|
Главa в7
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| И# взhде ѓгGлъ гDень t галгaлъ къ мёсту плaча и3 къ веfи1лю и3 къ д0му ї}леву, и3 речE къ ни6мъ: сі‰ гlетъ гDь: и3звед0хъ вaсъ и3з8 є3гЂпта, и3 введ0хъ вaсъ въ зeмлю, є4юже клsхсz nтцє1мъ вaшымъ дaти вaмъ: и3 рек0хъ: не разорю2 завёта моегw2, и4же съ вaми, во вёки: | І прийшов ангел Господній з Галгала в Бохим [і у Вефиль до дому Ізраїлевого] і сказав [їм: так говорить Господь]: Я вивів вас з Єгипту і ввів вас у землю, про яку клявся батькам вашим [дати вам], і сказав Я: «не порушу завіту Мого з вами повік; |
|
2
|
2
|
| и3 вы2 не завэщaйте завёта съ сэдsщими на земли2 сeй, нижE богHмъ и4хъ да поклонитeсz, но и3зв†zннаz и4хъ сокруши1те, и3 nлтари6 и4хъ раскопaйте: и3 не послyшасте глaса моегw2, ћкw сі‰ сотвори1сте: | і ви не вступайте в союз з жителями землі цієї; [богам їх не поклоняйтеся, ідолів їх розбийте,] жертовники їх зруйнуйте». Але ви не послухали голосу Мого. Що ви це зробили? |
|
3
|
3
|
| и3 ѓзъ рёхъ: не приложY пресели1ти людjй, и5хже рёхъ и3згнaти, нижE tимY и4хъ t лицA вaшегw, и3 бyдутъ вaмъ въ тeрніе, и3 б0зи и4хъ бyдутъ вaмъ въ соблaзнъ. | І тому говорю Я: [не стану вже переселяти людей цих, яких Я хотів вигнати,] не вижену їх від вас, і будуть вони вам петлею, і боги їх будуть для вас сіттю. |
|
4
|
4
|
| И# бhсть є3гдA глаг0ла ѓгGлъ гDень словесA сі‰ ко всBмъ сынHмъ ї}лєвымъ, и3 воздвиг0ша лю1діе глaсъ св0й, и3 восплaкашасz. | Коли ангел Господній сказав слова ці всім синам Ізраїлевим, то народ підняв голосне волання і заплакав. |
|
5
|
5
|
| И# сегw2 рaди прозвaсz и4мz мёсту томY плaчь: и3 пожр0ша тaмw гDеви. | Від цього і називають те місце Бохим*. Там принесли вони жертву Господу. |
|
6
|
6
|
| И# tпусти2 їисyсъ лю1ди, и3 tид0ша сhнове ї}лєвы кjйждо въ д0мы сво‰ и3 кjйждо въ наслёдіе своE наслёдити зeмлю. | Коли Ісус розпустив народ, і пішли сини Ізраїлеві, [кожен у свій дім і] кожен у свій наділ, щоб одержати в спадщину землю, |
|
7
|
7
|
| И# раб0таша лю1діе гDеви во вс‰ дни6 їисyсwвы и3 во вс‰ дни6 старёйшинъ, є3ли1цы пожи1ша мнHги дни6 со їисyсомъ, є3ли1цы разумёша всE дёло гDне вели1кое, є4же сотвори2 ї}лю. | тоді народ служив Господу в усі дні Ісуса і в усі дні старійшин, життя яких продовжилося після Ісуса і які бачили усі великі діла Господні, які Він зробив Ізраїлю. |
|
8
|
8
|
| И# скончaсz їисyсъ сhнъ наvи1нъ рaбъ гDень, сhнъ стA и3 десzти2 лётъ. | Але коли помер Ісус, син Навина, раб Господній, будучи ста десяти років, |
|
9
|
9
|
| И# погреб0ша є3го2 въ предёлэхъ наслёдіz є3гw2 въ fамнаfарeсэ, въ горЁ є3фрeмли, t сёвера горы2 гаaсъ: | і поховали його в межах наділу його у Фамнаф-Сараі, на горі Єфремовій, на північ від гори Гааша; |
|
10
|
10
|
| и3 вeсь р0дъ w4нъ приложи1шасz ко nтцє1мъ свои6мъ. И# востA р0дъ другjй по си1хъ, и5же не познaша гDа и3 дёла, є4же сотвори2 во ї}ли. | і коли весь народ той відійшов до батьків своїх, і постав після них інший рід, який не знав Господа і діл Його, які Він чинив Ізраїлю, — |
|
11
|
11
|
| И# сотвори1ша сhнове ї}лєвы ѕл0е пред8 гDемъ и3 послужи1ша ваaлу, | тоді сини Ізраїлеві стали чинити зле перед очима Господа і стали служити Ваалу; |
|
12
|
12
|
| и3 њстaвиша гDа бGа nтє1цъ свои1хъ, и3звeдшаго и5хъ и3з8 земли2 є3гЂпетски, и3 поид0ша в8слёдъ богHвъ и3нhхъ, t богHвъ kзhческихъ, и5же w4крестъ и4хъ, и3 поклони1шасz и5мъ: и3 разгнёваша гDа, | залишили Господа Бога батьків своїх, Який вивів їх із землі Єгипетської, і звернулися до інших богів, богів народів, які оточували їх, і стали поклонятися їм, і роздратували Господа; |
|
13
|
13
|
| и3 њстaвиша є3го2, и3 послужи1ша ваaлу и3 ґстaртwмъ. | залишили Господа і стали служити Ваалу й Астарті. |
|
14
|
14
|
| И# разгнёвасz ћростію гDь на ї}лz и3 предадE є3го2 въ рyки плэнsющихъ, и3 плэни1ша и5хъ: и3 tдадE и5хъ въ рyки врагHвъ и4хъ, и5же w4крестъ и4хъ, и3 не возмог0ша ктомY противостaти пред8 лицeмъ врагHвъ свои1хъ, во всёхъ въ ни1хже прохождaху. | І запалав гнів Господа на Ізраїля, і віддав їх у руки грабіжників, і грабували їх; і віддав їх у руки ворогів, які оточували їх, і не могли вже устояти перед ворогами своїми. |
|
15
|
15
|
| И# рукA гDнz бsше на ни1хъ во ѕл†z, ћкоже гlа гDь и3 ћкоже клsтсz гDь и5мъ, и3 њѕл0би и5хъ ѕэлw2. | Куди б вони не пішли, рука Господня скрізь була їм на зло, як говорив їм Господь і як клявся їм Господь. І їм було дуже скрутно. |
|
16
|
16
|
| И# возстaви (и5мъ) гDь судіи6, и3 и3збaви и5хъ гDь t руки2 плэнsющихъ |. | І поставив [їм] Господь суддів, які рятували їх від рук грабіжників їхніх; |
|
17
|
17
|
| Но и3 судjй не послyшаша, ћкw соблуди1ша в8слёдъ богHвъ и3нhхъ и3 поклони1шасz и5мъ, и3 разгнёваша гDа: и3 ўклони1шасz съ пути2 ск0рw, по немyже ходи1ша nтцы2 и4хъ послyшати зaповэдій гDнихъ: не сотвори1ша тaкw. | але і суддів вони не слухали, а ходили блудно вслід інших богів і поклонялися їм [і дратували Господа], швидко ухилилися від путі, якою ходили батьки їхні, підкорюючись заповідям Господнім. Вони так не робили. |
|
18
|
18
|
| И# ћкw возстaви и5мъ гDь судjй, и3 бsше гDь съ судіeю, и3 спасE | t руки2 врагHвъ и4хъ во вс‰ дни6 судіи2: ћкw ўмили1сz гDь t воздыхaніz и4хъ, t лицA вою1ющихъ на нS и3 њѕлоблsющихъ |. | Коли Господь поставляв їм суддів, то Сам Господь був із суддею і рятував їх від ворогів їхніх в усі дні судді: бо жалів їх Господь, коли чув стогін їхній від тих, що гнітили і пригноблювали їх. |
|
19
|
19
|
| И# бhсть є3гдA ўмирaше судіS, и3 tвращaхусz, и3 пaки растлэвaхусz пaче nтє1цъ свои1хъ, и3дyще в8слёдъ богHвъ и3нhхъ служи1ти и5мъ и3 покланsтисz и5мъ: не tверг0ша начинaній свои1хъ и3 не tступи1ша t путjй свои1хъ жест0кихъ. | Але як тільки помирав суддя, вони знову робили гірше за батьків своїх, ухиляючись до інших богів, слугуючи їм і поклоняючись їм. Не відставали від діл своїх і [не відступали] від непокірливої путі своєї. |
|
20
|
20
|
| И# разгнёвасz ћростію гDь на ї}лz и3 речE: понeже њстaви р0дъ сeй завётъ м0й, є3г0же заповёдахъ nтцє1мъ и4хъ, и3 не послyшаша глaса моегw2, | І запалав гнів Господній на Ізраїля, і сказав Він: за те, що народ цей переступає завіт Мій, який Я уклав з батьками їх, і не слухає голосу Мого, |
|
21
|
21
|
| и3 ѓзъ не приложY и3згнaти мyжа t лицA и4хъ t си1хъ kзhкwвъ, и5хже њстaви їисyсъ сhнъ наvи1нъ на земли2 и3 ќмре, | і Я не стану вже виганяти від них жодного з тих народів, яких залишив Ісус, [син Навина, на землі,] коли помирав, — |
|
22
|
22
|
| є4же и3скушaти въ ни1хъ ї}лz, ѓще сохранsтъ пyть гDень ходи1ти въ нeмъ, ћкоже сохрани1ша nтцы2 и4хъ, и3ли2 ни2. | щоб спокушати ними Ізраїля: чи стануть вони триматися путі Господньої і ходити по ній, як додержували батьки їхні, чи ні? |
|
23
|
23
|
| И# њстaви гDь kзhки сі‰ не и3стреби1ти и4хъ вск0рэ, и3 не предадE и4хъ въ рyку їисyсову. | І залишив Господь народи ці і не вигнав їх невдовзі і не віддав їх у руки Ісуса. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
