Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 8

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Главa }	Глава 8

1	1
И# рек0ша къ гедеHну мyжіе є3фрє1мли: что2 сіE сотвори1лъ є3си2 нaмъ, ћкw не позвaлъ є3си2 нaсъ, є3гдA ходи1лъ воевaти на мадіaма; И# прsхусz съ ни1мъ си1льнw.	І сказали йому єфремляни: навіщо ти це зробив, чому не покликав нас, коли йшов воювати з мадіанитянами? І сильно сварилися з ним.
2	2
И# речE къ ни6мъ (гедеHнъ): что2 сотвори1хъ нн7э ћкоже вы2; не лyчше ли гроздeцъ є3фрeмль, нeжели њбрaніе віногрaда ґвіезeрова;	[Гедеон] відповів їм: чи зробив я щось таке, як ви нині? Чи не краще Єфрем добирав виноград, ніж Авиєзер збирав?
3	3
въ рyку вaшу предадE гDь кн‰зи маді†мли, њри1ва и3 зи1ва: и3 что2 возмог0хъ сотвори1ти ћкоже вы2; ТогдA ўтоли1сz дyхъ и4хъ t негw2, є3гдA глаг0ла и5мъ сл0во сіE.	У ваші руки віддав Бог князів мадіамських Орива і Зива, і що міг зробити я такого, як ви? Тоді заспокоївся дух їх проти нього, коли сказав він їм такі слова.
4	4
И# пріи1де гедеHнъ ко їoрдaну, и3 прeйде сaмъ и3 и5же съ ни1мъ три1ста мужeй, ѓлчни и3 ўтруждeни гонsще.	І прийшов Гедеон до Йордану, і перейшов сам і триста чоловік, які були з ним. Вони були стомлені [і голодні], переслідуючи ворогів.
5	5
И# речE мужє1мъ сокхw6fскимъ: дади1те хлёбы на пи1щу мужє1мъ си6мъ и5же со мн0ю, ћкw ѓлчни сyть: ѓзъ же гоню2 в8слёдъ зевeа и3 салмaна, царeй мадіaмскихъ.	І сказав він жителям Сокхофа: дайте хліба народу, який іде за мною; вони стомилися, а я переслідую Зевея і Салмана, царів мадіамських.
6	6
И# рек0ша кн‰зи сокхHfстіи: є3дA рукA зевeа и3 салмaна нн7э въ руцЁ твоeй, ћкw дади1мъ в0ємъ твои6мъ хлёбы;	Князі Сокхофа сказали: хіба рука Зевея і Салмана вже у твоїй руці, щоб нам війську твоєму давати хліб?
7	7
И# речE гедеHнъ: не тaкw: но є3гдA предaстъ гDь зевeа и3 салмaна въ рyку мою2, ѓзъ сотрY плHти вaшz тeрніемъ пустhннымъ и3 волчцaми.	І сказав Гедеон: за це, коли віддасть Господь Зевея і Салмана в руки мої, я роздеру тіло ваше терням пустельним і молотильними зубчастими дошками.
8	8
И# взhде tтyду во фануи1лъ и3 глаг0ла къ ни6мъ тaкожде. И# tвэщaша є3мY мyжіе фануи6ли, ћкоже tвэщaша є3мY мyжіе сокхHfстіи.	Звідти пішов він у Пенуел і те саме сказав жителям його, і жителі Пенуела відповіли йому те саме, що відповідали жителі Сокхофа.
9	9
И# речE гедеHнъ мужє1мъ фануи6лскимъ, глаг0лz: є3гдA возвращyсz съ ми1ромъ, раскопaю ст0лпъ сeй.	Він сказав жителям Пенуела: коли я повернуся у мирі, зруйную вежу цю.
10	10
И# зевeй и3 салмaнъ бhша въ каркaрэ, и3 п0лкъ и4хъ съ ни1ми до пzтьнaдесzти тhсzщъ (мужeй) њстaвшихсz t всегw2 полкA сынHвъ вост0чныхъ: и3 ўмeршихъ бsше сто2 и3 двaдесzть тhсzщъ мужeй держaщихъ nрyжіе.	Зевей же і Салман були в Каркорі і з ними їхнє ополчення до п’ятнадцяти тисяч, усе, що залишилося з усього ополчення жителів сходу; загинуло ж сто двадцять тисяч чоловік, які оголюють меч.
11	11
И# взhде гедеHнъ путeмъ живyщихъ въ кyщахъ t вост0кwвъ прsмw нaвы и3 їегевaла: и3 и3зби2 п0лкъ, п0лкъ же бsше надeженъ.	Гедеон пішов до тих, що живуть у наметах на схід від Нови й Іогбеги й уразив стан, коли стан спочивав безтурботно.
12	12
И# побэг0ста зевeй и3 салмaнъ: и3 гнA в8слёдъ и4хъ, и3 поимA џба цар‰ маді†млz, зевeа и3 салмaна, и3 вeсь п0лкъ и4хъ смzтE.	Зевей і Салман побігли; він погнався за ними і схопив обох царів мадіамських, Зевея і Салмана, і весь стан привів у замішання.
13	13
И# возврати1сz гедеHнъ сhнъ їwaсовъ t рaти прeжде восх0да с0лнца,	І повернувся Гедеон, син Іоаса, з війни з узвишшя Хереса.
14	14
и3 ћтъ џтрочища t мужeй сокхHfскихъ и3 вопроси2 є3го2: и3 вписA t негw2 и3менA кнzзeй сокхHfскихъ и3 старёйшинъ и4хъ, седми1десzти и3 седми2 мужeй.	І захопив юнака з жителів Сокхофа і випитав у нього; і він написав йому князів і старійшин сокхофських сімдесят сім чоловік.
15	15
И# пріи1де гедеHнъ ко кнzзє1мъ сокхw6fскимъ и3 речE и5мъ: сE, зевeй и3 салмaнъ, и4хже рaди ўкори1сте мS, глаг0люще: є3дA рукA зевeа и3 салмaна нн7э въ руцЁ твоeй, ћкw дади1мъ мужє1мъ твои6мъ ўтрyждшымсz хлёбы;	І прийшов він до жителів сокхофських, і сказав: ось Зевей і Салман, за яких ви насміялися з мене, говорячи: хіба рука Зевея і Салмана вже у твоїй руці, щоб нам давати хліб людям твоїм, які стомилися?
16	16
И# поS кн‰зи и3 старBйшины грaда, и3 тeрніе t пустhни и3 волчцы2, и3 сотрE и4ми мyжы сокхw6fски:	І взяв старійшин міста і терен пустельний і зубчасті молотильні дошки і покарав ними жителів Сокхофа;
17	17
и3 ст0лпъ фануи1левъ раскопA, и3 и3зби2 мyжы гр†дскіz.	і вежу Пенуельську зруйнував, і перебив жителів міста.
18	18
И# речE къ зевeю и3 салмaну: какови2 мyжіе, и5хже и3зби1сте въ fавHрэ; И# рёша: ћкоже ты2, тaкw nни2, под0бенъ ты2 є3си2 и5мъ, ћкw под0біе сынHвъ царeвыхъ.	І сказав Зевею і Салману: якими були ті, яких ви вбили на Фаворі? Вони сказали: вони були такі, як ти, кожен мав вигляд синів царських.
19	19
И# речE гедеHнъ: брaтіz мо‰ и3 сhнове мaтере моеS сyть: жи1въ гDь, ѓще бhсте живи1ли и5хъ, не ўби1лъ бhхъ вaсъ.	[Гедеон] сказав: це були брати мої, сини матері моєї. Живий Господь! якби ви залишили їх живими, я не убив би вас.
20	20
И# речE їеfeру пeрвенцу своемY: востaвъ ўбjй и5хъ. И# не и3звлечE џтрочищь мечA своегw2: занE ўбоsсz, ћкw млaдъ бsше.	І сказав Ієферу, первісткові своєму: встань, убий їх. Але юнак не витяг меча свого, тому що боявся, оскільки був ще молодим.
21	21
И# речE зевeй и3 салмaнъ: востaни u5бо ты2, и3 сопроти1висz нaмъ: занE ћкw мyжъ си1ла є3гw2. И# востA гедеHнъ, и3 ўби2 зевeа и3 салмaна: и3 взS ўкрашє1ніz, ±же на вhzхъ велблю1дwвъ и4хъ.	І сказали Зевей і Салман: встань сам і убий нас, тому що за людиною і сила її. І встав Гедеон, і убив Зевея і Салмана, і взяв пряжки, що були на шиях верблюдів їхніх.
22	22
И# рек0ша мyжіе ї}лстіи ко гедеHну: владёй нaми и3 ты2, и3 сhнове твои2, и3 сhнове сынHвъ твои1хъ, ћкw ты2 спaслъ є3си2 нaсъ t руки2 мадіaмли.	І сказали ізраїльтяни Гедеону: володій нами ти і син твій і син сина твого, тому що ти спас нас від руки мадіанитян.
23	23
И# речE къ ни6мъ гедеHнъ: не воз8wбладaю ѓзъ вaми, и3 не воз8wбладaетъ сhнъ м0й вaми: гDь да владёетъ вaми.	Гедеон сказав їм: ні я не буду володіти вами, ні мій син не буде володіти вами; Господь нехай володіє вами.
24	24
И# речE къ ни6мъ гедеHнъ: попрошY ў вaсъ прошeніz, и3 да дaстъ мнЁ всsкъ мyжъ ўсерsзь t плёна своегw2: ћкw ўсер‰зи зл†ты (мн0зи) бsху и5мъ, занE їсмaилтzне бsху.	І сказав їм Гедеон: прошу у вас одного, дайте мені кожен по серзі зі здобичі своєї. [Бо у ворогів багато було золотих серг, тому що вони були ізмаїльтяни.]
25	25
И# рек0ша: даю1ще дади1мъ. И# прострE ри1зу, и3 вверг0ша тY мyжіе по ўсерsзю t плёна своегw2.	Вони сказали: дамо. І розстелили одяг і кидали туди кожен по серзі зі здобичі своєї.
26	26
И# бhсть вёсъ ўсер‰зь златhхъ, и5хже и3спроси2, тhсzща и3 сeдмь сHтъ с‡кль злaта, кромЁ плени1цъ и3 мони1стъ (*є3нфHfовыхъ), и3 ри1зъ багрsныхъ, ±же на царeхъ мадіaмлихъ, и3 кромЁ чепeй златhхъ, ±же на вhzхъ велблю1дwвъ и4хъ.	Ваги у золотих сергах, які він випросив, було тисяча сімсот золотих [сиклів], крім пряжок, ґудзиків і пурпурового одягу, що були на царях мадіамських, і крім [золотих] ланцюжків, що були на шиї у верблюдів їхніх.
27	27
И# сотвори2 t ни1хъ гедеHнъ є3фyдъ [Грeч.: є3пwмjсъ, славeн.: нарaмникъ.], и3 постaви є3го2 во грaдэ своeмъ во є3фрafэ. И# соблуди2 вeсь ї}ль по нeмъ тaмw: и3 бhсть гедеHну и3 всемY є3гw2 д0му въ соблaзнъ.	З цього зробив Гедеон ефод і поклав його у своєму місті, в Офрі, і стали всі ізраїльтяни блудно ходити туди за ним, і був він сіттю Гедеону і всьому дому його.
28	28
И# смири1сz мадіaмъ пред8 сы6ны ї}левыми, и3 не приложи1ша воздви1гнути главы2 своеS. И# бhсть въ пок0и землS четhредесzть лётъ, во дни6 гедеHнwвы.	Так підкорилися мадіанитяни синам Ізраїля і не стали вже піднімати голови своєї, і спочивала земля сорок років у дні Гедеона.
29	29
И# и4де їероваaлъ сhнъ їwaсовъ, и3 сёде въ домY своeмъ.	І пішов Ієроваал, син Іоасів, і жив у домі своєму.
30	30
И# гедеHну бhша сeдмьдесzтъ сынHвъ, и3зшeдшіи t чрeслъ є3гw2, ћкw жєны2 бsху мнHги є3мY.	У Гедеона було сімдесят синів, які народилися від стегон його, тому що в нього багато було дружин.
31	31
И# подл0жница є3гw2 ћже въ сікjмэ и3 сіS роди2 є3мY сhна, и3 наречE и4мz є3мY ґвімелeхъ.	Також і наложниця, яка жила в Сихемі, народила йому сина, і він дав йому ім’я Авимелех.
32	32
И# ќмре гедеHнъ сhнъ їwaсовъ въ стaрости блaзэ, и3 погребeсz во гр0бэ їwaса nтцA своегw2, во є3фрafэ, nтцA є3зрjева.	І помер Гедеон, син Іоаса, у глибокій старості, і похований був у гробі батька свого Іоаса, в Офрі Авиєзеровій.
33	33
И# бhсть є3гдA ќмре гедеHнъ, и3 соврати1шасz сhнове ї}лєвы и3 соблуди1ша в8слёдъ ваалjма, и3 сотвори1ша себЁ со ваалверjfомъ завётъ, да и5мъ бyдетъ б0гъ:	Коли помер Гедеон, сини Ізраїлеві знову стали блудно ходити вслід Ваалу і поставили собі богом Ваалверифа;
34	34
и3 не воспомzнyша сhнове ї}лєвы гDа бGа своегw2, и3збaвльшагw и5хъ и3з8 руки2 всёхъ вр†гъ и4хъ њкрeстныхъ:	і не згадували сини Ізраїлеві Господа Бога свого, Який спас їх від руки всіх ворогів, які оточували їх;
35	35
и3 не сотвори1ша ми1лости съ д0момъ їероваaловымъ, сeй є4сть гедеHнъ, по всeй благостhни є3гw2, ю4же сотвори2 со ї}лемъ.	і дому Ієровааловому, або Гедеоновому, не зробили милости за всі благодіяння, які він зробив Ізраїлю.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт