Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ к҃д

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

Глава́ к҃д	Глава 24

1	1
Седмѝ лѣ́тъ бѣ̀ і҆ѡа́съ, є҆гда̀ ца́рствовати нача̀, и҆ четы́редесѧть лѣ́тъ ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ. И҆́мѧ же ма́тери є҆гѡ̀ саві́а ѿ вирсаве́и.	Семи років був Іоас, коли став царем, і сорок років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Цив’я з Вирсавії.
2	2
Сотворѝ же і҆ѡа́съ оу҆го́дное пред̾ гдⷭ҇емъ во всѧ̑ дни̑ і҆ѡда́а свѧще́нника.	І робив Іоас угодне в очах Господніх в усі дні Іодая священика.
3	3
И҆ поѧ́тъ є҆мꙋ̀ і҆ѡда́й жєны̀ двѣ̀, и҆ роди́ша сы́ны и҆ дщє́ри.	І взяв йому Іодай двох дружин, і він мав від них синів і дочок.
4	4
И҆ бы́сть по си́хъ, и҆ взы́де на се́рдце і҆ѡа́сꙋ, да вознови́тъ до́мъ гдⷭ҇ень.	І після цього прийшло на серце Іоасу оновити дім Господній,
5	5
И҆ собра̀ свѧще́нники и҆ леѵі́ты и҆ речѐ и҆̀мъ: и҆ди́те во гра́ды і҆ꙋ̑дины, и҆ собери́те ѿ всегѡ̀ і҆и҃лѧ сребро̀ ко ѡ҆бновле́нїю хра́ма гдⷭ҇нѧ ѿ лѣ́та до лѣ́та, и҆ поспѣ́шнѡ сотвори́те. Леѵі́ти же не потща́шасѧ.	і зібрав він священиків і левитів і сказав їм: підіть по містах Юдеї і збирайте з усіх ізраїльтян срібло для підтримки дому Бога вашого щорічно, і поспішіть у цій справі. Але не поспішили левити.
6	6
И҆ призва̀ ца́рь і҆ѡа́съ і҆ѡда́а нача́лника и҆ речѐ є҆мꙋ̀: почто̀ не надсматрѧ́лъ є҆сѝ леѵі́тѡвъ, є҆́же принестѝ ѿ і҆ꙋ́ды и҆ ѿ і҆ерⷭ҇ли́ма, є҆́же оу҆ста́влено є҆́сть ѿ мѡѷсе́а человѣ́ка бж҃їѧ, є҆гда̀ собра̀ і҆и҃лѧ въ ски́нїю свидѣ́нїѧ;	І прикликав цар Іодая, главу їх, і сказав йому: чому ти не вимагаєш від левитів, щоб вони доставляли з Юдеї та Єрусалима данину, встановлену Мойсеєм, рабом Господнім, і зібранням ізраїльтян для скинії зібрання?
7	7
Гоѳолі́а бо бѣ̀ нечести́ва, и҆ сы́нове є҆ѧ̀ разори́ша до́мъ бж҃їй, ꙗ҆́кѡ ст҃а̑ѧ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ сотвори́ша ваалі́мꙋ.	Бо нечестива Гофолія і сини її розорили дім Божий і все присвячене для дому Господнього вжили для Ваалів.
8	8
И҆ повелѣ̀ ца́рь, да сотворѧ́тъ ковче́жецъ и҆ поста́вѧтъ при вратѣ́хъ гдⷭ҇нихъ и҆звнѣ̀,	І наказав цар, і зробили один ящик, і поставили його біля входу в дім Господній іззовні.
9	9
и҆ да проповѣ́дѧтъ во і҆ꙋде́и и҆ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, приноси́ти гдⷭ҇ꙋ, ꙗ҆́коже оу҆ста́ви мѡѷсе́й ра́бъ бж҃їй над̾ і҆и҃лемъ въ пꙋсты́ни.	І проголосили по Юдеї та Єрусалиму, щоб приносили Господу данину, *накладену Мойсеєм, рабом Божим, на ізраїльтян у пустелі.
10	10
И҆ да́ша всѝ нача̑лницы и҆ всѝ лю́дїе, и҆ вноша́хꙋ и҆ влага́хꙋ въ ковче́жецъ, до́ндеже напо́лнисѧ.	І зраділи всі начальники і весь народ, і приносили і клали в ящик, доки він не наповнився.
11	11
И҆ бы́сть є҆гда̀ приноша́хꙋ ковче́жецъ къ настоѧ́телємъ царє́вымъ рꙋка́ми леѵі́тскими, и҆ є҆гда̀ оу҆ви́дѣша, ꙗ҆́кѡ оу҆мно́жисѧ сребро̀, и҆ прихожда́ше пи́сарь царе́въ и҆ настоѧ́тель вели́кагѡ жерца̀, и҆ выбира́хꙋ и҆з̾ ковче́жца, и҆ (па́ки) поставлѧ́хꙋ на мѣ́сто є҆гѡ̀: та́кѡ творѧ́хꙋ ѿ днѐ до днѐ, и҆ собра́ша сребра̀ мно́гѡ.	У той час, коли левити приносили ящик до царських чиновників, і коли вони бачили, що срібла багато, приходили писар царя і довірений первосвященика, і висипали з ящика, і відносили його і ставили його на своє місце. Так робили вони з дня у день, і зібрали безліч срібла.
12	12
И҆ вдадѐ є҆̀ ца́рь и҆ і҆ѡда́й жре́цъ творѧ́щымъ дѣла̀ на дѣ́ло до́мꙋ гдⷭ҇нѧ: и҆ наима́хꙋ каменосѣ́чцы и҆ древодѣ̑ли, да оу҆строѧ́ютъ до́мъ гдⷭ҇ень, и҆ ковачы̀ желѣ́зꙋ и҆ мѣ́ди, да оу҆крѣпѧ́тъ до́мъ гдⷭ҇ень.	І віддавали його цар та Іодай виконавцям робіт у домі Господньому, і вони наймали каменотесів і теслярів для оновлення дому Господнього, також ковалів і мідників для зміцнення дому Господнього.
13	13
И҆ творѧ́хꙋ творѧ́щїи дѣла̀, и҆ взы́де долгота̀ дѣ́лъ рꙋка́ми и҆́хъ, и҆ возста́виша до́мъ гдⷭ҇ень въ состоѧ́нїе (пре́жнее) є҆гѡ̀, и҆ оу҆крѣпи́ша.	І працювали виконавці робіт, і звершилося відновлення руками їхніми, і привели дім Божий у належний стан його, й укріпили його.
14	14
Є҆гда́ же соверши́ша, принесо́ша ко царю̀ и҆ ко і҆ѡда́ю ѡ҆ста́нокъ сребра̀, и҆з̾ негѡ́же сотвори́ша сосꙋ́ды въ до́мъ гдⷭ҇ень, сосꙋ́ды въ слꙋже́нїе всесожже́нїй, и҆ кади̑лницы златы̑ѧ и҆ срє́брѧныѧ, и҆ приноша́хꙋ всесожжє́нїѧ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни непреста́ннѡ, во всѧ̑ дни̑ і҆ѡда́євы.	І закінчивши все, вони представили царю та Іодаю залишок срібла. І зробили з нього сосуди для дому Господнього, сосуди службові і для всепалень, чаші й інші сосуди золоті і срібні. І приносили всепалення в домі Господньому постійно в усі дні Іодая.
15	15
И҆ состарѣ́сѧ і҆ѡда́й и҆спо́лненъ дні́й, и҆ оу҆́мре сы́й ста̀ три́десѧти лѣ́тъ внегда̀ сконча́тисѧ є҆мꙋ̀:	І постарів Іодай і, наситившись днями життя, помер: сто тридцять років було йому, коли він помер.
16	16
и҆ погребо́ша є҆го̀ во гра́дѣ даві́довѣ со цармѝ, поне́же сотворѝ благо́е со і҆и҃лемъ и҆ съ бг҃омъ и҆ съ до́момъ є҆гѡ̀.	І поховали його в місті Давидовому з царями, тому що він робив добре в Ізраїлі і для Бога, і для дому Його.
17	17
И҆ бы́сть по сконча́нїи і҆ѡда́евѣ, внидо́ша нача̑лницы і҆ꙋ̑дины и҆ поклони́шасѧ царю̀: тогда̀ послꙋ́ша и҆̀хъ ца́рь.	Але після смерти Іодая прийшли князі юдейські і поклонилися цареві; тоді цар став слухати їх.
18	18
И҆ ѡ҆ста́виша це́рковь гдⷭ҇а бг҃а ѻ҆тє́цъ свои́хъ и҆ слꙋжа́хꙋ а҆ста́ртѣ и҆ и҆стꙋка̑ннымъ: и҆ бы́сть гнѣ́въ (гдⷭ҇ень) на і҆ꙋ́дꙋ и҆ і҆ерⷭ҇ли́мъ въ де́нь то́й.	І залишили дім Господа Бога батьків своїх і стали служити деревам священним та ідолам, — і був гнів Господній на Іуду та Єрусалим за цю провину їх.
19	19
И҆ посла̀ къ ни̑мъ прⷪ҇ро́ки, да ѡ҆братѧ́тсѧ ко гдⷭ҇ꙋ, и҆ не послꙋ́шаша: и҆ засвидѣ́телствова и҆̀мъ, и҆ не покори́шасѧ.	І Він посилав до них пророків для навернення їх до Господа, і вони застерігали їх, але ті не слухали.
20	20
И҆ дх҃ъ бж҃їй ѡ҆блечѐ а҆за́рїю свѧще́нника сы́на і҆ѡда́ева, и҆ ста̀ пред̾ людьмѝ и҆ речѐ и҆̀мъ: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: почто̀ престꙋпа́ете повелѣ̑нїѧ гдⷭ҇нѧ; не поспѣши́тсѧ ва́мъ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆ста́висте гдⷭ҇а, и҆ ѡ҆ста́витъ ва́съ.	І Дух Божий зійшов на Захарію, сина Іодая священика, і він став на підвищенні перед народом і сказав їм: так говорить Господь: для чого ви переступаєте повеління Господні? не буде успіху вам; і як ви залишили Господа, так і Він залишить вас.
21	21
И҆ нападо́ша на него̀ и҆ поби́ша и҆̀ ка́менїемъ по повелѣ́нїю і҆ѡа́са царѧ̀, во дворѣ̀ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ.	І змовилися проти нього, і побили його камінням, за наказом царя [Іоаса], у дворі дому Господнього.
22	22
И҆ не воспомѧнꙋ̀ і҆ѡа́съ ца́рь милосе́рдїѧ, є҆́же сотворѝ і҆ѡда́й ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀ съ ни́мъ, но оу҆бѝ сы́на є҆гѡ̀: и҆́же, є҆гда̀ оу҆мира́ше, речѐ: да ви́дитъ и҆ сꙋ́дитъ гдⷭ҇ь.	І не згадав цар Іоас про благодіяння, яке зробив йому Іодай, батько його, й убив сина його. І він умираючи говорив: нехай бачить Господь і нехай воздасть!
23	23
И҆ бы́сть по сконча́нїи лѣ́та, воста̀ на него̀ си́ла сѵ́рскаѧ, и҆ прїи́де на і҆ꙋ́дꙋ и҆ на і҆ерⷭ҇ли́мъ, и҆ оу҆би́ша всѧ̑ нача́лники въ лю́дехъ въ це́ркви, и҆ ве́сь плѣ́нъ и҆́хъ посла́ша ко царю̀ въ дама́скъ:	І після закінчення року виступило проти нього військо сирійське, і ввійшли в Юдею і в Єрусалим, і знищили всіх князів народу, і всю здобич, взяту в них, відіслали до царя в Дамаск.
24	24
занѐ въ ма́лыхъ мꙋже́хъ прїи́де си́ла сѵ́рскаѧ, и҆ бг҃ъ предадѐ въ рꙋ́цѣ и҆́хъ си́лꙋ мно́гꙋ ѕѣлѡ̀, занѐ ѡ҆ста́виша гдⷭ҇а бг҃а ѻ҆тє́цъ свои́хъ: и҆ на і҆ѡа́са сотворѝ сꙋ́дъ.	Хоча невеликою кількістю людей приходило військо сирійське, але Господь віддав до руки їх дуже численну силу за те, що залишили Господа Бога батьків своїх. І над Іоасом учинили вони суд,
25	25
И҆ по ѿше́ствїи и҆́хъ ѿ негѡ̀, ѡ҆ста́вленꙋ є҆мꙋ̀ сꙋ́щꙋ въ болѣ́знехъ вели́кихъ, и҆ нападо́ша на него̀ рабѝ є҆гѡ̀ за кро́вь свѧще́нника сы́на і҆ѡда́ева, и҆ оу҆би́ша є҆го̀ на посте́ли є҆гѡ̀, и҆ оу҆́мре: и҆ погребо́ша є҆го̀ во гра́дѣ даві́довѣ, но не погребо́ша є҆гѡ̀ во гробѣ́хъ ца́рскихъ.	і коли вони пішли від нього, залишивши його в тяжкій хворобі, то зробили проти нього змову раби його, за кров сина Іодая священика, й убили його на постілі його, і він помер. І поховали його в місті Давидовому, але не поховали його в царських гробницях.
26	26
Напа́дшїи же на него̀, заве́дъ сы́нъ семаа́ѳовъ а҆ммані́тѧнинъ и҆ і҆ѡзаве́дъ сы́нъ самарі́ѳовъ мѡаві́тѧнинъ,	Змовниками ж проти нього були: Завад, син Шимеафи аммонитянки, та Ієгозавад, син Шимрифи моавитянки.
27	27
и҆ сы́нове є҆гѡ̀ всѝ, и҆ пристꙋпи́ша къ немꙋ̀ пѧ́ть. И҆ прѡ́чаѧ слове́съ є҆гѡ̀, сѐ, напи̑сана въ лѣтопи́сцѣ ца́рстѣмъ. И҆ воцари́сѧ а҆масі́а сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.	Про синів його і про численні пророцтва проти нього і про влаштування дому Божого написано в книзі царів. І став царем Амасія, син його, замість нього.

← Глава́ к҃г

Глава́ к҃є →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт