Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa №i
Глава 11
1
1
И# бhсть, є3гдA соверши2 ї}съ заповёдаz nбэманaдесzте ўчн7к0ма свои1ма, прeйде tтyду ўчи1ти и3 проповёдати во градёхъ и4хъ. І сталося, коли Ісус закінчив наставляти дванадцятьох учеників Своїх, то пішов звідти, щоб учити й проповідувати в містах їхніх.
2
2
(За? м7.) Їwaннъ же слhшавъ во ўзи1лищи дэлA хrтHва, послA двA t ўчени1къ свои1хъ, Іоан же, почувши у в’язниці про діла Христові, послав двох з учнів своїх
3
3
речE є3мY: тh ли є3си2 грzдhй, и3ли2 и3н0гw чaемъ; запитати Його: чи Ти Той, Хто має прийти, чи нам іншого чекати?
4
4
И# tвэщaвъ ї}съ речE и4ма: шє1дша возвэсти1та їwaннови, ±же слhшита и3 ви1дита: І сказав їм Ісус у відповідь: підіть та розкажіть Іоанові, що чуєте і бачите:
5
5
слэпjи прозирaютъ и3 хр0міи х0дzтъ, прокажeнніи њчищaютсz и3 глусjи слhшатъ, мeртвіи востаю1тъ и3 ни1щіи благовэствyютъ: сліпі прозрівають і криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві воскресають і убогі благовістять;
6
6
и3 бlжeнъ є4сть, и4же ѓще не соблазни1тсz њ мнЁ. і блаженний той, хто не спокуситься через Мене.
7
7
Тёма же и3сходsщема, начaтъ ї}съ нар0дwмъ гlати њ їwaннэ: чесw2 и3зыд0сте въ пустhню ви1дэти; тр0сть ли вётромъ колeблему; Коли ж вони відійшли, Ісус почав говорити людям про Іоана: на що дивитися ходили ви в пустелю? Чи на тростину, що вітер колише?
8
8
Но чесw2 и3зыд0сте ви1дэти; человёка ли въ м‰гки ри6зы њблечeнна; СE, и5же м‰гкаz носsщіи, въ домёхъ цaрскихъ сyть. На що ж дивитися ходили ви? Чи на людину, вдягнену в м’який одяг? Ті, що носять м’який одяг, у палацах царських живуть.
9
9
Но чесw2 и3зыд0сте ви1дэти; прbр0ка ли; Е$й, гlю вaмъ, и3 ли1шше прbр0ка. На що ж дивитися ходили ви? На пророка? Так, кажу вам, більш як пророка.
10
10
Сeй бо є4сть, њ нeмже є4сть пи1сано: сE, ѓзъ посылaю ѓгGла моего2 пред8 лицeмъ твои1мъ, и4же ўгот0витъ пyть тв0й пред8 тоб0ю. Цей бо є той, про якого написано: ось Я посилаю ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує дорогу Твою перед Тобою.
11
11
Ґми1нь гlю вaмъ, не востA въ рождeнныхъ женaми б0лій їwaнна кrти1телz: мнjй же во цrтвіи нбcнэмъ б0лій є3гw2 є4сть. Істинно кажу вам: не було серед народжених жінками більшого за Іоана Хрестителя; але найменший у Царстві Небесному більший за нього.
12
12
T днjй же їwaнна кrти1телz досeлэ цrтвіе нбcное нyдитсz [съ нyждею воспріeмлетсz], и3 нyждницы восхищaютъ є5: Від днів же Іоана Хрестителя донині Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його,
13
13
вси1 бо прbр0цы и3 зак0нъ до їwaнна прорек0ша. бо всі пророки і закон провіщали до Іоана.
14
14
И# ѓще х0щете пріsти, т0й є4сть и3ліA хотsй пріити2: І коли хочете знати, він є Ілля, що має прийти.
15
15
и3мёzй ќшы слhшати да слhшитъ. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
16
16
(За? м7№.) Комy же ўпод0блю р0дъ сeй; Под0бенъ є4сть дётемъ сэдsщымъ на т0ржищихъ, и3 возглашaющымъ другHмъ свои6мъ Кому ж уподібню рід цей? Він подібний до дітей, що сидять на вулиці і, звертаючись до своїх товаришів,
17
17
и3 глаг0лющымъ: пискaхомъ вaмъ, и3 не плzсaсте: плaкахомъ вaмъ, и3 не рыдaсте. кажуть: ми грали вам на сопілках, та ви не танцювали; ми співали вам жалібних пісень, та ви не ридали.
18
18
Пріи1де бо їwaннъ ни kдhй, ни піsй: и3 глаг0лютъ: бёса и4мать. Бо прийшов Іоан, який не їсть, не п’є; і кажуть: біса має.
19
19
Пріи1де сн7ъ чlвёческій kдhй и3 піsй: и3 глаг0лютъ: сE, человёкъ ћдца и3 вінопjйца, мытарє1мъ дрyгъ и3 грёшникwмъ. И# њправди1сz премyдрость t ч†дъ свои1хъ. Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, і кажуть: цей чоловік, який любить їсти й пити вино, митарям друг і грішникам. І виправдалась премудрість від синів своїх.
20
20
(За? м7в7.) ТогдA начaтъ ї}съ поношaти градовHмъ, въ ни1хже бhша мн0жайшыz си6лы є3гw2, занE не покazшасz: Тоді почав Ісус докоряти містам, у яких явлено було найбільше чудес Його, за те, що вони не покаялися.
21
21
г0ре тебЁ, хоразjне, г0ре тебЁ, виfсаjдо: ћкw ѓще въ тЂрэ и3 сідHнэ бhша си6лы бhли бhвшыz въ вaсъ, дрeвле ќбw во врeтищи и3 пeпелэ покazлисz бhша: Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вифсаїдо! Бо якби у Тирі та Сидоні сталися чудеса, що явлені були у вас, то вони давно покаялися б у веретищі й попелі.
22
22
nбaче гlю вaмъ тЂру и3 сідHну tрaднэе бyдетъ въ дeнь сyдный, нeже вaмъ. Але кажу вам: Тиру й Сидону відрадніше буде в день судний, ніж вам.
23
23
И# ты2, капернаyме, и4же до нб7съ вознесhйсz, до ѓда сни1деши: занE ѓще въ сод0мэхъ бhша си6лы бhли бhвшыz въ тебЁ, пребhли ќбw бhша до днeшнzгw днE: І ти, Капернауме, що до небес піднісся, до пекла зійдеш, бо якби в Содомі сталися чудеса, що явлені були в тобі, то зостався б він до сьогоднішнього дня.
24
24
nбaче гlю вaмъ, ћкw земли2 сод0мстэй tрaднэе бyдетъ въ дeнь сyдный, нeже тебЁ. Але кажу вам, що землі Содомській відрадніше буде в день судний, ніж тобі.
25
25
Въ то2 врeмz tвэщaвъ ї}съ речE: и3сповёдаютисz, џ§е, гDи нб7сE и3 земли2, ћкw ўтаи1лъ є3си2 сі‰ t премyдрыхъ и3 разyмныхъ и3 tкрhлъ є3си2 т† младeнцємъ: Продовжуючи далі, Ісус сказав: славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що Ти втаїв це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам.
26
26
є4й, џ§е, ћкw тaкw бhсть бlговолeніе пред8 тоб0ю. Так, Отче, бо таке було Твоє благовоління.
27
27
(За? м7G.) Вс‰ мнЁ прєданA сyть nц7eмъ мои1мъ: и3 никт0же знaетъ сн7а, т0кмw nц7ъ: ни nц7A кто2 знaетъ, т0кмw сн7ъ, и3 є3мyже ѓще в0литъ сн7ъ tкрhти. Усе Мені передано Отцем Моїм, і ніхто не знає Сина, тільки Отець; і Отця ніхто не знає, тільки Син, і той, кому Син схоче відкрити.
28
28
Пріиди1те ко мнЁ вси2 труждaющіисz и3 њбременeнніи, и3 ѓзъ ўпок0ю вы2: Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас;
29
29
возми1те и4го моE на себE и3 научи1тесz t менє2, ћкw кр0токъ є4смь и3 смирeнъ с®цемъ: и3 њбрsщете пок0й душaмъ вaшымъ: візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим;
30
30
и4го бо моE бlго, и3 брeмz моE легко2 є4сть. бо ярмо Моє — благо, і тягар Мій легкий.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.