Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 5

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Главa є7	Глава 5

1	1
И# пріид0ша вс‰ племенA ї}лєва къ давjду въ хеврHнъ и3 глаг0лаша є3мY: сE, кHсти тво‰ и3 пл0ть твоS мы2 є3смы2:	І прийшли всі коліна Ізраїлеві до Давида в Хеврон і сказали: ось, ми — кості твої і плоть твоя;
2	2
и3 вчерA и3 трeтіzгw днE саyлу сyщу царю2 над8 нaми, ты2 бhлъ є3си2 вводsй и3 и3зводsй ї}лz, и3 речE гDь къ тебЁ: ты2 ўпасeши лю1ди мо‰ ї}лz и3 ты2 бyдеши в0ждь лю1демъ мои6мъ ї}лю.	ще вчора і третього дня, коли Саул царював над нами, ти виводив і вводив Ізраїля; і сказав Господь тобі: «ти будеш пасти народ Мій Ізраїля і ти будеш вождем Ізраїля».
3	3
И# пріид0ша вси2 старBйшины ї}лєвы къ царю2 въ хеврHнъ, и3 положи2 и5мъ цaрь давjдъ завётъ въ хеврHнэ пред8 гDемъ: и3 помaзаша давjда на цaрство над8 всёмъ ї}лемъ.	І прийшли усі старійшини Ізраїля до царя в Хеврон, і уклав з ними цар Давид завіт у Хевроні перед Господом; і помазали Давида на царя над [усім] Ізраїлем.
4	4
Сhнъ три1десzти лётъ давjдъ внегдA воцари1тисz є3мY, и3 цaрствова четhредесzть лётъ:	Тридцять років було Давиду, коли він став царем; царював сорок років.
5	5
сeдмь лётъ и3 мцcей шeсть цaрствова въ хеврHнэ над8 їyдою, и3 три1десzть три2 лBта цaрствова над8 всёмъ ї}лемъ и3 їyдою во їеrли1мэ.	У Хевроні царював над Іудою сім років і шість місяців, і в Єрусалимі царював тридцять три роки над усім Ізраїлем та Іудою.
6	6
И# п0йде давjдъ и3 вси2 мyжіе є3гw2 во їеrли1мъ ко їевусeю, живyщему на земли2 т0й. И# рёша давjду: не вни1деши сёмw, ћкw востaша хромjи и3 слэпjи глаг0люще: ћкw не вни1детъ давjдъ сёмw.	І пішов цар і люди його на Єрусалим проти ієвусеїв, жителів тієї країни; але вони говорили Давиду: «ти не ввійдеш сюди; тебе відженуть сліпі й кульгаві», — це значило: «не ввійде сюди Давид».
7	7
И# взS давjдъ крёпость сіHню: сіS є4сть грaдъ давjдовъ.	Але Давид узяв фортецю Сион: це — місто Давидове.
8	8
И# речE давjдъ въ дeнь т0й: всsкъ поражazй їевусeа да касaетсz мечeмъ и3 хромhхъ и3 слэпhхъ и3 ненави1дzщихъ души2 давjдовы. Сегw2 рaди рекyтъ: слэпjи и3 хромjи не вни1дутъ въ д0мъ гDень.	І сказав Давид у той день: усякий, убиваючи ієвусеїв, нехай уражує списом і кульгавих і сліпих, які ненавидять душу Давида. Тому і говориться: сліпий і кульгавий не ввійде в дім [Господній].
9	9
И# сёде давjдъ въ крёпости, и3 наречeсz сіS грaдъ давjдовъ: и3 создA т0й грaдъ w4колw t краегрaдіz, и3 д0мъ св0й.	І оселився Давид у фортеці, і назвав її містом Давидовим, і оббудував навкруги від Милло й усередині.
10	10
И# и3дsше давjдъ и3дhй и3 величaемь, и3 гDь вседержи1тель съ ни1мъ.	І процвітав Давид і підносився, і Господь Бог Саваоф був з ним.
11	11
И# послA хірaмъ цaрь тЂрскій послы2 къ давjду, и3 дрeва кeдрwва, и3 древодёлей, и3 каменодёлателей, и3 создaша д0мъ давjду.	І прислав Хирам, цар Тирський, послів до Давида і кедрові дерева, і теслярів і каменярів, і вони побудували дім Давиду.
12	12
И# ўразумЁ давjдъ, ћкw ўгот0ва є3го2 гDь въ царS над8 ї}лемъ, и3 ћкw вознесeсz цaрство є3гw2 людjй є3гw2 рaди ї}лz.	І зрозумів Давид, що Господь утвердив його царем над Ізраїлем і що підніс царство його заради народу Свого Ізраїля.
13	13
И# поsтъ давjдъ є3щE жєны2 и3 подлHжницы t їеrли1ма по пришeствіи своeмъ t хеврHна: и3 бhша давjду є3щE сhнове и3 дщє1ри.	І взяв Давид ще наложниць і дружин з Єрусалима, після того, як прийшов з Хеврона.
14	14
И# сі‰ и3менA роди1вшымсz є3мY во їеrли1мэ: самyсъ и3 сwвaвъ, и3 наfaнъ и3 соломHнъ,	І народилися ще в Давида сини і дочки. І ось імена народжених у нього в Єрусалимі: Самус, і Совав, і Нафан, і Соломон,
15	15
и3 є3веaръ и3 є3лісyе, и3 нафeкъ и3 їефіE,	і Евеар, і Елисуа, і Нафек, і Іафія,
16	16
и3 є3лісамA и3 є3лідаE и3 є3ліфалafъ, самаE, їесівafъ, наfaнъ, галамаaнъ, їеваaръ, fеисyсъ, є3ліфалafъ, нагefъ, нафeкъ, їанаfaнъ и3 леасамЂсъ, ваалімafъ, є3ліфаafъ.	і Елисама, і Елидає, і Елифалеф, [Самає, Іосиваф, Нафан, Галамаан, Ієваар, Феїсус, Елифалаф, Нагев, Нафек, Іонафан, Леасамис, Ваалимаф і Елифааф].
17	17
И# ўслhшаша и3ноплемє1нницы, ћкw помaзасz давjдъ цaрь над8 ї}лемъ, и3 взыд0ша вси2 и3ноплемє1нницы и3скaти давjда. И# ўслhша давjдъ, и3 сни1де въ крёпость.	Коли филистимляни почули, що Давида помазали на царство над Ізраїлем, то піднялися усі филистимляни шукати Давида. І почув Давид і пішов у фортецю.
18	18
И#ноплемє1нницы же пріид0ша и3 соедини1шасz во ю3д0ли тітaнстэй.	А филистимляни прийшли і розташувалися в долині Рефаїм.
19	19
И# вопроси2 давjдъ гDа, глаг0лz: взhду ли ко и3ноплемeнникwмъ; и3 предaси ли \| въ рyцэ мои2; И# речE гDь къ давjду: взhди, ћкw предаS предaмъ и3ноплемeнники въ рyцэ твои2.	І запитав Давид Господа, говорячи: чи йти мені проти филистимлян? чи віддаси їх у руки мої? І сказав Господь Давиду: йди, бо Я видам филистимлян у руки твої.
20	20
И# пріи1де давjдъ съ вhшнихъ сёчей и3 посэчE и3ноплемeнники тaмw. И# речE давjдъ: и3зсэчE гDь враги2 мо‰ и3ноплемeнники предо мн0ю, ћкоже пресэкaютсz в0ды. Сегw2 рaди наречeсz и4мz мёста тогw2 свhше сёчей.	І пішов Давид у Ваал-Перацим і вразив їх там, і сказав Давид: Господь розніс ворогів моїх переді мною, як розносить вода. Тому і місцю тому дано ім’я Ваал-Перацим.
21	21
И# њстaвиша тaмw (и3ноплемє1нницы) б0ги сво‰, и3 взS и5хъ давjдъ и3 мyжіе и5же съ ни1мъ (и3 речE давjдъ сожещи2 и5хъ во nгни2).	І залишили там [филистимляни] ідолів своїх, а Давид з людьми своїми взяв їх [і повелів спалити їх у вогні].
22	22
И# приложи1ша пaки пріити2 и3ноплемє1нницы и3 собрaшасz на ю3д0ли тітaнстэй.	І прийшли знову филистимляни і розташувалися в долині Рефаїм.
23	23
И# вопроси2 давjдъ гDа: взhду ли ко и3ноплемeнникwмъ; и3 предaси ли и5хъ въ рyцэ мои2; И# речE є3мY гDь: не и3сходи2 на срётеніе и5мъ, но ўклони1сz t ни1хъ, и3 пристyпиши къ ни6мъ бли1з8 дубрaвы плaча:	І запитав Давид Господа, [чи йти мені проти филистимлян, і чи віддаси їх у руки мої?] І Він відповів йому: не виходь назустріч їм, а зайди їм з тилу і йди до них з боку шовковичного гаю;
24	24
и3 бyдетъ, є3гдA ўслhшиши глaсъ шyма t дубрaвы плaча, тогдA сни1деши къ ни6мъ, ћкw тогдA и3зhдетъ гDь пред8 тоб0ю сэщи2 на брaни и3ноплемeнники.	і коли почуєш шум, ніби хтось іде по вершинах шовковичних дерев, то рушай, бо тоді пішов Господь перед тобою, щоб уразити військо филистимське.
25	25
И# сотвори2 давjдъ, ћкоже заповёда є3мY гDь, и3 и3зби2 и3ноплемeнники t гаваHна дaже до земли2 гази1ра.	І зробив Давид, як повелів йому Господь, і вразив филистимлян від Гаваї до Газера.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт