Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 9

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Главa f7	Глава 9

1	1
(За? к7f7) И# влёзъ въ корaбль, прeйде и3 пріи1де во св0й грaдъ.	Тоді Він, увійшовши в човен, переплив назад і прибув до Свого міста.
2	2
И# сE, принес0ша є3мY разслaблена (жи1лами), на nдрЁ лежaща: и3 ви1дэвъ ї}съ вёру и4хъ, речE разслaбленному: дерзaй, чaдо, tпущaютсz ти2 грэси2 твои2.	І ось принесли до Нього розслабленого, що лежав на постелі. І, побачивши віру їхню, Ісус сказав розслабленому: дерзай, чадо! Прощаються тобі гріхи твої!
3	3
И# сE, нёцыи t кни6жникъ рёша въ себЁ: сeй хyлитъ.	При цьому деякі з книжників говорили собі: Він богохульствує.
4	4
И# ви1дэвъ ї}съ помышлє1ніz и4хъ, речE: вскyю вы2 мhслите лук†ваz въ сердцaхъ свои1хъ;	Ісус же, бачачи помисли їхні, промовив: навіщо ви думаєте лукаве в серцях своїх?
5	5
чт0 бо є4сть ўд0бэе рещи2: tпущaютсz ти2 грэси2: и3ли2 рещи2: востaни и3 ходи2;	Бо що легше — сказати: прощаються тобі гріхи, чи сказати: встань і ходи?
6	6
но да ўвёсте, ћкw влaсть и4мать сн7ъ чlвёческій на земли2 tпущaти грэхи2: тогдA гlа разслaбленному: востaни, возми2 тв0й џдръ и3 и3ди2 въ д0мъ тв0й.	Та щоб знали ви, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи. Тоді говорить розслабленому: встань, візьми постіль твою та йди у дім твій.
7	7
И# востaвъ, (взeмъ џдръ св0й,) и4де въ д0мъ св0й.	І той устав, узяв постіль свою і пішов у дім свій.
8	8
Ви1дэвше же нар0ди чуди1шасz и3 прослaвиша бGа, дaвшаго влaсть таковyю человёкwмъ.	Народ же, побачивши це, здивувався і прославив Бога, Який дав таку владу людям.
9	9
(За? l.) И# преходS ї}съ tтyду, ви1дэ человёка сэдsща на мhтницэ, матfeа глаг0лема: и3 гlа є3мY: по мнЁ грzди2. И# востaвъ по нeмъ и4де.	Проходячи звідти, Ісус побачив чоловіка, що сидів на митниці, на ймення Матфей, і каже йому: іди за Мною. І той устав і пішов за Ним.
10	10
И# бhсть є3мY возлежaщу въ домY, и3 сE, мн0зи мытари6 и3 грBшницы пришeдше возлежaху со ї}сомъ и3 со ўчн7ки6 є3гw2.	І коли Ісус возлежав у домі, прийшло багато митарів і грішників і возлежали з Ним і з учениками Його.
11	11
И# ви1дэвше фарісeє, глаг0лаху ўчн7кHмъ є3гw2: почто2 съ мытари6 и3 грBшники ўч™ль вaшъ ћстъ и3 піeтъ;	Побачивши те, фарисеї сказали ученикам Його: чому Учитель ваш їсть і п’є з митарями і грішниками?
12	12
Ї}съ же слhшавъ речE и5мъ: не трeбуютъ здрaвіи врачA, но болsщіи:	Ісус же, почувши це, сказав їм: не здорові потребують лікаря, а недужі,
13	13
шeдше же научи1тесz, что2 є4сть: ми1лости хощY, ґ не жeртвы; не пріид0хъ бо призвaти првdники, но грёшники на покаsніе.	підіть та навчіться, що означає: милости хочу, а не жертви. Бо Я прийшов прикликати не праведників, але грішників до покаяння.
14	14
(За? l№.) ТогдA приступи1ша къ немY ўченицы2 їwaннwвы, глаг0люще: почто2 мы2 и3 фарісeє пости1мсz мн0гw, ўчн7цh же твои2 не постsтсz;	Тоді приступають до Нього ученики Іоанові і кажуть: чому ми і фарисеї постимо багато, Твої ж ученики не постять?
15	15
И# речE и5мъ ї}съ: є3дA м0гутъ сhнове брaчніи плaкати, є3ли1ко врeмz съ ни1ми є4сть жени1хъ; Пріи1дутъ же днjе, є3гдA tи1метсz t ни1хъ жени1хъ, и3 тогдA постsтсz.	І сказав їм Ісус: чи можуть весільні друзі сумувати, поки з ними жених? Але настануть дні, коли відберуть у них жениха, і тоді поститимуть.
16	16
Никт0же бо приставлsетъ приставлeніz плaта небёлена ри1зэ вeтсэ: в0зметъ бо кончи1ну свою2 t ри1зы [tт0ргнетъ бо приставлeніе є3гw2 t ри1зы (нёчто)], и3 г0рша дирA бyдетъ.	Ніхто ж бо на старий одяг не накладає латки з нової тканини, бо відірветься від старого, і дірка буде ще гірша.
17	17
НижE вливaютъ вінA н0ва въ мёхи вє1тхи: ѓще ли же ни2, то2 просадsтсz мёси, и3 віно2 проліeтсz, и3 мёси поги1бнутъ: но вливaютъ віно2 н0во въ мёхи нHвы, и3 nбоE соблюдeтсz.	Не вливають також вина молодого в старі міхи, а інакше прорвуться міхи, і вино витече, і міхи пропадуть; але вливають вино молоде в нові міхи, і зберігається те і друге.
18	18
(За? lв7.) Сі‰ є3мY гlющу къ ни6мъ, сE, кнsзь нёкій пришeдъ клaнzшесz є3мY, глаг0лz, ћкw дщи2 моS нн7э ќмре: но пришeдъ возложи2 на ню2 рyку твою2, и3 њживeтъ.	Коли Він говорив їм це, підійшов до Нього якийсь начальник і, кланяючись Йому, сказав: дочка моя нині померла, але Ти прийди, поклади на неї руку Свою, і буде жива.
19	19
И# востaвъ ї}съ по нeмъ и4де, и3 ўчн7цы2 є3гw2.	І, вставши, Ісус за ним пішов, і ученики Його.
20	20
И# сE, женA кровоточи1ва дванaдесzте лётъ, пристyпльши созади2, прикоснyсz воскри1лію ри1зы є3гw2,	І ось жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю одягу Його,
21	21
глаг0лаше бо въ себЁ: ѓще т0кмw прикоснyсz ри1зэ є3гw2, сп7сeна бyду.	бо вона казала сама собі: як тільки доторкнусь до одягу Його, одужаю.
22	22
Ї}съ же њбрaщьсz и3 ви1дэвъ ю5, речE: дерзaй, дщи2, вёра твоS сп7сe тz. И# сп7сeна бhсть женA t часA тогw2.	Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: дерзай, дочко! Віра твоя спасла тебе. І одужала жінка з того ж часу.
23	23
И# пришeдъ ї}съ въ д0мъ кнsжь, и3 ви1дэвъ сопцы2 и3 нар0дъ м0лвzщь,	Прийшов Ісус до господи начальника і побачив сопілкарів та людей, що голосили.
24	24
гlа и5мъ: tиди1те, не ќмре бо дэви1ца, но спи1тъ. И# ругaхусz є3мY.	І сказав їм: відійдіть, бо не вмерла дівчина, а спить. І глузували з Нього.
25	25
Е#гдa же и3згнaнъ бhсть нар0дъ, вшeдъ ћтъ ю5 за рyку: и3 востA дэви1ца.	Коли ж людей було випроваджено, Він, увійшовши, взяв її за руку, і дівчина встала.
26	26
И# и3зhде вёсть сіS по всeй земли2 т0й.	І рознеслася чутка про це по всій землі тій.
27	27
(За? lG.) И# преходsщу tтyду ї}сови, по нeмъ и3д0ста двA слэпц†, зов{ща и3 глагHлюща: поми1луй ны2, (ї}се) сн7е дв7довъ.	Коли йшов Ісус звідтіля, за Ним слідом ішли двоє сліпих і кричали: помилуй нас, Ісусе, Сину Давидів!
28	28
Пришeдшу же є3мY въ д0мъ, приступи1ста къ немY слэпц†, и3 гlа и4ма ї}съ: вёруета ли, ћкw могY сіE сотвори1ти; Глаг0ласта є3мY: є4й, гDи.	Коли ж Він увійшов у дім, сліпі приступили до Нього. І говорить їм Ісус: чи віруєте, що Я можу це зробити? Вони говорять Йому: так, Господи!
29	29
ТогдA прикоснyсz џчію и4хъ, гlz: по вёрэ вaю бyди вaма.	Тоді він доторкнувся до очей їхніх і сказав: за вірою вашою нехай буде вам.
30	30
И# tверз0стасz џчи и4ма: и3 запрети2 и4ма ї}съ, гlz: блюди1та, да никт0же ўвёсть.	І відкрилися очі їхні; і сказав їм Ісус суворо: пильнуйте ж, щоб ніхто не довідався.
31	31
W$на же и3зшє1дша прослaвиста є3го2 по всeй земли2 т0й.	Вони ж, вийшовши, прославляли Його по всій землі тій.
32	32
Тёма же и3сходsщема, сE, привед0ша къ немY человёка нёма бэснyема.	Коли ж ті виходили, то привели до Нього чоловіка німого, біснуватого.
33	33
И# и3згнaну бёсу, проглаг0ла нэмhй. И# диви1шасz нар0ди, глаг0люще, ћкw николи1же kви1сz тaкw во ї}ли.	І коли біса було вигнано, німий почав говорити. І народ, дивуючись, казав: ніколи не було такого в Ізраїлі.
34	34
Фарісeє же глаг0лаху: њ кнsзи бэс0встэмъ и3зг0нитъ бёсы.	Фарисеї ж говорили: силою князя бісівського виганяє Він бісів.
35	35
И# прохождaше ї}съ грaды вс‰ и3 вє1си, ўчS на с0нмищихъ и4хъ, и3 проповёдаz є3ђліе цrтвіz, и3 цэлS всsкъ недyгъ и3 всsку ћзю въ лю1дехъ.	І ходив Ісус по всіх містах і селах, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства і зціляючи всякі недуги і всяку неміч у людях.
36	36
(За? lд7.) Ви1дэвъ же нар0ды, млcрдова њ ни1хъ, ћкw бsху смzтeни и3 tвeржени, ћкw џвцы не и3мyщыz пaстырz.	Бачачи безліч людей, Він змилосердився над ними, бо вони були зморені й розпорошені, як вівці, що не мають пастиря.
37	37
ТогдA гlа ўчн7кHмъ свои6мъ: жaтва ќбw мн0га, дёлателей же мaлw:	Тоді говорить до учеників Своїх: жнива багато, а женців замало.
38	38
моли1тесz u5бо гDи1ну жaтвы, ћкw да и3зведeтъ дёлатєли на жaтву свою2.	Тож благайте Господаря жнива, щоб вислав женців на жниво Своє.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт