Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ к҃є

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

Глава́ к҃є	Глава 25

1	1
Два́десѧти пѧтѝ лѣ́тъ бы́сть а҆масі́а, є҆гда̀ ца́рствовати нача̀, и҆ два́десѧть де́вѧть лѣ́тъ ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ. И҆́мѧ же ма́тери є҆гѡ̀ і҆ѡада́ень ѿ і҆ерⷭ҇ли́ма.	Двадцяти п’яти років став царем Амасія і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Ієгоаддань з Єрусалима.
2	2
И҆ сотворѝ пра́вое пред̾ гдⷭ҇емъ, ѻ҆ба́че не се́рдцемъ соверше́ннымъ.	І робив він угодне в очах Господніх, але не від повного серця.
3	3
И҆ бы́сть є҆гда̀ оу҆тверди́сѧ ца́рство въ рꙋцѣ̀ є҆гѡ̀, и҆ оу҆мертвѝ рабы̑ своѧ̑ и҆̀же оу҆би́ша царѧ̀ ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀.	Коли утвердилося за ним царство, тоді він умертвив рабів своїх, які убили царя, батька його.
4	4
Сынѡ́въ же и҆́хъ не и҆збѝ по за́повѣдемъ зако́на гдⷭ҇нѧ, ꙗ҆́коже пи́сано є҆́сть въ кни́зѣ зако́на мѡѷсе́ова, ꙗ҆́коже повелѣ̀ гдⷭ҇ь, гл҃ѧ: не оу҆́мрꙋтъ ѻ҆тцы̀ за сы́ны, и҆ сы́нове не оу҆́мрꙋтъ за ѻ҆тцы̀, но кі́йждо во грѣсѣ̀ свое́мъ оу҆́мретъ.	Але дітей їхніх не умертвив, тому що написано в законі, у книзі Мойсеєвій, де заповів Господь, говорячи: не повинні бути умертвлені батьки за дітей, і дітей не слід умертвляти за батьків, але кожен за свій злочин повинен померти.
5	5
И҆ собра̀ а҆масі́а до́мъ і҆ꙋ́динъ, и҆ поста́ви и҆̀хъ по домѡ́мъ ѻ҆те́чествъ и҆́хъ въ ты́сѧщники и҆ со́тники, во все́й і҆ꙋде́и и҆ венїамі́нѣ: и҆ сочтѐ и҆̀хъ ѿ два́десѧти лѣ́тъ и҆ вы́шше, и҆ ѡ҆брѣ́те и҆̀хъ три́ста ты́сѧщъ си́льныхъ и҆сходи́ти на бра́нь, держа́щихъ ко́пїѧ и҆ щиты̀.	І зібрав Амасія юдеїв і поставив їх за поколіннями під владу тисячоначальників і стоначальників, усіх юдеїв і веніамитян, і перерахував їх від двадцяти років і вище, і знайшов їх триста тисяч людей добірних, які ходять на війну, які тримають спис і щит.
6	6
Є҆ще́ же наѧ̀ ѿ і҆и҃лѧ сто̀ ты́сѧщъ хра́брыхъ въ си́лѣ, за сто̀ тала̑нтъ сребра̀.	І ще найняв з ізраїльтян сто тисяч хоробрих воїнів за сто талантів срібла.
7	7
И҆ прїи́де человѣ́къ бж҃їй къ немꙋ̀, глаго́лѧ: Ѽ, царю̀ да не и҆зы́детъ съ тобо́ю си́ла і҆и҃лева, нѣ́сть бо гдⷭ҇ь со і҆и҃лемъ, со всѣ́ми сыны̀ є҆фрє́мли:	Але чоловік Божий прийшов до нього і сказав: царю! нехай не йде з тобою військо ізраїльське, тому що немає Господа з ізраїльтянами, з усіма синами Єфрема.
8	8
ꙗ҆́кѡ а҆́ще мни́ши оу҆крѣпи́тисѧ съ ни́ми, въ бѣ́гство ѡ҆брати́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь пред̾ враги̑, занѐ ѿ гдⷭ҇а є҆́сть оу҆крѣпи́тисѧ и҆ въ бѣ́гство ѡ҆брати́тисѧ.	Але йди ти один, роби справу, мужньо подвизайся на війні. Інакше повалить тебе Бог перед лицем ворога, бо є сила у Бога підтримати і повалити.
9	9
Рече́ же а҆масі́а къ человѣ́кꙋ бж҃їю: и҆ что̀ сотворю̀ ѡ҆ стѣ̀ тала́нтахъ, ꙗ҆̀же да́хъ си́лѣ і҆и҃левѣ; И҆ речѐ человѣ́къ бж҃їй: и҆́мать гдⷭ҇ь да́ти тебѣ̀ мно́жае си́хъ.	І сказав Амасія чоловіку Божому: що ж робити зі ста талантами, які я віддав війську ізраїльському? І сказав чоловік Божий: може Господь дати тобі більше за це.
10	10
И҆ ѿлꙋчѝ а҆масі́а си́лꙋ прише́дшꙋю къ немꙋ̀ ѿ є҆фре́ма, ѿитѝ на мѣ́сто своѐ. И҆ разгнѣ́вашасѧ ѕѣлѡ̀ на і҆ꙋ́дꙋ, и҆ возврати́шасѧ во странꙋ̀ свою̀ во гнѣ́вѣ ꙗ҆́рости.	І відокремив їх Амасія, — військо, яке прийшло до нього з землі Єфремової, — щоб вони йшли у своє місце. І сильно запалав гнів їх на Юдею, і вони пішли назад у своє місце, палаючи у гніві.
11	11
И҆ а҆масі́а оу҆крѣпи́сѧ, и҆ взѧ̀ лю́ди своѧ̑ и҆ и҆́де во оу҆до́ль сла́нꙋю, и҆ поразѝ та́мѡ сынѡ́въ сиі́ръ де́сѧть ты́сѧщъ.	А Амасія наважився і повів народ свій, і пішов у долину Соляну і побив синів Сеїра десять тисяч;
12	12
И҆ де́сѧть ты́сѧщъ живы́хъ ꙗ҆́ша сы́нове і҆ꙋ̑дины, и҆ приведо́ша и҆̀хъ на ве́рхъ нѣ́которыѧ стремни́ны, и҆ сверго́ша и҆̀хъ стремгла́въ съ высоты̀ стремни́ны, и҆ всѝ разсѣдо́шасѧ.	і десять тисяч живих узяли сини Іудині в полон, і привели їх на вершину скелі, і скинули їх з вершини скелі, й усі вони розбилися зовсім.
13	13
Сы́нове же си́лы, и҆̀хже ѿсла̀ а҆масі́а, да не и҆́дꙋтъ съ ни́мъ на бра́нь, нападо́ша на гра́ды і҆ꙋ̑дины ѿ самарі́и да́же до веѳѡрѡ́на: и҆ оу҆би́ша ѿ ни́хъ трѝ ты́сѧщы, и҆ плѣни́ша плѣ́нъ мно́гъ.	Військо ж, яке Амасія відіслав назад, щоб воно не ходило з ним на війну, розсипалося по містах Юдеї від Самарії до Вефорона і перебило в них три тисячі, і награбувало багато здобичі.
14	14
И҆ бы́сть є҆гда̀ возврати́сѧ а҆масі́а порази́въ і҆дꙋме́ю, и҆ принесѐ себѣ̀ богѡ́въ сынѡ́въ сиі́ръ, и҆ поста́ви въ бо́ги себѣ̀, и҆ покланѧ́шесѧ и҆̀мъ и҆ са́мъ кадѧ́ше и҆̀мъ.	Амасія, прийшовши після поразки ідумеян, приніс богів синів Сеїра і поставив їх у себе богами, і перед ними кланявся і їм кадив.
15	15
И҆ бы́сть гнѣ́въ гдⷭ҇ень на а҆масі́ю, и҆ посла̀ къ немꙋ̀ прⷪ҇ро́ка, и҆ речѐ є҆мꙋ̀: почто̀ взыска́лъ є҆сѝ богѡ́въ людски́хъ, и҆̀же не и҆зба́виша люді́й свои́хъ ѿ рꙋкꙋ̀ твоє́ю;	І запалав гнів Господа на Амасію, і послав Він до нього пророка, і той сказав йому: навіщо ти вдаєшся до богів народу цього, які не визволили народу свого від руки твоєї?
16	16
И҆ бы́сть є҆гда̀ то́й глаго́лаше къ немꙋ̀, и҆ ѿвѣща̀ є҆мꙋ̀: є҆да̀ совѣ́тника царе́ва поста́вихъ тѧ̀; внемлѝ, да не бїе́нъ бꙋ́деши. И҆ оу҆молча̀ прⷪ҇ро́къ и҆ речѐ: вѣ́мъ, ꙗ҆́кѡ восхотѣ̀ гдⷭ҇ь потреби́ти тѧ̀, зане́же сотвори́лъ є҆сѝ сїѐ ѕло̀) и҆ не послꙋ́шалъ є҆сѝ совѣ́та моегѡ̀.	Коли він говорив йому, цар відповів: хіба поставили тебе радником царським? перестань, щоб не убили тебе. І перестав пророк, сказавши: знаю, що вирішив Бог погубити тебе, тому що ти зробив це і не слухаєш поради моєї.
17	17
И҆ совѣща̀ а҆масі́а ца́рь і҆ꙋ́динъ, и҆ посла̀ ко і҆ѡа́сꙋ сы́нꙋ і҆ѡаха́за сы́на і҆иꙋ́ева, ко царю̀ і҆и҃левꙋ, глаго́лѧ: прїидѝ, да оу҆ви́димсѧ междꙋ̀ собо́ю въ лицѐ.	І порадився Амасія, цар Юдейський, і послав до Іоаса, сина Іоахаза, сина Іиуя, царя Ізраїльського, сказати: виходь, побачимось особисто.
18	18
И҆ посла̀ і҆ѡа́съ ца́рь і҆и҃левъ ко а҆масі́и царю̀ і҆ꙋ́динꙋ, глаго́лѧ: те́рнъ, и҆́же въ лїва́нѣ, посла̀ ко ке́дрꙋ лїва́нскꙋ, глаго́лѧ: да́ждь дще́рь твою̀ сы́нꙋ моемꙋ̀ въ женꙋ̀, и҆ сѐ, прїи́дꙋтъ ѕвѣ́рїе, и҆̀же въ дꙋбра́вѣ лїва́нстѣй: и҆ прїидо́ша ѕвѣ́рїе и҆ потопта́ша те́рнъ:	І послав Іоас, цар Ізраїльський, до Амасії, царя Юдейського, сказати: терен, що на Ливані, послав до кедра, що на Ливані ж, сказати: віддай дочку свою за дружину синові моєму. Але прийшли звірі дикі, які на Ливані, і потоптали цей терен.
19	19
ре́клъ є҆сѝ: сѐ, порази́хъ і҆дꙋме́ю, и҆ воздвиза́етсѧ се́рдце твоѐ въ горды́ню: нн҃ѣ сѣдѝ въ домꙋ̀ твое́мъ, и҆ почто̀ совѣщава́еши себѣ̀ лꙋка́вое; паде́ши ты̀ и҆ і҆ꙋ́да съ тобо́ю.	Ти говориш: ось я побив ідумеян, — і піднеслося серце твоє до марнославства. Сиди краще у себе вдома. До чого тобі затівати небезпечну справу? Впадеш ти й Юдея з тобою.
20	20
И҆ не послꙋ́ша а҆масі́а, занѐ ѿ гдⷭ҇а бы́сть, да преда́стсѧ въ рꙋ́ки і҆ѡа́сꙋ, ꙗ҆́кѡ взыска̀ богѡ́въ і҆дꙋме́йскихъ.	Але не послухався Амасія, тому що від Бога було це, щоб віддати їх у руку Іоаса за те, що стали звертатися до богів ідумейських.
21	21
И҆ взы́де і҆ѡа́съ ца́рь і҆и҃левъ, и҆ ꙗ҆ви́стасѧ дрꙋ́гъ дрꙋ́гꙋ, то́й и҆ а҆масі́а ца́рь і҆ꙋ́динъ, въ веѳсамѵ́сѣ, и҆́же є҆́сть і҆ꙋ́динъ.	І виступив Іоас, цар Ізраїльський, і побачились особисто, він і Амасія, цар Юдейський, у Вефсамисі юдейському.
22	22
И҆ падѐ і҆ꙋ́да пред̾ лице́мъ і҆и҃левымъ, и҆ бѣжа̀ кі́йждо въ жили́ще своѐ.	І були розбиті юдеї ізраїльтянами, і побігли кожен у намет свій.
23	23
И҆ а҆масі́ю царѧ̀ і҆ꙋ́дина сы́на і҆ѡа́сова, сы́на ѻ҆хозі́ина, ꙗ҆́тъ і҆ѡа́съ ца́рь і҆и҃левъ въ веѳсамѵ́сѣ, и҆ введѐ є҆го̀ во і҆ерⷭ҇ли́мъ, и҆ разорѝ стѣ́ны і҆ерⷭ҇ли̑мли ѿ вра́тъ є҆фре́млихъ да́же до вра́тъ оу҆́гла на четы́реста лакѡ́тъ:	І Амасію, царя Юдейського, сина Іоаса, сина Іоахазового, захопив Іоас, цар Ізраїльський, у Вефсамисі і привів його в Єрусалим, і зруйнував стіну Єрусалимську від воріт Єфремових до воріт наріжних, на чотириста ліктів;
24	24
и҆ всѐ зла́то и҆ сребро̀, и҆ всѧ̑ сосꙋ́ды ѡ҆брѣ́тшыѧсѧ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни и҆ оу҆ а҆вдедо́ма, и҆ сокрѡ́вища до́мꙋ царе́ва, и҆ сынѡ́въ зало́га, и҆ возвратѝ въ самарі́ю.	і взяв усе золото і срібло, і всі сосуди, що знаходилися в домі Божому біля Овед-Едома, і скарби дому царського, і заручників, і повернувся в Самарію.
25	25
И҆ поживѐ а҆масі́а сы́нъ і҆ѡа́совъ, ца́рь і҆ꙋ́динъ, по оу҆ме́ртвїи і҆ѡа́са сы́на і҆ѡаха́зова царѧ̀ і҆и҃лева пѧтьна́десѧть лѣ́тъ.	І жив Амасія, син Іоасів, цар Юдейський, після смерти Іоаса, сина Іоахазового, царя Ізраїльського, п’ятнадцять років.
26	26
Прѡ́чаѧ же словеса̀ а҆масі̑ина пє́рваѧ и҆ послѣ̑днѧѧ, не се́ ли, пи̑сана сꙋ́ть въ кни́зѣ царе́й і҆ꙋ́диныхъ и҆ і҆и҃левыхъ;	Інші діла Амасії, перші й останні, описані в книзі царів юдейських та ізраїльських.
27	27
И҆ во вре́мѧ є҆гда̀ а҆масі́а ѿстꙋпѝ ѿ гдⷭ҇а, и҆ нападо́ша на него̀ нападе́нїемъ, и҆ побѣжѐ и҆з̾ і҆ерⷭ҇ли́ма въ лахі́съ. И҆ посла́ша в̾слѣ́дъ є҆гѡ̀ въ лахі́съ, и҆ оу҆би́ша є҆го̀ тꙋ̀.	І після того часу, як Амасія відступив від Господа, вчинили проти нього змову в Єрусалимі, і він утік у Лахис. І послали за ним у Лахис, і умертвили його там.
28	28
И҆ взѧ́ша є҆го̀ на ко́нехъ и҆ погребо́ша є҆го̀ со ѻ҆тцы̑ є҆гѡ̀ во гра́дѣ даві́довѣ.	І привезли його на конях, і поховали його з батьками його в місті Іудиному.

← Глава́ к҃д

Глава́ к҃ѕ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт