Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ л҃є

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

Глава́ л҃є	Глава 35

1	1
И҆ сотворѝ і҆ѡсі́а во і҆ерⷭ҇ли́мѣ па́схꙋ гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ своемꙋ̀, и҆ пожрѐ па́схꙋ въ четвертыйна́десѧть де́нь мцⷭ҇а пе́рвагѡ:	І звершив Іосія в Єрусалимі пасху Господу, і закололи пасхального агнця в чотирнадцятий день першого місяця.
2	2
и҆ поста́ви свѧще́нники на стра́жахъ и҆́хъ, и҆ оу҆крѣпѝ и҆̀хъ на дѣла̀ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ,	І поставив він священиків на місцях їхніх, і підбадьорював їх на служіння в домі Господньому,
3	3
и҆ речѐ леѵі́тѡмъ си̑льнымъ во все́мъ і҆и҃ли, да ѡ҆свѧтѧ́тсѧ гдⷭ҇ꙋ и҆ поста́вѧтъ кївѡ́тъ ст҃ы́й въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни. И҆ поста́виши кївѡ́тъ ст҃ы́й во хра́мѣ, є҆го́же созда̀ соломѡ́нъ сы́нъ даві́да царѧ̀ і҆и҃лева. И҆ речѐ ца́рь: нѣ́сть ва́мъ на ра́менахъ носи́ти ничто́же: нн҃ѣ оу҆̀бо слꙋжи́те гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ ва́шемꙋ и҆ лю́демъ є҆гѡ̀ і҆и҃лю,	і сказав левитам, наставникам усіх ізраїльтян, посвяченим Господу: поставте ковчег святий у храмі, який побудував Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів; немає вам потреби носити його на раменах; служіть тепер Господу Богу нашому і народу Його Ізраїлю;
4	4
и҆ оу҆гото́вайтесѧ по домѡ́мъ ѻ҆те́чествъ ва́шихъ и҆ по чреда́мъ ва́шымъ, по писа́нїю даві́да царѧ̀ і҆и҃лева и҆ рꙋко́ю соломѡ́на сы́на є҆гѡ̀,	станьте за поколіннями вашими, за чергами вашими, як запропоновано Давидом, царем Ізраїлевим, і як приписано Соломоном, сином його,
5	5
и҆ сто́йте во хра́мѣ по раздѣле́нїємъ домѡ́въ ѻ҆те́чествъ ва́шихъ во бра́тїи ва́шей сынѣ́хъ людски́хъ, и҆ по ча́сти до́мꙋ ѻ҆те́чества въ леѵі́тѣхъ:	і стійте у святилищі, за розподілом поколінь між братами вашими, синами народу, і за розподілом поколінь серед левитів,
6	6
и҆ пожри́те па́схꙋ и҆ ст҃а̑ѧ оу҆гото́вайте бра́тїи ва́шей, є҆́же сотвори́ти по словесѝ гдⷭ҇ню, (є҆́же гл҃а) рꙋко́ю мѡѷсе́овою.	і заколіть пасхального агнця, й освятіться, і приготуйте його для братів ваших, роблячи згідно зі словом Господнім через Мойсея.
7	7
И҆ дадѐ нача́тки і҆ѡсі́а сынѡ́мъ людски̑мъ ѻ҆́вцы и҆ а҆́гнцы и҆ козлы̀ ѿ ко́зъ, всѧ̑ на па́схꙋ, и҆ всѣ́хъ ѡ҆брѣ́теныхъ въ число̀ три́десѧть ты́сѧщъ, и҆ волѡ́въ трѝ ты́сѧщы, сїѧ̑ ѿ царе́ва и҆мѣ́нїѧ.	І дав Іосія в дарунок синам народу, усім, що знаходилися там, із дрібної худоби агнців і козлів молодих, усе для жертви пасхальної, числом тридцять тисяч і три тисячі волів. Це з майна царя.
8	8
И҆ нача̑лницы є҆гѡ̀ да́ша нача́тки лю́демъ и҆ свѧще́нникѡмъ и҆ леѵі́тѡмъ: даде́ же и҆ хелкі́а и҆ заха́рїа и҆ і҆еїи́лъ нача̑лницы свѧще́нникѡмъ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ, и҆ да́ша на па́схꙋ ѻ҆ве́цъ и҆ а҆́гнцєвъ и҆ ко́злищъ двѣ̀ ты́сѧщы ше́сть сѡ́тъ и҆ волѡ́въ три́ста.	І князі його від щирости давали в дарунок народу, священикам і левитам: Хелкія і Захарія та Ієхиїл, начальники в домі Божому, дали священикам для жертви пасхальної дві тисячі шістсот [овець, агнців і козлів] і триста волів;
9	9
Хѡнені́а же и҆ ване́а, и҆ саме́а и҆ наѳанаи́лъ бра́тъ є҆гѡ̀, и҆ а҆саві́а и҆ і҆еїи́лъ и҆ і҆ѡзава́дъ, нача̑лницы леѵі́тѡвъ, да́ша леѵі́тѡмъ на па́схꙋ пѧ́ть ты́сѧщъ ѻ҆ве́цъ и҆ волѡ́въ пѧ́ть сѡ́тъ.	і Хонанія, і Шемаія, і Нафанаїл, брати його, і Хашавія, та Ієиел, й Іозавад, начальники левитів, подарували левитам для жертви пасхальної [овець] п’ять тисяч і п’ятсот волів.
10	10
И҆ оу҆гото́вано бы́сть слꙋже́нїе, и҆ ста́ша свѧще́нницы въ чи́нѣ свое́мъ и҆ леѵі́ти по раздѣле́нїємъ свои̑мъ по повелѣ́нїю царе́вꙋ,	Так влаштовано було служіння. І стали священики на місце своє і левити за чергами своїми, за велінням царським;
11	11
и҆ пожро́ша па́схꙋ, и҆ пролїѧ́ша свѧще́нницы рꙋка́ма свои́ма кро́вь, и҆ леѵі́ти ѡ҆дира́хꙋ ко́жы:	і закололи пасхального агнця. І кропили священики кров’ю, приймаючи її з рук левитів, а левити знімали шкуру;
12	12
и҆ оу҆гото́ваша всесожжє́нїѧ преда́ти и҆̀мъ по раздѣле́нїю, по домѡ́мъ ѻ҆те́чествъ сынѡ́мъ людски̑мъ, принестѝ гдⷭ҇еви всесожжє́нїѧ, ꙗ҆́коже пи́сано є҆́сть въ кни́зѣ зако́на мѡѷсе́ова: та́кѡ и҆ заꙋ́тра:	і розподілили призначене для всепалення, щоб роздати те по відділеннях поколінь серед синів народу, для приношення Господу, як написано в книзі Мойсеєвій. Те саме зробили і з волами.
13	13
и҆ и҆спеко́ша па́схꙋ на ѻ҆гнѝ по чи́нꙋ, и҆ ст҃а̑ѧ свари́ша въ мѣ́дницахъ и҆ въ котлѣ́хъ, и҆ предꙋспѣ̀ и҆̀мъ, и҆ раздѣли́ша всѣ̑мъ сынѡ́мъ людски̑мъ:	І спекли пасхального агнця на вогні, за уставом; і священні жертви зварили в казанах, горщиках і каструлях, і поспішно роздали всьому народові,
14	14
себѣ́ же и҆ свѧще́нникѡмъ пото́мъ оу҆гото́ваша, ꙗ҆́кѡ въ возноше́нїи всесожега́емыхъ и҆ тꙋ́кѡвъ да́же до но́щи свѧще́нницы (бы́ша не пра́здни), и҆ леѵі́ти оу҆гото́ваша и҆̀мъ и҆ бра́тїи и҆́хъ сынѡ́мъ а҆арѡ̑нимъ.	а потім приготували для себе і для священиків, тому що священики, сини Ааронові, зайняті були приношенням всепалення і жиру до ночі; через це і готували левити для себе і для священиків, синів Ааронових.
15	15
И҆ пѣвцы̀ сы́нове а҆са́фѡвы (стоѧ́хꙋ) въ чи́нѣ свое́мъ по повелѣ́нїю даві́да, и҆ а҆са́фа и҆ є҆ма́на и҆ і҆дїѳꙋ́ма проро́кѡвъ царе́выхъ: и҆ нача̑лницы и҆ двє́рницы всѣ́хъ вра́тъ, и҆̀мже не бѣ̀ возмо́жно ѿлꙋчи́тисѧ ѿ слꙋ́жбы ст҃ы́хъ, поне́же бра́тїѧ и҆́хъ леѵі́ти оу҆гото́ваша и҆̀мъ (бра̑шна).	І співці, сини Асафові, залишалися на місцях своїх, за встановленням Давида й Асафа, й Емана й Ідифуна, прозорливця царського, і воротарі біля кожних воріт: не треба було їм відходити від служіння свого, тому що брати їхні левити готували для них.
16	16
И҆ оу҆пра́висѧ и҆ оу҆гото́васѧ всѧ̀ слꙋ́жба гдⷭ҇нѧ въ де́нь то́й, да сотворѧ́тъ па́схꙋ и҆ принесꙋ́тъ всесожжє́нїѧ на ѻ҆лта́рь гдⷭ҇ень по повелѣ́нїю царѧ̀ і҆ѡсі́и.	Так влаштовано було все служіння Господу в той день, щоб звершити пасху і принести всепалення на жертовнику Господньому, за велінням царя Іосії.
17	17
И҆ сотвори́ша сы́нове і҆и҃лєвы, и҆̀же ѡ҆брѣ́тени бѧ́хꙋ, па́схꙋ во вре́мѧ то̀ и҆ пра́здникъ ѡ҆прѣсно́кѡвъ се́дмь дні́й.	І звершували сини Ізраїлеві, які знаходилися там, пасху в той час і свято опрісноків протягом семи днів.
18	18
И҆ не бы́сть па́схи подо́бныѧ то́й во і҆и҃ли ѿ дні́й самꙋи́ла прⷪ҇ро́ка, и҆ всѝ ца́рїе і҆и҃лєва не сотвори́ша па́схи, ю҆́же сотворѝ і҆ѡсі́а и҆ свѧще́нницы и҆ леѵі́ти, и҆ ве́сь і҆ꙋ́да и҆ і҆и҃ль, и҆́же ѡ҆брѣ́тенъ бы́сть, и҆ ѡ҆бита́ющїи во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, гдⷭ҇ꙋ.	І не звершувалася така пасха в Ізраїлі від днів Самуїла пророка; і з усіх царів Ізраїлевих жоден не звершував такої пасхи, яку звершив Іосія, і священики, і левити, і всі юдеї, й ізраїльтяни, які там знаходилися, і жителі Єрусалима.
19	19
Во ѻ҆смоена́десѧть лѣ́то ца́рства і҆ѡсі́ина сїѧ̀ па́сха пра́зднована бы́сть.	У вісімнадцятий рік царювання Іосії звершена ця пасха.
20	20
По си́хъ всѣ́хъ, и҆̀хже сотворѝ і҆ѡсі́а въ домꙋ̀, и҆ басночре́вныхъ и҆ волхвꙋ́ющихъ, и҆ кꙋмі̑рницы и҆ і҆́дѡлы и҆ дꙋбра̑вы, ꙗ҆̀же бѧ́хꙋ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ и҆ во і҆ꙋде́и, пожжѐ ѻ҆гне́мъ ца́рь і҆ѡсі́а, да оу҆тверди́тъ глаго́лы зако́на пи̑санныѧ въ кни́зѣ, ю҆́же ѡ҆брѣ́те хелкі́а жре́цъ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни: подо́бенъ є҆мꙋ̀ не бы́сть пред̾ ни́мъ, и҆́же бы ѡ҆брати́лсѧ ко гдⷭ҇ꙋ всѣ́мъ се́рдцемъ свои́мъ и҆ все́ю дꙋше́ю свое́ю и҆ все́ю крѣ́постїю свое́ю по всемꙋ̀ зако́нꙋ мѡѷсе́овꙋ, и҆ по не́мъ не воста̀ подо́бенъ є҆мꙋ̀. Ѻ҆ба́че не ѿврати́сѧ гдⷭ҇ь ѿ гнѣ́ва ꙗ҆́рости своеѧ̀ вели́кїѧ, є҆́юже разгнѣ́васѧ ꙗ҆́ростїю гдⷭ҇ь на і҆ꙋде́ю, всѣ́хъ ра́ди разгнѣ́ванїй є҆ѧ̀, и҆́миже прогнѣ́ва манассі́а. И҆ речѐ гдⷭ҇ь: и҆ і҆ꙋ́дꙋ оу҆̀бо ѿри́нꙋ ѿ лица̀ моегѡ̀, ꙗ҆́коже ѿри́нꙋхъ до́мъ і҆и҃левъ, и҆ ѿверго́хъ гра́дъ, є҆го́же и҆збра́хъ, і҆ерⷭ҇ли́мъ, и҆ хра́мъ, ѡ҆ не́мже рѣ́хъ: бꙋ́детъ и҆́мѧ моѐ та́мѡ. И҆ и҆зы́де фараѡ́нъ нехаѡ̀ ца́рь є҆гѵ́петскїй на царѧ̀ а҆ссѷрі́йскаго на рѣкꙋ̀ є҆ѵфра́тъ, є҆́же ра́товати є҆го̀ въ хархами́сѣ. И҆ и҆зы́де во срѣ́тенїе є҆мꙋ̀ і҆ѡсі́а ца́рь.	Після всього того, що зробив Іосія в домі Божому [і як спалив вогнем цар Іосія і черевомовців, і волхвів, і капища, й ідолів, і діброви, що були в Єрусалимі та Юдеї, щоб утвердити слова закону, написані в книзі, яку знайшов Хелкія священик у домі Господньому, не було подібного до нього раніше нього, хто звернувся б до Господа всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією кріпкістю своєю, за всім законом Мойсеєвим; не постав і після нього подібний до нього. Однак же не відвернувся Господь від великої люті гніву Свого, — люті, якою розгнівався Господь на Юдею за всі образи, якими прогнівив Манассія. І сказав Господь: і Іуду відкину від лиця Мого, як відкинув дім Ізраїлів, і відкину місто Єрусалим, яке обрав, і храм, про який сказав: буде там ім’я Моє,] пішов Нехао, цар Єгипетський, на війну до Кархемиса на Євфраті; й Іосія вийшов назустріч йому.
21	21
И҆ посла̀ къ немꙋ̀ послы̀, глаго́лѧ: что̀ мнѣ̀ и҆ тебѣ̀, царю̀ і҆ꙋ́динъ; не проти́вꙋ тебє̀ дне́сь и҆дꙋ̀ воева́ти, но на мѣ́сто бра́ни моеѧ̀: и҆ бг҃ъ речѐ потща́тисѧ мнѣ̀: внемлѝ ты̀ ѡ҆ бз҃ѣ и҆́же со мно́ю, да не оу҆бїе́тъ тѧ̀.	І послав до нього Нехао послів сказати: що мені і тобі, царю Юдейський? Не проти тебе тепер іду я, але туди, де у мене війна. І Бог повелів мені поспішати; не протився Богу, Який зі мною, щоб Він не погубив тебе.
22	22
И҆ не возвратѝ і҆ѡсі́а лица̀ своегѡ̀ ѿ негѡ̀, но ра́товати є҆го̀ оу҆крѣпи́сѧ, нижѐ послꙋ́ша слове́съ нехаѡ́выхъ, ꙗ҆̀же ѿ оу҆́стъ бж҃їихъ, но и҆́де, да вою́етъ на по́ли магеддѡ̀.	Але Іосія не відсторонився від нього, а приготувався, щоб воювати з ним, і не послухав слів Нехао від лиця Божого і виступив на битву на рівнину Мегиддо.
23	23
И҆ оу҆стрѣли́ша стрѣлцы̀ въ царѧ̀ і҆ѡсі́ю. И҆ речѐ ца́рь ѻ҆трокѡ́мъ свои̑мъ: и҆зведи́те менѐ (ѿ бра́ни), ꙗ҆́кѡ и҆знемого́хъ ѕѣлѡ̀.	І вистрілили стрільці в царя Іосію, і сказав цар слугам своїм: відведіть мене, бо я тяжко поранений.
24	24
И҆ сведо́ша є҆го̀ ѻ҆́троцы є҆гѡ̀ съ колесни́цы, и҆ въ дрꙋгꙋ́ю колесни́цꙋ посади́ша є҆го̀, ꙗ҆́же бѧ́ше є҆мꙋ̀, и҆ привезо́ша є҆го̀ во і҆ерⷭ҇ли́мъ, и҆ оу҆́мре и҆ погребе́нъ бы́сть со ѻ҆тцы̑ свои́ми: и҆ ве́сь і҆ꙋ́да и҆ і҆ерⷭ҇ли́мъ пла́каша ѡ҆ і҆ѡсі́и.	І звели його слуги його з колісниці, і посадили його в інший візок, який був у нього, і відвезли його в Єрусалим. І помер він, і похований у гробницях батьків своїх. І вся Юдея та Єрусалим оплакали Іосію.
25	25
И҆ і҆еремі́а возрыда̀ по і҆ѡсі́и, и҆ глаго́лаша всѝ кнѧ̑зи и҆ кнѧги̑ни пла́чь по і҆ѡсі́и да́же до дне́сь: и҆ да́ша є҆го̀ въ повелѣ́нїе і҆и҃лю, и҆ сѐ, пи́сано є҆́сть въ рыда́нїихъ.	Оплакав Іосію і Єремія в пісні жалісній; і говорили всі співці і співачки про Іосію в жалісних піснях своїх, відомих до цього дня, і передали їх для вживання в Ізраїля; і ось вони вписані у книгу жалісних пісень.
26	26
Прѡ́чаѧ же словеса̀ і҆ѡсі̑ина и҆ оу҆пова́нїе є҆гѡ̀ бѧ́хꙋ пи̑сана въ зако́нѣ гдⷭ҇ни:	Інші діяння Іосії і чесноти його, відповідні приписам закону Господнього,
27	27
дѣла́ же є҆гѡ̀, пє́рваѧ и҆ послѣ̑днѧѧ, сѐ, пи̑сана сꙋ́ть въ кни́зѣ царе́й і҆и҃левыхъ и҆ і҆ꙋ́диныхъ.	і діяння його, перші й останні, описані в книзі царів ізраїльських і юдейських.

← Глава́ л҃д

Глава́ л҃ѕ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт