Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ к҃ѳ

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

Глава́ к҃ѳ	Глава 29

1	1
И҆ речѐ даві́дъ ца́рь ко всемꙋ̀ собра́нїю: соломѡ́нъ сы́нъ мо́й, є҆го́же и҆збра̀ себѣ̀ гдⷭ҇ь, ю҆́нъ и҆ мла́дъ, а҆ дѣ́ло вели́ко, зане́же не человѣ́кꙋ оу҆гото́витсѧ зда́нїе, но гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ:	І сказав цар Давид усьому зібранню: Соломон, син мій, якого одного обрав Бог, молодий і слабосилий, а справа ця велика, тому що не для людини дім це, а для Господа Бога.
2	2
все́ю си́лою оу҆гото́вахъ на до́мъ бг҃а моегѡ̀ зла́то, сребро̀, мѣ́дь, желѣ́зо, древа̀, ка́менїе мра́морное, и҆ мно́жество ка́менїй многоцѣ́нныхъ и҆ разли́чныхъ, и҆ всѧ́кое честно́е ка́менїе, и҆ ка́менїй парі́йскихъ мно́гѡ:	Всіма силами я заготував для дому Бога мого золото для золотих речей і срібло для срібних, і мідь для мідних, залізо для залізних, і дерево для дерев’яних, камені онікса і камені вставні, камені красиві і різнобарвні, і всякі дорогі камені, і багато мармуру;
3	3
и҆ є҆щѐ внегда̀ благоволи́ти мѝ въ домꙋ̀ бг҃а моегѡ̀, є҆́сть оу҆ менє̀ є҆́же пригото́вахъ зла́то и҆ сребро̀, и҆ сѐ, да́хъ въ до́мъ бг҃а моегѡ̀, въ высотꙋ̀, кромѣ̀ ѻ҆́ныхъ, ꙗ҆̀же оу҆гото́вахъ на до́мъ ст҃ы́хъ:	і ще з любови моєї до дому Бога мого, є в мене скарб власний із золота і срібла, і його я віддаю для дому Бога мого, зверх усього, що приготував я для святого дому:
4	4
трѝ ты́сѧщи тала̑нтъ зла́та сꙋфі́рска и҆ се́дмь ты́сѧщъ тала̑нтъ сребра̀ и҆скꙋше́на къ позлаще́нїю стѣ́нъ свѧти́лища,	три тисячі талантів золота, золота офирського, і сім тисяч талантів срібла чистого, для обкладання стін у домі,
5	5
и҆дѣ́же дѣ́ло злато́е зла́томъ, а҆ и҆дѣ́же сре́брѧное сребро́мъ, и҆ на всѧ́кое дѣ́ло рꙋко́ю хꙋдо́жникѡвъ: и҆ кто̀ благоволѧ́й и҆спо́лнити рꙋ́кꙋ свою̀ дне́сь гдⷭ҇ꙋ;	для кожної із золотих речей, і для кожної зі срібних, і для усякого виробу рук мистецьких. Чи не виявить ревність ще хто жертвувати сьогодні для Господа?
6	6
И҆ ѡ҆бѣща́ша оу҆се́рднѡ нача̑лницы ѻ҆те́чествъ и҆ кнѧ̑зи сынѡ́въ і҆и҃левыхъ, и҆ ты́сѧщницы и҆ со́тницы, и҆ нача̑лницы дѣ́лъ и҆ і҆коно́мы царє́вы,	І стали жертвувати начальники родин і начальники колін Ізраїлевих, і начальники тисяч і сотень, і начальники над маєтками царя.
7	7
и҆ да́ша на дѣла̀ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ зла́та тала̑нтъ пѧ́ть ты́сѧщъ, и҆ златни̑къ де́сѧть ты́сѧщъ, и҆ сребра̀ тала̑нтъ де́сѧть ты́сѧщъ, и҆ мѣ́ди тала̑нтъ ѻ҆смьна́десѧть ты́сѧщъ, желѣ́за же сто̀ ты́сѧщъ тала̑нтъ:	І дали на спорудження дому Божого п’ять тисяч талантів і десять тисяч драхм золота, і срібла десять тисяч талантів, і міді вісімнадцять тисяч талантів, і заліза сто тисяч талантів.
8	8
и҆ оу҆ ни́хже ѡ҆брѣ́тесѧ ка́менїе, да́ша во влага́лище до́мꙋ гдⷭ҇нѧ, под̾ рꙋ́кꙋ і҆еїи́лѧ герсѡ́нина.	І у кого знайшлися коштовні камені, ті віддавали і їх у скарбницю дому Господнього, на руки Ієхиїлу герсонитянину.
9	9
И҆ возвесели́шасѧ лю́дїе ѡ҆ оу҆се́рднѣмъ подаѧ́нїи, поне́же всѣ́мъ се́рдцемъ приноша́хꙋ гдⷭ҇ꙋ, и҆ даві́дъ ца́рь возвесели́сѧ ѕѣлѡ̀:	І радів народ ревності їх, тому що вони від усього серця жертвували Господу, також і цар Давид дуже радів.
10	10
и҆ благословѝ ца́рь даві́дъ гдⷭ҇а пред̾ всѣ́мъ мно́жествомъ, глаго́лѧ: блгⷭ҇ве́нъ є҆сѝ, гдⷭ҇и бж҃е і҆и҃левъ, ѻ҆ц҃ъ на́шъ, ѿ вѣ́ка и҆ до вѣ́ка:	І благословив Давид Господа перед усім зібранням, і сказав Давид: благословенний Ти, Господи Боже Ізраїля, батька нашого, від віку і до віку!
11	11
тебѣ̀, гдⷭ҇и, вели́чество, и҆ си́ла, и҆ сла́ва, и҆ ѡ҆долѣ́нїе, и҆ и҆сповѣ́данїе, и҆ крѣ́пость, ꙗ҆́кѡ ты̀ всѣ́ми, и҆̀же на нб҃сѝ и҆ на землѝ, влⷣчствꙋеши: ѿ лица̀ твоегѡ̀ трепе́щетъ всѧ́къ ца́рь и҆ ꙗ҆зы́къ: и҆ тебѣ̀, гдⷭ҇и, црⷭ҇тво и҆ великолѣ́пїе во всѣ́хъ и҆ во всѧ́цѣмъ нача́лѣ:	Твоя, Господи, велич, і могутність, і слава, і перемога і краса, й усе, що на небі і на землі, Твоє: Твоє, Господи, царство, і Ти вище за все, як Владика.
12	12
ѿ тебє̀ бога́тство и҆ сла́ва, ты̀ над̾ всѣ́ми нача́лствꙋеши, гдⷭ҇и, нача́ло всѧ́кагѡ нача́ла, и҆ въ рꙋкꙋ̀ твоє́ю крѣ́пость и҆ вла́сть, и҆ въ рꙋкꙋ̀ твоє́ю млⷭ҇ть, вседержи́телю, возвели́чити и҆ оу҆крѣпи́ти всѧ̑:	І багатство і слава від лиця Твого, і Ти володарюєш над усім, і в руці Твоїй сила і могутність, і у владі Твоїй звеличувати і зміцнювати усе.
13	13
и҆ нн҃ѣ, гдⷭ҇и, и҆сповѣ́даемсѧ тебѣ̀ и҆ хва́лимъ и҆́мѧ хвале́нїѧ твоегѡ̀:	І нині, Боже наш, ми славословимо Тебе і хвалимо величне ім’я Твоє.
14	14
и҆ кто̀ а҆́зъ є҆́смь, и҆ кто̀ лю́дїе моѝ, ꙗ҆́кѡ возмого́хомъ сїѧ̑ тебѣ̀ благово́льнѣ ѡ҆бѣща́ти; твоѧ̑ бо сꙋ́ть всѧ̑, и҆ ѿ твои́хъ да́хомъ тебѣ̀:	Бо хто я і хто народ мій, що ми мали можливість так жертвувати? Але від Тебе все, і від руки Твоєї отримане ми віддали Тобі,
15	15
прише́лцы бо є҆смы̀ пред̾ тобо́ю и҆ пресе́лницы, ꙗ҆́коже всѝ ѻ҆тцы̀ на́ши: дні́е на́ши ꙗ҆́кѡ сѣ́нь на землѝ, и҆ нѣ́сть постоѧ́нїѧ:	тому що подорожні ми перед Тобою і прибульці, як і всі батьки наші, як тінь дні наші на землі, і немає нічого міцного.
16	16
гдⷭ҇и бж҃е на́шъ, ко всемꙋ̀ мно́жествꙋ семꙋ̀, є҆́же оу҆гото́вахъ, да сози́ждетсѧ до́мъ и҆́мени ст҃о́мꙋ твоемꙋ̀, ѿ рꙋкꙋ̀ твоє́ю сꙋ́ть, и҆ тебѣ̀ всѧ̑:	Господи Боже наш! уся ця безліч, що приготували ми для побудови дому Тобі, святому імені Твоєму, від руки Твоєї вона, й усе Твоє.
17	17
и҆ вѣ́мъ, гдⷭ҇и мо́й, ꙗ҆́кѡ ты̀ є҆сѝ и҆спытꙋ́ѧй сердца̀, и҆ пра́вдꙋ лю́биши: въ простотѣ̀ се́рдца моегѡ̀ произво́лихъ сїѧ̑ всѧ̑, и҆ нн҃ѣ люді́й твои́хъ, и҆̀же здѣ̀ ѡ҆брѣто́шасѧ, ви́дѣхъ съ ра́достїю тебѣ̀ произво́лившихъ (принестѝ да́ры):	Знаю, Боже мій, що Ти випробовуєш серце і любиш щире серце: я від щирого серця мого пожертвував усе це, і нині бачу, що і народ Твій, який тут знаходиться, з радістю жертвує Тобі.
18	18
гдⷭ҇и бж҃е а҆враа́ма и҆ і҆саа́ка и҆ і҆и҃лѧ ѻ҆тє́цъ на́шихъ, сохранѝ сїѧ̑ въ во́ли се́рдца люді́й твои́хъ во вѣ́ки, и҆ и҆спра́ви сердца̀ и҆́хъ къ тебѣ̀:	Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, батьків наших! збережи це повік, це виявлення думок серця народу Твого, і направ серце їх до Тебе.
19	19
соломѡ́нꙋ же сы́нꙋ моемꙋ̀ да́ждь се́рдце бла́го, да храни́тъ за́пѡвѣди твоѧ̑ и҆ свидѣ̑нїѧ твоѧ̑ и҆ повелѣ̑нїѧ твоѧ̑, и҆ къ соверше́нїю привестѝ зда́нїе до́мꙋ твоегѡ̀.	Соломону ж, синові моєму, дай серце праведне, щоб дотримуватися заповідей Твоїх, одкровень Твоїх і уставів Твоїх, і виконати все це і побудувати дім, для якого я зробив приготування.
20	20
И҆ речѐ даві́дъ всемꙋ̀ собра́нїю (люді́й): благослови́те гдⷭ҇а бг҃а на́шего. И҆ благослови́ша всѐ собра́нїе гдⷭ҇а бг҃а ѻ҆тє́цъ свои́хъ: и҆ прекло́нше кѡлѣ́на поклони́шасѧ гдⷭ҇ꙋ и҆ царю̀.	І сказав Давид усьому зібранню: благословіть Господа Бога нашого. — І благословило все зібрання Господа Бога батьків своїх, і впало, і поклонилося Господу і царю.
21	21
И҆ пожрѐ даві́дъ жє́ртвы гдⷭ҇ꙋ, и҆ вознесѐ всесожжє́нїѧ бг҃ꙋ на оу҆́трїе пе́рвагѡ днѐ, телє́цъ ты́сѧщꙋ, ѻ҆внѡ́въ ты́сѧщꙋ, а҆́гнєцъ ты́сѧщꙋ, и҆ возлїѧ̑нїѧ и҆́хъ, и҆ же́ртвы мно́жество ѿ всегѡ̀ і҆и҃лѧ.	І принесли Господу жертви, і піднесли всепалення Господу, на другий після цього день: тисячу тельців, тисячу баранів, тисячу агнців з їх узливаннями, і багато жертв від усього Ізраїля.
22	22
И҆ ꙗ҆до́ша и҆ пи́ша пред̾ гдⷭ҇емъ въ де́нь то́й съ вели́кимъ весе́лїемъ: и҆ поста́виша царе́мъ второ́е соломѡ́на сы́на даві́дова, и҆ пома́заша є҆го̀ гдⷭ҇ꙋ въ царѧ̀, и҆ садѡ́ка же во а҆рхїере́а.	І їли і пили перед Господом у той день, з великою радістю; і в другий раз поставили царем Соломона, сина Давидового, і помазали перед Господом на правителя верховного, а Садока на священика.
23	23
И҆ сѣ́де соломѡ́нъ на престо́лѣ гдⷭ҇ни въ царѧ̀, вмѣ́стѡ даві́да ѻ҆тца̀ своегѡ̀, и҆ благоꙋго́денъ бы́сть: и҆ покори́сѧ є҆мꙋ̀ ве́сь і҆и҃ль.	І сів Соломон на престолі Господньому як цар, замість Давида, батька свого, і був благоуспішним, і весь Ізраїль підкорився йому.
24	24
Кнѧ̑зи и҆ си́льнїи и҆ всѝ сы́нове царѧ̀ даві́да ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀ повинꙋ́шасѧ є҆мꙋ̀.	І всі начальники і сильні, також і всі сини царя Давида підкорилися Соломону цареві.
25	25
И҆ возвели́чи гдⷭ҇ь соломѡ́на над̾ всѣ́мъ і҆и҃лемъ и҆ дадѐ є҆мꙋ̀ сла́вꙋ ца́рства, є҆ѧ́же нѝ є҆ди́нъ ца́рь и҆мѣ̀ пре́жде є҆гѡ̀.	І звеличив Господь Соломона перед очима всього Ізраїля, і дарував йому славу царства, якої не мав раніше нього жоден цар в Ізраїлі.
26	26
И҆ даві́дъ сы́нъ і҆ессе́евъ ца́рствова над̾ всѣ́мъ і҆и҃лемъ четы́редесѧть лѣ́тъ,	І Давид, син Ієссеїв, царював над усім Ізраїлем.
27	27
въ хеврѡ́нѣ се́дмь лѣ́тъ, а҆ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ лѣ́тъ три́десѧть трѝ,	Часу царюваня його над Ізраїлем було сорок років: у Хевроні царював він сім років, і в Єрусалимі царював тридцять три роки.
28	28
и҆ оу҆́мре въ ста́рости бла́зѣ, и҆спо́лнь дні́й, въ бога́тствѣ и҆ сла́вѣ, и҆ воцари́сѧ соломѡ́нъ сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.	І помер у добрій старості, насичений життям, багатством і славою; і став царем Соломон, син його, замість нього.
29	29
Прѡ́чаѧ же словеса̀ царѧ̀ даві́да пє́рваѧ и҆ послѣ̑днѧѧ напи̑сана сꙋ́ть въ словесѣ́хъ самꙋи́ла ви́дѧщагѡ и҆ въ словесѣ́хъ наѳа́на прⷪ҇ро́ка и҆ въ словесѣ́хъ га́да прови́дѧщагѡ,	Діла царя Давида, перші й останні, описані в записах Самуїла провидця й у записах Нафана пророка й у записах Гада прозорливця,
30	30
ѡ҆ все́мъ ца́рствѣ є҆гѡ̀ и҆ крѣ́пости є҆гѡ̀, и҆ времена̀ ꙗ҆̀же бы́ша при не́мъ и҆ во і҆и҃ли и҆ во всѣ́хъ ца́рствахъ земны́хъ.	також і все царювання його, і мужність його, і події, які трапилися з ним і з Ізраїлем і з усіма земними царствами.

← Глава́ к҃и

Паралипоме́нѡнъ 2-ѧ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт