|
Глава́ ѕ҃
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
| Тѣ́мже ѡ҆ста́вльше нача́ла хрⷭ҇то́ва сло́во, на соверше́нїе да веде́мсѧ, не па́ки ѡ҆снова́нїе покаѧ́нїѧ полага́юще ѿ ме́ртвыхъ дѣ́лъ, и҆ вѣ́ры въ бг҃а, | Тому, залишивши початки вчення Христового, поспішаймо до довершеностi; і не будемо знову класти основу поверненню від мертвих діл і віри в Бога, |
|
2
|
2
|
| кр҃ще́нїй оу҆че́нїѧ, возложе́нїѧ же рꙋ́къ, воскрⷭ҇нїѧ же ме́ртвыхъ и҆ сꙋда̀ вѣ́чнагѡ. | вченню про хрещення та покладання рук, про воскресіння мертвих і про суд вічний. |
|
3
|
3
|
| И҆ сїѐ сотвори́мъ, а҆́ще бг҃ъ повели́тъ. | І це зробимо, якщо Бог дозволить. |
|
4
|
4
|
| Невозмо́жно бо просвѣще́нныхъ є҆ди́ною и҆ вкꙋси́вшихъ да́ра нбⷭ҇нагѡ, и҆ прича́стникѡвъ бы́вшихъ дх҃а ст҃а́гѡ, | Бо неможливо — тих‚ що один раз просвітилися‚ і прийняли дар небесний‚ і стали причасниками Духа Святого, |
|
5
|
5
|
| и҆ до́брагѡ вкꙋси́вшихъ бж҃їѧ гл҃го́ла и҆ си́лы грѧдꙋ́щагѡ вѣ́ка, | і скуштували доброго слова Божого, і сили майбутнього віку, |
|
6
|
6
|
| и҆ ѿпа́дшихъ, па́ки ѡ҆бновлѧ́ти въ покаѧ́нїе, второ́е распина́ющихъ сн҃а бж҃їѧ себѣ̀ и҆ ѡ҆блича́ющихъ. | і відпали, знову обновляти покаянням, коли вони знову розпинають у собі Сина Божого і зневажають Його. |
|
7
|
7
|
| Землѧ́ бо пи́вшаѧ сходѧ́щїй на ню̀ мно́жицею до́ждь и҆ ражда́ющаѧ бы̑лїѧ дѡ́браѧ ѡ҆́нымъ, и҆́миже и҆ дѣ́лаема быва́етъ, прїе́млетъ блгⷭ҇ве́нїе ѿ бг҃а: | Земля, що п’є дощ, який часто падає на неї, та вирощує рослину, корисну тим, для кого вона обробляється, дістає благословення від Бога; |
|
8
|
8
|
| а҆ и҆зносѧ́щаѧ тє́рнїѧ и҆ волче́цъ непотре́бна є҆́сть и҆ клѧ́твы бли́з̾, є҆ѧ́же кончи́на въ пожже́нїе. | а та, на якій ростуть терня й будяки, негідна і близька до прокляття, кінець якого — спалення. |
|
9
|
9
|
| (Заⷱ҇ т҃г҃і҃.) Надѣ́емсѧ же ѡ҆ ва́съ, возлю́бленнїи, лꙋ́чшихъ и҆ придержа́щихсѧ спⷭ҇нїѧ, а҆́ще и҆ та́кѡ глаго́лемъ. | Втім, щодо вас, улюблені, ми сподіваємося, що ви у кращому стані і дотримуєтеся спасіння, хоча й говоримо так. |
|
10
|
10
|
| Не ѡ҆би́дливъ бо бг҃ъ, забы́ти дѣ́ла ва́шегѡ и҆ трꙋда̀ любвѐ, ю҆́же показа́сте во и҆́мѧ є҆гѡ̀, послꙋжи́вше ст҃ы̑мъ и҆ слꙋжа́ще. | Бо Бог не є неправедний, щоб забув діло ваше і труд любови, яку ви виявили в ім’я Його, послуживши і служачи святим. |
|
11
|
11
|
| Жела́емъ же, да кі́йждо ва́съ ꙗ҆влѧ́етъ то́жде тща́нїе ко и҆звѣще́нїю оу҆пова́нїѧ да́же до конца̀, | Бажаємо ж, щоб кожен із вас, для повної впевнености в надії, виявляв таку саму старанність до кінця, |
|
12
|
12
|
| да не лѣни́ви бꙋ́дете, но подража́телє наслѣ́дствꙋющихъ ѡ҆бѣтова̑нїѧ вѣ́рою и҆ долготерпѣ́нїемъ. | щоб ви не розлінились, а наслідували тих, які вірою та довготерпінням успадковують обітниці. |
|
13
|
13
|
| (Заⷱ҇ т҃д҃і҃.) А҆враа́мꙋ бо ѡ҆бѣтова́ѧ бг҃ъ, поне́же ни є҆ди́нѣмъ и҆мѧ́ше бо́лшимъ клѧ́тисѧ, клѧ́тсѧ собо́ю, | Бог, даючи обітницю Авраамові, оскільки не міг ніким вищим клястися, клявся Самим Собою, |
|
14
|
14
|
| гл҃ѧ: вои́стиннꙋ блгⷭ҇вѧ̀ блгⷭ҇влю́ тѧ и҆ оу҆множа́ѧ оу҆мно́жꙋ тѧ̀. | кажучи: «Істинно благословляючи, благословлю тебе і, розмножуючи, розмножу тебе». |
|
15
|
15
|
| И҆ та́кѡ долготерпѣ́въ, полꙋчѝ ѡ҆бѣтова́нїе. | І так Авраам, завдяки довготерпінню, одержав обіцяне. |
|
16
|
16
|
| Человѣ́цы бо бо́лшимъ кленꙋ́тсѧ, и҆ всѧ́комꙋ и҆́хъ прекосло́вїю кончи́на во и҆звѣще́нїе клѧ́тва (є҆́сть). | Люди клянуться вищим, і клятва на запевнення закінчує всяку суперечку їхню. |
|
17
|
17
|
| Въ не́мже ли́шше хотѧ̀ бг҃ъ показа́ти наслѣ́дникѡмъ ѡ҆бѣтова́нїѧ непрело́жное совѣ́та своегѡ̀, хода́тайствова клѧ́твою: | Тому і Бог, бажаючи істотніше показати спадкоємцям обітниці незмінність Своєї волі, вжив клятву, |
|
18
|
18
|
| да двѣма̀ ве́щьми непрело́жными, въ ни́хже невозмо́жно солга́ти бг҃ꙋ, крѣ́пкое оу҆тѣше́нїе и҆́мамы прибѣ́гшїи ꙗ҆́тисѧ за предлежа́щее оу҆пова́нїе, | щоб у двох непохитних речах, у яких Бог не міг говорити неправду, тверде утішення мали ми, що прийшли взятися за подану надію, |
|
19
|
19
|
| є҆́же а҆́ки ко́твꙋ и҆́мамы дꙋшѝ, тве́рдꙋ же и҆ и҆звѣ́стнꙋ, и҆ входѧ́щꙋю во внꙋ́треннѣйшее завѣ́сы, | яка для душі є неначе якір безпечний і міцний і входить аж до середини за завісу, |
|
20
|
20
|
| и҆дѣ́же прⷣте́ча ѡ҆ на́съ вни́де і҆и҃съ, по чи́нꙋ мелхїседе́ковꙋ первосщ҃е́нникъ бы́въ во вѣ́ки. | куди предтечею за нас увійшов Ісус, зробившись Первосвящеником навік за чином Мелхиседековим. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.