|
Главa Gi
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
| Въ дeнь т0й чтeно бhсть въ кни1зэ мwmсeовэ во слhшаніе лю1демъ, и3 њбрётесz напи1сано въ нeй: да не и4мутъ вни1ти ґмманjтzне и3 мwавjтzне въ цeрковь б9ію дaже до вёка, | У той день було читано з книги Мойсеєвої вголос народу і знайдено написане в ній: аммонитянин і моавитянин не може ввійти в громаду Божу повіки, |
|
2
|
2
|
| понeже не срэт0ша сынHвъ ї}левыхъ со хлёбомъ и3 вод0ю и3 наsша на ни1хъ валаaма на проклsтіе и4хъ: и3 њбрати2 бGъ нaшъ проклsтство на благословeніе. | тому що вони не зустріли синів Ізраїля з хлібом і водою і найняли проти нього Валаама, щоб проклясти його, але Бог наш обернув проклін на благословення. |
|
3
|
3
|
| И# бhсть є3гдA слhшаху зак0нъ, и3 tлучи1ша всёхъ чужди1хъ t ї}лz. | Почувши цей закон, вони відокремили все іноплемінне від Ізраїля. |
|
4
|
4
|
| И# прeжде сегw2 є3ліасjвъ свzщeнникъ живsше въ сокр0вищнэмъ домY бGа нaшегw, ср0дникъ тwвjинъ, | А раніше того священик Елиашив, приставлений до кімнат при домі Бога нашого, близький родич Товії, |
|
5
|
5
|
| и3 сотвори2 є3мY сокр0вищный д0мъ вели1къ: тaможе бsху прeжде приносsще жeртву и3 лівaнъ, и3 сосyды и3 десzти1ну пшени1цы и3 вінA и3 є3лeа, ўстaвлєнаz леvjтwмъ и3 пэвцє1мъ и3 двeрникwмъ, и3 начaтки свzщeнничєскіz. | приготував для нього велику кімнату, в яку раніше клали хлібне приношення, ладан і сосуди, і десятини хліба, вина й оливи, призначені законом для левитів, співців і воротарів, і приношення для священиків. |
|
6
|
6
|
| Во всёхъ же си1хъ не бhхъ во їеrли1мэ, понeже въ лёто три1десzть втор0е ґртаxeрxа царS вавmлHнскагw пріид0хъ ко царю2: и3 по скончaніи днjй и3спроси1хъ t царS | Коли все це відбувалося, я не був у Єрусалимі, тому що в тридцять другому році Вавилонського царя Артаксеркса я ходив до царя, і після декількох днів знову випросився в царя. |
|
7
|
7
|
| и3 пріид0хъ во їеrли1мъ, и3 ўразумёхъ ѕло2, є4же сотвори2 є3ліасjвъ тwвjи, сотвори1ти є3мY сокр0вищный д0мъ во дворЁ д0му б9іz, | Коли я прийшов у Єрусалим і дізнався про лиху справу, яку зробив Елиашив, приготувавши для Товії кімнату на дворах дому Божого, |
|
8
|
8
|
| и3 ѕло2 kви1сz ми2 ѕэлw2: и3 и3зверг0хъ вс‰ сосyды д0му тwвjева в0нъ и3з8 д0му сокр0вищнагw, | тоді мені було дуже неприємно, і я викинув усі домашні речі Товії геть з кімнати |
|
9
|
9
|
| и3 рек0хъ, и3 њчи1стиша сокр0вищный д0мъ: и3 возврати1хъ nнaмw сосyды д0му б9іz, жeртву и3 лівaнъ. | і сказав, щоб очистили кімнати, і повелів знову внести туди сосуди дому Божого, хлібне приношення і ладан. |
|
10
|
10
|
| И# познaхъ, ћкw ч†сти леv‡тскіz не бhша даны2, и3 побэг0ша кjйждо на село2 своE леvjти и3 пэвцы2 творsщіи дёло. | Ще дізнався, що частки левитам не віддаються, і що левити і співці, які робили свою справу, розбіглися, кожен на своє поле. |
|
11
|
11
|
| И# прsхсz со страти1гами и3 рек0хъ: чесw2 рaди њстaвленъ бhсть д0мъ б9ій; И# собрaхъ и5хъ и3 постaвихъ џныхъ во стоsніихъ свои1хъ. | Я зробив за це догану начальникам і сказав: навіщо залишений нами дім Божий? І я зібрав їх і поставив їх на місце їхнє. |
|
12
|
12
|
| И# вeсь їyда принес0ша десzти1ну пшени1цы и3 вінA и3 є3лeа въ сокрHвища под8 рyку селемjи свzщeнника и3 садHка писцA и3 фадаjи t леv‡тъ, | І всі юдеї стали приносити десятини хліба, вина й оливи в комори. |
|
13
|
13
|
| и3 при ни1хъ ґнaнъ сhнъ закхyровъ, сhнъ матfанjевъ, ћкw вёрни и3скушeни сyть над8 ни1ми раздэлsти брaтіzмъ свои6мъ. | І приставив я до комор Шелемію священика і Садока книжника і Федаію з левитів, і при них Ханана, сина Закхура, сина Матфанії, тому що вони вважалися вірними. І на них покладено роздавати частки братам своїм. |
|
14
|
14
|
| Помzни1 мz, б9е, тогw2 рaди, и3 да не поги1бнетъ ми1лость моS, ю4же сотвори1хъ въ домY гDа бGа моегw2 и3 въ чинёхъ є3гw2. | Пом’яни мене за це, Боже мой, і не згладь ревних діл моїх, які я зробив для дому Бога мого і для служіння при ньому! |
|
15
|
15
|
| Во днeхъ тёхъ ви1дэхъ во їyдэ т0пчущихъ точи1ло въ суббHту, и3 носsщихъ снопы2, и3 возлагaющихъ на nслы2 и3 віно2, и3 гр0здіе, и3 смHквы, и3 всsкое брeмz, и3 носsщихъ во їеrли1мъ во дни6 суббw6тныz: и3 засвидётелствовахъ и5мъ въ дeнь продаsніz и4хъ. | У ті дні я побачив у Юдеї, що в суботу топчуть точила, возять снопи і нав’ючують ослів вином, виноградом, смоквами і всяким вантажем, і відвозять у суботній день у Єрусалим. І я суворо виговорив їм у той же день, коли вони продавали харчі. |
|
16
|
16
|
| И# тЂрzне њбитaша въ нeмъ приносsще ры6бы, и3 вс‰ продає1маz продаю1ще въ суббw6ты сыновHмъ їyдинымъ и3 во їеrли1мэ. | І тиряни жили в Юдеї і привозили рибу і всякий крам і продавали в суботу жителям Юдеї і в Єрусалимі. |
|
17
|
17
|
| И# њбличи1хъ сынHвъ їyдиныхъ своб0дныхъ и3 рек0хъ и5мъ: что2 сіS вeщь ѕлaz, ю4же вы2 творитE, и3 сквернитE дeнь суббHтный; | І я зробив догану найзнатнішим з юдеїв і сказав їм: навіщо ви робите таке зло і оскверняєте день суботній? |
|
18
|
18
|
| не сі‰ ли сотвори1ша nтцы2 вaши, и3 наведE на ни1хъ бGъ нaшъ и3 на нaсъ вс‰ ѕл†z сі‰, и3 на грaдъ сeй, и3 вы2 прилагaете гнёвъ на ї}лz, сквернsще суббHту; | Чи не так чинили батьки ваші, і за те Бог наш навів на нас і на місто це все цю біду? А ви збільшуєте гнів Його на Ізраїля, оскверняючи суботу. |
|
19
|
19
|
| Бhсть же є3гдA постaвишасz вратA во їеrли1мэ прeжде суббHты, и3 рек0хъ, и3 запр0ша двє1ри и3 повелёхъ, да не tверзaютъ и5хъ дaже по суббHтэ: и3 t џтрwкъ мои1хъ постaвихъ над8 враты2, да ни є3ди1нъ вн0ситъ брeмz въ дeнь суббHтный. | Після цього, коли смеркалося біля воріт єрусалимських, перед суботою, я звелів замикати двері і сказав, щоб не відмикали їх до ранку після суботи. І слуг моїх я поставив біля воріт, щоб ніяка ноша не проходила в день суботній. |
|
20
|
20
|
| И# стaша вси2 и3 творsху кyплю внЁ їеrли1ма є3ди1нощи и3 двaщи. | І ночували торговці і продавці всякого товару поза Єрусалимом раз і два. |
|
21
|
21
|
| И# засвидётелствовахъ њ ни1хъ и3 рек0хъ и5мъ: что2 вы2 пребывaете пред8 стэн0ю; ѓще втори1цею сіE сотворитE, прострY рyку мою2 на вaсъ. И# t врeмене тогw2 не пріид0ша въ суббHту. | Але я суворо виговорив їм і сказав їм: навіщо ви ночуєте біля стіни? Якщо зробите це в інший раз, я накладу руку на вас. З того часу вони не приходили в суботу. |
|
22
|
22
|
| И# рек0хъ леvjтwмъ, и5же бsху њчищeни, дабы2 приходи1ли храни1ти врaтъ и3 свzти1ти дeнь суббHтный. И# си1хъ рaди помzни1 мz, б9е, и3 прости1 ми по мн0жеству млcти твоеS. | І сказав я левитам, щоб вони очистилися і прийшли тримати варту біля воріт, щоб святити день суботній. І за це пом’яни мене, Боже мій, і пощади мене з великої милости Твоєї! |
|
23
|
23
|
| И# во днeхъ џнэхъ ви1дэхъ їудeєвъ поeмшихъ жєны2 ґзw6тскіz, ґмманjтzны, мwав‡тскіz, | Ще в ті дні я бачив юдеїв, що взяли собі дружин з азотянок, аммонитянок і моавитянок; |
|
24
|
24
|
| и3 сhнове и4хъ t полY глаг0лаху ґзHтскимъ љзhкомъ и3 не ўмёzху глаг0лати їудeйски: | і тому сини їхні наполовину говорять азотською, або мовою інших народів, і не вміють говорити юдейською. |
|
25
|
25
|
| и3 запрети1хъ и5мъ, и3 проклsхъ и5хъ, и3 порази1хъ t ни1хъ мужeй, и3 њплэши1хъ и5хъ, и3 заклsхъ и5хъ бGомъ, ѓще дади1те дщє1ри вaшz сыновHмъ и4хъ и3 ѓще п0ймете t дщeрей и4хъ сыновHмъ вaшымъ и3 себЁ: | Я зробив за це догану і проклинав їх, і деяких з чоловіків бив, рвав на них волосся і заклинав їх Богом, щоб вони не віддавали дочок своїх за синів їхніх і не брали дочок їхніх за синів своїх і за себе. |
|
26
|
26
|
| не тaкw ли согрэши2 соломHнъ цaрь ї}левъ; и3 во kзhцэхъ мн0зэхъ не бhсть цaрь под0бенъ є3мY, и3 возлю1бленъ бGу бЁ, и3 постaви є3го2 бGъ царeмъ над8 всёмъ ї}лемъ, и3 того2 прельсти1ша жєны2 чужд‡z: | Чи не через них, говорив я, грішив Соломон, цар Ізраїлів? У багатьох народів не було такого царя, як він. Він був любимим Богом своїм, і Бог поставив його царем над усіма ізраїльтянами; і однак же чужоземні дружини ввели в гріх і його. |
|
27
|
27
|
| и3 мы2 послyшаемъ ли вaсъ твори1ти всsко ѕло2 сіE, согрэши1ти бGу нaшему, є4же поsти жєны2 и3ноплемє1нничи; | І чи можна нам чути про вас, що ви робите все це велике зло, грішите перед Богом нашим, приймаючи у співжиття чужоземних дружин? |
|
28
|
28
|
| И# t сынHвъ їwaда сhна є3льтyва свzщeнника вели1кагw, зsтz санаваллaтова ўранjтина, и3 и3згнaхъ є3го2 t менє2. | І з синів Іоіади, сина великого священика Елиашива, один був зятем Санаваллата, хоронита. Я прогнав його від себе. |
|
29
|
29
|
| Помzни2 и5мъ, б9е, за њсквернeніе свzщeнства и3 завёта свzщeнническа и3 леvjтска. | Пом’яни їм, Боже мій, що вони осквернили священство і завіт священичий і левитський! |
|
30
|
30
|
| И# њчи1стихъ и5хъ t всsкіz чуждjz нечистоты2, и3 постaвихъ чрєды2 свzщeнникwмъ и3 леvjтwмъ, комyждо по дёлу є3гw2, | Так очистив я їх від усього чужоземного і відновив служби священиків і левитів, кожного у справі його, |
|
31
|
31
|
| и3 даsніе древeсъ во временёхъ ўстaвленыхъ и3 первор0дныхъ. Помzни1 мz, б9е нaшъ, во бlг0е. | і доставку дров у призначені часи і початки. Пом’яни мене, Боже мій, на благо мені! |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
