Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава заi

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Главa ѕ7i	Глава 16

1	1
И# и4де самpHнъ въ гaзу, и3 ви1дэ тaмw женY блудни1цу и3 вни1де къ нeй.	Прийшов одного разу Самсон у Газу і, побачивши там блудницю, увійшов до неї.
2	2
И# повёдаша гaзzнwмъ, глаг0люще: пріи1де самpHнъ сёмw. И# њбыд0ша и3 подсэд0ша є3мY всю2 н0щь ў врaтъ грaдныхъ, и3 ўтаи1шасz всю2 н0щь, глаг0люще: д0ндеже њсвэтaетъ ќтро, и3 ўбіeмъ є3го2.	Жителям Гази сказали: Самсон прийшов сюди. І ходили вони навкруги, і підстерігали його всю ніч біля воріт міста, і ховалися всю ніч, говорячи: до світла ранкового почекаємо, і вб’ємо його.
3	3
И# спA самpHнъ до полyнощи: и3 востA въ полyнощи, и3 восхи1ти двє1ри ў врaтъ грaда со nбёими вереsми, и3 под8S w4ныz съ зав0рою, и3 возложи2 \| на рaмена сво‰, и3 вознесE \| на вeрхъ горы2, ћже пред8 лицeмъ хеврHна, и3 положи2 и5хъ тaмw.	А Самсон спав до півночі; опівночі ж, уставши, схопив двері міських воріт з обома одвірками, підняв їх разом із запором, поклав на плечі свої і відніс їх на вершину гори, яка на шляху до Хеврона, [і поклав їх там].
4	4
И# бhсть по сeмъ, и3 возлюби2 женY t водотeчи сwри1ховы: и4мz же є4й далjда.	Після того полюбив він одну жінку, яка жила в долині Сорек; ім’я їй Даліда.
5	5
И# взыд0ша къ нeй кн‰зи и3ноплемє1нничи и3 рек0ша є4й: прельсти2 є3го2, и3 ви1ждь, въ чeмъ є4сть крёпость є3гw2 вели1каz, и3 чи1мъ прем0жемъ є3го2, и3 свsжемъ є3го2, ћкw смири1ти є3го2: и3 мы2 тебЁ дади1мъ кjйждо тhсzщу и3 сто2 срeбреникwвъ.	До неї прийшли власники филистимські і говорять їй: умов його, і вивідай, у чому велика сила його і як нам здолати його, щоб зв’язати його й упокорити його; а ми дамо тобі за те кожен тисячу сто сиклів срібла.
6	6
И# речE далjда къ самpHну: повёждь ми2 нн7э, въ чeмъ крёпость твоS (тaкw) вели1каz, и3 чи1мъ свsжешисz и3 смири1шисz;	І сказала Даліда Самсону: скажи мені, в чому велика сила твоя і чим зв’язати тебе, щоб упокорити тебе?
7	7
И# речE є4й самpHнъ: ѓще свsжутъ мS седмію2 тzтивaми сырhми неистлёвшими, и3 и3знемогY, и3 бyду ћкw є3ди1нъ t человBкъ.	Самсон сказав їй: якщо зв’яжуть мене сімома сирими тятивами, які не висушені, то я зроблюся безсилим і буду як і інші люди.
8	8
И# принес0ша є4й кн‰зи t и3ноплемє1нникъ сeдмь тzти1въ м0крыхъ неистлёвшихъ, и3 свzзA є3го2 и4ми:	І принесли їй власники филистимські сім сирих тятив, які не висохли, і вона зв’язала його ними.
9	9
и3 подсaда є3мY сэдsше въ хрaминэ. И# речE є3мY: и3ноплемє1нницы на тS, самpHне. И# раст0рже тzтивы6, ѓки бы кто2 раст0ргнулъ соскaніе и3згрeбій, є3гдA к0снетсz є3мY џгнь: и3 не ўвёдасz крёпость є3гw2.	[Тим часом один таємно сидів у неї в спальні.] І сказала йому: Самсоне! Филистимляни йдуть на тебе. Він розірвав тятиви, як розривають нитку з клоччя, коли перепалить її вогонь. І не пізнана сила його.
10	10
И# речE далjда къ самpHну: сE, прельсти1лъ є3си2 мS, глаг0лz ко мнЁ лжY: нн7э u5бо повёждь ми2, чи1мъ свsжешисz;	І сказала Даліда Самсону: ось, ти обманув мене і говорив мені неправду; скажи ж тепер мені, чим зв’язати тебе?
11	11
И# речE къ нeй: ѓще вsжуще свsжутъ мS ќжы н0выми, и4миже не дёлано, и3 и3знемогY, и3 бyду ћкw є3ди1нъ t человBкъ.	Він сказав їй: якщо зв’яжуть мене новими мотузками, що не були в ділі, то я зроблюся безсилим і буду, як інші люди.
12	12
И# взS далjда ќжы нHвы и3 свzзA є3го2 и4ми, и3 речE є3мY: и3ноплемє1нницы на тS, самpHне. Подсaда же сэдsше въ хрaминэ. И# раст0рже \| t рукY своє1ю ѓки ни1ть.	Даліда взяла нові мотузки і зв’язала його і сказала йому: Самсоне! Филистимляни йдуть на тебе. [Тим часом один таємно сидів у спальні.] І зірвав він їх з рук своїх, як нитки.
13	13
И# речE далjда къ самpHну: дaже до нн7э прельщaлъ мS є3си2 и3 глаг0лалъ ко мнЁ лжY: повёждь ми2 u5бо, чи1мъ свsжешисz; И# речE є4й: ѓще сплетeши сeдмь плени1цъ вл†съ главы2 моеS спрzдeніемъ и3 вбіeши к0ломъ въ стёну, и3 бyду нeмощенъ ћкw є3ди1нъ t человBкъ.	І сказала Даліда Самсону: все ти обманюєш мене і говориш мені неправду; скажи мені, чим би зв’язати тебе? Він сказав їй: якщо ти увіткнеш сім кіс голови моєї в тканину і приб’єш її цвяхом до ткальної колоди, [то я буду безсилим, як і інші люди].
14	14
И# ўспи2 далjда є3го2 на колёнэхъ свои1хъ, и3 бhсть внегдA ўснyти є3мY, взS далjда сeдмь плени1цъ вл†съ главы2 є3гw2 и3 сплетE спрzдeніемъ и3 вонзE к0ломъ въ стёну, и3 речE: и3ноплемє1нницы на тS, самpHне. И# возбнY t снA своегw2 и3 и3ст0рже к0лъ сплетeніемъ и3з8 стэны2, и3 не ўвёдасz крёпость є3гw2.	[І приспала його Даліда на колінах своїх. І коли він заснув, узяла Даліда сім кіс голови його,] і прикріпила їх до колоди, і сказала йому: филистимляни йдуть на тебе, Самсоне! Він пробудився від сну свого і висмикнув ткальну колоду разом із тканиною; [і не пізнана сила його].
15	15
И# речE къ немY далjда: кaкw глаг0леши, возлюби1хъ тS, и3 сeрдце твоE нёсть со мн0ю; сE, трeтіе прельсти1лъ є3си2 мS, и3 не повёдалъ є3си2 мнЁ, въ чeмъ крёпость твоS вели1каz.	І сказала йому [Даліда]: як же ти говориш: «люблю тебе», а серце твоє не зі мною? ось, ти тричі обманув мене, і не сказав мені, в чому велика сила твоя.
16	16
И# бhсть є3гдA стужи2 є3мY словесы2 свои1ми по вс‰ дни6, и3 ўбэди2 є3го2, и3 и3знем0же дaже до ўмeртвіz.	І оскільки вона словами своїми тяготила його кожного дня і мучила його, то душі його стало важко до смерти.
17	17
И# повёда є4й всE сeрдце своE, и3 речE къ нeй: желёзо не взhде на главY мою2, ћкw назwрeй є4смь ѓзъ гDу t ўтр0бы мaтере моеS: ѓще u5бо њбрjюсz, tстyпитъ t менє2 крёпость моS, и3 и3знемогY, и3 бyду ћкоже вси2 человёцы.	І він відкрив їй усе серце своє, і сказав їй: бритва не торкалася голови моєї, тому що я назорей Божий від утроби матері моєї; якщо ж обстригти мене, то відступить від мене сила моя; я зроблюся слабким і буду, як інші люди.
18	18
И# ви1дэ далjда, ћкw повёда є4й всE сeрдце своE, послA и3 призвA кн‰зи и3ноплемє1нничи, глаг0лющи: взhдите є3щE є3ди1ною, ћкw повёда ми2 всE сeрдце своE. И# взыд0ша къ нeй вси2 кн‰зи и3ноплемє1нничи, и3 принес0ша сребро2 въ рукaхъ свои1хъ.	Даліда, бачачи, що він відкрив їй усе серце своє, послала і покликала власників филистимських, сказавши їм: йдіть тепер; він відкрив мені все серце своє. І прийшли до неї власники филистимські і принесли срібло в руках своїх.
19	19
И# ўспи2 далjда самpHна на колёнэхъ свои1хъ: и3 призвA стригачA, и3 њстрижE сeдмь плени1цъ вл†съ главы2 є3гw2: и3 начA смирsтисz, и3 tступи2 крёпость є3гw2 t негw2.	І приспала його [Даліда] на колінах своїх, і покликала чоловіка, і веліла йому обстригти сім кіс голови його. І почав він слабнути, і відступила від нього сила його.
20	20
И# речE далjда: и3ноплемє1нницы на тS, самpHне. И# возбуди1сz t снA своегw2 и3 речE: и3зhду ћкоже и3 прeжде, и3 њтрzсyсz. И# не разумЁ, ћкw гDь tступи2 t негw2.	Вона сказала: филистимляни йдуть на тебе, Самсоне! Він пробудився від сну свого, і сказав: піду, як і раніше, і визволюся. А не знав, що Господь відступив від нього.
21	21
И# ћша є3го2 и3ноплемє1нницы, и3 и3збод0ша є3мY џчи, и3 введ0ша є3го2 въ гaзу, и3 њковaша є3го2 п{ты мBдzны: и3 бsше мелS въ хрaминэ темни1чнэй.	Филистимляни взяли його і викололи йому очі, привели його в Газу й скували його двома мідними ланцюгами, і він молов у в’язниці.
22	22
И# начaша власы2 главы2 є3гw2 расти2 по њстрижeніи.	Тим часом волосся на голові його почало рости, де воно було обстрижене.
23	23
И# кн‰зи и3ноплемє1нничи собрaшасz пожрeти жeртву вели1ку дагHну б0гу своемY и3 возвесели1тисz, и3 рек0ша: предадE б0гъ нaшъ въ рyки нaшz самpHна врагA нaшего.	Власники филистимські зібралися, щоб принести велику жертву Дагону, богу своєму, і повеселитися, і сказали: бог наш віддав Самсона, ворога нашого, в руки наші.
24	24
И# ви1дэша є3го2 лю1діе, и3 похвали1ша б0га своего2, ћкw рёша: предадE б0гъ нaшъ въ рyки нaшz врагA нaшего, њпустоши1вшаго зeмлю нaшу, и3 и4же ўмн0жи ћзвенныхъ нaшихъ.	Також і народ, бачачи його, прославляв бога свого, говорячи: бог наш видав у руки наші ворога нашого, і спустошувача землі нашої, який убив багатьох з нас.
25	25
И# бhсть є3гдA возблажA сeрдце и4хъ, и3 рек0ша: призови1те самpHна и3з8 д0му темни1чнагw, и3 да и3грaетъ пред8 нaми. И# призвaша самpHна и3з8 д0му темни1чнагw, и3 и3грaше пред8 ни1ми: и3 заушaху є3го2, и3 постaвиша є3го2 междY стwлпы2.	І коли розвеселилося серце їхнє, сказали: покличте Самсона [з в’язниці], нехай він забавляє нас. І покликали Самсона з в’язниці, і він забавляв їх, [і били його по обличчю] і поставили його між стовпами.
26	26
И# речE самpHнъ ко ю4ноши держaщему є3го2 за рyку: њстaви менE, да њсzжY столпы2, на ни1хже д0мъ сeй ўтверждeнъ є4сть, и3 њпрyсz на ни1хъ. Ю$ноша же сотвори2 тaкw.	І сказав Самсон юнакові, який водив його за руку: підведи мене, щоб обмацати мені стовпи, на яких утверджений дім, і притулитися до них. [Юнак так і зробив.]
27	27
Д0мъ же бsше п0лнъ мужeй и3 жeнъ, и3 тaмw вси2 кн‰зи и3ноплемє1нничи: на кр0вэ же т0мъ до трeхъ тhсzщъ мужeй и3 жeнъ, зрsще ругaемаго самpHна.	Дім же був повен чоловіків і жінок; там були всі власники филистимські, і на покрівлі було до трьох тисяч чоловіків і жінок, які дивилися на Самсона, що забавляв їх.
28	28
И# воззвA самpHнъ ко гDу и3 речE: ґдwнаJ гDи, гDи си1лъ, помzни1 мz нн7э, и3 ўкрэпи1 мz є3щE є3ди1ною, б9е, да воздaмъ мщeніе є3ди1но за двA w4ка мо‰ фmлістjмwмъ.	І воззвав Самсон до Господа і сказав: Господи Боже! згадай мене і зміцни мене тільки тепер, о Боже! щоб мені за один раз помститися филистимлянам за два ока мої.
29	29
И# nб8S самpHнъ џба столп† срє1дніz, на ни1хже хрaмина бsше ўтверждeна, и3 њпрeсz на ни1хъ, держS є3ди1нъ рук0ю десн0ю, ґ другjй лёвою.	І зрушив Самсон з місця два середніх стовпи, на яких був утверджений дім, упершись у них, в один правою рукою своєю, а в другий лівою.
30	30
И# речE самpHнъ: да ќмретъ душA моS со и3ноплемє1нники. И# преклони1сz крёпостію, и3 падE хрaмина на кн‰зи и3 на вс‰ лю1ди и5же въ нeй: и3 бhсть мeртвыхъ, и5хже ўмертви2 самpHнъ при смeрти своeй, мн0жае нeже и5хже ўмертви2 въ животЁ своeмъ.	І сказав Самсон: помри, душе моя, з филистимлянами! Й уперся з усією силою, й обвалився дім на власників і на весь народ, що був у ньому. І було померлих, яких умертвив [Самсон] у смерті своїй, більше, ніж він умертвив за життя своє.
31	31
И# снид0ша брaтіz є3гw2 и3 вeсь д0мъ nтцA є3гw2, и3 взsша є3го2: и3 взыд0ша, и3 погреб0ша є3го2 междY сараи2 и3 междY є3сfа0ломъ во гр0бэ манHz nтцA є3гw2. И# сeй суди2 ї}лю лётъ двaдесzть. (И# востA по самpHнэ є3мегaръ сhнъ є3нaнь, и3 ўби2 t и3ноплемeнникwвъ шeсть сHтъ мужeй кромЁ скотA, и3 спасE и3 џнъ ї}лz.)	І прийшли брати його і весь дім батька його, і взяли його, і пішли і поховали його між Цорою й Естаолом, у гробі Маноя, батька його. Він був суддею Ізраїля двадцять років. [Після Самсона постав Емегар, син Енана, й убив з іноплемінників шістсот чоловік, крім худоби. І він спас Ізраїля.]

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт