Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa д7
Глава 4
1
1
И# бhсть є3гдA ўслhша санаваллaтъ, ћкw мы2 созидaемъ стёны, и3 ѕло2 є3мY вмэни1сz, и3 разгнёвасz ѕэлw2, и3 посмэsшесz їудewмъ, Коли почув Санаваллат, що ми будуємо стіну, він розсердився і багато досадував і знущався з юдеїв;
2
2
и3 речE пред8 брaтіею своeю, и5же бsху си1ла сом0рwвъ, и3 речE: что2 їудeє сjи созидaютъ св0й грaдъ; є3дA жрeти бyдутъ; и3ли2 возм0гутъ; и3ли2 днeсь и3зцэлsтъ кaменіе, повнегдA бhти и5мъ въ прaхъ земли2 сожжє1ннымъ; і говорив при братах своїх і при самарійських військових людях, і сказав: що роблять ці жалюгідні юдеї? невже їм це дозволять? невже будуть вони приносити жертви? невже вони коли-небудь закінчать? невже вони оживлять камені з куп пороху, і притому попалені?
3
3
И# тwвjа ґмманjтzнинъ бли1з8 є3гw2 пріи1де и3 речE и5мъ: є3дA пожрyтъ, и3ли2 ћсти и4мутъ на мёстэ своeмъ; не взhдетъ ли лиси1ца и3 разори1тъ стёну кaменей и4хъ; А Товія аммонитянин, який був поруч з ним, сказав: нехай будують їх; піде лисиця, і зруйнує їхню кам’яну стіну.
4
4
И# речE неемjа: ўслhши, б9е нaшъ, ћкw сотворeни є3смы2 въ посмэsніе, Почуй, Боже наш, у якій ми зневазі, і оберни ганьбу їх на їхню голову, і віддай їх на презирство в землі полону;
5
5
и3 њбрати2 поношeніе и4хъ на главY и4хъ, и3 дaждь и5хъ въ посмэsніе въ зeмлю плэнeніz, і не покривай беззаконня їх, і гріх їх нехай не згладиться перед лицем Твоїм, тому що вони засмутили тих, що будують!
6
6
и3 не покрhй беззак0ніz и4хъ. Ми однак же будували стіну, і складена була вся стіна до половини її. І в народу вистачало ретельности працювати.
7
7
Бhсть же є3гдA ўслhша санаваллaтъ и3 тwвjа, и3 ґрaвлzне и3 ґмманjте, ћкw взhде tрaсль стёнъ їеrли1мскихъ, занE начaша разсBлины заграждaти, и3 ѕло2 и5мъ kви1сz ѕэлw2. Коли почув Санаваллат і Товія, й аравитяни, й аммонитяни, і азотяни, що стіни Єрусалимські відновлюються, що пошкодження почали лагодитися, то їм стало дуже прикро.
8
8
И# собрaшасz вси2 вкyпэ, да пріи1дутъ и3 њполчaтсz на їеrли1мъ и3 разорsтъ є3го2. І змовилися всі разом піти війною на Єрусалим і зруйнувати його.
9
9
И# моли1хомсz ко бGу нaшему и3 постaвихомъ стрaжы на стэнЁ проти1ву и4хъ дeнь и3 н0щь t лицA и4хъ. І ми молилися Богу нашому, і ставили проти них варту вдень і вночі, для порятунку від них.
10
10
Речe же їyда: и3стомлeна є4сть си1ла (t) вр†гъ, и3 землS мн0га є4сть, и3 мы2 не м0жемъ созидaти стэны2. Але юдеї сказали: ослабла сила в носіїв, а сміття багато; ми не в змозі будувати стіну.
11
11
И# рек0ша њскорблsющіи нaсъ: не познaютъ и3 не ўви1дzтъ, д0ндеже пріи1демъ посредЁ и4хъ и3 ўбіeмъ и5хъ, и3 престaти сотвори1мъ дёлу. А вороги наші говорили: не дізнаються і не побачать, як раптом ми ввійдемо в середину їх і переб’ємо їх, і зупинимо справу.
12
12
И# бhсть є3гдA пріид0ша їудeє, и5же њбитaху бли1з8 и4хъ, и3 рёша нaмъ: восх0дzтъ t всёхъ kзы6къ на ны2. Коли приходили юдеї, які жили поряд з ними, і говорили нам разів десять, з усіх місць, що вони нападуть на нас,
13
13
И# постaвихъ въ нижaйшихъ мёстэхъ созади2 стёнъ въ закровeніи, и3 постaвихъ лю1ди по племенHмъ съ мєчи2 и4хъ и3 съ сyлицами и4хъ и3 съ лyками. тоді в низинних місцях біля міста, за стіною, на місцях сухих поставив я народ за племенами з мечами їхніми, зі списами їхніми і луками їхніми.
14
14
И# ви1дэхъ, и3 востaхъ, и3 рек0хъ ко чєстнhмъ и3 къ воев0дамъ и3 ко пр0чымъ лю1демъ: не ўб0йтесz t лицA и4хъ, помzни1те гDа бGа нaшего вели1каго и3 стрaшнаго, и3 њполчи1тесz за брaтію вaшу, за сhны вaшz и3 дщє1ри вaшz, жєны2 вaшz и3 д0мы вaшz. І оглянув я, і став, і сказав найзнатнішим і начальникам і решті народу: не бійтеся їх; пом’ятайте Господа великого і страшного і воюйте за братів своїх, за синів своїх і за дочок своїх, за дружин своїх і за доми свої.
15
15
Бhсть же є3гдA ўслhшаша врази2 нaши, ћкw вёдомо бhсть нaмъ, и3 разори2 бGъ совётъ и4хъ: и3 возврати1хомсz вси2 мы2 на стёны, кjйждо ко дёлу своемY. Коли почули вороги наші, що нам відомий намір їхній, тоді зруйнував Бог задум їхній, і всі ми повернулися до стіни, кожен на свою роботу.
16
16
И# бhсть t днE тогw2, п0лъ вчинeныхъ дёлаху дёло, и3 полови1на и4хъ ўгот0вана бhсть ко брaни съ сyлицами и3 щитaми, и3 л{ки и3 бронsми, и3 нач†лницы созади2 всегw2 д0му їyдина. З того дня половина молодих людей у мене займалася роботою, а інша половина їх тримала списи, щити і луки і лати; і начальники знаходилися позаду всього дому Іудиного.
17
17
Созидaющіи стёну и3 носsщіи бременA со nрyжіемъ: є3ди1ною рук0ю своeю творsху дёло, ґ друг0ю держaху мeчь. Ті, що будували стіну і носили важке, яке накладали на них, однією рукою виконували роботу, а другою тримали спис.
18
18
Созидaющымъ же є3ди1ному коемyждо мeчь бhсть њпоsсанъ при бедрЁ є3гw2, и3 созидaху, и3 трубsху трубaми бли1з8 и4хъ. Кожен із тих, що будували, підперезаний був мечем по стегнах своїх, і так вони будували. Біля мене знаходився сурмач.
19
19
И# рек0хъ ко чєстнhмъ и3 ко старёйшинамъ и3 ко пр0чымъ лю1демъ: дёло вели1ко є4сть и3 прострaнно, и3 мы2 разлучeни є3смы2 на стэнЁ далeче кjйждо t брaта своегw2: І сказав я найзнатнішим і начальникам і решті народу: робота велика і об’ємна, і ми розсіяні по стіні і віддалені один від одного;
20
20
на мёстэ и3дёже ўслhшите глaсъ трyбный, тaмw тецhте къ нaмъ, и3 бGъ нaшъ њполчи1тсz њ нaсъ. тому звідки ви почуєте звук труби, в те місце збирайтеся до нас: Бог наш буде воювати за нас.
21
21
И# мы2 бhхомъ творsще дёло, и3 п0лъ нaсъ держaху с{лицы t восх0да зари2 ќтренніz дaже до восх0да ѕвёздъ. Так виконували ми роботу; і половина тримала списи від сходу зорі до появи зірок.
22
22
Во врeмz же то2 рек0хъ лю1демъ: кjйждо со џтрокомъ свои1мъ да пребывaетъ въ средЁ їеrли1ма: и3 бyдетъ вaмъ н0щь на стрaжу, ґ дeнь на дёланіе. Крім цього, у той же час я сказав народу, щоб в Єрусалимі ночували всі з рабами своїми, — і будуть вони у нас вночі на варті, а вдень на роботі.
23
23
Ѓзъ же и3 брaтіz мои2 и3 џтроцы и3 мyжіе стрaжи, и5же бsху созади2 менє2, не снимaхомъ њдэsній нaшихъ тaмw ни є3ди1нъ t нaсъ. І ні я, ні брати мої, ні слуги мої, ні вартові, які супроводжували мене, не знімали із себе одягу свого, у кожного були під рукою меч і вода.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.