|
Глава́ в҃
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| И҆ повелѣ̀ соломѡ́нъ созида́ти до́мъ и҆́мени гдⷭ҇ню и҆ до́мъ ца́рствꙋ своемꙋ̀. | І поклав Соломон побудувати дім імені Господньому і дім царський для себе. |
|
2
|
2
|
| И҆ собра̀ ца́рь соломѡ́нъ се́дмьдесѧтъ ты́сѧщъ мꙋже́й носѧ́щихъ времена̀ и҆ ѻ҆́смьдесѧтъ ты́сѧщахъ каменосѣ́чцєвъ въ гора́хъ, приста́вленныхъ же над̾ ни́ми трѝ ты́сѧщы и҆ ше́сть сѡ́тъ. | І відрахував Соломон сімдесят тисяч носіїв і вісімдесят тисяч каменотесів у горах, і наглядачів над ними три тисячі шістсот. |
|
3
|
3
|
| И҆ посла̀ соломѡ́нъ къ хїра́мꙋ царю̀ тѵ́рскꙋ, глаго́лѧ: ꙗ҆́коже сотвори́лъ є҆сѝ съ даві́домъ ѻ҆тце́мъ моі́мъ и҆ посла́лъ є҆сѝ є҆мꙋ̀ ке́дры, да сози́ждетъ себѣ̀ до́мъ, въ не́мже є҆мꙋ̀ ѡ҆бита́ти, | І послав Соломон до Хирама, царя Тирського, сказати: як робив ти з Давидом, батьком моїм, і надсилав йому кедри на побудову дому для нього, щоб жити в ньому, так роби і зі мною. |
|
4
|
4
|
| и҆ сѐ, а҆́зъ сы́нъ є҆гѡ̀ созида́ю до́мъ и҆́мени гдⷭ҇а бг҃а моегѡ̀, да ѡ҆свѧшꙋ̀ є҆го̀ є҆мꙋ̀, є҆́же кади́ти пред̾ ни́мъ ѳѷмїа́мъ а҆рѡма́товъ и҆ предложе́нїе всегда̀, и҆ возноси́ти всесожжє́нїѧ вы́нꙋ, оу҆́трѡ и҆ къ ве́черꙋ, и҆ въ сꙋббѡ́ты, и҆ въ новомчⷭ҇їихъ, и҆ въ пра́здницѣхъ гдⷭ҇а бг҃а на́шегѡ: во вѣ́къ сїѐ бо і҆и҃ли: | Ось я будую дім імені Господа Бога мого, для присвяти Йому, щоб запалювати перед Ним запашне куріння, приносити постійно хліби предкладення і возносити там всепалення ранком і ввечері в суботи, і в новомісяччя, й у свята Господа Бога нашого, що назавжди заповідано Ізраїлю. |
|
5
|
5
|
| и҆ до́мъ, є҆го́же а҆́зъ созида́ю, вели́къ, вели́къ бо є҆́сть гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ па́че всѣ́хъ богѡ́въ, | І дім, який я будую, великий, тому що великий Бог наш, вище за всіх богів. |
|
6
|
6
|
| и҆ кто̀ возмо́жетъ созда́ти є҆мꙋ̀ до́мъ; а҆́ще бо нб҃о и҆ нб҃о нб҃сѐ не мо́гꙋтъ вмѣсти́ти сла́вы є҆гѡ̀: и҆ кто̀ а҆́зъ, созида́ѧй є҆мꙋ̀ до́мъ; но то́кмѡ є҆́же кади́ти ѳѷмїа́мъ пред̾ ни́мъ: | І чи вистачить у кого сили побудувати Йому дім, коли небо і небеса небес не вміщають Його? І хто я, щоб міг побудувати Йому дім? Хіба тільки для куріння перед лицем Його. |
|
7
|
7
|
| нн҃ѣ оу҆̀бо послѝ мнѣ̀ мꙋ́жа мꙋ́дра, и҆́же вѣ́сть дѣла̀ твори́ти въ зла́тѣ и҆ сребрѣ̀, и҆ мѣ́ди и҆ желѣ́зѣ, и҆ порфѵ́рѣ и҆ въ че́рвлени и҆ въ синетѣ̀, и҆ и҆́же зна́етъ ваѧ́ти ваѧ́нїе, съ мꙋ́дрыми, и҆̀же оу҆ менє̀ во і҆ꙋде́и и҆ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, ꙗ҆̀же оу҆гото́ва даві́дъ ѻ҆те́цъ мо́й: | Отже, пришли мені чоловіка, який уміє робити вироби із золота, і зі срібла, і з міді, і з заліза, і з пряжі пурпурового, багряного і яхонтового кольору, і який знає як вирізувати і виконувати різьблену роботу, разом з художниками, які є в мене в Юдеї й в Єрусалимі, яких приготував Давид, батько мій. |
|
8
|
8
|
| и҆ посли́ ми древа̀ ке́дрѡва и҆ а҆рке́ѵѳѡва и҆ пе́ѵгѡва ѿ лїва́на, вѣ́мъ бо а҆́зъ, ꙗ҆́кѡ рабѝ твоѝ оу҆мѣ́ютъ сѣщѝ древа̀ ѿ лїва́на: | І пришли мені кедрових дерев, і кипарису і певгового дерева з Ливану, бо я знаю, що раби твої вміють рубати дерева ливанські. І ось раби мої підуть з рабами твоїми, |
|
9
|
9
|
| и҆ сѐ, рабѝ твоѝ съ рабы̑ мои́ми по́йдꙋтъ, да оу҆гото́ваютъ мнѣ̀ древа̀ мнѡ́га, до́мъ бо, є҆го́же а҆́зъ созида́ю, вели́къ и҆ пресла́венъ: | щоб приготувати мені багато дерев, тому що дім, який я будую, великий і дивний. |
|
10
|
10
|
| и҆ сѐ, дѣ́лателємъ, и҆̀же сѣкꙋ́тъ древа̀, да́хъ въ пи́щꙋ рабѡ́мъ твои̑мъ пшени́цы мѣ́ръ два́десѧть ты́сѧщъ и҆ ꙗ҆чме́нѧ мѣ́ръ два́десѧть ты́сѧщъ, и҆ вїна̀ мѣ́ръ два́десѧть ты́сѧщъ и҆ є҆ле́а мѣ́ръ два́десѧть ты́сѧщъ. | І ось дереворубам, що рубають дерева, рабам твоїм, я даю для їжі: пшениці двадцять тисяч ко́рів, і ячменю двадцять тисяч ко́рів, і вина двадцять тисяч батів, і оливкової олії двадцять тисяч батів. |
|
11
|
11
|
| Рече́ же хїра́мъ ца́рь тѵ́рскїй чрез̾ писа́нїе и҆ посла̀ къ соломѡ́нꙋ, глаго́лѧ: поне́же возлюбѝ гдⷭ҇ь лю́ди своѧ̑, поста́ви тѧ̀ над̾ ни́ми царѧ̀. | І відповів Хирам, цар Тирський, листом, який надіслав до Соломона: з любови до народу Свого Господь поставив тебе царем над ним. |
|
12
|
12
|
| И҆ речѐ хїра́мъ: блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ, и҆́же сотворѝ не́бо и҆ зе́млю, и҆́же дадѐ даві́дꙋ царю̀ сы́на премꙋ́дра и҆ оу҆че́на, и҆ оу҆́мна и҆ разꙋ́мна, и҆́же сози́ждетъ до́мъ гдⷭ҇ꙋ и҆ до́мъ ца́рствꙋ своемꙋ̀: | І ще сказав Хирам: благословенний Господь Бог Ізраїлів, що створив небо і землю, що дав царю Давиду сина мудрого, який має сенс і розум, що має намір будувати дім Господу і дім царський для себе. |
|
13
|
13
|
| и҆ нн҃ѣ посла́хъ тебѣ̀ мꙋ́жа мꙋ́дра и҆ свѣ́дꙋща ра́зꙋмъ, хїра́ма раба̀ моего̀: | Отже, я посилаю [тобі] чоловіка розумного, що має знання, Хирам-Авия, |
|
14
|
14
|
| ма́терь є҆гѡ̀ ѿ дще́рей да́новыхъ, ѻ҆те́цъ же є҆гѡ̀ мꙋ́жъ тѵ́рѧнинъ, и҆́же вѣ́сть дѣ́лати въ зла́тѣ и҆ сребрѣ̀, и҆ въ мѣ́ди и҆ въ желѣ́зѣ, и҆ въ ка́менїихъ и҆ въ древа́хъ, и҆ тка́ти въ порфѵ́рѣ и҆ въ синетѣ̀ и҆ въ вѷссо́нѣ и҆ въ червлени́цѣ, и҆ ваѧ́ти всѧ́кꙋю рѣ́зь, и҆ разꙋмѣ́ти всѧ́ко разꙋмѣ́нїе, є҆ли̑ка а҆́ще да́си є҆мꙋ̀, съ мꙋ́дрыми твои́ми и҆ съ мꙋ́дрыми господи́на моегѡ̀ даві́да, ѻ҆тца̀ твоегѡ̀: | сина однієї жінки з дочок Данових, — а батько його тирянин, — який уміє робити вироби з золота і зі срібла, з міді, із заліза, з каменів і з дерев, з пряжі пурпурового, яхонтового кольору, і з висону, і з багряниці, і вирізувати всяке різьблення, і виконувати все, що буде доручено йому разом з художниками твоїми і з художниками господаря мого Давида, батька твого. |
|
15
|
15
|
| и҆ нн҃ѣ пшени́цꙋ и҆ ꙗ҆чме́нь, и҆ є҆ле́й и҆ вїно̀, ꙗ҆̀же ѡ҆бѣща́лъ є҆сѝ, господи́не мо́й, послѝ рабѡ́мъ твои̑мъ, | А пшеницю і ячмінь, оливкову олію і вино, про які ти говорив, господарю мій, пошли рабам твоїм. |
|
16
|
16
|
| мы̀ же бꙋ́демъ сѣщѝ древа̀ ѿ лїва́на на всѧ́кꙋ потре́бꙋ твою̀ и҆ по́слемъ ѧ҆̀ плота́ми по мо́рю і҆оппі́йскомꙋ, ты́ же приведе́ши ѧ҆̀ во і҆ерⷭ҇ли́мъ. | Ми ж нарубаємо дерев з Ливану, скільки потрібно тобі, і приженемо їх плотами морем у Яфу, а ти відвезеш їх в Єрусалим. |
|
17
|
17
|
| И҆ собра̀ соломѡ́нъ всѣ́хъ мꙋже́й прише́лцєвъ, и҆̀же бѧ́хꙋ въ землѝ і҆и҃левѣ, по сочте́нїю, и҆́мже сочтѐ и҆̀хъ даві́дъ ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀, и҆ ѡ҆брѣ́тени сꙋ́ть сто̀ пѧтьдесѧ́тъ трѝ ты́сѧщы и҆ ше́сть сѡ́тъ: | І порахував Соломон усіх прибульців, які були тоді в землі Ізраїлевій, після переліку їх, зробленого Давидом, батьком його, — і знайшлося їх сто п’ятдесят три тисячі шістсот. |
|
18
|
18
|
| сотворѝ же ѿ ни́хъ се́дмьдесѧтъ ты́сѧщъ бременоно́сцєвъ и҆ ѻ҆́смьдесѧтъ ты́сѧщъ каменосѣ́чцєвъ, трѝ ты́сѧщы и҆ ше́сть сѡ́тъ приста́вники над̾ дѣла́ми людски́ми. | І зробив він з них сімдесят тисяч носіїв і вісімдесят тисяч каменотесів у горах і три тисячі шістсот наглядачів, щоб вони спонукували народ до роботи. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.