|
Главa є7
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
| И# воспЁ деввHра и3 варaкъ сhнъ ґвінеeмовъ въ т0й дeнь, и3 речE: | У той день заспівали Девора і Варак, син Авиноамів, цими словами: |
|
2
|
2
|
| внегдA начaти вождHмъ во ї}ли, въ произволeніи людjй, благослови1те гDа. | Ізраїль помстився, народ показав ревність; прославте Господа! |
|
3
|
3
|
| Ўслhшите, цaріе, и3 внуши1те, кн‰зи: ѓзъ гDеви воспою2 и3 пою2 бGу ї}леву. | Слухайте, царі, прислухайтеся, вельможі: я Господу, я співаю, воздаю хвалу Господу Богу Ізраїлевому. |
|
4
|
4
|
| ГDи, во и3сх0дэ твоeмъ t сиjра, внегдA воздвизaтисz тебЁ t селA є3дHмова, землS потрzсeсz, и3 нeбо возмути1сz, и3 w4блацы и3скaпаша в0ду: | Коли виходив Ти, Господи, від Сеїра, коли йшов з поля Едомського, тоді земля тряслася, і небо капало, і хмари проливали воду; |
|
5
|
5
|
| г0ры подвиг0шасz t лицA гDа є3лwJ, тaz сінA t лицA гDа бGа ї}лева. | гори танули від лиця Господа, навіть цей Синай від лиця Господа Бога Ізраїлевого. |
|
6
|
6
|
| Во дни6 самегaра сhна ґнafова, во дни6 їаи1ли, њскудёша путіE, и3 и3д0ша въ пути6 кри6вы, и3 и3д0ша въ пути6 развращє1нны: | У дні Самегара, сина Анафового, у дні Іаїлі, були порожні дороги, і ті, що ходили раніше путями прямими, ходили тоді обхідними дорогами. |
|
7
|
7
|
| њскудёша живyщіи во ї}ли, њскудёша д0ндеже востA деввHра, д0ндеже востA мaти во ї}ли: | Не стало мешканців у селищах у Ізраїля, не стало, доки не повстала я, Девора, доки не повстала я, мати в Ізраїлі. |
|
8
|
8
|
| и3збрaша б0ги нHвы, ћкw хлёбъ ћченъ, тогдA воевaша грaды кнzзeй: щи1тъ не kви1сz, нижE копіE въ четhредесzти тhсzщахъ во ї}ли. | Обрали нових богів, тому війна біля воріт. Чи видні були щит і спис у сорока тисяч Ізраїля? |
|
9
|
9
|
| Сeрдце моE на ўчинє1ннаz во ї}ли: си1льніи людjй, благослови1те гDа. | Серце моє до вас, начальники Ізраїлеві, до ревнителів серед народу; прославте Господа! |
|
10
|
10
|
| Э$здzщіи на nслsтехъ бёлыхъ въ полyдне, и3 сэдsщіи на суди1щи, и3 ходsщіи на пути6 с0нмwвъ, провэщaйте. | Ті, хто їздить на ослицях білих, ті, що сидять на килимах і ходять по дорозі, співайте пісню! |
|
11
|
11
|
| Глaсъ плeщущихъ посредЁ веселsщихсz: тaмw дадsтъ прaвду. ГDи, пр†вды ўкрэпи2 во ї}ли: тогдA разыд0шасz во грaды сво‰ лю1діе гDни. | Серед голосів, що збирають стада, біля колодязів, нехай співають хвалу Господу, хвалу вождям Ізраїля! Тоді виступив до воріт народ Господній. |
|
12
|
12
|
| Востaни, востaни, деввHра: востaни, востaни, глаг0ли съ пёснію: востaни, варaче, и3 плэни2 плёнъ тв0й, сhне ґвінеeмль. | Піднесися, піднесися, Деворо! піднесися, піднесися! співай пісню! Постань, Вараку! і веди полонених твоїх, сину Авиноамів! |
|
13
|
13
|
| ТогдA возвели1чисz си1ла є3гw2: гDь смири2 мнЁ крёпльшыz менє2. | Тоді небагатьом із сильних підкорив Він народ; Господь підпорядкував мені хоробрих. |
|
14
|
14
|
| Лю1діе є3фрє1мли ўтоми1ша и5хъ въ доли1нэ: брaтъ тв0й веніамjнъ въ лю1дехъ твои1хъ: t менє2 махjръ снид0ша взыскyющіи, и3 t завулHна ўкрэплsющіисz въ ски1птрэ повэствовaніz пи1сменника. | Від Єфрема прийшли ті, хто вкорінився в Амалика; за тобою Веніамін, серед народу твого; від Махира йшли начальники, і від Завулона — ті, хто володіє тростиною писаря. |
|
15
|
15
|
| И# нач†лницы во їссахaрэ съ деввHрою и3 варaкомъ: тaкw варaкъ tпусти2 пёшихъ свои1хъ въ доли1ну, въ раздэлє1ніz руви1мwва, вели6ка и3спыт†ніz сeрдца. | І князі Іссахарові з Деворою, й Іссахар так само, як Варак, кинувся в долину пішки. В племенах Рувимових велика розбіжність. |
|
16
|
16
|
| Вскyю ми2 сэди1ши посредЁ мосфаfeмwвъ, слhшати звиздaніе воставaющихъ проити2 въ раздэлє1ніz руви6млz; вє1ліz и3спыт†ніz сeрдца. | Чого сидиш ти між кошарами, слухаючи бекання отар? В племенах Рувимових велика розбіжність. |
|
17
|
17
|
| Галаaдъ, њб8 nнY странY їoрдaна всели1сz: и3 дaнъ, вскyю њбитaеши въ кораблeхъ; ґси1ръ њбитA при брeзэхъ морски1хъ, и3 въ раздэлeніихъ свои1хъ всели1сz. | Галаад живе спокійно за Йорданом, і Дану чого боятися з кораблями? Асир сидить на березі моря й біля пристаней своїх живе спокійно. |
|
18
|
18
|
| ЗавулHнъ, лю1діе ўкори1ша дyшу свою2 на смeрть: и3 нефfалjмъ на высотaхъ селA. | Завулон — народ, який прирік душу свою на смерть, і Неффалим — на висотах поля. |
|
19
|
19
|
| И# пріид0ша къ немY цaріе, и3 њполчи1шасz, тогдA воевaша цaріе ханаaнстіи во fанаaхэ, ў воды2 магеддw2: мн0жества сребрA не взsша. | Прийшли царі, зітнулися, тоді воювали царі ханаанські у Фанааху біля вод Мегиддонських, але не одержали ніякого срібла. |
|
20
|
20
|
| T небесE њполчи1шасz ѕвёзды, t чи1на своегw2 њполчи1шасz съ сісaрою. | З неба воювали, зірки з путей своїх воювали із Сисарою. |
|
21
|
21
|
| Водотeчь кісHновъ и3звeрже и5хъ, водотeчь кадимjнъ, водотeчь кісHновъ: поперeтъ є3го2 душA моS си1льнаz. | Потік Киссон потягнув їх, потік Кедумим, потік Киссон. Зневажай, душе моя, силу! |
|
22
|
22
|
| ТогдA tсэк0шасz кwпhта кHнскаz t топтaніz си1льныхъ є3гw2. | Тоді ламалися копита кінські від утечі, від утечі сильних його. |
|
23
|
23
|
| Проклинaйте мазHра, речE ѓгGлъ гDень, проклsтіемъ проклени1те живyщихъ въ нeмъ, ћкw не пріид0ша въ п0мощь гDню, въ п0мощь (гDню) въ си1льныхъ. | Прокляніть Мероз, говорить ангел Господній, прокляніть, прокляніть жителів його за те, що не прийшли на допомогу Господу, на допомогу Господу з хоробрими. |
|
24
|
24
|
| Да благослови1тсz въ женaхъ їаи1ль, женA хавeра кінeева, t жeнъ въ кyщи да благослови1тсz: | Нехай буде благословенна між жонами Іаїль, дружина Хевера кенеянина, між жонами в наметах нехай буде благословенна! |
|
25
|
25
|
| воды2 проси2 ў неS, и3 дадE є3мY млеко2 въ чaши: преимyщихъ принесE мaсло крaвіе: | Води просив він: молока подала вона, у чаші коштовній принесла молока кращого. |
|
26
|
26
|
| рyку свою2 лёвую къ колY прострE, и3 десни1цу свою2 ко млaту раб0тающихъ, и3 ўби2 сісaру: разби2 главY є3гw2, и3 порази2, прободE скр†ніz є3гw2: | [Ліву] руку свою простягнула до кола, а праву свою до молота робітників; ударила Сисару, вразила голову його, розбила і проколола скроню його. |
|
27
|
27
|
| междY ногaма є3S повали1сz: падE ўтруждeнъ, и3 ќмре посредЁ н0гъ є3S, и3 тaмw падE бёднэ. | До ніг її схилився, упав і лежав, до ніг її схилився, упав; де схилився, там і впав убитий. |
|
28
|
28
|
| Nк0нцемъ взирaше мaти сісaрина, nкн0мъ сквозЁ решeтку, что2 замeдли колесни1ца є3гw2 пріити2; вскyю ўмeдлиша стопы6 колесни1цъ є3гw2; | У вікно виглядає і волає мати Сисарина крізь ґрати: чому довго не йде кіннота його, чому баряться колеса колісниць його? |
|
29
|
29
|
| Мyдріи начaлствующіи є3S tвэщaша є4й, и3 самA tвэщавaше словесA сво‰ себЁ: | Розумні з її жінок відповідають їй, і сама вона відповідає на слова свої: |
|
30
|
30
|
| не њбрsщутъ ли є3гw2 раздэлsюща кwрhсти, ўдружaюща другHмъ на главY мyжа си1льна; кwрhсти шaрwвъ сісaрэ, кwрhсти шaрwвъ разли1чіz, шaры и3спещрeнныхъ, сі‰ вhи є3гw2 кwрhсти. | мабуть, вони знайшли, ділять здобич, по дівчині, по дві дівчини на кожного воїна, у здобич отримано різнобарвний одяг Сисарі, отримано у здобич різнобарвний одяг, вишитий з обох боків, знятий з плечей полоненого. |
|
31
|
31
|
| Тaкw да поги1бнутъ вси2 врази2 твои2, гDи: и3 лю1бzщіи є3го2, ћкоже вост0къ с0лнца въ си1лэ своeй. | Так нехай загинуть усі вороги Твої, Господи! Ті ж, що люблять Його, нехай будуть, як сонце, що сходить у всій силі своїй! — І спочивала земля сорок років. |
|
32
|
|
| И# бhсть въ пок0и землS четhредесzть лётъ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
