|
Главa к7д
|
Глава 24
|
|
1
|
1
|
| (За? ч7з7) И# и3зшeдъ ї}съ и3дsше t цeркве. И# приступи1ша (къ немY) ўчн7цы2 є3гw2 показaти є3мY зд†ніz церкHвнаz. | І, вийшовши, Ісус пішов від храму; і підійшли до Нього ученики Його, щоб показати Йому будівлі храму. |
|
2
|
2
|
| Ї}съ же речE и5мъ: не ви1дите ли вс‰ сі‰; ґми1нь гlю вaмъ, не и4мать њстaти здЁ кaмень на кaмени, и4же не разори1тсz. | Ісус же сказав їм: чи бачите все це? Істинно кажу вам: не залишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано. |
|
3
|
3
|
| (За? ч7}.) Сэдsщу же є3мY на горЁ є3леHнстэй, приступи1ша къ немY ўчн7цы2 на є3ди1нэ, глаг0люще: рцы2 нaмъ, когдA сі‰ бyдутъ; и3 что2 є4сть знaменіе твоегw2 пришeствіz и3 кончи1на вёка; | Коли ж сидів Він на горі Елеонській, то приступили до Нього ученики на самоті і спитали: скажи нам, коли це буде і яке знамення Твого пришестя і кінця віку? |
|
4
|
4
|
| И# tвэщaвъ ї}съ речE и5мъ: блюди1те, да никт0же вaсъ прельсти1тъ: | Ісус сказав їм у відповідь: стережіться, щоб хто не спокусив вас, |
|
5
|
5
|
| мн0зи бо пріи1дутъ во и4мz моE, глаг0люще: ѓзъ є4смь хrт0съ: и3 мнHги прельстsтъ. | бо багато хто прийде під іменем Моїм і казатиме: «я Христос», і багатьох спокусять. |
|
6
|
6
|
| Ўслhшати же и4мате бр†ни и3 слы6шаніz брaнемъ. Зри1те, не ўжасaйтесz, подобaетъ бо всBмъ (си6мъ) бhти: но не тогдA є4сть кончи1на. | Також почуєте про війни і чутки про війни. Глядіть, не жахайтесь, бо належить усьому тому бути, та це ще не кінець. |
|
7
|
7
|
| Востaнетъ бо kзhкъ на kзhкъ, и3 цaрство на цaрство: и3 бyдутъ глaди и3 п†губы и3 трyси по мёстwмъ: | Постане бо народ на народ, і царство на царство; і будуть голод, моровиці і землетруси у різних місцях; |
|
8
|
8
|
| вс‰ же сі‰ начaло болёзнемъ. | усе ж це — лиш початок хвороб. |
|
9
|
9
|
| ТогдA предадsтъ вы2 въ скHрби и3 ўбію1тъ вы2: и3 бyдете ненави1дими всёми kзы6ки и4мене моегw2 рaди. | Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи через ім’я Моє. |
|
10
|
10
|
| И# тогдA соблазнsтсz мн0зи, и3 дрyгъ дрyга предадsтъ, и3 возненави1дzтъ дрyгъ дрyга: | І тоді багато хто спокуситься, і видаватимуть один одного, і зненавидять один одного; |
|
11
|
11
|
| и3 мн0зи лжепрор0цы востaнутъ и3 прельстsтъ мнHгіz: | і багато лжепророків з’явиться і багатьох спокусять; |
|
12
|
12
|
| и3 за ўмножeніе беззак0ніz, и3зсsкнетъ любы2 мн0гихъ. | і через збільшення беззаконь охолоне любов у багатьох. |
|
13
|
13
|
| (За? ч7f7.) Претерпёвый же до концA, т0й спасeтсz. | Хто ж витерпить до кінця, той спасеться. |
|
14
|
14
|
| И# проповёстсz сіE є3ђліе цrтвіz по всeй вселeннэй, во свидётелство всBмъ kзhкwмъ: и3 тогдA пріи1детъ кончи1на. | І буде проповідане це Євангеліє Царства по всьому світу, на свідчення усім народам; і тоді прийде кінець! |
|
15
|
15
|
| Е#гдA u5бо ќзрите мeрзость запустёніz, речeнную даніи1ломъ прbр0комъ, стоsщу на мёстэ с™э: и4же чтeтъ, да разумёетъ: | Отже, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоїть на святому місці, — хто читає, нехай розуміє, — |
|
16
|
16
|
| тогдA сyщіи во їудeи да бэжaтъ на г0ры: | тоді, хто буде в Юдеї, нехай біжить у гори. |
|
17
|
17
|
| (и3) и4же на кр0вэ, да не сх0дитъ взsти ±же въ домY є3гw2: | І хто на покрівлі, той нехай не сходить взяти що-небудь з дому свого; |
|
18
|
18
|
| и3 и5же на селЁ, да не возврати1тсz вспsть взsти ри1зъ свои1хъ. | і хто на полі, той нехай не вертається взяти одяг свій. |
|
19
|
19
|
| Г0ре же непр†зднымъ и3 доsщымъ въ ты6z дни6. | Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні! |
|
20
|
20
|
| Моли1тесz же, да не бyдетъ бёгство вaше въ зимЁ, ни въ суббHту. | Моліться ж, щоб не сталася втеча ваша взимку або в суботу, |
|
21
|
21
|
| Бyдетъ бо тогдA ск0рбь вeліz, kковaже не былA t начaла мjра досeлэ, нижE и4мать бhти. | бо тоді буде велика скорбота, якої не було від початку світу донині і не буде. |
|
22
|
22
|
| И# ѓще не бhша прекрати1лисz днjе w4ны, не бы2 ќбw спаслaсz всsка пл0ть: и3збрaнныхъ же рaди прекратsтсz днjе w4ны. | І якби не вкоротилися ті дні, то не спаслась би ніяка плоть; але заради обраних скоротяться ті дні. |
|
23
|
23
|
| ТогдA ѓще кто2 речeтъ вaмъ: сE, здЁ хrт0съ, и3ли2 џндэ: не и3ми1те вёры: | Тоді, якщо хто скаже вам: ось тут Христос, або: отам, не йміть віри. |
|
24
|
24
|
| востaнутъ бо лжехрjсти и3 лжепрор0цы и3 дадsтъ знaмєніz вє1ліz и3 чудесA, ћкоже прельсти1ти, ѓще возм0жно, и3 и3збр†нныz. | Бо встануть лжехристи і лжепророки і покажуть великі знамення і чудеса, щоб звабити, якщо можливо, і обраних. |
|
25
|
25
|
| СE, прeжде рёхъ вaмъ. | Ось Я наперед сказав вам. |
|
26
|
26
|
| Ѓще u5бо рекyтъ вaмъ: сE, въ пустhни є4сть, не и3зыди1те: сE, въ сокр0вищихъ, не и3ми1те вёры: | Отже, коли скажуть вам: «ось Він у пустелі», — не виходьте; «ось Він у потаємних кімнатах», — не йміть віри. |
|
27
|
27
|
| (За? R.) ћкоже бо м0лніz и3сх0дитъ t востHкъ и3 kвлsетсz до з†падъ, тaкw бyдетъ пришeствіе сн7а чlвёческагw: | Бо, як блискавиця виходить зі сходу і з’являється аж до заходу, так буде пришестя Сина Людського. |
|
28
|
28
|
| и3дёже бо ѓще бyдетъ трyпъ, тaмw соберyтсz nрли2. | Бо де буде труп, там зберуться орли. |
|
29
|
29
|
| Ѓбіе же, по ск0рби днjй тёхъ, с0лнце помeркнетъ, и3 лунA не дaстъ свёта своегw2, и3 ѕвёзды спадyтъ съ небесE, и3 си6лы небє1сныz подви1гнутсz: | І враз, після скорботи тих днів, сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть з неба, і сили небесні захитаються. |
|
30
|
30
|
| и3 тогдA kви1тсz знaменіе сн7а чlвёческагw на небеси2: и3 тогдA восплaчутсz вс‰ кwлёна земн†z и3 ќзрzтъ сн7а чlвёческаго грzдyща на w4блацэхъ небeсныхъ съ си1лою и3 слaвою мн0гою: | І тоді з’явиться знамення Сина Людського на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах небесних з силою і славою великою. |
|
31
|
31
|
| и3 п0слетъ ѓгGлы сво‰ съ трyбнымъ глaсомъ вeліимъ, и3 соберyтъ и3збр†нныz є3гw2 t четhрехъ вBтръ, t конє1цъ небeсъ до конє1цъ и4хъ. | І пошле ангелів Своїх з сурмою гучноголосою; і зберуть обраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до кінця їх. |
|
32
|
32
|
| T смок0вницы же научи1тесz при1тчи: є3гдA ўжE в†іz є3S бyдутъ млaда, и3 ли1ствіе прозsбнетъ, вёдите, ћкw бли1з8 є4сть жaтва: | Від смоковниці навчіться притчі: коли гілля її стає вже м’яким і пускає листя, то знаєте, що близько літо. |
|
33
|
33
|
| тaкw и3 вы2, є3гдA ви1дите сі‰ вс‰, вёдите, ћкw бли1з8 є4сть, при двeрехъ. | Так само і ви: коли побачите все це, знайте, що близько, при дверях. |
|
34
|
34
|
| (За? ~R№.) Ґми1нь гlю вaмъ, не мимои1детъ р0дъ сeй, д0ндеже вс‰ сі‰ бyдутъ: | Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде. |
|
35
|
35
|
| нeбо и3 землS мимои1детъ, словесa же мо‰ не мимои1дутъ. | Небо і земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть. |
|
36
|
36
|
| (За? Rв7.) Њ дни1 же т0мъ и3 часЁ никт0же вёсть, ни ѓгGли нбcніи, т0кмw nц7ъ м0й є3ди1нъ: | Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, а тільки Отець Мій один. |
|
37
|
37
|
| ћкоже (бо бhсть во) дни6 нHєвы, тaкw бyдетъ и3 пришeствіе сн7а чlвёческагw: | Але, як було у дні Ноя, так буде і в пришестя Сина Людського; |
|
38
|
38
|
| ћкоже бо бёху во дни6 прeжде пот0па kдyще и3 пію1ще, женsщесz и3 посzгaюще, до негHже днE вни1де нHе въ ковчeгъ, | бо, як у дні перед потопом їли, пили, женились і виходили заміж аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, |
|
39
|
39
|
| и3 не ўвёдэша, д0ндеже пріи1де водA и3 взsтъ вс‰: тaкw бyдетъ и3 пришeствіе сн7а чlвёческагw: | і не думали, поки не прийшов потоп і не забрав усіх, — так буде і в пришестя Сина Людського. |
|
40
|
40
|
| тогдA двA бyдета на селЁ: є3ди1нъ поeмлетсz, ґ другjй њставлsетсz: | Тоді з двох, що будуть у полі, одного буде забрано, а другого залишено; |
|
41
|
41
|
| двЁ мeлющэ въ жeрновахъ: є3ди1на поeмлетсz, и3 є3ди1на њставлsетсz. | дві, що мелють на жорнах: одну буде забрано, а другу залишено. |
|
42
|
42
|
| (За? RG.) Бди1те u5бо, ћкw не вёсте, въ кjй чaсъ гDь вaшъ пріи1детъ. | Отже, пильнуйте, бо не знаєте, в яку годину Господь ваш прийде. |
|
43
|
43
|
| Сіe же вёдите, ћкw ѓще бы вёдалъ д0му владhка, въ кyю стрaжу тaть пріи1детъ, бдёлъ ќбw бы и3 не бы2 дaлъ подкопaти хрaма своегw2. | Але це ви знайте, що, якби знав господар дому, у яку сторожу прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого. |
|
44
|
44
|
| Сегw2 рaди и3 вы2 бyдите гот0ви: ћкw, въ џньже чaсъ не мнитE, сн7ъ чlвёческій пріи1детъ. | Тому і ви будьте готові, бо в ту годину, про яку й не думаєте, прийде Син Людський. |
|
45
|
45
|
| Кто2 u5бо є4сть вёрный рaбъ и3 мyдрый, є3г0же постaвитъ господи1нъ є3гw2 над8 д0момъ свои1мъ, є4же даsти и5мъ пи1щу во врeмz (и4хъ); | Хто ж є вірним і мудрим рабом, якого господар його поставить над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно? |
|
46
|
46
|
| бlжeнъ рaбъ т0й, є3г0же, пришeдъ господи1нъ є3гw2, њбрsщетъ тaкw творsща: | Блажен той раб, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так. |
|
47
|
47
|
| ґми1нь гlю вaмъ, ћкw над8 всёмъ и3мёніемъ свои1мъ постaвитъ є3го2. | Істинно кажу вам, що над усім добром своїм поставить його. |
|
48
|
48
|
| Ѓще ли же речeтъ ѕлhй рaбъ т0й въ сeрдцы своeмъ: косни1тъ господи1нъ м0й пріити2, | Якщо ж раб той, будучи злим, скаже в серці своїм: не скоро прийде господар мій, |
|
49
|
49
|
| и3 нaчнетъ би1ти клеврeты сво‰, ћсти же и3 пи1ти съ піsницами: | і почне бити товаришів своїх, їсти й пити з п’яницями, — |
|
50
|
50
|
| пріи1детъ господи1нъ рабA тогw2 въ дeнь, въ џньже не чaетъ, и3 въ чaсъ, въ џньже не вёсть, | то прийде господар раба того в той день, в який він не сподівається, і в годину, про яку не знає. |
|
51
|
51
|
| и3 растeшетъ є3го2 полмA, и3 чaсть є3гw2 съ невёрными положи1тъ: тY бyдетъ плaчь и3 скрeжетъ зубHмъ. | І розсіче його і визначить йому одну долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
