Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ д҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Глава́ д҃	Глава 4

1	1
(Заⷱ҇ т҃і҃.) Да оу҆бои́мсѧ оу҆̀бо, да не когда̀ ѡ҆ста́вленꙋ ѡ҆бѣтова́нїю вни́ти въ поко́й є҆гѡ̀, ꙗ҆ви́тсѧ кто̀ ѿ ва́съ лиши́всѧ.	Тому біймося, щоб, коли ще лишається обітниця увійти до спокою Його, хтось із вас не запізнився.
2	2
И҆́бо на́мъ благовѣствова́но є҆́сть, ꙗ҆́коже и҆ ѡ҆́нѣмъ: но не по́льзова ѻ҆́нѣхъ сло́во слꙋ́ха, не растворе́нное вѣ́рою слы́шавшихъ.	Бо і нам воно сповіщено, як і тим; але не принесло їм користи почуте слово, не з’єднане з вірою тих, що слухали.
3	3
Вхо́димъ бо въ поко́й вѣ́ровавшїи, ꙗ҆́коже речѐ: ꙗ҆́кѡ клѧ́хсѧ во гнѣ́вѣ мое́мъ, а҆́ще вни́дꙋтъ въ поко́й мо́й: а҆́ще и҆ дѣлѡ́мъ ѿ сложе́нїѧ мі́ра бы́вшымъ.	А входимо до спокою ми, що увірували, бо Він сказав: «Я поклявся в гніві Моїм, що вони не ввійдуть до спокою Мого», хоч діла Його були завершені ще на початку світу.
4	4
Рече́ бо нѣ́гдѣ ѡ҆ седмѣ́мъ си́це: и҆ почѝ бг҃ъ въ де́нь седмы́й ѿ всѣ́хъ дѣ́лъ свои́хъ.	Бо десь сказано про сьомий день так: «І спочив Бог у день сьомий від усіх діл Своїх».
5	5
И҆ въ се́мъ па́ки: а҆́ще вни́дꙋтъ въ поко́й мо́й.	І ще тут: «Hе ввійдуть до спокою Мого».
6	6
Поне́же оу҆̀бо лише́ни нѣ́цыи [ѡ҆стае́тсѧ нѣ̑кїимъ] вни́ти въ него̀, и҆ и҆̀мже пре́жде благовѣствова́но бѣ̀, не внидо́ша за непослꙋша́нїе:	Отже, як деяким залишається ввійти до нього, а ті, яким раніше благозвіщено, не ввійшли до нього за непокірність,
7	7
па́ки нѣ́кїй оу҆ставлѧ́етъ де́нь, дне́сь, въ дв҃дѣ гл҃ѧ, по толи́цѣхъ лѣ́тѣхъ, ꙗ҆́коже пре́жде глаго́ласѧ: дне́сь, а҆́ще гла́съ є҆гѡ̀ оу҆слы́шите, не ѡ҆жесточи́те серде́цъ ва́шихъ.	то Він призначає ще якийсь день‚ «нинi», кажучи через Давида, що після такого довгого часу, як раніше сказано: «Нині, коли почуєте голос Його, не зробіть жорстокими сердець ваших».
8	8
А҆́ще бо бы ѻ҆́нѣхъ і҆и҃съ оу҆поко́илъ, не бы̀ ѡ҆ и҆нѣ́мъ днѝ глаго́лалъ по си́хъ.	Бо коли б Ісус Hавин дав їм спочинок, то не було б сказано після того про інший день.
9	9
Оу҆̀бо ѡ҆ста́влено є҆́сть (и҆ є҆щѐ) сꙋббѡ́тство лю́демъ бж҃їимъ:	Тому для народу Божого залишена ще субота.
10	10
вше́дый бо въ поко́й є҆гѡ̀, и҆ то́й почѝ ѿ дѣ́лъ свои́хъ, ꙗ҆́коже ѿ свои́хъ бг҃ъ.	Бо, хто ввійшов до спокою Його, той і сам заспокоївся від діл своїх, як і Бог від Своїх.
11	11
Потщи́мсѧ оу҆̀бо вни́ти во ѻ҆́ный поко́й, да не кто̀ въ тꙋ́ же при́тчꙋ противле́нїѧ впаде́тъ.	Отже, постараймось увійти до цього спокою, щоб хто за тим самим прикладом не впав у непокірність.
12	12
Жи́во бо сло́во бж҃їе и҆ дѣ́йственно, и҆ ѻ҆стрѣ́йше па́че всѧ́кагѡ меча̀ ѻ҆бою́дꙋ ѻ҆стра̀, и҆ проходѧ́щее да́же до раздѣле́нїѧ дꙋши́ же и҆ дꙋ́ха, членѡ́въ же и҆ мозгѡ́въ, и҆ сꙋди́телно помышле́нїємъ и҆ мы́слемъ сердє́чнымъ.	Бо слово Боже живе і дійове, та гостріше від усякого меча двосічного: воно проникає до розділення душі й духу, суглобів і мізків, і судить помисли й наміри сердечні.
13	13
И҆ нѣ́сть тва́рь неѧвле́на пред̾ ни́мъ, всѧ̑ же нага̑ и҆ ѡ҆б̾ѧвлє́на пред̾ ѻ҆чи́ма є҆гѡ̀, къ немꙋ́же на́мъ сло́во.	І немає створіння, схованого від Hього, але все оголене і відкрите перед очима Його: Йому дамо звіт.
14	14
(Заⷱ҇ т҃а҃і҃.) И҆мꙋ́ще оу҆̀бо а҆рхїере́а вели́ка, проше́дшаго нб҃са̀, і҆и҃са сн҃а бж҃їѧ, да держи́мсѧ и҆сповѣ́данїѧ.	Отже, маючи Первосвященика Великого, Який перейшов небеса, Ісуса Сина Божого, будемо твердо триматися сповідання нашого.
15	15
Не и҆́мамы бо а҆рхїере́а не могꙋ́ща спострада́ти не́мощемъ на́шымъ, но и҆скꙋше́на по всѧ́чєскимъ по подо́бїю, ра́звѣ грѣха̀.	Бо ми маємо не такого первосвященика, який не може страждати з нами в немочах наших, але Такого, Який, подібно до нас, зазнав спокуси в усьому, крім гріха.
16	16
Да пристꙋпа́емъ оу҆̀бо съ дерзнове́нїемъ къ прⷭ҇то́лꙋ блгⷣти, да прїи́мемъ млⷭ҇ть и҆ блгⷣть ѡ҆брѧ́щемъ во бл҃говре́меннꙋ по́мощь.	Тому з дерзновенням приступаймо до престолу благодаті, щоб одержати милість і знайти благодать для своєчасної допомоги.

← Глава́ г҃

Глава́ є҃ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт