Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ а҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Глава́ а҃	Глава 1

1	1
(Заⷱ҇ а҃.) Поне́же оу҆́бѡ мно́зи нача́ша чини́ти по́вѣсть ѡ҆ и҆звѣ́ствованныхъ въ на́съ веще́хъ,	Оскільки багато хто почав складати оповіді про добре відомі нам речі,
2	2
ꙗ҆́коже преда́ша на́мъ, и҆́же и҆спе́рва самови́дцы и҆ слꙋ́ги бы́вшїи словесѐ:	як передали нам ті, що від самого початку були очевидцями і служителями Слова^*,
3	3
и҆зво́лисѧ и҆ мнѣ̀ послѣ́довавшꙋ вы́ше всѧ̑ и҆спы́тнѡ, порѧ́дꙋ писа́ти тебѣ̀, держа́вный ѳеофі́ле,	то спало на думку й мені, старанно дослідивши все від початку, по порядку описати тобі, високодостойний Феофиле,
4	4
да разꙋмѣ́еши, ѡ҆ ни́хже наꙋчи́лсѧ є҆сѝ словесѣ́хъ оу҆твержде́нїе.	щоб ти пізнав тверду основу того вчення, в якому був наставлений.
5	5
(Заⷱ҇ в҃.) Бы́сть во днѝ и҆́рѡда царѧ̀ і҆ꙋде́йска, і҆ере́й нѣ́кїй, и҆́менемъ заха́рїа, ѿ дневны́ѧ чреды̀ а҆вїа́ни: и҆ жена̀ є҆гѡ̀ ѿ дще́рей а҆арѡ́новѣхъ, и҆ и҆́мѧ є҆́й є҆лїсаве́тъ.	У дні Ірода, царя Юдейського, був священик на ім’я Захарія, з денної черги Авиєвої, і жінка його з дочок Ааронових, а ім’я її — Єлисавета.
6	6
Бѣ́ста же првⷣна ѻ҆́ба пред̾ бг҃омъ, ходѧ̑ща во всѣ́хъ за́повѣдехъ и҆ ѡ҆правда́нїихъ гдⷭ҇нихъ безпорѡ́чна.	Обоє вони були праведні перед Богом, виконуючи всі заповіді і настанови Господні бездоганно.
7	7
И҆ не бѣ̀ и҆́ма ча́да, поне́же є҆лїсаве́тъ бѣ̀ непло́ды, и҆ ѻ҆́ба заматорѣ̑вша во дне́хъ свои́хъ бѣ́ста.	У них не було дітей, бо Єлисавета була неплідна, і обоє були вже похилого віку.
8	8
Бы́сть же слꙋжа́щꙋ є҆мꙋ̀ въ чинꙋ̀ чреды̀ своеѧ̀ пред̾ бг҃омъ,	Одного разу, коли він за чином своєї черги служив перед Богом,
9	9
по ѡ҆бы́чаю свѧще́нничества ключи́сѧ є҆мꙋ̀ покади́ти, вше́дшꙋ въ це́рковь гдⷭ҇ню:	за звичаєм священства, йому випало покадити, ввійшовши до храму Господнього,
10	10
и҆ всѐ мно́жество люде́й бѣ̀ моли́твꙋ дѣ́ѧ внѣ̀, въ го́дъ [во вре́мѧ] ѳѷмїа́ма:	а вся безліч народу молилася зовні під час кадіння.
11	11
ꙗ҆ви́сѧ же є҆мꙋ̀ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень, стоѧ̀ ѡ҆деснꙋ́ю ѻ҆лтарѧ̀ кади́лнагѡ:	Тоді з’явився йому ангел Господній, стоячи праворуч жертовника кадильного.
12	12
и҆ смꙋти́сѧ заха́рїа ви́дѣвъ, и҆ стра́хъ нападѐ на́нь.	Збентежився Захарія, побачивши його, і страх напав на нього.
13	13
Рече́ же къ немꙋ̀ а҆́гг҃лъ: не бо́йсѧ, заха́рїе: занѐ оу҆слы́шана бы́сть моли́тва твоѧ̀, и҆ жена̀ твоѧ̀ є҆лїсаве́тъ роди́тъ сы́на тебѣ̀, и҆ нарече́ши и҆́мѧ є҆мꙋ̀ і҆ѡа́ннъ.	Ангел же сказав йому: не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета народить тобі сина, і наречеш ім’я йому Іоан;
14	14
И҆ бꙋ́детъ тебѣ̀ ра́дость и҆ весе́лїе, и҆ мно́зи ѡ҆ рождествѣ̀ є҆гѡ̀ возра́дꙋютсѧ.	і буде тобі радість і втіха, і багато хто народженню його зрадіє,
15	15
Бꙋ́детъ бо ве́лїй пред̾ гдⷭ҇емъ: и҆ вїна̀ и҆ сїке́ра не и҆́мать пи́ти, и҆ дх҃а ст҃а́гѡ и҆спо́лнитсѧ є҆щѐ и҆з̾ чре́ва ма́тере своеѧ̀:	бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні хмільного напою не питиме, і Духа Святого сповниться ще від утроби матері своєї.
16	16
и҆ мно́гихъ ѿ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ ѡ҆брати́тъ ко гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ и҆́хъ.	І багатьох з синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їхнього.
17	17
И҆ то́й пред̾и́детъ пред̾ ни́мъ дꙋ́хомъ и҆ си́лою и҆лїино́ю, ѡ҆брати́ти сердца̀ ѻ҆тцє́мъ на ча̑да, и҆ проти̑вныѧ въ мꙋ́дрости пра́ведныхъ, оу҆гото́вати гдⷭ҇ви лю́ди совершє́ны.	І йтиме перед Ним з духом і силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, і непокірних — до мудрості праведників, щоб приготувати Господеві народ звершений.
18	18
И҆ речѐ заха́рїа ко а҆́гг҃лꙋ: по чесомꙋ̀ разꙋмѣ́ю сїѐ; а҆́зъ бо є҆́смь ста́ръ, и҆ жена̀ моѧ̀ заматорѣ́вши во дне́хъ свои́хъ.	І сказав Захарія ангелові: з чого я пізнаю це? Бо я старий, і жінка моя постарілася у днях своїх.
19	19
И҆ ѿвѣща́въ а҆́гг҃лъ речѐ є҆мꙋ̀: а҆́зъ є҆́смь гаврїи́лъ предстоѧ́й пред̾ бг҃омъ, и҆ по́сланъ є҆́смь глаго́лати къ тебѣ̀ и҆ благовѣсти́ти тебѣ̀ сїѧ̑:	Ангел сказав йому у відповідь: я Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий говорити з тобою і благовістити тобі про це.
20	20
и҆ сѐ бꙋ́деши молчѧ̀ и҆ не могі́й проглаго́лати, до негѡ́же днѐ бꙋ́дꙋтъ сїѧ̑: занѐ не вѣ́ровалъ є҆сѝ словесє́мъ мои̑мъ, ꙗ҆́же сбꙋ́дꙋтсѧ во вре́мѧ своѐ.	І ось ти будеш мовчати і не матимеш можливости говорити до того дня, коли збудеться це, за те, що ти не повірив словам моїм, котрі збудуться свого часу.
21	21
И҆ бѣ́ша лю́дїе ждꙋ́ще заха́рїю: и҆ чꙋдѧ́хꙋсѧ коснѧ́щꙋ є҆мꙋ̀ въ це́ркви.	Люди чекали на Захарію і дивувалися, що він забарився в храмі.
22	22
И҆зше́дъ же не можа́ше глаго́лати къ ни̑мъ: и҆ разꙋмѣ́ша, ꙗ҆́кѡ видѣ́нїе ви́дѣ въ це́ркви: и҆ то́й бѣ̀ помава́ѧ и҆̀мъ, и҆ пребыва́ше нѣ́мъ.	Він же, вийшовши, не міг говорити до них; і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі; і він говорив з ними знаками і залишався німим.
23	23
И҆ бы́сть ꙗ҆́кѡ и҆спо́лнишасѧ дні́е слꙋ́жбы є҆гѡ̀, и҆́де въ до́мъ сво́й.	А коли закінчилися дні служіння його, повернувся до свого дому.
24	24
(Заⷱ҇ г҃.) По си́хъ же дне́хъ зача́тъ є҆лїсаве́тъ жена̀ є҆гѡ̀, и҆ таѧ́шесѧ мѣ̑сѧцъ пѧ́ть, глаго́лющи:	Після тих днів зачала Єлисавета, жінка його, і таїлася п’ять місяців, кажучи:
25	25
ꙗ҆́кѡ та́кѡ мнѣ̀ сотворѝ гдⷭ҇ь во дни̑, въ нѧ́же призрѣ̀ ѿѧ́ти поноше́нїе моѐ въ человѣ́цѣхъ.	так сотворив мені Господь у ті дні, коли зглянувся на мене, щоб зняти з мене ганьбу перед людьми.
26	26
Въ мѣ́сѧцъ же шесты́й по́сланъ бы́сть а҆́гг҃лъ гаврїи́лъ ѿ бг҃а во гра́дъ галїле́йскїй, є҆мꙋ́же и҆́мѧ назаре́тъ,	Шостого ж місяця був посланий від Бога ангел Гавриїл у галилейське місто, яке називається Назарет,
27	27
къ дв҃ѣ ѡ҆брꙋче́ннѣй мꙋ́жеви, є҆мꙋ́же и҆́мѧ і҆ѡ́сифъ, ѿ до́мꙋ дв҃дова: и҆ и҆́мѧ дв҃ѣ мр҃їа́мь.	до Діви, зарученої з мужем на ім’я Йосиф, з дому Давидового; ім’я ж Діви — Марія.
28	28
И҆ вше́дъ къ не́й а҆́гг҃лъ речѐ: ра́дꙋйсѧ, блгⷣтнаѧ: гдⷭ҇ь съ тобо́ю: блгⷭ҇ве́на ты̀ въ жена́хъ.	Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах.
29	29
Ѻ҆на́ же ви́дѣвши смꙋти́сѧ ѡ҆ словесѝ є҆гѡ̀ и҆ помышлѧ́ше, каково̀ бꙋ́детъ цѣлова́нїе сїѐ.	Вона ж, побачивши його, стривожилася від слів його і міркувала, що б то значило це привітання.
30	30
И҆ речѐ а҆́гг҃лъ є҆́й: не бо́йсѧ, мр҃їа́мь: ѡ҆брѣла́ бо є҆сѝ блгⷣть оу҆ бг҃а.	І сказав Їй ангел: не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога.
31	31
И҆ сѐ зачне́ши во чре́вѣ, и҆ роди́ши сн҃а, и҆ нарече́ши и҆́мѧ є҆мꙋ̀ і҆и҃съ.	І ось зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус.
32	32
Се́й бꙋ́детъ ве́лїй, и҆ сн҃ъ вы́шнѧгѡ нарече́тсѧ: и҆ да́стъ є҆мꙋ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ прⷭ҇то́лъ дв҃да ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀:	Він буде Великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престіл Давида, отця Його.
33	33
и҆ воцр҃и́тсѧ въ домꙋ̀ і҆а́кѡвли во вѣ́ки, и҆ црⷭ҇твїю є҆гѡ̀ не бꙋ́детъ конца̀.	І царюватиме у домі Якова повік, і царству Його не буде кінця.
34	34
Рече́ же мр҃їа́мь ко а҆́гг҃лꙋ: ка́кѡ бꙋ́детъ сїѐ, и҆дѣ́же мꙋ́жа не зна́ю;	Марія ж сказала ангелу: як же станеться це, коли Я мужа не знаю?
35	35
И҆ ѿвѣща́въ а҆́гг҃лъ речѐ є҆́й: дх҃ъ ст҃ы́й на́йдетъ на тѧ̀, и҆ си́ла вы́шнѧгѡ ѡ҆сѣни́тъ тѧ̀: тѣ́мже и҆ ражда́емое ст҃о нарече́тсѧ сн҃ъ бж҃їй:	Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе. Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим.
36	36
и҆ сѐ, є҆лїсаве́тъ ю҆́жика твоѧ̀, и҆ та̀ зача́тъ сы́на въ ста́рости свое́й: и҆ се́й мѣ́сѧцъ шесты́й є҆́сть є҆́й нарица́емѣй непло́ды:	Ось і Єлисавета, родичка Твоя, і вона зачала сина в старості своїй, і це вже шостий місяць їй, хоча називають її неплідною,
37	37
ꙗ҆́кѡ не и҆знемо́жетъ оу҆ бг҃а всѧ́къ глаго́лъ.	бо не буває безсилим у Бога ніяке слово.
38	38
Рече́ же мр҃їа́мь: сѐ раба̀ гдⷭ҇нѧ: бꙋ́ди мнѣ̀ по глаго́лꙋ твоемꙋ̀. И҆ ѿи́де ѿ неѧ̀ а҆́гг҃лъ.	Тоді Марія сказала: Я — раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм. І відійшов від Неї ангел.
39	39
(Заⷱ҇ д҃.) Воста́вши же мр҃їа́мь во дни̑ ты̑ѧ, и҆́де въ гѡ́рнѧѧ со тща́нїемъ, во гра́дъ і҆ꙋ́довъ:	Уставши ж, Марія у дні ці поспіхом пішла у передгір’я, в місто Іудине,
40	40
и҆ вни́де въ до́мъ заха́рїинъ, и҆ цѣлова̀ є҆лїсаве́тъ.	і увійшла в дім Захарії, і привітала Єлисавету.
41	41
И҆ бы́сть ꙗ҆́кѡ оу҆слы́ша є҆лїсаве́тъ цѣлова́нїе мр҃і́ино, взыгра́сѧ младе́нецъ во чре́вѣ є҆ѧ̀: и҆ и҆спо́лнисѧ дх҃а ст҃а є҆лїсаве́тъ,	Коли ж почула Єлисавета привітання Маріїне, заграло дитя в утробі її, і сповнилася Духа Святого Єлисавета.
42	42
и҆ возопѝ гла́сомъ ве́лїимъ, и҆ речѐ: блгⷭ҇ве́на ты̀ въ жена́хъ, и҆ блгⷭ҇ве́нъ пло́дъ чре́ва твоегѡ̀:	І вигукнула гучним голосом і сказала: благословенна Ти в жонах, і благословенний плід утроби Твоєї!
43	43
и҆ ѿкꙋ́дꙋ мнѣ̀ сїѐ, да прїи́детъ мт҃и гдⷭ҇а моегѡ̀ ко мнѣ̀;	І звідки це мені, що Мати Господа мого прийшла до мене?
44	44
се́ бо, ꙗ҆́кѡ бы́сть гла́съ цѣлова́нїѧ твоегѡ̀ во оу҆́шїю моє́ю, взыгра́сѧ младе́нецъ ра́дощами во чре́вѣ мое́мъ.	Бо, коли голос вітання Твого дійшов до вух моїх, заграло дитя радісно в утробі моїй.
45	45
И҆ бл҃же́нна вѣ́ровавшаѧ, ꙗ҆́кѡ бꙋ́детъ соверше́нїе глагѡ́ланнымъ є҆́й ѿ гдⷭ҇а.	Блаженна ж Та, Яка увірувала, бо збудеться сказане Їй від Господа.
46	46
И҆ речѐ мр҃їа́мь: вели́читъ дш҃а̀ моѧ̀ гдⷭ҇а,	І сказала Марія: величає душа Моя Господа,
47	47
и҆ возра́довасѧ дх҃ъ мо́й ѡ҆ бз҃ѣ сп҃сѣ мое́мъ:	і зрадів дух Мій у Бозі, Спасі Моїм,
48	48
ꙗ҆́кѡ призрѣ̀ на смире́нїе рабы̀ своеѧ̀: се́ бо, ѿнн҃ѣ оу҆блажа́тъ мѧ̀ всѝ ро́ди:	бо зглянувся на смирення раби Своєї, ось-бо віднині ублажатимуть Мене всі роди.
49	49
ꙗ҆́кѡ сотворѝ мнѣ̀ вели́чїе си́льный, и҆ ст҃о и҆́мѧ є҆гѡ̀:	Бо вчинив Мені велич Всемогутній, і святе ім’я Його.
50	50
и҆ млⷭ҇ть є҆гѡ̀ въ ро́ды родѡ́въ боѧ́щымсѧ є҆гѡ̀:	І милість Його з роду в рід на тих, що бояться Його.
51	51
сотворѝ держа́вꙋ мы́шцею свое́ю: расточѝ гѡ́рдыѧ мы́слїю се́рдца и҆́хъ:	Явив могутність руки Своєї, розсіяв гордовитих у помислах сердець їхніх;
52	52
низложѝ си̑льныѧ со престѡ́лъ, и҆ вознесѐ смирє́нныѧ:	скинув сильних з престолів і підніс смиренних;
53	53
а҆́лчꙋщыѧ и҆спо́лни бла̑гъ, и҆ богатѧ́щыѧсѧ ѿпꙋстѝ тщы̀.	голодних сповнив благами, а тих, що багатіють, відпустив ні з чим.
54	54
Воспрїѧ́тъ і҆и҃лѧ ѻ҆́трока своего̀, помѧнꙋ́ти млⷭ҇ти,	Прийняв Ізраїля, отрока Свого, спом’янувши милість,
55	55
ꙗ҆́коже глаго́ла ко ѻ҆тцє́мъ на́шымъ, а҆враа́мꙋ и҆ сѣ́мени є҆гѡ̀ до вѣ́ка.	як говорив отцям нашим, Авраамові і нащадкам його до віку.
56	56
Пребы́сть же мр҃їа́мь съ не́ю ꙗ҆́кѡ трѝ мѣ́сѧцы и҆ возврати́сѧ въ до́мъ сво́й.	Пробула ж Марія з нею близько трьох місяців і повернулася в дім Свій.
57	57
Є҆лїсаве́ти же и҆спо́лнисѧ вре́мѧ роди́ти є҆́й, и҆ родѝ сы́на.	Єлисаветі ж настав час родити, і вона народила сина.
58	58
И҆ слы́шаша ѡ҆́крестъ живꙋ́щїи и҆ оу҆́жики є҆ѧ̀, ꙗ҆́кѡ возвели́чилъ є҆́сть гдⷭ҇ь млⷭ҇ть свою̀ съ не́ю: и҆ ра́довахꙋсѧ съ не́ю.	І почули сусіди й родичі її, що звеличив її Господь милістю Своєю, і радувалися з нею.
59	59
И҆ бы́сть во ѻ҆смы́й де́нь, прїидо́ша ѡ҆брѣ́зати ѻ҆троча̀, и҆ нарица́хꙋ є҆̀ и҆́менемъ ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀, заха́рїю.	І восьмого дня прийшли обрізати немовля, і хотіли назвати його ім’ям батька його — Захарією.
60	60
И҆ ѿвѣща́вши ма́ти є҆гѡ̀ речѐ: нѝ, но да нарече́тсѧ і҆ѡа́ннъ.	На це мати його сказала: ні, хай буде названий Іоаном.
61	61
И҆ рѣ́ша къ не́й, ꙗ҆́кѡ никто́же є҆́сть въ родствѣ̀ твое́мъ, и҆́же нарица́етсѧ и҆́менемъ тѣ́мъ.	І сказали їй: адже нікого нема в роді твоїм, хто звався б ім’ям тим.
62	62
И҆ помава́хꙋ ѻ҆тцꙋ̀ є҆гѡ̀, є҆́же ка́кѡ бы хотѣ́лъ нарещѝ є҆̀.	І питали знаками в батька його, як би він хотів назвати його.
63	63
И҆ и҆спро́шь дщи́цꙋ, написа̀, глаго́лѧ: і҆ѡа́ннъ бꙋ́детъ и҆́мѧ є҆мꙋ̀. И҆ чꙋдѧ́хꙋсѧ всѝ.	Попросивши дощечку, написав слова: Іоан буде ім’я йому. І дивувались усі.
64	64
Ѿверзо́шасѧ же оу҆ста̀ є҆гѡ̀ а҆́бїе и҆ ѧ҆зы́къ є҆гѡ̀, и҆ глаго́лаше, благословѧ̀ бг҃а.	І відразу відкрилися уста його і язик його, і він почав говорити, благословляючи Бога.
65	65
И҆ бы́сть на всѣ́хъ стра́хъ живꙋ́щихъ ѡ҆́крестъ и҆́хъ: и҆ во все́й странѣ̀ і҆ꙋде́йстѣй повѣ́даеми бѧ́хꙋ всѝ глаго́ли сі́и.	І був страх у всіх навколишніх жителів; і в усій країні Юдейській розповідалося про все це.
66	66
И҆ положи́ша всѝ слы́шавшїи въ се́рдцѣ свое́мъ, глаго́люще: что̀ оу҆́бѡ ѻ҆троча̀ сїѐ бꙋ́детъ; И҆ рꙋка̀ гдⷭ҇нѧ бѣ̀ съ ни́мъ.	Усі, хто чув, поклали це в серці своїм і говорили: ким буде дитя це? І рука Господня була з ним.
67	67
И҆ заха́рїа ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀ и҆спо́лнисѧ дх҃а ст҃а, и҆ проро́чествова, глаго́лѧ:	І Захарія, батько його, сповнився Духа Святого і пророкував, кажучи:
68	68
блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ, ꙗ҆́кѡ посѣтѝ и҆ сотворѝ и҆збавле́нїе лю́демъ свои̑мъ:	благословен Господь Бог Ізраїлів, що відвідав народ Свій і створив визволення йому.
69	69
и҆ воздви́же ро́гъ спⷭ҇нїѧ на́мъ, въ домꙋ̀ дв҃да ѻ҆́трока своегѡ̀:	І підніс ріг спасіння нам у домі Давида, отрока Свого,
70	70
ꙗ҆́коже глаго́ла оу҆сты̀ ст҃ы́хъ сꙋ́щихъ ѿ вѣ́ка прⷪ҇рѡ́къ є҆гѡ̀,	як провістив устами святих пророків Своїх, що були від віку,
71	71
спⷭ҇нїе ѿ вра̑гъ на́шихъ и҆ и҆з̾ рꙋкѝ всѣ́хъ ненави́дѧщихъ на́съ:	що спасе нас від ворогів наших і від руки всіх, хто ненавидить нас;
72	72
сотвори́ти млⷭ҇ть со ѻ҆тцы̑ на́шими и҆ помѧнꙋ́ти завѣ́тъ ст҃ы́й сво́й,	сотворить милість батькам нашим і спом’яне святий завіт Свій —
73	73
клѧ́твꙋ, є҆́юже клѧ́тсѧ ко а҆враа́мꙋ ѻ҆тцꙋ̀ на́шемꙋ, да́ти на́мъ,	дати нам клятву, якою клявся Він Авраамові, отцю нашому,
74	74
без̾ стра́ха, и҆з̾ рꙋкѝ вра̑гъ на́шихъ и҆зба́вльшымсѧ,	щоб ми, визволившись від рук ворогів наших,
75	75
слꙋжи́ти є҆мꙋ̀ преподо́бїемъ и҆ пра́вдою пред̾ ни́мъ всѧ̑ дни̑ живота̀ на́шегѡ.	безбоязно служили Йому в святості й праведності перед Ним всі дні життя нашого.
76	76
И҆ ты̀, ѻ҆троча̀, прⷪ҇ро́къ вы́шнѧгѡ нарече́шисѧ: пред̾и́деши бо пред̾ лице́мъ гдⷭ҇нимъ, оу҆гото́вати пꙋти̑ є҆гѡ̀,	І ти, дитя, пророком Всевишнього наречешся, бо йтимеш перед лицем Господа, щоб приготувати путі Йому.
77	77
да́ти ра́зꙋмъ спⷭ҇нїѧ лю́демъ є҆гѡ̀, во ѡ҆ставле́нїе грѣ̑хъ и҆́хъ,	Дати зрозуміти спасіння людям Його у відпущенні гріхів їхніх,
78	78
милосе́рдїѧ ра́ди млⷭ҇ти бг҃а на́шегѡ, въ ни́хже посѣти́лъ є҆́сть на́съ восто́къ свы́ше,	з ласкавого милосердя Бога нашого, яким відвідав нас Схід^* з неба,
79	79
просвѣти́ти во тмѣ̀ и҆ сѣ́ни сме́ртнѣй сѣдѧ́щыѧ, напра́вити но́ги на́шѧ на пꙋ́ть ми́ренъ.	просвітити тих, що у темряві й тіні смертній сидять, спрямувати ноги наші на шлях миру.
80	80
Ѻ҆троча́ же растѧ́ше и҆ крѣплѧ́шесѧ дꙋ́хомъ: и҆ бѣ̀ въ пꙋсты́нехъ до днѐ ꙗ҆вле́нїѧ своегѡ̀ ко і҆и҃лю.	Дитя ж зростало і міцніло духом, і було у пустелях до дня явлення свого Ізраїлеві.

Глава́ в҃ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Категорії

Контакти

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт