|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| Коли почув Санаваллат, що ми будуємо стіну, він розсердився і багато досадував і знущався з юдеїв; | И# бhсть є3гдA ўслhша санаваллaтъ, ћкw мы2 созидaемъ стёны, и3 ѕло2 є3мY вмэни1сz, и3 разгнёвасz ѕэлw2, и3 посмэsшесz їудewмъ, |
|
2
|
2
|
| і говорив при братах своїх і при самарійських військових людях, і сказав: що роблять ці жалюгідні юдеї? невже їм це дозволять? невже будуть вони приносити жертви? невже вони коли-небудь закінчать? невже вони оживлять камені з куп пороху, і притому попалені? | и3 речE пред8 брaтіею своeю, и5же бsху си1ла сом0рwвъ, и3 речE: что2 їудeє сjи созидaютъ св0й грaдъ; є3дA жрeти бyдутъ; и3ли2 возм0гутъ; и3ли2 днeсь и3зцэлsтъ кaменіе, повнегдA бhти и5мъ въ прaхъ земли2 сожжє1ннымъ; |
|
3
|
3
|
| А Товія аммонитянин, який був поруч з ним, сказав: нехай будують їх; піде лисиця, і зруйнує їхню кам’яну стіну. | И# тwвjа ґмманjтzнинъ бли1з8 є3гw2 пріи1де и3 речE и5мъ: є3дA пожрyтъ, и3ли2 ћсти и4мутъ на мёстэ своeмъ; не взhдетъ ли лиси1ца и3 разори1тъ стёну кaменей и4хъ; |
|
4
|
4
|
| Почуй, Боже наш, у якій ми зневазі, і оберни ганьбу їх на їхню голову, і віддай їх на презирство в землі полону; | И# речE неемjа: ўслhши, б9е нaшъ, ћкw сотворeни є3смы2 въ посмэsніе, |
|
5
|
5
|
| і не покривай беззаконня їх, і гріх їх нехай не згладиться перед лицем Твоїм, тому що вони засмутили тих, що будують! | и3 њбрати2 поношeніе и4хъ на главY и4хъ, и3 дaждь и5хъ въ посмэsніе въ зeмлю плэнeніz, |
|
6
|
6
|
| Ми однак же будували стіну, і складена була вся стіна до половини її. І в народу вистачало ретельности працювати. | и3 не покрhй беззак0ніz и4хъ. |
|
7
|
7
|
| Коли почув Санаваллат і Товія, й аравитяни, й аммонитяни, і азотяни, що стіни Єрусалимські відновлюються, що пошкодження почали лагодитися, то їм стало дуже прикро. | Бhсть же є3гдA ўслhша санаваллaтъ и3 тwвjа, и3 ґрaвлzне и3 ґмманjте, ћкw взhде tрaсль стёнъ їеrли1мскихъ, занE начaша разсBлины заграждaти, и3 ѕло2 и5мъ kви1сz ѕэлw2. |
|
8
|
8
|
| І змовилися всі разом піти війною на Єрусалим і зруйнувати його. | И# собрaшасz вси2 вкyпэ, да пріи1дутъ и3 њполчaтсz на їеrли1мъ и3 разорsтъ є3го2. |
|
9
|
9
|
| І ми молилися Богу нашому, і ставили проти них варту вдень і вночі, для порятунку від них. | И# моли1хомсz ко бGу нaшему и3 постaвихомъ стрaжы на стэнЁ проти1ву и4хъ дeнь и3 н0щь t лицA и4хъ. |
|
10
|
10
|
| Але юдеї сказали: ослабла сила в носіїв, а сміття багато; ми не в змозі будувати стіну. | Речe же їyда: и3стомлeна є4сть си1ла (t) вр†гъ, и3 землS мн0га є4сть, и3 мы2 не м0жемъ созидaти стэны2. |
|
11
|
11
|
| А вороги наші говорили: не дізнаються і не побачать, як раптом ми ввійдемо в середину їх і переб’ємо їх, і зупинимо справу. | И# рек0ша њскорблsющіи нaсъ: не познaютъ и3 не ўви1дzтъ, д0ндеже пріи1демъ посредЁ и4хъ и3 ўбіeмъ и5хъ, и3 престaти сотвори1мъ дёлу. |
|
12
|
12
|
| Коли приходили юдеї, які жили поряд з ними, і говорили нам разів десять, з усіх місць, що вони нападуть на нас, | И# бhсть є3гдA пріид0ша їудeє, и5же њбитaху бли1з8 и4хъ, и3 рёша нaмъ: восх0дzтъ t всёхъ kзы6къ на ны2. |
|
13
|
13
|
| тоді в низинних місцях біля міста, за стіною, на місцях сухих поставив я народ за племенами з мечами їхніми, зі списами їхніми і луками їхніми. | И# постaвихъ въ нижaйшихъ мёстэхъ созади2 стёнъ въ закровeніи, и3 постaвихъ лю1ди по племенHмъ съ мєчи2 и4хъ и3 съ сyлицами и4хъ и3 съ лyками. |
|
14
|
14
|
| І оглянув я, і став, і сказав найзнатнішим і начальникам і решті народу: не бійтеся їх; пом’ятайте Господа великого і страшного і воюйте за братів своїх, за синів своїх і за дочок своїх, за дружин своїх і за доми свої. | И# ви1дэхъ, и3 востaхъ, и3 рек0хъ ко чєстнhмъ и3 къ воев0дамъ и3 ко пр0чымъ лю1демъ: не ўб0йтесz t лицA и4хъ, помzни1те гDа бGа нaшего вели1каго и3 стрaшнаго, и3 њполчи1тесz за брaтію вaшу, за сhны вaшz и3 дщє1ри вaшz, жєны2 вaшz и3 д0мы вaшz. |
|
15
|
15
|
| Коли почули вороги наші, що нам відомий намір їхній, тоді зруйнував Бог задум їхній, і всі ми повернулися до стіни, кожен на свою роботу. | Бhсть же є3гдA ўслhшаша врази2 нaши, ћкw вёдомо бhсть нaмъ, и3 разори2 бGъ совётъ и4хъ: и3 возврати1хомсz вси2 мы2 на стёны, кjйждо ко дёлу своемY. |
|
16
|
16
|
| З того дня половина молодих людей у мене займалася роботою, а інша половина їх тримала списи, щити і луки і лати; і начальники знаходилися позаду всього дому Іудиного. | И# бhсть t днE тогw2, п0лъ вчинeныхъ дёлаху дёло, и3 полови1на и4хъ ўгот0вана бhсть ко брaни съ сyлицами и3 щитaми, и3 л{ки и3 бронsми, и3 нач†лницы созади2 всегw2 д0му їyдина. |
|
17
|
17
|
| Ті, що будували стіну і носили важке, яке накладали на них, однією рукою виконували роботу, а другою тримали спис. | Созидaющіи стёну и3 носsщіи бременA со nрyжіемъ: є3ди1ною рук0ю своeю творsху дёло, ґ друг0ю держaху мeчь. |
|
18
|
18
|
| Кожен із тих, що будували, підперезаний був мечем по стегнах своїх, і так вони будували. Біля мене знаходився сурмач. | Созидaющымъ же є3ди1ному коемyждо мeчь бhсть њпоsсанъ при бедрЁ є3гw2, и3 созидaху, и3 трубsху трубaми бли1з8 и4хъ. |
|
19
|
19
|
| І сказав я найзнатнішим і начальникам і решті народу: робота велика і об’ємна, і ми розсіяні по стіні і віддалені один від одного; | И# рек0хъ ко чєстнhмъ и3 ко старёйшинамъ и3 ко пр0чымъ лю1демъ: дёло вели1ко є4сть и3 прострaнно, и3 мы2 разлучeни є3смы2 на стэнЁ далeче кjйждо t брaта своегw2: |
|
20
|
20
|
| тому звідки ви почуєте звук труби, в те місце збирайтеся до нас: Бог наш буде воювати за нас. | на мёстэ и3дёже ўслhшите глaсъ трyбный, тaмw тецhте къ нaмъ, и3 бGъ нaшъ њполчи1тсz њ нaсъ. |
|
21
|
21
|
| Так виконували ми роботу; і половина тримала списи від сходу зорі до появи зірок. | И# мы2 бhхомъ творsще дёло, и3 п0лъ нaсъ держaху с{лицы t восх0да зари2 ќтренніz дaже до восх0да ѕвёздъ. |
|
22
|
22
|
| Крім цього, у той же час я сказав народу, щоб в Єрусалимі ночували всі з рабами своїми, — і будуть вони у нас вночі на варті, а вдень на роботі. | Во врeмz же то2 рек0хъ лю1демъ: кjйждо со џтрокомъ свои1мъ да пребывaетъ въ средЁ їеrли1ма: и3 бyдетъ вaмъ н0щь на стрaжу, ґ дeнь на дёланіе. |
|
23
|
23
|
| І ні я, ні брати мої, ні слуги мої, ні вартові, які супроводжували мене, не знімали із себе одягу свого, у кожного були під рукою меч і вода. | Ѓзъ же и3 брaтіz мои2 и3 џтроцы и3 мyжіе стрaжи, и5же бsху созади2 менє2, не снимaхомъ њдэsній нaшихъ тaмw ни є3ди1нъ t нaсъ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
