Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ ѕ҃і

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

Глава́ ѕ҃і	Глава 16

1	1
Принесо́ша оу҆́бѡ кївѡ́тъ бж҃їй и҆ поста́виша є҆го̀ посредѣ̀ ски́нїи, ю҆́же водрꙋзѝ є҆мꙋ̀ даві́дъ, и҆ принесо́ша всесожжє́нїѧ и҆ спаси́тєлнаѧ пред̾ гдⷭ҇емъ.	І принесли ковчег Божий, і поставили його посеред скинії, яку спорудив для нього Давид, і піднесли Богу всепалення і мирні жертви.
2	2
И҆ совершѝ даві́дъ возносѧ̀ всесожжє́нїѧ и҆ спаси́тєлнаѧ, и҆ благословѝ лю́ди во и҆́мѧ гдⷭ҇не,	Коли Давид закінчив всепалення і приношення мирних жертв, то благословив народ ім’ям Господа
3	3
и҆ раздѣлѝ всѧ́комꙋ мꙋ́жꙋ і҆и҃лскꙋ, ѿ мꙋ́жа да́же до жены̀, мꙋ́жꙋ хлѣ́бъ є҆ди́нъ пече́ный, (и҆ ча́сть пече́на мѧ́са,) и҆ прѧ́женый со є҆ле́емъ семїда́лъ:	і роздав усім ізраїльтянам, і чоловікам і жінкам, по одній хлібині і по шматку м’яса і по кухлю вина,
4	4
поста́ви же пред̾ лице́мъ кївѡ́та завѣ́та гдⷭ҇нѧ ѿ леѵі̑тъ, є҆́же слꙋжи́ти и҆ возглаша́ти (дѣла̀ є҆гѡ̀), и҆ и҆сповѣ́дати и҆ хвали́ти гдⷭ҇а бг҃а і҆и҃лева:	і поставив на службу перед ковчегом Господнім деяких з левитів, щоб вони славословили, дякували і звеличували Господа Бога Ізраїлевого:
5	5
а҆са́фъ нача́лникъ, и҆ дрꙋгі́й по не́мъ заха́рїа, і҆еїи́лъ и҆ семїрамѡ́ѳъ, и҆ і҆еїи́лъ и҆ маттаѳі́а, и҆ є҆лїа́въ и҆ ване́а и҆ а҆вдедо́мъ: і҆еїи́лъ же во ѻ҆рга́нѣхъ и҆ ѱалти́ри и҆ гꙋ́слехъ, а҆са́фъ же въ кѷмва́лѣхъ возглаша́ѧ:	Асафа головним, другим по ньому Захарію, Ієїела, Шемирамофа, Ієхиїла, Маттафію, Елиава, і Ванею, Овед-Едома та Ієїела з псалтирями і цитрами, і Асафа для гри на кимвалах,
6	6
и҆ ване́а и҆ ѻ҆зїи́лъ свѧще́нницы (трꙋби́ша) вы́нꙋ въ трꙋбы̑ пред̾ кївѡ́томъ завѣ́та бж҃їѧ.	а Ванею та Озиїла, священиків, щоб постійно сурмили перед ковчегом завіту Божого.
7	7
Въ то́й де́нь оу҆стро́и даві́дъ въ нача́лѣ хвали́ти гдⷭ҇а рꙋко́ю а҆са́фа и҆ бра́тїи є҆гѡ̀.	У цей день Давид уперше дав псалом для славослів’я Господу через Асафа, і братів його:
8	8
Пѣ́снь. И҆сповѣ́дайтесѧ гдⷭ҇еви и҆ призыва́йте є҆го̀ во и҆́мени є҆гѡ̀, зна́єма сотвори́те лю́демъ начина̑нїѧ є҆гѡ̀:	славте Господа, проголошуйте ім’я Його; сповіщайте в народах діла Його;
9	9
по́йте є҆мꙋ̀ и҆ воспо́йте є҆мꙋ̀, повѣ́дите всѧ̑ чꙋдеса̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же сотворѝ гдⷭ҇ь:	співайте Йому, бряжчіть Йому; оповідайте про всі чудеса Його;
10	10
хвали́те и҆́мѧ ст҃о́е є҆гѡ̀, да возвесели́тсѧ се́рдце и҆́щꙋщее бл҃говоле́нїѧ є҆гѡ̀:	хваліться ім’ям Його святим; нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа;
11	11
взыщи́те гдⷭ҇а и҆ оу҆крѣпи́тесѧ, взыщи́те лица̀ є҆гѡ̀ вы́нꙋ:	шукайте Господа і сили Його, шукайте безперестанно лиця Його;
12	12
помѧни́те чꙋдеса̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же сотворѝ, зна́мєнїѧ и҆ сꙋдбы̑ оу҆́стъ є҆гѡ̀,	поминайте чудеса, які Він сотворив, знамення Його і суди вуст Його,
13	13
сѣ́мѧ і҆и҃лево, рабѝ є҆гѡ̀, сы́нове і҆а̑кѡвли, и҆збра́ннїи є҆гѡ̀.	ви, сíм’я Ізраїлеве, раби Його, сини Якова, обрані Його!
14	14
То́й гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ, во все́й землѝ сꙋдбы̑ є҆гѡ̀.	Він Господь Бог наш; суди Його по всій землі.
15	15
Помѧне́мъ во вѣ́къ завѣ́тъ є҆гѡ̀, сло́во є҆гѡ̀, є҆́же заповѣ́длъ въ ты́сѧщы родѡ́въ,	Пам’ятайте вічно завіт Його, слово, яке Він заповів у тисячу родів,
16	16
є҆́же завѣща̀ а҆враа́мꙋ, и҆ клѧ́твꙋ свою̀ і҆саа́кꙋ:	те, що заповідав Аврааму, і в чому клявся Ісааку,
17	17
и҆ поста́ви є҆̀ і҆а́кѡвꙋ въ повелѣ́нїе, і҆и҃лю въ завѣ́тъ вѣ́ченъ,	і що поставив Якову в закон і Ізраїлю в завіт вічний,
18	18
гл҃ѧ: тебѣ̀ да́мъ зе́млю ханаа́ню, оу҆́же достоѧ́нїѧ ва́шегѡ.	говорячи: «тобі дам Я землю Ханаанську, у спадкоємний наділ вам».
19	19
Внегда̀ бы́ти и҆̀мъ ма̑лымъ число́мъ, ꙗ҆́кѡ оу҆ма́лишасѧ и҆ пресели́шасѧ въ ню̀,	Вони були тоді нечисленні і незначні, і прибульці в ній,
20	20
и҆ преидо́ша ѿ ꙗ҆зы́ка въ ꙗ҆зы́къ и҆ ѿ ца́рствїѧ къ лю́демъ и҆ны̑мъ,	і переходили від народу до народу і з одного царства до іншого народу;
21	21
не ѡ҆ста́ви мꙋ́жа ѡ҆би́дѣти и҆̀хъ, и҆ ѡ҆бличѝ ѡ҆ ни́хъ цари̑:	але Він нікому не дозволив кривдити їх, і викривав за них царів:
22	22
не прикаса́йтесѧ пома̑заннымъ мои̑мъ, и҆ во прⷭ҇ро́цѣхъ мои́хъ не лꙋка́внꙋйте.	«Не доторкайтеся до помазаних Моїх, і пророкам Моїм не робіть зла».
23	23
Воспо́йте гдⷭ҇еви, всѧ̀ землѧ̀, возвѣсти́те ѿ днѐ на де́нь спⷭ҇нїе є҆гѡ̀,	Співайте Господу, вся земле, благовістіть з дня у день спасіння Його.
24	24
возвѣсти́те во ꙗ҆зы́цѣхъ сла́вꙋ є҆гѡ̀, во всѣ́хъ лю́дехъ чꙋдеса̀ є҆гѡ̀,	Сповіщайте язичникам славу Його, усім народам чудеса Його,
25	25
ꙗ҆́кѡ ве́лїй гдⷭ҇ь и҆ хва́ленъ ѕѣлѡ̀, стра́шенъ є҆́сть над̾ всѣ́ми бѡ́ги.	бо великий Господь і славний, страшніший за всіх богів.
26	26
Ꙗ҆́кѡ всѝ бо́зи ꙗ҆зы́кѡвъ і҆́дѡли: гдⷭ҇ь же на́шъ небеса̀ сотворѝ.	Тому що всі боги народів ніщо, а Господь небеса сотворив.
27	27
Сла́ва и҆ вели́чество пред̾ лице́мъ є҆гѡ̀, крѣ́пость и҆ похвала̀ въ мѣ́стѣ є҆гѡ̀ ст҃ѣ́мъ.	Слава і велич перед лицем Його, могутність і радість на місці [святому] Його.
28	28
Дади́те гдⷭ҇еви, ѻ҆те́чєствїѧ ꙗ҆зы́кѡвъ, дади́те гдⷭ҇еви сла́вꙋ и҆ крѣ́пость,	Воздайте Господу, племена народів, воздайте Господу славу і честь,
29	29
дади́те гдⷭ҇еви сла́вꙋ и҆́мени є҆гѡ̀: возми́те да́ры и҆ принеси́те пред̾ лицѐ є҆гѡ̀, и҆ поклони́тесѧ гдⷭ҇еви во дво́рѣхъ ст҃ы́хъ є҆гѡ̀.	воздайте Господу славу імені Його. Візьміть дар, ідіть перед лице Його, поклоніться Господу у величі святині Його.
30	30
Да оу҆бои́тсѧ ѿ лица̀ є҆гѡ̀ всѧ̀ землѧ̀, да и҆спра́витсѧ землѧ̀ и҆ да не подви́житсѧ:	Тремти перед Ним, уся земле, бо Він заснував вселенну, вона не похитнеться.
31	31
да возвеселѧ́тсѧ небеса̀ и҆ да возра́дꙋетсѧ землѧ̀, и҆ да рекꙋ́тъ во ꙗ҆зы́цѣхъ: гдⷭ҇ь црⷭ҇твꙋетъ.	Нехай веселяться небеса, нехай торжествує земля, і нехай скажуть у народах: Господь царює!
32	32
Да возгласи́тъ мо́ре и҆ и҆сполне́нїе є҆гѡ̀, и҆ древа̀ пѡльска́ѧ, и҆ всѧ̑ ꙗ҆̀же на ни́хъ.	Нехай плеще море і все, що наповнює його, нехай радіє поле й усе, що на ньому.
33	33
Тогда̀ возвеселѧ́тсѧ древа̀ дꙋбра̑внаѧ пред̾ лице́мъ гдⷭ҇нимъ, ꙗ҆́кѡ прїи́де сꙋди́ти землѝ.	Нехай радіють разом усі дерева дібровні перед лицем Господа, бо Він іде судити землю.
34	34
И҆сповѣ́дайтесѧ гдⷭ҇еви, ꙗ҆́кѡ бл҃гъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀,	Прославляйте Господа, бо повіки милість Його,
35	35
и҆ глаго́лите: сп҃си́ ны, бж҃е, сп҃си́телю на́шъ, и҆ соберѝ на́съ, и҆ и҆змѝ на́съ ѿ ꙗ҆зы̑къ, да хва́лимъ и҆́мѧ ст҃о́е твоѐ, и҆ хва́лимсѧ во хвале́нїихъ твои́хъ.	і скажіть: спаси нас, Боже, Спасителю наш! Збери нас і визволи нас від народів, щоб ми славили святе ім’я Твоє і щоб хвалилися славою Твоєю!
36	36
Блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ ѿ вѣ́ка да́же и҆ до вѣ́ка. И҆ рекꙋ́тъ всѝ лю́дїе: а҆ми́нь. И҆ восхвали́ша гдⷭ҇а.	Благословенний Господь Бог Ізраїлів, від віку і до віку! І сказав увесь народ: амінь! алилуя!
37	37
И҆ ѡ҆ста́виша та́мѡ пред̾ кївѡ́томъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ а҆са́фа и҆ бра́тїю є҆гѡ̀, да слꙋ́жатъ пред̾ кївѡ́томъ вы́нꙋ по всѧ̑ дни̑:	Давид залишив там, перед ковчегом завіту Господнього, Асафа і братів його, щоб вони служили перед ковчегом постійно, щодня,
38	38
и҆ а҆вдедо́мъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, шестьдесѧ́тъ ѻ҆́смь: и҆ а҆вдедо́мъ сы́нъ і҆дїѳꙋ́нь и҆ ѻ҆са́й (поста́влени) во две́рники:	й Овед-Едома і братів його, шістдесят вісім чоловік; Овед-Едома, сина Ідифунового, і Хосу — воротарями,
39	39
садѡ́ка же свѧще́нника и҆ бра́тїю є҆гѡ̀ свѧще́нниками пред̾ ски́нїею гдⷭ҇нею въ вы́шнихъ и҆̀же въ гаваѡ́нѣ,	а Садока священика і братів його священиків перед оселею Господньою, яка на висоті в Гаваоні,
40	40
да возно́сѧтъ всесожжє́нїѧ гдⷭ҇еви на ѻ҆лтарѝ всесожже́нїй вы́нꙋ оу҆́трѡ и҆ ве́черъ, и҆ по всѣ̑мъ ꙗ҆̀же пи̑сана сꙋ́ть въ зако́нѣ гдⷭ҇ни, є҆ли̑ка повелѣ̀ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ рꙋко́ю мѡѷсе́а раба̀ бж҃їѧ:	для возношення всепалень Господу на жертовнику всепалення постійно, вранці і ввечері, і для усього, що написано в законі Господа, який Він заповів Ізраїлю;
41	41
и҆ съ ни́ми є҆ма́нъ и҆ і҆дїѳꙋ́мъ и҆ про́чїи и҆збра́ннїи кі́йждо зва́нїемъ свои́мъ є҆́же хвали́ти гдⷭ҇а, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀:	і з ними Емана та Ідифуна й інших обраних, які призначені поіменно, щоб славити Господа, бо навіки милість Його.
42	42
и҆ съ ни́ми трꙋбы̑ и҆ кѷмва́лы є҆́же возглаша́ти, и҆ ѻ҆рга́ны пѣ́нїй бж҃їихъ: сы́нове же і҆дїѳꙋ̑мли во вратѣ́хъ (стоѧ́хꙋ).	При них Еман та Ідифун прославляли Бога, граючи на трубах, кимвалах і різних музичних інструментах; синів же Ідифуна поставив при вратах.
43	43
И҆ и҆до́ша всѝ лю́дїе кі́йждо въ до́мъ сво́й, и҆ даві́дъ возврати́сѧ, да благослови́тъ до́мъ сво́й.	І пішов увесь народ, кожен у свій дім; повернувся і Давид, щоб благословити дім свій.

← Глава́ є҃і

Глава́ з҃і →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт