|
Главa Gi
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
| И# приложи1ша є3щE сhнове ї}лєвы твори1ти ѕло2 пред8 гDемъ: и3 предадE | гDь въ рyку фmлістjмску четhредесzть лётъ. | Сини Ізраїлеві продовжували чинити зле перед очима Господа, і віддав їх Господь у руки филистимлян на сорок років. |
|
2
|
2
|
| И# бsше мyжъ є3ди1нъ t сараи2, t плeмене дaнова, и4мz же є3мY манHе: и3 женA є3мY бsше непл0ды и3 не раждaше. | У той час був чоловік з Цори, із племені Данового, на ім’я Маной; дружина його була неплідна і не народжувала. |
|
3
|
3
|
| И# kви1сz ѓгGлъ гDень къ женЁ и3 речE къ нeй: сE, ты2 непл0ды и3 не раждaла є3си2, и3 зачнeши и3 роди1ши сhна: | І явився ангел Господній дружині і сказав їй: ось, ти неплідна і не народжуєш; але зачнеш, і народиш сина; |
|
4
|
4
|
| и3 нн7э блюди1сz, и3 не пjй вінA и3 сікeра, и3 не ћждь всsкагw нечи1стагw: | отже, бережися, не пий вина і сикера, і не їж нічого нечистого; |
|
5
|
5
|
| ћкw сE, ты2 во ўтр0бэ пріи1меши и3 роди1ши сhна: и3 желёзо на главY є3гw2 не взhдетъ, ћкw назwрeй бGови бyдетъ сіE nтрочA t чрeва: и3 сeй нaчнетъ спасaти ї}лz и3з8 руки2 фmлістjмли. | бо ось, ти зачнеш і народиш сина, і бритва не торкнеться голови його, тому що від самої утроби немовля це буде назореєм Божим, і він почне спасати Ізраїля від руки филистимлян. |
|
6
|
6
|
| И# вни1де женA и3 речE мyжу своемY, глаг0лющи: человёкъ б9ій пріи1де ко мнЁ, и3 w4бразъ є3гw2 ћкw w4бразъ ѓгGла б9іz, стрaшенъ ѕэлw2: и3 вопрошaхъ є3го2, tкyду є3си2; и3 и4мене своегw2 не повёда ми2, | Дружина прийшла і сказала чоловіку своєму: чоловік Божий приходив до мене, вигляд якого, як вигляд ангела Божого, дуже величний; я не запитала його, звідки він, і він не сказав мені імені свого; |
|
7
|
7
|
| и3 речE мнЁ: сE, ты2 во ўтр0бэ зачнeши и3 роди1ши сhна: и3 нн7э не пjй вінA, ни сікeра, и3 не ћждь всsкагw нечи1стагw, ћкw назwрeй бGу бyдетъ џтрочищь t ўтр0бы дaже до днE смeрти своеS. | він сказав мені: «ось, ти зачнеш і народиш сина; отже, не пий вина і сикера і не їж нічого нечистого, бо немовля від самої утроби до смерти своєї буде назореєм Божим». |
|
8
|
8
|
| И# помоли1сz манHе ко гDу и3 речE: во мнЁ, гDи, человёкъ б9ій, є3г0же послaлъ є3си2, да пріи1детъ є3щE къ нaмъ и3 настaвитъ ны2, что2 сотвори1мъ nтрочaти раждaющемусz. | Маной помолився Господу і сказав: Господи! нехай прийде знову до нас чоловік Божий, якого посилав Ти, і навчить нас, що нам робити з дитиною, яка має народитися. |
|
9
|
9
|
| И# послyша бGъ моли1твы манHевы: и3 пріи1де пaки ѓгGлъ б9ій къ женЁ, сіs же сэдsше на селЁ, и3 манHе мyжъ є3S не бsше съ нeю. | І почув Бог голос Маноя, і ангел Божий знову прийшов до дружини, коли вона була на полі, і Маноя, чоловіка її, не було з нею. |
|
10
|
10
|
| И# потщaсz женA, и3 тeкши ск0рw повёда мyжу своемY, и3 речE къ немY: сE, kви1сz мнЁ мyжъ, и4же приходи1лъ въ дeнь w4нъ ко мнЁ. | Дружина негайно побігла і сповістила чоловіка свого і сказала йому: ось, явився мені чоловік, який приходив до мене тоді. |
|
11
|
11
|
| И# востaвъ и4де манHе в8слёдъ жены2 своеS, и3 пріи1де къ мyжу и3 речE є3мY: тh ли є3си2 мyжъ глаг0лавый къ женЁ (моeй); И# речE ѓгGлъ: ѓзъ. | Маной встав і пішов з дружиною своєю, і прийшов до того чоловіка і сказав йому: чи ти той чоловік, який говорив із цією жінкою? [Ангел] сказав: я. |
|
12
|
12
|
| И# речE манHе: нн7э u5бо да пріи1детъ сл0во твоE, кjй бyдетъ сyдъ nтрочaте, и3 что2 дэлA є3гw2; | І сказав Маной: отже, якщо сповниться слово твоє, як нам поводитися з дитиною цією і що робити з нею? |
|
13
|
13
|
| И# речE ѓгGлъ гDень къ манHю: t всёхъ, ±же глаг0лахъ къ женЁ, да сохрани1тсz: | Ангел Господній сказав Маною: нехай він остерігається усього, про що я сказав дружині; |
|
14
|
14
|
| t всегw2, є4же и3сх0дитъ и3з8 віногрaда, да не ћстъ, и3 вінA и3 сікeра да не піeтъ, и3 всsкагw нечи1стагw да не ћстъ: и3 вс‰, є3ли6ка заповёдахъ є4й, да храни1тъ. | нехай не їсть нічого, що вирощує виноградна лоза; нехай не п’є вина і сикера і не їсть нічого нечистого і дотримує всього, що я наказав їй. |
|
15
|
15
|
| И# речE манHе ко ѓгGлу гDню: да ўдержи1мъ тS здЁ, и3 сотвори1мъ пред8 тоб0ю к0злище t к0зъ. | І сказав Маной ангелу Господньому: дозволь затримати тебе, доки ми приготуємо для тебе козеня. |
|
16
|
16
|
| И# речE ѓгGлъ гDень къ манHю: ѓще мS понyдиши, не бyду ћсти хлёба твоегw2: но ѓще сотвори1ши всесожжeніе гDеви, то2 вознеси2 є5. Не вёдzше бо манHе, ћкw ѓгGлъ гDень т0й. | Ангел Господній сказав Маною: хоча б ти й затримав мене, але я не буду їсти хліба твого; якщо ж хочеш звершити всепалення Господу, то принеси його. Маной же не знав, що це ангел Господній. |
|
17
|
17
|
| И# речE манHе ко ѓгGлу гDню: что2 и4мz твоE; да є3гдA сбyдетсz сл0во твоE, прослaвимъ тS. | І сказав Маной ангелу Господньому: як твоє ім’я? щоб нам прославити тебе, коли сповниться слово твоє. |
|
18
|
18
|
| И# речE є3мY ѓгGлъ гDень: почто2 сіE вопрошaеши и4мене моегw2; и3 то2 є4сть чyдно. | Ангел Господній сказав йому: для чого ти запитуєш про ім’я моє? воно чудне. |
|
19
|
19
|
| И# взS манHе к0злища t к0зъ и3 жeртву, и3 вознесE на кaмень гDеви ч{днаz творsщему: манHе же и3 женA є3гw2 зрsста. | І взяв Маной козеня і хлібне приношення і приніс Господу на камені. І зробив Він чудо, яке бачили Маной і дружина його. |
|
20
|
20
|
| И# бhсть є3гдA плaмень взhде вhше nлтарS дaже до небесE, и3 взhде ѓгGлъ гDень въ плaмени nлтарS: манHе же и3 женA є3гw2 смотрsста, и3 пад0ста лицeмъ свои1мъ на зeмлю. | Коли полум’я стало підніматися від жертовника до неба, ангел Господній піднявся в полум’ї жертовника. Бачачи це, Маной і дружина його впали лицем на землю. |
|
21
|
21
|
| И# не приложи2 ктомY ѓгGлъ гDень kви1тисz манHю и3 женЁ є3гw2. ТогдA ўвёдэ манHе, ћкw ѓгGлъ гDень є4сть. | І невидимим став ангел Господній Маною і дружині його. Тоді Маной зрозумів, що це ангел Господній. |
|
22
|
22
|
| И# речE манHе къ женЁ своeй: смeртію ќмремъ, ћкw бGа ви1дэхомъ. | І сказав Маной дружині своїй: мабуть, ми помремо, тому що бачили ми Бога. |
|
23
|
23
|
| И# речE є3мY женA є3гw2: ѓще бы хотёлъ гDь ўмертви1ти нaсъ, не бы2 взsлъ t рyкъ нaшихъ всесожжeніz и3 жeртвы, и3 не бы2 показaлъ нaмъ си1хъ всёхъ, и3 не бы2 слы6шана сі‰ сотвори1лъ нaмъ ћкоже нн7э. | Дружина його сказала йому: якби Господь хотів умертвити нас, то не прийняв би від наших рук всепалення і хлібне приношення, і не показав би нам усього того, і тепер не відкрив би нам цього. |
|
24
|
24
|
| И# роди2 женA сhна, и3 наречE и4мz є3мY самpHнъ. И# возмужA nтрочA, и3 блгcви2 є5 гDь: | І народила дружина сина, і нарекла ім’я йому: Самсон. І росла дитина, і благословляв її Господь. |
|
25
|
25
|
| и3 начA д¦ъ гDень ходи1ти съ ни1мъ въ полцЁ дaновэ, посредЁ сараи2 и3 посредЁ є3сfа0ла. | І почав Дух Господній діяти в ній у стані Дановому, між Цорою й Естаолом. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
