Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ г҃і

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Глава́ г҃і	Глава 13

1	1
Братолю́бїе да пребыва́етъ:	Братолюбність нехай перебуває між вами.
2	2
страннолю́бїѧ не забыва́йте, тѣ́мъ бо не вѣ́дѧще нѣ́цыи страннопрїѧ́ша а҆́гг҃лы.	Гостинности не забувайте, бо через неї деякі, не знаючи, гостинно прийняли ангелів.
3	3
Помина́йте ю҆́зники, а҆́ки съ ни́ми свѧ́зани: ѡ҆ѕлоблѧ́ємыѧ, а҆́ки и҆ са́ми сꙋ́ще въ тѣ́лѣ.	Пам’ятайте в’язнів, ніби і ви з ними були в кайданах, і тих‚ хто страждає, бо й самі знаходитесь у тілі.
4	4
Честна̀ жени́тва во всѣ́хъ и҆ ло́же нескве́рно: блꙋдникѡ́мъ же и҆ прелюбодѣ́ємъ сꙋ́дитъ бг҃ъ.	Шлюб у всіх нехай буде чесний і ложе непорочне; блудників і перелюбників судить Бог.
5	5
Не сребролю́бцы нра́вомъ, дово́лни сꙋ́щими. То́й бо речѐ: не и҆́мамъ тебѐ ѡ҆ста́вити, нижѐ и҆́мамъ ѿ тебє̀ ѿстꙋпи́ти:	Майте вдачу не сріблолюбну, задовольняючись тим, що є. Бо Сам сказав: «Hе залишу тебе і не покину тебе»,
6	6
ꙗ҆́кѡ дерза́ющымъ на́мъ глаго́лати: гдⷭ҇ь мнѣ̀ помо́щникъ, и҆ не оу҆бою́сѧ: что̀ сотвори́тъ мнѣ̀ человѣ́къ;	тож ми сміливо говоримо: «Господь мені помічник, і не злякаюся: що зробить мені людина?»
7	7
(Заⷱ҇ т҃л҃д҃.) Помина́йте наста́вники ва́шѧ, и҆̀же глаго́лаша ва́мъ сло́во бж҃їе: и҆́хже взира́юще на сконча́нїе жи́телства, подража́йте вѣ́рѣ (и҆́хъ).	Пам’ятайте наставників ваших, які проповідували вам слово Боже, і, дивлячись на кончину життя їхнього, наслідуйте віру їхню.
8	8
І҆и҃съ хрⷭ҇то́съ вчера̀ и҆ дне́сь то́йже, и҆ во вѣ́ки.	Ісус Христос учора й сьогодні і навіки Той же.
9	9
Въ наꙋчє́нїѧ стра̑нна и҆ разли̑чна не прилага́йтесѧ: добро́ бо блгⷣтїю оу҆твержда́ти сердца̀, (а҆) не бра́шны, ѿ ни́хже не прїѧ́ша по́льзы ходи́вшїи въ ни́хъ.	Ученнями різними й чужими не захоплюйтесь; бо добре благодаттю зміцнювати серця, а не їжею, від якої не одержали користи ті, що займалися нею.
10	10
И҆́мамы (же) ѻ҆лта́рь, ѿ негѡ́же не и҆́мꙋтъ вла́сти ꙗ҆́сти слꙋжа́щїи сѣ́ни.	Ми маємо жертовник, від якого не мають права споживати ті, що служать скинії.
11	11
И҆́хже бо кро́вь живо́тныхъ вно́ситсѧ во ст҃а̑ѧ за грѣхѝ первосвѧще́нникомъ, си́хъ тѣлеса̀ сжига́ютсѧ внѣ̀ ста́на:	Тому що тіла тварин, кров яких для очищення гріха вносить первосвященик у святилище, спалюються поза табором, —
12	12
тѣ́мже і҆и҃съ, да ѡ҆ст҃и́тъ лю́ди свое́ю кро́вїю, внѣ̀ вра́тъ пострада́ти и҆зво́лилъ.	то і Ісус, щоб освятити людей Кров’ю Своєю, постраждав поза брамою.
13	13
Тѣ́мже оу҆̀бо да и҆схо́димъ къ немꙋ̀ внѣ̀ ста́на, поноше́нїе є҆гѡ̀ носѧ́ще:	Отже, вийдемо до Hього за табір, несучи Його наругу;
14	14
не и҆́мамы бо здѣ̀ пребыва́ющагѡ гра́да, но грѧдꙋ́щагѡ взыскꙋ́емъ.	бо не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього.
15	15
Тѣ́мъ оу҆̀бо прино́симъ же́ртвꙋ хвале́нїѧ вы́нꙋ бг҃ꙋ, си́рѣчь пло́дъ оу҆сте́нъ и҆сповѣ́дающихсѧ и҆́мени є҆гѡ̀.	Отже, будемо через Hього безустанно приносити Богу жертву хвали, тобто плід уст, що прославляють ім’я Його.
16	16
Бл҃готворе́нїѧ же и҆ ѻ҆бще́нїѧ не забыва́йте: таковы́ми бо же́ртвами бл҃гоꙋгожда́етсѧ бг҃ъ.	Hе забувайте також добродійности і спілкування, бо такі жертви благоугодні Богу.
17	17
(Заⷱ҇ т҃л҃е҃.) Повинꙋ́йтесѧ наста́вникѡмъ ва́шымъ и҆ покарѧ́йтесѧ: ті́и бо бдѧ́тъ ѡ҆ дꙋша́хъ ва́шихъ, ꙗ҆́кѡ сло́во возда́ти хотѧ́ще: да съ ра́достїю сїѐ творѧ́тъ, а҆ не воздыха́юще, нѣ́сть бо поле́зно ва́мъ сїѐ.	Слухайте наставників ваших і будьте покірні, бо вони постійно дбають про душі ваші, як ті‚ що зобов’язані дати звіт; щоб вони робили це з радістю, а не зітхаючи, бо це для вас не корисно.
18	18
Моли́тесѧ ѡ҆ на́съ: оу҆пова́емъ бо, ꙗ҆́кѡ добрꙋ̀ со́вѣсть и҆́мамы, во всѣ́хъ до́брѣ хотѧ́ще жи́ти.	Моліться за нас, бо ми певні, що маємо добру совість, тому що в усьому бажаємо поводитися чесно.
19	19
Ли́шше же молю̀, сїѐ твори́те, да вско́рѣ оу҆стро́юсѧ ва́мъ [возвращꙋ́сѧ къ ва́мъ].	Особливо ж прошу робити це, щоб я скоріше був повернений вам.
20	20
Бг҃ъ же ми́ра, возведы́й и҆з̾ ме́ртвыхъ па́стырѧ ѻ҆вца́мъ вели́каго кро́вїю завѣ́та вѣ́чнагѡ, гдⷭ҇а на́шего і҆и҃са хрⷭ҇та̀,	Бог же миру, Який підняв із мертвих Пастиря овець великою Кров’ю завіту вічного, Господа нашого Ісуса Христа,
21	21
да соверши́тъ вы̀ во всѧ́цѣмъ дѣ́лѣ бл҃зѣ, сотвори́ти во́лю є҆гѡ̀, творѧ̀ въ ва́съ бл҃гоꙋго́дное пред̾ ни́мъ і҆и҃съ хрⷭ҇то́мъ: є҆мꙋ́же сла́ва во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.	нехай вдосконалить вас у всякому доброму ділі, на виконання волі Його, роблячи у вас благоугодне Йому через Ісуса Христа: Йому слава на віки віків! Амінь.
22	22
Молю́ же вы̀, бра́тїе, прїими́те сло́во оу҆тѣше́нїѧ: и҆́бо вма́лѣ написа́въ посла́хъ ва́мъ.	Прошу ж вас, браття, прийміть це слово повчання; я ж небагато і написав вам.
23	23
Зна́йте бра́та на́шего ѿпꙋще́на тїмоѳе́а, съ ни́мже, а҆́ще скорѣ́е прїи́детъ, оу҆зрю̀ ва́съ.	Знайте, що брат наш Тимофій визволений, і я разом із ним (якщо він скоро прийде) побачу вас.
24	24
Цѣлꙋ́йте всѧ̑ наста́вники ва́шѧ и҆ всѧ̑ ст҃ы̑ѧ. Цѣлꙋ́ютъ вы̀ и҆̀же ѿ і҆талі́и сꙋ́щїи.	Вітайте всіх наставників ваших і всіх святих. Вітають вас ті‚ що в Італії.
25	25
Блгⷣть со всѣ́ми ва́ми. А҆ми́нь.	Благодать з усіма вами. Амінь.

← Глава́ в҃і

А҆пока́лѷѰїсъ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт