Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава каа

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Главa к7а	Глава 21

1	1
И# сhнове ї}лєвы клsшасz въ массифЁ, глаг0люще: мyжъ t нaсъ да не дaстъ веніамjну дщeре своеS въ женY.	І поклялися ізраїльтяни в Массифі, говорячи: ніхто з нас не віддасть дочки своєї синам Веніаміна заміж.
2	2
И# пріид0ша лю1діе въ веfи1ль и3 сэдёша тaмw до вeчера пред8 бGомъ: и3 воздвиг0ша глaсъ св0й, и3 плaкашасz плaчемъ вeліимъ, и3 рек0ша:	І прийшов народ у дім Божий, і сиділи там до вечора перед Богом, і підняли голосне волання, і сильно плакали,
3	3
вскyю, гDи б9е ї}левъ, бhсть си1це днeсь во ї}ли, є4же њскудёти t ї}лz плeмени є3ди1ному;	і сказали: Господи, Боже Ізраїлів! для чого трапилося це в Ізраїлі, що не стало тепер у Ізраїля одного коліна?
4	4
И# бhсть на ќтріz, и3 њбyтрэша лю1діе, и3 согради1ша тaмw nлтaрь, и3 вознес0ша всесожжeніе спасeніz, и3 рек0ша сhнове ї}лєвы:	На другий день устав народ вранці, і спорудили там жертовник, і принесли всепалення і мирні жертви.
5	5
кто2 не взhде въ с0нмъ t всёхъ племeнъ ї}левыхъ ко гDу; Ћкw вели1ка клsтва бsше не вшeдшымъ ко гDу въ массифY, глаг0люще: смeртію да ќмретъ.	І сказали сини Ізраїлеві: хто не приходив на зібрання перед Господом з усіх колін Ізраїлевих? Бо велике прокляття було проголошено на тих, які не прийшли перед Господом у Массифу, і було сказано, що ті віддані будуть на смерть.
6	6
И# ўмили1шасz сhнове ї}лєвы њ веніамjнэ брaтэ своeмъ, и3 рек0ша: и3зсёчено днeсь є3ди1но плeмz t ї}лz:	І зласкавилися сини Ізраїлеві над Веніаміном, братом своїм, і сказали: нині відсічене одне коліно від Ізраїля;
7	7
что2 сотвори1мъ њстaвшымсz њ женaхъ; и3 мы2 клsхомсz гDемъ не дaти и5мъ t дщeрей нaшихъ въ жєны2.	як вчинити нам з тими, що залишилися з них, стосовно дружин, коли ми поклялися Господом не давати їм дружин з дочок наших?
8	8
И# рек0ша: кто2 є3ди1нъ t племeнъ ї}левыхъ, и4же не взhде ко гDу въ массифY; И# сE, ни є3ди1нъ пріи1де въ п0лкъ t їавjса галаaдова въ с0нмъ.	І сказали: чи немає кого з колін Ізраїлевих, хто не приходив перед Господом у Массифу? І виявилося, що з Іависа галаадського ніхто не приходив перед Господом у стан на зібрання.
9	9
И# соглsдаша людjй, и3 сE, не бsше тaмw мyжа t живyщихъ во їавjсэ галаaдовэ.	І оглянули народ, і ось, не було там жодного з жителів Іависа галаадського.
10	10
И# послaша тaмw с0нмъ дванaдесzть тhсzщъ мужeй t сынHвъ си1лы и3 заповёдаша и5мъ, глаг0люще: и3ди1те и3 и3збjйте живyщыz во їавjсэ галаaдовэ nрyжіемъ жєны2 и3 нар0ды:	І послала туди громада дванадцять тисяч чоловік, чоловіків сильних, і дали їм наказ, говорячи: йдіть і знищіть жителів Іависа галаадського мечем, і жінок і дітей;
11	11
и3 сіE сотвори1те: всsкъ мyжескій п0лъ и3 всsку женY, познaвшую л0же мyжеско, побіeте: дэви6цы же снабди1те. И# сотвори1ша тaкw.	і ось що зробіть: усякого чоловіка і всяку жінку, що пізнала ложе чоловікове, піддайте закляттю, [а дівчат залишайте живими. І зробили так].
12	12
И# њбрэт0ша t живyщихъ во їавjсэ галаaдовэ четhре ст† nтрокови1цъ дёвъ, ±же не познaша л0жа мyжеска: и3 привед0ша \| въ п0лкъ въ силHмъ, и4же є4сть въ земли2 ханаaни.	І знайшли вони між жителями Іависа галаадського чотириста дівчат, які не пізнали ложа чоловікового, і привели їх у стан у Силом, що в землі Ханаанській.
13	13
И# послaша вeсь с0нмъ и3 глаг0лаша къ сынHмъ веніамjнwвымъ, и5же въ кaмени реммHни, и3 призвaша и5хъ съ ми1ромъ.	І послала вся громада переговорити із синами Веніаміна, які були в скелі Риммоні, і оголосила їм мир.
14	14
И# возврати1сz веніамjнъ къ сынHмъ ї}лєвымъ въ то2 врeмz, и3 дaша и5мъ сhнове ї}лєвы жєны2, ±же жи1во сохрани1ша t дщeрей їавjса галаaдова: и3 ўг0дно бhсть и5мъ тaкw.	Тоді повернулися сини Веніаміна [до ізраїльтян], і дали їм [ізраїльтяни] дружин, яких залишили в живих з жінок Іависа галаадського; але виявилося, що цього було недостатньо.
15	15
И# лю1діе ўмили1шасz њ веніамjнэ, ћкw сотвори2 гDь и3стреблeніе въ племенёхъ ї}левыхъ.	Народ же жалкував за Веніаміном, що Господь не зберіг цілости колін Ізраїлевих.
16	16
И# рек0ша старBйшины с0нма: что2 сотвори1мъ њстaвшымъ њ женaхъ; ћкw поги1бе t веніамjна женA:	І сказали старійшини громади: що нам робити з тими, що залишилися, стосовно дружин, бо знищені жінки у Веніаміна?
17	17
и3 кaкw бyдетъ наслёдіе ўцэлёвшихъ t веніамjна, да не поги1бнетъ плeмz t ї}лz;	І сказали: спадкоємна земля нехай залишається синам Веніаміна, які вціліли, щоб не зникло коліно від Ізраїля;
18	18
и3 мы2 не возм0жемъ дaти и5мъ жeнъ t дщeрей нaшихъ, ћкw клsшасz сhнове ї}лєвы, глаг0люще: пр0клzтъ даsй женY веніамjну.	але ми не можемо дати їм дружин з дочок наших; тому що сини Ізраїлеві поклялися, говорячи: проклятий, хто дасть дружину Веніаміну.
19	19
И# рек0ша: сE, прaздникъ гDень въ силHмэ t днjй во дни6, и4же є4сть t сёвера веfи1лz, на вост0къ с0лнца на пути2 восходsщемъ t веfи1лz въ сmхeмъ, и3 t ю4га левHны.	І сказали: ось, щороку буває свято Господнє у Силомі, що на північ від Вефиля і на схід від дороги, яка веде від Вефиля в Сихем, і на південь від Левони.
20	20
И# заповёдаша сынHмъ веніам‡нимъ, глаг0люще: и3ди1те и3 засsдите въ віногрaдэхъ,	І наказали синам Веніаміна і сказали: підіть і засядьте у виноградниках,
21	21
и3 ќзрите, и3 сE, є3гдA и3зhдутъ дщє1ри живyщихъ въ силHмэ плzсaти въ ли1ки, да и3зhдете и3з8 віногрaдwвъ и3 восхи1тите мyжъ женY себЁ t дщeрей силHмлихъ, и3 и3ди1те на зeмлю веніамjню:	і дивіться, коли вийдуть дівчата силомські танцювати в хороводах, тоді вийдіть з виноградників і захопіть собі кожен дружину з дівчат силомських і йдіть у землю Веніамінову;
22	22
и3 бyдетъ є3гдA пріи1дутъ nтцы2 и4хъ и3ли2 брaтіz и4хъ суди1тисz къ нaмъ, и3 речeмъ и5мъ: поми1луйте нaсъ и4ми, ћкw не взS мyжъ жены2 своеS въ полцЁ: понeже вы2 не дaли є3стE и5мъ ћкw жрeбій, согрэши1сте.	і коли прийдуть батьки їхні, або брати їхні зі скаргою до нас, ми скажемо їм: простіть нас за них, бо ми не взяли для кожного з них дружини на війні, і ви не дали їм; тепер ви винні.
23	23
И# сотвори1ша тaкw сhнове веніам‡ни, и3 поsша жєны2 по числY своемY t плsшущихъ, ±же восхи1тиша: и3 tид0ша и3 возврати1шасz въ наслёдіе своE, и3 создaша грaды и3 всели1шасz въ ни1хъ.	Сини Веніаміна так і зробили, і взяли дружин за числом своїм з тих, що були у хороводі, яких вони викрали, і пішли і повернулися в наділ свій, і побудували міста і стали жити в них.
24	24
И# tид0ша tтyду сhнове ї}лєвы въ то2 врeмz, мyжъ во плeмz своE и3 въ р0дъ св0й: и3 и3зhде tтyду мyжъ въ наслёдіе своE. И# въ ты6z дни6 не бsше царS во ї}ли: мyжъ є4же ўг0дно пред8 nчи1ма є3гw2, творsше.	У той же час ізраїльтяни розійшлися звідти кожен у коліно своє й у плем’я своє, і пішли звідти кожен у наділ свій.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт