|
Главa ѕ7i
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
| И# давjдъ прeйде мaло что2 t рHса, и3 сE, сівA џтрокъ мемфівосfeовъ въ срётеніе є3мY: и3 супрyгъ nслsтъ њсёдланыхъ, и3 на ни1хъ двёсти хлёбwвъ, и3 сто2 гр0здій, и3 сто2 фjнікwвъ, и3 мёхъ вінA. | Коли Давид трохи зійшов з вершини гори, ось зустрічається йому Сива, слуга Мемфивосфея, з парою нав’ючених ослів, і на них двісті хлібів, сто зв’язок ізюма, сто зв’язок смокв і міх з вином. |
|
2
|
2
|
| И# речE цaрь къ сівЁ: что2 сі‰ тебЁ; И# речE сівA: nслsта на kждeніе д0му царeву, ґ хлёбы и3 фjніки на снэдeніе nтрокHмъ, и3 віно2 пи1ти њслабёвшымъ въ пустhни. | І сказав цар Сиві: для чого це в тебе? І відповів Сива: осли для дому царського, для їзди, а хліб і плоди для їжі слугам, а вино для пиття ослаблим у пустелі. |
|
3
|
3
|
| И# речE цaрь: и3 гдЁ сhнъ господи1на твоегw2; И# речE сівA ко царю2: сE, сэди1тъ во їеrли1мэ, ћкw речE: днeсь возвратsтъ ми2 вeсь д0мъ ї}левъ цaрство nтцA моегw2. | І сказав цар: де син господаря твого? І відповів Сива цареві: ось, він залишився в Єрусалимі і говорить: тепер дім Ізраїлів поверне мені царство батька мого. |
|
4
|
4
|
| И# речE цaрь къ сівЁ: сE, тебЁ вс‰ є3ли6ка сyть мемфівосfewва. И# речE сівA поклони1всz: да њбрsщу благодaть пред8 nчи1ма твои1ма, г0споди м0й царю2. | І сказав цар Сиві: ось тобі все, що в Мемфивосфея. І відповів Сива, поклонившись: нехай знайду милість в очах господаря мого царя! |
|
5
|
5
|
| И# пріи1де давjдъ цaрь до ваfірjма, и3 сE, tтyду мyжъ и3схождaше t р0да д0му саyлz, и4мz же є3мY семeй сhнъ гирaнь: и3зhде же и3сходS и3 проклинaz | Коли дійшов цар Давид до Бахурима, ось вийшов звідти чоловік з роду дома Саулового, на ім’я Семей, син Гери; він ішов і лихословив, |
|
6
|
6
|
| и3 кaменіемъ метaz на давjда и3 на вс‰ џтроки царS давjда: и3 вси2 лю1діе и3 вси2 си1льніи њдеснyю и3 њшyюю царS бsху. | і кидав каменями на Давида і на всіх рабів царя Давида; всі ж люди і всі хоробрі були праворуч і ліворуч [царя]. |
|
7
|
7
|
| И# тaкw речE семeй проклинaz є3го2: и3зhди, и3зhди, мyжу кровeй и3 мyжу беззак0нный: | Так говорив Семей, лихословлячи його: іди, іди, убивця і беззаконник! |
|
8
|
8
|
| возврати2 на тS гDь вс‰ крHви д0му саyлz, понeже воцари1лсz є3си2 вмёстw є3гw2: и3 дадE гDь цaрство въ рyцэ ґвессалHма сhна твоегw2: и3 сE, ты2 въ ѕл0бэ твоeй, ћкw мyжъ кровeй ты2. | Господь повернув на тебе всю кров дому Саулового, замість якого ти став царем, і віддав Господь царство в руки Авессалома, сина твого; і ось, ти в біді, бо ти — кровожер. |
|
9
|
9
|
| И# речE ґвeсса сhнъ сарyинъ ко царю2: почто2 проклинaетъ пeсъ ўмeршій сeй господи1на моего2 царS; нн7э пойдY, и3 tимY главY є3гw2. | І сказав Авесса, син Саруїн, царю: навіщо лихословить цей мертвий пес господаря мого царя? піду я і зніму з нього голову. |
|
10
|
10
|
| И# речE цaрь ко ґвeссэ: что2 мнЁ и3 вaмъ, сhнове сар{ины; њстaвите є3го2, и3 тaкw да проклинaетъ, ћкw гDь речE є3мY проклинaти давjда: и3 кто2 речeтъ: почто2 сотвори1лъ є3си2 тaкw; | І сказав цар: що мені і вам, сини Саруїни? [залиште його,] нехай він лихословить, тому що Господь повелів йому лихословити Давида. Хто ж може сказати: навіщо ти так робиш? |
|
11
|
11
|
| И# речE давjдъ ко ґвeссэ и3 ко всBмъ nтрокHмъ свои6мъ: сE, сhнъ м0й и3зшeдый и3з8 чрeва моегw2 и4щетъ души2 моеS, ґ кольми2 пaче сhнъ їемінjевъ: њстaвите є3го2 проклинaти мS, ћкw речE є3мY гDь: | І сказав Давид Авессі і всім слугам своїм: ось, якщо мій син, який вийшов із стегон моїх, шукає душі моєї, тим більше син веніамитянина; залиште його, нехай лихословить, тому що Господь повелів йому; |
|
12
|
12
|
| нeгли при1зритъ гDь на смирeніе моE, и3 возврати1тъ ми2 благ†z вмёстw клsтвы є3гw2 во днeшній дeнь. | може бути, Господь зглянеться на приниження моє, і воздасть мені Господь благістю за теперішнє його лихослів’я. |
|
13
|
13
|
| И# и3дsше давjдъ и3 вси2 мyжіе є3гw2 путeмъ: ґ семeй и3дsше со страны2 горы2 бли1з8 є3гw2 и3дhй и3 проклинaz, и3 кaменіемъ мещA со страны2 є3гw2, и3 пeрстію сhпаz. | І йшов Давид і люди його своєю дорогою, а Семей ішов по краю гори, з боку його, йшов і лихословив, і кидав каменями в бік його і пилом. |
|
14
|
14
|
| И# пріи1де цaрь и3 вси2 лю1діе и5же съ ни1мъ ўтруждeни, и3 препочи1ша тY. | І прийшов цар і весь народ, який був з ним, стомлений, і відпочивав там. |
|
15
|
15
|
| ҐвессалHмъ же и3 вси2 мyжіе ї}лєвы внид0ша во їеrли1мъ, и3 ґхітофeлъ съ ни1мъ. | Авессалом же і весь народ ізраїльський прийшли в Єрусалим, і Ахитофел з ним. |
|
16
|
16
|
| И# бhсть є3гдA пріи1де хусjй пeрвый дрyгъ давjдовъ ко ґвессалHму: и3 речE хусjй ко ґвессалHму: да живeтъ цaрь. | Коли Хусій архитянин, друг Давидів, прийшов до Авессалома, то сказав Хусій Авессалому: нехай живе цар, нехай живе цар! |
|
17
|
17
|
| И# речE ґвессалHмъ къ хусjю: сіs ли ми1лость твоS со дрyгомъ твои1мъ; почто2 не tшeлъ є3си2 со дрyгомъ твои1мъ; | І сказав Авессалом Хусію: така твоя ревність до твого друга! чому ти не пішов із другом твоїм? |
|
18
|
18
|
| И# речE хусjй ко ґвессалHму: ни2, но в8слёдъ (и3дY), є3г0же и3збрA гDь и3 лю1діе сjи и3 вси2 мyжіе ї}лєвы, тогw2 є4смь, и3 съ тёмъ бyду: | І сказав Хусій Авессалому: ні, [я піду услід того,] кого обрав Господь і цей народ і весь Ізраїль, з тим і я, і з ним залишусь. |
|
19
|
19
|
| и3 втор0е, комY ѓзъ пораб0таю; не пред8 сhномъ ли є3гw2; ћкоже раб0тахъ пред8 nтцeмъ твои1мъ, тaкw бyду и3 пред8 тоб0ю. | І притому кому я буду служити? Чи не синові його? Як служив я батькові твоєму, так буду служити і тобі. |
|
20
|
20
|
| И# речE ґвессалHмъ ко ґхітофeлу: дади1те себЁ совётъ, что2 сотвори1мъ; | І сказав Авессалом Ахитофелу: дай пораду, що нам робити. |
|
21
|
21
|
| И# речE ґхітофeлъ ко ґвессалHму: вни1ди къ подл0жницамъ nтцA твоегw2, ±же њстaви стрещи2 д0мъ св0й, и3 ўслhшатъ вси2 ї}лтzне, ћкw посрами1лъ є3си2 nтцA твоего2, и3 возм0гутъ рyки всёхъ сyщихъ съ тоб0ю. | І сказав Ахитофел Авессалому: увійди до наложниць батька твого, яких він залишив охороняти дім свій; і почують усі ізраїльтяни, що ти став ненависним для батька твого, і зміцняться руки всіх, хто з тобою. |
|
22
|
22
|
| И# постaвиша ґвессалHму шатeръ на палaтэ, и3 вни1де ґвессалHмъ къ подл0жницамъ nтцA своегw2 пред8 nчи1ма всёхъ ї}лтzнъ. | І поставили для Авессалома намет на покрівлі, і ввійшов Авессалом до наложниць батька свого перед очима всього Ізраїля. |
|
23
|
23
|
| И# совётъ ґхітофeлевъ, є3г0же совэщавaше во дни6 пє1рвыz, и4мже џбразомъ вопроси1лъ бы кто2 бGа њ словеси2, тaкw всsкъ совётъ ґхітофeлевъ, и3 и4же давjду, и3 и4же ґвессалHму. | Поради ж Ахитофела, які він давав, у той час вважалися, наче якби хто запитував наставляння в Бога. Такою була всяка рада Ахитофела як для Давида, так і для Авессалома. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
