Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Паралипоме́нѡнъ 1-ѧ

Порівняти:

⇄

Паралипоме́нѡнъ 1-ѧ	Перша книга Паралипоменон
	* У євреїв: «Літопис».
Глава́ а҃	Глава 1

1	1
А҆да́мъ, си́ѳъ, є҆нѡ́съ,	Адам, Сиф, Єнос,
2	2
каїна́нъ, малелеи́лъ, і҆а́редъ,	Каїнан, Малелеїл, Іаред,
3	3
є҆нѡ́хъ, маѳꙋса́лъ, ламе́хъ,	Єнох, Мафусал, Ламех,
4	4
нѡ́е, си́мъ, ха́мъ, і҆а́феѳъ.	Ной, Сим, Хам і Яфет.
5	5
Сы́нове і҆а́феѳѡвы: гаме́ръ и҆ магѡ́гъ и҆ мада́й, і҆ѡѵа́нъ, є҆лїса̀ и҆ ѳове́лъ, и҆ мосо́хъ и҆ ѳі́расъ.	Сини Яфета: Гомер, Магог, Мадай, Іаван, [Єлиса,] Фувал, Мешех і Фирас.
6	6
Сы́нове же гаме́рѡвы: а҆схана́зъ и҆ рїфа́ѳъ и҆ ѳоргама̀.	Сини Гомера: Аскеназ, Рифат і Фогарма.
7	7
Сы́нове же і҆ѡѵа̑ни: є҆лїса̀ и҆ ѳарсі́съ, и҆ хетти́мъ и҆ додани́мъ.	Сини Іавана: Єлиса, Фарсис, Киттим і Доданим.
8	8
Сы́нове же ха́мѡвы: хꙋ́съ и҆ месраі́мъ, фꙋ́дъ и҆ ханаа́нъ.	Сини Хама: Хуш, Мицраїм, Фут і Ханаан.
9	9
Сы́нове же хꙋ́сѡвы: сава̀ и҆ є҆ѵїла̀, и҆ саваѳа̀ и҆ регма̀ и҆ севеѳаха̀. Сы́нове же регма́нѡвы: сава̀ и҆ дада́нъ.	Сини Хуша: Сева, Хавила, Савта, Раама і Савтеха. Сини Раами: Шева і Дедан.
10	10
Хꙋ́съ же родѝ неврѡ́да: се́й нача̀ бы́ти и҆споли́нъ лове́цъ на землѝ.	Хуш породив також Нимрода: цей став сильним на землі.
11	11
Месраі́мъ же родѝ лѡдїи́ма и҆ а҆намїи́ма, и҆ лавїи́ма и҆ нефѳѡсеи́мы,	Мицраїм породив: Лудима, Анамима, Легавима, Нафтухима,
12	12
и҆ фаѳерои́мы и҆ патросѡнїи́мы, и҆ хаслѡи́мы, ѿ ни́хже и҆зыдо́ша фѷлїсті́ми, и҆ кафѳорїи́мы.	Патрусима, Каслухима, від якого пішли филистимляни, і Кафторима.
13	13
Ханаа́нъ же родѝ сїдѡ́на пе́рвенца своего̀ и҆ хетте́а,	Ханаан породив Сидона, первістка свого, Хета,
14	14
и҆ і҆евꙋсе́а и҆ а҆морре́а, и҆ гергесе́а	Ієвусея, Аморрея, Гергесея,
15	15
и҆ є҆ѵе́а, и҆ а҆рꙋке́а и҆ а҆сене́а,	Евея, Аркея, Синея,
16	16
и҆ а҆раді́а и҆ самаре́а и҆ а҆маѳі́а.	Арвадея, Цемарея і Хамафея.
17	17
Сы́нове же си́мѡвы: є҆ла́мъ и҆ а҆ссꙋ́ръ, и҆ а҆рфаѯа́дъ и҆ лꙋ́дъ и҆ а҆ра́мъ. Сы́нове же а҆ра̑мли: оу҆́зъ и҆ оу҆́лъ, и҆ геѳе́ръ и҆ мосо́хъ.	Сини Сима: Елам, Ассур, Арфаксад, Луд і Арам. [Сини Арама:] Уц, Хул, Гефер і Мешех.
18	18
А҆рфаѯа́дъ же родѝ каїна́на, каїна́нъ же родѝ салꙋ̀, сала́ же родѝ є҆ве́ра.	Арфаксад [породив Каїнана, Каїнан же] породив Салу, Сала ж породив Евера.
19	19
Є҆ве́рꙋ же роди́стасѧ два̀ сы̑на: и҆́мѧ є҆ди́номꙋ фале́къ, ꙗ҆́кѡ бо дни̑ є҆гѡ̀ раздѣле́на бы́сть землѧ̀, и҆ и҆́мѧ бра́тꙋ є҆гѡ̀ і҆екта́нъ.	У Евера народилися два сини: ім’я одному Фалек, тому що у дні його розділилася земля; ім’я братові його Іоктан.
20	20
І҆екта́нъ же родѝ є҆лмѡда́да и҆ сале́фа, и҆ а҆сермѡ́ѳа и҆ і҆аде́ра,	Іоктан породив Алмодада, Шалефа, Хацармавета, Ієраха,
21	21
и҆ а҆дора́ма и҆ оу҆за́ла, и҆ де́клꙋ	Гадорама, Узала, Диклу,
22	22
и҆ гамаа́ла, и҆ а҆вїмеи́ла и҆ са́вꙋ,	Евала, Авимаїла, Шеву,
23	23
и҆ оу҆фі́ра и҆ є҆ѵїла́та и҆ і҆ѡа́ва: всѝ сі́и сы́нове і҆екта́нѡвы.	Офира, Хавилу та Іовава. Усі ці сини Іоктана.
24	24
Сы́нове же си́мѡвы: а҆рфаѯа́дъ, каїна́нъ, сала̀,	[Сини ж] Симові: Арфаксад, [Каїнан,] Сала,
25	25
є҆ве́ръ, фале́къ, рага́въ,	Евер, Фалек, Рагав,
26	26
серꙋ́хъ, нахѡ́ръ, ѳа́ра,	Серух, Нахор, Фарра,
27	27
а҆вра́мъ, то́й є҆́сть а҆враа́мъ.	Аврам, він же Авраам.
28	28
Сы́нове же а҆враа́мли: і҆саа́къ и҆ і҆сма́илъ.	Сини Авраама: Ісаак та Ізмаїл.
29	29
Сі́и же ро́ди и҆́хъ: пе́рвенецъ і҆сма́иловъ наваїѡ́ѳъ и҆ кида́ръ, и҆ навдеи́лъ и҆ мавса́нъ,	Ось родовід їх: первісток Ізмаїлів Наваїоф, за ним Кедар, Адбеел, Мивсам,
30	30
и҆ масма̀ и҆ і҆дꙋма̀, и҆ массі́й и҆ ходда́дъ, и҆ ѳема́нъ	Мишма, Дума, Масса, Хадад, Фема,
31	31
и҆ і҆етꙋ́ръ, и҆ нафе́съ и҆ кедма̀: сі́и сꙋ́ть сы́нове і҆сма̑или.	Ієтур, Нафиш і Кедма. Це сини Ізмаїлові.
32	32
Сы́нове же хеттꙋ́ры подло́жницы а҆враа́мовы, и҆ родѝ є҆мꙋ̀ зомвра́на и҆ і҆еза́на, и҆ мада́ла и҆ мадїа́ма, и҆ і҆есво́ка и҆ сꙋе́а. Сы́нове же і҆еза̑ни: сава̀ и҆ деда́нъ. Сы́нове же деда́нѡвы: рагꙋи́лъ и҆ навдеи́лъ, и҆ а҆ссꙋрїи́мъ и҆ латꙋсїи́мъ и҆ а҆сѡмі́нъ.	Сини Хеттури, наложниці Авраамової: вона народила Зимрана, Іокшана, Медана, Мадиана, Ішбака і Шуаха. Сини Іокшана: Шева і Дедан. [Сини Деданові: Рагуїл, Навдеїл, Ассуриїм, Астусиїм і Асомин.]
33	33
Сы́нове же мадїа̑мли: гефа́ръ и҆ ѻ҆фе́ръ, и҆ є҆нѡ́хъ и҆ а҆вїда̀ и҆ є҆лда́дъ: всѝ ті́и сы́нове хеттꙋ́рини. Роди́ же а҆враа́мъ і҆саа́ка.	Сини Мадиана: Ефа, Ефер, Ханох, Авида й Елдага. Всі ці сини Хеттури.
34	34
Сы́нове же і҆саа́кѡвы и҆са́ѵъ и҆ і҆и҃ль.	І породив Авраам Ісаака. Сини Ісаака: Ісав та Ізраїль.
35	35
Сы́нове же и҆са́ѵѡвы: є҆лїфа́зъ и҆ рагꙋи́лъ, и҆ і҆евꙋ́лъ и҆ і҆егло́мъ и҆ коре́й.	Сини Ісава: Елифаз, Рагуїл, Ієус, Ієглом і Корей.
36	36
Сы́нове є҆лїфа́зѡвы: ѳема́нъ и҆ ѡ҆ма́ръ, и҆ сѡфа́ръ и҆ гоѳа́мъ и҆ кене́зъ. Ѳа́мна же подло́жница є҆лїфа́зова родѝ є҆мꙋ̀ а҆мали́ка.	Сини Елифаза: Феман, Омар, Цефо, Гафам, Кеназ; [Фимна ж, наложниця Елифазова, народила йому] Амалика.
37	37
Сы́нове же рагꙋи́лєвы: нахе́ѳъ и҆ зарѐ, и҆ соммѐ и҆ мозѐ.	Сини Рагуїла: Нахаф, Зерах, Шамма і Миза.
38	38
Сы́нове же сиі́рѡвы: лѡта́нъ и҆ сѡва́лъ, и҆ севегѡ́нъ и҆ а҆на̀, и҆ дисѡ́нъ и҆ а҆са́ръ и҆ рїсѡ́нъ.	Сини Сеїра: Лотан, Шовал, Цивеон, Ана, Дишон, Ецер і Дишан.
39	39
Сы́нове же лѡта̑ни: хоррі̀ и҆ є҆ма́нъ, и҆ сестрѣ̀ лѡта́нѧ ѳамна̀.	Сини Лотана: Хори і Гемам; а сестра у Лотана: Фимна.
40	40
Сы́нове же сѡва̑ли: а҆дꙋа́ръ и҆ манаа́ѳъ, и҆ оу҆ва́лъ и҆ саифѝ и҆ ѡ҆на́нъ. Сы́нове же севегѡ̑ни: а҆їа̀ и҆ ѡ҆на́мъ.	Сини Шовала: Алеан, Манахаф, Евал, Шефо й Онам. Сини Цивеона: Аїа й Ана.
41	41
Сы́нове же а҆на̑ни: дисо́нъ и҆ є҆лївама̀, дщѝ а҆на́нѧ, дво́е. Сы́нове же дисо́нѡвы: а҆мада̀ и҆ є҆сева́нъ, и҆ є҆ѳра́нъ и҆ харра́нъ.	Діти Ани: Дишон [і Оливема, дочка Ани]. Сини Дишона: Хемдан, Ешбан, Іфран і Херан.
42	42
Сы́нове же а҆са́рѡвы: валаа́мъ и҆ зана́нъ и҆ і҆лака́нъ, и҆ сы́нове дисѡ́ни: ѡ҆́съ и҆ а҆рра́нъ.	Сини Ецера: Билган, Зааван і Акан. Сини Дишана: Уц і Аран.
43	43
И҆ сі́и ца́рїе и҆́хъ, и҆̀же ца́рствоваша въ землѝ є҆дѡ́мли, пре́жде не́же бы́сть ца́рь над̾ сыны̀ і҆и҃левыми: вала́къ сы́нъ веѡ́ровъ, и҆ и҆́мѧ гра́дꙋ є҆гѡ̀ деннава̀:	Ці є царі, які царювали в землі Едома, раніше ніж став цар над синами Ізраїлевими: Бела, син Веора, й ім’я місту його — Дингава;
44	44
оу҆́мре же вала́къ, и҆ ца́рствова вмѣ́стѡ є҆гѡ̀ і҆ѡва́въ, сы́нъ за́ринъ, ѿ восо́рры.	і помер Бела, і став царем після нього Іовав, син Зераха, з Восори.
45	45
И҆ оу҆́мре і҆ѡва́въ, и҆ ца́рствова вмѣ́стѡ є҆гѡ̀ а҆со́мъ ѿ землѝ ѳеманѡ́ни.	І помер Іовав, і став царем після нього Хушам, із землі феманитян.
46	46
И҆ оу҆́мре а҆со́мъ, и҆ ца́рствова вмѣ́стѡ є҆гѡ̀ а҆да́дъ, сы́нъ вара́довъ, и҆́же поразѝ мадїа́ма на по́ли мѡа́вли: и҆ и҆́мѧ гра́дꙋ є҆гѡ̀ гетѳе́мъ.	І помер Хушам, і став царем після нього Гадад, син Бедадів, який уразив мадианитян на полі Моава; ім’я місту його: Авив.
47	47
И҆ оу҆́мре а҆да́дъ, и҆ ца́рствова вмѣ́стѡ є҆гѡ̀ самаа̀ ѿ мессекка́са.	І помер Гадад, і став царем після нього Самла, з Масреки.
48	48
И҆ оу҆́мре самаа̀, и҆ ца́рствова вмѣ́стѡ є҆гѡ̀ саꙋ́лъ ѿ роѡвѡ́ѳа, и҆́же бли́з̾ рѣкѝ.	І вмер Самла, і став царем після нього Саул з Реховофа, що біля річки.
49	49
Оу҆́ мре же саꙋ́лъ, и҆ ца́рствова вмѣ́стѡ є҆гѡ̀ валаеннѡ́нъ сы́нъ а҆ховѡ́ровъ.	І помер Саул, і став царем після нього Баал-Ханан, син Ахбора.
50	50
И҆ оу҆́мре валаеннѡ́нъ, и҆ ца́рствова вмѣ́стѡ є҆гѡ̀ а҆да́дъ сы́нъ вара́довъ, є҆гѡ́же гра́дꙋ и҆́мѧ бѣ̀ фогѡ́ръ и҆ и҆́мѧ женѣ̀ є҆гѡ̀ метевеи́ль, дще́рь матраи́ѳа.	І помер Баал-Ханан, і став царем після нього Гадар; ім’я місту його Пау; ім’я дружини його Мегетавеель, дочка Матреда, дочка Мезагава.
51	51
И҆ оу҆́мре а҆да́дъ, и҆ нача́ша бы́ти кнѧ̑зи є҆дѡ̑мли: кнѧ́зь ѳема́нъ, кнѧ́зь а҆лꙋ́а, кнѧ́зь і҆еѳа́фъ,	І помер Гадар. І були старійшини у Едома: старійшина Фимна, старійшина Алва, старійшина Ієтеф,
52	52
кнѧ́зь є҆лївама̀, кнѧ́зь и҆ла̀, кнѧ́зь фїнѡ́нъ,	старійшина Оливема, старійшина Ела, старійшина Пинон,
53	53
кнѧ́зь кене́зъ, кнѧ́зь ѳема́нъ, кнѧ́зь вамаи́лъ,	старійшина Кеназ, старійшина Феман, старійшина Мивцар,
54	54
кнѧ́зь гамеси́лъ, кнѧ́зь а҆рерама́нъ. Сі́и бы́ша кнѧ̑зи є҆дѡ́мстїи.	старійшина Магдиїл, старійшина Ірам. Ось старійшини ідумейські.
Глава́ в҃	Глава 2

1	1
Сы́нове же і҆и҃лєвы сі́и сꙋ́ть: рꙋви́мъ, сѷмеѡ́нъ, леѵі́й, і҆ꙋ́да, і҆ссаха́ръ, завꙋлѡ́нъ,	Ось сини Ізраїля: Рувим, Симеон, Левій, Іуда, Іссахар, Завулон,
2	2
да́нъ, і҆ѡ́сифъ, венїамі́нъ, нефѳалі́мъ, га́дъ и҆ а҆си́ръ.	Дан, Йосиф, Веніамін, Неффалим, Гад і Асир.
3	3
Сы́нове і҆ꙋ̑дины: и҆́ръ, а҆ѵна́нъ и҆ силѡ́мъ: сі́и трїѐ роди́шасѧ є҆мꙋ̀ ѿ дще́ре саѵы̀ ханані́тѧныни. Бы́сть же и҆́ръ пе́рвенецъ і҆ꙋ́динъ лꙋка́въ пред̾ гдⷭ҇емъ: и҆ оу҆бѝ є҆го̀.	Сини Іуди: Ір, Онан і Силом, — троє народилися в нього від дочки Шуєвої, хананеянки. І був Ір, первісток Іудин, не благоугодний в очах Господа, і Він умертвив його.
4	4
Ѳама́рь же невѣ́стка є҆гѡ̀ родѝ є҆мꙋ̀ фаре́са и҆ за́рꙋ. Всѣ́хъ сынѡ́въ і҆ꙋ́диныхъ пѧ́ть.	І Фамар, невістка його, народила йому Фареса і Зару. Усіх синів у Іуди було п’ятеро.
5	5
Сы́нове же фаре́сѡвы: є҆срѡ́мъ и҆ і҆емꙋи́лъ.	Сини Фареса: Есром і Хамул.
6	6
Сы́нове же за̑рины: замврі́й и҆ і҆ѳа́мъ, и҆ є҆мꙋа́нъ и҆ калха́дъ и҆ дарале́й: всѣ́хъ пѧ́ть.	Сини Зари: Зимри, Ефан, Еман, Халкол і Дара; усіх їх п’ятеро.
7	7
Сы́нове же хармі̑ины а҆ха́ръ, и҆́же смꙋтѝ і҆и҃лѧ, и҆́же сложи́сѧ на проклѧ́тїе.	Сини Харми: Ахар, який навів біду на Ізраїля, порушивши закляття.
8	8
И҆ сы́нове і҆ѳа̑мли а҆зарі́а.	Син Ефана: Азарія.
9	9
Сы́нове же є҆срѡ́мѡвы, и҆̀же роди́шасѧ є҆мꙋ̀: і҆ерамеи́лъ и҆ а҆ра́мъ и҆ халові̀.	Сини Есрома, які народилися в нього: Ієрахмеїл, Арам і Хелувай.
10	10
А҆ра́мъ же родѝ а҆мїнада́ва, а҆мїнада́въ же родѝ наассѡ́на, кнѧ́зѧ до́мꙋ і҆ꙋ́динꙋ,	Арам же породив Аминадава; Аминадав породив Наассона, князя синів Іудиних;
11	11
наассѡ́нъ же родѝ салмѡ́на, и҆ салмѡ́нъ родѝ воо́за,	Наассон породив Салмона, Салмон породив Вооза;
12	12
и҆ воо́зъ родѝ ѡ҆ви́да, и҆ ѡ҆ви́дъ родѝ і҆ессе́а.	Вооз породив Овида, Овид породив Ієссея;
13	13
І҆ессе́й же родѝ пе́рвенца своего̀ є҆лїа́ва, и҆ втора́го а҆мїнада́ва, и҆ тре́тїѧго саме́а,	Ієссей породив первістка свого Елиава, другого — Аминадава, третього — Самму,
14	14
и҆ четве́ртаго наѳанаи́ла, и҆ пѧ́таго реи́ла,	четвертого — Нафанаїла, п’ятого — Раддая,
15	15
и҆ шеста́го а҆са́ка, и҆ седма́го даві́да.	шостого — Оцема, сьомого — Давида.
16	16
И҆ сестры̑ и҆́хъ бы́ша: сарꙋі́а и҆ а҆вїге́а. Сы́нове же сарꙋі̑ны: а҆ве́сса и҆ і҆ѡа́въ и҆ а҆саи́лъ, трїѐ сі́и.	Сестри їх: Саруія й Авигея. Сини Саруії: Авесса, Іоав і Азаїл, троє.
17	17
А҆вїге́а же родѝ а҆ме́ссꙋ, є҆гѡ́же ѻ҆те́цъ бы́сть і҆оѳо́ръ і҆сма́илтѧнинъ.	Авигея народила Амессу; батько ж Амесси — Ієфер, ізмаїльтянин.
18	18
И҆ хале́въ сы́нъ є҆срѡ́мѡвъ поѧ̀ женꙋ̀ а҆зꙋ́вꙋ и҆ і҆ерїѡ́ѳꙋ. И҆ сі́и сы́нове є҆ѧ̀: і҆аса́ръ и҆ сꙋва́въ и҆ а҆рдѡ́нъ.	Халев, син Есрома, породив від Азуви, дружини своєї, і від Ієриофи, і ось сини його: Ієшер, Шовав і Ардон.
19	19
И҆ оу҆́мре а҆зꙋ́ва, и҆ взѧ̀ себѣ̀ хале́въ женꙋ̀ є҆фра́ѳꙋ, ꙗ҆́же родѝ є҆мꙋ̀ ѡ҆́ра,	І померла Азува; і взяв собі Халев [дружину] Ефрафу, і вона народила йому Хура.
20	20
ѡ҆́ръ же родѝ оу҆рі́ю, и҆ оу҆рі́а родѝ веселеи́ла.	Хур породив Урія, Урій породив Веселиїла.
21	21
По се́мъ же вни́де є҆срѡ́мъ ко дще́ри махі́ра ѻ҆тца̀ галаа́дова, и҆ се́й поѧ̀ ю҆̀, сы́й въ лѣ́тѣхъ шести́десѧти пѧти́хъ: и҆ родѝ є҆мꙋ̀ сегꙋ́ва.	Потім Есром увійшов до дочки Махира, батька Галаадового, і взяв її, будучи шістдесяти років, і вона народила йому Сегува.
22	22
Сегꙋ́въ родѝ і҆аі́ра, и҆ бѣ́ша є҆мꙋ̀ два́десѧть трѝ гра́ды въ землѝ галаа́дстѣй.	Сегув породив Іаїра, і було в нього двадцять три міста в землі Галаадській.
23	23
Взѧ́ же гедсꙋ́ръ и҆ а҆ра́мъ вє́си і҆аі́рѡвы, кана́ѳъ и҆ се́ла є҆гѡ̀, шестьдесѧ́тъ градѡ́въ. Всѝ ті́и сы́нове махі́ра ѻ҆тца̀ галаа́дова.	Але гессуряни і сиріяни взяли в них селища Іаїра, Кенаф і залежні від нього міста, — шістдесят міст. Усі ці міста синів Махира, батька Галаадового.
24	24
И҆ по оу҆ме́ртвїи є҆срѡ́ма вни́де хале́въ во є҆фра́ѳꙋ, жена́ же є҆срѡ́млѧ а҆вїа̀, и҆ родѝ є҆мꙋ̀ а҆сдѡ́ма ѻ҆тца̀ ѳекѡ́ева.	Після смерти Есрома в Халев-Ефрафі дружина Есромова, Авия, народила йому Ашхура, батька Фекої.
25	25
И҆ бѣ́ша сы́нове і҆ерамеи́ла пе́рвенца є҆срѡ́млѧ: ра́мъ пе́рвенецъ и҆ ваана̀, и҆ а҆ра́мъ и҆ а҆со́мъ бра́тъ є҆гѡ̀.	Сини Ієрахмеїла, первістка Есромового, були: первісток Рам, за ним Вуна, Орен, Оцем і Ахия.
26	26
И҆ бѣ̀ жена̀ и҆́на і҆ерамеи́лꙋ, и҆́менемъ а҆та́ра, ꙗ҆́же бы́сть ма́ти оу҆на́млѧ.	Була в Ієрахмеїла й інша дружина, ім’я її Афара; вона мати Онама.
27	27
И҆ бы́ша сы́нове ра́ма пе́рвенца і҆ерамеи́лѧ: маа́съ и҆ і҆амі́нъ и҆ а҆ко́ръ.	Сини Рама, первістка Ієрахмеїлового, були: Маац, Іамин і Екер.
28	28
И҆ бы́ша сы́нове оу҆на̑мли саммаа̀ и҆ є҆дда́й. Сы́нове же самма̑ины нада́въ и҆ а҆вїсꙋ́ръ.	Сини Онама були: Шаммай та Іада. Сини Шаммая: Надав і Авишур.
29	29
И҆ и҆́мѧ женѣ̀ а҆вїсꙋ́рове а҆вїге́а: и҆ родѝ є҆мꙋ̀ ѻ҆́зва и҆ модді́а.	Ім’я дружини Авишурової Авихаїль, і вона народила йому Ахбана і Молида.
30	30
Сы́нове же нада̑вли сала́дъ и҆ а҆пфаі́нъ: и҆ оу҆́мре сала́дъ не и҆мы́й ча̑дъ.	Сини Надава: Селед та Афаїм. І помер Селед бездітним.
31	31
И҆ сы́нове а҆пфаі̑ни і҆есі́й: и҆ сы́нъ і҆есі́евъ сѡса́нъ: и҆ сы́нове сѡса̑ни дада́й.	Син Афаїма: Іший. Син Ішия: Шешан. Син Шешана: Ахлай.
32	32
Сы́нове же дада́ини: а҆хїсама̀ и҆ і҆еѳе́ръ и҆ і҆ѡнаѳа́нъ: и҆ оу҆́мре і҆еѳе́ръ не и҆мы́й ча̑дъ.	Сини Іади, брата Шаммаєвого: Ієфер та Іонафан. Ієфер помер бездітним.
33	33
Сы́нове же і҆ѡнаѳа̑ни фале́ѳъ и҆ заза̀. Ті́и бы́ша сы́нове і҆ерамеи̑ли.	Сини Іонафана: Пелеф і Заза. Це сини Ієрахмеїла.
34	34
Сѡса́нъ же не и҆мѣ̀ сынѡ́въ, но то́чїю дщє́ри, и҆ и҆мѧ́ше сѡса́нъ раба̀ є҆гѵ́птѧнина, и҆́менемъ і҆ераа̀:	У Шешана не було синів, а тільки дочки. У Шешана був раб, єгиптянин, ім’я його Іарха;
35	35
и҆ дадѐ сѡса́нъ дще́рь свою̀ і҆ера́ю рабꙋ̀ своемꙋ̀ въ женꙋ̀, и҆ родѝ є҆мꙋ̀ є҆ѳѳе́а,	Шешан віддав дочку свою Іархові [рабові своєму] за дружину: і вона народила йому Аттая.
36	36
є҆ѳѳе́й же родѝ наѳа́на, и҆ наѳа́нъ родѝ заве́да,	Аттай породив Нафана, Нафан породив Завада;
37	37
заве́дъ же родѝ ѻ҆фла́да, ѻ҆фла́дъ же родѝ і҆ѡви́да,	Завад породив Ефлала, Ефлал породив Овида;
38	38
і҆ѡви́дъ же родѝ і҆иꙋ́а, і҆иꙋ́й родѝ а҆зарі́ю,	Овид породив Ієуя, Ієуй породив Азарію;
39	39
а҆зарі́а же родѝ хелли́са, и҆ хелли́съ родѝ є҆леа́са,	Азарія породив Хелеца, Хелец породив Елеасу;
40	40
є҆леа́съ же родѝ сосома́їа, и҆ сосома́й родѝ саллꙋ́ма,	Елеаса породив Сисмая, Сисмай породив Саллума;
41	41
саллꙋ́мъ же родѝ і҆еко́мїю, и҆ і҆еко́мїа родѝ є҆лїса́ма.	Саллум породив Ієкамію, Ієкамія породив Елишаму.
42	42
Сы́нове же хале́ва бра́та і҆ерамеи́лѧ, марїса̀ пе́рвенецъ є҆гѡ̀: то́й ѻ҆те́цъ зі́фовъ: и҆ сы́нове марїсы̀ ѻ҆тца̀ хеврѡ́нова.	Сини Халева, брата Ієрахмеїлового: Меша, первісток його, — він батько Зифа; і сини Мареши, батька Хеврона.
43	43
И҆ сы́нове хеврѡ̑ни: коре́й и҆ ѳафꙋ́й, и҆ реко́мъ и҆ самаа̀.	Сини Хеврона: Корей і Таппуах, і Рекем і Шема.
44	44
Самаа́ же родѝ рае́ма, ѻ҆тца̀ і҆еркаа́нова, і҆еркаа́нъ же родѝ самма́а.	Шема породив Рахама, батька Іоркеамового, а Рекем породив Шаммая.
45	45
Сы́нъ же самма́инъ маѡ́нъ, и҆ маѡ́нъ ѻ҆те́цъ веѳсꙋ́ровъ.	Син Шаммая Маон, а Маон — батько Беф-Цура.
46	46
Ге́фа же подло́жница хале́вова родѝ а҆ра́на и҆ моса́а и҆ газе́ра: а҆ра́нъ же родѝ гази́за.	І Ефа, наложниця Халевова, народила Харана, Моцу і Газеза. І Харан породив Газеза.
47	47
Сы́нове же а҆ддаі́ни: регма̀ и҆ і҆ѡаѳа́мъ, и҆ гирсѡ́мъ и҆ фале́тъ, и҆ ге́фа и҆ сега́въ.	Сини Ієгдая: Регем, Іофам, Гешан, Пелет, Ефа і Шааф.
48	48
И҆ подло́жница хале́вова мѡха̀ родѝ севе́ра и҆ ѳарха́на.	Наложниця Халевова, Мааха, народила Шевера і Фирхану;
49	49
Роди́ же сага́фъ ѻ҆тца̀ мадмина́ева, и҆ саꙋ́ла ѻ҆тца̀ маде́вина, и҆ ѻ҆тца̀ а҆говда́ева, и҆ дщѝ хале́вова а҆сха̀.	вона ж народила Шаафа, батька Мадманни, Шеву, батька Махбени і батька Гивеї. Дочка ж Халева — Ахса.
50	50
Сі́и бѧ́хꙋ сы́нове хале́вѡвы, сы́нове ѡ҆́ра пе́рвенца є҆фра́ѳова: сѡва́лъ, ѻ҆те́цъ карїаѳїарі́мовъ,	Ось сини Халева: син Хур, первісток Ефрафи; Шовал, батько Кириаф-Іарима;
51	51
и҆ соломѡ́нъ ѻ҆те́цъ виѳлее́мовъ, и҆ а҆рі́мъ ѻ҆те́цъ веѳгедѡ́ровъ.	Салма, батько Вифлеєма; Хареф, батько Бефгадера.
52	52
Бы́ша же сы́нове сѡва́лꙋ ѻ҆тцꙋ̀ карїаѳїарі́млю: а҆раа̀ и҆ є҆сі́й, и҆ а҆ммані́ѳъ	У Шовала, батька Кириаф-Іарима, були сини: Гароє, Хаци, Галменюхот.
53	53
и҆ оу҆масфа́е, и҆ карїаѳїарі́мъ и҆ мїфїѳі́мъ, и҆ и҆самаѳі́мъ и҆ и҆самареі́мъ: ѿ тѣ́хъ и҆зыдо́ша сараѳе́є и҆ є҆сѳаголе́є.	Племена Кириаф-Іарима: іфрияни, футияни, шумафани і мидраїтяни. Від цих пішли цоряни й ештаоляни.
54	54
Сы́нове же соломѡ̑ни: виѳлее́мъ и҆ нетѡфа́тъ и҆ а҆тарѡ́ѳъ, до́мꙋ і҆ѡа́влѧ, и҆ полови́на манаѳі́євъ и҆сараі̀,	Сини Салми: вифлеємляни і нетофафяни, вінець дому Іоавового і половина менухотян — цоряни,
55	55
ѻ҆те́чєства пи́сарей ѡ҆бита́ющихъ во і҆аві́сѣ, ѳаргаѳїи́мъ и҆ самаѳїи́мъ и҆ сѡхаѳі́мъ: сі́и сꙋ́ть кїне́є, и҆̀же прїидо́ша ѿ є҆ма́ѳа, ѻ҆тца̀ до́мꙋ риха́влѧ.	і племена соферійців, які жили в Іабеці, тирейці, шимейці, сухайці: це кинеяни, які пішли від Хамафа, батька Бетрехава.
Глава́ г҃	Глава 3

1	1
Сі́и же бы́ша сы́нове даві́дѡвы, и҆̀же роди́шасѧ є҆мꙋ̀ въ хеврѡ́нѣ: перворожде́нный а҆мнѡ́нъ ѿ а҆хїнаа́мы і҆езраилі́тїды: вторы́й далꙋі́а ѿ а҆вїге́и карми́лскїѧ:	Сини Давида, які народилися в нього в Хевроні, були: первісток Амнон, від Ахиноами ізреелитянки; другий — Далуїя, від Авигеї кармилитянки;
2	2
тре́тїй а҆вессалѡ́мъ сы́нъ маа́хи, дще́ре ѳоломі́а царѧ̀ гесꙋ́рска: четве́ртый а҆дѡ́нїа сы́нъ а҆ггі́ѳинъ:	третій — Авессалом, син Маахи, дочки Фалмая, царя Гессурського; четвертий — Адонія, син Аггифи;
3	3
пѧ́тый сафаті́а ѿ а҆вїта́лы: шесты́й і҆еѳраа́мъ ѿ а҆гла́и жены̀ є҆гѡ̀:	п’ятий — Сафатія, від Авитали; шостий — Іфреам, від Аглаї, дружини його, –
4	4
ше́сть роди́шасѧ є҆мꙋ̀ въ хеврѡ́нѣ, и҆дѣ́же ца́рствова се́дмь лѣ́тъ и҆ ше́сть мцⷭ҇ъ: и҆ три́десѧть трѝ лѣ̑та ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.	шість, які народилися у нього в Хевроні; царював же він там сім років і шість місяців; а тридцять три роки царював у Єрусалимі.
5	5
И҆ сі́и роди́шасѧ є҆мꙋ̀ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ: самаа̀ и҆ сѡва́въ, и҆ наѳа́нъ и҆ соломѡ́нъ, четы́ри ѿ вирсаві́и дще́ре а҆мїи́ловы:	А ці народилися в нього в Єрусалимі: Шима, Шовав, Нафан і Соломон, четверо від Вирсавії, дочки Аммиїлової;
6	6
и҆ є҆ва́ръ и҆ є҆лїсама̀, и҆ є҆лїфале́тъ	Івхар, Елишама, Елифелет,
7	7
и҆ наги́съ, и҆ нафе́къ и҆ і҆афїѐ,	Ногаг, Нефег, Іафія,
8	8
и҆ є҆лїсама̀ и҆ є҆лїада́къ и҆ є҆лїфале́тъ, де́вѧть.	Елишама, Елиада й Елифелет — дев’ятеро.
9	9
Всѝ сы́нове даві́дѡва кромѣ̀ сынѡ́въ подло́жничихъ и҆ ѳама́ры сєстры̀ и҆́хъ.	Ось усі сини Давида, крім синів від наложниць. Сестра їхня Фамар.
10	10
Сы́нове же соломѡ́ни: ровоа́мъ, а҆ві́а сы́нъ є҆гѡ̀, а҆́са сы́нъ є҆гѡ̀, і҆ѡсафа́тъ сы́нъ є҆гѡ̀,	Син Соломона Ровоам; його син Авия, його син Аса, його син Іосафат,
11	11
і҆ѡра́мъ сы́нъ є҆гѡ̀, ѻ҆хозі́а сы́нъ є҆гѡ̀, і҆ѡа́съ сы́нъ є҆гѡ̀,	його син Іорам, його син Охозія, його син Іоас,
12	12
а҆масі́а сы́нъ є҆гѡ̀, ѻ҆зі́а сы́нъ є҆гѡ̀, і҆ѡаѳа́мъ сы́нъ є҆гѡ̀,	його син Амасія, його син Азарія, його син Іофам,
13	13
а҆ха́зъ сы́нъ є҆гѡ̀, є҆зекі́а сы́нъ є҆гѡ̀, манассі́а сы́нъ є҆гѡ̀,	його син Ахаз, його син Єзекія, його син Манассія,
14	14
а҆мѡ́нъ сы́нъ є҆гѡ̀, і҆ѡсі́а сы́нъ є҆гѡ̀.	його син Амон, його син Іосія.
15	15
Сы́нове же і҆ѡсі̑ины: пе́рвенецъ і҆ѡаха́зъ, вторы́й і҆ѡакі́мъ, тре́тїй седекі́а, четве́ртый селлꙋ́мъ.	Сини Іосії: первісток Іоахаз, другий Іоаким, третій Седекія, четвертий Селлум.
16	16
Сы́нове же і҆ѡакі́мѡвы: і҆ехоні́а сы́нъ є҆гѡ̀, седекі́а сы́нъ є҆гѡ̀.	Сини Іоакима: Ієхонія, син його; Седекія, син його.
17	17
Сы́нове же і҆ехоні̑ины: а҆сі́ръ, салаѳїи́ль сы́нъ є҆гѡ̀,	Сини Ієхонії: Асир, Салафиїл, син його;
18	18
мелхїра́мъ, фадаі́а и҆ а҆неса́ръ, и҆ і҆езекі́а и҆ ѡ҆самѡ́нъ и҆ саваді́а.	Малкирам, Федаія, Шенацар, Ієзекія, Гошама і Савадія.
19	19
Сы́нове же салаѳїи́лєвы: зорова́вель и҆ семе́й. Сы́нове же зорова́велєвы: мосолла́мъ и҆ а҆нані́а, и҆ салїми́нъ сестра̀ и҆́хъ,	І сини Федаії: Зоровавель і Шимей. Сини ж Зоровавеля: Мешуллам і Хананія, і Шеломиф, сестра їхня,
20	20
и҆ а҆сꙋве́а и҆ ѻ҆е́лъ, и҆ варахі́а и҆ а҆саді́а и҆ а҆сове́дъ, пѧ́ть.	і ще п’ять: Хашува, Огел, Берехія, Хасадія й Іушав-Хесед.
21	21
Сы́нове же а҆нані̑ины: фалтїа́съ, и҆ і҆есі́а сы́нъ є҆гѡ̀, рафа́лъ сы́нъ є҆гѡ̀, ѻ҆рна̀ сы́нъ є҆гѡ̀, а҆вді́а сы́нъ є҆гѡ̀, сехені́а сы́нъ є҆гѡ̀,	І сини Хананії: Фелатія та Ісая; його син Рефаія, його син Арнан, його син Овадія, його син Шеханія.
22	22
и҆ сы́нъ сехені́инъ саме́а. И҆ сы́нове самє́ины: хаттꙋ́съ и҆ і҆ѡи́лъ, и҆ веррі́а и҆ нѡаді́а и҆ са́фъ, ше́сть.	Син Шеханії: Шемаія; сини Шемаії: Хаттуш, Ігеал, Бариах, Неарія і Шафат, шестеро.
23	23
И҆ сы́нове нѡаді̑ины: є҆лїоне́й и҆ є҆зекі́а и҆ є҆зрїка́мъ, трїѐ.	Сини Неарії: Елиоенай, Єзекія й Азрикам, троє.
24	24
Сы́нове є҆лїоне́євы: оу҆аді́а и҆ є҆лїасевѡ́нъ, и҆ фадаі́а и҆ а҆каꙋ́мъ, и҆ і҆ѡана́нъ и҆ дале́а и҆ а҆на́нъ, се́дмь..	Сини Елиоеная: Годав’ягу, Елеашив, Фелаія, Аккув, Іоханан, Делаія й Анані, семеро.
Глава́ д҃	Глава 4

1	1
Сы́нове же і҆ꙋ̑дины: фаре́съ, є҆срѡ́мъ и҆ хармі́й, и҆ ѡ҆́ръ и҆ сꙋва́лъ,	Сини Іуди: Фарес, Есром, Харми, Хур і Шовал.
2	2
и҆ рада̀ сы́нъ сꙋва́ль. Сꙋва́лъ же родѝ і҆е́ѳа, і҆е́ѳъ же родѝ а҆хїме́а и҆ лаа́да: сі́и ро́дове а҆раѳі̑ины.	Реаія, син Шовала, породив Іахафа; Іахаф породив Ахума і Лагада: від них племена цорян.
3	3
И҆ сі́и сы́нове є҆та́нѡвы: і҆езраи́ль и҆ і҆есма́нъ и҆ і҆евда́нъ: и҆́мѧ же сестрѣ̀ и҆́хъ є҆сїадесфѡ́нъ.	І ці сини Етама: Ізреель, Ішма та Ідбаш, і сестра їхня, на ім’я Гацлелпоні,
4	4
И҆ фанꙋи́лъ ѻ҆те́цъ гедѡ́ровъ, и҆ є҆зе́ръ ѻ҆те́цъ ѡ҆са́нь: сі́и сы́нове ѡ҆́ра пе́рвенца є҆фра́ѳа, ѻ҆тца̀ веѳлае́млѧ.	Пенуел, батько Гедора, і Езер, батько Хуша. Ось сини Хура, первістка Ефрафи, батька Вифлеєма.
5	5
А҆ссꙋ́рꙋ же ѻ҆тцꙋ̀ ѳекѡ́евꙋ бы́стѣ двѣ̀ жєнѣ̀: халла̀ и҆ маара̀:	В Ахшура, батька Фекої, були дві дружини: Хела і Наара.
6	6
роди́ же є҆мꙋ̀ маара̀ а҆ха́за и҆ а҆ѳе́ра, и҆ ѳема́на и҆ а҆асѳи́ра: всѝ сі́и сы́нове маа̑рины.	І народила йому Наара Ахузама, Хефера, Фимні й Ахашфарі; це сини Наари.
7	7
И҆ сы́нове хелла̑ни: сере́ѳъ и҆ саа́ръ и҆ є҆сѳана́мъ.	Сини Хели: Цереф, Цохар і Ефнан.
8	8
Кѡе́ же родѝ є҆нѡ́ва и҆ сѡвива̀ и҆ рожде́нїе бра́та риха́ва, сы́на і҆арі́млѧ.	Коц породив: Анува і Цовева і племена Ахархела, сина Гарумового.
9	9
Бы́сть же і҆ави́съ честнѣ́йшїй бра́тїи своеѧ̀: и҆ ма́ти є҆гѡ̀ наречѐ и҆́мѧ є҆го̀ въ болѣ́зни.	Іавис був знаменитішим за своїх братів. Мати дала йому ім’я Іавис, сказавши: я народила його з болістю.
10	10
И҆ призва̀ і҆ави́съ бг҃а і҆и҃лева, глаго́лѧ: а҆́ще блгⷭ҇влѧ́ѧ блгⷭ҇ви́ши менѐ и҆ распространи́ши предѣ́лы моѧ̑, и҆ бꙋ́детъ рꙋка̀ твоѧ̀ со мно́ю, и҆ сотвори́ши мѧ̀ во оу҆разꙋмѣ́нїе, є҆́же не смири́ти мѧ̀. И҆ дадѐ є҆мꙋ̀ бг҃ъ всѧ̑, є҆ли̑ка проси́хъ є҆́сть.	І воззвав Іавис до Бога Ізраїлевого і сказав: о, якби Ти благословив мене Твоїм благословенням, розширив наділи мої, і рука Твоя була зі мною, охороняючи мене від зла, щоб я не бідував!.. Бог послав йому, чого він просив.
11	11
Хале́въ же ѻ҆те́цъ а҆сха́нь родѝ махі́ра: сы́й ѻ҆те́цъ а҆ссаѳѡ́новъ.	Хелув же, брат Шухи, породив Махира; він є батьком Ештона.
12	12
И҆ а҆ссаѳѡ́нъ родѝ саѳре́ѳꙋ и҆ фессі́ю, и҆ ѳа́на ѻ҆тца̀ гра́да наа́са, бра́та селѡ́ма кенезі́ина и҆ а҆ха́зова: сі́и мꙋ́жїе риха̑вли.	Ештон породив Беф-Рафу, Пасеаха і Техинну, батька міста Нааса [брата Селома Кенезиїнового й Ахазового]; це жителі Рехи.
13	13
Сы́нове же кенезі̑ины: гоѳонїи́лъ и҆ сараі́а. Сы́нове же гоѳонїи́лєвы а҆ѳа́ѳъ.	Сини Кеназа: Гофониїл і Сераія. Син Гофониїла: Хафаф.
14	14
Манаѳа́й же родѝ гофора̀, и҆ сараі́а родѝ і҆ѡра́ма, ѻ҆тца̀ гисасарїи́млѧ, занѐ хꙋдо́жницы бы́ша.	Меонофай породив Офру, а Сераія породив Іоава, родоначальника долини теслярів, тому що вони були теслі.
15	15
Сы́нове же хале́ва сы́на і҆ефонні́ина и҆́ръ, и҆ла̀ и҆ наа́мъ. Сы́нове же и҆лы̀ кене́зъ.	Сини Халева, сина Ієфонниїного: Ір, Ила і Наам. Син Или: Кеназ.
16	16
Сы́нове же а҆мели̑мли: зі́фъ и҆ зе́фа, и҆ ѳирі́а и҆ є҆сери́лъ.	Сини Ієгаллелела: Зиф, Зифа, Фирія й Асареел.
17	17
Сы́нове же є҆ѵри̑ны: і҆еѳе́ръ, мѡра́дъ, и҆ а҆фе́ръ и҆ і҆амѡ́нъ: и҆ родѝ і҆еѳе́ръ марѡ́на, и҆ семе́ю, и҆ і҆есвꙋ̀ ѻ҆тца̀ гедѡ́рова и҆ ѻ҆тца̀ є҆сѳамѡ́нѧ.	Сини Езри: Ієфер, Меред, Ефер та Іалон; Ієфер же породив Мерома, Шаммая та Ішбаха, батька Ешфемої.
18	18
Жена́ же є҆гѡ̀ сїѧ̀ а҆ді́а родѝ є҆мꙋ̀ і҆а́реда ѻ҆тца̀ гедѡ́рѧ, и҆ а҆ве́ра ѻ҆тца̀ сѡхѡ́нѧ, и҆ є҆хфїи́лѧ, ѻ҆тца̀ занѡ́нѧ. Сі́и же сы́нове веѳѳі́и дще́ре фараѡ́новы, ю҆́же поѧ́тъ мѡри́лъ.	І дружина його Іудия народила Ієреда, батька Гедора, і Хевера, батька Сохо, й Ієкуфиїла, батька Занаоха. Це сини Биф’ї, дочки фараонової, яку взяв Меред.
19	19
И҆ сы́нове жены̀ і҆дꙋме́аныни, сестры̀ хане́ма и҆ далі́а ѻ҆тца̀ кеі́ла, и҆ сѷмеѡ́нъ ѻ҆те́цъ і҆ѡма́мовъ. И҆ сы́нове наи́мѡвы ѻ҆тца̀ кеі́лова: гармі́й и҆ є҆сѳемѡні́й и҆̀же и҆з̾ маха́ѳы.	Сини дружини його Годії, сестри Нахама, батька Кеїли: Гарми й Ешфемоа — маахатянин.
20	20
Сы́нове же сѷмеѡ̑ни: а҆мнѡ́нъ и҆ рамнѡ́нъ сы́нъ а҆на́нь и҆ ѳимнѡ́нъ. И҆ сы́нове є҆сѝ: зѡха́ѳъ, и҆ сы́нове зѡха́ѳѡвы.	Сини Симеона: Амнон, Ринна, Бенханан і Филон. Сини Ішия: Зохеф і Бензохеф.
21	21
Сы́нове силѡ́ма, сы́на і҆ꙋ́дина: и҆́ръ ѻ҆те́цъ лиха́вль, и҆ лаа́да ѻ҆те́цъ мариса́нь: и҆ пле́мѧ до́мꙋ дѣ́лателей вѷссѡ́на въ домꙋ̀ є҆совы̀,	Сини Силома, сина Іудиного: Ір, батько Лехи, і Лаеда, батько Мареші, і родини тих, що виробляли висон, з дому Ашбеї,
22	22
и҆ і҆ѡакі́мъ, и҆ мꙋ́жїе хѡзива̀ и҆ і҆ѡа́съ и҆ сара́фъ, и҆̀же всели́шасѧ въ мѡа́вѣ: и҆ возвратѝ и҆̀хъ а҆веди́ръ въ маѳꙋкїи́мъ.	й Іоким, і жителі Хозеви, й Іоаш і Сараф, які мали володіння в Моаві, й Іашувилехем; але це події давні.
23	23
Сі́и скꙋде́льницы ѡ҆бита́ющїи во а҆таі́мѣ и҆ гади́рѣ съ царе́мъ, и҆ въ ца́рствѣ є҆гѡ̀ оу҆крѣпи́шасѧ и҆ всели́шасѧ та́мѡ.	Вони були гончарі, і жили біля садів і на городах; у царя для робіт його жили вони там.
24	24
Сы́нове сѷмеѡ̑ни: намꙋи́лъ и҆ і҆амі́нъ и҆ і҆арі́въ, са́ре, саꙋ́лъ.	Сини Симеона: Немуїл, Іамин, Іарив, Зерах і Саул.
25	25
Сале́мъ сы́нъ є҆гѡ̀, маса́нъ сы́нъ є҆гѡ̀, масма̀ сы́нъ є҆гѡ̀,	Шаллум син його; його син Мивсам; його син Мишма.
26	26
а҆мꙋи́лъ сы́нъ є҆гѡ̀, савꙋ́дъ сы́нъ є҆гѡ̀, закхꙋ́ръ сы́нъ є҆гѡ̀, семе́й сы́нъ є҆гѡ̀.	Сини Мишми: Хаммуїл, син його; його син Закур; його син Шимей.
27	27
Сы́нове же семє́ины шестьна́десѧть и҆ дще́рей ше́сть. Бра́тїѧмъ же и҆́хъ не бы́ша сы́нове мно́зи, и҆ всѧ̑ племена̀ и҆́хъ не оу҆мно́жишасѧ ꙗ҆́коже сы́нове і҆ꙋ̑дины,	У Шимея було шістнадцять синів і шість дочок; у братів же його синів було небагато, і все плем’я їх не таке було численне, як плем’я синів Іуди.
28	28
и҆ ѡ҆бита́хꙋ въ вирсаве́и и҆ сава́дѣ, и҆ мона́дѣ и҆ во є҆серсꙋа́лѣ,	Вони жили у Вирсавії, Моладі, Хацаршуалі,
29	29
и҆ въ валаа́и и҆ во а҆се́мѣ, и҆ во ѳѡла́дѣ	у Билзі, в Ецемі, у Фоладі,
30	30
и҆ въ ваѳꙋи́лѣ, и҆ въ є҆́рмѣ и҆ въ сїкела́и,	у Вефуїлі, у Хормі, в Циклагу,
31	31
и҆ во веѳмарїмѡ́ѳѣ и҆ во и҆мїсꙋсеѡсі́нѣ и҆ въ домꙋ̀ варꙋсеѡрі́мли: сі́и гра́ды и҆́хъ да́же до царѧ̀ даві́да,	у Беф-Маркавофі, у Хацарсусимі, у Беф-Биреї й у Шааримі. Ось міста їхні до царювання Давида,
32	32
и҆ се́ла и҆́хъ: є҆та́мъ и҆ и҆́нъ, рамнѡ́нъ и҆ ѳокка́нъ и҆ є҆са́ръ, градѡ́въ пѧ́ть.	із селами їх: Етам, Аїн, Риммон, Фокен і Ашан, — п’ять міст.
33	33
И҆ всѧ̑ вє́си и҆́хъ ѡ҆́крестъ градѡ́въ си́хъ, да́же до ваа́ла: сїѐ ѡ҆бдержа́нїе и҆́хъ и҆ раздѣле́нїе и҆́хъ.	І всі селища їхні, що знаходилися навколо цих міст до Ваала; ось місця проживання їхнього і родоводу їхнього.
34	34
Мосѡва́въ же и҆ і҆емоло́хъ, и҆ і҆ѡсі́а сы́нъ а҆масі́евъ,	Мешовав, Іамлех та Іосія, син Амассії,
35	35
и҆ і҆ѡи́ль и҆ і҆иꙋ́й сы́нъ а҆саві́евъ, сы́нъ сара́евъ, сы́нъ а҆сїи́ль,	Іоїл та Ієгу, син Іошиви, сина Сераії, сина Асиїлового,
36	36
и҆ є҆лїѡна́й и҆ і҆ѡка́ва, и҆ і҆асꙋі́а и҆ а҆се́а, и҆ і҆едїи́лъ и҆ і҆сма́илъ и҆ ване́а	Елиоенай, Якова, Ішохаія, Асаія, Адиїл, Ішимиїл і Ванея,
37	37
и҆ зꙋза̀ сы́нъ сафеі́евъ, сы́на а҆лѡ́нѧ, сы́на і҆едїи́на, сы́на семрі́нѧ, сы́на самеи́на.	і Зиза, син Шифія, син Аллона, син Ієдаії, син Шимрія, син Шемаії.
38	38
Сі́и произше́дшїи во и҆́менѣхъ кнѧзе́й, въ ро́дѣхъ свои́хъ и҆ въ до́мѣхъ ѻ҆те́чествъ свои́хъ оу҆мно́жишасѧ во мно́жество,	Ці пойменовані були князями племен своїх, і дім батьків їхніх розділився і розмножився.
39	39
и҆ поидо́ша да вни́дꙋтъ въ гера́ры да́же до востѡ́къ де́бри взыска́ти па̑жити скотѡ́мъ свои̑мъ:	Вони доходили до Герари і до східного боку долини, щоб знайти пасовища для стад своїх;
40	40
и҆ ѡ҆брѣто́ша па̑жити премнѡ́ги и҆ бла̑ги: и҆ землѧ̀ простра́нна пред̾ ни́ми, и҆ ми́ръ и҆ поко́й, занѐ пре́жде ѡ҆бита́хꙋ ѿ сынѡ́въ ха́мовыхъ та́мѡ.	і знайшли пасовища плідні і добрі і землю обширну, спокійну і безпечну, тому що до них жило там тільки небагато хамитян.
41	41
И҆ прїидо́ша сі́и напи́саннїи и҆мены̀ во дни̑ є҆зекі́и царѧ̀ і҆ꙋ́дина и҆ поби́ша жи́телей и҆́хъ и҆ ѡ҆бита́нїе, и҆̀хже ѡ҆брѣто́ша тꙋ̀, и҆ и҆скорени́ша и҆̀хъ да́же до днѐ сегѡ̀: и҆ всели́шасѧ вмѣ́стѡ и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ па́жить скотѡ́мъ и҆́хъ бѧ́ше та́мѡ.	І прийшли ці, за іменами записані, у дні Єзекії, царя Юдейського, і перебили кочівників і осілих, які там знаходилися, і знищили їх назавжди й оселилися на місці їх, тому що там були пасовища для стад їхніх.
42	42
Ѿ си́хъ же ѿ сынѡ́въ сѷмеѡ́нихъ и҆до́ша въ го́рꙋ сиі́ръ мꙋже́й пѧ́ть сѡ́тъ, и҆ фалті́а и҆ нѡаді́а, и҆ рафаі́а и҆ ѻ҆зїи́лъ, сы́нове і҆е́сы, кнѧ̑зи и҆́хъ:	Із них же, із синів Симеонових, пішли до гори Сеїр п’ятсот чоловік: Фелатія, Неарія, Рефаія й Узиїл, сини Ішия, були на чолі їх;
43	43
и҆ поби́ша ѡ҆ста́нки ѡ҆ста́вшыѧсѧ ѿ а҆мали́ка, и҆ всели́шасѧ та́мѡ да́же до днѐ сегѡ̀.	і побили залишок амаликитян, які вціліли там, і живуть там до цього дня.
Глава́ є҃	Глава 5

1	1
Сы́нове же рꙋви́ма пе́рвенца і҆и҃лева: ꙗ҆́кѡ то́й пе́рвенецъ: и҆ внегда̀ є҆мꙋ̀ взы́ти на ло́же ѻ҆тца̀ своегѡ̀, дадѐ благослове́нїе є҆гѡ̀ сы́нꙋ своемꙋ̀ і҆ѡ́сифꙋ, сы́нꙋ і҆и҃левꙋ, и҆ не бы́сть (то́й) вмѣне́нъ въ пе́рвенство,	Сини Рувима, первістка Ізраїлевого, — він первісток; але, коли осквернив він постіль батька свого, первородство його віддане синам Йосифа, сина Ізраїлевого, з тим однак же, щоб не писатися їм первородними;
2	2
ꙗ҆́кѡ і҆ꙋ́да си́ленъ крѣ́постїю и҆ въ бра́тїи свое́й, и҆ въ вожда̀ и҆з̾ негѡ̀, и҆ благослове́нїе і҆ѡ́сифꙋ.	тому що Іуда був найсильнішим із братів своїх, і вождь від нього, але першість перенесена на Йосифа.
3	3
Сы́нове рꙋви́ма пе́рвенца і҆и҃лева: є҆нѡ́хъ и҆ фаллꙋ́съ, а҆срѡ́нъ и҆ хармі́й.	Сини Рувима, первістка Ізраїлевого: Ханох, Фаллу, Хецрон і Харми.
4	4
Сы́нове і҆ѡи́лєвы: семе́й и҆ ване́а сы́нъ є҆гѡ̀. Сы́нове же го́га сы́на семе́ина:	Сини Іоїля: Шемая, син його; його син Гог, його син Шимей,
5	5
сы́нъ є҆гѡ̀ мїха̀, сы́нъ є҆гѡ̀ риха̀, сы́нъ є҆гѡ̀ ваа́лъ,	його син Миха, його син Реаія, його син Ваал,
6	6
векра̀ сы́нъ є҆гѡ̀, є҆го́же преселѝ ѳаглафалласа́ръ ца́рь а҆ссирі́и҆скїй: се́й бы́сть кнѧ́зь колѣ́на рꙋви́мова.	його син Беера, якого відвів у полон Феглафелласар, цар Ассирійський. Він був князем рувимлян.
7	7
И҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ во ѻ҆те́чествѣ свое́мъ, въ и҆счисле́нїихъ свои́хъ, по родѡ́мъ и҆́хъ, кнѧ́зь і҆ѡи́ль и҆ заха́рїа,	І брати його, за племенами їх, за родовідним списком їх, були: головний Ієїель, потім Захарія,
8	8
и҆ вале́къ сы́нъ а҆зꙋ́зовъ, сы́нъ са́ммы, сы́нъ і҆ѡи́левъ: то́й ѡ҆бита̀ во а҆рои́рѣ и҆ въ нава́нѣ и҆ веелмаѡ́нѣ,	і Бела, син Азаза, сина Шеми, сина Іоїля. Він жив в Ароері до Нево і Ваал-Меона;
9	9
и҆ проти́вꙋ восто́ка ѡ҆бита̀ да́же до вхо́да пꙋсты́ни, ѿ рѣкѝ є҆ѵфра́та, ꙗ҆́кѡ ско́тъ и҆́хъ мно́гъ въ землѝ галаа́дстѣй.	а на сход він жив до входу в пустелю, що йде від ріки Євфрату, тому що стада їх були численні в землі Галаадській.
10	10
Во дни̑ же саꙋ́ла возведо́ша бра́нь проти́вꙋ а҆га́рѧнъ: и҆ падо́ша въ рꙋка́хъ и҆́хъ ѡ҆бита́ющїи въ жили́щахъ свои́хъ всѝ къ восто́кꙋ галаа́дскꙋ.	У дні Саула вони вели війну з агарянами, які впали від рук їх, а вони стали жити в наметах і по всьому східному боці Галаада.
11	11
Сы́нове га́дѡвы прѧ́мѡ и҆́хъ ѡ҆бита́ша въ землѝ васа́ни до селха̀:	Сини Гада жили навпроти них у землі Васанській до Салхи:
12	12
і҆ѡи́ль пе́рвенецъ, и҆ сафа́мъ вторы́й, и҆ і҆ані́нъ кни́жникъ васа́нскїй.	у Васані Іоїль був головний, Шафан другий, потім Іаанай і Шафат.
13	13
И҆ бра́тїѧ и҆́хъ, по домѡ́мъ ѻ҆те́чествъ и҆́хъ: мїхаи́лъ и҆ мосолла́мъ, и҆ саве́й и҆ і҆ѡ́ра, и҆ і҆ѡха́нъ и҆ і҆ѡві́а и҆ ѡ҆ви́дъ, се́дмь.	Братів їхніх з родинами їхніми було сім: Михаїл, Мешуллам, Шева, Іорай, Іаакан, Зия та Евер.
14	14
Сі́и сы́нове а҆вїхаи́ла сы́на рꙋві́ина, и҆ а҆ддѝ, сы́на галаа́дова, сы́на мїхаи́лова, сы́на і҆ессе́ина, сы́на і҆еда́ина, сы́на вꙋ́зова,	Ось сини Авихаїла, сина Хурія, сина Іароаха, сина Галаада, сина Михаїла, сина Ієшишая, сина Іахдо, сина Буза.
15	15
бра́та сы́на а҆вдїи́лова, сы́на гꙋні́ина, кнѧ́зь до́мꙋ ѻ҆те́чествъ и҆́хъ.	Ахи, син Авдиїла, сина Гунієвого, був главою свого роду.
16	16
Ѡ҆бита́ша въ галаа́дѣ, въ васа́нѣ и҆ въ ве́сехъ и҆́хъ и҆ во всѣ́хъ ѡ҆кре́стныхъ сарѡ́нскихъ, да́же до и҆схо́да.	Вони жили в Галааді, у Васані й у залежних від нього містах і у всіх околицях Сарона, до виходу їх.
17	17
Всѝ сі́и сочте́ни бы́ша во дни̑ і҆ѡаѳа́ма царѧ̀ і҆ꙋ́дина и҆ во дни̑ і҆еровоа́ма царѧ̀ і҆и҃лева.	Усі вони перераховані у дні Іоафама, царя Юдейського, й у дні Ієровоама, царя Ізраїльського.
18	18
Сы́нове рꙋви́мѡвы и҆ га́дѡвы и҆ полпле́мене манассі́ина (би́ша) сы́нове си́льни, мꙋ́жїе носѧ́ще щиты̀ и҆ мечы̀ и҆ напрѧза́юще лꙋ́ки и҆ наꙋче́ни бра́ни, четы́редесѧть и҆ четы́ри ты́сѧщы и҆ се́дмь сѡ́тъ и҆ шестьдесѧ́тъ, и҆сходѧ́щїи на ѡ҆полче́нїе.	У нащадків Рувима і Гада і половини племені Манассіїного було людей войовничих, чоловіків, які носять щит і меч, які стріляють з лука і навчені до битви, сорок чотири тисячі сімсот шістдесят, які виходять на війну.
19	19
И҆ твори́ша бра́нь со а҆га̑рѧны и҆ і҆тꙋрє́аны, и҆ нафїсє́аны и҆ надавє́аны,	І воювали вони з агарянами, Ієтуром, Нафишем і Надавом.
20	20
и҆ оу҆крѣпи́шасѧ над̾ ни́ми: и҆ преда́шасѧ въ рꙋ́цѣ и҆́хъ а҆га́рѧне и҆ всѧ̑ ѡ҆бита̑нїѧ и҆́хъ, занѐ къ бг҃ꙋ воззва́ша во бра́ни, и҆ оу҆слы́ша и҆̀хъ, занѐ оу҆пова́ша на него̀.	І надана була їм допомога проти них, і віддані були в руки їхні агаряни й усе, що в них було, тому що вони під час битви воззвали до Бога, і Він почув їх, за те, що вони уповали на Нього.
21	21
И҆ плѣни́ша і҆мѣ̑нїѧ и҆́хъ, велблю́дѡвъ пѧтьдесѧ́тъ ты́сѧщъ, и҆ ѻ҆ве́цъ двѣ́сти пѧтьдесѧ́тъ ты́сѧщъ, и҆ ѻ҆слѡ́въ двѣ̀ ты́сѧщы, и҆ дꙋ́шъ человѣ́ческихъ сто̀ ты́сѧщъ:	І взяли вони стада їхні: верблюдів п’ятдесят тисяч, із дрібної худоби двісті п’ятдесят тисяч, ослів дві тисячі, і сто тисяч душ людей,
22	22
ра́ненїи же мно́зи падо́ша, занѐ (бы́сть) ѿ бг҃а бра́нь: и҆ всели́шасѧ вмѣ́стѡ и҆́хъ да́же до преселе́нїѧ.	тому що багато впало убитими, оскільки від Бога була битва ця. І жили вони на місці їхньому до переселення.
23	23
И҆ полпле́мене манассі́ина всели́шасѧ въ землѝ ѿ васа́на да́же до ваа́ла є҆рмѡ́нѧ и҆ сані́ра и҆ горы̀ а҆ермѡ́нски: и҆ сі́и въ лїва́нѣ оу҆мно́жишасѧ.	Нащадки половини коліна Манассіїного жили в тій землі, від Васана до Ваал-Ермона і Сенира і до гори Ермона; і їх було багато.
24	24
И҆ сі́и (бы́ша) кнѧ̑зи до́мꙋ ѻ҆те́чествъ и҆́хъ: гофе́ръ и҆ і҆есѝ, и҆ є҆лїи́лъ и҆ і҆еремі́а, и҆ і҆ѡдꙋ́їа и҆ і҆едїи́лъ, мꙋ́жїе си́льни въ крѣ́пости, мꙋ́жїе и҆мени́тїи, кнѧ̑зи по домѡ́мъ ѻ҆те́чествъ свои́хъ.	І ось глави поколінь їх: Ефер, Іш’ї, Елиїл, Азриїл, Єремія, Годавія й Іагдиїл, мужі могутні, мужі вельможні, глави родів своїх.
25	25
И҆ ѡ҆ста́виша бг҃а ѻ҆тє́цъ свои́хъ и҆ соблꙋди́ша в̾слѣ́дъ богѡ́въ люді́й землѝ, и҆̀хже потребѝ бг҃ъ ѿ лица̀ и҆́хъ:	Але коли вони згрішили проти Бога батьків своїх і стали блудно ходити услід богам народів тієї землі, яких вигнав Бог від лиця їх,
26	26
и҆ воздви́же бг҃ъ і҆и҃левъ дꙋ́хъ фꙋ́ла царѧ̀ а҆ссирі́йска и҆ дꙋ́хъ ѳаглафалласа́ра царѧ̀ а҆ссирі́йска, и҆ преселѝ рꙋви́ма и҆ га́да и҆ полпле́мене манассі́ина, и҆ введѐ и҆̀хъ во а҆лла́нъ и҆ і҆ово́ръ, и҆ во а҆ра́нъ и҆ на рѣкꙋ̀ гѡза́нъ, да́же до днѐ сегѡ̀.	тоді Бог Ізраїлів збудив дух Фула, царя Ассирійського, і дух Феглафелласара, царя Ассирійського, і він виселив рувимлян і гадитян і половину коліна Манассіїного, і відвів їх у Халах, і Хавор, і Ару, і на ріку Гозан, — де вони до цього дня.
Глава́ ѕ҃	Глава 6

1	1
Сы́нове леѵі́и: герсѡ́нъ, каа́ѳъ и҆ мера́рї.	Сини Левія: Гирсон, Каафран і Мерарі.
2	2
Сы́нове же каа́ѳѡвы: а҆мра́мъ и҆ і҆ссаа́ръ, хеврѡ́нъ и҆ ѻ҆зїи́лъ.	Сини Каафа: Амрам, Іцгар, Хеврон та Узиїл.
3	3
Сы́нове же а҆мра̑мли: а҆арѡ́нъ и҆ мѡѷсе́й и҆ марїа́мъ. Сы́нове же а҆арѡ́нѡвы: нада́въ и҆ а҆вїꙋ́дъ, є҆леаза́ръ и҆ і҆ѳама́ръ.	Діти Амрама: Аарон, Мойсей і Маріам. Сини Аарона: Надав, Авиуд, Єлеазар і Іфамар.
4	4
И҆ є҆леаза́ръ родѝ фїнее́са, и҆ фїнее́съ родѝ а҆вїꙋ́да,	Єлеазар породив Финеєса, Финеєс породив Авишуя;
5	5
и҆ а҆вїꙋ́дъ родѝ воккі́а, и҆ воккі́й родѝ ѻ҆зі́ю,	Авишуй породив Буккія, Буккій породив Озію;
6	6
ѻ҆зі́а же родѝ саре́а, и҆ саре́й родѝ марїѡ́ѳа,	Озія породив Зерахію, Зерахія породив Мераїофа;
7	7
марїѡ́ѳъ же родѝ а҆марі́ю, а҆марі́а же родѝ а҆хїтѡ́ва,	Мераїоф породив Амарію, Амарія породив Ахитува;
8	8
а҆хїтѡ́въ же родѝ садѡ́ка, и҆ садѡ́къ родѝ а҆хїмаа́са,	Ахитув породив Садока, Садок породив Ахимааса;
9	9
а҆хїмаа́съ же родѝ а҆за́рїю и҆ а҆за́рїа родѝ і҆ѡана́на,	Ахимаас породив Азарію, Азарія породив Іоанана;
10	10
і҆ѡана́нъ же родѝ а҆за́рїю, то́й є҆́сть а҆за́рїа, и҆́же свѧще́нствова въ домꙋ̀, є҆го́же созда̀ соломѡ́нъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.	Іоанан породив Азарію, — це той, який був священиком у храмі, побудованому Соломоном в Єрусалимі.
11	11
Роди́ же а҆за́рїа а҆марі́ю, и҆ а҆марі́а родѝ а҆хїтѡ́ва,	І породив Азарія Амарію, Амарія породив Ахитува;
12	12
а҆хїтѡ́въ же родѝ садѡ́ка, и҆ садѡ́къ родѝ селлꙋ́ма,	Ахитув породив Садока, Садок породив Селлума;
13	13
и҆ селлꙋ́мъ родѝ хелкі́ю, и҆ хелкі́а родѝ а҆за́рїю,	Селлум породив Хелкію, Хелкія породив Азарію;
14	14
и҆ а҆за́рїа родѝ саре́а, и҆ саре́й родѝ і҆ѡседе́ка.	Азарія породив Сераію, Сераія породив Іоседека.
15	15
І҆ѡседе́къ же и҆зы́де, є҆гда̀ преселѝ гдⷭ҇ь і҆ꙋ́дꙋ и҆ і҆ерⷭ҇ли́ма рꙋко́ю навꙋходоно́сора въ вавѷлѡ́нъ.	Іоседек пішов у полон, коли Господь переселив юдеїв і єрусалимлян рукою Навуходоносора.
16	16
Сы́нове же леѵі́ини: герсѡ́нъ, каа́ѳъ и҆ мера́рї.	Отже, сини Левія: Гирсон, Кааф і Мерарі.
17	17
И҆ сїѧ̑ и҆мена̀ сынѡ́въ герсѡ́нихъ: ловені́й и҆ семе́й.	Ось імена синів Гирсонових: Ливні і Шимей.
18	18
Сы́нове же каа́ѳѡвы: а҆мра́мъ и҆ і҆ссаа́ръ, хеврѡ́нъ и҆ ѻ҆зїи́лъ.	Сини Каафа: Амрам, Іцгар, Хеврон та Узиїл.
19	19
Сы́нове же мера̑рїны: моолі̀ и҆ мꙋсі̀. И҆ сі́и ро́ди леѵі́ини по ѻ҆те́чествѡмъ и҆́хъ.	Сини Мерарі: Махли і Муши. Ось нащадки Левія за родами їх.
20	20
Герсѡ́нови: ловені́й сы́нъ є҆гѡ̀, і҆е́ѳъ сы́нъ є҆гѡ̀, се́мна сы́нъ є҆гѡ̀,	У Гирсона: Ливні, син його; Іахав, син його; Зимма, син його;
21	21
і҆ѡ́ла сы́нъ є҆гѡ̀, а҆́ддо сы́нъ є҆гѡ̀, за́ра сы́нъ є҆гѡ̀, і҆еѳрі̀ сы́нъ є҆гѡ̀.	Іоах, син його; Іддо, син його; Зерах, син його; Ієафрай, син його.
22	22
Сы́нове каа́ѳѡвы: и҆ссаа́ръ сы́нъ є҆гѡ̀, а҆мїнада́въ сы́нъ є҆гѡ̀, коре́й сы́нъ є҆гѡ̀, а҆си́ръ сы́нъ є҆гѡ̀,	Сини Каафа: Аминадав, син його; Корей, син його; Асир, син його;
23	23
є҆лка́на сы́нъ є҆гѡ̀, а҆вїса́фъ сы́нъ є҆гѡ̀, а҆си́ръ сы́нъ є҆гѡ̀,	Елкана, син його; Евиасаф, син його; Асир, син його;
24	24
каа́ѳъ сы́нъ є҆гѡ̀, оу҆рїи́лъ сы́нъ є҆гѡ̀, ѻ҆зі́а сы́нъ є҆гѡ̀, саꙋ́лъ сы́нъ є҆гѡ̀.	Тахаф, син його; Уриїл, син його; Узія, син його; Саул, син його.
25	25
Сы́нове же є҆лка́нѡвы: а҆масі̀ сы́нъ є҆гѡ̀, а҆мїѡ́ѳъ сы́нъ є҆гѡ̀,	Сини Елкани: Амасай і Ахимоф.
26	26
є҆лка́на сы́нъ є҆гѡ̀, сꙋфі́й сы́нъ є҆гѡ̀, и҆ наа́ѳъ сы́нъ є҆гѡ̀,	Елкана, син його; Цофай, син його; Нахаф, син його;
27	27
є҆лїа́въ сы́нъ є҆гѡ̀, і҆еремеи́лъ сы́нъ є҆гѡ̀, є҆лка́на сы́нъ є҆гѡ̀, самꙋи́лъ сы́нъ є҆гѡ̀.	Елиаф, син його; Ієрохам, син його, Елкана, син його; [Самуїл, син його].
28	28
Сы́нове же самꙋи̑ли: пе́рвенецъ є҆гѡ̀ і҆ѡи́ль и҆ вторы́й а҆ві́а.	Сини Самуїла: первісток Іоїль, другий Авия.
29	29
Сы́нове же мера̑рїны: моолі̀ сы́нъ є҆гѡ̀, ловені́й си́мъ є҆гѡ̀, семе́й сы́нъ є҆гѡ̀, ѻ҆зі́а сы́нъ є҆гѡ̀,	Сини Мерарі: Махли; Ливні, син його; Шимей, син його; Уза, син його;
30	30
саммаа̀ сы́нъ є҆гѡ̀, а҆на́нїй сы́нъ є҆гѡ̀, а҆саі́а сы́нъ є҆гѡ̀.	Шима, син його; Хаггія, син його; Асаія, син його.
31	31
Сі́и же сꙋ́ть, и҆̀хже поста́ви даві́дъ над̾ пѣвцы̑ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни, є҆гда̀ поста́ви кївѡ́тъ:	Ось ті, яких Давид поставив начальниками над співцями в домі Господньому, з часу поставлення в ньому ковчега.
32	32
и҆ бѧ́хꙋ слꙋжа́ще пред̾ ски́нїею до́мꙋ свидѣ́нїѧ въ пѣ́нїи, до́ндеже созда̀ соломѡ́нъ до́мъ гдⷭ҇ень во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ стоѧ́хꙋ по чи́нꙋ своемꙋ̀ въ слꙋже́нїи свое́мъ.	Вони служили співцями перед скинією зібрання, доки Соломон не побудував дому Господнього в Єрусалимі. І вони ставали на службу свою за уставом своїм.
33	33
И҆ сі́и предстоѧ́щїи и҆ сы́нове и҆́хъ ѿ сынѡ́въ каа́ѳовыхъ: є҆ма́нъ пѣве́цъ сы́нъ і҆ѡи́лѧ, сы́на самꙋи́лева,	Ось ті, які ставали із синами своїми: із синів Каафових — Еман співець, син Іоїля, син Самуїла,
34	34
сы́на є҆лка́нова, сы́на є҆ремеи́лева, сы́на є҆лїа́влѧ, сы́на наа́ѳова,	син Елкани, син Ієрохама, син Елиїла, син Тоаха,
35	35
сы́на сꙋ́фова, сы́на є҆лкана́ева, сы́на а҆мїѡ́ѳова, сы́на а҆ма́сова,	син Цуфа, син Елкани, син Махафа, син Амасая,
36	36
сы́на є҆лка́нова, сы́на і҆ѡи́лева, сы́на а҆зарі́ева, сы́на сафані́ева,	син Елкани, син Іоїля, син Азарії, син Цефанії,
37	37
сы́на маа́ѳова, сы́на а҆ссе́рова, сы́на а҆вїаса́фова, сы́на а҆си́рова, сы́на коре́ова,	син Тахафа, син Асира, син Авиасафа, син Корея,
38	38
сы́на а҆мїнада́вова, сы́на і҆саа́рова, сы́на каа́ѳова, сы́на леѵі́ина, сы́на і҆и҃лева:	син Іцгара, син Каафа, син Левія, син Ізраїля;
39	39
и҆ бра́тъ є҆гѡ̀ а҆са́фъ, и҆́же стоѧ́ша ѡ҆деснꙋ́ю є҆гѡ̀: а҆са́фъ сы́нъ варахі́и, сы́на самаа́ева,	і брат його Асаф, який стояв праворуч від нього, — Асаф, син Берехії, син Шими,
40	40
сы́на мїхаи́лова, сы́на масі́лова, сы́на мелхі́ева,	син Михаїла, син Ваасеї, син Малхиї,
41	41
сы́на а҆ѳані́ева, сы́на зара́ева, сы́на а҆даі́ева,	син Ефнія, син Зераха, син Адаії,
42	42
сы́на и҆ѳа́мова, сы́на земми́на, сы́на семеі́ева,	син Ефана, син Зимми, син Шимія,
43	43
сы́на і҆ее́ѳова, сы́на герсѡ́нова, сы́на леѵі́ина.	син Іахафа, син Гирсона, син Левія.
44	44
Сы́нове же мера̑рїны бра́тїѧ и҆́хъ ѡ҆шꙋ́юю: є҆ѳа́мъ сы́нъ хꙋсі́и, сы́на а҆вді́ина, сы́на малѡ́хова,	А із синів Мерарі, братів їхніх, — на лівому боці: Ефан, син Кишія, син Авдія, син Маллуха,
45	45
сы́на саві́ева, сы́на а҆масі́ева, сы́на хелкі́ева,	син Хашавії, син Амасії, син Хелкії,
46	46
сы́на а҆масі́ева, сы́на вані́ина, сы́на семи́рова,	син Амція, син Ванія, син Шемера,
47	47
сы́на моолі́ина, сы́на мꙋсі́ева, сы́на мера́рїна, сы́на леѵі́ина.	син Махлія, син Мушія, син Мерарі, син Левія.
48	48
Бра́тїѧ же и҆́хъ по домѡ́мъ ѻ҆те́чествъ и҆́хъ, леѵі́тѧне даны̀ во всѧ́кое дѣ́ло слꙋже́нїѧ ски́нїи до́мꙋ бж҃їѧ:	Брати їхні левити визначені на всякі служби при домі Божому;
49	49
и҆ а҆арѡ́нъ и҆ сы́нове є҆гѡ̀ кадѧ́хꙋ над̾ ѻ҆лтаре́мъ всесожже́нїй и҆ над̾ ѻ҆лтаре́мъ ѳѷмїа́ма во всѧ́кое дѣ́ло ст҃ы́хъ ст҃ы̑мъ, и҆ да мо́лѧтсѧ за і҆и҃лѧ по всемꙋ̀, є҆ли̑ка повелѣ̀ мѡѷсе́й ра́бъ бж҃їй.	Аарон же і сини його спалювали на жертовнику всепалення і на жертовнику кадильному, і звершували всяке священнодійство у Святому Святих і для очищення Ізраїля в усьому, як заповів раб Божий Мойсей.
50	50
Сі́и же сы́нове а҆арѡ̑ни: є҆леаза́ръ сы́нъ є҆гѡ̀, фїнее́съ сы́нъ є҆гѡ̀, а҆вїꙋ́дъ сы́нъ є҆гѡ̀,	Ось сини Аарона: Єлеазар, син його; Финеєс, син його; Авиуд, син його;
51	51
вѡкхі́й сы́нъ є҆гѡ̀, ѻ҆зі́й сы́нъ є҆гѡ̀, саре́й сы́нъ є҆гѡ̀,	Буккій, син його; Уззій, син його; Зерахія, син його;
52	52
марїо́ѳъ сы́нъ є҆гѡ̀, а҆марі́а сы́нъ є҆гѡ̀, а҆хїтѡ́въ сы́нъ є҆гѡ̀,	Мераїоф, син його; Амарія, син його; Ахитув, син його;
53	53
садѡ́къ сы́нъ є҆гѡ̀, а҆хїмаа́съ сы́нъ є҆гѡ̀.	Садок, син його; Ахимаас, син його.
54	54
И҆ сїѧ̑ ѡ҆бита̑нїѧ и҆́хъ, по се́ламъ и҆́хъ и҆ въ предѣ́лѣхъ и҆́хъ, сынѡ́мъ а҆арѡ̑нимъ пле́мени каа́ѳовꙋ, тѣ̑мъ бо бы́сть жре́бїй:	І ось оселі їхні за селищами їхніми у наділах їхніх: синам Аарона з племені Каафового, оскільки жереб випав їм,
55	55
и҆ да́ша и҆̀мъ хеврѡ́нъ въ землѝ і҆ꙋ́динѣ и҆ подгра̑дїѧ є҆гѡ̀ ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀:	дали Хеврон, у землі Іудиній, і передмістя його навколо нього;
56	56
и҆ се́ла гра́да и҆ вє́си є҆гѡ̀ да́ша хале́вꙋ сы́нꙋ і҆ефонні́инꙋ.	поля ж цього міста і села його віддали Халеву, синові Ієфонніїному.
57	57
Сынѡ́мъ же а҆арѡ̑нимъ да́ша гра́ды оу҆бѣ́жищъ: хеврѡ́нъ и҆ подгра̑дїѧ є҆гѡ̀, и҆ ло́внꙋ и҆ подгра̑дїѧ є҆ѧ̀, и҆ а҆ло́мъ и҆ ѡ҆крє́стнаѧ є҆гѡ̀,	Синам Аарона дали також міста притулків: Хеврон і Ливну з їх передмістями, Іаттир та Ештемоа і передмістя його,
58	58
и҆ кело́мъ и҆ ѡ҆крє́стнаѧ є҆гѡ̀, и҆ даві́ръ и҆ ѡ҆крє́стнаѧ є҆гѡ̀,	і Хилен і передмістя його, Давир і передмістя його,
59	59
и҆ а҆са́нъ и҆ подгра̑дїѧ є҆гѡ̀, и҆ веѳсамѵ́съ и҆ подгра̑дїѧ є҆гѡ̀, и҆ веѳсꙋ́ръ и҆ подгра̑дїѧ є҆гѡ̀:	і Ашан і передмістя його, Вефсамис і передмістя його,
60	60
ѿ колѣ́на же венїамі́нова гаваѡ́нъ и҆ подгра̑дїѧ є҆гѡ̀, и҆ є҆ламо́ѳъ и҆ подгра̑дїѧ є҆гѡ̀, и҆ є҆ламве́й и҆ подгра̑дїѧ є҆гѡ̀, и҆ а҆наѳѡ́ѳъ и҆ подгра̑дїѧ є҆гѡ̀: всѣ́хъ градѡ́въ и҆́хъ трина́десѧть, градѡ́въ по племенє́мъ и҆́хъ.	а від коліна Веніамінового — Геву і передмістя її, і Аллемеф і передмістя його, і Анафоф і передмістя його: усіх міст їхніх у племенах їхніх тринадцять міст.
61	61
И҆ сынѡ́мъ каа́ѳѡвымъ ѡ҆ста́вшымсѧ ѿ пле́мене ро́да, ѿ полꙋпле́мене манассі́ина, да́ша по жре́бїю де́сѧть градѡ́въ.	Решті синів Каафа, із родин цього коліна, дано за жеребом десять міст із наділу половини коліна Манассіїного.
62	62
И҆ сынѡ́мъ герсѡ̑нимъ по пле́менємъ и҆́хъ ѿ колѣ́на і҆ссаха́рова и҆ ѿ колѣ́на а҆си́рова, и҆ ѿ колѣ́на нефѳалі́мова и҆ ѿ колѣ́на манассі́ина въ васа́нѣ, гра́ды трина́десѧть.	Синам Гирсона за племенами їхніми, від коліна Іссахарового, і від коліна Асирового, і від коліна Неффалимового, і від коліна Манассіїного у Васані, дано тринадцять міст.
63	63
И҆ сынѡ́мъ мера̑рїнымъ по пле́менємъ и҆́хъ ѿ колѣ́на рꙋви́мова и҆ ѿ колѣ́на га́дова и҆ ѿ колѣ́на завꙋлѡ́нѧ да́ша по жре́бїю градѡ́въ двана́десѧть.	Синам Мерарі за племенами їхніми, від коліна Рувимового, і від коліна Гадового, і від коліна Завулонового, дано за жеребом дванадцять міст.
64	64
Да́ша же сы́нове і҆и҃лєвы леѵі́тѡмъ гра́ды и҆ подгра̑дїѧ и҆́хъ.	Так дали сини Ізраїлеві левитам міста і передмістя їх.
65	65
Да́ша же по жре́бїю ѿ колѣ́на сынѡ́въ і҆ꙋ́диныхъ и҆ ѿ колѣ́на сынѡ́въ сѷмеѡ́нихъ и҆ ѿ колѣ́на сынѡ́въ венїамі́нихъ гра́ды сїѧ̑, и҆̀хже назва́ша и҆мены̀ (свои́ми).	Дали вони за жеребом від коліна синів Іудиних, і від коліна синів Симеонових, і від коліна синів Веніамінових ті міста, які вони назвали на імення.
66	66
И҆ ѿ племе́нъ сынѡ́въ каа́ѳовыхъ, и҆ бы́ша гра́ды предѣ́лѡвъ и҆́хъ ѿ колѣ́на є҆фре́мова:	Деяким же племенам синів Каафових дали міста від коліна Єфремового.
67	67
и҆ да́ша и҆̀мъ гра́ды оу҆бѣ́жищъ: сѷхе́мъ съ подгра́дїѧми є҆гѡ̀ въ горѣ̀ є҆фре́мовѣ и҆ газе́ръ съ подгра́дїѧми є҆гѡ̀,	І дали їм міста притулків: Сихем і передмістя його на горі Єфремовій, і Гезер і передмістя його,
68	68
и҆ є҆кмаа́нъ съ подгра́дїѧми є҆гѡ̀, и҆ веѳѡрѡ́нъ и҆ подгра́дїе є҆гѡ̀,	Іокмеам і передмістя його, і Беф-Орон і передмістя його,
69	69
и҆ є҆лѡ́нъ съ подгра́дїѧми є҆гѡ̀, и҆ геѳремѡ́нъ съ подгра́дїѧми є҆гѡ̀:	й Аїалон і передмістя його, і Гаф-Риммон і передмістя його;
70	70
и҆ ѿ полови́ны колѣ́на манассі́ина а҆неи́ръ и҆ подгра̑дїѧ є҆гѡ̀, и҆ і҆евлаа́мъ и҆ подгра̑днаѧ є҆гѡ̀, по пле́мени сынѡ́мъ каа́ѳѡвымъ ѡ҆ста́вшымсѧ.	від половини коліна Манассіїного — Анер і передмістя його, Білеам і передмістя його. Це поколінню решти синів Каафових.
71	71
Сынѡ́мъ герсѡ̑нимъ ѿ ѻ҆те́чествъ полꙋпле́мене манассі́ина гаѵлѡ́нъ ѿ васа́на и҆ подгра̑днаѧ є҆гѡ̀, и҆ а҆сирѡ́ѳъ съ подгра́дными є҆гѡ̀:	Синам Гирсона від племені половини коліна Манассіїного дали Голан у Васані і передмістя його, й Аштароф і передмістя його.
72	72
и҆ ѿ колѣ́на і҆ссаха́рова кеде́съ съ подгра́дными є҆гѡ̀, и҆ нада́ръ съ подгра́дными є҆гѡ̀,	Від коліна Іссахарового — Кедес і передмістя його, Давраф і передмістя його,
73	73
и҆ рамѡ́ѳъ и҆ подгра̑днаѧ є҆гѡ̀, и҆ є҆на́нъ съ подгра́дными є҆гѡ̀:	і Рамоф і передмістя його, й Анем і передмістя його;
74	74
и҆ ѿ колѣ́на а҆си́рова масі́ю съ подгра́дными є҆гѡ̀, и҆ рамѡ́ѳъ и҆ подгра́дїе є҆гѡ̀,	від коліна Асирового — Машал і передмістя його, й Авдон і передмістя його,
75	75
и҆ а҆ка́къ и҆ подгра́дїе є҆гѡ̀, и҆ роѡ́въ съ подгра́дными є҆гѡ̀:	і Хуком і передмістя його, і Рехов і передмістя його;
76	76
и҆ ѿ колѣ́на нефѳалі́млѧ ка́дисъ въ галїле́и и҆ подгра̑днаѧ є҆гѡ̀, и҆ хамѡ́ѳъ съ подгра́дными є҆гѡ̀, и҆ карїаѳаі́мъ и҆ подгра̑днаѧ є҆гѡ̀.	від коліна Неффалимового — Кедес у Галилеї і передмістя його, і Хаммон і передмістя його, і Кириафаїм і передмістя його.
77	77
И҆ сынѡ́мъ мера̑рїнымъ ѡ҆ста́вшымсѧ ѿ колѣ́на завꙋлѡ́нѧ реммѡ́нъ и҆ подгра̑днаѧ є҆гѡ̀, и҆ ѳавѡ́ръ съ подгра́дными є҆гѡ̀,	А іншим синам Мерариним — від коліна Завулонового Риммон і передмістя його, Фавор і передмістя його.
78	78
и҆ за і҆ѻрда́номъ і҆ерїхѡ́нъ проти́вꙋ восто́ка і҆ѻрда́нова: ѿ колѣ́на рꙋви́мова восо́ръ въ пꙋсты́ни съ подгра́дными є҆гѡ̀, и҆ є҆́сса съ подгра́дными є҆гѡ̀,	По той бік Йордану, навпроти Єрихона, на схід від Йордану, від коліна Рувимового дали Восор у пустелі і передмістя його, й Іаацу і передмістя її,
79	79
и҆ кадимѡ́ѳъ и҆ подгра̑днаѧ є҆гѡ̀, и҆ моаѱа́ѳъ съ подгра́дными є҆гѡ̀:	і Кедемоф і передмістя його, і Мефааф і передмістя його;
80	80
и҆ ѿ колѣ́на га́дова раммѡ́ѳъ галаа́дскїй и҆ подгра̑днаѧ є҆гѡ̀, и҆ наи́мъ съ подгра́дными є҆гѡ̀,	від коліна Гадового — Рамоф у Галааді і передмістя його, і Маханаїм і передмістя його,
81	81
и҆ є҆севѡ́нъ съ подгра́дными є҆гѡ̀, и҆ і҆ази́ръ съ подгра́дными є҆гѡ̀.	й Елевон і передмістя його, і Іазер та передмістя його.
Глава́ з҃	Глава 7

1	1
И҆ сі́и сы́нове і҆ссаха́рѡвы: ѳѡла̀ и҆ фꙋа̀, и҆ ꙗ҆сꙋ́въ и҆ сомвра́мъ, четы́ре.	Сини Іссахара: Фола, Фуа, Іашув і Шимрон, четверо.
2	2
Сы́нове же ѳѡлы̀: ѻ҆зі́й и҆ рафеа̀, и҆ і҆ерїи́лъ и҆ а҆ми́нъ, и҆ і҆афѳа́мъ и҆ самꙋи́лъ, кнѧ̑зи по домѡ́мъ ѻ҆те́чествъ и҆́хъ, и҆̀же ѿ колѣ́на ѳѡли́на, крѣ́пцы си́лою по родѡ́мъ и҆́хъ, и҆́хже число̀ во дни̑ даві́дѡвы два́десѧть и҆ двѣ̀ ты́сѧщы и҆ ше́сть сѡ́тъ.	Сини Фоли: Уззій, Рефаія, Ієриїл, Іахмай, Івсам і Самуїл, глави в поколіннях Фоли, люди войовничі у своїх поколіннях; число їх у дні Давида було двадцять дві тисячі і шістсот.
3	3
Сы́нове же ѻ҆зі̑ины і҆езрі́й, и҆ сы́нове і҆езрі̑ины мїхаи́лъ и҆ а҆вді́а, и҆ і҆ѡи́ль и҆ і҆есі́а, пѧ́ть всѣ́хъ кнѧзе́й.	Син Уззія: Ізрахія; а сини Ізрахії: Михаїл, Овадіа, Іоїль та Ішшія, п’ятеро. Усі вони глави.
4	4
И҆ съ ни́ми по родѡ́мъ и҆́хъ, по домѡ́мъ ѻ҆те́чествъ и҆́хъ, препоѧ́сани и҆ си́льни ко ѡ҆полче́нїю на бра́нь, три́десѧть и҆ ше́сть ты́сѧщъ: мно́гѡ бо и҆мѣ́ша же́нъ и҆ сынѡ́въ.	У них, за родами їхніми, за поколіннями їхніми, було готового до битви війська тридцять шість тисяч; тому що в них було багато дружин і синів.
5	5
Бра́тїѧ же и҆́хъ во всѣ́хъ племенѣ́хъ і҆ссаха́ровыхъ крѣ́пцы си́лою, ѻ҆́смьдесѧтъ и҆ се́дмь ты́сѧщъ сочте́нїе всѣ́хъ и҆́хъ.	Братів же їхніх, у всіх поколіннях Іссахарових, людей войовничих, було вісімдесят сім тисяч, яких внесли до родовідних записів.
6	6
Сы́нове же венїамі́нѡвы: вала́й и҆ ховѡ́ръ и҆ і҆едїи́лъ, трѝ.	У Веніаміна: Бела, Бехер та Ієдиаїл, троє.
7	7
Сы́нове же влла́євы: є҆севѡ́нъ и҆ ѻ҆зі́а, и҆ ѻ҆зїи́лъ и҆ і҆ерїмꙋ́ѳъ и҆ оу҆рі́а, пѧ́ть кнѧзе́й домѡ́въ ѻ҆те́чествъ и҆́хъ, крѣ́пцы си́лою, и҆ число̀ и҆́хъ два́десѧть и҆ двѣ̀ ты́сѧщы и҆ три́десѧть четы́ре.	Сини Бели: Ецбон, Уззій, Уззиїл, Ієримоф і Іри, п’ятеро, глави поколінь, люди войовничі. У родовідних списках записано їх двадцять дві тисячі тридцять чотири.
8	8
Сы́нове же ховѡ́рѡвы: замїрі́а и҆ і҆ѡа́въ, и҆ є҆лїе́зеръ и҆ є҆лїа́на, и҆ а҆марі́а и҆ і҆ерїмꙋ́ѳъ и҆ а҆ві́а и҆ а҆наѳѡ́ѳъ и҆ є҆лмеѳе́мъ: всѝ сі́и сы́нове ховѡ́рѡвы.	Сини Бехера: Земира, Іоаш, Єлиєзер, Елиоенай, Омри, Іремоф, Авия, Анафоф і Алемеф: усі ці сини Бехера.
9	9
Сочте́нїе же и҆́хъ по родѡ́мъ и҆́хъ, кнѧ̑зи домѡ́въ ѻ҆те́чествъ и҆́хъ, крѣ́пцы си́лою, два́десѧть ты́сѧщъ и҆ двѣ́сти.	В родовідних списках записано їх за родами їхніми, за главами поколінь, людей войовничих — двадцять тисяч і двісті.
10	10
Сы́нове же і҆едїи́лєвы валаа́мъ, и҆ сы́нове валаа́мѡвы і҆еѡ́съ и҆ венїамі́нъ, и҆ а҆ѡ́ѳъ и҆ а҆ханаа́нъ, и҆ зиѳа́нъ и҆ ѳарсі́съ и҆ а҆саи́ръ:	Син Ієдиаїла: Билган. Сини Билгана: Ієус, Веніамін, Егуд, Хенаана, Зефан, Фарсис і Ахишахар.
11	11
всѝ сі́и сы́нове і҆едїи́лєвы, кнѧ̑зи племе́нъ крѣпча́йшїи си́лою, седмьна́десѧть ты́сѧщъ и҆ двѣ́сти ко ѡ҆полче́нїю съ си́лою и҆сходѧ́щїи.	Усі ці сини Ієдиаїла були главами поколінь, люди войовничі; сімнадцять тисяч і двісті було тих, що ходили на війну.
12	12
И҆ сафа́нъ и҆ и҆фа́нъ, сы́нове і҆ерїмꙋ́ѳовы, є҆сꙋ́дъ сы́нъ є҆гѡ̀,	І Шупим і Хупим, сини Іра; Хушим, син Ахера;
13	13
нефѳалі́мъ сы́нъ є҆гѡ̀, и҆ є҆сїи́лъ и҆ гѡѵ́нї, и҆ і҆есе́ръ и҆ селлі́мъ, сы́нове є҆гѡ̀, валаа́мъ сы́нъ є҆гѡ̀.	сини Неффалима: Іахцеїл, Гуні, Ієцер і Шиллем, діти Валли.
14	14
Сы́нове манассі́и: є҆зрїи́лъ, є҆го́же родѝ нало́жница є҆гѡ̀ сѵ́ра, роди́ же є҆мꙋ̀ и҆ махі́ра ѻ҆тца̀ галаа́дова.	Сини Манассії: Асриїл, якого народила наложниця його арамеянка; вона ж народила Махира, батька Галаадового.
15	15
Махі́ръ же поѧ́тъ женꙋ̀ ѻ҆фі́рови и҆ сафі́нови, и҆ и҆́мѧ сестрѣ̀ є҆гѡ̀ моѡха̀, и҆́мѧ же второ́мꙋ салпаа́дъ. Роди́шажесѧ салпаа́дꙋ дщє́ри.	Махир взяв за дружину сестру Хупима і Шупима, — ім’я сестри їхньої Мааха; ім’я другому Салпаад. У Салпаада були тільки дочки.
16	16
И҆ родѝ моѡха̀ жена̀ махі́рова сы́на и҆ наречѐ и҆́мѧ є҆гѡ̀ фаре́съ: и҆ и҆́мѧ бра́тꙋ є҆гѡ̀ сороѡ́ръ: и҆ сы́нове є҆гѡ̀ оу҆ла́мъ и҆ рака́мъ.	Мааха, дружина Махирова, народила сина і нарекла йому ім’я Кереш, а ім’я братові його Шереш. Сини його: Улам і Рекем.
17	17
Сы́нове же оу҆ла́мѡвы валаа́мъ: сі́и сы́нове галаа́да сы́на махі́рова сы́на манассі́ева.	Син Улама: Бедан. Ось сини Галаада, сина Махира, сина Манассіїного.
18	18
Сестра́ же є҆гѡ̀ малехе́ѳъ родѝ і҆есꙋ́да и҆ а҆вїезе́ра и҆ маа́лꙋ.	Сестра його Молехеф народила Ішгода, Авиєзера і Махлу.
19	19
Бѣ́хꙋ же сы́нове семі́ра: а҆і́мъ и҆ сѷхе́мъ, и҆ докїи́мъ и҆ є҆нїа́мъ.	Сини Шемиди були: Ахиан, Шехем, Ликхи й Аниам.
20	20
Сы́нове же є҆фрє́мли ѳꙋсала́мъ, и҆ раа́мъ сы́нъ є҆гѡ̀, и҆ ѳаа́мъ сы́нъ є҆гѡ̀, и҆ є҆лаа́дъ сы́нъ є҆гѡ̀, и҆ ѳаа̀ сы́нъ є҆гѡ̀,	Сини Єфрема: Шутелах, і Беред, син його, і Фахаф, син його, й Елеада, син його, і Фахаф, син його,
21	21
и҆ зава́дъ сы́нъ є҆гѡ̀, и҆ сѡѳе́ла сы́нъ є҆гѡ̀, и҆ є҆зе́ръ и҆ є҆зла́да. Оу҆би́ша же и҆̀хъ мꙋ́жїе ге́ѳстїи, и҆̀же роди́шасѧ въ землѝ то́й: занѐ и҆зыдо́ша взѧ́ти скоты̀ и҆́хъ.	і Завад, син його, і Шутелах, син його, й Езер і Елеад. І убили їх жителі Гефа, уродженці тієї землі, за те, що вони пішли захопити стада їхні.
22	22
И҆ пла́касѧ є҆фре́мъ ѻ҆те́цъ и҆́хъ мнѡ́ги дни̑: и҆ прїидо́ша бра́тїѧ є҆гѡ̀, да оу҆тѣ́шатъ є҆го̀.	І плакав за ними Єфрем, батько їхній, багато днів, і приходили брати його утішати його.
23	23
И҆ вни́де къ женѣ̀ свое́й: и҆ зача̀ во чре́вѣ, и҆ родѝ сы́на, и҆ наречѐ и҆́мѧ є҆гѡ̀ варїа̀, ꙗ҆́кѡ въ ѕлы́хъ до́мꙋ є҆гѡ̀ рожде́нъ є҆́сть.	Потім він увійшов до дружини своєї, і вона зачала і народила сина, і він нарік йому ім’я: Берія, тому що біда осягла дім його.
24	24
Дщи́ же є҆гѡ̀ сараа̀, и҆ бо ѻ҆́ныхъ ѡ҆ста́вшихсѧ: и҆ созда̀ веѳѡрѡ́нъ ни́жнїй и҆ вы́шнїй и҆ са́дрꙋ.	І дочка в нього була Шеера. Вона побудувала Беф-Орон нижній і верхній і Уззен-Шееру.
25	25
Рафа́й же сы́нъ є҆гѡ̀, и҆ расе́фъ и҆ ѳала́й сы́нове є҆гѡ̀, и҆ ѳаа́нъ сы́нъ є҆гѡ̀,	І Рефай, син його, і Решеф, і Фелах, син його, і Фахан, син його,
26	26
и҆ лада́нъ сы́нъ є҆гѡ̀, и҆ а҆мїꙋ́дъ сы́нъ є҆гѡ̀, є҆лїсама̀ сы́нъ є҆гѡ̀,	Лаедан, син його, Аммиуд, син його, Елишама, син його,
27	27
рꙋ́нъ сы́нъ є҆гѡ̀, і҆ѡсі́й сы́нъ є҆гѡ̀.	Нон, син його, Ісус, син його.
28	28
И҆ ѡ҆держа́нїе и҆́хъ и҆ ѡ҆бита́нїе и҆́хъ веѳи́ль и҆ вє́си є҆гѡ̀ проти́вꙋ восто́ка наара́нѧ, и҆ къ за́паднѣй странѣ̀ газе́ра и҆ вє́си є҆гѡ̀, и҆ сѷхе́мъ и҆ вє́си є҆гѡ̀ да́же до га́зы и҆ вє́си є҆ѧ̀,	Володіння їхні і місця проживання їхні були: Вефиль і залежні від нього міста; на схід Нааран, на захід Гезер і залежні від нього міста; Сихем і залежні від нього міста до Гази і залежних від неї міст.
29	29
и҆ да́же до предѣ̑лъ сынѡ́въ манассі́иныхъ, веѳса́нъ и҆ вє́си є҆гѡ̀, ѳанаа́хъ и҆ вє́си є҆гѡ̀, и҆ магеддѡ́нъ и҆ вє́си є҆гѡ̀, дѡ́ръ и҆ вє́си є҆гѡ̀: въ тѣ́хъ всели́шасѧ сы́нове і҆ѡ́сифа сы́на і҆и҃лева.	А з боку синів Манассіїних: Беф-Сан і залежні від нього міста, Фаанах і залежні від нього міста, Мегиддо і залежні від нього міста, Дор і залежні від нього міста. В них жили сини Йосифа, сина Ізраїлевого.
30	30
Сы́нове а҆си́рѡвы: і҆амна̀ и҆ є҆сꙋ́дъ, и҆ і҆есꙋ́е и҆ варїа̀, и҆ сарре́а сестра̀ и҆́хъ.	Сини Асира: Імна, Ішва, Ішви і Берія, і сестра їхня Серах.
31	31
Сы́нове же варі́євы хове́ръ и҆ мелхїи́лъ: се́й ѻ҆те́цъ заве́ѳовъ.	Сини Берії: Хевер і Малхиїл. Він батько Бирзаїфа.
32	32
И҆ хове́ръ родѝ і҆афле́та и҆ сѡми́ра, и҆ хѡѳа́на и҆ сꙋлꙋ̀ сестрꙋ̀ и҆́хъ.	Хевер породив Іафлета, Шомера і Хофама, і Шую, сестру їхню.
33	33
И҆ сы́нове і҆афле́тѡвы: фасе́хъ и҆ а҆мамаа́ѳъ и҆ а҆соа́ѳъ: сі́и сы́нове і҆афле́тѡвы.	Сини Іафлета: Пасах, Бимгал і Ашваф. Ось сини Іафлета.
34	34
Сы́нове же сѡми́рѡвы: і҆хїꙋ́ръ, раѵго́а и҆ і҆ава̀ и҆ а҆ра́мъ.	Сини Шемера: Ахи, Рохга, Іхубба й Арам.
35	35
Сы́нове же а҆сꙋ́да бра́та є҆гѡ̀: сѡфа̀ и҆ і҆амна̀, и҆ є҆ли́мъ и҆ а҆ла́мъ.	Сини Гелема, брата його: Цофах, Імна, Шелеш і Амал.
36	36
Сы́нове сѡ́фѡвы: сꙋѐ, а҆рїафе́ръ и҆ сꙋа́нъ, и҆ ворі́нъ и҆ і҆мра́мъ,	Сини Цофаха: Суах, Харнефер, Шуал, Бері, Імра,
37	37
и҆ васа́ръ и҆ і҆ꙋ́дъ, и҆ са́мма и҆ селимва́нъ, и҆ і҆еѳра́нъ и҆ веера̀.	Бецер, Год, Шамма, Шилша, Іфран і Беера.
38	38
Сы́нове же і҆еѳе́рѡвы: і҆еѳѡ́нъ и҆ фасфа̀ и҆ а҆ре́й.	Сини Ієфера: Ієфунні, Фиспа й Ара.
39	39
Сы́нове же ѡ҆ла̑ни: ѻ҆ре́хъ и҆ а҆нїи́лъ и҆ расі́а.	Сини Улли: Арах, Ханниїл і Риція.
40	40
Всѝ сі́и сы́нове а҆си́рѡвы, всѝ кнѧ̑зи домѡ́въ ѻ҆те́чества и҆збра́ннїи и҆ крѣ́пцы си́лою, кнѧ̑зи, воевѡ́ды: сочте́нїе и҆́хъ во вре́мѧ бра́ни на ѡ҆полче́нїе два́десѧть ше́сть ты́сѧщъ мꙋже́й.	Всі ці сини Асира, глави поколінь, люди добірні, войовничі, головні начальники. Записано у них у родовідних списках у війську, для війни, за рахунком двадцять шість тисяч чоловік.
Глава́ и҃	Глава 8

1	1
Венїамі́нъ же родѝ ва́лꙋ пе́рвенца своего̀, и҆ а҆зви́ла втора́го, и҆ дїерꙋ̀ тре́тїѧго,	Веніамін породив Белу, первістка свого, другого Ашбела, третього Ахрая,
2	2
и҆ наꙋи́ла четве́ртаго, и҆ ра́фꙋ пѧ́таго.	четвертого Ноху і п’ятого Рафу.
3	3
Бы́ша же сы́нове ва́лѣ: а҆ді́ръ, ги́ра и҆ а҆вїꙋ́дъ,	Сини Бели були: Аддар, Гера, Авиуд,
4	4
и҆ а҆вїсꙋ́й и҆ ноама́нъ, и҆ а҆хі́а	Авишуа, Нааман, Ахоах,
5	5
и҆ ги́ра, и҆ сефꙋфа́мъ и҆ оу҆ра́мъ.	Гера, Шефуфан і Хурам.
6	6
Сі́и сы́нове а҆ѡ̑ди, сі́и сꙋ́ть кнѧ̑зи племе́нъ ѡ҆бита́ющымъ въ гаваѝ, и҆̀хже пресели́ша въ манꙋа́ѳъ:	І ось сини Егуда, що були главами родів, які жили в Геві і переселені у Манахаф:
7	7
и҆ наама́нъ и҆ а҆хі́а, и҆ гира̀, то́йже і҆глаа́мъ, и҆ (гира̀) родѝ а҆за́на и҆ нꙋ́а.	Нааман, Ахия і Гера, який переселив їх; він породив Уззу й Ахихуда.
8	8
И҆ сеорі́мъ родѝ на по́ли мѡа́вли, повнегда̀ ѿпꙋсти́ти є҆мꙋ̀ ѡ҆сі́мꙋ и҆ ваа́дꙋ жєны̀ своѧ̑:	Шегараїм породив дітей у землі Моавитській після того, як відпустив від себе Хушиму і Баару, дружин своїх.
9	9
роди́ же ѿ ва́лы жены̀ своеѧ̀ і҆ѡва́ва и҆ самі́ю, и҆ мі́сꙋ и҆ мелхо́ма,	І породив він від Ходеші, дружини своєї, Іовава, Цивію, Мешу, Малхама,
10	10
и҆ і҆ѡа́са и҆ сехі́ю и҆ мармі́ю: сі́и сы́нове є҆гѡ̀ кнѧ̑зи ѻ҆те́чествъ:	Ієуца, Шахию і Мирму: ось сини його, глави поколінь.
11	11
ѿ ѡ҆сі́мы же родѝ а҆мїто́ва и҆ є҆лїфаа́да.	Від Хушими породив він Авитува й Елпаала.
12	12
Сы́нове же є҆лїфаа́дѡвы: є҆ве́ръ и҆ мїсоа́мъ и҆ самїи́лъ: то́й созда̀ а҆нѡ́нъ и҆ лодо́нъ и҆ вє́си и҆́хъ, є҆ѡ́дъ и҆ вє́си є҆гѡ̀:	Сини Елпаала: Евер, Мишам і Шемер, який побудував Оно і Лод і залежні від нього міста, –
13	13
вері́а же и҆ сама̀. Сі́и кнѧ̑зи племенє́мъ живꙋ́щимъ во є҆ла́мѣ, и҆ ті́и и҆згна́ша живꙋ́щихъ въ ге́ѳѣ.	і Берія і Шема. Вони були главами поколінь жителів Аїалона. Вони вигнали жителів Гефа.
14	14
И҆ бра́тїѧ и҆́хъ сѡси́лъ и҆ і҆ерїмѡ́ѳъ,	Ахио, Шашак, Іремоф,
15	15
и҆ заваді́а и҆ ѡ҆ри́дъ, и҆ а҆ва́дъ	Зевадія, Арад, Едер,
16	16
и҆ мосолла́мъ, и҆ і҆есфа̀ и҆ і҆езі́а, сы́нове вері̑ины.	Михаїл, Ішфа та Іоха — сини Берії.
17	17
И҆ заваді́а и҆ мосолла́мъ, и҆ а҆закі̀ и҆ а҆ве́ръ,	Зевадія, Мешуллам, Хизкій, Хевер,
18	18
и҆ і҆ассі́й и҆ самарі̀, и҆ і҆езелі́а и҆ і҆ѡва́въ, сы́нове є҆лфаа̑ли.	Ішмерай, Ізлія та Іовав — сини Елпаала.
19	19
И҆ і҆акі́мъ и҆ хезрі́й, и҆ завді́й	Іаким, Зихрій, Завдій,
20	20
и҆ є҆лїѡина́й, и҆ салаѳі́й и҆ є҆лїи́лъ,	Елиєнай, Цилфай, Елиїл,
21	21
и҆ а҆даі́а и҆ варе́а и҆ самара́ѳъ, сы́нове семє́ины.	Адаія, Бераія і Шимраф — сини Шимея.
22	22
И҆ і҆есфа́нъ и҆ а҆ве́ръ, и҆ є҆леи́лъ (и҆ а҆дрі́а),	Ішпан, Евер, Елиїл,
23	23
и҆ а҆вдѡ́нъ и҆ зехрі́й, и҆ а҆на́нъ	Авдон, Зихрій, Ханан,
24	24
и҆ а҆на́нїа, и҆ і҆ла́мъ и҆ а҆наѳаѳі́а,	Хананія, Елам, Антофія,
25	25
и҆ і҆ефаді́а и҆ фанꙋи́лъ, сы́нове соси́кѡвы.	Іфдія і Фенуїл — сини Шашака.
26	26
И҆ самоа́съ и҆ саре́а, и҆ є҆фні́а	Шамшерай, Шехарія, Афалія,
27	27
и҆ і҆арасі́а, и҆ и҆лі́а и҆ зехрі́а, сы́нове і҆еромои̑мли.	Іаарешія, Елія і Зихрій, сини Ієрохама.
28	28
Сі́и кнѧ̑зи ѻ҆те́чествъ по племенє́мъ и҆́хъ: нача̑лницы сі́и ѡ҆бита́ша во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.	Це глави поколінь, у родах своїх головні. Вони жили в Єрусалимі.
29	29
Въ гаваѡ́нѣ же всели́сѧ і҆еи́ль ѻ҆те́цъ гаваѡ́на и҆ и҆́мѧ женѣ̀ є҆гѡ̀ мааха̀:	В Гаваоні жили: [Ієїл,] батько гаваонитян, — ім’я дружини його Мааха, –
30	30
сы́нъ же є҆гѡ̀ пе́рвенецъ а҆вдѡ́нъ, и҆ сꙋ́ръ и҆ кі́съ, и҆ вае́лъ и҆ нада́въ, и҆ ни́ръ	і син його, первісток Авдон, за ним Цур, Кис, Ваал, Надав, [Нер,]
31	31
и҆ геддо́ръ и҆ а҆їꙋ́й и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, и҆ саꙋ́ръ и҆ махело́дъ.	Гедор, Ахио, Зехер і Миклоф.
32	32
Махело́дъ же родѝ сама́а. Сі́и же ѡ҆бита́ша прѧ́мѡ бра́тїи свое́й во і҆ерⷭ҇ли́мѣ съ бра́тїею свое́ю.	Миклоф породив Шимея. І вони жили поруч з братами своїми в Єрусалимі, разом із братами своїми.
33	33
Ни́ръ же родѝ кі́са, и҆ кі́съ родѝ саꙋ́ла, саꙋ́лъ же родѝ і҆ѡнаѳа́на и҆ мелхїсꙋ́а, и҆ а҆мїнада́ва и҆ і҆есваа́ла.	Нер породив Киса; Кис породив Саула; Саул породив Іонафана, Мелхисуя, Авинадава й Ешбаала.
34	34
Сы́нъ же і҆ѡнаѳа́новъ мемфїваа́лъ (и҆лѝ мемфївосѳе́й): и҆ мемфїваа́лъ родѝ мі́хꙋ.	Син Іонафана Мериббаал; Мериббаал породив Миху.
35	35
Сы́нове же мі̑хины: фїѳо́ѳъ и҆ малѡ́ѳъ, и҆ ѳаре́съ и҆ хаа́зъ.	Сини Михи: Пифон, Мелег, Фаарея й Ахаз.
36	36
Хаа́зъ же родѝ і҆а́дꙋ, і҆а́да же родѝ салеме́ѳа и҆ а҆смѡ́ѳа и҆ замврі́а, замврі́й же родѝ месꙋ̀,	Ахаз породив Іоїадду; Іоїадда породив Алемефа, Азмавефа і Замврія; Замврій породив Моцу;
37	37
меса́ же родѝ ваанꙋ̀: рафе́а сы́нъ є҆гѡ̀, є҆ла́са сы́нъ є҆гѡ̀, а҆саи́лъ сы́нъ є҆гѡ̀.	Моца породив Бинею. Рефаія, син його; Елеаса, син його; Ацел, син його.
38	38
А҆саи́лꙋ же ше́сть сынѡ́въ, и҆ сїѧ̑ и҆мена̀ и҆́хъ: є҆зрїка́мъ пе́рвенецъ є҆гѡ̀, и҆ і҆сма́илъ и҆ а҆за́рїа, и҆ а҆вді́а и҆ сараі́а и҆ а҆на́нъ: всѝ ті́и сы́нови а҆саи́лєвы.	В Ацела шість синів, і ось імена їхні: Азрикам, Бохру, Ісмаїл, Шеарія, Овадія і Ханан; усі вони сини Ацела.
39	39
Сы́нове же а҆се́на бра́та є҆гѡ̀: оу҆ла́мъ пе́рвенецъ є҆гѡ̀, и҆ і҆есꙋ́съ вторы́й, и҆ є҆лїфа́съ тре́тїй.	Сини Ешека, брата його: Улам, первісток його, другий Ієуш, третій Елифелет.
40	40
Бы́ша же сы́нове оу҆ла̑мли мꙋ́жїе крѣ́пцы си́лою, напрѧза́юще лꙋ́къ и҆ оу҆множа́юще сы́ны и҆ сы́ны сынѡ́въ, сто̀ пѧтьдесѧ́тъ. Всѝ сі́и ѿ сынѡ́въ венїамі́нихъ.	Сини Улама були люди войовничі, які стріляли з лука, мали багато синів і онуків: сто п’ятдесят. Усі вони від синів Веніаміна.
Глава́ ѳ҃	Глава 9

1	1
И҆ ве́сь і҆и҃ль сочте́нъ є҆́сть: и҆ сѐ, сꙋ́ть пи̑саны въ кни́зѣ царе́й і҆и҃левыхъ и҆ і҆ꙋ́диныхъ со пресели́вшимисѧ въ вавѷлѡ́нъ за беззакѡ́нїѧ своѧ̑, и҆́миже беззако́нноваша.	Так були перераховані за родами своїми всі ізраїльтяни, і ось вони записані в книзі царів ізраїльських. Юдеї ж за беззаконня свої переселені у Вавилон.
2	2
И҆ и҆̀же ѡ҆бита́ша пе́рвѣе во ѡ҆держа́нїихъ свои́хъ во градѣ́хъ і҆и҃левыхъ, свѧще́нницы и҆ леѵі́ти и҆ вда́ннїи (на слꙋже́нїе).	Перші жителі, які жили у володіннях своїх, по містах ізраїльських, були ізраїльтяни, священики, левити і нефинеї.
3	3
И҆ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ ѡ҆бита́ша ѿ сынѡ́въ і҆ꙋ́диныхъ и҆ ѿ сынѡ́въ венїамі́нихъ и҆ ѿ сынѡ́въ є҆фре́млихъ и҆ манассі́иныхъ:	В Єрусалимі жили деякі із синів Іудиних і із синів Веніамінових, і із синів Єфремових і Манассіїних:
4	4
оу҆ѳі́й сы́нъ а҆мїꙋ́ды сы́на а҆мврі́ина, сы́на а҆мвраі́мова, сы́на вані́ина, сы́на сынѡ́въ фаре́са сы́на і҆ꙋ́дина:	Уфай, син Аммиуда, син Омри, син Імрія, син Ванія, — із синів Фареса, сина Іудиного;
5	5
и҆ ѿ силѡ́на а҆саі́а пе́рвенецъ є҆гѡ̀ и҆ сы́нове є҆гѡ̀:	із синів Шилона — Асаія первісток і сини його;
6	6
ѿ сынѡ́въ же за́ры і҆еи́лъ и҆ бра́тїѧ и҆́хъ ше́сть сѡ́тъ и҆ де́вѧтьдесѧтъ.	із синів Зари — Ієуїл і брати їхні, — шістсот дев’яносто;
7	7
И҆ ѿ сынѡ́въ венїамі́нихъ: сахо́мъ сы́нъ васолла́ма, сы́на ѡ҆дꙋі́ева, сы́на санꙋ́їна:	з синів Веніамінових Саллу, син Мешуллама, син Годавії, син Гассенуї;
8	8
и҆ і҆евнаа̀ сы́нъ і҆еровоа́мовъ и҆ є҆ла́въ: и҆ сі́и сы́нове ѻ҆зі́и сы́на махі́рова: и҆ мосолла́мъ сы́нъ сафаті́и, сы́на рагꙋи́лева, сы́на і҆ева́нѧ.	та Івнія, син Ієрохама, і Ела, син Уззія, сина Михриєвого, і Мешуллам, син Шефатії, сина Регуїла, сина Івнії,
9	9
Бра́тїѧ же и҆́хъ по родѡ́мъ и҆́хъ де́вѧть сѡ́тъ пѧтьдесѧ́тъ ше́сть, всѝ мꙋ́жїе кнѧ̑зи племенє́мъ по домѡ́мъ ѻ҆те́чествъ свои́хъ.	і брати їхні, за родами їхніми: дев’ятсот п’ятдесят шість, — усі ці мужі були глави родів у поколіннях своїх.
10	10
Ѿ свѧщє́нникъ же і҆ѡда́їа и҆ і҆ѡарі́мъ, и҆ і҆ѡакі́мъ	А зі священиків: Ієдаія, Іоїарив, Іахин,
11	11
и҆ а҆за́рїа сы́нъ хелкі́и, сы́на мосолла́мова, сы́на садѡ́кова, сы́на марарїѡ́ѳова, сы́на а҆хїтѡ́ва нача́лника до́мꙋ бж҃їѧ:	й Азарія, син Хелкії, син Мешуллама, син Садока, син Мераїофа, син Ахитува, який начальствує у домі Божому;
12	12
и҆ а҆дїа́мъ сы́нъ і҆ероа́мль, сы́на фасго́ра, сы́на мелхїа́ева, и҆ маасі́й сы́нъ а҆дїи́ла, сы́на є҆зі́рова, сы́на мосолла́млѧ, сы́на маселимѡ́ѳова, сы́на є҆мма́рова.	і Адаія, син Ієрохама, син Пашхура, син Малхії; і Маасай, син Адиела, син Іахзера, син Мешуллама, син Мешиллемифа, син Іммера;
13	13
Бра́тїѧ же и҆́хъ кнѧ̑зи по домѡ́въ ѻ҆те́чествъ свои́хъ, ты́сѧща и҆ се́дмь сѡ́тъ и҆ шестьдесѧ́тъ, си́льни крѣ́постїю къ дѣ́ланїю слꙋже́нїѧ въ домꙋ̀ бж҃їи.	і брати їхні, глави родів своїх: тисяча сімсот шістдесят, — люди відмінні у справі служіння в домі Божому.
14	14
Ѿ леѵі̑тъ же саме́їа сы́нъ а҆сꙋ́вовъ, сы́на є҆зрїка́мова, сы́на саві́ева ѿ сынѡ́въ мера́рїныхъ,	А з левитів: Шемаія, син Хашува, син Азрикама, син Хашавії, — із синів Мерариних;
15	15
ваквака́ръ же и҆ а҆ри́съ, и҆ гаре́а и҆ маѳані́а сы́нъ мїха́евъ, сы́на зехрі̀, сы́на а҆са́фова:	і Вакбакар, Хереш, Галал, і Матфанія, син Михи, син Зихрія, син Асафа;
16	16
и҆ а҆вді́а сы́нъ саме́а, сы́на гали́лова, сы́на і҆дїѳꙋ́нѧ, и҆ варахі́а сы́нъ а҆́ссы, сы́на є҆лка́нова, и҆́же ѡ҆бита̀ во дво́рѣхъ нетѡфа́ѳовыхъ.	й Овадія, син Шемаії, син Галала, син Ідифуна, і Берехія, син Аси, син Елкани, що жив у селищах нетофафських.
17	17
Двє́рницы же: селлꙋ́мъ и҆ а҆кꙋ́мъ, и҆ телмѡ́нъ и҆ є҆мма́нъ, и҆ бра́тїѧ и҆́хъ: селлꙋ́мъ кнѧ́зь.	А воротарі: Шаллум, Аккуб, Талмон і Ахиман, і брати їхні; Шаллум був головним.
18	18
И҆ да́же досе́лѣ во вратѣ́хъ ца́рскихъ къ восто́кꙋ: сїѧ̑ врата̀ на ѡ҆полчє́нїѧ сынѡ́въ леѵі́иныхъ.	І донині ці воротарі біля воріт царських, на схід, утримують варту синів Левіїних.
19	19
И҆ селлꙋ́мъ сы́нъ коре́а, сы́на а҆вїаса́фова, сы́на коре́ова: и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ по до́мꙋ ѻ҆те́чествъ и҆́хъ, коре́ане над̾ дѣла́ми слꙋже́нїѧ стрегꙋ́ще стражбы̑ ски́нїи: а҆ ѻ҆тцы̀ и҆́хъ над̾ полко́мъ гдⷭ҇нимъ, стрегꙋ́ще вхо́да.	Шаллум, син Коре, син Евиасафа, син Корея, і брати його з роду його, кореяни, у справі служіння свого, були зі сторожею біля порогів скинії, а батьки їхні охороняли вхід у стан Господній.
20	20
Фїнее́съ же сы́нъ є҆леаза́ровъ бы́сть во́ждь и҆́хъ пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆ сі́и съ ни́мъ.	Финеєс, син Єлеазарів, був раніше начальником над ними, і Господь був з ним.
21	21
Заха́рїа сы́нъ мосолла́мовъ, две́рникъ вра́тъ ски́нїи свидѣ́нїѧ.	Захарія, син Мешелемії, був воротарем біля дверей скинії зібрання.
22	22
Всѝ и҆збра́ннїи двє́рницы над̾ враты̀ двѣ́сти двана́десѧть, сі́и въ се́лѣхъ свои́хъ сочте́ни: си́хъ поста́ви даві́дъ и҆ самꙋи́лъ прови́децъ въ вѣ́рѣ и҆́хъ.	Усіх їх, обраних у воротарі до порогів, було двісті дванадцять. Вони внесені в список за селищами своїми. Їх поставив Давид і Самуїл прозорливець за вірність їх.
23	23
И҆ сі́и и҆ сы́нове и҆́хъ (бы́ша) при вратѣ́хъ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ и҆ въ домꙋ̀ ски́нїи стрещѝ почере́днѡ.	І вони і сини їхні були на варті біля воріт дому Господнього, при домі скинії.
24	24
По четы́ремъ вѣ́трѡмъ бы́ша двє́ри къ восто́кꙋ, къ за́падꙋ, къ сѣ́верꙋ, къ ю҆́гꙋ.	На чотирьох боках знаходилися воротарі: на східному, західному, північному і південному.
25	25
Бра́тїѧ же и҆́хъ, и҆̀же живѧ́хꙋ въ се́лѣхъ свои́хъ, прихожда́хꙋ по седмѝ дне́хъ ѿ вре́мене да́же до вре́мене (на премѣ́нꙋ тѣ̑мъ):	Брати ж їхні жили в селищах своїх, приходячи до них час від часу на сім днів.
26	26
поне́же четы́ремъ две́рникѡмъ си̑льнымъ ввѣ́рени бы́ша двє́ри: и҆ леѵі́ти бы́ша над̾ храни̑лищи, и҆ над̾ сокрѡ́вищи до́мꙋ бж҃їѧ ѡ҆полча́хꙋсѧ,	Ці чотири начальники воротарів, левити, були в довірі; вони ж були приставлені до осель і до скарбів дому Божого.
27	27
и҆ ѡ҆́крестъ до́мꙋ бж҃їѧ живѧ́хꙋ: ꙗ҆́кѡ на ни́хъ бѣ̀ стражба̀ и҆́хъ: и҆ сі́и над̾ ключа́ми, є҆́же оу҆́трѡ оу҆́трѡ ѿверза́ти двє́ри свѧти́лища.	Навколо дому Божого вони і ніч проводили, тому що на них лежала охорона, і вони повинні були щоранку відмикати двері.
28	28
Ѿ тѣ́хъ же (бѧ́хꙋ) над̾ сосꙋ̑ды слꙋже́нїѧ, по числꙋ́ бо вноша́хꙋ сосꙋ́ды и҆ по числꙋ̀ и҆зноша́хꙋ ѧ҆̀.	Одні з них були приставлені до службових сосудів, так що за рахунком приймали їх і за рахунком видавали.
29	29
Ѿ тѣ́хъ же поста́влени над̾ сосꙋ̑ды и҆ над̾ всѣ́ми сосꙋ́ды ст҃ы́ми, и҆ над̾ мꙋко́ю пшени́чною и҆ вїно́мъ и҆ є҆ле́емъ, и҆ ѳѷмїа́момъ и҆ а҆рѡма̑ты.	Іншим з них було доручено інше начиння й усі священні потреби: борошно краще, і вино, і єлей, і ладан, і пахощі.
30	30
Ѿ сынѡ́въ же свѧще́нническихъ бѣ́ша мѷрова́рцы, мѵ́ро содѣ́ловахꙋ и҆з̾ а҆рѡма̑тъ.	А із синів священичих деякі готували миро з речовин запашних.
31	31
И҆ маттаѳі́а ѿ леѵі̑тъ, се́й пе́рвенецъ селлꙋ́мꙋ коре́анинꙋ, є҆мꙋ́же ввѣ́рєна дѣла̀ же́ртвы сковра́дныѧ вели́кагѡ жерца̀:	Маттафії з левитів, — він первісток Селлума кореянина, — довірено було те, що готується на сковородах.
32	32
и҆ ване́а кааѳі́тѧнинъ ѿ бра́тїй и҆́хъ над̾ хлѣ̑бы предложе́нїѧ, є҆́же оу҆готовлѧ́ти въ сꙋббѡ̑ты и҆ сꙋббѡ̑ты.	Деяким із братів їхніх, із синів Каафових, було доручено заготівлю хлібів предкладення, щоб приносити їх щосуботи.
33	33
И҆ сі́и ѱалмопѣ́вцы кнѧ̑зи ѻ҆те́чествъ леѵі́тскихъ, ѡ҆предѣле́ни почере́днѡ во хра́минахъ, повседне́внѡ, ꙗ҆́кѡ да де́нь и҆ но́щь своѐ слꙋже́нїе ѿслꙋ́живаютъ.	Співці ж, головні в поколіннях левитських, у кімнатах храму були вільні від занять, тому що день і ніч вони зобов’язані були займатися мистецтвом своїм.
34	34
Сі́и кнѧ̑зи ѻ҆те́чествъ леѵі́тскихъ по племенє́мъ свои̑мъ, нача̑лницы сі́и пребыва́хꙋ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.	Це глави поколінь левитських, у родах своїх головні. Вони жили в Єрусалимі.
35	35
Въ гаваѡ́нѣ же живѧ́ше ѻ҆те́цъ гаваѡ́нь і҆еи́ль: и҆ и҆́мѧ женѣ̀ є҆гѡ̀ мааха̀:	У Гаваоні жили: батько гаваонитян Ієїл, — ім’я дружини його Мааха,
36	36
и҆ сы́нъ пе́рвенецъ є҆гѡ̀ а҆вдѡ́нъ, и҆ сꙋ́ръ и҆ кі́съ, и҆ ва́ель и҆ ни́ръ, и҆ нада́въ	і син його первісток Авдон, за ним Цур, Кис, Ваал, Нер, Надав,
37	37
и҆ гедѡ́ръ, и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ а҆їꙋ́нъ и҆ зехрі́а и҆ макелѡ́ѳъ.	Гедор, Ахио, Захарія і Миклоф.
38	38
Макелѡ́ѳъ же родѝ самꙋ̀: и҆ сі́и всели́шасѧ посредѣ̀ бра́тїй свои́хъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ съ бра́тїѧми свои́ми.	Миклоф породив Шимеама. І вони жили поряд з братами своїми в Єрусалимі разом з братами своїми.
39	39
Ни́ръ же родѝ кі́са, и҆ кі́съ родѝ саꙋ́ла, и҆ саꙋ́лъ родѝ і҆ѡнаѳа́на и҆ мелхїсꙋ́а, и҆ а҆мїнада́ва и҆ і҆есваа́ла.	Нер породив Киса, Кис породив Саула, Саул породив Іонафана, Мелхисуя, Авинадава й Ешбаала.
40	40
Сы́нъ же і҆ѡнаѳа́нь мемфїваа́лъ: и҆ мемфїваа́лъ родѝ мі́хꙋ.	Син Іонафана Мериббаал; Мериббаал породив Миху.
41	41
Сы́нове же мі́хи: фїло́ѳъ и҆ мелхїи́лъ, и҆ ѳараа̀ и҆ хаа́зъ.	Сини Михи: Пифон, Мелех, Фарей [і Ахаз].
42	42
Хаа́зъ же родѝ і҆а́дꙋ, і҆а́да же родѝ а҆ле́ѳа и҆ а҆смѡ́ѳа и҆ замврі́а: замврі́й же родѝ ме́сꙋ,	Ахаз породив Іаеру; Іаера породив Алемефа, Азмавефа і Замврія; Замврій породив Моцу;
43	43
ме́са же родѝ ваа́нꙋ: рафе́а сы́нъ є҆гѡ̀, є҆ла́са сы́нъ є҆гѡ̀, а҆саи́лъ сы́нъ є҆гѡ̀.	Моца породив Бинею: Рефаія, син його; Елеаса, син його; Ацел, син його.
44	44
А҆саи́лꙋ же (бы́ша) ше́сть сынѡ́въ, и҆ сїѧ̑ и҆мена̀ и҆́хъ: є҆зрїка́мъ пе́рвенецъ є҆гѡ̀, и҆ і҆сма́илъ и҆ а҆за́рїа, и҆ а҆вді́а и҆ а҆на́нъ и҆ а҆́са: сі́и сы́нове а҆саи́лѡвы.	У Ацела шість синів, і ось імена їхні: Азрикам, Бохру, Ісмаїл, Шеарія, Овадія і Ханан. Це сини Ацела.
Глава́ і҃	Глава 10

1	1
Фѷлїсті́ми же воева́ша проти́вꙋ і҆и҃лѧ, и҆ бѣжа́ша мꙋ́жїе і҆и҃лєвы ѿ лица̀ и҆ноплеме́нническа и҆ падо́ша ра́нени на горѣ̀ гелвꙋѝ.	Филистимляни воювали з Ізраїлем, і побігли ізраїльтяни від филистимлян, і падали уражені на горі Гелвуї.
2	2
И҆ погна́ша и҆ноплемє́нницы в̾слѣ́дъ саꙋ́ла и҆ в̾слѣ́дъ сынѡ́въ є҆гѡ̀: и҆ оу҆би́ша и҆ноплемє́нницы і҆ѡнаѳа́на и҆ а҆мїнада́ва и҆ мелхїсꙋ́а, сынѡ́въ саꙋ́ловыхъ.	І погналися филистимляни за Саулом і синами його, й убили филистимляни Іонафана й Авинадава і Мелхисуя, синів Саулових.
3	3
И҆ ѡ҆тѧгчи́сѧ бра́нь на саꙋ́ла, и҆ ѡ҆брѣто́ша є҆го̀ стрѣлцы̀ въ лꙋ́кахъ и҆ въ трꙋдѣ́хъ, и҆ и҆знемо́же ѿ стрѣ́лъ.	Битва проти Саула посилилася, і стрільці кинулися на нього, так що він зранений був стрільцями.
4	4
И҆ речѐ саꙋ́лъ къ носѧ́щемꙋ ѻ҆рꙋ́жїе є҆гѡ̀: и҆звлецы̀ ме́чь тво́й и҆ прободѝ мѧ̀ и҆́мъ, да не когда̀ прїи́дꙋтъ неѡбрѣ́заннїи сі́и и҆ порꙋга́ютсѧ мнѣ̀. И҆ не восхотѣ̀ носѧ́й ѻ҆рꙋ́жїе є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ оу҆боѧ́сѧ ѕѣлѡ̀. И҆ взѧ̀ саꙋ́лъ ме́чь и҆ нападѐ на́нь.	І сказав Саул зброєносцеві своєму: вийми меч твій і заколи мене ним, щоб не прийшли ці необрізані і не наглумилися з мене. Але зброєносець не наважився, тому що дуже злякався. Тоді Саул узяв меч і упав на нього.
5	5
И҆ ви́дѣ носѧ́й ѻ҆рꙋ́жїе є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ оу҆́мре саꙋ́лъ, и҆ нападѐ и҆ ѻ҆́нъ на ме́чь сво́й и҆ оу҆́мре.	Зброєносець його, побачивши, що Саул помер, і сам упав на меч і помер.
6	6
И҆ оу҆́мре саꙋ́лъ и҆ трѝ сы̑на є҆гѡ̀ въ де́нь ѡ҆́нъ: и҆ ве́сь до́мъ є҆гѡ̀ кꙋ́пнѡ оу҆́мре.	І вмер Саул, і три сини його, і весь дім його разом з ним помер.
7	7
И҆ ви́дѣша всѝ мꙋ́жїе і҆и҃лєвы, и҆̀же во ю҆до́ли, ꙗ҆́кѡ побѣжа̀ і҆и҃ль, и҆ ꙗ҆́кѡ оу҆́мре саꙋ́лъ и҆ сы́нове є҆гѡ̀, и҆ ѡ҆ста́виша гра́ды своѧ̑ и҆ побѣго́ша: и҆ прїидо́ша и҆ноплемє́нницы и҆ всели́шасѧ въ ни́хъ.	Коли побачили ізраїльтяни, які були в долині, що усі біжать і що Саул і сини його померли, то залишили міста свої і розбіглися; а филистимляни прийшли й оселилися в них.
8	8
И҆ бы́сть заꙋ́тра, и҆ прїидо́ша и҆ноплемє́нницы совлача́ти па́дшихъ коры̑сти, и҆ ѡ҆брѣто́ша саꙋ́ла и҆ сынѡ́въ є҆гѡ̀ па́дшихъ на горѣ̀ гелвꙋѝ:	На другий день прийшли филистимляни оббирати вбитих, і знайшли Саула і синів його, які впали на горі Гелвуйській,
9	9
и҆ ѡ҆бнажи́ша є҆го̀, и҆ взѧ́ша главꙋ̀ є҆гѡ̀ и҆ ѻ҆рꙋ́жїе є҆гѡ̀, и҆ посла́ша въ зе́млю и҆ноплеме́нничꙋ, да ѡ҆бно́ситсѧ (и҆ пока́жетсѧ) і҆́дѡлѡмъ и҆́хъ и҆ лю́демъ:	і роздягли його, і зняли з нього голову його і зброю його, і послали по землі Филистимській, щоб сповістити про це перед ідолами їхніми і перед народом.
10	10
ѻ҆рꙋ̑жїѧ же и҆́хъ положи́ша въ ка́пищи бо́га своегѡ̀: и҆ главꙋ̀ є҆гѡ̀ поткнꙋ́ша въ ка́пищи дагѡ́новѣ.	І поклали зброю його в капищі богів своїх, і голову його встромили в домі Дагона.
11	11
И҆ оу҆слы́шаша всѝ живꙋ́щїи во і҆аві́сѣ галаа́дстѣмъ всѧ̑, ꙗ҆̀же фѷлїсті́ми сотвори́ша саꙋ́лꙋ и҆ сынѡ́мъ є҆гѡ̀ и҆ і҆и҃лю:	І почув весь Іавис галаадський усе, що зробили филистимляни із Саулом.
12	12
и҆ воста́ша ѿ галаа́да всѝ мꙋ́жїе крѣ́пцыи, и҆ прїидо́ша и҆ взѧ́ша трꙋ́пъ саꙋ́ловъ и҆ трꙋ́пъ сынѡ́въ є҆гѡ̀, и҆ принесо́ша и҆̀хъ во і҆аві́съ, и҆ погребо́ша кѡ́сти и҆́хъ под̾ дꙋ́бомъ во і҆аві́сѣ: и҆ пости́шасѧ се́дмь дні́й.	І піднялися всі люди сильні, взяли тіло Саулове і тіла синів його, і принесли їх в Іавис, і поховали кістки їхні під дубом в Іависі, і постилися сім днів.
13	13
И҆ оу҆́мре саꙋ́лъ за беззакѡ́нїѧ своѧ̑, и҆́миже беззако́ннова гдⷭ҇еви по словесѝ гдⷭ҇ню, поне́же не сохранѝ, ꙗ҆́кѡ вопросѝ саꙋ́лъ волше́бницы є҆́же вопроси́ти, и҆ ѿвѣща̀ є҆мꙋ̀ самꙋи́лъ прⷪ҇ро́къ.	Так помер Саул за своє беззаконня, яке він учинив перед Господом, за те, що не дотримався слова Господнього і звернувся до чарівниці з запитанням,
14	14
И҆ не взыска̀ гдⷭ҇а саꙋ́лъ: сегѡ̀ ра́ди оу҆бѝ є҆го̀ и҆ возвратѝ ца́рство є҆гѡ̀ даві́дꙋ сы́нꙋ і҆ессе́евꙋ.	а не звертався до Господа. За те Він і умертвив його, і передав царство Давиду, синові Ієссеєвому.
Глава́ а҃і	Глава 11

1	1
И҆ собра́сѧ ве́сь і҆и҃ль къ даві́дꙋ въ хеврѡ́нъ, глаго́люще: сѐ, кѡ́сти твоѧ̑ и҆ пло́ть твоѧ̀ мы̀:	І зібралися всі ізраїльтяни до Давида в Хеврон і сказали: ось, ми кость твоя і плоть твоя;
2	2
вчера̀ же и҆ тре́тїѧгѡ днѐ, є҆гда̀ є҆щѐ ца́рствоваше саꙋ́лъ, ты̀ бы́лъ є҆сѝ и҆зводѧ́й и҆ вводѧ́й і҆и҃лѧ, и҆ тебѣ̀ речѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й: ты̀ оу҆пасе́ши лю́ди моѧ̑ і҆и҃лѧ, и҆ ты̀ бꙋ́деши кнѧ́зь над̾ людьмѝ мои́ми і҆и҃лемъ.	і вчора, і третього дня, коли ще Саул був царем, ти виводив і вводив Ізраїля, і Господь Бог твій сказав тобі: «ти будеш пасти народ Мій, Ізраїля, і ти будеш вождем народу Мого, Ізраїля».
3	3
И҆ прїидо́ша всѝ старѣ̑йшины і҆и҃лєвы ко царю̀ въ хеврѡ́нъ: и҆ оу҆твердѝ даві́дъ съ ни́ми завѣ́тъ въ хеврѡ́нѣ пред̾ гдⷭ҇емъ: и҆ пома́заша даві́да въ царѧ̀ над̾ і҆и҃лемъ по словесѝ гдⷭ҇ню, (є҆́же гл҃а) рꙋко́ю самꙋи́ловою.	І прийшли усі старійшини Ізраїлеві до царя в Хеврон, і уклав з ними Давид завіт у Хевроні перед лицем Господнім; і вони помазали Давида на царя над Ізраїлем, за словом Господнім, через Самуїла.
4	4
И҆ и҆́де ца́рь даві́дъ и҆ ве́сь і҆и҃ль во і҆ерⷭ҇ли́мъ, се́й є҆́сть і҆евꙋ́съ, и҆дѣ́же бѧ́хꙋ і҆евꙋсе́є жи́телїе землѝ.	І пішов Давид і весь Ізраїль до Єрусалима, тобто до Ієвуса. А там були ієвусеї, жителі тієї землі.
5	5
Реко́ша же даві́дꙋ, и҆̀же ѡ҆бита́ша въ і҆евꙋ́сѣ: не вни́деши сѣ́мѡ. И҆ взѧ̀ даві́дъ крѣ́пость сїѡ́ню, ꙗ҆́же є҆́сть гра́дъ даві́довъ.	І сказали жителі Ієвуса Давиду: не ввійдеш сюди. Але Давид узяв фортецю Сион; це місто Давидове.
6	6
Рече́ же даві́дъ: всѧ́къ и҆́же оу҆бїе́тъ і҆евꙋсе́а въ пе́рвыхъ, бꙋ́детъ кнѧ́зь и҆ воево́да. И҆ взы́де на́нь пре́жде і҆ѡа́въ сы́нъ сарꙋі́евъ и҆ бы́сть кнѧ́земъ.	І сказав Давид: хто раніше за усіх вразить ієвусеїв, той буде главою і воєначальником. І зійшов раніше за всіх Іоав, син Саруї, і став главою.
7	7
И҆ сѣ́де даві́дъ во ѡ҆бдержа́нїи: сегѡ̀ ра́ди и҆менова̀ є҆̀ гра́дъ даві́довъ.	Давид жив у тій фортеці, тому і називали її містом Давидовим.
8	8
И҆ созда̀ гра́дъ ѡ҆́крестъ ѿ ма́ала да́же да ѡ҆крꙋже́нїѧ: і҆ѡа́въ же про́чее гра́да состро́и: и҆ воева̀ и҆ взѧ̀ гра́дъ.	І він оббудував місто навкруги, починаючи від Милло, всю околицю, а Іоав відновив інші частини міста.
9	9
Преспѣва́ше же даві́дъ и҆ды́й и҆ расты́й, и҆ гдⷭ҇ь вседержи́тель бѣ̀ съ ни́мъ.	І процвітав Давид, і піднімався більше і більше, і Господь Саваоф був з ним.
10	10
Сі́и же кнѧ̑зи си́льныхъ даві́довыхъ, и҆̀же помога́хꙋ є҆мꙋ̀ въ ца́рствѣ є҆гѡ̀ со всѣ́мъ і҆и҃лемъ, да ца́рь бꙋ́детъ по словесѝ гдⷭ҇ню, над̾ і҆и҃лемъ,	Ось головні із сильних у Давида, які спільно подвизалися з ним у царстві його, разом з усім Ізраїлем, щоб поставити його царем, за словом Господнім, над Ізраїлем,
11	11
и҆ сїѐ число̀ крѣ́пкихъ даві́довыхъ: і҆есваа́лъ сы́нъ а҆хама́нь, пе́рвый междꙋ̀ три́десѧтми: то́й и҆звлечѐ ме́чь сво́й є҆ди́ножды на три́ста ꙗ҆́звеныхъ во є҆ди́но вре́мѧ.	і ось число хоробрих, які були у Давида: Ієсваал, син Ахамані, головний з тридцяти. Він підняв спис свій на триста чоловік і вразив їх за один раз.
12	12
И҆ по не́мъ є҆леаза́ръ, сы́нъ дѡде́а а҆хѡхі́и: се́й бѣ̀ междꙋ̀ тре́ми си́льными:	Після нього Єлеазар, син Додо ахохиянина, з трьох хоробрих:
13	13
се́й бѣ̀ съ даві́домъ въ фасодомі́нѣ, и҆дѣ́же и҆ноплемє́нницы со́брани бы́ша на бра́нь, и҆ бѣ̀ ча́сть ни́вы полна̀ ꙗ҆чме́нѧ, и҆ лю́дїе побѣго́ша ѿ лица̀ и҆ноплеме́ннича:	він був з Давидом у Фасдамимі, куди филистимляни зібралися на війну. Там частина поля була засіяна ячменем, і народ побіг від филистимлян;
14	14
и҆ ста̀ посредѣ̀ ча́сти и҆ защитѝ ю҆̀, и҆ и҆збѝ и҆ноплеме́нники, и҆ сотворѝ гдⷭ҇ь спⷭ҇нїе ве́лїе (лю́демъ свои̑мъ).	але вони стали серед поля, зберегли його й уразили филистимлян. І дарував Господь спасіння велике!
15	15
Снидо́ша же ті́и трїѐ ѿ три́десѧти кнѧзе́й на ка́мень ко даві́дꙋ въ пеще́рꙋ ѻ҆долла́млю, а҆ по́лкъ и҆ноплеме́нничь стоѧ́ше во ю҆до́ли гїга́нтѡвъ.	Троє цих головних з тридцяти вождів зійшли на скелю до Давида, у печеру Одоллам, коли стан филистимлян був розташований у долині рефаїмів.
16	16
Даві́дъ же бѣ̀ тогда̀ въ крѣ́пости, по́лкъ же и҆ноплеме́нничь бѣ̀ тогда̀ въ виѳлее́мѣ.	Давид тоді був в укріпленому місці, а охоронне військо филистимлян було тоді у Вифлеємі.
17	17
И҆ возжада̀ даві́дъ и҆ речѐ: кто̀ напои́тъ мѧ̀ водо́ю ѿ кла́дѧзѧ виѳлее́мска, и҆́же є҆́сть во вратѣ́хъ;	І дуже захотілося пити Давиду, і він сказав: хто напоїть мене водою з колодязя вифлеємського, що біля воріт?
18	18
И҆ трїѐ ті́и проторго́шасѧ сквозѣ̀ по́лкъ и҆ноплеме́нничь и҆ почерпо́ша во́дꙋ и҆з̾ кла́дѧзѧ, и҆́же въ виѳлее́мѣ, и҆́же бѣ̀ во вратѣ́хъ, и҆ взѧ́ша и҆ принесо́ша къ даві́дꙋ, да пїе́тъ. И҆ не восхотѣ̀ даві́дъ пи́ти є҆ѧ̀ и҆ возлїѧ̀ ю҆̀ гдⷭ҇еви	Тоді ці троє пробилися крізь стан филистимський і почерпнули води з колодязя вифлеємського, що біля воріт, і взяли, і принесли Давиду. Але Давид не захотів пити її і вилив її у славу Господа,
19	19
и҆ речѐ: млⷭ҇тивъ мѝ бг҃ъ, є҆́же сотвори́ти глаго́лъ се́й: а҆́ще кро́вь мꙋже́й си́хъ и҆спїю̀ въ дꙋша́хъ и҆́хъ, поне́же дꙋша́ми свои́ми принесо́ша. И҆ не восхотѣ̀ пи́ти є҆ѧ̀. Сїѐ сотвори́ша трїѐ си́льнїи.	і сказав: збережи мене Господь, щоб я зробив це! Чи стану я пити кров мужів цих, які покладали душі свої! Бо з небезпекою для власного життя вони принесли воду. І не захотів пити її. Ось що зробили троє цих хоробрих.
20	20
И҆ а҆ве́сса бра́тъ і҆ѡа́вль, то́й бѣ̀ пе́рвый въ трїе́хъ: се́й и҆звлечѐ ме́чь сво́й проти́вꙋ трїе́хъ сѡ́тъ мꙋже́й во є҆ди́нъ ча́съ и҆ оу҆бѝ и҆̀хъ, и҆ то́й бѣ̀ посредѣ̀ трїе́хъ и҆мени́тъ:	І Авесса, брат Іоава, був головним із трьох: він убив списом своїм триста чоловік, і був у славі у тих трьох.
21	21
ѿ трїе́хъ междꙋ̀ двѣма̀ пресла́вный, и҆ бѣ̀ и҆̀мъ нача́лникъ, ѻ҆ба́че ко трїе́мъ пє́рвымъ не дости́же.	Із трьох він був найзнатнішим і був начальником; але з тими трьома не рівнявся.
22	22
И҆ ване́а сы́нъ і҆ѡда́евъ, сы́нъ мꙋ́жа крѣ́пкагѡ, мнѡ́га дѣла̀ є҆гѡ̀, ѿ кавасли́ла: то́й оу҆бѝ двои́хъ а҆рїи́лѡвъ мѡа́вскихъ, и҆ то́й сни́де и҆ оу҆бѝ льва̀ оу҆ кла́дѧзѧ во вре́мѧ снѣ́га:	Ванея, син Іодая, мужа хороброго, великий за ділами, з Кавцеїла: він вразив двох Ариїлів моавитських; він же зійшов і убив лева у рові, в сніжний час;
23	23
и҆ то́й оу҆бѝ мꙋ́жа є҆гѵ́птѧнина, є҆мꙋ́же во́зрастъ бѣ̀ пѧ́ть лакѡ́тъ, и҆ въ рꙋцѣ̀ є҆гѵ́птѧнина копїѐ ꙗ҆́кѡ врати́ло ткꙋ́щихъ: и҆ сни́де къ немꙋ̀ ване́а съ жезло́мъ, и҆ восхи́ти копїѐ и҆з̾ рꙋкѝ є҆гѵ́птѧнина и҆ оу҆бѝ є҆го̀ копїе́мъ є҆гѡ̀:	він же убив єгиптянина, людину на зріст у п’ять ліктів: у руці єгиптянина був спис, як навій у ткачів, а він підійшов до нього з палкою і, вирвавши спис з руки єгиптянина, убив його його ж списом:
24	24
сїѧ̑ сотворѝ ване́а сы́нъ і҆ѡда́евъ, и҆ бѣ̀ и҆мени́тъ посредѣ̀ трїе́хъ си́льныхъ:	ось що зробив Ванея, син Іодая. І він був у славі у тих трьох хоробрих;
25	25
над̾ три́десѧтїю бѣ̀ сла́венъ се́й, а҆ ко трїе́мъ не дости́же: и҆ поста́ви є҆го̀ даві́дъ над̾ ѻ҆те́чествомъ свои́мъ.	він був знатнішим тридцяти, але з трьома не рівнявся, і Давид поставив його найближчим виконавцем своїх наказів.
26	26
И҆ си́льнїи си́лъ: а҆саи́лъ, бра́тъ і҆ѡа́вль, є҆леана́нъ, сы́нъ дѡдѡ́евъ ѿ виѳлее́ма,	А головні з воїнів: Асаїл, брат Іоава; Елханан, син Додо, з Вифлеєма;
27	27
саммѡ́ѳъ а҆дди́тѧнинъ, хелкі́й а҆фело́нїнъ,	Шамма гародитянин; Херец пелонитянин;
28	28
ѻ҆ре́й сы́нъ ѿ кі́са ѳекꙋ́йскїй, а҆вїезе́ръ а҆наѳѡ́ѳскїй,	Іра, син Ікеша, фекоїтянин; Евиезер анафофянин;
29	29
совоха́й а҆сѡѳі́йскїй, и҆лі́й а҆хо́йскїй,	Сивхай хушатянин; Ілай ахохиянин;
30	30
воора́й сы́нъ нетѡфаѳі́евъ, є҆лла́ѳъ сы́нъ ваїна́ка нетѡфаѳі́йскагѡ,	Магарай нетофафянин; Хелед, син Ваани, нетофафянин;
31	31
и҆ѳа́й сы́нъ риве́инъ ѿ хо́лма венїамі́нѧ, ване́а сы́нъ фараѳѡ́нїевъ,	Іттай, син Рибая, з Гиви Веніамінової; Ванея пирафонянин;
32	32
оу҆рі́й ѿ неа́ли, галсавїи́лъ а҆равеѳі́йскїй,	Хурай з Наголе-Гааша; Авиел з Арави;
33	33
а҆змѡ́ѳъ варсамі́йскїй, є҆лїа́ва саламі́йскїй,	Азмавеф бахарумиянин; Елияхба шаалбонянин.
34	34
і҆ра́съ гоині́йскїй, і҆ѡнаѳа́нъ сы́нъ сагѝ а҆рарі́йскїй,	Сини Гашема гизонитянина: Іонафан, син Шаге, гараритянин;
35	35
а҆хїа́мъ сы́нъ саха́ра а҆рарі́йскагѡ, зифаа́лъ сы́нъ ѡ҆́ринъ,	Ахиам, син Сахара, гараритянин; Елифал, син Ури;
36	36
а҆фе́ръ мехꙋраѳі́нскїй, а҆хі́а фелоні́йскїй,	Хефер з Махери; Ахия пелонитянин;
37	37
а҆сара́й мармели́нскїй, ноора́й сы́нъ а҆вді́евъ,	Хецрой кармилитянин; Наарай, син Езбая;
38	38
і҆ѡи́ль бра́тъ наѳа́новъ, мава́ръ сы́нъ тараі́евъ,	Іоїль, брат Нафана; Мивхар, син Гагрія;
39	39
селли́къ а҆ммѡні́инъ, нааре́й вирѡ́ѳїнъ, и҆́же носи́лъ ѻ҆рꙋ́жїе і҆ѡа́ва сы́на сарꙋі́ева,	Целек аммонитянин; Нахарай берофянин, зброєносець Іоава, сина Саруї;
40	40
і҆ра̀ і҆еѳе́рїинъ, гари́въ ѳе́рїинъ,	Іра іфриянин; Гареб іфриянин;
41	41
оу҆рі́а хетѳе́йскїй, ваза́ѳъ сы́нъ ѡ҆олі́евъ,	Урія хеттеянин; Завад, син Ахлая;
42	42
а҆дїна̀ сы́нъ са́ха, рꙋви́ма кнѧ́зь, и҆ оу҆ негѡ̀ три́десѧть,	Адина, син Шизи, рувимлянин, глава рувимлян, і в нього було тридцять;
43	43
а҆на́нъ сы́нъ маа́хинъ, и҆ і҆ѡсафа́тъ ѳаѳаи́нъ,	Ханан, син Маахи; Іосафат мифниянин;
44	44
ѻ҆зі́а а҆старѡ́ѳїнъ, самма̀ и҆ і҆еи́лъ сы́нове хѡѳа́на а҆рарі́ина,	Уззія аштерофянин; Шама та Іеїел, сини Хофама ароерянина;
45	45
і҆едїи́лъ сы́нъ сааме́рїнъ, и҆ і҆ѡза́е бра́тъ є҆гѡ̀ ѳѡса́їнъ,	Ієдиаел, син Шимрія, та Іоха, брат його, фициянин;
46	46
і҆елїи́лъ маѡі́нъ, и҆ а҆рі́ва, и҆ ѡ҆со́їа сы́нъ є҆гѡ̀, є҆наа́мъ, и҆ і҆еѳема̀ мѡаві́тскїй,	Елиел з Махавима, та Ієривай і Іошавія, сини Елнаама, й Іфма моавитянин;
47	47
є҆лїи́лъ, и҆ ѡ҆ви́дъ, и҆ і҆есїи́лъ месѡві́евъ.	Елиел, Овед та Іасиел з Мецоваї.
Глава́ в҃і	Глава 12

1	1
И҆ сі́и прїидо́ша ко даві́дꙋ въ сїкела́гъ, є҆гда̀ є҆щѐ ѡ҆бдержи́мь бѧ́ше ѿ лица̀ саꙋ́ла сы́на кі́сова: и҆ сі́и ѿ си́льныхъ помога́юще во бра́ни,	І ці також прийшли до Давида в Секелаг, коли він ще ховався від Саула, сина Кисового, і були серед хоробрих, які допомагали в битві.
2	2
напрѧза́юще лꙋ́къ десны́ми и҆ шꙋ́ими рꙋка́ми, и҆ пра́щницы ка́менемъ и҆ стрѣла́ми, ѿ бра́тїй саꙋ́ловыхъ ѿ (колѣ́на) венїамі́на:	Озброєні луком, вони правою і лівою рукою кидали камені, і стріляли стрілами з лука, — з братів Саула, від Веніаміна;
3	3
кнѧ́зь а҆хїе́зеръ, и҆ і҆ѡа́съ сы́нъ сама́а гаваѳі́та, и҆ і҆езїи́лъ, и҆ фали́ѳъ, сы́нове замо́ѳѡвы, и҆ варахі́а, и҆ і҆иꙋ́а а҆наѳѡѳі́тинъ,	головний Ахиєзер, за ним Іоас, сини Шемаї, з Гиви; Ієзиел і Фелет, сини Азмавефа; Бераха та Ієгу з Анафофа;
4	4
и҆ самаі́а гаваѡні́тинъ, си́льный посредѣ̀ три́десѧтихъ и҆ над̾ три́десѧтїю, и҆ і҆еремі́а, и҆ і҆езекі́иль, и҆ і҆ѡанна́нъ, и҆ і҆ѡзава́ѳъ гадараѳі́тинъ,	Ішмаія гаваонитянин, хоробрий з тридцяти і начальник над тридцятьма; Єремія, Іахазиїл, Іоханан та Іозавад з Гедери.
5	5
є҆лїѡзі́й, и҆ і҆ерїмꙋ́ѳъ, и҆ ваалі́а, и҆ самарі́а, и҆ сафаті́а а҆рꙋ́фїнъ,	Елузай, Ієримоф, Веалія, Шемарія, Сафатія харифиянин;
6	6
є҆лка́на, и҆ і҆есі́а, и҆ і҆елїи́лъ, и҆ і҆езаа́ръ, и҆ і҆есваа́мъ, корі́тѧне,	Елкана, Ішшияху, Азариїл, Іоезер та Іошавам, кореяни;
7	7
и҆ і҆ѡила̀, и҆ заваді́а, сы́нове і҆ероа̑мли, и҆ и҆̀же ѿ гедѡ́ра.	й Іоела і Зевадія, сини Ієрохама, з Гедора.
8	8
И҆ ѿ гадді̀ прибѣго́ша къ даві́дꙋ, (є҆гда̀ таѧ́шесѧ) въ пꙋсты́ни, мꙋ́жїе крѣ́пцы и҆ бойцы̀ наро́чити, держа́щїи щиты̀ и҆ ко́пїѧ: ли́ца же и҆́хъ ꙗ҆́кѡ ли́ца львѡ́ва, и҆ легцы̀ ꙗ҆́кѡ сє́рны на гора́хъ ско́ростїю:	І з гадитян перейшли до Давида в укріплення, у пустелю, люди мужні, войовничі, озброєні щитом і списом; лиця левові — обличчя їхні, і вони швидкі, як сарни в горах.
9	9
а҆зе́ръ въ пе́рвыхъ, а҆вді́а вторы́й, а҆лїа́дъ тре́тїй,	Головний Езер, другий Овадія, третій Елиав,
10	10
масма́нъ четве́ртый, і҆еремі́а пѧ́тый,	четвертий Мишманна, п’ятий Єремія,
11	11
і҆еѳѳі́а шесты́й, є҆лїи́лъ седмы́й,	шостий Афай, сьомий Елиел,
12	12
і҆ѡана́нъ ѻ҆смы́й, є҆льзаве́ль девѧ́тый,	восьмий Іоханан, дев’ятий Елзавад,
13	13
і҆еремі́а десѧ́тый, махавена́й первыйна́десѧть.	десятий Єремія, одинадцятий Махбанай.
14	14
Сі́и ѿ сынѡ́въ га́довыхъ кнѧ̑зи во́инстїи, є҆ди́нъ над̾ сто́мъ ма́лый, вели́кїй же над̾ ты́сѧщею:	Вони із синів Гадових були главами у війську: менший над сотнею, і більший над тисячею.
15	15
сі́и и҆̀же преидо́ша і҆ѻрда́нъ мцⷭ҇а пе́рвагѡ: и҆ се́й напо́лненъ во всѣ́хъ бре́зѣхъ свои́хъ: и҆ и҆згна́ша всѣ́хъ, и҆̀же живѧ́хꙋ въ ю҆до́лѣхъ ѿ востѡ́къ да́же до за̑падъ.	Вони і перейшли Йордан у перший місяць, коли він виступає з берегів своїх, і розігнали всіх, хто жив у долинах на схід і захід.
16	16
Прїидо́ша же ѿ сынѡ́въ венїамі́нихъ и҆ і҆ꙋ́диныхъ на по́мощь даві́дꙋ.	Прийшли також і з синів Веніамінових та Іудиних в укріплення до Давида.
17	17
И҆ и҆зы́де даві́дъ во срѣ́тенїе и҆̀мъ и҆ речѐ и҆̀мъ: а҆́ще ми́рнѡ прїидо́стѣ ко мнѣ̀, да бꙋ́детъ се́рдце моѐ та́кожде къ ва́мъ: а҆́ще же преда́ти мѧ̀ сꙋпоста́тѡмъ мои̑мъ не во и҆́стинѣ рꙋкѝ, да ви́дитъ бг҃ъ ѻ҆тє́цъ на́шихъ и҆ сꙋ́дитъ.	Давид вийшов назустріч їм і сказав їм: якщо з миром прийшли ви до мене, щоб допомагати мені, то нехай буде в мене з вами одне серце; а якщо для того, щоб підступно зрадити мене ворогам моїм, тоді як немає пороку на руках моїх, то нехай бачить Бог батьків наших і розсудить.
18	18
И҆ ѡ҆блечѐ дх҃ъ а҆масі́ю кнѧ́зѧ над̾ три́десѧтїю, и҆ речѐ: и҆дѝ, даві́да сы́не і҆ессе́евъ, и҆ лю́дїе твоѝ: ми́ръ, ми́ръ тебѣ̀, и҆ ми́ръ помо́щникѡмъ твои̑мъ, ꙗ҆́кѡ тебѣ̀ помога́етъ бг҃ъ тво́й. И҆ воспрїѧ́тъ и҆̀хъ даві́дъ и҆ поста́ви и҆̀хъ кнѧзе́й си́лъ.	І охопив дух Амасая, главу тридцяти, і сказав він: мир тобі, Давиде, і з тобою, сину Ієссеїв; мир тобі, і мир помічникам твоїм; тому що допомагає тобі Бог твій. Тоді прийняв їх Давид і поставив їх на чолі війська.
19	19
И҆ ѿ манассі́и прибѣго́ша къ даві́дꙋ, є҆гда̀ и҆дѧ́хꙋ и҆ноплемє́нницы на саꙋ́ла на бра́нь, и҆ не помо́же и҆̀мъ даві́дъ, ꙗ҆́кѡ совѣ́тъ бы́ти оу҆ воево́дъ и҆ноплеме́нничихъ, глаго́лющихъ: съ глава́ми мꙋже́й си́хъ ѡ҆брати́тсѧ ко господи́нꙋ своемꙋ̀ саꙋ́лꙋ.	І з коліна Манассіїного перейшли деякі до Давида, коли він ішов з филистимлянами на війну проти Саула, але не допомагав їм, тому що проводирі филистимські, порадившись, відіслали його, говорячи: на нашу голову він перейде до господаря свого Саула.
20	20
И҆ є҆гда̀ и҆дѧ́ше даві́дъ въ сїкела́гъ, прибѣго́ша къ немꙋ̀ ѿ манассі́и є҆дна́й и҆ і҆ѡзава́ѳъ, и҆ і҆авни́лъ и҆ мїхаи́лъ и҆ і҆ѡсафа́ѳъ и҆ є҆лїꙋ̀ и҆ салаѳі́й, кнѧ̑зи над̾ ты́сѧщами оу҆ манассі́и:	Коли він повертався в Секелаг, тоді перейшли до нього з манассіян: Аднах, Іозавад, Ієдиаел, Михаїл, Іозавад, Елигу і Цилльфай, тисячоначальники у манассіян.
21	21
сі́и да́ша по́мощь даві́дꙋ на по́лчище геддꙋ́рѡвъ, вси́ бо крѣ́пцы си́лою: и҆ бѣ́ша крѣ́пцы нача̑лницы въ во́инствѣ си́лою.	І вони допомагали Давиду проти полчищ, бо все це були люди хоробрі і були начальниками у війську.
22	22
Занѐ на всѧ́къ де́нь прихожда́хꙋ къ даві́дꙋ на по́мощь є҆мꙋ̀, въ си́лꙋ вели́кꙋ, а҆́ки си́ла бж҃їѧ.	Так з кожним днем приходили до Давида на допомогу до того, що його ополчення стало великим, як ополчення Боже.
23	23
И҆ сїѧ̑ и҆мена̀ кнѧзе́й во́инства, и҆̀же прїидо́ша ко даві́дꙋ въ хеврѡ́нъ, да возвратѧ́тъ ца́рство саꙋ́лово къ немꙋ̀ по словесѝ гдⷭ҇ню:	Ось число головних у війську, що прийшли до Давида у Хеврон, щоб передати йому царство Саулове, за словом Господнім:
24	24
сы́нове і҆ꙋ̑дины носѧ́щїи щиты̀ и҆ ко́пїѧ ше́сть ты́сѧщъ и҆ ѻ҆́смь сѡ́тъ, крѣ́пцы ко ѡ҆полче́нїю:	синів Іудиних, які носять щит і спис, було шість тисяч вісімсот готових до війни;
25	25
ѿ сынѡ́въ сѷмеѡ́нихъ, крѣ́пцы си́лою на ѡ҆полче́нїе се́дмь ты́сѧщъ и҆ сто̀:	із синів Симеонових, людей хоробрих, у війську було сім тисяч сто;
26	26
ѿ сынѡ́въ леѵі́иныхъ четы́ри ты́сѧщы и҆ ше́сть сѡ́тъ:	із синів Левіїних чотири тисячі шістсот;
27	27
и҆ і҆ѡ́дда кнѧ́зь ѿ колѣ́на а҆арѡ́нѧ, и҆ съ ни́мъ трѝ ты́сѧщы и҆ се́дмь сѡ́тъ:	й Іоддай, князь від племені Аарона, і з ним три тисячі сімсот;
28	28
и҆ садѡ́къ, ѻ҆́трокъ крѣ́пкїй си́лою, и҆ до́мꙋ ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀ кнѧ̑зи два́десѧть два̀:	і Садок, мужній юнак, і рід його, двадцять два начальники;
29	29
ѿ сынѡ́въ же венїамі́нихъ бра́тїй саꙋ́ловыхъ трѝ ты́сѧщы, и҆ є҆щѐ бо́лшаѧ ча́сть и҆́хъ наблюда́ше стражбꙋ̀ до́мꙋ саꙋ́лѧ:	із синів Веніамінових, братів Саулових, три тисячі, — але ще багато хто з них тримався дому Саулового;
30	30
и҆ ѿ сынѡ́въ є҆фре́млихъ два́десѧть ты́сѧщъ и҆ ѻ҆́смь сѡ́тъ крѣ́пцы си́лою, мꙋ́жїе и҆мени́тїи по домѡ́мъ ѻ҆те́чествъ и҆́хъ:	із синів Єфремових двадцять тисяч вісімсот людей мужніх, людей вельможних у родах своїх;
31	31
и҆ ѿ полꙋпле́мене манассі́ина ѻ҆смьна́десѧть ты́сѧщъ, и҆ и҆̀же нареко́шасѧ и҆́менемъ, да поста́вѧтъ царе́мъ даві́да:	з половини коліна Манассіїного вісімнадцять тисяч, які викликані поіменно, щоб піти поставити царем Давида;
32	32
ѿ сынѡ́въ і҆ссаха́ровыхъ мꙋ́жїе оу҆че́ни, и҆̀же познава́хꙋ времена̀ разсꙋжде́нїю, что̀ сотвори́ти и҆́мать і҆и҃ль, въ нача̑ла и҆́хъ двѣ́сти, и҆ всѧ̑ бра́тїѧ и҆́хъ съ ни́ми:	із синів Іссахарових прийшли люди розумні, які знали, що́ коли належало робити Ізраїлю, — їх було двісті головних, і всі брати їхні трималися слова їх;
33	33
и҆ ѿ завꙋлѡ́на и҆сходѧ́щїи ко ѡ҆полче́нїю бра́ни, со всѧ́кими ѻ҆рꙋ̑жїи бра́нными, пѧтьдесѧ́тъ ты́сѧщъ, въ по́мощь даві́дꙋ не съ пра́здными рꙋка́ми:	з коліна Завулонового готових до битви, озброєних усякою військовою зброєю, п’ятдесят тисяч, у строю, одностайних;
34	34
и҆ ѿ нефѳалі́ма кнѧзе́й ты́сѧща, и҆ съ ни́ми въ щита́хъ и҆ съ ко́пїѧми три́десѧть и҆ се́дмь ты́сѧщъ:	з коліна Неффалимового тисяча вождів і з ними тридцять сім тисяч із щитами і списами;
35	35
и҆ ѿ сынѡ́въ да́новыхъ ѡ҆полча́ющїисѧ на бра́нь два́десѧть ѻ҆́смь ты́сѧщъ и҆ ше́сть сѡ́тъ:	з коліна Данового готових до війни двадцять вісім тисяч шістсот;
36	36
и҆ ѿ а҆си́ра и҆сходѧ́щїи помощѝ въ бра́ни четы́редесѧть ты́сѧщъ:	від Асира воїнів, готових до битви, сорок тисяч;
37	37
и҆ со ѻ҆́ныѧ страны̀ і҆ѻрда́на ѿ сынѡ́въ рꙋви́мовыхъ и҆ ѿ га́довыхъ и҆ ѿ полꙋпле́мене манассі́ина во все́мъ ѻ҆рꙋ́жїи бра́ннѣмъ сто̀ и҆ два́десѧть ты́сѧщъ.	з-за Йордану, від коліна Рувимового, Гадового і половини коліна Манассіїного, сто двадцять тисяч, з усякою військовою зброєю.
38	38
Всѝ сі́и мꙋ́жїе бра́ннїи оу҆пра́влени ко ѡ҆полче́нїю се́рдцемъ ми́рнымъ: и҆ прїидо́ша въ хеврѡ́нъ, да поста́вѧтъ царѧ̀ даві́да над̾ всѣ́мъ і҆и҃лемъ: и҆ про́чїи ѿ і҆и҃лѧ є҆ди́но се́рдце бѧ́хꙋ, да ца́рь бꙋ́детъ даві́дъ.	Усі ці воїни, у строю, від щирого серця прийшли у Хеврон поставити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й усі інші ізраїльтяни були одностайні, щоб поставити царем Давида.
39	39
Бы́ша же тꙋ̀ съ даві́довъ трѝ дни̑, ꙗ҆дꙋ́ще и҆ пїю́ще, оу҆гото́ваша бо и҆̀мъ бра́тїѧ и҆́хъ.	І пробули там у Давида три дні, їли і пили, тому що брати їхні все приготували для них;
40	40
И҆ и҆̀же бли́з̾ и҆́хъ бѧ́хꙋ да́же до і҆ссаха́ра и҆ завꙋлѡ́на и҆ нефѳалі́ма, приноша́хꙋ и҆̀мъ на ѻ҆слѣ́хъ и҆ велблю́дѣхъ, и҆ мска́хъ и҆ волѣ́хъ пи́щꙋ, мꙋкꙋ̀, перевѧ̑сла смо́квей и҆ гро́здїе сꙋхо́е, вїно̀ и҆ є҆ле́й, и҆ волы̀ и҆ ѻ҆вны̀ во мно́жествѣ, ра́дость бо бы́сть во і҆и҃ли.	та й близькі до них, навіть до коліна Іссахарового, Завулонового і Неффалимового, привозили всю поживу на ослах, і верблюдах, і мулах, і волах: борошно, смокви, й ізюм, і вино, і єлей, і великої і дрібної худоби безліч, оскільки радість була для Ізраїля.
Глава́ г҃і	Глава 13

1	1
И҆ сотворѝ совѣ́тъ даві́дъ (со кнѧ̑зи) и҆ ты̑сѧщники, и҆ сѡ́тники и҆ всѣ́ми нача̑лники,	І радився Давид з тисячоначальниками, сотниками і з усіма вождями,
2	2
и҆ речѐ даві́дъ ко всемꙋ̀ собра́нїю і҆и҃левꙋ: а҆́ще оу҆го́дно ва́мъ, и҆ ѿ гдⷭ҇а бг҃а на́шегѡ благопоспѣши́тсѧ, да по́слемъ къ бра́тїѧмъ на́шымъ ѡ҆ста́вшымсѧ во все́й землѝ і҆и҃левѣ, и҆ съ ни́ми свѧще́нницы и҆ леѵі́ти, во градѣ́хъ ѡ҆бдержа́нїѧ и҆́хъ, да соберꙋ́тсѧ къ на́мъ,	і сказав [Давид] усьому зібранню ізраїльтян: якщо угодно вам, і якщо на те буде воля Господа Бога нашого, пошлемо всюди до інших братів наших, по всій землі Ізраїльській, і разом з ними до священиків і левитів, у міста і селища їхні, щоб вони зібралися до нас;
3	3
и҆ да принесе́мъ кївѡ́тъ бг҃а на́шегѡ къ на́мъ, не взыска́хомъ бо є҆гѡ̀ во дни̑ саꙋ̑ли.	і перенесемо до себе ковчег Бога нашого, тому що у дні Саула ми не зверталися до нього.
4	4
И҆ ѿвѣща̀ всѐ собра́нїе, да та́кѡ бꙋ́детъ, занѐ оу҆го́дно бы́сть сло́во сїѐ всѣ̑мъ лю́демъ.	І сказало все зібрання: «нехай буде так», тому що ця справа всьому народові здавалася справедливою.
5	5
И҆ собра̀ даві́дъ всего̀ і҆и҃лѧ ѿ предѣ̑лъ є҆гѵ́петскихъ да́же до вхо́да и҆ма́ѳова, є҆́же внестѝ кївѡ́тъ бж҃їй ѿ гра́да і҆арі́ма.	Так зібрав Давид усіх ізраїльтян, від Шихора єгипетського до входу в Емаф, щоб перенести ковчег Божий з Кириаф-Іарима.
6	6
И҆ принесѐ є҆го̀ даві́дъ: и҆ ве́сь і҆и҃ль взы́де во гра́дъ даві́довъ, и҆́же бѧ́ше і҆ꙋ́динъ, є҆́же вознестѝ та́мѡ кївѡ́тъ гдⷭ҇а бг҃а сѣдѧ́ща на херꙋві́мѣхъ, и҆дѣ́же при́звано є҆́сть и҆́мѧ є҆гѡ̀:	І пішов Давид і весь Ізраїль у Кириаф-Іарим, що в Юдеї, щоб перенести звідти ковчег Бога, Господа, Який сидить на херувимах, на якому називається ім’я Його.
7	7
и҆ поста́ви кївѡ́тъ бж҃їй на колесни́цꙋ но́вꙋ и҆з̾ до́мꙋ а҆мїнада́влѧ: ѻ҆́за же и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ ведѧ́хꙋ колесни́цꙋ:	І повезли ковчег Божий на новій колісниці з дому Авинадава; й Оза й Ахия вели колісницю.
8	8
даві́дъ же и҆ ве́сь і҆и҃ль и҆гра́хꙋ пред̾ бг҃омъ все́ю си́лою и҆ въ пѣ́снѣхъ и҆ въ гꙋ́слехъ, и҆ ѱалти́ри и҆ тѷмпа́нѣхъ, и҆ кѷмва́лѣхъ и҆ въ трꙋба́хъ:	Давид же і всі ізраїльтяни грали перед Богом з усієї сили, зі співом, на цитрах і псалтирях, і тимпанах, і кимвалах і трубах.
9	9
и҆ прїидо́ша ко гꙋмнꙋ̀ хїдѡ́ню: и҆ прострѐ ѻ҆́за рꙋ́кꙋ свою̀, да поддержи́тъ кївѡ́тъ, ю҆не́цъ бо оу҆клонѝ є҆го̀:	Коли дійшли до току Хидона, Оза простяг руку свою, щоб притримати ковчег, тому що воли нахилили його.
10	10
и҆ прогнѣ́васѧ гдⷭ҇ь гнѣ́вомъ на ѻ҆́зꙋ и҆ поразѝ є҆го̀ тꙋ̀, тогѡ̀ ра́ди, ꙗ҆́кѡ прострѐ рꙋ́кꙋ свою̀ (и҆ прикоснꙋ́сѧ) кївѡ́тꙋ, и҆ оу҆́мре тꙋ̀ пред̾ бг҃омъ.	Але Господь розгнівався на Озу, й уразив його за те, що він простяг руку свою до ковчега; і він помер одразу перед лицем Божим.
11	11
И҆ ѡ҆скорби́сѧ даві́дъ, ꙗ҆́кѡ пресѣчѐ гдⷭ҇ь пресѣче́нїемъ ѻ҆́зꙋ, и҆ наречѐ мѣ́сто то̀ пресѣче́нїе ѻ҆за́не, да́же до днѐ сегѡ̀.	І засмутився Давид, що Господь уразив Озу. І назвав те місце поразкою Ози; так називається воно і до цього дня.
12	12
И҆ оу҆боѧ́сѧ даві́дъ бг҃а въ то́й де́нь, глаго́лѧ: ка́кѡ внесꙋ̀ ко мнѣ̀ кївѡ́тъ бж҃їй;	І злякався Давид Бога в день той, і сказав: як я внесу до себе ковчег Божий?
13	13
И҆ не возвратѝ даві́дъ кївѡ́та къ себѣ̀ во гра́дъ даві́довъ, но возвратѝ и҆̀ въ до́мъ а҆ведда́ра геѳе́ина:	І не повіз Давид ковчег до себе, у місто Давидове, а повернув його до дому Аведдара гефянина.
14	14
и҆ пребыва́ше кївѡ́тъ бж҃їй въ домꙋ̀ а҆ведда́ровѣ трѝ мцⷭ҇ы, и҆ блгⷭ҇вѝ бг҃ъ а҆ведда́ра и҆ всѧ̑, ꙗ҆̀же и҆мѣ́ѧше.	І залишався ковчег Божий у Аведдара, у домі його, три місяці, і благословив Господь дім Аведдара й усе, що в нього.
Глава́ д҃і	Глава 14

1	1
И҆ посла̀ хїра́мъ ца́рь тѵ́рскїй послы̀ къ даві́дꙋ, и҆ древа̀ ке́дрѡвл, и҆ зда́телей стѣ́нъ, и҆ древодѣ́лей, да сози́ждꙋтъ є҆мꙋ̀ до́мъ.	І послав Хирам, цар Тирський, до Давида послів, і кедрові дерева, і мулярів, і теслярів, щоб побудувати йому дім.
2	2
И҆ позна̀ даві́дъ, ꙗ҆́кѡ оу҆гото́ва є҆го̀ гдⷭ҇ь царе́мъ над̾ і҆и҃лемъ, ꙗ҆́кѡ воздви́жесѧ въ высотꙋ̀ ца́рство є҆гѡ̀, ра́ди люді́й є҆гѡ̀ і҆и҃лѧ,	Коли довідався Давид, що утвердив його Господь царем над Ізраїлем, що піднесено високо царство його, заради народу його Ізраїля,
3	3
и҆ поѧ́тъ даві́дъ є҆щѐ жєны̀ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ: и҆ роди́шасѧ є҆мꙋ̀ є҆щѐ сы́нове и҆ дщє́ри.	тоді взяв Давид ще дружин в Єрусалимі, і породив Давид ще синів і дочок.
4	4
И҆ сїѧ̑ и҆мена̀ и҆́хъ, и҆̀же роди́шасѧ є҆мꙋ̀ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ: саммаа̀ и҆ сѡва́въ, наѳа́нъ и҆ соломѡ́нъ,	І ось імена народжених у нього в Єрусалимі: Самус, Совав, Нафан, Соломон,
5	5
и҆ і҆еваа́ръ и҆ є҆лїсꙋ́й и҆ є҆лїфаа́ѳъ	Евеар, Елисуа, Елфалет,
6	6
и҆ наге́ѳъ, и҆ нафа́гъ и҆ і҆афїѐ,	Ногах, Нафек, Іафіа,
7	7
и҆ є҆лїсама̀ и҆ валїада̀ и҆ є҆лїфале́тъ.	й Елисама, Вееліада й Елифалеф.
8	8
И҆ оу҆слы́шаша и҆ноплемє́нницы, ꙗ҆́кѡ пома́занъ бы́сть даві́дъ въ царѧ̀ над̾ всѣ́мъ і҆и҃лемъ, и҆ и҆зыдо́ша всѝ и҆ноплемє́нницы взыска́ти даві́да. И҆ оу҆слы́ша даві́дъ и҆ и҆зы́де проти́вꙋ и҆́хъ.	І почули филистимляни, що помазано Давида на царя над усім Ізраїлем, і піднялися усі филистимляни шукати Давида. І почув Давид про це і пішов проти них.
9	9
И҆ноплемє́нницы же прїидо́ша и҆ разлїѧ́шасѧ во ю҆до́ли и҆споли́нѡвъ.	І филистимляни прийшли і розташувалися в долині рефаїмів.
10	10
И҆ вопросѝ даві́дъ бг҃а, глаго́лѧ: а҆́ще взы́дꙋ на и҆ноплеме́нники, и҆ преда́си ли и҆̀хъ въ рꙋ́ки моѧ̑; И҆ речѐ є҆мꙋ̀ бг҃ъ: взы́ди, и҆ преда́мъ и҆̀хъ въ рꙋ́ки твоѧ̑.	І запитав Давид Бога, говорячи: чи йти мені проти филистимлян, і чи віддаси їх у руки мої? І сказав йому Господь: іди, і Я віддам їх у руки твої.
11	11
И҆ и҆зы́де во ваа́лъ-фарасі́нъ, и҆ поразѝ и҆̀хъ та́мѡ даві́дъ. И҆ речѐ даві́дъ: разсѣчѐ бг҃ъ врагѝ моѧ̑ рꙋко́ю мое́ю, ꙗ҆́коже разсѣче́нїе воды̀. Сегѡ̀ ра́ди наречѐ и҆́мѧ мѣ́стꙋ томꙋ̀ фарасі́нъ, разсѣче́нїе.	І пішли вони у Ваал-Перацим, і вразив їх там Давид; і сказав Давид: зломив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прорив води. Тому і дали ім’я місцю тому: Ваал-Перацим.
12	12
И҆ ѡ҆ста́виша та́мѡ бо́ги своѧ̑ и҆ноплемє́нницы, и҆̀хже даві́дъ повелѣ̀ сожещѝ ѻ҆гне́мъ.	І залишили там филистимляни богів своїх, і повелів Давид, і спалені вони вогнем.
13	13
И҆ приложи́ша є҆щѐ и҆ноплемє́нницы, и҆ разлїѧ́шасѧ є҆щѐ во ю҆до́ли и҆споли́нѡвъ.	І прийшли знову филистимляни і розташувалися по долині.
14	14
И҆ вопросѝ па́ки даві́дъ бг҃а. И҆ речѐ є҆мꙋ̀ бг҃ъ: не и҆сходѝ за ни́ми: ѿврати́сѧ ѿ ни́хъ, и҆ прїи́деши на ни́хъ прѧ́мѡ грꙋ́шей:	І ще запитав Давид Бога, і сказав йому Бог: не ходи прямо на них, ухилися від них і йди до них з боку шовковичних дерев;
15	15
и҆ бꙋ́детъ є҆гда̀ оу҆слы́шиши гла́съ шꙋ́ма верхѡ́въ грꙋ́шей, тогда̀ и҆зы́деши на бра́нь, ꙗ҆́кѡ и҆зы́де бг҃ъ пред̾ тобо́ю, да порази́тъ полкѝ и҆ноплемє́ннически.	і коли почуєш шум, ніби кроків на вершинах шовковичних дерев, тоді вступи в битву, бо вийшов Бог перед тобою, щоб уразити стан филистимлян.
16	16
И҆ сотворѝ даві́дъ, ꙗ҆́коже повелѣ̀ є҆мꙋ̀ бг҃ъ: и҆ поразѝ полкѝ фѷлїсті́мѡвъ ѿ гаваѡ́на да́же до гази́ра.	І зробив Давид, як повелів йому Бог; і вразили стан филистимський, від Гаваона до Газера.
17	17
И҆ просла́висѧ и҆́мѧ даві́дово во всѣ́хъ страна́хъ, и҆ гдⷭ҇ь дадѐ стра́хъ є҆гѡ̀ на всѧ̑ ꙗ҆зы́ки.	І пронеслося ім’я Давидове по всіх землях, і Господь зробив його страшним для всіх народів.
Глава́ є҃і	Глава 15

1	1
И҆ сотворѝ себѣ̀ до́мы во гра́дѣ даві́довѣ, и҆ оу҆гото́ва мѣ́сто кївѡ́тꙋ бж҃їю, и҆ сотворѝ є҆мꙋ̀ ски́нїю.	І побудував він собі доми в місті Давидовому, і приготував місце для ковчега Божого, і спорудив для нього скинію.
2	2
Тогда̀ речѐ даві́дъ: не лѣ́ть є҆́сть, (да ѿ всѧ́кагѡ) но́ситсѧ кївѡ́тъ бж҃їй, но то́кмѡ ѿ леѵі̑тъ, поне́же и҆збра̀ и҆̀хъ гдⷭ҇ь носи́ти кївѡ́тъ гдⷭ҇ень и҆ слꙋжи́ти є҆мꙋ̀ да́же до вѣ́ка.	Тоді сказав Давид: ніхто не повинен носити ковчега Божого, крім левитів, тому що їх обрав Господь на те, щоб носити ковчег Божий і служити Йому повіки.
3	3
И҆ собра̀ даві́дъ ве́сь і҆и҃ль во і҆ерⷭ҇ли́мъ, да внесе́тсѧ кївѡ́тъ бж҃їй на мѣ́сто, є҆́же оу҆гото́ва є҆мꙋ̀.	І зібрав Давид усіх ізраїльтян в Єрусалим, щоб внести ковчег Господній на місце його, яке він для нього приготував.
4	4
И҆ собра̀ даві́дъ сынѡ́въ а҆арѡ́новыхъ и҆ леѵі́ты:	І скликав Давид синів Ааронових і левитів:
5	5
ѿ сынѡ́въ каа́ѳовыхъ оу҆рїи́лъ нача́лникъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, сто̀ два́десѧть:	із синів Каафових, Уриїла начальника і братів його — сто двадцять чоловік;
6	6
ѿ сынѡ́въ мера́рїныхъ а҆саі́а нача́лникъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, двѣ́сти пѧтьдесѧ́тъ:	із синів Мерариних, Асаію начальника і братів його — двісті двадцять чоловік;
7	7
ѿ сынѡ́въ герсѡ́нихъ і҆ѡи́ль нача́лникъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, сто̀ три́десѧть:	із синів Гирсонових Іоїля начальника і братів його — сто тридцять чоловік;
8	8
ѿ сынѡ́въ є҆лїсафа́нихъ семеі́а нача́лникъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, двѣ́сти:	із синів Елисафанових, Шемаію начальника і братів його — двісті;
9	9
ѿ сынѡ́въ хеврѡ́новыхъ є҆лїи́лъ нача́лникъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, ѻ҆́смьдесѧтъ:	із синів Хевронових, Елиєла начальника і братів його — вісімдесят;
10	10
ѿ сынѡ́въ ѻ҆зїи́левыхъ а҆мїнада́въ нача́лникъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, сто̀ двана́десѧть.	із синів Уззиїлових, Аминадава начальника і братів його — сто дванадцять.
11	11
И҆ призва̀ даві́дъ садѡ́ка и҆ а҆вїаѳа́ра свѧще́нники, и҆ леѵі́ты оу҆рїи́ла, а҆саі́а и҆ і҆ѡи́лѧ, и҆ семеїа́на и҆ є҆лїи́ла и҆ а҆мїнада́ва,	І прикликав Давид священиків: Садока й Авиафара, і левитів: Уриїла, Асаію, Іоїля, Шемаію, Елиєла й Аминадава,
12	12
и҆ речѐ къ ни̑мъ: вы̀, нача̑лницы ѻ҆те́чествъ леѵі́тскихъ, ѡ҆свѧти́тесѧ вы̀ и҆ бра́тїѧ ва̑ша, и҆ принеси́те кївѡ́тъ гдⷭ҇а бг҃а і҆и҃лева (на мѣ́сто), и҆дѣ́же оу҆гото́вахъ є҆мꙋ̀:	і сказав їм: ви, начальники родів левитських, освятіться самі і брати ваші, і принесіть ковчег Господа Бога Ізраїлевого на місце, яке я приготував для нього;
13	13
ꙗ҆́кѡ пре́жде ва́мъ не готѡ́вымъ сꙋ́щымъ, раздѣлѝ гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ въ на́съ, ꙗ҆́кѡ не взыска́хомъ є҆гѡ̀ по разсꙋжде́нїю.	бо як раніше не ви це робили, то Господь Бог наш уразив нас за те, що ми не шукали Його, як належало.
14	14
И҆ ѡ҆свѧти́шасѧ свѧще́нницы и҆ леѵі́ти, да внесꙋ́тъ кївѡ́тъ гдⷭ҇а бг҃а і҆и҃лева.	І освятилися священики і левити для того, щоб нести ковчег Господа, Бога Ізраїлевого.
15	15
И҆ взѧ́ша сы́нове леѵі́тстїи кївѡ́тъ бж҃їй, ꙗ҆́коже повелѣ̀ мѡѷсе́й сло́вомъ бж҃їимъ по писа́нїю, ра́мены свои́ми на носи́лѣхъ.	І понесли сини левитів ковчег Божий, як заповів Мойсей за словом Господа, на плечах, на жердинах.
16	16
И҆ речѐ даві́дъ нача́лникѡмъ леѵі̑тскимъ: поста́вите бра́тїю свою̀ пѣвцє́въ во ѻ҆рга́нѣхъ, пѣ́снехъ мꙋсїкі́йскихъ, ѱалти́рехъ, въ гꙋ́слехъ и҆ кѷмва́лѣхъ, да возгласѧ́тъ въ высотꙋ̀ гла́сомъ весе́лїѧ.	І наказав Давид начальникам левитів поставити братів своїх співців з музичними інструментами, з псалтирями і цитрами і кимвалами, щоб вони голосно сповіщали голос радування.
17	17
И҆ поста́виша леѵі́ти є҆ма́на сы́на і҆ѡи́лева: и҆ ѿ бра́тїй є҆гѡ̀ а҆са́фа сы́на варахі́ина: и҆ ѿ сынѡ́въ мера́рїныхъ, бра́тїй є҆гѡ̀, є҆ѳа́на сы́на кїсе́ова:	І поставили левити Емана, сина Іоїлевого, і з братів його, Асафа, сина Верехиїного, а із синів Мерариних, братів їхніх, Ефана, сина Кушаії;
18	18
и҆ съ ни́ми бра́тїѧ и҆́хъ, вторі́и (чи́номъ), заха́рїа и҆ ѻ҆зїи́лъ, и҆ семїрамѡ́ѳъ и҆ і҆еїи́лъ, и҆ а҆на́нїй и҆ є҆лїа́въ, и҆ ване́а и҆ маасі́а, и҆ маттаѳі́а и҆ є҆лїфала̀, и҆ макені́а и҆ а҆вдедо́мъ, и҆ і҆еїи́лъ и҆ ѻ҆зі́а, двє́рницы.	і з ними братів їхніх другорядних: Захарію, Бена, Іаазиїла, Шемирамофа, Ієхиїла, Уннія, Елиава, Ванею, Маасея, Маттафію, Елифлеуя, Микнея й Овед-Едома та Ієїела, воротарів.
19	19
И҆ пѣвцы̀ є҆ма́нъ, а҆са́фъ и҆ є҆ѳа́мъ въ кѷмва́лы мѣ̑дѧны (возглаша́юще) въ слы́шанїе:	Еман, Асаф і Ефан грали голосно на мідних кимвалах,
20	20
заха́рїа же и҆ ѻ҆зїи́лъ, и҆ семїрамѡ́ѳъ и҆ і҆еїи́лъ, и҆ а҆нані́й и҆ є҆лїа́въ, и҆ маасі́а и҆ ване́а со гꙋ́сльми та̑йны поѧ́хꙋ:	а Захарія, Азиїл, Шемирамоф, Ієхиїл, Унній, Елиав, Маасей і Ванея — на псалтирях, тонким голосом.
21	21
и҆ маттаѳі́а и҆ є҆лїфала̀, и҆ макені́а и҆ а҆вдедо́мъ, и҆ і҆еїи́лъ и҆ ѻ҆зі́а въ кѷмва́лѣхъ поѧ́хꙋ, є҆́же превзы́ти:	Маттафія ж, Елифлеуй, Микней, Овед-Едом, Ієїел і Азазія — на цитрах, щоб робити початок.
22	22
и҆ хѡнені́а нача́лникъ леѵі́тскїй, нача́лникъ пѣ́нїй, занѐ разꙋ́менъ бѣ̀:	А Хенанія, начальник левитів, був учитель співу, тому що був вправним у ньому.
23	23
и҆ варахі́а и҆ є҆лка́на двє́рницы кївѡ́та:	Верехія й Елкана були придверниками біля ковчега.
24	24
и҆ сѡвені́а и҆ і҆ѡсафа́тъ, и҆ наѳана́илъ и҆ а҆масі́а, и҆ заха́рїа и҆ вана́й и҆ є҆лїезе́ръ свѧще́нницы трꙋбѧ́щїи трꙋба́ми пред̾ кївѡ́томъ бж҃їимъ: и҆ а҆вдедо́мъ и҆ і҆еі́а двє́рницы кївѡ́та бж҃їѧ.	Шеванія, Іосафат, Нафанаїл, Амасай, Захарія, Ванея та Елиєзер, священики, сурмили трубами перед ковчегом Божим. Овед-Едом та Ієхія були придверниками біля ковчега.
25	25
И҆ бѣ̀ даві́дъ и҆ старѣ̑йшины і҆и҃лєвы и҆ ты́сѧщницы и҆дꙋ́щїи, є҆́же и҆знестѝ кївѡ́тъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ и҆з̾ до́мꙋ а҆вдедо́млѧ съ весе́лїемъ.	Так Давид і старійшини Ізраїлеві і тисячоначальники пішли перенести ковчег завіту Господнього з дому Овед-Едомового з радістю.
26	26
И҆ бы́сть є҆гда̀ оу҆крѣплѧ́ше бг҃ъ леѵі́ты носѧ́щыѧ кївѡ́тъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ, и҆ пожро́ша се́дмь телцє́въ и҆ се́дмь ѻ҆внѡ́въ:	І коли Бог допоміг левитам, які несли ковчег завіту Господнього, тоді закололи в жертву сім тельців і сім баранів.
27	27
даві́дъ же бѧ́ше ѡ҆дѣ́ѧнъ ри́зою вѷссо́нною, и҆ всѝ леѵі́ти, носѧ́щїи кївѡ́тъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ, пѣвцы́ же и҆ хѡнені́а нача́лникъ пѣ́сней пою́щихъ, на даві́дѣ же бѣ̀ є҆фꙋ́дъ вѷссо́нный.	Давид був одягнений у висонний одяг, а також і всі левити, які несли ковчег, і співці, і Хенанія начальник музикантів і співаків. На Давиді ж був ще лляний ефод.
28	28
И҆ ве́сь і҆и҃ль провожда́ше кївѡ́тъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ съ восклица́нїемъ и҆ гла́сомъ трꙋ́бнымъ, и҆ съ трꙋба́ми и҆ кѷмва̑лы, глаша́юще въ гꙋ́сли и҆ кїѳа̑ры.	Так весь Ізраїль вносив ковчег завіту Господнього з вигуками, під звуки рога і труб і кимвалів, граючи на псалтирях і цитрах.
29	29
И҆ бы́сть є҆гда̀ прїи́де кївѡ́тъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ да́же до гра́да даві́дова, и҆ мелхо́ла дщѝ саꙋ́лѧ смотрѧ́ше во ѻ҆кно̀, и҆ ви́дѣ царѧ̀ даві́да ска́чꙋща и҆ и҆гра́юща и҆ оу҆ничижѝ є҆го̀ въ се́рдцы свое́мъ.	Коли ковчег завіту Господнього входив у місто Давидове, Мелхола, дочка Саулова, дивилася у вікно і, побачивши царя Давида, який скакає і веселиться, принизила його в серці своєму.
Глава́ ѕ҃і	Глава 16

1	1
Принесо́ша оу҆́бѡ кївѡ́тъ бж҃їй и҆ поста́виша є҆го̀ посредѣ̀ ски́нїи, ю҆́же водрꙋзѝ є҆мꙋ̀ даві́дъ, и҆ принесо́ша всесожжє́нїѧ и҆ спаси́тєлнаѧ пред̾ гдⷭ҇емъ.	І принесли ковчег Божий, і поставили його посеред скинії, яку спорудив для нього Давид, і піднесли Богу всепалення і мирні жертви.
2	2
И҆ совершѝ даві́дъ возносѧ̀ всесожжє́нїѧ и҆ спаси́тєлнаѧ, и҆ благословѝ лю́ди во и҆́мѧ гдⷭ҇не,	Коли Давид закінчив всепалення і приношення мирних жертв, то благословив народ ім’ям Господа
3	3
и҆ раздѣлѝ всѧ́комꙋ мꙋ́жꙋ і҆и҃лскꙋ, ѿ мꙋ́жа да́же до жены̀, мꙋ́жꙋ хлѣ́бъ є҆ди́нъ пече́ный, (и҆ ча́сть пече́на мѧ́са,) и҆ прѧ́женый со є҆ле́емъ семїда́лъ:	і роздав усім ізраїльтянам, і чоловікам і жінкам, по одній хлібині і по шматку м’яса і по кухлю вина,
4	4
поста́ви же пред̾ лице́мъ кївѡ́та завѣ́та гдⷭ҇нѧ ѿ леѵі̑тъ, є҆́же слꙋжи́ти и҆ возглаша́ти (дѣла̀ є҆гѡ̀), и҆ и҆сповѣ́дати и҆ хвали́ти гдⷭ҇а бг҃а і҆и҃лева:	і поставив на службу перед ковчегом Господнім деяких з левитів, щоб вони славословили, дякували і звеличували Господа Бога Ізраїлевого:
5	5
а҆са́фъ нача́лникъ, и҆ дрꙋгі́й по не́мъ заха́рїа, і҆еїи́лъ и҆ семїрамѡ́ѳъ, и҆ і҆еїи́лъ и҆ маттаѳі́а, и҆ є҆лїа́въ и҆ ване́а и҆ а҆вдедо́мъ: і҆еїи́лъ же во ѻ҆рга́нѣхъ и҆ ѱалти́ри и҆ гꙋ́слехъ, а҆са́фъ же въ кѷмва́лѣхъ возглаша́ѧ:	Асафа головним, другим по ньому Захарію, Ієїела, Шемирамофа, Ієхиїла, Маттафію, Елиава, і Ванею, Овед-Едома та Ієїела з псалтирями і цитрами, і Асафа для гри на кимвалах,
6	6
и҆ ване́а и҆ ѻ҆зїи́лъ свѧще́нницы (трꙋби́ша) вы́нꙋ въ трꙋбы̑ пред̾ кївѡ́томъ завѣ́та бж҃їѧ.	а Ванею та Озиїла, священиків, щоб постійно сурмили перед ковчегом завіту Божого.
7	7
Въ то́й де́нь оу҆стро́и даві́дъ въ нача́лѣ хвали́ти гдⷭ҇а рꙋко́ю а҆са́фа и҆ бра́тїи є҆гѡ̀.	У цей день Давид уперше дав псалом для славослів’я Господу через Асафа, і братів його:
8	8
Пѣ́снь. И҆сповѣ́дайтесѧ гдⷭ҇еви и҆ призыва́йте є҆го̀ во и҆́мени є҆гѡ̀, зна́єма сотвори́те лю́демъ начина̑нїѧ є҆гѡ̀:	славте Господа, проголошуйте ім’я Його; сповіщайте в народах діла Його;
9	9
по́йте є҆мꙋ̀ и҆ воспо́йте є҆мꙋ̀, повѣ́дите всѧ̑ чꙋдеса̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же сотворѝ гдⷭ҇ь:	співайте Йому, бряжчіть Йому; оповідайте про всі чудеса Його;
10	10
хвали́те и҆́мѧ ст҃о́е є҆гѡ̀, да возвесели́тсѧ се́рдце и҆́щꙋщее бл҃говоле́нїѧ є҆гѡ̀:	хваліться ім’ям Його святим; нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа;
11	11
взыщи́те гдⷭ҇а и҆ оу҆крѣпи́тесѧ, взыщи́те лица̀ є҆гѡ̀ вы́нꙋ:	шукайте Господа і сили Його, шукайте безперестанно лиця Його;
12	12
помѧни́те чꙋдеса̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же сотворѝ, зна́мєнїѧ и҆ сꙋдбы̑ оу҆́стъ є҆гѡ̀,	поминайте чудеса, які Він сотворив, знамення Його і суди вуст Його,
13	13
сѣ́мѧ і҆и҃лево, рабѝ є҆гѡ̀, сы́нове і҆а̑кѡвли, и҆збра́ннїи є҆гѡ̀.	ви, сíм’я Ізраїлеве, раби Його, сини Якова, обрані Його!
14	14
То́й гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ, во все́й землѝ сꙋдбы̑ є҆гѡ̀.	Він Господь Бог наш; суди Його по всій землі.
15	15
Помѧне́мъ во вѣ́къ завѣ́тъ є҆гѡ̀, сло́во є҆гѡ̀, є҆́же заповѣ́длъ въ ты́сѧщы родѡ́въ,	Пам’ятайте вічно завіт Його, слово, яке Він заповів у тисячу родів,
16	16
є҆́же завѣща̀ а҆враа́мꙋ, и҆ клѧ́твꙋ свою̀ і҆саа́кꙋ:	те, що заповідав Аврааму, і в чому клявся Ісааку,
17	17
и҆ поста́ви є҆̀ і҆а́кѡвꙋ въ повелѣ́нїе, і҆и҃лю въ завѣ́тъ вѣ́ченъ,	і що поставив Якову в закон і Ізраїлю в завіт вічний,
18	18
гл҃ѧ: тебѣ̀ да́мъ зе́млю ханаа́ню, оу҆́же достоѧ́нїѧ ва́шегѡ.	говорячи: «тобі дам Я землю Ханаанську, у спадкоємний наділ вам».
19	19
Внегда̀ бы́ти и҆̀мъ ма̑лымъ число́мъ, ꙗ҆́кѡ оу҆ма́лишасѧ и҆ пресели́шасѧ въ ню̀,	Вони були тоді нечисленні і незначні, і прибульці в ній,
20	20
и҆ преидо́ша ѿ ꙗ҆зы́ка въ ꙗ҆зы́къ и҆ ѿ ца́рствїѧ къ лю́демъ и҆ны̑мъ,	і переходили від народу до народу і з одного царства до іншого народу;
21	21
не ѡ҆ста́ви мꙋ́жа ѡ҆би́дѣти и҆̀хъ, и҆ ѡ҆бличѝ ѡ҆ ни́хъ цари̑:	але Він нікому не дозволив кривдити їх, і викривав за них царів:
22	22
не прикаса́йтесѧ пома̑заннымъ мои̑мъ, и҆ во прⷭ҇ро́цѣхъ мои́хъ не лꙋка́внꙋйте.	«Не доторкайтеся до помазаних Моїх, і пророкам Моїм не робіть зла».
23	23
Воспо́йте гдⷭ҇еви, всѧ̀ землѧ̀, возвѣсти́те ѿ днѐ на де́нь спⷭ҇нїе є҆гѡ̀,	Співайте Господу, вся земле, благовістіть з дня у день спасіння Його.
24	24
возвѣсти́те во ꙗ҆зы́цѣхъ сла́вꙋ є҆гѡ̀, во всѣ́хъ лю́дехъ чꙋдеса̀ є҆гѡ̀,	Сповіщайте язичникам славу Його, усім народам чудеса Його,
25	25
ꙗ҆́кѡ ве́лїй гдⷭ҇ь и҆ хва́ленъ ѕѣлѡ̀, стра́шенъ є҆́сть над̾ всѣ́ми бѡ́ги.	бо великий Господь і славний, страшніший за всіх богів.
26	26
Ꙗ҆́кѡ всѝ бо́зи ꙗ҆зы́кѡвъ і҆́дѡли: гдⷭ҇ь же на́шъ небеса̀ сотворѝ.	Тому що всі боги народів ніщо, а Господь небеса сотворив.
27	27
Сла́ва и҆ вели́чество пред̾ лице́мъ є҆гѡ̀, крѣ́пость и҆ похвала̀ въ мѣ́стѣ є҆гѡ̀ ст҃ѣ́мъ.	Слава і велич перед лицем Його, могутність і радість на місці [святому] Його.
28	28
Дади́те гдⷭ҇еви, ѻ҆те́чєствїѧ ꙗ҆зы́кѡвъ, дади́те гдⷭ҇еви сла́вꙋ и҆ крѣ́пость,	Воздайте Господу, племена народів, воздайте Господу славу і честь,
29	29
дади́те гдⷭ҇еви сла́вꙋ и҆́мени є҆гѡ̀: возми́те да́ры и҆ принеси́те пред̾ лицѐ є҆гѡ̀, и҆ поклони́тесѧ гдⷭ҇еви во дво́рѣхъ ст҃ы́хъ є҆гѡ̀.	воздайте Господу славу імені Його. Візьміть дар, ідіть перед лице Його, поклоніться Господу у величі святині Його.
30	30
Да оу҆бои́тсѧ ѿ лица̀ є҆гѡ̀ всѧ̀ землѧ̀, да и҆спра́витсѧ землѧ̀ и҆ да не подви́житсѧ:	Тремти перед Ним, уся земле, бо Він заснував вселенну, вона не похитнеться.
31	31
да возвеселѧ́тсѧ небеса̀ и҆ да возра́дꙋетсѧ землѧ̀, и҆ да рекꙋ́тъ во ꙗ҆зы́цѣхъ: гдⷭ҇ь црⷭ҇твꙋетъ.	Нехай веселяться небеса, нехай торжествує земля, і нехай скажуть у народах: Господь царює!
32	32
Да возгласи́тъ мо́ре и҆ и҆сполне́нїе є҆гѡ̀, и҆ древа̀ пѡльска́ѧ, и҆ всѧ̑ ꙗ҆̀же на ни́хъ.	Нехай плеще море і все, що наповнює його, нехай радіє поле й усе, що на ньому.
33	33
Тогда̀ возвеселѧ́тсѧ древа̀ дꙋбра̑внаѧ пред̾ лице́мъ гдⷭ҇нимъ, ꙗ҆́кѡ прїи́де сꙋди́ти землѝ.	Нехай радіють разом усі дерева дібровні перед лицем Господа, бо Він іде судити землю.
34	34
И҆сповѣ́дайтесѧ гдⷭ҇еви, ꙗ҆́кѡ бл҃гъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀,	Прославляйте Господа, бо повіки милість Його,
35	35
и҆ глаго́лите: сп҃си́ ны, бж҃е, сп҃си́телю на́шъ, и҆ соберѝ на́съ, и҆ и҆змѝ на́съ ѿ ꙗ҆зы̑къ, да хва́лимъ и҆́мѧ ст҃о́е твоѐ, и҆ хва́лимсѧ во хвале́нїихъ твои́хъ.	і скажіть: спаси нас, Боже, Спасителю наш! Збери нас і визволи нас від народів, щоб ми славили святе ім’я Твоє і щоб хвалилися славою Твоєю!
36	36
Блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ ѿ вѣ́ка да́же и҆ до вѣ́ка. И҆ рекꙋ́тъ всѝ лю́дїе: а҆ми́нь. И҆ восхвали́ша гдⷭ҇а.	Благословенний Господь Бог Ізраїлів, від віку і до віку! І сказав увесь народ: амінь! алилуя!
37	37
И҆ ѡ҆ста́виша та́мѡ пред̾ кївѡ́томъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ а҆са́фа и҆ бра́тїю є҆гѡ̀, да слꙋ́жатъ пред̾ кївѡ́томъ вы́нꙋ по всѧ̑ дни̑:	Давид залишив там, перед ковчегом завіту Господнього, Асафа і братів його, щоб вони служили перед ковчегом постійно, щодня,
38	38
и҆ а҆вдедо́мъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, шестьдесѧ́тъ ѻ҆́смь: и҆ а҆вдедо́мъ сы́нъ і҆дїѳꙋ́нь и҆ ѻ҆са́й (поста́влени) во две́рники:	й Овед-Едома і братів його, шістдесят вісім чоловік; Овед-Едома, сина Ідифунового, і Хосу — воротарями,
39	39
садѡ́ка же свѧще́нника и҆ бра́тїю є҆гѡ̀ свѧще́нниками пред̾ ски́нїею гдⷭ҇нею въ вы́шнихъ и҆̀же въ гаваѡ́нѣ,	а Садока священика і братів його священиків перед оселею Господньою, яка на висоті в Гаваоні,
40	40
да возно́сѧтъ всесожжє́нїѧ гдⷭ҇еви на ѻ҆лтарѝ всесожже́нїй вы́нꙋ оу҆́трѡ и҆ ве́черъ, и҆ по всѣ̑мъ ꙗ҆̀же пи̑сана сꙋ́ть въ зако́нѣ гдⷭ҇ни, є҆ли̑ка повелѣ̀ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ рꙋко́ю мѡѷсе́а раба̀ бж҃їѧ:	для возношення всепалень Господу на жертовнику всепалення постійно, вранці і ввечері, і для усього, що написано в законі Господа, який Він заповів Ізраїлю;
41	41
и҆ съ ни́ми є҆ма́нъ и҆ і҆дїѳꙋ́мъ и҆ про́чїи и҆збра́ннїи кі́йждо зва́нїемъ свои́мъ є҆́же хвали́ти гдⷭ҇а, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀:	і з ними Емана та Ідифуна й інших обраних, які призначені поіменно, щоб славити Господа, бо навіки милість Його.
42	42
и҆ съ ни́ми трꙋбы̑ и҆ кѷмва́лы є҆́же возглаша́ти, и҆ ѻ҆рга́ны пѣ́нїй бж҃їихъ: сы́нове же і҆дїѳꙋ̑мли во вратѣ́хъ (стоѧ́хꙋ).	При них Еман та Ідифун прославляли Бога, граючи на трубах, кимвалах і різних музичних інструментах; синів же Ідифуна поставив при вратах.
43	43
И҆ и҆до́ша всѝ лю́дїе кі́йждо въ до́мъ сво́й, и҆ даві́дъ возврати́сѧ, да благослови́тъ до́мъ сво́й.	І пішов увесь народ, кожен у свій дім; повернувся і Давид, щоб благословити дім свій.
Глава́ з҃і	Глава 17

1	1
И҆ бы́сть є҆гда̀ ѡ҆бита́ше даві́дъ въ домꙋ̀ свое́мъ, и҆ речѐ даві́дъ къ наѳа́нꙋ прⷪ҇ро́кꙋ: сѐ, а҆́зъ живꙋ̀ въ домꙋ̀ ке́дровѣ, кївѡ́тъ же завѣ́та гдⷭ҇нѧ под̾ ко́жами.	Коли Давид жив у домі своєму, то сказав Давид Нафану пророку: ось, я живу в домі кедровому, а ковчег завіту Господнього під наметом.
2	2
И҆ речѐ наѳа́нъ къ даві́дꙋ: всѐ є҆́же въ се́рдцы твое́мъ творѝ, ꙗ҆́кѡ бг҃ъ съ тобо́ю є҆́сть.	І сказав Нафан Давиду: все, що в тебе на серці, роби, тому що з тобою Бог.
3	3
И҆ бы́сть но́щи тоѧ̀, и҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не къ наѳа́нꙋ, гл҃ѧ:	Але в ту ж ніч було слово Боже до Нафана:
4	4
и҆дѝ и҆ рцы̀ даві́дꙋ рабꙋ̀ моемꙋ̀: сїѧ̑ речѐ гдⷭ҇ь: не сози́ждеши ты̀ мнѣ̀ до́мꙋ, є҆́же ѡ҆бита́ти мѝ въ не́мъ:	піди і скажи рабові Моєму Давиду: так говорить Господь: не ти побудуєш Мені дім для перебування,
5	5
ꙗ҆́кѡ не ѡ҆бита́хъ въ домꙋ̀ ѿ днѐ, въ ѻ҆́ньже и҆зведо́хъ і҆и҃лѧ (ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ), да́же до днѐ сегѡ̀, но бы́хъ въ ски́нїи и҆ въ шатрѣ̀:	бо Я не жив у домі з того дня, як вивів синів Ізраїля, і до цього дня, а ходив зі скинії у скинію і з житла в житло.
6	6
во всѣ́хъ а҆́може ходи́хъ со всѣ́мъ і҆и҃лемъ, а҆́ще гл҃ѧ гл҃ахъ ко́емꙋ колѣ́нꙋ і҆и҃левꙋ, и҆̀мже повелѣ́хъ да пасꙋ́тъ лю́ди моѧ̑, гл҃ѧ: чесѡ̀ ра́ди не созда́сте мнѣ̀ до́мꙋ ке́дрова;	Де не ходив Я з усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово кому-небудь із суддів ізраїльських, яким Я повелів пасти народ Мій: чому ви не побудуєте Мені дому кедрового?
7	7
и҆ нн҃ѣ та́кѡ рцы̀ рабꙋ̀ моемꙋ̀ даві́дꙋ: сїѧ̑ речѐ гдⷭ҇ь вседержи́тель: а҆́зъ и҆з̾ѧ́хъ тѧ̀ ѿ па́ствы, є҆гда̀ послѣ́довалъ є҆сѝ ста́дꙋ, є҆́же бы́ти тебѣ̀ вожде́мъ над̾ людьмѝ мои́ми і҆и҃лемъ,	І тепер так скажи рабові Моєму Давиду: так говорить Господь Саваоф: Я взяв тебе від отари овець, щоб ти був вождем народу Мого Ізраїля;
8	8
и҆ бы́хъ съ тобо́ю во всѣ́хъ, и҆дѣ́же ходи́лъ є҆сѝ, и҆ потреби́хъ всѧ̑ врагѝ твоѧ̑ ѿ лица̀ твоегѡ̀, и҆ сотвори́хъ тебѣ̀ и҆́мѧ ꙗ҆́коже и҆́мѧ вели́кихъ, и҆̀же на землѝ:	і був з тобою скрізь, куди б ти не ходив, і знищив усіх ворогів твоїх перед лицем твоїм, і зробив ім’я твоє, як ім’я великих на землі;
9	9
и҆ да́хъ мѣ́сто лю́демъ мои̑мъ і҆и҃лю, и҆ насади́хъ ѧ҆̀, и҆ ѡ҆бита́ютъ въ не́мъ, и҆ не возскорбѧ́тъ ктомꙋ̀: ни сы́нове беззако́нїѧ приложа́тъ смири́ти и҆̀хъ ꙗ҆́коже ѿ нача́ла	і Я влаштував місце для народу Мого Ізраїля, й укорінив його, і буде він спокійно жити на місці своєму, і не буде більше потривожений, і нечестиві не стануть більше тіснити його, як раніше,
10	10
и҆ ѿ дні́й, въ нѧ́же да́хъ сꙋдїи̑ лю́демъ мои̑мъ і҆и҃лю, и҆ смири́хъ всѧ̑ врагѝ твоѧ̑, и҆ возращꙋ́ тѧ, и҆ до́мъ сози́ждетъ тѝ гдⷭ҇ь:	у ті дні, коли Я поставив суддів над народом Моїм Ізраїлем, і Я смирив усіх ворогів твоїх, і сповіщаю тобі, що Господь спорудить тобі дім.
11	11
и҆ бꙋ́детъ є҆гда̀ и҆спо́лнѧтсѧ дні́е твоѝ и҆ почі́еши со ѻ҆тцы̑ твои́ми, и҆ воздви́гнꙋ сѣ́мѧ твоѐ по тебѣ̀, є҆́же бꙋ́детъ ѿ чре́ва твоегѡ̀, и҆ возста́влю ца́рство є҆гѡ̀:	Коли виповняться дні твої, і ти відійдеш до батьків твоїх, тоді Я восставлю сíм’я твоє після тебе, яке буде із синів твоїх, і зміцню царство його.
12	12
то́й сози́ждетъ мнѣ̀ до́мъ, и҆ оу҆крѣплю̀ престо́лъ є҆гѡ̀ да́же до вѣ́ка:	Він побудує Мені дім, і утверджу престіл його повіки.
13	13
а҆́зъ бꙋ́дꙋ є҆мꙋ̀ во ѻ҆тца̀, и҆ то́й бꙋ́детъ мнѣ̀ въ сы́на: и҆ млⷭ҇ть мою̀ не ѿимꙋ̀ ѿ негѡ̀, ꙗ҆́коже ѿѧ́хъ ѿ бы́вшихъ пре́жде тебє̀:	Я буду йому отцем, і він буде Мені сином, — і милости Моєї не відніму від нього, як Я відняв від того, який був раніше тебе.
14	14
и҆ оу҆вѣ́рю є҆го̀ въ домꙋ̀ мое́мъ и҆ во ца́рствїи є҆гѡ̀ да́же до вѣ́ка, и҆ престо́лъ є҆гѡ̀ бꙋ́детъ и҆спра́вленъ до вѣ́ка.	Я поставлю його в домі Моєму й у царстві Моєму повіки, і престіл його буде міцним вічно.
15	15
По всѣ̑мъ словесє́мъ си̑мъ и҆ по всемꙋ̀ видѣ́нїю семꙋ̀ та́кѡ глаго́лалъ є҆́сть наѳа́нъ къ даві́дꙋ.	Всі ці слова і все видіння точно переказав Нафан Давиду.
16	16
И҆ прїи́де ца́рь даві́дъ, и҆ сѣ́де пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆ речѐ: кто̀ є҆́смь а҆́зъ, гдⷭ҇и бж҃е мо́й; и҆ что̀ до́мъ мо́й, ꙗ҆́кѡ возлюби́лъ мѧ̀ є҆сѝ до вѣ́ка;	І прийшов цар Давид, і став перед лицем Господнім, і сказав: хто я, Господи Боже, і що таке дім мій, що Ти так підніс мене?
17	17
и҆ сїѧ̑ ма̑ла сꙋ́ть пред̾ тобо́ю, бж҃е, и҆ гл҃алъ є҆сѝ на до́мъ раба̀ твоегѡ̀ (є҆щѐ) и҆здале́ча, и҆ призрѣ́лъ є҆сѝ на мѧ̀ ꙗ҆́кѡ видѣ́нїе человѣ́ка, и҆ возвы́силъ мѧ̀ є҆сѝ, гдⷭ҇и бж҃е:	Але і цього ще мало здалося в очах Твоїх, Боже; Ти звіщаєш про дім раба Твого у майбутньому, і дивишся на мене, як на людину велику, Господи Боже!
18	18
что̀ приложи́тъ є҆щѐ даві́дъ къ тебѣ̀ є҆́же просла́вити; и҆ ты̀ раба̀ твоего̀ вѣ́си:	Що ще може додати перед Тобою Давид для звеличення раба Твого? Ти знаєш раба Твого!
19	19
гдⷭ҇и, раба̀ твоегѡ̀ ра́ди сотвори́лъ є҆сѝ всѐ вели́чїе сїѐ и҆ по се́рдцꙋ твоемꙋ̀, є҆́же зна́єма сотвори́ти всѧ̑ вели̑чїѧ твоѧ̑:	Господи! для раба Твого, за серцем Твоїм, Ти робиш усе це велике, щоб явити усяку велич.
20	20
гдⷭ҇и, нѣ́сть подо́бенъ тебѣ̀, и҆ нѣ́сть бг҃а ра́звѣ тебє̀, по всѣ̑мъ є҆ли̑ка слы́шахомъ оу҆ши́ма на́шима,	Господи! Немає подібного до Тебе, і немає Бога, крім Тебе, в усьому, що чули ми своїми вухами.
21	21
и҆ нѣ́сть, ꙗ҆́коже лю́дїе твоѝ і҆и҃ль, ꙗ҆зы́къ є҆щѐ на землѝ, ꙗ҆́кѡ по́йде бг҃ъ и҆зба́вити лю́ди себѣ̀, є҆́же положи́ти и҆́мѧ себѣ̀ ве́лїе и҆ сла́вное, є҆́же и҆згна́ти ѿ лица̀ люді́й твои́хъ, и҆̀хже и҆зба́вилъ є҆сѝ ѿ є҆гѵ́пта, ꙗ҆зы́ки:	І хто подібний до народу Твого Ізраїля, єдиного народу на землі, до якого приходив Бог, щоб викупити його Собі в народ, зробити Собі ім’я великим і страшним ділом — прогнанням народів від лиця народу Твого, який Ти визволив з Єгипту.
22	22
и҆ да́лъ є҆сѝ лю́ди твоѧ̑ і҆и҃лѧ тебѣ̀ въ лю́ди да́же до вѣ́ка, и҆ ты̀, гдⷭ҇и, бы́лъ є҆сѝ и҆̀мъ въ бг҃а:	Ти зробив народ Твій Ізраїля Своїм власним народом навік, і Ти, Господи, став Богом його.
23	23
и҆ нн҃ѣ, гдⷭ҇и, сло́во твоѐ, є҆́же гл҃алъ є҆сѝ рабꙋ̀ твоемꙋ̀ и҆ на до́мъ є҆гѡ̀, да оу҆вѣ́ритсѧ до вѣ́ка: и҆ сотворѝ ꙗ҆́коже гл҃алъ є҆сѝ,	Отже, тепер, о, Господи, слово, яке Ти сказав про раба Твого і про дім його, утверди навік, і зроби, як Ти сказав.
24	24
и҆ да оу҆вѣ́ритсѧ и҆ возвели́читсѧ и҆́мѧ твоѐ да́же до вѣ́ка, глаго́лющихъ: гдⷭ҇и, гдⷭ҇и вседержи́телю, бж҃е і҆и҃левъ, и҆ до́мъ даві́да раба̀ твоегѡ̀ да бꙋ́детъ и҆спра́вленъ пред̾ тобо́ю:	І нехай перебуває і звеличується ім’я Твоє повіки, щоб говорили: Господь Саваоф, Бог Ізраїлів, є Бог над Ізраїлем, і дім раба Твого Давида нехай буде міцним перед лицем Твоїм.
25	25
ты́ бо, гдⷭ҇и бж҃е мо́й, ѿве́рзлъ є҆сѝ оу҆́хо раба̀ твоегѡ̀ созда́ти є҆мꙋ̀ до́мъ, сегѡ̀ ра́ди ѡ҆брѣ́те ра́бъ тво́й (дерзнове́нїе) моли́тисѧ пред̾ лице́мъ твои́мъ:	Бо Ти, Боже мій, відкрив рабові Твоєму, що Ти спорудиш йому дім, тому раб Твій і насмілився молитися перед Тобою.
26	26
и҆ нн҃ѣ, гдⷭ҇и, ты̀ є҆сѝ са́мъ бг҃ъ, и҆ гл҃алъ є҆сѝ къ рабꙋ̀ твоемꙋ̀ бл҃га̑ѧ сїѧ̑:	І нині, Господи, Ти Бог, і Ти сказав про раба Твого таке благо.
27	27
и҆ нн҃ѣ начнѝ блгⷭ҇ви́ти до́мъ раба̀ твоегѡ̀, да бꙋ́детъ во вѣ́ки пред̾ тобо́ю: ꙗ҆́кѡ ты̀, гдⷭ҇и, блгⷭ҇ви́лъ є҆сѝ, и҆ блгⷭ҇вѝ во вѣ́ки.	Почни ж благословляти дім раба Твого, щоб він був вічно перед лицем Твоїм. Бо якщо Ти, Господи, благословиш, то буде він благословенний повік.
Глава́ и҃і	Глава 18

1	1
И҆ бы́сть по си́хъ, и҆ поразѝ даві́дъ и҆ноплеме́нники, и҆ прогна̀ и҆̀хъ: и҆ взѧ̀ ге́ѳъ и҆ вє́си є҆гѡ̀ ѿ рꙋкѝ и҆ноплеме́нничи.	Після цього Давид уразив филистимлян і смирив їх, і взяв Геф і залежні від нього міста з рук филистимлян.
2	2
И҆ поразѝ даві́дъ мѡа́ва, и҆ бѧ́хꙋ мѡаві́ти рабѝ даві́дꙋ приносѧ́ще є҆мꙋ̀ да́нь.	Він уразив також моавитян, — і стали моавитяни рабами Давида, приносячи йому данину.
3	3
И҆ поразѝ даві́дъ а҆драаза́ра царѧ̀ сꙋ́вска во є҆ма́ѳѣ, и҆дꙋ́щꙋ є҆мꙋ̀ поста́вити рꙋ́кꙋ свою̀ над̾ рѣко́ю є҆ѵфра́томъ:	І вразив Давид Адраазара, царя Сувського, в Емафі, коли той ішов утвердити владу свою при ріці Євфраті.
4	4
и҆ взѧ̀ ѿ негѡ̀ даві́дъ ты́сѧщꙋ колесни́цъ и҆ се́дмь ты́сѧщъ кѡ́нникъ и҆ два́десѧть ты́сѧщъ мꙋже́й пѣшцє́въ, и҆ разбѝ даві́дъ всѧ̑ колєсни́цы, и҆ ѡ҆ста́ви ѿ ни́хъ сто̀ колесни́цъ, (и҆̀хже оу҆держа̀ себѣ̀).	І взяв Давид у нього тисячу колісниць, сім тисяч вершників і двадцять тисяч піших, і зруйнував Давид усі колісниці, залишивши з них тільки сто.
5	5
И҆ прїи́де сѵ́ръ ѿ дама́ска, да по́мощь да́стъ а҆драаза́рꙋ царю̀ сꙋ́вскꙋ, и҆ поразѝ даві́дъ ѿ сѵ́ровыхъ два́десѧть двѣ̀ ты́сѧщы мꙋже́й:	Сиріяни дамаські прийшли було на допомогу Адраазару, царю Сувському, але Давид уразив двадцять дві тисячі сиріян.
6	6
и҆ поста́ви даві́дъ стра́жꙋ въ сѷрі́и, ꙗ҆́же бли́з̾ дама́ска, и҆ бѧ́хꙋ даві́дꙋ въ рабы̑ приносѧ́ще да̑ни: и҆ сп҃сѐ гдⷭ҇ь даві́да во всѣ́хъ, въ ни́хже хожда́ше.	І поставив Давид охоронне військо в Сирії дамаській, і стали сиріяни рабами Давида, приносячи йому данину. І допомагав Господь Давиду скрізь, куди б він не ходив.
7	7
И҆ взѧ̀ даві́дъ гри̑вны златы̑ѧ, и҆̀хже и҆мѣ́ша рабѝ а҆драаза́рѡвы, и҆ принесѐ ѧ҆̀ во і҆ерⷭ҇ли́мъ.	І взяв Давид золоті щити, що були в рабів Адраазара, і приніс їх в Єрусалим.
8	8
И҆ и҆з̾ метаве́ѳа и҆ ѿ и҆збра́нныхъ градѡ́въ а҆драаза́ровыхъ взѧ̀ даві́дъ мѣ́ди мно́гѡ ѕѣлѡ̀, и҆з̾ неѧ́же сотворѝ соломѡ́нъ мо́ре мѣ́дѧно, и҆ столпы̀, и҆ сосꙋ́ды мѣ̑дѧныѧ.	А з Тивхави і Куна, міст Адраазарових, узяв Давид дуже багато міді. З неї Соломон зробив мідне море і стовпи, і мідні посудини.
9	9
И҆ оу҆слы́ша ѳо́а ца́рь є҆ма́ѳскїй, ꙗ҆́кѡ поразѝ даві́дъ всю̀ си́лꙋ а҆драаза́ра царѧ̀ сꙋ́вска,	І почув Фой, цар Імафа, що Давид уразив усе військо Адраазара, царя Сувського.
10	10
и҆ посла̀ а҆дꙋра́ма сы́на своего̀ къ царю̀ даві́дꙋ, да вопро́ситъ є҆го̀, ꙗ҆̀же ѡ҆ ми́рѣ, и҆ благослови́ти є҆го̀ ѡ҆ се́мъ, ꙗ҆́кѡ побѣдѝ а҆драаза́ра и҆ поразѝ є҆го̀, поне́же мꙋ́жъ проти́венъ бѧ́ше ѳо́а а҆драаза́рꙋ.	І послав Іорама, сина свого, до царя Давида, вітати його і дякувати йому за те, що він воював з Адраазаром і вразив його, тому що Фой був у стані війни з Адраазаром, — і з ним усякі посудини золоті, срібні та мідні.
11	11
И҆ всѧ̑ сосꙋ́ды златы̑ѧ и҆ срє́брѧныѧ и҆ мѣ̑дѧныѧ, и҆ сїѧ̑ ѡ҆свѧтѝ ца́рь даві́дъ гдⷭ҇ꙋ со сребро́мъ и҆ зла́томъ, ꙗ҆̀же взѧ̀ ѿ всѣ́хъ ꙗ҆зы̑къ, ѿ і҆дꙋме́и и҆ мѡа́ва, и҆ ѿ сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ и҆ ѿ и҆ноплемє́нникъ и҆ ѿ а҆мали́ка.	І присвятив їх цар Давид Господу разом зі сріблом і золотом, яке він узяв від усіх народів: від ідумеян, моавитян, аммонитян, филистимлян і від амаликитян.
12	12
А҆ве́сса же сы́нъ сарꙋ́їевъ поразѝ і҆дꙋме́ю во ю҆до́ли сла́нѣй, ѻ҆смьна́десѧть ты́сѧщъ:	І Авесса, син Саруї, вразив ідумеян на долині Соляній вісімнадцять тисяч;
13	13
и҆ поста́ви во ю҆до́ли стра́жꙋ, и҆ бѣ́ша всѝ і҆дꙋме́ане рабѝ даві́дꙋ. И҆ сп҃са́ше гдⷭ҇ь даві́да во всѣ́хъ, въ ни́хже хожда́ше.	і поставив у Ідумеї охоронне військо, і стали всі ідумеяни рабами Давида. Господь допомагав Давиду скрізь, куди б він не ходив.
14	14
И҆ воцари́сѧ даві́дъ над̾ всѣ́мъ і҆и҃лемъ, и҆ бѣ̀ творѧ̀ сꙋ́дъ и҆ пра́вдꙋ всѣ̑мъ лю́демъ свои̑мъ.	І царював Давид над усім Ізраїлем, і творив суд і правду всьому народові своєму.
15	15
І҆ѡа́въ же сы́нъ сарꙋ́їевъ (бы́сть) над̾ во́инствомъ, и҆ і҆ѡсафа́тъ сы́нъ а҆хїлꙋ́довъ памѧтопи́сецъ,	Іоав, син Саруї, був начальником війська, Іосафат, син Ахилуда, діловодом,
16	16
и҆ садѡ́къ сы́нъ а҆хі́товъ и҆ а҆вїмеле́хъ сы́нъ а҆вїаѳа́ровъ свѧще́нницы, и҆ сꙋса̀ книго́чїй,	Садок, син Ахитува, й Авимелех, син Авиафара, священиками, а Суса писарем,
17	17
и҆ ване́а сы́нъ і҆ѡда́евъ над̾ хереѳі́емъ и҆ над̾ фелеѳі́емъ: сы́нове же даві́дѡвы пе́рвїи преє́мницы царє́вы.	Ванея, син Іодая, над хелефеями і фелефеями, а сини Давидові — першими при царі.
Глава́ ѳ҃і	Глава 19

1	1
И҆ бы́сть по си́хъ, оу҆́мре наа́съ ца́рь сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ, и҆ воцари́сѧ а҆ма́мъ сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.	Після цього помер Наас, цар Аммонитський, і став царем син його замість нього.
2	2
И҆ речѐ даві́дъ: сотворю̀ ми́лость со а҆на́номъ сы́номъ наа́совымъ, ꙗ҆́коже сотворѝ ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀ ми́лость со мно́ю. И҆ посла̀ даві́дъ послы̀ на оу҆тѣше́нїе є҆мꙋ̀ ѡ҆ ѻ҆тцѣ̀ є҆гѡ̀. И҆ прїидо́ша ѻ҆́троцы даві́дѡвы въ зе́млю сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ ко а҆на́нꙋ, да оу҆тѣ́шатъ є҆го̀.	І сказав Давид: зроблю я милість Аннону, синові Наасовому, за благодіяння, які батько його зробив мені. І послав Давид послів утішити його щодо батька його; і прийшли слуги Давидові в землю Аммонитську, до Аннона, щоб утішити його.
3	3
И҆ реко́ша нача̑лницы сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ ко а҆на́нꙋ: є҆да̀ прославлѧ́ѧ даві́дъ ѻ҆тца̀ твоего̀ пред̾ тобо́ю, посла̀ къ тебѣ̀ оу҆тѣ̑шители; ника́кѡ: но да и҆спыта́ютъ гра́дъ и҆ соглѧ́даютъ зе́млю, прїидо́ша къ тебѣ̀ ѻ҆́троцы є҆гѡ̀.	Але князі аммонитські сказали Аннону: невже ти думаєш, що Давид з поваги до батька твого послав до тебе утішителів? Чи не для того прийшли слуги його до тебе, щоб розвідати і виглядіти землю і розорити її?
4	4
И҆ взѧ̀ а҆на́нъ рабѡ́въ даві́довыхъ, и҆ ѡ҆брѝ и҆̀хъ, и҆ ѿрѣ́за ѿ ри́зъ и҆́хъ полови́нꙋ да́же до чре́слъ, и҆ ѿпꙋстѝ и҆̀хъ.	І взяв Аннон слуг Давидових і поголив їх, і обрізав одяг їхній наполовину до стегон і відпустив їх.
5	5
И҆ прїидо́ша возвѣсти́ти даві́дꙋ ѡ҆ мꙋже́хъ: и҆ посла̀ во срѣ́тенїе и҆̀мъ, ꙗ҆́кѡ бы́ша ѡ҆безче́щени ѕѣлѡ̀. И҆ речѐ ца́рь: сѣди́те во і҆ерїхѡ́нѣ, до́ндеже возрастꙋ́тъ брады̑ ва́шѧ, и҆ возвратите́сѧ.	І пішли вони. І донесено було Давиду про людей цих, і він послав їм назустріч, бо вони були дуже знечещені; і сказав цар: залиштеся в Єрихоні, поки відростуть бороди ваші, і тоді повернетеся.
6	6
И҆ ви́дѣша сы́нове а҆ммѡ̑ни, ꙗ҆́кѡ посра́млени бы́ша лю́дїе даві́дѡвы, и҆ посла̀ а҆на́нъ и҆ сы́нове а҆ммѡ̑ни ты́сѧщꙋ тала̑нтъ сребра̀, да на́ймꙋтъ себѣ̀ ѿ сѷрі́и месопота́мски, и҆ ѿ сѷрі́и маа́ха, и҆ ѿ сꙋ́вы колесни̑цы и҆ ко́нники:	Коли аммонитяни побачили, що вони стали ненависними Давиду, тоді послав Аннон і аммонитяни тисячу талантів срібла, щоб найняти собі колісниці і вершників із Сирії месопотамської і з Сирії Мааха і з Суви.
7	7
и҆ наѧ́ша себѣ̀ три́десѧть двѣ̀ ты́сѧщы колесни́цъ и҆ царѧ̀ маа́ха и҆ люді́й є҆гѡ̀: и҆ прїидо́ша и҆ ѡ҆полчи́шасѧ прѧ́мѡ ми́давѣ: и҆ сы́нове а҆ммѡ̑ни собра́шасѧ ѿ градѡ́въ свои́хъ и҆ прїидо́ша на бра́нь.	І найняли собі тридцять дві тисячі колісниць і царя Мааха з народом його, які прийшли і розташувалися станом перед Медевою. І аммонитяни зібралися з міст своїх і виступили на війну.
8	8
И҆ оу҆слы́ша даві́дъ, и҆ посла̀ і҆ѡа́ва и҆ всѐ во́инство си́льныхъ.	Коли почув про це Давид, то послав Іоава з усім військом хоробрих.
9	9
И҆ и҆зыдо́ша сы́нове а҆ммѡ̑ни и҆ ѡ҆полчи́шасѧ на бра́нь при вратѣ́хъ гра́дскихъ: ца́рїе же прише́дшїи ѡ҆полчи́шасѧ ѻ҆со́бнѡ на по́ли.	І виступили аммонитяни і вишикувалися до битви біля воріт міста, а царі, які прийшли, окремо в полі.
10	10
И҆ ви́дѣ і҆ѡа́въ, ꙗ҆́кѡ бы́сть на него̀ проти́вное лицѐ бра́ни сопредѝ и҆ созадѝ, и҆ и҆збра̀ ѿ всѣ́хъ ю҆́нѡшъ і҆и҃левыхъ и҆ оу҆стро́и и҆̀хъ проти́вꙋ сѵ́ра,	Іоав, бачачи, що чекає на нього битва попереду і ззаду, обрав воїнів з усіх добірних в Ізраїлі і вишикував їх проти сиріян.
11	11
и҆ ѡ҆ста́нокъ люді́й дадѐ въ рꙋ́цѣ бра́тꙋ своемꙋ̀ а҆ве́ссѣ, и҆ ѡ҆полчи́шасѧ проти́вꙋ сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ.	А іншу частину народу доручив Авессі, братові своєму, щоб вони вишикувалися проти аммонитян.
12	12
И҆ речѐ: а҆́ще оу҆крѣпи́тсѧ сѵ́ръ па́че менє̀, то̀ бꙋ́деши мнѣ̀ во спасе́нїе: а҆́ще же сы́нове а҆ммѡ̑ни оу҆крѣпѧ́тсѧ па́че тебє̀, то̀ а҆́зъ спасꙋ́ тѧ:	І сказав він: якщо сиріяни будуть долати мене, то ти допоможеш мені, а якщо аммонитяни будуть долати тебе, то я допоможу тобі.
13	13
мꙋжа́йсѧ, и҆ оу҆крѣпи́мсѧ ѡ҆ лю́дехъ на́шихъ и҆ ѡ҆ градѣ́хъ бг҃а на́шегѡ, и҆ гдⷭ҇ь, є҆́же бла́го пред̾ ѻ҆чи́ма є҆гѡ̀, сотвори́тъ.	Будь мужній, і будемо твердо стояти за народ наш і за міста Бога нашого, — і Господь нехай зробить, що Йому вгодно.
14	14
И҆ ѡ҆полчи́сѧ і҆ѡа́въ и҆ всѝ лю́дїе, и҆̀же съ ни́мъ, проти́вꙋ сѵ́рѧнъ на бра́нь, и҆ побѣго́ша ѿ ни́хъ.	І вступили Іоав і люди, які були в нього, на битву з сиріянами, і вони побігли від нього.
15	15
Сы́нове же а҆ммѡ̑ни ви́дѣша, ꙗ҆́кѡ побѣго́ша сѵ́рѧне, и҆ побѣго́ша и҆ ѻ҆нѝ ѿ лица̀ а҆ве́ссы и҆ ѿ лица̀ і҆ѡа́ва бра́та є҆гѡ̀, и҆ внидо́ша во гра́дъ: і҆ѡа́въ же возврати́сѧ во і҆ерⷭ҇ли́мъ.	Аммонитяни ж, побачивши, що сиріяни біжать, і самі побігли від Авесси, брата його, і пішли в місто. І прийшов Іоав у Єрусалим.
16	16
И҆ ви́дѣ сѵ́ръ, ꙗ҆́кѡ побѣдѝ є҆го̀ і҆и҃ль, и҆ посла̀ послы̀: и҆ и҆зведо́ша сѵ́ра, и҆́же бѣ̀ за рѣко́ю, сѡфа́къ же первонача́лникъ ты́сѧщникѡмъ си́лы а҆драаза́ровы пред̾ ни́ми.	Сиріяни, бачачи, що вони вражені ізраїльтянами, відправили послів і вивели сиріян, які були по той бік ріки, і Совак, воєначальник Адраазарів, був проводирем їхнім.
17	17
И҆ возвѣще́но бы́сть даві́дꙋ, и҆ собра̀ ве́сь і҆и҃ль, и҆ пре́йде і҆ѻрда́нъ, и҆ прїи́де на ни́хъ, и҆ ѡ҆полчи́сѧ проти́вꙋ и҆́хъ: и҆ ѡ҆полчи́сѧ даві́дъ проти́вꙋ сѵ́ра на бра́нь и҆ воева̀ на́нь.	Коли донесли про це Давиду, він зібрав усіх ізраїльтян, перейшов Йордан і, прийшовши до них, вишикувався проти них; і вступив Давид у битву з сиріянами, і вони воювали з ним.
18	18
И҆ оу҆бѣжѐ сѵ́ръ ѿ лица̀ і҆и҃лева, и҆ оу҆бѝ даві́дъ ѿ сѵ́ра се́дмь ты́сѧщъ колесни́цъ и҆ четы́редесѧть ты́сѧщъ пѣшцє́въ, и҆ сѡфа́ка первонача́лника си́лы оу҆бѝ.	І сиріяни побігли від ізраїльтян, і знищив Давид у сиріян сім тисяч колісниць і сорок тисяч піших, і Совака воєначальника умертвив.
19	19
И҆ ви́дѣша рабѝ а҆драаза́рѡвы, ꙗ҆́кѡ падо́ша ѿ лица̀ і҆и҃лева, и҆ прибѣго́ша къ даві́дꙋ, и҆ слꙋжа́хꙋ є҆мꙋ̀: и҆ не восхотѣ̀ сѵ́ръ помога́ти сынѡ́мъ а҆ммѡ̑нимъ ктомꙋ̀.	Коли побачили слуги Адраазара, що вони вражені ізраїльтянами, уклали з Давидом мир і підкорилися йому. І більше не хотіли сиріяни допомагати аммонитянам.
Глава́ к҃	Глава 20

1	1
И҆ бы́сть въ находѧ́щее лѣ́то во вре́мѧ и҆схожде́нїѧ царе́й (ко бра́ни), и҆ собра̀ і҆ѡа́въ всю̀ си́лꙋ во́инства, и҆ ѡ҆пꙋстошѝ зе́млю сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ: прїидо́ша же и҆ ѡ҆бсѣдо́ша равва́ѳъ. Даві́дъ же пребыва́ше во і҆ерⷭ҇ли́мѣ: і҆ѡа́въ же поразѝ равва́ѳъ и҆ разорѝ є҆го̀.	Через рік, у той час, коли царі виходять на війну, вивів Іоав військо і став розоряти землю аммонитян, і прийшов і обложив Равву. Давид же залишався в Єрусалимі. Іоав, завоювавши Равву, зруйнував її.
2	2
Взѧ́ же даві́дъ вѣне́цъ молхо́ма царѧ̀ и҆́хъ ѿ главы̀ є҆гѡ̀, и҆ ѡ҆брѣ́тесѧ вѣ́съ въ не́мъ тала́нтъ зла́та, и҆ въ не́мъ ка́мень драгі́й, и҆ бѣ̀ на главѣ̀ даві́довѣ: плѣ́ны же гра̑дски взѧ̀ мнѡ́ги ѕѣлѡ̀,	І взяв Давид вінець царя їхнього з голови його, і в ньому виявилося ваги талант золота, і дорогоцінні камені були на ньому; і був він покладений на голову Давида. І дуже багато здобичі виніс з міста.
3	3
и҆ люді́й сꙋ́щихъ въ не́мъ и҆зведѐ и҆ претрѐ пила́ми и҆ ѻ҆рꙋ̑дїи желѣ́зными и҆ разсѣца́ющими: та́кѡ сотворѝ даві́дъ всѣ̑мъ градѡ́мъ сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ, и҆ возврати́сѧ даві́дъ и҆ всѝ лю́дїе є҆гѡ̀ во і҆ерⷭ҇ли́мъ.	А народ, який був у ньому, вивів і умертвляв їх пилами, залізними молотами і сокирами. Так зробив Давид з усіма містами аммонитян, і повернувся Давид і весь народ в Єрусалим.
4	4
И҆ бы́сть по се́мъ, и҆ нача́сѧ є҆щѐ бра́нь въ газе́рѣ со и҆ноплемє́нники: тогда̀ поразѝ совоха́й оу҆саѳі́тѧнинъ сафꙋ́та ѿ сынѡ́въ и҆споли́новыхъ и҆ смирѝ є҆го̀.	Після того почалася війна з филистимлянами в Газері. Тоді Совохай хушатянин уразив Сафа, одного з нащадків рефаїмів. І вони смирилися.
5	5
И҆ бы́сть є҆щѐ бра́нь проти́вꙋ и҆ноплемє́нникъ, и҆ поразѝ є҆леана́нъ сы́нъ і҆аі́ровъ лаѡмі́а, бра́та голїа́ѳа геѳе́йскагѡ, є҆мꙋ́же дре́во копїѧ̀ є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ наво́й ткꙋ́щихъ.	І знову була війна з филистимлянами. Тоді Елханам, син Іаїра, вразив Лахмия, брата Голіафового, гефянина, у якого древко списа було, як навій у ткачів.
6	6
И҆ бы́сть є҆щѐ бра́нь въ ге́ѳѣ, и҆ бѣ̀ мꙋ́жъ ѕѣлѡ̀ вели́къ, по шестѝ и҆мѣ́ющь пе́рстѡвъ, всѣ́хъ два́десѧть четы́ре, и҆ се́й бѣ̀ ѿ колѣ́на и҆споли́нѡвъ,	Була ще битва у Гефі. Там був один великий на зріст чоловік, у якого було по шість пальців, всього двадцять чотири. І він також був з нащадків рефаїмів.
7	7
и҆ поносѝ і҆и҃лѧ: и҆ поразѝ є҆го̀ і҆ѡнаѳа́нъ сы́нъ самма́а бра́та даві́дова.	Він ганьбив Ізраїля, але Іонафан, син Шими, брата Давидового, вразив його.
8	8
Сі́и роди́шасѧ рафа́ю въ ге́ѳѣ, всѣ́хъ и҆́хъ бѣ̀ четы́ри и҆споли́ны, и҆ падо́ша рꙋко́ю даві́довою и҆ рꙋко́ю рабѡ́въ є҆гѡ̀.	Це були народжені від рефаїмів у Гефі, і впали від руки Давида і від руки слуг його.
Глава́ к҃а	Глава 21

1	1
Воста́ же дїа́волъ на і҆и҃лѧ и҆ под̾ꙋстѝ даві́да, да сочи́слитъ і҆и҃лѧ.	І повстав сатана на Ізраїля, і підбурив Давида зробити перелік ізраїльтян.
2	2
И҆ речѐ ца́рь даві́дъ ко і҆ѡа́вꙋ и҆ къ нача́лникѡмъ си́лы: и҆ди́те и҆ сочти́те і҆и҃лѧ ѿ вирсаве́и да́же до да́на, и҆ принеси́те ко мнѣ̀, да позна́ю число̀ и҆́хъ.	І сказав Давид Іоаву і начальникам у народі: підіть порахуйте ізраїльтян, від Вирсавії до Дана, і представте мені, щоб я знав число їх.
3	3
И҆ речѐ і҆ѡа́въ: да приложи́тъ гдⷭ҇ь къ лю́демъ свои̑мъ, ꙗ҆́коже сі́и стори́цею, и҆ ѻ҆́чи господи́на моегѡ̀ царѧ̀ да ви́дѧтъ: не вси́ ли господи́нꙋ моемꙋ̀ царю̀ рабѝ сꙋ́ть; и҆ почто̀ хо́щетъ сегѡ̀ господи́нъ мо́й; дабы̀ не вмѣни́лосѧ въ грѣ́хъ і҆и҃лю.	І сказав Іоав: нехай примножить Господь народ Свій у сто разів проти того, скільки є його. Чи не всі вони, господарю мій царю, раби господаря мого? Для чого ж вимагає цього господар мій? Щоб було поставлено це в провину Ізраїлю?
4	4
Но сло́во царе́во премо́же і҆ѡа́ва: и҆ по́йде і҆ѡа́въ, и҆ ѡ҆бы́де всего̀ і҆и҃лѧ, и҆ прїи́де во і҆ерⷭ҇ли́мъ.	Але царське слово перемогло Іоава; і пішов Іоав, і обійшов увесь Ізраїль, і прийшов у Єрусалим.
5	5
И҆ дадѐ і҆ѡа́въ даві́дꙋ число̀ сочте́нїѧ люді́й: и҆ ѡ҆брѣ́тесѧ всегѡ̀ і҆и҃лѧ ты́сѧща ты́сѧщъ и҆ сто̀ ты́сѧщъ мꙋже́й и҆ носѧ́щихъ ѻ҆рꙋ̑жїѧ: и҆ ѿ сынѡ́въ і҆ꙋ́диныхъ четы́ре ста̑ и҆ се́дмьдесѧтъ ты́сѧщъ мꙋже́й носѧ́щихъ ѻ҆рꙋ́жїе:	І подав Іоав Давиду список народного перепису, і було всіх ізраїльтян тисяча тисяч, і сто тисяч чоловіків, які оголюють меч, і юдеїв — чотириста сімдесят тисяч, які оголюють меч.
6	6
леѵі́и же и҆ венїамі́на не сочтѐ средѣ̀ и҆́хъ, поне́же вознегодова̀ ѡ҆ словесѝ царе́вѣ і҆ѡа́въ.	А левитів і веніаминян він не порахував між ними, тому що царське слово було противним Іоаву.
7	7
И҆ не оу҆го́дно ꙗ҆ви́сѧ пред̾ бг҃омъ повелѣ́нїе сїѐ, и҆ поразѝ і҆и҃лѧ.	І не угодною була в очах Божих справа ця, і Він уразив Ізраїля.
8	8
Рече́ же даві́дъ ко бг҃ꙋ: согрѣши́хъ ѕѣлѡ̀, ꙗ҆́кѡ сотвори́хъ ве́щь сїю̀: и҆ нн҃ѣ молю̀, ѿимѝ беззако́нїе раба̀ твоегѡ̀, ꙗ҆́кѡ ѡ҆безꙋ́михсѧ ѕѣлѡ̀.	І сказав Давид Богу: дуже згрішив я, зробивши це. І нині прости провину раба Твого, бо я зробив дуже нерозважливо.
9	9
И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко га́дꙋ прⷪ҇ро́кꙋ даві́довꙋ, гл҃ѧ:	І говорив Господь Гадові, прозорливцю Давидовому, і сказав:
10	10
и҆дѝ и҆ рцы̀ къ даві́дꙋ, глаго́лѧ: та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь: трїѐ а҆́зъ наведꙋ̀ на тѧ̀, и҆зберѝ себѣ̀ є҆ди́но ѿ ни́хъ, и҆ сотворю̀ тебѣ̀.	піди і скажи Давиду: так говорить Господь: три покарання Я пропоную тобі, обери собі одне з них, — і Я пошлю його на тебе.
11	11
И҆ прїи́де га́дъ къ даві́дꙋ и҆ речѐ є҆мꙋ̀:	І прийшов Гад до Давида і сказав йому: так говорить Господь: обирай собі:
12	12
си́це гл҃етъ гдⷭ҇ь: и҆зберѝ себѣ̀, (є҆́же хо́щеши,) и҆лѝ трѝ лѣ̑та гла́да, и҆лѝ трѝ мцⷭ҇ы бѣ́гати тебѣ̀ ѿ лица̀ вра̑гъ твои́хъ, и҆ ѻ҆рꙋ́жїе вра̑гъ твои́хъ пости́гнетъ тѧ̀, и҆лѝ трѝ дни̑ ме́чь гдⷭ҇ень, и҆ сме́рть на зе́млю, и҆ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень оу҆бива́ѧй во все́мъ наслѣ́дїи і҆и҃левѣ: нн҃ѣ оу҆̀бо разсмотрѝ, что̀ ѿвѣща́ю посла́вшемꙋ мѧ̀ со сло́вомъ.	або три роки — голод, або три місяці будеш ти переслідуваний ворогами твоїми і меч ворогів твоїх буде досягати тебе; або три дні — меч Господній і моровиця на землі й ангел Господній, який знищує в усіх краях Ізраїля. Отже, розглянь, що мені відповісти Тому, Хто Послав мене зі словом.
13	13
И҆ речѐ даві́дъ ко га́дꙋ: тѣ̑сна мѝ сꙋ́ть трѝ сїѧ̑ ѕѣлѡ̀: но лꙋ́чше мѝ є҆́сть впа́сти въ рꙋ́цѣ гдⷭ҇ни, занѐ мнѡ́ги щедрѡ́ты є҆гѡ̀ ѕѣлѡ̀, въ рꙋ́ки же человѣ́чєскїѧ да не впадꙋ̀.	І сказав Давид Гадові: тяжко мені дуже, але нехай краще впаду в руки Господа, бо дуже велике милосердя Його, тільки б не впасти мені в руки людські.
14	14
И҆ посла̀ гдⷭ҇ь сме́рть во і҆и҃лѧ, и҆ падо́ша ѿ і҆и҃лѧ се́дмьдесѧтъ ты́сѧщъ мꙋже́й.	І послав Господь моровицю на Ізраїля, і померло ізраїльтян сімдесят тисяч чоловік.
15	15
И҆ посла̀ бг҃ъ а҆́гг҃ла во і҆ерⷭ҇ли́мъ, да и҆збїе́тъ є҆го̀. И҆ є҆гда̀ и҆збива́ше, ви́дѣ гдⷭ҇ь и҆ раска́ѧсѧ ѡ҆ ѕлѣ̀, и҆ речѐ а҆́гг҃лꙋ и҆збива́ющемꙋ: довлѣ́етъ тѝ, ѿимѝ рꙋ́кꙋ твою̀. А҆́гг҃лъ же гдⷭ҇ень стоѧ́ше на гꙋмнѣ̀ ѻ҆́рны і҆евꙋсе́анина.	І послав Бог ангела в Єрусалим, щоб знищувати його. І коли він почав знищувати, побачив Господь і пожалів про цю біду, і сказав ангелу-знищувачу: досить! тепер опусти руку твою. Ангел же Господній стояв тоді над током Орни ієвусеянина.
16	16
И҆ возведѐ даві́дъ ѻ҆́чи своѧ̑, и҆ ви́дѣ а҆́гг҃ла гдⷭ҇нѧ стоѧ́ща междꙋ̀ земле́ю и҆ не́бомъ, и҆ ме́чь є҆гѡ̀ и҆звлече́нъ въ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀, просте́ртъ на і҆ерⷭ҇ли́мъ. И҆ падѐ даві́дъ и҆ старѣ̑йшины (і҆и҃лєвы) ѡ҆блече́ннїи во вре́тище на лицѐ своѐ,	І підняв Давид очі свої, і побачив ангела Господнього, який стоїть між землею і небом, з оголеним у руці його мечем, простягнутим на Єрусалим; і впав Давид і старійшини, покриті веретищем, на обличчя свої.
17	17
и҆ речѐ даві́дъ къ бг҃ꙋ: не а҆́зъ ли повелѣ́хъ сочи́слити лю́ди; а҆́зъ є҆́смь, и҆́же согрѣши́хъ, и҆ ѕло̀ творѧ̀ ѕло̀ сотвори́хъ, сїѧ̑ же ѻ҆́вцы что̀ сотвори́ша; гдⷭ҇и бж҃е мо́й, да бꙋ́детъ рꙋка̀ твоѧ̀ на мнѣ̀ и҆ на домꙋ̀ ѻ҆тца̀ моегѡ̀, а҆ не на лю́дехъ твои́хъ въ погꙋбле́нїе, гдⷭ҇и.	І сказав Давид Богу: чи не я повелів порахувати народ? я згрішив, я зробив зло, а ці вівці що зробили? Господи, Боже мій! нехай буде рука Твоя на мені і на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб погубити його.
18	18
А҆́гг҃лъ же гдⷭ҇ень речѐ га́дꙋ, є҆́же глаго́лати къ даві́дꙋ: да взы́детъ и҆ сози́ждетъ ѻ҆лта́рь гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ на гꙋмнѣ̀ ѻ҆́рны і҆евꙋсе́анина.	І ангел Господній сказав Гадові, щоб той сказав Давиду: нехай Давид прийде і поставить жертовник Господу на току Орни ієвусеянина.
19	19
И҆ взы́де даві́дъ по словесѝ га́довꙋ, є҆́же глаго́ла и҆́менемъ гдⷭ҇нимъ.	І пішов Давид, за словом Гада, яке він говорив ім’ям Господнім.
20	20
И҆ ѡ҆брати́сѧ ѻ҆́рна и҆ ви́дѣ царѧ̀, и҆ четы́ри сы́нове є҆гѡ̀ съ ни́мъ кры́ющїисѧ. Ѻ҆́рна же бѣ̀ (въ то̀ вре́мѧ) млатѧ̀ на гꙋмнѣ̀ пшени́цꙋ.	Орна повернувся, побачив ангела, і чотири сини його з ним сховалися. Орна молотив тоді пшеницю.
21	21
И҆ прїи́де даві́дъ ко ѻ҆́рнѣ, и҆ ѡ҆брати́сѧ ѻ҆́рна, и҆ оу҆зрѣ̀ даві́да, и҆ по́йде ѿ гꙋмна̀, и҆ поклони́сѧ даві́дꙋ лице́мъ на зе́млю.	І прийшов Давид до Орни. Орна, глянувши і побачивши Давида, вийшов з току і поклонився Давиду лицем до землі.
22	22
Рече́ же ѻ҆́рнѣ даві́дъ: да́ждь мнѣ̀ мѣ́сто гꙋмна̀ твоегѡ̀, да сози́ждꙋ на не́мъ ѻ҆лта́рь гдⷭ҇еви, на сребрѣ̀ досто́йнѣ да́ждь мѝ є҆̀, и҆ преста́нетъ ꙗ҆́зва ѿ люді́й.	І сказав Давид Орні: віддай мені місце під током, я побудую на ньому жертовник Господу; за справжню ціну віддай мені його, щоб припинилося знищення народу.
23	23
Рече́ же ѻ҆́рна къ даві́дꙋ: возмѝ себѣ̀, и҆ да сотвори́тъ господи́нъ мо́й ца́рь, є҆́же оу҆го́дно пред̾ ни́мъ: сѐ, даю̀ телцы̀ на всесожже́нїе, и҆ плꙋ́гъ на дрова̀, и҆ пшени́цꙋ въ же́ртвꙋ, всѧ̑ (доброво́льнѡ) даю̀.	І сказав Орна Давиду: візьми собі; нехай робить господар мій цар що йому вгодно; ось я віддаю і волів на всепалення, і молотильні знаряддя на дрова, і пшеницю на приношення; усе це віддаю задарма.
24	24
И҆ речѐ ца́рь даві́дъ ѻ҆́рнѣ: нѝ, но кꙋ́плею кꙋплю̀, сребро́мъ досто́йнымъ, поне́же не возмꙋ̀ гдⷭ҇еви, ꙗ҆̀же сꙋ́ть твоѧ̑, є҆́же вознестѝ всесожже́нїе тꙋ́не гдⷭ҇еви.	І сказав цар Давид Орні: ні, я хочу купити в тебе за дійсну ціну, бо не стану я приносити твоєї власности Господу, і не буду приносити у всепалення взятого задарма.
25	25
И҆ дадѐ даві́дъ ѻ҆́рнѣ за мѣ́сто то̀ сі̑кль златы́хъ вѣ́сомъ ше́сть сѡ́тъ.	І дав Давид Орні за це місце шістсот сиклів золота.
26	26
И҆ созда̀ тꙋ̀ даві́дъ ѻ҆лта́рь гдⷭ҇еви, и҆ вознесѐ всесожжє́нїѧ и҆ спаси́тєлнаѧ и҆ воззва̀ ко гдⷭ҇ꙋ, и҆ оу҆слы́ша є҆го̀ во ѻ҆гнѝ ѿ небесѐ на ѻ҆лта́рь всесожже́нїѧ, и҆ потребѝ всесожже́нїе.	І спорудив там Давид жертовник Господу і підніс всепалення і мирні жертви; і призвав Господа, і Він почув його, пославши вогонь з неба на жертовник всепалення.
27	27
И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко а҆́гг҃лꙋ: и҆ вложѝ ме́чь во влага́лище є҆гѡ̀.	І сказав Господь ангелові: поверни меч твій у піхви його.
28	28
Во вре́мѧ ѻ҆́но, є҆гда̀ ви́дѣ даві́дъ, ꙗ҆́кѡ оу҆слы́ша є҆го̀ гдⷭ҇ь на гꙋмнѣ̀ ѻ҆́рны і҆евꙋсе́анина, и҆ пожрѐ тꙋ̀ жє́ртвы.	У цей час Давид, бачачи, що Господь почув його на току Орни ієвусеянина, приніс там жертву.
29	29
И҆ ски́нїѧ гдⷭ҇нѧ, ю҆́же сотворѝ мѡѷсе́й въ пꙋсты́ни, и҆ ѻ҆лта́рь всесожже́нїѧ во вре́мѧ ѻ҆́но бы́сть въ вы́шнемъ, є҆́же въ гаваѡ́нѣ.	Скинія ж Господня, яку зробив Мойсей у пустелі, і жертовник всепалення знаходилися в той час на висоті в Гаваоні.
30	30
И҆ не возмо́же даві́дъ и҆тѝ пред̾ него̀, є҆́же вопроси́ти бг҃а, поне́же оу҆страше́нъ бы́сть ѿ лица̀ меча̀ а҆́гг҃ла гдⷭ҇нѧ.	Й не міг Давид піти туди, щоб шукати Бога, тому що був наляканий мечем ангела Господнього.
Глава́ к҃в	Глава 22

1	1
Рече́ же даві́дъ: сѐ є҆́сть до́мъ гдⷭ҇а бг҃а, и҆ се́й ѻ҆лта́рь на всесожжє́нїѧ і҆и҃лю.	І сказав Давид: ось дім Господа Бога й ось жертовник для всепалення Ізраїля.
2	2
И҆ речѐ даві́дъ собра́ти всѧ̑ прише́лцы, и҆̀же на землѝ і҆и҃левѣ, и҆ поста́ви каменосѣ́чцєвъ сѣщѝ ка́мєнїѧ тє́санаѧ, да сози́ждетсѧ до́мъ бж҃їй.	І наказав Давид зібрати прибульців, які знаходилися в землі Ізраїльській, і поставив каменотесів, щоб обтесувати камені для побудови дому Божого.
3	3
Желѣ́зо же мно́го на гво́зди две́ремъ и҆ вратѡ́мъ на спаѧ́нїе оу҆гото́ва даві́дъ, и҆ мѣ́ди мно́жествꙋ не бѣ̀ числа̀:	І багато заліза для цвяхів до дверей воріт і для зв’язок заготував Давид, і багато міді без ваги,
4	4
и҆ древа́мъ ке́дрѡвымъ не бѣ̀ числа̀: ꙗ҆́кѡ принесо́ша сїдѡ́нѧне и҆ тѵ́рѧне дре́въ ке́дровыхъ мно́жество даві́дꙋ.	і кедрових дерев без ліку, тому що сидоняни і тиряни доставили Давиду багато кедрових дерев.
5	5
И҆ речѐ даві́дъ: соломѡ́нъ сы́нъ мо́й дѣ́тищь мла́дъ, до́мъ же є҆́же созида́ти гдⷭ҇еви въ вели́чество высо́ко, во и҆́мѧ и҆ въ сла́вꙋ во всю̀ зе́млю, оу҆гото́влю є҆мꙋ̀. И҆ оу҆гото́ва даві́дъ (всегѡ̀) мно́жество пре́жде сконча́нїѧ своегѡ̀.	І сказав Давид: Соломон, син мій, молодий і слабосилий, а дім, який слід побудувати для Господа, повинен бути дуже величним, на славу і прикрасу перед усіма землями: отже, я буду заготовляти для нього. І заготував Давид до смерти своєї багато.
6	6
И҆ призва̀ даві́дъ соломѡ́на сы́на своего̀ и҆ заповѣ́да є҆мꙋ̀, да сози́ждетъ до́мъ гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ і҆и҃левꙋ.	І прикликав Соломона, сина свого, і заповів йому побудувати дім Господу Богу Ізраїлевому.
7	7
Рече́ же даві́дъ къ соломѡ́нꙋ: ча́до, мнѣ̀ бѧ́ше въ се́рдцы, да сози́ждꙋ до́мъ и҆́мени гдⷭ҇а бг҃а моегѡ̀:	І сказав Давид Соломону: сину мій! у мене було на серці побудувати дім в ім’я Господа, Бога мого,
8	8
и҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀, гл҃ющее: мнѡ́ги крѡ́ви пролїѧ́лъ є҆сѝ и҆ мнѡ́ги бра̑ни сотвори́лъ є҆сѝ, не сози́ждеши до́мꙋ и҆́мени моемꙋ̀, ꙗ҆́кѡ мнѡ́ги крѡ́ви пролїѧ́лъ є҆сѝ на зе́млю предо мно́ю:	але було до мене слово Господнє, і сказано: «ти пролив багато крови і вів великі війни; ти не повинен будувати дому імені Моєму, тому що пролив багато крови на землю перед лицем Моїм.
9	9
сѐ, сы́нъ роди́тсѧ тебѣ̀, се́й бꙋ́детъ мꙋ́жъ поко́ѧ, и҆ оу҆поко́ю є҆го̀ ѿ всѣ́хъ вра̑гъ є҆гѡ̀ ѡ҆́крестъ, занѐ соломѡ́нъ и҆́мѧ є҆мꙋ̀, и҆ ми́ръ и҆ поко́й да́мъ є҆мꙋ̀ над̾ і҆и҃лемъ во дни̑ є҆гѡ̀:	Ось, у тебе народиться син: він буде чоловіком мирним; Я дам йому спокій від усіх ворогів його навкруги: тому ім’я йому буде Соломон. І мир і спокій дам Ізраїлю у дні його.
10	10
то́й сози́ждетъ до́мъ и҆́мени моемꙋ̀, и҆ то́й бꙋ́детъ мнѣ̀ въ сы́на, и҆ а҆́зъ бꙋ́дꙋ є҆мꙋ̀ во ѻ҆тца̀: и҆ и҆спра́влю престо́лъ ца́рства є҆гѡ̀ во і҆и҃ли до вѣ́ка:	Він побудує дім імені Моєму, і він буде Мені сином, а Я йому отцем, і утверджу престіл царства його над Ізраїлем повік».
11	11
нн҃ѣ оу҆̀бо, сы́не мо́й, бꙋ́детъ гдⷭ҇ь съ тобо́ю и҆ бл҃гопоспѣши́тъ, и҆ сози́ждеши до́мъ гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ твоемꙋ̀, ꙗ҆́коже гл҃а ѡ҆ тебѣ̀:	І нині, сину мій! нехай буде Господь з тобою, щоб ти мав благий успіх і побудував дім Господу Богу твоєму, як Він говорив про тебе.
12	12
да да́стъ же тебѣ̀ премꙋ́дрость и҆ ра́зꙋмъ гдⷭ҇ь и҆ да оу҆крѣпи́тъ тѧ̀ над̾ і҆и҃лемъ, є҆́же храни́ти и҆ твори́ти зако́нъ гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀:	Нехай дасть тобі Господь сенс і розум, і поставить тебе над Ізраїлем; і дотримуйся закону Господа Бога твого.
13	13
тогда̀ бл҃гопоспѣши́тъ, а҆́ще сохрани́ши твори́ти за́пѡвѣди и҆ сꙋдбы̑, ꙗ҆̀же повелѣ̀ гдⷭ҇ь мѡѷсе́ови, (да оу҆чи́тъ) і҆и҃лѧ: мꙋжа́йсѧ и҆ крѣпи́сѧ, не бо́йсѧ, нижѐ оу҆страши́сѧ:	Тоді ти будеш мати благий успіх, якщо будеш намагатися виконувати устави і закони, які заповів Господь Мойсеєві для Ізраїля. Будь твердим і мужнім, не бійся і не сумуй.
14	14
и҆ сѐ, а҆́зъ по оу҆бо́жествꙋ моемꙋ̀ оу҆гото́вахъ на до́мъ гдⷭ҇ень зла́та тала́нтѡвъ сто̀ ты́сѧщъ, и҆ сребра̀ ты́сѧща ты́сѧщъ тала́нтѡвъ, мѣ́дь же и҆ желѣ́зо, є҆мꙋ́же нѣ́сть вѣ́са, поне́же мно́жество є҆́сть, и҆ древа̀ и҆ ка́мєнїѧ оу҆гото́вахъ, и҆ къ си̑мъ да приложи́ши:	І ось, я за убогости моєї приготував для дому Господнього сто тисяч талантів золота і тисячу тисяч талантів срібла, а міді і залізу немає ваги, тому що їх безліч; і дерева і камені я також заготував, а ти ще додай до цього.
15	15
и҆ съ тобо́ю гдⷭ҇ь, и҆ приложи́ши ко мно́жествꙋ творѧ́щихъ дѣла̀, хꙋдо́жницы, и҆ строи́телїе ка́менїй, и҆ древодѣ́лє, и҆ всѧ́къ мꙋдре́цъ во всѧ́цѣмъ дѣ́лѣ,	У тебе багато робітників і каменотесів, різьбярів і теслярів, і всяких здібних до всякої справи;
16	16
въ зла́тѣ и҆ сребрѣ̀, въ мѣ́ди и҆ желѣ́зѣ нѣ́сть числа̀: воста́ни оу҆̀бо и҆ творѝ, и҆ гдⷭ҇ь съ тобо́ю.	золоту, сріблу і міді та залізу немає ліку: почни і роби; Господь буде з тобою.
17	17
И҆ повелѣ̀ даві́дъ всѣ̑мъ нача́лникѡмъ і҆и҃лєвымъ, да помога́ютъ соломѡ́нꙋ сы́нꙋ є҆гѡ̀, глаго́лѧ:	І заповів Давид усім князям Ізраїлевим допомагати Соломону, синові його:
18	18
не гдⷭ҇ь ли съ ва́ми; и҆ дадѐ ва́мъ поко́й ѡ҆́крестъ, занѐ дадѐ въ рꙋ́ки ва́шѧ живꙋ́щихъ на землѝ, и҆ покоре́на землѧ̀ пред̾ гдⷭ҇емъ и҆ пред̾ людьмѝ є҆гѡ̀:	чи не з вами Господь Бог наш, Який дав вам спокій з усіх боків? тому що Він віддав у руки мої жителів землі, і підкорилася земля перед Господом і перед народом Його.
19	19
нн҃ѣ оу҆̀бо дади́те сердца̀ ва̑ша и҆ дꙋ́шы ва́шѧ є҆́же взыска́ти гдⷭ҇а бг҃а ва́шего, и҆ воста́ните и҆ созида́йте ст҃ы́ню гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ ва́шемꙋ, да внесе́тсѧ кївѡ́тъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ и҆ сосꙋ́ды ст҃ы̑ѧ бг҃ови въ до́мъ созида́емый и҆́мени гдⷭ҇ню.	Отже, налаштуйте серце ваше і душу вашу на те, щоб шукати Господа Бога вашого. Встаньте і побудуйте святилище Господу Богу, щоб перенести ковчег завіту Господнього і священні сосуди у Божий дім, що споруджується імені Господньому.
Глава́ к҃г	Глава 23

1	1
И҆ даві́дъ ста́ръ и҆ и҆спо́лненъ дні́й, и҆ воцарѝ соломѡ́на сы́на своего̀ вмѣ́стѡ себє̀ над̾ і҆и҃лемъ:	Давид, постарівши і наситившись життям, поставив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.
2	2
и҆ собра̀ всѣ́хъ кнѧзе́й і҆и҃левыхъ, и҆ свѧще́нникѡвъ, и҆ леѵі́тѡвъ:	І зібрав усіх князів ізраїльських і священиків і левитів,
3	3
сочте́ни же бы́ша леѵі́ти, ѿ три́десѧти лѣ́тъ и҆ вы́шше, и҆ бы́сть число̀ и҆́хъ по глава́мъ и҆́хъ, мꙋже́й три́десѧть и҆ ѻ҆́смь ты́сѧщъ:	і перелічені були левити, від тридцяти років і вище, і було число їх, рахуючи поголовно, тридцять вісім тисяч чоловік.
4	4
ѿ си́хъ и҆збра́ни на дѣла̀ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ два́десѧть четы́ри ты́сѧщы, и҆ книго́чєй и҆ сꙋді́й ше́сть ты́сѧщъ,	З них призначені для справи в домі Господньому двадцять чотири тисячі, писарів же і суддів шість тисяч,
5	5
и҆ четы́ри ты́сѧщы две́рникѡвъ, и҆ четы́ри ты́сѧщы пою́щихъ гдⷭ҇еви во ѻ҆рга́ны, и҆̀хже сотворѝ ко хвале́нїю гдⷭ҇ню.	і чотири тисячі воротарів, і чотири тисячі, які прославляють Господа на музичних інструментах, які він зробив для прославляння.
6	6
И҆ раздѣлѝ и҆̀хъ даві́дъ на чре́ды сынѡ́мъ леѵі̑инымъ, гирсѡ́нꙋ, каа́ѳꙋ и҆ мера́рѣ:	І розділив їх Давид на черги за синами Левія — Гирсоном, Каафою і Мерарі.
7	7
и҆ гирсѡ́нꙋ и҆ леада́нꙋ и҆ семе́ю.	Із гирсонян — Лаедан і Шимей.
8	8
Сы́нове леада̑ни: нача́лникъ і҆еїи́лъ и҆ зеѳѡ́ѳъ и҆ і҆ѡи́ль, трїѐ.	Сини Лаедана: перший Ієхиїл, Зефам та Іоїль, троє.
9	9
Сы́нове же семе́ѡвы: салѡмі́ѳъ и҆ а҆заи́лъ и҆ а҆ра́мъ, трїѐ: сі́и нача̑лницы ѻ҆те́чествъ леада́нихъ.	Сини Шимея: Шеломиф, Хазиїл і Гаран, троє. Вони глави поколінь Лаеданових.
10	10
И҆ сынѡ́мъ семе́ѡвымъ і҆е́ѳъ и҆ зїза́й, и҆ і҆ѡа́съ и҆ верїа̀: ті́и сы́нове семе́ѡвы четы́ре.	Ще сини Шимея: Іахаф, Зиза, Ієуш і Берія. Це сини Шимея, четверо.
11	11
Бѣ́ же і҆е́ѳъ пе́рвый и҆ зїза́й вторы́й: і҆ѡа́съ же и҆ варїа̀ не и҆мѣ́ста мно́гихъ сынѡ́въ и҆ бы́ста въ домꙋ̀ ѻ҆те́чества въ причте́нїе є҆ди́но.	Іахаф був головним, Зиза другим; Ієуш і Берія мали дітей мало, і тому вони були в одному рахунку з домом батька.
12	12
Сы́нове каа́ѳѡвы: а҆мвра́мъ и҆ і҆ссаа́ръ, хеврѡ́нъ, ѻ҆зїи́лъ, четы́ри.	Сини Каафа: Амрам, Іцгар, Хеврон і Озиїл, четверо.
13	13
Сы́нове а҆мвра̑мли: а҆арѡ́нъ и҆ мѡѷсе́й: ѿлꙋче́нъ же бы́сть а҆арѡ́нъ є҆́же ѡ҆свѧща́ти ст҃а̑ѧ ст҃ы́хъ, то́й и҆ сы́нове є҆гѡ̀ во вѣ́ки, и҆ да кади́тъ ѳѷмїа́момъ пред̾ гдⷭ҇емъ, слꙋ́житъ є҆мꙋ̀ и҆ мо́литсѧ во и҆́мѧ є҆гѡ̀ до вѣ́ка.	Сини Амрама: Аарон і Мойсей. Аарон відділений був на присвяту до Святого Святих, він і сини його, навіки, щоб звершувати куріння перед лицем Господа, щоб служити Йому і благословляти ім’ям Його повіки.
14	14
Мѡѷсе́й же человѣ́къ бж҃їй и҆ сы́нове є҆гѡ̀ причте́ни сꙋ́ть въ колѣ́но леѵі́ино.	А Мойсей, чоловік Божий, і сини його приєднані до коліна Левіїного.
15	15
Сы́нове мѡѷсе́ѡвы: гирса́мъ и҆ є҆лїезе́ръ.	Сини Мойсея: Гирсон і Єлиєзер.
16	16
Сы́нове гирса̑мли, сꙋваи́лъ нача́лникъ.	Сини Гирсона: перший був Шевуїл.
17	17
Бы́ша же сы́нове є҆лїезе́рꙋ, раві́а нача́лникъ: и҆ не бѣ́ша є҆лїезе́рꙋ сы́нове и҆ні́и: сы́нове же раві́ини оу҆мно́жени сꙋ́ть ѕѣлѡ̀.	Сини Єлиєзера були: перший Рехавія. І не було в Єлиєзера інших синів; у Рехавії ж було дуже багато синів.
18	18
Сы́нове і҆ссаа́рѡвы, саллꙋмѡ́ѳъ нача́лникъ.	Сини Іцгара: перший Шеломиф.
19	19
Сы́нове хеврѡ̑ни: і҆ерїа́въ пе́рвый, а҆марі́а вторы́й, і҆азїи́лъ тре́тїй і҆езекі́а четве́ртый.	Сини Хеврона: перший Ієрія і другий Амарія, третій Іахазиїл і четвертий Ієкамам.
20	20
Сы́нове же ѻ҆зїи̑ли: мі́ха пе́рвый, и҆ і҆ессїа̀ вторы́й.	Сини Озиїла: перший Миха і другий Ішшия.
21	21
Сы́нове мера̑рїны: моолі̀ и҆ мꙋсі̀.	Сини Мерарині: Махлі і Муші. Сини Махлі: Єлеазар і Кис.
22	22
Сы́нове моолі́євы: є҆леаза́ръ и҆ кі́съ. Оу҆́ мре же є҆леаза́ръ, и҆ не бы́ша є҆мꙋ̀ сы́нове, но то́кмѡ дщє́ри: и҆ поѧ́ша и҆̀хъ сы́нове кі́сѡвы бра́тїѧ и҆́хъ.	І помер Єлеазар, і не було в нього синів, а тільки дочки; і взяли їх за себе сини Киса, брати їхні.
23	23
Сы́нове мꙋсі̑ины: моолі̀ и҆ є҆де́ръ и҆ і҆арїмѡ́ѳъ, трїѐ.	Сини Муші: Махлі, Едер та Іремоф — троє.
24	24
Сі́и сы́нове леѵі́ини по домѡ́мъ ѻ҆те́чествъ и҆́хъ, нача̑лницы ѻ҆те́чествъ и҆́хъ, по соглѧ́данїю и҆́хъ, по числꙋ̀ и҆ме́нъ и҆́хъ, по глава́мъ и҆́хъ, и҆̀же творѧ́хꙋ дѣла̀ слꙋже́нїѧ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ, ѿ два́десѧти лѣ́тъ и҆ вы́шше.	Ось сини Левіїні, за домами батьків їхніх, глави родин, за поіменним численням їх поголовно, які відправляли діла служіння в домі Господньому, від двадцяти років і вище.
25	25
Рече́ бо даві́дъ: поко́й дадѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ лю́демъ свои̑мъ і҆и҃лю, и҆ всели́сѧ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ да́же да вѣ́ка,	Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізраїлів, дав спокій народу Своєму й оселив його в Єрусалимі навіки,
26	26
и҆ леѵі́ти не бы́ша носѧ́ще ски́нїю и҆ всѧ̑ сосꙋ́ды є҆ѧ̀ къ слꙋже́нїю є҆ѧ̀.	і левитам не треба носити скинію і всякі речі її для служіння в ній.
27	27
По повелѣ́нїю бо даві́довꙋ послѣ́днемꙋ є҆́сть число̀ сыновѡ́мъ леѵі̑инымъ ѿ два́десѧти лѣ́тъ и҆ вы́шше:	Тому, за останніми повеліннями Давида, пораховані левити від двадцяти років і вище,
28	28
занѐ поста́ви и҆̀хъ под̾ рꙋкꙋ̀ сынѡ́мъ а҆арѡ̑нимъ, є҆́же слꙋжи́ти въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни во дво́рѣхъ и҆ въ притво́рѣхъ, и҆ во ѡ҆чище́нїи всѣ́хъ ст҃ы́нь, и҆ въ дѣ́лѣхъ слꙋже́нїѧ до́мꙋ бж҃їѧ,	щоб вони були при синах Ааронових, для служіння дому Господньому, у дворі й у прибудовах, для дотримання чистоти усього святилища і для виконання всякої служби при домі Божому,
29	29
и҆ над̾ хлѣ́бами предложе́нїѧ, и҆ над̾ мꙋко́ю пшени́чною же́ртвы, и҆ над̾ прѧ́жмами ѡ҆прѣсно́чными, и҆ над̾ сковрадо́ю, и҆ над̾ пече́нымъ, и҆ над̾ всѧ́кимъ вѣ́сомъ и҆ мѣ́рою,	для спостереження за хлібами предкладення і пшеничним борошном для хлібного приношення, і прісними коржами, за печеним, смаженим і за всякою мірою і вагою,
30	30
и҆ є҆́же стоѧ́ти, оу҆́трѡ хвали́ти и҆ и҆сповѣ́датисѧ гдⷭ҇еви, та́кожде и҆ къ ве́черꙋ,	і щоб ставали щоранку складати подяку і славословити Господа, також і ввечері,
31	31
и҆ над̾ всѣ́ми возноси́мыми всесожжє́нїи гдⷭ҇еви въ сꙋббѡ̑ты, и҆ въ новомѣ́сѧчїихъ, и҆ въ пра́здницѣхъ, по числꙋ̀, по чи́нꙋ и҆́хъ вы́нꙋ гдⷭ҇еви,	і при усіх всепаленнях, що возносяться Господу в суботи, у новомісяччя й у свята за числом, як написано про них, — постійно перед лицем Господа,
32	32
и҆ да сохранѧ́тъ стражбы̑ ски́нїи свидѣ́нїѧ, и҆ стра́жꙋ свѧти́лища, и҆ стражбы̑ сынѡ́въ а҆арѡ́нихъ бра́тїй свои́хъ, да слꙋ́жатъ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни.	і щоб охороняли скинію одкровення і святилище і синів Ааронових, братів своїх, при службах дому Господньому.
Глава́ к҃д	Глава 24

1	1
И҆ сынѡ́мъ а҆арѡ̑нимъ раздѣлє́нїѧ: сы́нове а҆арѡ̑ни: нада́въ и҆ а҆вїꙋ́дъ, и҆ є҆леаза́ръ и҆ і҆ѳама́ръ.	І ось розподіл синів Ааронових: сини Аарона: Надав, Авиуд, Єлеазар та Іфамар.
2	2
И҆ оу҆мро́ста нада́въ и҆ а҆вїꙋ́дъ пре́жде ѻ҆тца̀ своегѡ̀, и҆ сы́нове не бы́ша и҆́ма: и҆ свѧще́нствова є҆леаза́ръ и҆ і҆ѳама́ръ, сы́нове а҆арѡ̑ни.	Надав і Авиуд померли раніше батька свого, синів же не було в них, і тому священствували Єлеазар та Іфамар.
3	3
И҆ раздѣлѝ и҆̀хъ даві́дъ, и҆ садѡ́къ ѿ сынѡ́въ є҆леаза́ровыхъ, а҆хїмеле́хъ же ѿ сынѡ́въ і҆ѳама́ровыхъ по сочисле́нїю и҆́хъ, по слꙋже́нїю и҆́хъ и҆ по домѡ́мъ ѻ҆те́чествъ и҆́хъ.	І розподілив їх Давид — Садока із синів Єлеазара, й Ахимелеха із синів Іфамара, за чергою на службу їх.
4	4
И҆ ѡ҆брѣто́шасѧ сы́нове є҆леаза́рѡвы мно́жайшїи въ нача́лники си́лъ, не́жели сы́нове і҆ѳама́рѡвы: и҆ раздѣлѝ и҆̀хъ сынѡ́мъ є҆леаза́рѡвымъ въ нача́лники въ до́мы ѻ҆те́чествъ шестьна́десѧть, и҆ сынѡ́мъ і҆ѳама́рѡвымъ по домѡ́мъ ѻ҆те́чествъ и҆́хъ, ѻ҆́смь.	І сталося, що між синами Єлеазара глав поколінь більше, ніж між синами Іфамара. І він розподілив їх так: із синів Єлеазара шістнадцять глав родин, а із синів Іфамара вісім.
5	5
Раздѣли́ же и҆̀хъ по жре́бїємъ междꙋ̀ и҆́ми, поне́же бѧ́хꙋ нача̑лницы свѧти́лища и҆ нача̑лницы бж҃їи въ сынѣ́хъ є҆леаза́ровыхъ и҆ въ сынѣ́хъ і҆ѳама́ровыхъ:	Розподіляв же їх за жеребами, тому що головними у святилищі і головними перед Богом були з синів Єлеазара і з синів Іфамара,
6	6
ѡ҆писа́ же и҆̀хъ самаі́а сы́нъ наѳанаи́ль пи́сарь ѿ леѵі̑тъ пред̾ царе́мъ и҆ кнѧ̑зи и҆ садѡ́комъ свѧще́нникомъ и҆ а҆хїмеле́хомъ сы́номъ а҆вїаѳа́ра, и҆ нача̑лницы ѻ҆те́чествъ свѧще́нникѡвъ и҆ леѵі́тѡвъ до́мꙋ ѻ҆те́чества, є҆ди́нъ ко є҆леаза́рꙋ и҆ є҆ди́нъ ко і҆ѳама́рꙋ.	і записував їх Шемаія, син Нафанаїла, писар з левитів, перед лицем царя і князів і перед священиком Садоком і Ахимелехом, сином Авиафара, і перед главами родин священичих і левитських: брали при киданні жереба одну родину з роду Єлеазарового, потім брали з роду Іфамарового.
7	7
И҆ и҆зы́де жре́бїй пе́рвый і҆ѡарі́мꙋ, і҆еді́ю вторы́й,	І випав перший жереб Ієгоїариву, другий Ієдаії,
8	8
харі́вꙋ тре́тїй, сеѡрі́мꙋ четве́ртый,	третій Хариму, четвертий Сеориму,
9	9
мелхі́ю пѧ́тый, меїамі́нꙋ шесты́й,	п’ятий Малхію, шостий Миямину,
10	10
а҆ккѡ́сꙋ седмы́й, а҆ві́и ѻ҆смы́й,	сьомий Гаккоцу, восьмий Авиї,
11	11
і҆исꙋ́ю девѧ́тый, сехені́и десѧ́тый,	дев’ятий Ієшую, десятий Шеханії,
12	12
є҆лїасі́вꙋ є҆динонадесѧ́тый, і҆акі́мꙋ дванадесѧ́тый,	одинадцятий Елиашиву, дванадцятий Іакиму,
13	13
ѻ҆ффа́ю тринадесѧ́тый, і҆есваа́лꙋ четыренадесѧ́тый,	тринадцятий Хушаю, чотирнадцятий Ієшеваву,
14	14
велгі́и пѧтыйна́десѧть, є҆мми́рꙋ шестыйна́десѧть,	п’ятнадцятий Вилзі, шістнадцятий Імеру,
15	15
і҆еѳі́ю седмыйна́десѧть, а҆фессі́ю ѻ҆смыйна́десѧть,	сімнадцятий Хезиру, вісімнадцятий Гапицецу,
16	16
фетті́ю девѧтыйна́десѧть, и҆ є҆зекі́илю двадесѧ́тый,	дев’ятнадцятий Петахії, двадцятий Єзекиїлю,
17	17
а҆хі́нꙋ два́десѧть пе́рвый, гамꙋи́лꙋ два́десѧть вторы́й,	двадцять перший Іахину, двадцять другий Гамулу,
18	18
далеі́ю два́десѧть тре́тїй, і҆еи́лю два́десѧть четве́ртый.	двадцять третій Делаії, двадцять четвертий Маазії.
19	19
Сїѐ сочисле́нїе и҆́хъ по слꙋже́нїю и҆́хъ входи́ти въ до́мъ гдⷭ҇ень по чи́нꙋ своемꙋ̀, рꙋко́ю а҆арѡ́на ѻ҆тца̀ и҆́хъ, ꙗ҆́коже повелѣ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ.	Ось порядок їх при служінні їх, як їм приходити в дім Господній, за уставом їхнім через Аарона, батька їхнього, як заповів йому Господь Бог Ізраїлів.
20	20
И҆ сынѡ́мъ леѵі̑инымъ прѡ́чїимъ: сынѡ́мъ а҆мвра̑млимъ сѡваи́лъ, сынѡ́мъ сѡваи̑лимъ і҆адаі́а,	У інших синів Левія — розподіл: із синів Амрама: Шуваїл; із синів Шуваїла: Ієдія;
21	21
сынѡ́мъ раві̑инымъ нача́лникъ і҆есі́а,	від Рехавії: із синів Рехавії Ішшія був перший;
22	22
сынѡ́мъ і҆асарі̑инымъ салѡмѡ́ѳъ, сынѡ́мъ салѡмѡ́ѳѡвымъ і҆а́ѳъ:	від Іцгара: Шеломоф; із синів Шеломофа: Іахав;
23	23
сы́нове і҆едїꙋ́а: і҆ерїа́въ пе́рвый, а҆маді́а вторы́й, і҆азїи́лъ тре́тїй, і҆екмоа́мъ четве́ртый.	із синів Хеврона: перший Ієрія, другий Амарія, третій Іахазиїл, четвертий Ієкамам.
24	24
Сынѡ́мъ ѻ҆зїи̑лимъ мі́ха, сы́нове мі̑хины сами́ръ:	Із синів Озиїла: Миха; із синів Михи: Шамир.
25	25
бра́тъ мі́хинъ і҆сі́а, сы́нъ і҆сі́инъ заха́рїа.	Брат Михи Ішшія; із синів Ішшії: Захарія.
26	26
Сы́нове мера̑рїны: моолі̀ и҆ мꙋсі̀, сы́нъ ѻ҆зі́инъ вонні́й:	Сини Мерарі: Махлі і Муші; з синів Іаазії: Бено.
27	27
сы́нове мера̑рїны ѻ҆зі́а: сы́нове є҆гѡ̀ і҆есома̀ и҆ закхꙋ́ръ и҆ і҆ѡвѳі̀:	Із синів Мерарі в Іаазії: Бено і Шогам, і Заккур та Іврі.
28	28
моолі́ю є҆леаза́ръ (и҆ і҆ѳама́ръ). Оу҆́ мре же є҆леаза́ръ, не бѣ́ша є҆мꙋ̀ сы́нове.	У Махлія — Єлеазар; у нього синів не було.
29	29
Кі́сꙋ сы́нъ кі́совъ і҆ерамеи́лъ.	У Киса: із синів Киса: Ієрахмиїл;
30	30
Сы́нове мꙋ̑сїны: моолі̀ и҆ є҆де́ръ и҆ є҆рїмѡ́ѳъ. Сі́и сы́нове леѵі́тстїи по домѡ́мъ ѻ҆те́чествъ свои́хъ.	сини Муші: Махлі, Едер та Ієримоф. Ось сини левитів за поколіннями їх.
31	31
Прїѧ́ша же и҆ ті́и жрє́бїѧ, ꙗ҆́коже и҆ бра́тїѧ и҆́хъ сы́нове а҆арѡ̑ни, пред̾ даві́домъ царе́мъ и҆ садѡ́комъ и҆ а҆хїмеле́хомъ и҆ нача̑лники ѻ҆те́чествъ свѧще́нническихъ и҆ леѵі́тскихъ: патрїа́рси а҆арѡ̑ни, ꙗ҆́коже и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ ю҆нѣ́йшїи.	Кидали і вони жереб, нарівні з братами своїми, синами Аароновими, перед лицем царя Давида і Садока й Ахимелеха, і глав родин священичих і левитських: глава родини нарівні з меншим братом своїм.
Глава́ к҃є	Глава 25

1	1
И҆ поста́ви даві́дъ ца́рь и҆ кнѧ̑зи си́лы над̾ дѣ́лы сы́ны а҆са́фѡвы и҆ є҆ма̑ни и҆ і҆дїѳꙋ́мѡвы, и҆̀же провѣщава́хꙋ въ гꙋ́слехъ и҆ ѱалти́рехъ и҆ кѷмва́лѣхъ, и҆ бы́сть число̀ и҆́хъ по глава́мъ мꙋже́й творѧ́щихъ дѣла̀ своѧ̑.	І відокремив Давид і начальники війська на службу синів Асафа, Емана та Ідифуна, щоб вони провіщали на цитрах, псалтирях і кимвалах; і були відраховані вони на справу служіння свого:
2	2
Сы́нове а҆са́фѡвы: закхꙋ́ръ и҆ і҆ѡ́сифъ, и҆ наѳані́а и҆ а҆сїи́лъ: сы́нове а҆са́фѡвы держа́щесѧ а҆са́фа прⷪ҇ро́ка бли́з̾ царѧ̀.	із синів Асафа: Заккур, Йосиф, Ієфанія й Ашарела сини Асафа, під керівництвом Асафа, який грав за настановою царя.
3	3
І҆дїѳꙋ́мꙋ сы́нове і҆дїѳꙋ̑мли: годолі́а и҆ сꙋрі̀, и҆ і҆се́а и҆ семе́й, и҆ а҆саві́а и҆ маттаѳі́а, ше́сть по ѻ҆тцѣ̀ свое́мъ і҆дїѳꙋ́мѣ въ гꙋ́сли брѧца́юще и҆сповѣ́данїе и҆ хвале́нїе гдⷭ҇еви.	Від Ідифуна сини Ідифуна: Гедалія, Цері, Ісая, Семей, Хашавія і Маттафія, шестеро, під керівництвом батька свого Ідифуна, який грав на цитрі у славу і хвалу Господа.
4	4
Є҆ма́нꙋ сы́нове є҆ма̑ни: вꙋкі́а и҆ маѳані́а, и҆ ѻ҆зїи́лъ и҆ сꙋваи́лъ, и҆ і҆ерїмꙋ́ѳъ и҆ а҆нані́а, и҆ а҆на́нъ и҆ є҆лїаѳа̀, и҆ годоллаѳі́й и҆ рѡмамѳїезе́ръ, и҆ сава́хъ и҆ маллїѳі́й, а҆ ѡ҆ѳи́ръ и҆ мазїѡ́ѳъ.	Від Емана сини Емана: Буккія, Матфанія, Озиїл, Шевуїл та Ієримоф, Хананія, Ханані, Елиафа, Гиддалті, Ромамті-Езер, Іошбекаша, Маллофі, Гофир і Махазіоф.
5	5
Всѝ сі́и сы́нове є҆ма́на брѧца́ющагѡ царю̀ въ словесѣ́хъ бж҃їихъ, да вознесе́тсѧ ро́гъ. Даде́ же бг҃ъ є҆ма́нꙋ сынѡ́въ четырена́десѧть и҆ трѝ дщє́ри:	Усі ці сини Емана, прозорливця царського, за словами Божими, щоб піднімати славу його. І дав Бог Еману чотирнадцять синів і трьох дочок.
6	6
всѝ сі́и со ѻ҆тце́мъ свои́мъ воспѣва́юще въ домꙋ̀ бж҃їи въ кѷмва́лѣхъ и҆ во ѱалти́рехъ и҆ гꙋ́слехъ, въ слꙋже́нїе до́мꙋ бж҃їѧ бли́з̾ царѧ̀, и҆ а҆са́фъ и҆ і҆дїѳꙋ́мъ, и҆ є҆ма́нъ.	Усі вони під керівництвом батька свого співали в домі Господньому з кимвалами, псалтирями і цитрами при служінні в домі Божому, за вказівкою царя, або Асафа, Ідифуна й Емана.
7	7
Бы́сть же число̀ и҆́хъ со бра́тїею и҆́хъ наꙋче́ни пѣ́нїю гдⷭ҇ню и҆ всѣ́хъ разꙋмѣ́ющихъ (пѣ̑нїѧ) двѣ́сти ѻ҆́смьдесѧтъ и҆ ѻ҆́смь.	І було число їх із братами їхніми, навчених співати перед Господом, усіх, що знають цю справу, двісті вісімдесят вісім.
8	8
Верго́ша же и҆ сі́и жрє́бїѧ чреды̀ дневны́ѧ, по ма́лꙋ и҆ по вели́кꙋ соверше́нныхъ и҆ оу҆ча́щихсѧ.	І кинули вони жереб про чергу служіння, малий нарівні з більшим, вчителі нарівні з учнями.
9	9
И҆ и҆зы́де жре́бїй пе́рвый сынѡ́въ є҆гѡ̀ и҆ бра́тїи є҆гѡ̀ а҆са́фꙋ і҆ѡ́сифовꙋ, годолі́а: вторы́й и҆ні́а, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть:	І випав перший жереб Асару для Йосифа; другий Гедалії з братами його і синами його; їх було дванадцять;
10	10
тре́тїй закхꙋ́ръ, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть:	третій Заккуру із синами його і братами його; їх — дванадцять;
11	11
четве́ртый і҆езрі́й, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть:	четвертий Іцрію із синами його і братами його; їх — дванадцять;
12	12
пѧ́тый наѳа́нъ, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть:	п’ятий Нефанії із синами його і братами його; їх — дванадцять;
13	13
шесты́й вꙋкі́а, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть:	шостий Буккії із синами його і братами його; їх — дванадцять;
14	14
седмы́й і҆ерїи́лъ, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїи є҆гѡ̀ двана́десѧть:	сьомий Ієсареле із синами його і братами його; їх — дванадцять;
15	15
ѻ҆смы́й і҆ѡсі́а, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть,	восьмий Ісаї із синами його і братами його; їх — дванадцять;
16	16
девѧ́тый матѳані́а, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїи є҆гѡ̀ двана́десѧть:	дев’ятий Матфанії із синами його і братами його; їх — дванадцять;
17	17
десѧ́тый семеі́а, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть:	десятий Шимею із синами його і братами його; їх — дванадцять;
18	18
первыйна́десѧть є҆зрїи́лъ, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть:	одинадцятий Азариїлу із синами його і братами його; їх — дванадцять;
19	19
вторыйна́десѧть а҆саві́а, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть:	дванадцятий Хашавії із синами його і братами його; їх — дванадцять;
20	20
третїйна́десѧть сꙋваи́лъ, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїи є҆гѡ̀ двана́десѧть:	тринадцятий Шуваїлу із синами його і братами його; їх — дванадцять;
21	21
четвертыйна́десѧть матѳаѳі́а, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїи є҆гѡ̀ двана́десѧть:	чотирнадцятий Маттафії із синами його і братами його; їх — дванадцять;
22	22
пѧтыйна́десѧть і҆ерїмꙋ́ѳъ, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть:	п’ятнадцятий Ієримофу із синами його і братами його; їх — дванадцять;
23	23
шестыйна́десѧть а҆нані́а, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть:	шістнадцятий Хананії із синами його і братами його; їх — дванадцять;
24	24
седмыйна́десѧть і҆есва́къ, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть:	сімнадцятий Іошбекаші із синами його і братами його; їх — дванадцять;
25	25
ѻ҆смыйна́десѧть а҆нані́а, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть:	вісімнадцятий Ханані із синами його і братами його; їх — дванадцять;
26	26
девѧтыйна́десѧть меллиѳі́й, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть:	дев’ятнадцятий Маллофію із синами його і братами його; їх — дванадцять;
27	27
двадесѧ́тый є҆лїаѳа̀, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть:	двадцятий Еліафе із синами його і братами його; їх — дванадцять;
28	28
два́десѧть пе́рвый і҆еѳи́ръ, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть:	двадцять перший Гофиру із синами його і братами його; їх — дванадцять;
29	29
два́десѧть вторы́й годоллаѳі́й, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть:	двадцять другий Гиддалтію із синами його і братами його; їх — дванадцять;
30	30
два́десѧть тре́тїй меазѡ́ѳъ, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть:	двадцять третій Махазіофу із синами його і братами його; їх — дванадцять;
31	31
два́десѧть четве́ртый рѡметѳїе́зеръ, сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ двана́десѧть.	двадцять четвертий Ромамті-Езеру із синами його і братами його; їх — дванадцять.
Глава́ к҃ѕ	Глава 26

1	1
Раздѣле́нїе же две́рникѡвъ: сы́нове коре́ѡвы, моселлемі́а сы́нъ коре́овъ ѿ сынѡ́въ а҆са́фовыхъ.	Ось розподіл воротарів: з кореян: Мешелемія, син Корея, із синів Асафових.
2	2
Сы́нове же моселлемі́и: заха́рїа пе́рвенецъ и҆ і҆адїи́лъ вторы́й, заваді́а тре́тїй и҆ і҆аѳанаи́лъ четве́ртый,	Сини Мешелемії: первісток Захарія, другий Ієдиаїл, третій Зевадія четвертий Іафниїл,
3	3
ѻ҆ла́мъ пѧ́тый, і҆ѡнаѳа́нъ шесты́й, є҆лїѡна́й седмы́й, а҆вдедо́мъ ѻ҆смы́й.	п’ятий Елам, шостий Ієгоханан, сьомий Елиєгоенай.
4	4
А҆вдедо́мꙋ же сы́нове: самі́а пе́рвенецъ, і҆ѡзава́ѳъ вторы́й, і҆ѡа́ѳъ тре́тїй, саха́ръ четве́ртый, рѡѳанꙋи́лъ пѧ́тый,	Сини Овед-Едома: первісток Шемаія, другий Ієгозавад, третій Іоах, четвертий Сахар, п’ятий Нафанаїл,
5	5
а҆мїи́лъ шесты́й, і҆ссаха́ръ седмы́й, фелаѳі́й ѻ҆смы́й, ꙗ҆́кѡ блгⷭ҇вѝ є҆го̀ бг҃ъ.	шостий Аммиїл, сьомий Іссахар, восьмий Пеульфай, тому що Бог благословив його.
6	6
Семе́ю же сы́нꙋ є҆гѡ̀ рожде́ни сꙋ́ть сы́нове пе́рвенца нача̑лницы въ домꙋ̀ ѻ҆те́честѣмъ є҆гѡ̀, бѧ́хꙋ бо си́льни.	У сина його Шемаії народилися також сини, начальники у своєму роді, тому що вони були люди сильні.
7	7
Сы́нове семеі́євы: ѻ҆ѳні̀ и҆ рафаи́лъ, и҆ ѡ҆ви́дъ и҆ є҆лзава́дъ и҆ а҆хі́а, сы́нове си́льни, є҆лїꙋ̀ и҆ савахі́а и҆ і҆свакѡ́мъ.	Сини Шемаії: Офні, Рефаїл, Овед і Елзавад, брати його, люди сильні, Елія, Семахія [і Ієваком].
8	8
Всѝ ті́и ѿ сынѡ́въ а҆вдедо́млихъ, сі́и и҆ сы́нове и҆́хъ и҆ бра́тїѧ и҆́хъ трꙋжда́ющесѧ крѣ́пкѡ въ дѣ́ланїи, всѝ шестьдесѧ́тъ два̀ а҆вдедо́мꙋ.	Усі вони із синів Овед-Едома; вони і сини їхні, і брати їхні були люди старанні і до служби здібні: їх було в Овед-Едома шістдесят два.
9	9
Моселлемі́ю же сы́нове и҆ бра́тїѧ ѻ҆смьна́десѧть, си́льнїи.	У Мешелемії синів і братів, людей здібних, було вісімнадцять.
10	10
Ѻ҆́сѣ же ѿ сынѡ́въ мера́рїныхъ сы́нове стрегꙋ́щїи нача́ло, поне́же не бы́сть є҆мꙋ̀ пе́рвенецъ: и҆ поста́ви є҆го̀ ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀ въ нача́лника раздѣле́нїѧ втора́гѡ:	У Хоси, із синів Мерариних, сини: Шимрі головний, — хоча він не був первістком, але батько його поставив його головним;
11	11
хелкі́а вторы́й, тавелі́а тре́тїй, заха́рїа четве́ртый: всѝ сі́и сы́нове и҆ бра́тїѧ ѡ҆́сины трина́десѧть.	другий Хелкія, третій Тевалія, четвертий Захарія; усіх синів і братів у Хоси було тринадцять.
12	12
Сі́и раздѣле́ни сꙋ́ть въ двє́рницы, да нача́лствꙋютъ над̾ си́льными чрєды̀, ꙗ҆́коже и҆ бра́тїѧ и҆́хъ слꙋжи́ти въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни.	Ось розподіл воротарів за главами родин, здібних до служби разом із братами їхніми, для служіння в домі Господньому.
13	13
И҆ метнꙋ́ша жрє́бїѧ на коего́ждо ма́ла и҆ вели́ка по домѡ́мъ ѻ҆те́чествъ свои́хъ на ка̑ѧждо врата̀:	І кинули вони жереби, як малий, так і великий, за своїми родинами, на кожні ворота.
14	14
и҆ падѐ жре́бїй сꙋ́щихъ на восто́ки селемі́ю и҆ заха́рїи. Сы́нове сѡа́зѡвы мелхі́и метнꙋ́ша жрє́бїѧ, и҆ падѐ жре́бїй къ сѣ́верꙋ.	І випав жереб на схід Шелемії; і Захарії, синові його, розумному радникові, кинули жереб, і випав йому жереб на північ;
15	15
А҆вдедо́мꙋ къ ю҆́гꙋ прѧ́мѡ до́мꙋ є҆сефі́ма.	Овед-Едому на південь, а синам його при коморах.
16	16
Во второ́е ѻ҆́сѣ къ за́падꙋ по вратѣ́хъ притво́ра восхожде́нїѧ, стра́жа проти́вꙋ стра́жи.	Шупиму і Хосе на захід, біля воріт Шаллехет, де дорога піднімається і де сторожа навпроти сторожі.
17	17
Ко восто́кꙋ по шестѝ на де́нь: къ сѣ́верꙋ четы́ре на де́нь: къ полꙋ́дни на де́нь четы́ре: и҆ къ до́мꙋ совѣ́та по два̀ премѣнѧ́ющесѧ.	На схід по шість левитів, на північ по чотири, на південь по чотири, а при коморах по два.
18	18
И҆ ѻ҆́сѣ къ за́падꙋ по вратѣ́хъ притво́ра трѝ, стражба̀ проти́вꙋ стражбы̀ восхожде́нїѧ къ восто́кѡмъ, по шестѝ на де́нь, и҆ на сѣ́веръ по четы́ре, и҆ къ ю҆́гꙋ четы́ре, и҆ къ до́мꙋ совѣ́та два̀ премѣнѧ́ющесѧ, и҆ къ за́падꙋ четы́ре, и҆ къ стезѝ два̀ премѣнѧ́ющесѧ.	На захід біля притвору на дорозі по чотири, а біля самого притвору по два.
19	19
Сїѧ̑ раздѣлє́нїѧ две́рникѡмъ сынѡ́мъ коре́ѡвымъ и҆ сынѡ́мъ мера̑рїнымъ.	Ось розподіл воротарів із синів Кореєвих і синів Мерариних.
20	20
Леѵі́ти же бра́тїѧ и҆́хъ (бѣ́ша) над̾ сокрѡ́вищи до́мꙋ гдⷭ҇нѧ и҆ над̾ сокрѡ́вищи ст҃ы́нь.	Левити ж, брати їхні, дивилися за скарбами дому Божого і за скарбницями посвячених речей.
21	21
Сы́нове лада́нѡвы, сі́и сы́нове герсѡ̑ни: лада́нꙋ нача̑лницы ѻ҆те́чествъ лада́нихъ, герсѡ́нꙋ і҆еїи́лъ.	Сини Лаедана, сина Герсонового — від Лаедана, гла́ви родин від Лаедана герсонського: Ієхиїл.
22	22
Сы́нове і҆еїи̑ли земе́ѳъ и҆ і҆ѡи́ль бра́тїѧ над̾ сокрѡ́вищи до́мꙋ гдⷭ҇нѧ,	Сини Ієхиїла: Зефам та Іоїль, брат його, дивилися за скарбами дому Господнього,
23	23
а҆мвра́мꙋ и҆ і҆ссаа́рꙋ, хеврѡ́нꙋ и҆ ѻ҆зїи́лꙋ.	разом з нащадками Амрама, Іцгара, Хеврона, Озиїла.
24	24
Сꙋваи́лъ же сы́нъ гирса́ма сы́на мѡѷсе́ова настоѧ́тель над̾ сокрѡ́вищи.	Шевуїл, син Гирсона, сина Мойсеєвого, був головним наглядачем за скарбницями.
25	25
Бра́тꙋ же є҆гѡ̀ є҆лїезе́рꙋ раві́а сы́нъ є҆гѡ̀, и҆ і҆ѡсі́а и҆ і҆ѡра́мъ, и҆ зехрі́й и҆ салѡмѡ́ѳъ.	У брата його Єлиєзера син Рехавія, у нього син Ісая, у нього син Іорам, у нього син Зихрій, у нього син Шеломиф.
26	26
То́й салѡмѡ́ѳъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ над̾ всѣ́ми сокрѡ́вищи ст҃ы́ми, и҆̀хже ѡ҆свѧтѝ даві́дъ ца́рь и҆ нача̑лницы ѻ҆те́чествъ, ты́сѧщницы и҆ со́тницы и҆ вожде́ве си́лы,	Шеломиф і брати його дивилися за всіма скарбницями посвячених речей, які посвятив цар Давид і гла́ви родин і тисячоначальники, стоначальники і проводирі війська.
27	27
ꙗ҆̀же взѧ̀ и҆з̾ градѡ́въ и҆ ѿ коры́стей, и҆ ѡ҆свѧтѝ ѧ҆̀ на пособле́нїе зда́нїю до́мꙋ гдⷭ҇нѧ.	Із завоювань і зі здобичі вони присвячували на підтримку дому Господнього.
28	28
И҆ над̾ всѣ́ми, ꙗ҆̀же ѡ҆свѧтѝ бг҃ꙋ самꙋи́лъ прⷪ҇ро́къ и҆ саꙋ́лъ сы́нъ кі́совъ, и҆ а҆вени́ръ сы́нъ ни́ровъ и҆ і҆ѡа́въ сы́нъ сарꙋі́евъ, всѐ є҆́же ѡ҆свѧти́ша рꙋко́ю салѡмѡ́ѳовою и҆ бра́тїи є҆гѡ̀.	І все, що посвятив Самуїл пророк, і Саул, син Киса, й Авенир, син Нира, й Іоав, син Саруї, усе посвячене було на руках у Шеломифа і братів його.
29	29
І҆ссаарі́ю хѡнені́а и҆ сы́нове є҆гѡ̀ дѣ́ланїѧ внѣ́шнѧгѡ над̾ і҆и҃лемъ, къ наказа́нїю и҆ сꙋжде́нїю.	Із племені Іцгарового: Хенанія і сини його призначені на зовнішнє служіння в ізраїльтян, писарями і суддями.
30	30
Хеврѡ́нꙋ а҆саві́а и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ сы́нове си́льнїи, ты́сѧща и҆ се́дмь сѡ́тъ над̾ созира́нїемъ і҆и҃лѧ за і҆ѻрда́номъ проти́вꙋ за́пада, на всѧ́кꙋю слꙋ́жбꙋ гдⷭ҇ню и҆ на дѣ́ланїе царе́во.	Із племені Хевронового: Хашавія і брати його, люди мужні, тисяча сімсот, мали нагляд над Ізраїлем по цей бік Йордану на захід, у всяких справах служіння Господнього й у службі царській.
31	31
Хеврѡ́нꙋ оу҆рі́а нача́лникъ хеврѡні́тѡвъ по родѡ́мъ и҆́хъ, по ѻ҆те́чествѡмъ, въ четыредесѧ́тое лѣ́то ца́рства даві́дова сочте́ни сꙋ́ть, и҆ ѡ҆брѣ́тени мꙋ́жїе си́льни въ ни́хъ во і҆ази́рѣ галааді́тстѣмъ.	У племені Хевронового Ієрія був главою хевронян, у їхніх родах, у поколіннях. У сороковий рік царювання Давида вони перелічені, і знайдені між ними люди мужні в Іазері галаадському.
32	32
И҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ сы́нове си́льнїи, двѣ̀ ты́сѧщы се́дмь сѡ́тъ, нача̑лницы ѻ҆те́чествъ, и҆ поста́ви и҆̀хъ даві́дъ ца́рь над̾ рꙋви́момъ и҆ га́домъ и҆ над̾ полови́ною колѣ́на манассі́ина, во всѧ́кое повелѣ́нїе гдⷭ҇не и҆ сло́во царе́во.	І брати його, люди здібні, дві тисячі сімсот, були глави родин. Їх поставив цар Давид над коліном Рувимовим і Гадовим і половиною коліна Манассіїного, в усіх справах Божих і справах царя.
Глава́ к҃з	Глава 27

1	1
Сы́нове же і҆и҃лєвы но числꙋ̀ своемꙋ̀, нача̑лницы ѻ҆те́чествъ, ты́сѧщницы и҆ со́тницы и҆ книгѡ́чїи слꙋжа́щїи царю̀, и҆ на всѧ́кое сло́во царе́во по раздѣле́нїємъ, и҆ на всѧ́кое сло́во входѧ́щагѡ и҆ и҆сходѧ́щагѡ, мцⷭ҇ъ ѿ мцⷭ҇а, во всѧ̑ мцⷭ҇ы лѣ́та раздѣле́нїе є҆ди́но, два́десѧть четы́ре ты́сѧщы.	Ось сини Ізраїлеві за числом їх, глави родин, тисячоначальники і стоначальники й управителі, які за відділеннями служили цареві в усіх справах, приходячи і відходячи кожного місяця, в усі місяці року. У кожному відділенні було їх по двадцять чотири тисячі.
2	2
И҆ над̾ пе́рвымъ раздѣле́нїемъ въ пе́рвый мцⷭ҇ъ бы́сть і҆звоа́зъ сы́нъ завдїи́ловъ, въ раздѣле́нїи є҆гѡ̀ два́десѧть четы́ре ты́сѧщы:	Над першим відділенням, у першому місяці, начальствував Іашовам, син Завдиїла; у його відділенні було двадцять чотири тисячі;
3	3
ѿ сынѡ́въ фаре́совыхъ, нача́лникъ всѣ̑мъ кнѧзє́мъ во́инства мцⷭ҇а пе́рвагѡ.	він був із синів Фареса, головний над усіма воєначальниками у перший місяць.
4	4
И҆ над̾ раздѣле́нїемъ мцⷭ҇а втора́гѡ дѡда́й є҆кхѡ́тскїй и҆ над̾ раздѣле́нїемъ є҆гѡ̀, и҆ макеллѡ́ѳъ во́ждь, и҆ въ раздѣле́нїи є҆гѡ̀ два́десѧть четы́ре ты́сѧщи, кнѧ̑зи си́лы.	Над відділенням другого місяця був Додай ахохиянин; у відділенні його був і князь Миклоф, і в його відділенні було двадцять чотири тисячі.
5	5
Тре́тїй мцⷭ҇а тре́тїѧгѡ ване́а сы́нъ і҆ѡда́евъ, и҆́же свѧще́нникъ нача́лный, и҆ въ раздѣле́нїи є҆гѡ̀ два́десѧть четы́ре ты́сѧщы:	Третій головний воєначальник, для третього місяця, Ванея, син Іодая, священика, і в його відділенні було двадцять чотири тисячі:
6	6
се́й ване́а крѣпча́йшїй междꙋ̀ три́десѧтми, и҆ над̾ три́десѧтми: и҆ над̾ раздѣле́нїемъ є҆гѡ̀ зава́дъ сы́нъ є҆гѡ̀.	цей Ванея — один із тридцяти хоробрих і начальник над ними, і в його відділенні знаходився Аммизавад, син його.
7	7
Четве́ртый мцⷭ҇а четве́ртагѡ а҆саи́лъ бра́тъ і҆ѡа́вль, и҆ заваді́а сы́нъ є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ, и҆ въ полцѣ̀ є҆гѡ̀ два́десѧть четы́ре ты́сѧщы.	Четвертий, для четвертого місяця, був Асаїл, брат Іоава, і після нього Завадія, син його, і в його відділенні двадцять чотири тисячі.
8	8
Пѧ́тый пѧ́тагѡ мцⷭ҇а нача́лникъ самаѡ́ѳъ сы́нъ і҆езра́евъ, и҆ въ полцѣ̀ є҆гѡ̀ два́десѧть и҆ четы́ре ты́сѧщы.	П’ятий, для п’ятого місяця, князь Шамгуф ізрахитянин, і в його відділенні двадцять чотири тисячі.
9	9
Шесты́й мцⷭ҇а шеста́гѡ ѻ҆дꙋ́їа сы́нъ є҆кки́совъ ѳекꙋи́тѧнинъ, и҆ въ полцѣ̀ є҆гѡ̀ два́десѧть и҆ четы́ре ты́сѧщы.	Шостий, для шостого місяця, Іра, син Іккеша, фекоянин, і в його відділенні двадцять чотири тисячі.
10	10
Седмы́й мцⷭ҇а седма́гѡ хелли́съ и҆́же ѿ фалꙋ́са, ѿ сынѡ́въ є҆фре́млихъ, и҆ въ полцѣ̀ є҆гѡ̀ два́десѧть и҆ четы́ре ты́сѧщы.	Сьомий, для сьомого місяця, Хелец пелонитянин, із синів Єфремових, і в його відділенні двадцять чотири тисячі.
11	11
Ѻ҆смы́й мцⷭ҇а ѻ҆сма́гѡ совоха́й оу҆саѳі́тѧнинъ, ѿ колѣ́на зара́ина, и҆ въ полцѣ̀ є҆гѡ̀ два́десѧть и҆ четы́ре ты́сѧщы.	Восьмий, для восьмого місяця, Совохай хушатянин, із племені Зари, і в його відділенні двадцять чотири тисячі.
12	12
Девѧ́тый мцⷭ҇а девѧ́тагѡ а҆вїезе́ръ, и҆́же ѿ а҆наѳѡ́ѳа, ѿ землѝ венїамі́ни, и҆ въ полцѣ̀ є҆гѡ̀ два́десѧть и҆ четы́ре ты́сѧщы.	Дев’ятий, для дев’ятого місяця, Авиєзер анафофянин, із синів Веніамінових, і в його відділенні двадцять чотири тисячі.
13	13
Десѧ́тый мцⷭ҇а десѧ́тагѡ меира́й, и҆́же ѿ нетѡфаѳі́та, ѿ колѣ́на зара́ина, и҆ въ полцѣ̀ є҆гѡ̀ два́десѧть и҆ четы́ре ты́сѧщы.	Десятий, для десятого місяця, Магарай нетофафянин, із племені Зари, і в його відділенні двадцять чотири тисячі.
14	14
Первыйна́десѧть мцⷭ҇а первагѡна́десѧть ванаі́а, и҆́же ѿ фараѳѡ́на, ѿ сынѡ́въ є҆фре́млихъ и҆ въ полцѣ̀ є҆гѡ̀ два́десѧть и҆ четы́ре ты́сѧщы.	Одинадцятий, для одинадцятого місяця, Ванея пирафонянин, із синів Єфремових, і в його відділенні двадцять чотири тисячі.
15	15
Вторыйна́десѧть мцⷭ҇а вторагѡна́десѧть хѡлді́а, и҆́же ѿ нетѡфаѳі́та, ѿ колѣ́на гоѳонїи́лева, и҆ въ полцѣ̀ є҆гѡ̀ два́десѧть и҆ четы́ре ты́сѧщы.	Дванадцятий, для дванадцятого місяця, Хелдай нетофафянин, з нащадків Гофониїла, і в його відділенні двадцять чотири тисячі.
16	16
И҆ над̾ племены̀ і҆и҃левыми, рꙋви́мꙋ во́ждь є҆лїезе́ръ, сы́нъ зехрі́евъ: сѷмеѡ́нꙋ сафаті́а, сы́нъ мааха̀:	А над колінами Ізраїлевими, — у рувимлян головним начальником був Єлиєзер, син Зихри; у Симеона — Сафатія, син Маахи;
17	17
леѵі́ю а҆саві́а, сы́нъ камꙋи́левъ: а҆арѡ́нꙋ садѡ́къ:	у Левія — Хашавія, син Кемуїла; в Аарона — Садок;
18	18
і҆ꙋ́дѣ є҆лїа́въ ѿ бра́тїй даві́довыхъ: і҆ссаха́рꙋ а҆мрѝ, сы́нъ мїхаи́ловъ:	в Іуди — Елиав, із братів Давида; у Іссахара — Омрі, син Михаїла;
19	19
завꙋлѡ́нꙋ самаі́а, сы́нъ а҆вді́евъ: нефѳалі́мꙋ і҆ерїмѡ́ѳъ, сы́нъ ѻ҆зїи́ль:	у Завулона–Ішмаія, син Овадії; у Неффалима — Ієримоф, син Азриїла;
20	20
є҆фре́мꙋ ѡ҆сі́й, сы́нъ ѻ҆зазі́евъ: полꙋпле́мени манассі́инꙋ і҆ѡи́ль, сы́нъ фаде́евъ:	у синів Єфремових — Осія, син Азазії; у половини коліна Манассіїного — Іоїль, син Федаії;
21	21
полꙋпле́мени манассі́инꙋ сꙋ́щемꙋ въ землѝ галаа́дстѣй і҆адда́й сы́нъ заваді́инъ: сынѡ́мъ венїамі̑нимъ і҆асїи́лъ, сы́нъ а҆вени́ровъ:	у половини коліна Манассії в Галааді — Іддо, син Захарії; у Веніаміна — Іаасиїл, син Авенира;
22	22
да́нꙋ а҆зарїи́лъ, сы́нъ і҆ѡра́мовъ. Сі́и бы́ша нача̑лницы племенѡ́мъ і҆и҃левымъ.	у Дана — Азариїл, син Ієрохама. Ось вожді колін Ізраїлевих.
23	23
Не хотѣ́ же даві́дъ счестѝ и҆̀хъ ѿ двадесѧтилѣ́тнагѡ и҆ нижа́е: занѐ речѐ гдⷭ҇ь оу҆мно́жити і҆и҃лѧ, ꙗ҆́кѡ ѕвѣ́зды небє́сныѧ.	Давид не робив переліку тих, які були від двадцяти років і нижче, тому що Господь сказав, що Він примножить Ізраїля, як зірки небесні.
24	24
І҆ѡа́въ же сы́нъ сарꙋі́евъ нача̀ сочита́ти лю́ди, и҆ не совершѝ: сегѡ̀ ра́ди бы́сть гнѣ́въ бж҃їй на і҆и҃лѧ: и҆ не внесе́сѧ сочисле́нїе въ кни́гꙋ слове́съ царѧ̀ даві́да.	Іоав, син Саруї, почав робити перелік, але не скінчив. І був за це гнів Божий на Ізраїля, і не ввійшов той перелік у літопис царя Давида.
25	25
Над̾ сокрѡ́вищи же ца́рскими бы́сть а҆смѡ́ѳъ сы́нъ ѻ҆дїи́левъ: и҆ над̾ сокрѡ́вищи, и҆̀же на ни́вахъ и҆ въ се́лѣхъ, и҆ въ ве́сехъ и҆ въ столпѣ́хъ, і҆ѡнаѳа́нъ сы́нъ ѻ҆зі́евъ:	Над скарбами царськими був Азмавеф, син Адиїлів, а над запасами в полі, у містах, і в селах, і у вежах — Іонафан, син Уззії;
26	26
и҆ над̾ земледѣ́латєли зе́млю дѣ́лающими є҆здра́й сы́нъ хелꙋ́вовъ:	над тими, що займаються польовими роботами, землеробством — Езрій, син Хелува;
27	27
и҆ над̾ се́лы семе́й а҆рмаѳе́йскїй: и҆ над̾ сокро́вищами вїногра́дными замвді́а сы́нъ сефамі́евъ:	над виноградниками — Шимей з Рами, а над запасами вина у виноградниках — Завдій із Шефама;
28	28
над̾ ма́слинами же и҆ над̾ черни́чїемъ, и҆̀же бѧ́хꙋ на полѧ́хъ, валана́нъ гедѡрі́тѧнинъ: над̾ сокрѡ́вищи є҆ле́а і҆ѡа́съ:	над оливами і смоковницями в долині — Баал Ханаан гедеритянин, а над запасами деревинної олії — Іоас;
29	29
над̾ скѡты́ же, и҆̀же пасѧ́хꙋсѧ въ сарѡ́нѣ, сатра́й сарѡні́тѧнинъ: и҆ над̾ вѡлы̀, и҆̀же во ю҆до́лѣхъ, сѡфа́тъ сы́нъ а҆да́инъ:	над великою худобою, що паслася в Шароні, — Шитрай шаронянин, а над худобою в долинах — Шафат, син Адлая;
30	30
над̾ велблю̑ды же оу҆ві́а і҆сма́илтѧнинъ: над̾ ѻ҆слы̑ же і҆аді́а, и҆́же ѿ мараѳѡ́на:	над верблюдами — Овил ісмаїльтянин; над ослицями — Ієхдія меронифянин;
31	31
и҆ над̾ ѻ҆вца́ми і҆ѡа́съ а҆гарі́тинъ. Всѝ ті́и нача̑лницы и҆мѣ́нїй даві́да царѧ̀.	над дрібною худобою — Іазиз агаритянин. Усі ці були начальниками над майном, що було в царя Давида.
32	32
І҆ѡнаѳа́нъ же дѧ́дѧ даві́довъ (бы́сть) совѣ́тникъ, мꙋ́жъ мꙋ́дръ и҆ кни́женъ сы́й: и҆ і҆еи́ль сы́нъ а҆хамані́евъ бѣ̀ съ сына́ми царе́выми.	Іонафан, дядько Давидів, був радником, чоловік розумний і писар; Ієхиїл, син Хахмоніїв, був при синах царя;
33	33
А҆хїтофе́лъ совѣ́тникъ царе́въ, и҆ хꙋсі́а пе́рвѣйшїй дрꙋ́гъ царе́въ,	Ахитофел був радником царя; Хусій архитянин — другом царя;
34	34
и҆ по (не́мъ) а҆хїтофе́лѣ бы́сть (бли́з̾)) і҆ѡда́й сы́нъ ване́инъ и҆ а҆вїаѳа́ръ: и҆ і҆ѡа́въ нача́лный воево́да царе́въ.	після ж Ахитофела Іодай, син Ванеї, та Авиафар, а Іоав був воєначальником у царя.
Глава́ к҃и	Глава 28

1	1
Собра́ же даві́дъ всѧ̑ нача́лники і҆и҃лєвы, нача́лники сꙋді́й и҆ колѣ́нъ, и҆ всѧ̑ нача́лники полкѡ́въ, почре́днѡ стрегꙋ́щихъ царѧ̀, и҆ нача́лники ты́сѧщей и҆ со́тней, и҆ стра́жы сокро́вищъ, и҆ сꙋ́щыѧ над̾ и҆мѣ́нїѧми свои́ми и҆ над̾ всѣ́мъ стѧжа́нїемъ царе́вымъ, и҆ сынѡ́въ свои́хъ со є҆ѵнꙋ́хами, и҆ си̑льныѧ и҆ хра̑брыѧ во́инства во і҆ерⷭ҇ли́мъ.	І зібрав Давид в Єрусалим усіх вождів ізраїльських, начальників колін і начальників відділень, які служили царю, і тисячоначальників, і стоначальників, і тих, що завідували усім майном і стадами царя і синів його з євнухами, воєначальників і всіх хоробрих мужів.
2	2
И҆ воста̀ даві́дъ ца́рь посредѣ̀ собра́нїѧ и҆ речѐ: слы́шите мѧ̀, бра́тїѧ моѧ̑ и҆ лю́дїе моѝ: бы́сть мнѣ̀ на се́рдцы созда́ти до́мъ оу҆покое́нїѧ кївѡ́тꙋ завѣ́та гдⷭ҇нѧ и҆ подно́жїе но́гъ гдⷭ҇а (бг҃а) на́шегѡ, и҆ оу҆гото́вахъ на созида́нїе потрє́бнаѧ:	І став Давид цар на ноги свої і сказав: послухайте мене, брати мої і народ мій! було в мене на серці побудувати дім спокою для ковчега завіту Господнього і для підніжжя ніг Бога нашого, і потрібне для будівлі я приготував.
3	3
бг҃ъ же речѐ: не сози́ждеши мнѣ̀ до́мꙋ є҆́же и҆менова́ти и҆́мѧ моѐ въ не́мъ, занѐ человѣ́къ во́инъ є҆сѝ ты̀ и҆ крѡ́ви пролїѧ́лъ є҆сѝ:	Але Бог сказав мені: не будуй дому імені Моєму, тому що ти людина войовнича і проливав кров.
4	4
и҆ и҆збра̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ менѐ ѿ всегѡ̀ до́мꙋ ѻ҆тца̀ моегѡ̀, да бꙋ́дꙋ ца́рь над̾ і҆и҃лемъ во вѣ́ки, и҆ во і҆ꙋ́дѣ и҆збра̀ ца́рство, и҆ ѿ до́мꙋ і҆ꙋ́дина до́мъ ѻ҆тца̀ моегѡ̀: и҆ ѿ сынѡ́въ ѻ҆тца̀ моегѡ̀ во мнѣ̀ бл҃говолѝ, є҆́же бы́ти мѝ царю̀ над̾ всѣ́мъ і҆и҃лемъ:	Однак же обрав Господь Бог Ізраїлів мене з усього дому батька мого, щоб бути мені царем над Ізраїлем вічно, тому що Іуду обрав Він князем, а в домі Іуди дім батька мого, а із синів батька мого мене благозволив поставити царем над усім Ізраїлем,
5	5
ѿ сынѡ́въ же мои́хъ всѣ́хъ, сы́ны бо мнѣ̀ мнѡ́ги дадѐ гдⷭ҇ь, и҆збра̀ соломѡ́на сы́на моего̀, да сѣди́тъ на престо́лѣ ца́рства гдⷭ҇нѧ, над̾ і҆и҃лемъ:	з усіх же синів моїх, — тому що багато синів дав мені Господь, — Він обрав Соломона, сина мого, сидіти на престолі царства Господнього над Ізраїлем,
6	6
и҆ речѐ мнѣ̀ бг҃ъ: соломѡ́нъ сы́нъ тво́й сози́ждетъ до́мъ мо́й и҆ дво́ръ мо́й, занѐ того̀ и҆збра́хъ мнѣ̀ въ сы́на бы́ти, и҆ а҆́зъ бꙋ́дꙋ є҆мꙋ̀ во ѻ҆тца̀	і сказав мені: Соломон, син твій, побудує дім Мій і двори Мої, тому що Я обрав його Собі за сина, і Я буду йому Отцем;
7	7
и҆ оу҆крѣплю̀ ца́рство є҆гѡ̀ да́же до вѣ́ка, а҆́ще оу҆крѣпи́тсѧ храни́ти за́пѡвѣди моѧ̑ и҆ сꙋдбы̑ моѧ̑, ꙗ҆́коже и҆ дне́сь:	і зміцню царство його повіки, якщо він буде твердий у виконанні заповідей Моїх і уставів Моїх, як до цього дня.
8	8
нн҃ѣ оу҆̀бо пред̾ лице́мъ всегѡ̀ собра́нїѧ гдⷭ҇нѧ и҆ во оу҆́шы бг҃а на́шегѡ, храни́те и҆ взыщи́те всѧ̑ за́пѡвѣди гдⷭ҇а бг҃а на́шегѡ, да наслѣ́дите зе́млю бла́гꙋ и҆ ѡ҆ста́вите въ наслѣ́дїе сынѡ́мъ ва́шымъ по ва́съ да́же до вѣ́ка:	І тепер перед очима всього Ізраїля, зібрання Господнього, й у вуха Бога нашого говорю: дотримуйтесь і тримайтеся всіх заповідей Господа Бога вашого, щоб володіти вам цією доброю землею і залишити її після себе у спадщину дітям своїм навіки;
9	9
и҆ нн҃ѣ, соломѡ́не, сы́не мо́й, да зна́еши бг҃а ѻ҆тє́цъ твои́хъ и҆ слꙋжѝ є҆мꙋ̀ се́рдцемъ соверше́ннымъ и҆ дꙋше́вною во́лею, всѧ̑ бо сердца̀ и҆спытꙋ́етъ гдⷭ҇ь и҆ всѧ́ко помышле́нїе разꙋмѣ́етъ: а҆́ще взы́щеши є҆го̀, ѡ҆брѧ́щеттисѧ: а҆́ще же ѡ҆ста́виши є҆го̀, ѡ҆ста́витъ тѧ̀ въ коне́цъ:	і ти, Соломоне, сину мій, знай Бога батька твого і служи Йому від усього серця і від усієї душі, тому що Господь випробовує всі серця і знає всі рухи думок. Якщо будеш шукати Його, то знайдеш Його, а якщо залишиш Його, Він залишить тебе назавжди.
10	10
нн҃ѣ оу҆̀бо ви́ждь, ꙗ҆́кѡ и҆збра́ тѧ гдⷭ҇ь, да сози́ждеши є҆мꙋ̀ до́мъ во ѡ҆свѧще́нїе, крѣпи́сѧ и҆ совершѝ.	Дивися ж, коли Господь обрав тебе побудувати дім для святилища, будь твердий і роби.
11	11
Даде́ же даві́дъ соломѡ́нꙋ сы́нꙋ своемꙋ̀ начерта́нїе хра́ма и҆ домѡ́въ є҆гѡ̀, и҆ кама́ръ є҆гѡ̀, и҆ го́рницъ, и҆ полага́лищъ внꙋ́треннихъ, и҆ до́мꙋ ѡ҆чище́нїѧ,	І віддав Давид Соломону, синові своєму, креслення притвору і дому його, і комор його, і світлиць його, і внутрішніх покоїв його, і дому для ковчега,
12	12
и҆ подо́бїе, є҆́же помы́сли дꙋ́хомъ свои́мъ, дворѡ́въ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ, и҆ всѣ́хъ кама́ръ ѡ҆́крестъ въ сокро́вищихъ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ, и҆ влага́лищъ ст҃ы́нь,	і креслення всього, що було в нього на душі, дворів дому Господнього і всіх кімнат навколо, скарбниць дому Божого і скарбниць речей посвячених,
13	13
и҆ вита́лищъ, и҆ дневны́хъ чре́дъ і҆ере́йскихъ и҆ леѵі́тскихъ, во всѧ̑ дѣла̀ слꙋже́нїѧ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ, и҆ влага́лищъ слꙋже́бныхъ сосꙋ́дѡвъ слꙋ́жбы до́мꙋ гдⷭ҇нѧ:	і священичих і левитських відділень, і всякого службового діла в домі Господньому, і всіх службових сосудів дому Господнього,
14	14
и҆ мѣ́рꙋ вѣ́са и҆́хъ златы́хъ и҆ сре́брѧныхъ,	золотих речей, із зазначенням ваги, всіх службових сосудів, усіх речей срібних, із зазначенням ваги, для всякого з сосудів службових.
15	15
свѣти́лникѡвъ вѣ́съ дадѐ є҆мꙋ̀ и҆ свѣ́щникѡвъ.	І дав золота для світильників і золотих лампад їх, із зазначенням ваги кожного зі світильників і лампад його, також світильників срібних, із зазначенням ваги кожного світильника і лампад його, зважаючи на службове призначення кожного світильника;
16	16
Дадѐ є҆мꙋ̀ подо́бнѣ вѣ́съ трапе́зы предложе́нїѧ, кі́ѧждо трапе́зы златы́ѧ, та́кожде и҆ сре́брѧныхъ,	і золота для столів предкладення хлібів, для кожного золотого стола, і срібла для столів срібних,
17	17
и҆ оу҆́дицъ, и҆ возлїѧ́лницъ, и҆ фїа̑лъ златы́хъ, и҆ вѣ́съ златы́хъ и҆ сре́брѧныхъ, и҆ кади́лницъ златы́хъ, коегѡ́ждо вѣ́са:	і виделок, і чаш і кропильниць з чистого золота, і золотих блюд, з зазначенням ваги кожного блюда, і срібних блюд, із зазначенням ваги кожного блюда,
18	18
и҆ же́ртвенника ѳѷмїа́мѡвъ ѿ зла́та чи́ста вѣ́съ ѡ҆каза̀ є҆мꙋ̀, и҆ подо́бїе колесни́цы херꙋві́мѡвъ простира́ющихъ кри́ла и҆ ѡ҆сѣнѧ́ющихъ над̾ кївѡ́томъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ.	і для жертовника куріння з литого золота із зазначенням ваги, і обладнання колісниці із золотими херувимами, що розпростирають крила і покривають ковчег завіту Господнього.
19	19
Всѧ̑ пи̑саннаѧ рꙋко́ю гдⷭ҇нею дадѐ даві́дъ соломѡ́нꙋ, по сꙋ́щемꙋ въ не́мъ ра́зꙋмꙋ дѣ́ла и҆зѡбраже́нїѧ.	Усе це написане від Господа, говорив Давид, як Він напоумив мене на всі діла будівництва.
20	20
И҆ речѐ даві́дъ соломѡ́нꙋ сы́нꙋ своемꙋ̀: оу҆крѣплѧ́йсѧ и҆ мꙋжа́йсѧ и҆ творѝ: не бо́йсѧ, нижѐ страши́сѧ, занѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ мо́й съ тобо́ю, не ѿстꙋ́питъ ѿ тебє̀, нижѐ ѡ҆ста́витъ тѧ̀, до́ндеже соверши́ши ты̀ всѐ дѣ́ло слꙋже́нїѧ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ: и҆ сѐ, подо́бїе хра́ма и҆ до́мꙋ є҆гѡ̀, и҆ кама́ръ є҆гѡ̀, и҆ го́рницъ, и҆ полага́лищъ внꙋ́треннихъ, и҆ до́мꙋ ѡ҆чище́нїѧ, и҆ подо́бїе до́мꙋ гдⷭ҇нѧ:	І сказав Давид синові своєму Соломону: будь твердим і мужнім, і приступай до справи, не бійся і не жахайся, тому що Господь Бог, Бог мій, з тобою; Він не відступить від тебе і не залишить тебе, доки не зробиш усієї справи, необхідної для дому Господнього.
21	21
и҆ сѐ, днєвны́ѧ чрєды̀ і҆ере́євъ и҆ леѵі́тѡвъ во всѧ́ко слꙋже́нїе до́мꙋ гдⷭ҇нѧ, и҆ съ тобо́ю во всѧ́цѣмъ дѣ́йствѣ, и҆ всѧ́къ оу҆се́рдный въ мꙋ́дрости во всѧ́цѣмъ хꙋдо́жествѣ, и҆ кнѧ̑зи, и҆ всѝ лю́дїе во всѧ̑ словеса̀ твоѧ̑.	І ось відділення священиків і левитів, для всякої служби при домі Божому. І в тебе є для всякої справи старанні люди, майстерні для всякої роботи, і начальники і весь народ готові до всіх твоїх наказів.
Глава́ к҃ѳ	Глава 29

1	1
И҆ речѐ даві́дъ ца́рь ко всемꙋ̀ собра́нїю: соломѡ́нъ сы́нъ мо́й, є҆го́же и҆збра̀ себѣ̀ гдⷭ҇ь, ю҆́нъ и҆ мла́дъ, а҆ дѣ́ло вели́ко, зане́же не человѣ́кꙋ оу҆гото́витсѧ зда́нїе, но гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ:	І сказав цар Давид усьому зібранню: Соломон, син мій, якого одного обрав Бог, молодий і слабосилий, а справа ця велика, тому що не для людини дім це, а для Господа Бога.
2	2
все́ю си́лою оу҆гото́вахъ на до́мъ бг҃а моегѡ̀ зла́то, сребро̀, мѣ́дь, желѣ́зо, древа̀, ка́менїе мра́морное, и҆ мно́жество ка́менїй многоцѣ́нныхъ и҆ разли́чныхъ, и҆ всѧ́кое честно́е ка́менїе, и҆ ка́менїй парі́йскихъ мно́гѡ:	Всіма силами я заготував для дому Бога мого золото для золотих речей і срібло для срібних, і мідь для мідних, залізо для залізних, і дерево для дерев’яних, камені онікса і камені вставні, камені красиві і різнобарвні, і всякі дорогі камені, і багато мармуру;
3	3
и҆ є҆щѐ внегда̀ благоволи́ти мѝ въ домꙋ̀ бг҃а моегѡ̀, є҆́сть оу҆ менє̀ є҆́же пригото́вахъ зла́то и҆ сребро̀, и҆ сѐ, да́хъ въ до́мъ бг҃а моегѡ̀, въ высотꙋ̀, кромѣ̀ ѻ҆́ныхъ, ꙗ҆̀же оу҆гото́вахъ на до́мъ ст҃ы́хъ:	і ще з любови моєї до дому Бога мого, є в мене скарб власний із золота і срібла, і його я віддаю для дому Бога мого, зверх усього, що приготував я для святого дому:
4	4
трѝ ты́сѧщи тала̑нтъ зла́та сꙋфі́рска и҆ се́дмь ты́сѧщъ тала̑нтъ сребра̀ и҆скꙋше́на къ позлаще́нїю стѣ́нъ свѧти́лища,	три тисячі талантів золота, золота офирського, і сім тисяч талантів срібла чистого, для обкладання стін у домі,
5	5
и҆дѣ́же дѣ́ло злато́е зла́томъ, а҆ и҆дѣ́же сре́брѧное сребро́мъ, и҆ на всѧ́кое дѣ́ло рꙋко́ю хꙋдо́жникѡвъ: и҆ кто̀ благоволѧ́й и҆спо́лнити рꙋ́кꙋ свою̀ дне́сь гдⷭ҇ꙋ;	для кожної із золотих речей, і для кожної зі срібних, і для усякого виробу рук мистецьких. Чи не виявить ревність ще хто жертвувати сьогодні для Господа?
6	6
И҆ ѡ҆бѣща́ша оу҆се́рднѡ нача̑лницы ѻ҆те́чествъ и҆ кнѧ̑зи сынѡ́въ і҆и҃левыхъ, и҆ ты́сѧщницы и҆ со́тницы, и҆ нача̑лницы дѣ́лъ и҆ і҆коно́мы царє́вы,	І стали жертвувати начальники родин і начальники колін Ізраїлевих, і начальники тисяч і сотень, і начальники над маєтками царя.
7	7
и҆ да́ша на дѣла̀ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ зла́та тала̑нтъ пѧ́ть ты́сѧщъ, и҆ златни̑къ де́сѧть ты́сѧщъ, и҆ сребра̀ тала̑нтъ де́сѧть ты́сѧщъ, и҆ мѣ́ди тала̑нтъ ѻ҆смьна́десѧть ты́сѧщъ, желѣ́за же сто̀ ты́сѧщъ тала̑нтъ:	І дали на спорудження дому Божого п’ять тисяч талантів і десять тисяч драхм золота, і срібла десять тисяч талантів, і міді вісімнадцять тисяч талантів, і заліза сто тисяч талантів.
8	8
и҆ оу҆ ни́хже ѡ҆брѣ́тесѧ ка́менїе, да́ша во влага́лище до́мꙋ гдⷭ҇нѧ, под̾ рꙋ́кꙋ і҆еїи́лѧ герсѡ́нина.	І у кого знайшлися коштовні камені, ті віддавали і їх у скарбницю дому Господнього, на руки Ієхиїлу герсонитянину.
9	9
И҆ возвесели́шасѧ лю́дїе ѡ҆ оу҆се́рднѣмъ подаѧ́нїи, поне́же всѣ́мъ се́рдцемъ приноша́хꙋ гдⷭ҇ꙋ, и҆ даві́дъ ца́рь возвесели́сѧ ѕѣлѡ̀:	І радів народ ревності їх, тому що вони від усього серця жертвували Господу, також і цар Давид дуже радів.
10	10
и҆ благословѝ ца́рь даві́дъ гдⷭ҇а пред̾ всѣ́мъ мно́жествомъ, глаго́лѧ: блгⷭ҇ве́нъ є҆сѝ, гдⷭ҇и бж҃е і҆и҃левъ, ѻ҆ц҃ъ на́шъ, ѿ вѣ́ка и҆ до вѣ́ка:	І благословив Давид Господа перед усім зібранням, і сказав Давид: благословенний Ти, Господи Боже Ізраїля, батька нашого, від віку і до віку!
11	11
тебѣ̀, гдⷭ҇и, вели́чество, и҆ си́ла, и҆ сла́ва, и҆ ѡ҆долѣ́нїе, и҆ и҆сповѣ́данїе, и҆ крѣ́пость, ꙗ҆́кѡ ты̀ всѣ́ми, и҆̀же на нб҃сѝ и҆ на землѝ, влⷣчствꙋеши: ѿ лица̀ твоегѡ̀ трепе́щетъ всѧ́къ ца́рь и҆ ꙗ҆зы́къ: и҆ тебѣ̀, гдⷭ҇и, црⷭ҇тво и҆ великолѣ́пїе во всѣ́хъ и҆ во всѧ́цѣмъ нача́лѣ:	Твоя, Господи, велич, і могутність, і слава, і перемога і краса, й усе, що на небі і на землі, Твоє: Твоє, Господи, царство, і Ти вище за все, як Владика.
12	12
ѿ тебє̀ бога́тство и҆ сла́ва, ты̀ над̾ всѣ́ми нача́лствꙋеши, гдⷭ҇и, нача́ло всѧ́кагѡ нача́ла, и҆ въ рꙋкꙋ̀ твоє́ю крѣ́пость и҆ вла́сть, и҆ въ рꙋкꙋ̀ твоє́ю млⷭ҇ть, вседержи́телю, возвели́чити и҆ оу҆крѣпи́ти всѧ̑:	І багатство і слава від лиця Твого, і Ти володарюєш над усім, і в руці Твоїй сила і могутність, і у владі Твоїй звеличувати і зміцнювати усе.
13	13
и҆ нн҃ѣ, гдⷭ҇и, и҆сповѣ́даемсѧ тебѣ̀ и҆ хва́лимъ и҆́мѧ хвале́нїѧ твоегѡ̀:	І нині, Боже наш, ми славословимо Тебе і хвалимо величне ім’я Твоє.
14	14
и҆ кто̀ а҆́зъ є҆́смь, и҆ кто̀ лю́дїе моѝ, ꙗ҆́кѡ возмого́хомъ сїѧ̑ тебѣ̀ благово́льнѣ ѡ҆бѣща́ти; твоѧ̑ бо сꙋ́ть всѧ̑, и҆ ѿ твои́хъ да́хомъ тебѣ̀:	Бо хто я і хто народ мій, що ми мали можливість так жертвувати? Але від Тебе все, і від руки Твоєї отримане ми віддали Тобі,
15	15
прише́лцы бо є҆смы̀ пред̾ тобо́ю и҆ пресе́лницы, ꙗ҆́коже всѝ ѻ҆тцы̀ на́ши: дні́е на́ши ꙗ҆́кѡ сѣ́нь на землѝ, и҆ нѣ́сть постоѧ́нїѧ:	тому що подорожні ми перед Тобою і прибульці, як і всі батьки наші, як тінь дні наші на землі, і немає нічого міцного.
16	16
гдⷭ҇и бж҃е на́шъ, ко всемꙋ̀ мно́жествꙋ семꙋ̀, є҆́же оу҆гото́вахъ, да сози́ждетсѧ до́мъ и҆́мени ст҃о́мꙋ твоемꙋ̀, ѿ рꙋкꙋ̀ твоє́ю сꙋ́ть, и҆ тебѣ̀ всѧ̑:	Господи Боже наш! уся ця безліч, що приготували ми для побудови дому Тобі, святому імені Твоєму, від руки Твоєї вона, й усе Твоє.
17	17
и҆ вѣ́мъ, гдⷭ҇и мо́й, ꙗ҆́кѡ ты̀ є҆сѝ и҆спытꙋ́ѧй сердца̀, и҆ пра́вдꙋ лю́биши: въ простотѣ̀ се́рдца моегѡ̀ произво́лихъ сїѧ̑ всѧ̑, и҆ нн҃ѣ люді́й твои́хъ, и҆̀же здѣ̀ ѡ҆брѣто́шасѧ, ви́дѣхъ съ ра́достїю тебѣ̀ произво́лившихъ (принестѝ да́ры):	Знаю, Боже мій, що Ти випробовуєш серце і любиш щире серце: я від щирого серця мого пожертвував усе це, і нині бачу, що і народ Твій, який тут знаходиться, з радістю жертвує Тобі.
18	18
гдⷭ҇и бж҃е а҆враа́ма и҆ і҆саа́ка и҆ і҆и҃лѧ ѻ҆тє́цъ на́шихъ, сохранѝ сїѧ̑ въ во́ли се́рдца люді́й твои́хъ во вѣ́ки, и҆ и҆спра́ви сердца̀ и҆́хъ къ тебѣ̀:	Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, батьків наших! збережи це повік, це виявлення думок серця народу Твого, і направ серце їх до Тебе.
19	19
соломѡ́нꙋ же сы́нꙋ моемꙋ̀ да́ждь се́рдце бла́го, да храни́тъ за́пѡвѣди твоѧ̑ и҆ свидѣ̑нїѧ твоѧ̑ и҆ повелѣ̑нїѧ твоѧ̑, и҆ къ соверше́нїю привестѝ зда́нїе до́мꙋ твоегѡ̀.	Соломону ж, синові моєму, дай серце праведне, щоб дотримуватися заповідей Твоїх, одкровень Твоїх і уставів Твоїх, і виконати все це і побудувати дім, для якого я зробив приготування.
20	20
И҆ речѐ даві́дъ всемꙋ̀ собра́нїю (люді́й): благослови́те гдⷭ҇а бг҃а на́шего. И҆ благослови́ша всѐ собра́нїе гдⷭ҇а бг҃а ѻ҆тє́цъ свои́хъ: и҆ прекло́нше кѡлѣ́на поклони́шасѧ гдⷭ҇ꙋ и҆ царю̀.	І сказав Давид усьому зібранню: благословіть Господа Бога нашого. — І благословило все зібрання Господа Бога батьків своїх, і впало, і поклонилося Господу і царю.
21	21
И҆ пожрѐ даві́дъ жє́ртвы гдⷭ҇ꙋ, и҆ вознесѐ всесожжє́нїѧ бг҃ꙋ на оу҆́трїе пе́рвагѡ днѐ, телє́цъ ты́сѧщꙋ, ѻ҆внѡ́въ ты́сѧщꙋ, а҆́гнєцъ ты́сѧщꙋ, и҆ возлїѧ̑нїѧ и҆́хъ, и҆ же́ртвы мно́жество ѿ всегѡ̀ і҆и҃лѧ.	І принесли Господу жертви, і піднесли всепалення Господу, на другий після цього день: тисячу тельців, тисячу баранів, тисячу агнців з їх узливаннями, і багато жертв від усього Ізраїля.
22	22
И҆ ꙗ҆до́ша и҆ пи́ша пред̾ гдⷭ҇емъ въ де́нь то́й съ вели́кимъ весе́лїемъ: и҆ поста́виша царе́мъ второ́е соломѡ́на сы́на даві́дова, и҆ пома́заша є҆го̀ гдⷭ҇ꙋ въ царѧ̀, и҆ садѡ́ка же во а҆рхїере́а.	І їли і пили перед Господом у той день, з великою радістю; і в другий раз поставили царем Соломона, сина Давидового, і помазали перед Господом на правителя верховного, а Садока на священика.
23	23
И҆ сѣ́де соломѡ́нъ на престо́лѣ гдⷭ҇ни въ царѧ̀, вмѣ́стѡ даві́да ѻ҆тца̀ своегѡ̀, и҆ благоꙋго́денъ бы́сть: и҆ покори́сѧ є҆мꙋ̀ ве́сь і҆и҃ль.	І сів Соломон на престолі Господньому як цар, замість Давида, батька свого, і був благоуспішним, і весь Ізраїль підкорився йому.
24	24
Кнѧ̑зи и҆ си́льнїи и҆ всѝ сы́нове царѧ̀ даві́да ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀ повинꙋ́шасѧ є҆мꙋ̀.	І всі начальники і сильні, також і всі сини царя Давида підкорилися Соломону цареві.
25	25
И҆ возвели́чи гдⷭ҇ь соломѡ́на над̾ всѣ́мъ і҆и҃лемъ и҆ дадѐ є҆мꙋ̀ сла́вꙋ ца́рства, є҆ѧ́же нѝ є҆ди́нъ ца́рь и҆мѣ̀ пре́жде є҆гѡ̀.	І звеличив Господь Соломона перед очима всього Ізраїля, і дарував йому славу царства, якої не мав раніше нього жоден цар в Ізраїлі.
26	26
И҆ даві́дъ сы́нъ і҆ессе́евъ ца́рствова над̾ всѣ́мъ і҆и҃лемъ четы́редесѧть лѣ́тъ,	І Давид, син Ієссеїв, царював над усім Ізраїлем.
27	27
въ хеврѡ́нѣ се́дмь лѣ́тъ, а҆ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ лѣ́тъ три́десѧть трѝ,	Часу царюваня його над Ізраїлем було сорок років: у Хевроні царював він сім років, і в Єрусалимі царював тридцять три роки.
28	28
и҆ оу҆́мре въ ста́рости бла́зѣ, и҆спо́лнь дні́й, въ бога́тствѣ и҆ сла́вѣ, и҆ воцари́сѧ соломѡ́нъ сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.	І помер у добрій старості, насичений життям, багатством і славою; і став царем Соломон, син його, замість нього.
29	29
Прѡ́чаѧ же словеса̀ царѧ̀ даві́да пє́рваѧ и҆ послѣ̑днѧѧ напи̑сана сꙋ́ть въ словесѣ́хъ самꙋи́ла ви́дѧщагѡ и҆ въ словесѣ́хъ наѳа́на прⷪ҇ро́ка и҆ въ словесѣ́хъ га́да прови́дѧщагѡ,	Діла царя Давида, перші й останні, описані в записах Самуїла провидця й у записах Нафана пророка й у записах Гада прозорливця,
30	30
ѡ҆ все́мъ ца́рствѣ є҆гѡ̀ и҆ крѣ́пости є҆гѡ̀, и҆ времена̀ ꙗ҆̀же бы́ша при не́мъ и҆ во і҆и҃ли и҆ во всѣ́хъ ца́рствахъ земны́хъ.	також і все царювання його, і мужність його, і події, які трапилися з ним і з Ізраїлем і з усіма земними царствами.

← Ца́рствъ 4-ѧ

Паралипоме́нѡнъ 2-ѧ →

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт