорогою всю ніч;
|
8
|
8
|
и3 принес0ста главY їевосfeову къ давjду въ хеврHнъ и3 рёста къ царю2: сE, главA їевосfeа сhна саyлова врагA твоегw2, и4же и3скaше души2 твоеS, и3 дадE гDь господи1ну нaшему царю2 tмщeніе врагHвъ є3гw2, ћкоже дeнь сeй, t саyла врагA твоегw2 и3 t сёмене є3гw2.
|
і принесли голову Ієвосфея до Давида в Хеврон і сказали цареві: ось голова Ієвосфея, сина Саула, ворога твого, який шукав душі твоєї; нині Господь помстився за господаря мого царю Саулу, [ворогові твоєму] і нащадкам його.
|
9
|
9
|
И# tвэщA давjдъ рихaву и3 ваанЁ брaту є3гw2, сынHмъ реммHна вирwfeйскагw, и3 речE и4ма: жи1въ гDь, и4же и3збaви дyшу мою2 t всsкіz ск0рби:
|
І відповів Давид Рихаву і Баані, братові його, синам Реммона беерофянина, і сказав їм: живий Господь, Який визволив душу мою від усякої скорботи!
|
10
|
10
|
и4бо возвэсти1вый мнЁ, ћкw ќмре саyлъ и3 їwнаfaнъ, и3 т0й бsше ѓки благовэствyzй предо мн0ю, и3 ћхъ є3го2 и3 ўби1хъ є3го2 въ секелaзэ, є3мyже д0лженъ бёхъ дaти дaръ:
|
якщо того, хто приніс мені звістку, сказавши: «ось, помер Саул, [та Іонафан]», і хто вважав себе радісним вісником, я схопив і убив його в Секелагу, замість того, щоб дати йому нагороду,
|
11
|
11
|
и3 нн7э мyжіе лукaвіи ўби1ша мyжа прaведна въ домY є3гw2 на nдрЁ є3гw2, и3 нн7э взыщY кр0ве є3гw2 t руки2 вaшеz и3 и3скореню2 вaсъ t земли2.
|
то тепер, коли негідні люди убили людину невинну в її домі на постелі її, невже я не стягну крови його від руки вашої і не знищу вас із землі?
|
12
|
12
|
И# заповёда давjдъ nтрокHмъ свои6мъ, и3 ўби1ша и4хъ, и3 tсэк0ша рyцэ и4хъ и3 н0зэ и4хъ, и3 повёсиша и5хъ над8 и3ст0чникомъ въ хеврHнэ, и3 главY їевосfeову погреб0ша во гр0бэ ґвени1ра сhна ни1рова (въ хеврHнэ).
|
І наказав Давид слугам, і вбили їх, і відрубали їм руки і ноги, і повісили їх над ставом у Хевроні. А голову Ієвосфея взяли і поховали в гробі Авенира, у Хевроні.
|