Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ в҃і

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

Глава́ в҃і	Глава 12

1	1
И҆ сі́и прїидо́ша ко даві́дꙋ въ сїкела́гъ, є҆гда̀ є҆щѐ ѡ҆бдержи́мь бѧ́ше ѿ лица̀ саꙋ́ла сы́на кі́сова: и҆ сі́и ѿ си́льныхъ помога́юще во бра́ни,	І ці також прийшли до Давида в Секелаг, коли він ще ховався від Саула, сина Кисового, і були серед хоробрих, які допомагали в битві.
2	2
напрѧза́юще лꙋ́къ десны́ми и҆ шꙋ́ими рꙋка́ми, и҆ пра́щницы ка́менемъ и҆ стрѣла́ми, ѿ бра́тїй саꙋ́ловыхъ ѿ (колѣ́на) венїамі́на:	Озброєні луком, вони правою і лівою рукою кидали камені, і стріляли стрілами з лука, — з братів Саула, від Веніаміна;
3	3
кнѧ́зь а҆хїе́зеръ, и҆ і҆ѡа́съ сы́нъ сама́а гаваѳі́та, и҆ і҆езїи́лъ, и҆ фали́ѳъ, сы́нове замо́ѳѡвы, и҆ варахі́а, и҆ і҆иꙋ́а а҆наѳѡѳі́тинъ,	головний Ахиєзер, за ним Іоас, сини Шемаї, з Гиви; Ієзиел і Фелет, сини Азмавефа; Бераха та Ієгу з Анафофа;
4	4
и҆ самаі́а гаваѡні́тинъ, си́льный посредѣ̀ три́десѧтихъ и҆ над̾ три́десѧтїю, и҆ і҆еремі́а, и҆ і҆езекі́иль, и҆ і҆ѡанна́нъ, и҆ і҆ѡзава́ѳъ гадараѳі́тинъ,	Ішмаія гаваонитянин, хоробрий з тридцяти і начальник над тридцятьма; Єремія, Іахазиїл, Іоханан та Іозавад з Гедери.
5	5
є҆лїѡзі́й, и҆ і҆ерїмꙋ́ѳъ, и҆ ваалі́а, и҆ самарі́а, и҆ сафаті́а а҆рꙋ́фїнъ,	Елузай, Ієримоф, Веалія, Шемарія, Сафатія харифиянин;
6	6
є҆лка́на, и҆ і҆есі́а, и҆ і҆елїи́лъ, и҆ і҆езаа́ръ, и҆ і҆есваа́мъ, корі́тѧне,	Елкана, Ішшияху, Азариїл, Іоезер та Іошавам, кореяни;
7	7
и҆ і҆ѡила̀, и҆ заваді́а, сы́нове і҆ероа̑мли, и҆ и҆̀же ѿ гедѡ́ра.	й Іоела і Зевадія, сини Ієрохама, з Гедора.
8	8
И҆ ѿ гадді̀ прибѣго́ша къ даві́дꙋ, (є҆гда̀ таѧ́шесѧ) въ пꙋсты́ни, мꙋ́жїе крѣ́пцы и҆ бойцы̀ наро́чити, держа́щїи щиты̀ и҆ ко́пїѧ: ли́ца же и҆́хъ ꙗ҆́кѡ ли́ца львѡ́ва, и҆ легцы̀ ꙗ҆́кѡ сє́рны на гора́хъ ско́ростїю:	І з гадитян перейшли до Давида в укріплення, у пустелю, люди мужні, войовничі, озброєні щитом і списом; лиця левові — обличчя їхні, і вони швидкі, як сарни в горах.
9	9
а҆зе́ръ въ пе́рвыхъ, а҆вді́а вторы́й, а҆лїа́дъ тре́тїй,	Головний Езер, другий Овадія, третій Елиав,
10	10
масма́нъ четве́ртый, і҆еремі́а пѧ́тый,	четвертий Мишманна, п’ятий Єремія,
11	11
і҆еѳѳі́а шесты́й, є҆лїи́лъ седмы́й,	шостий Афай, сьомий Елиел,
12	12
і҆ѡана́нъ ѻ҆смы́й, є҆льзаве́ль девѧ́тый,	восьмий Іоханан, дев’ятий Елзавад,
13	13
і҆еремі́а десѧ́тый, махавена́й первыйна́десѧть.	десятий Єремія, одинадцятий Махбанай.
14	14
Сі́и ѿ сынѡ́въ га́довыхъ кнѧ̑зи во́инстїи, є҆ди́нъ над̾ сто́мъ ма́лый, вели́кїй же над̾ ты́сѧщею:	Вони із синів Гадових були главами у війську: менший над сотнею, і більший над тисячею.
15	15
сі́и и҆̀же преидо́ша і҆ѻрда́нъ мцⷭ҇а пе́рвагѡ: и҆ се́й напо́лненъ во всѣ́хъ бре́зѣхъ свои́хъ: и҆ и҆згна́ша всѣ́хъ, и҆̀же живѧ́хꙋ въ ю҆до́лѣхъ ѿ востѡ́къ да́же до за̑падъ.	Вони і перейшли Йордан у перший місяць, коли він виступає з берегів своїх, і розігнали всіх, хто жив у долинах на схід і захід.
16	16
Прїидо́ша же ѿ сынѡ́въ венїамі́нихъ и҆ і҆ꙋ́диныхъ на по́мощь даві́дꙋ.	Прийшли також і з синів Веніамінових та Іудиних в укріплення до Давида.
17	17
И҆ и҆зы́де даві́дъ во срѣ́тенїе и҆̀мъ и҆ речѐ и҆̀мъ: а҆́ще ми́рнѡ прїидо́стѣ ко мнѣ̀, да бꙋ́детъ се́рдце моѐ та́кожде къ ва́мъ: а҆́ще же преда́ти мѧ̀ сꙋпоста́тѡмъ мои̑мъ не во и҆́стинѣ рꙋкѝ, да ви́дитъ бг҃ъ ѻ҆тє́цъ на́шихъ и҆ сꙋ́дитъ.	Давид вийшов назустріч їм і сказав їм: якщо з миром прийшли ви до мене, щоб допомагати мені, то нехай буде в мене з вами одне серце; а якщо для того, щоб підступно зрадити мене ворогам моїм, тоді як немає пороку на руках моїх, то нехай бачить Бог батьків наших і розсудить.
18	18
И҆ ѡ҆блечѐ дх҃ъ а҆масі́ю кнѧ́зѧ над̾ три́десѧтїю, и҆ речѐ: и҆дѝ, даві́да сы́не і҆ессе́евъ, и҆ лю́дїе твоѝ: ми́ръ, ми́ръ тебѣ̀, и҆ ми́ръ помо́щникѡмъ твои̑мъ, ꙗ҆́кѡ тебѣ̀ помога́етъ бг҃ъ тво́й. И҆ воспрїѧ́тъ и҆̀хъ даві́дъ и҆ поста́ви и҆̀хъ кнѧзе́й си́лъ.	І охопив дух Амасая, главу тридцяти, і сказав він: мир тобі, Давиде, і з тобою, сину Ієссеїв; мир тобі, і мир помічникам твоїм; тому що допомагає тобі Бог твій. Тоді прийняв їх Давид і поставив їх на чолі війська.
19	19
И҆ ѿ манассі́и прибѣго́ша къ даві́дꙋ, є҆гда̀ и҆дѧ́хꙋ и҆ноплемє́нницы на саꙋ́ла на бра́нь, и҆ не помо́же и҆̀мъ даві́дъ, ꙗ҆́кѡ совѣ́тъ бы́ти оу҆ воево́дъ и҆ноплеме́нничихъ, глаго́лющихъ: съ глава́ми мꙋже́й си́хъ ѡ҆брати́тсѧ ко господи́нꙋ своемꙋ̀ саꙋ́лꙋ.	І з коліна Манассіїного перейшли деякі до Давида, коли він ішов з филистимлянами на війну проти Саула, але не допомагав їм, тому що проводирі филистимські, порадившись, відіслали його, говорячи: на нашу голову він перейде до господаря свого Саула.
20	20
И҆ є҆гда̀ и҆дѧ́ше даві́дъ въ сїкела́гъ, прибѣго́ша къ немꙋ̀ ѿ манассі́и є҆дна́й и҆ і҆ѡзава́ѳъ, и҆ і҆авни́лъ и҆ мїхаи́лъ и҆ і҆ѡсафа́ѳъ и҆ є҆лїꙋ̀ и҆ салаѳі́й, кнѧ̑зи над̾ ты́сѧщами оу҆ манассі́и:	Коли він повертався в Секелаг, тоді перейшли до нього з манассіян: Аднах, Іозавад, Ієдиаел, Михаїл, Іозавад, Елигу і Цилльфай, тисячоначальники у манассіян.
21	21
сі́и да́ша по́мощь даві́дꙋ на по́лчище геддꙋ́рѡвъ, вси́ бо крѣ́пцы си́лою: и҆ бѣ́ша крѣ́пцы нача̑лницы въ во́инствѣ си́лою.	І вони допомагали Давиду проти полчищ, бо все це були люди хоробрі і були начальниками у війську.
22	22
Занѐ на всѧ́къ де́нь прихожда́хꙋ къ даві́дꙋ на по́мощь є҆мꙋ̀, въ си́лꙋ вели́кꙋ, а҆́ки си́ла бж҃їѧ.	Так з кожним днем приходили до Давида на допомогу до того, що його ополчення стало великим, як ополчення Боже.
23	23
И҆ сїѧ̑ и҆мена̀ кнѧзе́й во́инства, и҆̀же прїидо́ша ко даві́дꙋ въ хеврѡ́нъ, да возвратѧ́тъ ца́рство саꙋ́лово къ немꙋ̀ по словесѝ гдⷭ҇ню:	Ось число головних у війську, що прийшли до Давида у Хеврон, щоб передати йому царство Саулове, за словом Господнім:
24	24
сы́нове і҆ꙋ̑дины носѧ́щїи щиты̀ и҆ ко́пїѧ ше́сть ты́сѧщъ и҆ ѻ҆́смь сѡ́тъ, крѣ́пцы ко ѡ҆полче́нїю:	синів Іудиних, які носять щит і спис, було шість тисяч вісімсот готових до війни;
25	25
ѿ сынѡ́въ сѷмеѡ́нихъ, крѣ́пцы си́лою на ѡ҆полче́нїе се́дмь ты́сѧщъ и҆ сто̀:	із синів Симеонових, людей хоробрих, у війську було сім тисяч сто;
26	26
ѿ сынѡ́въ леѵі́иныхъ четы́ри ты́сѧщы и҆ ше́сть сѡ́тъ:	із синів Левіїних чотири тисячі шістсот;
27	27
и҆ і҆ѡ́дда кнѧ́зь ѿ колѣ́на а҆арѡ́нѧ, и҆ съ ни́мъ трѝ ты́сѧщы и҆ се́дмь сѡ́тъ:	й Іоддай, князь від племені Аарона, і з ним три тисячі сімсот;
28	28
и҆ садѡ́къ, ѻ҆́трокъ крѣ́пкїй си́лою, и҆ до́мꙋ ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀ кнѧ̑зи два́десѧть два̀:	і Садок, мужній юнак, і рід його, двадцять два начальники;
29	29
ѿ сынѡ́въ же венїамі́нихъ бра́тїй саꙋ́ловыхъ трѝ ты́сѧщы, и҆ є҆щѐ бо́лшаѧ ча́сть и҆́хъ наблюда́ше стражбꙋ̀ до́мꙋ саꙋ́лѧ:	із синів Веніамінових, братів Саулових, три тисячі, — але ще багато хто з них тримався дому Саулового;
30	30
и҆ ѿ сынѡ́въ є҆фре́млихъ два́десѧть ты́сѧщъ и҆ ѻ҆́смь сѡ́тъ крѣ́пцы си́лою, мꙋ́жїе и҆мени́тїи по домѡ́мъ ѻ҆те́чествъ и҆́хъ:	із синів Єфремових двадцять тисяч вісімсот людей мужніх, людей вельможних у родах своїх;
31	31
и҆ ѿ полꙋпле́мене манассі́ина ѻ҆смьна́десѧть ты́сѧщъ, и҆ и҆̀же нареко́шасѧ и҆́менемъ, да поста́вѧтъ царе́мъ даві́да:	з половини коліна Манассіїного вісімнадцять тисяч, які викликані поіменно, щоб піти поставити царем Давида;
32	32
ѿ сынѡ́въ і҆ссаха́ровыхъ мꙋ́жїе оу҆че́ни, и҆̀же познава́хꙋ времена̀ разсꙋжде́нїю, что̀ сотвори́ти и҆́мать і҆и҃ль, въ нача̑ла и҆́хъ двѣ́сти, и҆ всѧ̑ бра́тїѧ и҆́хъ съ ни́ми:	із синів Іссахарових прийшли люди розумні, які знали, що́ коли належало робити Ізраїлю, — їх було двісті головних, і всі брати їхні трималися слова їх;
33	33
и҆ ѿ завꙋлѡ́на и҆сходѧ́щїи ко ѡ҆полче́нїю бра́ни, со всѧ́кими ѻ҆рꙋ̑жїи бра́нными, пѧтьдесѧ́тъ ты́сѧщъ, въ по́мощь даві́дꙋ не съ пра́здными рꙋка́ми:	з коліна Завулонового готових до битви, озброєних усякою військовою зброєю, п’ятдесят тисяч, у строю, одностайних;
34	34
и҆ ѿ нефѳалі́ма кнѧзе́й ты́сѧща, и҆ съ ни́ми въ щита́хъ и҆ съ ко́пїѧми три́десѧть и҆ се́дмь ты́сѧщъ:	з коліна Неффалимового тисяча вождів і з ними тридцять сім тисяч із щитами і списами;
35	35
и҆ ѿ сынѡ́въ да́новыхъ ѡ҆полча́ющїисѧ на бра́нь два́десѧть ѻ҆́смь ты́сѧщъ и҆ ше́сть сѡ́тъ:	з коліна Данового готових до війни двадцять вісім тисяч шістсот;
36	36
и҆ ѿ а҆си́ра и҆сходѧ́щїи помощѝ въ бра́ни четы́редесѧть ты́сѧщъ:	від Асира воїнів, готових до битви, сорок тисяч;
37	37
и҆ со ѻ҆́ныѧ страны̀ і҆ѻрда́на ѿ сынѡ́въ рꙋви́мовыхъ и҆ ѿ га́довыхъ и҆ ѿ полꙋпле́мене манассі́ина во все́мъ ѻ҆рꙋ́жїи бра́ннѣмъ сто̀ и҆ два́десѧть ты́сѧщъ.	з-за Йордану, від коліна Рувимового, Гадового і половини коліна Манассіїного, сто двадцять тисяч, з усякою військовою зброєю.
38	38
Всѝ сі́и мꙋ́жїе бра́ннїи оу҆пра́влени ко ѡ҆полче́нїю се́рдцемъ ми́рнымъ: и҆ прїидо́ша въ хеврѡ́нъ, да поста́вѧтъ царѧ̀ даві́да над̾ всѣ́мъ і҆и҃лемъ: и҆ про́чїи ѿ і҆и҃лѧ є҆ди́но се́рдце бѧ́хꙋ, да ца́рь бꙋ́детъ даві́дъ.	Усі ці воїни, у строю, від щирого серця прийшли у Хеврон поставити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й усі інші ізраїльтяни були одностайні, щоб поставити царем Давида.
39	39
Бы́ша же тꙋ̀ съ даві́довъ трѝ дни̑, ꙗ҆дꙋ́ще и҆ пїю́ще, оу҆гото́ваша бо и҆̀мъ бра́тїѧ и҆́хъ.	І пробули там у Давида три дні, їли і пили, тому що брати їхні все приготували для них;
40	40
И҆ и҆̀же бли́з̾ и҆́хъ бѧ́хꙋ да́же до і҆ссаха́ра и҆ завꙋлѡ́на и҆ нефѳалі́ма, приноша́хꙋ и҆̀мъ на ѻ҆слѣ́хъ и҆ велблю́дѣхъ, и҆ мска́хъ и҆ волѣ́хъ пи́щꙋ, мꙋкꙋ̀, перевѧ̑сла смо́квей и҆ гро́здїе сꙋхо́е, вїно̀ и҆ є҆ле́й, и҆ волы̀ и҆ ѻ҆вны̀ во мно́жествѣ, ра́дость бо бы́сть во і҆и҃ли.	та й близькі до них, навіть до коліна Іссахарового, Завулонового і Неффалимового, привозили всю поживу на ослах, і верблюдах, і мулах, і волах: борошно, смокви, й ізюм, і вино, і єлей, і великої і дрібної худоби безліч, оскільки радість була для Ізраїля.

← Глава́ а҃і

Глава́ г҃і →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт